Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/1328/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав.
Надіслано для оприлюднення: 19.11.2021. Зареєстровано: 23.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2021.
Дата набрання законної сили: 08.11.2021
Номер судового провадження: 2/932/3334/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                               Справа № 200/1328/19
		Провадження № 2/200/1768/20
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		(заочне)
		 
		05 жовтня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська 
		 
		в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.
		за участю секретаря: Мудраченко Д.О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, про позбавлення батьківських прав, - 
		ВСТАНОВИВ:
		25 січня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.
		Позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 19 вересня 2005 року. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.2013 року. Після розлучення позивач виховує та забезпечує доньку разом з новим чоловіком ОСОБА_4 , відповідач жодного інтересу до доньки не проявляє, не цікавиться її життям, матеріальної допомоги не надає, не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до її життя. Відповідач зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя. Через таке безвідповідальне ставлення відповідача позивач не може зареєструвати місце проживання дитини, оскільки для цього необхідна згода відповідача. 
		З урахуванням зазначеного, позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Ухвалою судді від 05 квітня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено судове засідання на 06 травня 2019 року.
		Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 листопада 2020 року головуючим суддею у цій справі визначений суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Цитульський В.І. на підставі розпорядження керівника апарату суду від 11.11.2020 №433.
		Ухвалою судді від 16 листопада 2020року цивільну справу прийнято до провадження та постановлено її розгляд здійснювати в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
		В судове засідання позивач не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву в якій просила розгляд справи провести без її участі та участі її представника, наполягала на задоволенні позовних вимог, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. 
		Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини не явки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
		В судове засідання представник третьої особи органу опіки та піклування не з`явилась, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, просила винести рішення з урахуванням висновку, наданого органом опіки та піклування.
		Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце проведення судового засідання, правом на подання відзиву не скористався, клопотань про відкладення справи розглядом до суду не надходило, суд, спираючись на норми ст. 247, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалив заочне рішення.
		Суд, вислухавши сторони, дослідивши надані докази, прийшов до наступного висновку.
		Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 
		Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 17 вересня 2005 року, який розірвано рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.2013 року.
		Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
		В подальшому 29 серпня 2015 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_4 актовий запис №581, змінивши прізвище на « ОСОБА_1 ». 
		Згідно характеристика дитини з Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 183 комбінованого типу`Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_7 в садочок приводила та забирала тільки мама.
		Згідно характеристики дитини з КЗО «СЗШ № 20», наданої директором школи ОСОБА_8 , мати займається з дитиною, відвідує батьківські збори, є основним вихователем. Батько до школи не приходив, на класних зборах не був, участі у вихованні не брав.
		З висновку Шевченківської районної у місті Дніпрі ради як органу опіки та піклування №13/15-115 від 07.06.2019 року вбачається, що на засідання комісії з питань прав захисту дитини, які відбулося 08.05.2018 та 05.06.2019 року, батько дитини ОСОБА_2 не з`явився та жодним чином не повідомив про причини неможливості прибуття. На підставі викладеного, Шевченківська районна у місті Дніпрі рада як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 1981 року народження відносно його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Приймаючи рішення у справі, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
		Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
		Відповідно до вимог ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
		            Відповідно до ст. 165 Сімейного Кодексу України право звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інших заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
		Відповідно до п. 16 ППВСУ від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
		       Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
		Згідно з частинами першою та другою Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд також виходить з того, що відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		В судовому засіданні 03 серпня 2021 року були опитані свідки ОСОБА_9 (рідна сестра позивача), ОСОБА_10 (сестра позивача), які пояснили, що відповідач не спілкується та не бачиться з донькою протягом багатьох років, не бере участі у її вихованні та розвитку.
		Також у судовому засіданні опитано дитину ОСОБА_3 , яка пояснила, що проживає разом з матір`ю, з батьком не спілкується та відносин не підтримує.
		Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні зібрано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по відношенню до доньки ОСОБА_3 , а саме, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. 
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких ОСОБА_2 може бути позбавлений батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_3 , і це не буде суперечити статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 1, 9 Конвенції про права дитини.
		Відповідно до ст. 166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. 
		Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача щодо позбавлення відповідача батьківських прав повністю знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і з урахуванням якнайкращих інтересів дитини є такими, що підлягають задоволенню, оскільки беззаперечно встановлено факт свідомого нехтування відповідачем ОСОБА_2 своїми батьківськими обов`язками по відношенню до доньки.
		Відповідно до положень ч. 1 ст.141 ЦПК України, з відповідача також підлягає стягненню на користь позивача сплачені ним сума судового збору.
		Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,- 
		В И Р І Ш И В: 
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, про позбавлення батьківських прав- задовольнити.
		Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 1981 року народження відносно його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн. 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається  безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
		Повний текст рішення суду складено та підписано 05.10.2021.
		 
		       Суддя                                                                                        В.І. Цитульський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...