Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/523/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про земельні сервітути.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2021. Зареєстровано: 24.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2021.
Дата набрання законної сили: 24.01.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_____________________________________
		_______________________________________________________________
		майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
		e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
		код ЄДРПОУ 03499916 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"16" листопада 2021 р. м. Житомир Справа № 906/523/21 
		Господарський суд Житомирської області у складі: 
		судді Давидюка В.К., 
		секретаря судового засідання Зоренка О.М.
		за участю представників сторін:
		від позивача: не з`явився;     
		від відповідача -1: Кононенко А.А. - довіреність №66/10 від 05.01.2021;
		від відповідача -2: не з`явився;
		 прокурор: Рудченко М.М. - посвідчення №058865 від 21.12.2020;   
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами загального позовного провадження справу  за позовом Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області  
		до  1. Житомирської міської ради  
		       2. Фізичної особи-підприємця Бабкіної Тетяни Аркадіївни   
		про визнання незаконними та скасування рішення, скасування запису про реєстрацію   
		права, визнання недійсним договору сервітуту та повернення земельної ділянки 
		 
		Процесуальні  дії у справі.
		Керівник Житомирської   окружної прокуратури   звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області  до   Житомирської міської ради та Фізичної особи-підприємця Бабкіної Тетяни Аркадіївни, в якому просить:
		- визнати незаконним та скасувати пункт 4 рішення  Житомирської міської ради №2039 від 09.10.2020 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам господарювання" в частині надання фізичній особі-підприємцю Бабкіній Тетяні Аркадіївні права земельного сервітуту щодо земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:025:0025 площею 0,02 га по вул. Перемоги, 89 в м. Житомирі;
		- визнати недійсним договір №225 від 10.12.2020 про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:07:025:0025, що укладений між Житомирською міською радою (код ЄДРПОУ: 13576954) та фізичною особою-підприємцем Бабкіною Тетяною Аркадіївною (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 );
		-  скасувати державну реєстрацію права користування (сервітут) земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:025:0025 запис про інше речове право №39749543 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
		- зобов`язати фізичну особу-підприємця Бабкіну Тетяну Аркадіївну (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) повернути Житомирській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Житомирської міської ради (код ЄДРПОУ: 13576954) земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:07:025:0025.
		Ухвалою суду від 19.05.2021 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 15.06.2021.
		Ухвалою від 16.08.2021 cуд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.
		Ухвалою суду від 23.09.2021 у справі №906/523/21 продовжено строк розгляду справи по суті на підставі  ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.
		За клопотанням ФОП Бабкіної Т.А., суд ухвалою від 04.11.2021 відклав розгляд справи по суті на   16.11.2021  о 15:00. 
		ФОП Бабкіна Т.А.  заяви по суті справи до суду не надсилала, в судове засідання не з`явилася. Копія ухвали  про відкладення розгляду справи від 04.11.2021 надсилалася підприємцю рекомендованою  кореспонденцією за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка  відповідає адресі, зазначеній у клопотанні відповідача (а.с. 177), а також за адресою: м. Житомир. вул. Перемоги,  89.
		За інформацією з офіційного сайту "Укрпошта" - https://track.ukrposhta.ua/ tracking_UA.html - щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за номером 1000232711160 (штрихкодовий ідентифікатор), адресоване ФОП Бабкіній Т.А. за адресою: АДРЕСА_1 , в точці видачі доставки (запис від 15.11.2021). Відправлення за номером   1000232711179  (штрихкодовий ідентифікатор), надіслане за адресою: 10003, м. Житомир. вул. Перемоги,  89,  в точці видачі доставки (запис від 15.11.2021).
		Варто зазначити, що поштова кореспонденція, яку суд направляв ФОП Бабкіній Т.А. для належного повідомлення про розгляд справи, поверталася  з відмітками відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою", "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 84-87, 120-123, 124-126, 144-145, 146-147, 148-150, 159-161, 162-164, 165-166, 182-183,184-185).
		У ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" зазначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
		Як визначено ч.1 ст.10 Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
		 
		Стислий виклад  позицій учасників справи.
		Житомирська окружна прокуратура в обґрунтування позовних вимог зазначила, що  Житомирська міська рада, приймаючи рішення №2039 від 09.10.2020 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам господарювання" в частині надання фізичній особі-підприємцю Бабкіній Тетяні Аркадіївні права земельного сервітуту щодо земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:025:0025 площею 0,02 га по вул. Перемоги, 89 в м. Житомирі та укладаючи договір  №225 від 10.12.2020 про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку, не дотрималася порядку, визначеного главою 21 Земельного кодексу України. Згідно з умовами про встановлення земельного сервітуту, сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов, необхідних для укладання договору оренди, визначених у ст. 15 Закону України "Про оренду землі", та фактично ФОП Бабкіній Т.А. передано земельну ділянку в строкове платне користування для провадження підприємницької діяльності. 
		Житомирська міська рада, заперечуючи проти позовних вимог прокурора, вказувала, що звернення територіальної громади м. Житомира щодо представництва інтересів  прокурором в суді не було, оскільки спірна земельна ділянка  належить до комунальної власності. Комунальна власність на конституційному рівні відокремлена від державної, адже є самостійним об`єктом права власності, управління якою здійснює безпосередньо територіальна громада або створені нею органи. Водночас прокурор не подав докази в обґрунтування підстав для здійснення судового захисту інтересів Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, а також не довів переконливими доводами наявності  обставин, які перешкоджають здійсненню захисту прав інтересів позивачем особисто. Укладаючи договір по встановленню сервітуту, сторони дотрималися загальних вимог, додержання яких є необхідним   для чинності правочину,  встановлені ст. 203 ЦК України.   Власник майна та особа, якій вказане майно необхідне для використання, мають право обумовити договором будь-який вид користування вказаним майном, будь-який  строк  користування  та встановити на власний розсуд порядок здійснення оплати та її розмір. Договір про встановлення  земельного сервітуту №225 від 10.12.2020 укладений повноважними особами, у вільний спосіб, що відповідає внутрішній волі сторін, у формі встановленій законом, спрямований на реальне настання правових наслідків і не є удаваним правочином, тому що право на укладання договору сервітуту передбачене законом.
		 
		Фактичні обставини, які встановив  суд, та зміст спірних правовідносин.
		На підставі клопотання фізичної особи-підприємця Бабкіної Тетяни Аркадіївни від 18.12.2018 та паспорту прив`язки  тимчасових споруд  (трьох тимчасових павільйонів) (а.с. 19, 20-22), Житомирська міська рада, згідно з рішенням від 20.06.20219 №1516 "Про надання юридичним особам комунальної власності дозволів на розроблення документацій із землеустрою", надала Житомирській міській територіальній громаді дозвіл на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності з формуванням земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки по вул. Перемоги, 89 в м. Житомирі площею 0,02 га. В примітці додатку №3 за позицією №2 вказаного рішення зазначено, що дозвіл надано для укладання договору земельного сервітуту з ФОП Бабкіною Т. А. (а.с. 17 - 18).
		Рішенням  Житомирської міської ради від 09.10.2020 №2039 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам господарювання", зокрема, надано ФОП Бабкіній Т.А. право земельного сервітуту щодо земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:025:0025 площею 0,02 га по вул. Перемоги, 89 в м. Житомирі (а.с. 38-39).
		10.12.2020 між Житомирською міською радою (власник земельної ділянки) та ФОП Бабкіною Т.А. (сервітуарій)  укладено договір про встановлення земельного сервітуту №225 на земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:07:025:0025 для розміщення тимчасового павільйону строком на 5 років із платою за користування в розмірі 13587,21 грн в рік (а.с.40).
		Згідно з п. 2.4. договору, встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки права володіння, користування та розпорядження  земельною ділянкою під обмеженням, щодо якої встановлено сервітут.
		Пунктом 2.5. договору передбачено, що земельний сервітут повинен здійснюватися способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки.
		Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут (п. 2.6. договору).
		Сторони підписали акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт прийому-передачі об`єкта сервітутного землекористування (а.с.42).
		У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек,  Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься  запис про державну реєстрацію іншого речового права №39749543, а саме: про право користування (сервітут) Бабкіною Т.А. земельною ділянкою - кадастровий номер 1810136300:07:025:0025 (а.с.44-46).
		За позицією Житомирської окружної прокуратури, рішення міської ради прийнято, а договір сервітуту укладено з грубим порушення вимог закону, що є підставою для визнання рішення незаконним, яке підлягає скасуванню, визнання недійсним договору сервітуту, скасування запису про державну реєстрацію речового права, а земельну ділянку необхідно повернути територіальній громаді м. Житомира.
		  
		Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду. 
		Згідно зі ст. 395 Цивільного кодексу України, сервітут (право користування) є речовим правом на чуже майно. 
		Як передбачено ст. 98 Земельного кодексу України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
		У ст.  99 ЗК України визначено види права земельних сервітутів. 
		Відповідно до підпункту "в" ч. 1 ст. 99 ЗК України,   власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів як право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).
		Частиною 2 ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством.
		Згідно з ч. 2 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності",  тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
		 Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частини 3,4 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
		Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, визначено Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства   України 21.10.2011 № 244 (зі змінами).
		Змістом пунктів 2.1, 2.20, 2.21, 2.30 та 2.31 якого підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди. У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди вона підлягає демонтажу, розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється.
		Відповідно до пунктів 2.3, 2.6 та 2.11 Порядку,  розміщення, тимчасових споруд перелік документів для отримання паспорта прив`язки тимчасової споруди є вичерпним. Надання документів про відведення земельних ділянок для розміщення тимчасових споруд не передбачено.
		Як передбачено ч. 1 ст. 100  ЗК України, сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
		 Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (ч.2 ст. 100  ЗК України).
		Відповідно до ч.1 ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
		Частиною 1 ст. 404 ЦК України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.
		Зважаючи на зміст правових положень, суд вважає, що земельний особистий строковий сервітут може бути встановлений, в тому числі і для розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) лише для задоволення певних потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом, ніж встановлення сервітуту.
		Однією з основних характеристик сервітуту є те, що потреба у його встановленні може виникнути тоді, коли неможливо задовольнити відповідній особі власні потреби будь-яким іншим способом. Договір про встановлення сервітуту має бути направлений на реалізацію зазначеної потреби і слугувати цілі, за якої нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки.
		Юридична конструкція земельного сервітуту передбачає, що потреби, які можуть бути задоволені за рахунок користування чужим майном, повинні мати характер вимушених, зумовлювати неможливість або утруднення користування сусідньою або іншою земельною ділянкою.
		Звертаючись із позовними вимогами, Житомирська окружна прокуратура стверджувала про те, що спірний договір є удаваним, оскільки за своєю суттю є договором оренди.
		В силу положень статті 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони фактично вчинили.
		Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), суд на підставі ч. 2 ст. 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.
		Згідно з ч. 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. 
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 статті 215 ЦК України).
		Стаття 203  ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст договору, тому, оцінюючи відповідність волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків. 
		За договором про встановлення земельного сервітуту №225 від 10.12.2020 (п. 1.1. договору), власник земельної ділянки - Житомирська міська рада та сервітуарій - ФОП Бабкіна Т.А., відповідно до ст. ст. 98, 99, 100,101,102 Земельного кодексу України, встановлюють земельний сервітут на право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1810136300:07:025:0025, площею 0,0200 га для розміщення тимчасового павільйону (земельна ділянка під обмеженням). Земельна ділянка, на яку встановлюється сервітут, розташована за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 89 (цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).
		Сервітуарій має право на платне користування (сервітут) земельною ділянкою під обмеженнями терміном на 5 (п`ять) років. Плату за користування земельною ділянкою встановлено в розмірі орендної плати, а саме: 13587,21 грн на рік (п. 2.1. договору).
		Як визначено п. 2.5 договору, земельний сервітут повинен здійснюватися способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки. 
		Розділ 3 договору визначає права та обов`язки сторін, зокрема: Житомирська міська рада як власник земельної ділянки  забов`язана не перешкоджати сервітуарію в реалізації ним прав, що надані земельним сервітутом, відповідно до п. 1.1. договору, не втручатися в господарську діяльність сервітуарія, дотримуватися правил добросусідства. Водночас  сервітуарій має право безперешкодно та вільно користуватися земельною ділянкою під обмеженнями, щодо якої встановлено земельний сервітут для потреб, визначених п. 1.1. договору та вимагати від власника земельної ділянки  не втручатися в свою господарську діяльність.  
		За позицією Житомирської міської ради, договір сервітуту є найкращим способом для задоволення потреб територіальної громади, оскільки  укладений, відповідно до норм ст. 99 ЗК України (для потреб розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм), є платним та відповідає внутрішній волі сторін та принципу свободи договору.
		За умовами договору про встановлення земельного сервітуту,  земельна ділянка надається для  розміщення тимчасових павільйону, цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі.
		На момент розгляду справи на земельній ділянці, яка надана в користування, розміщені павільйони, в яких  здійснюється миття автомобілів (https://car-wash-2126.business.site/),
		За інформацією з Єдиного державного  реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за пошуковими параметрами - ідентифікаційний код фізичної особи-підприємця, зареєстровано Бабкіну Тетяну Аркадіївну, яка здійснює такі види діяльності, зокрема: пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
		Реалізація мети ФОП Бабкіної Т.А.  - розміщення тимчасових павільйонів з метою провадження підприємницької діяльності, безпосередньо впливає на обсяг речових прав власника цієї земельної ділянки, що також суперечить природі правовідносин за договором сервітуту.
		Як визначено ч. 1  ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
		Згідно із ст. 792 Цивільного кодексу України, ст. 13 Закону України "Про оренду землі",  за договором оренди земельної ділянки орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк.
		Порядок надання земельних ділянок державної чи комунальної власності в оренду врегульований  статтею 124 Земельного кодексу України, відповідно  до частин 1, 2 (в редакції, чинній на момент укладання договору про встановлення  земельного сервітуту) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
		Як передбачено ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення №2039 від 09.10.2020), земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Зазначене свідчить про те, що спірний договір сервітуту, який фактично є договором оренди, укладений з порушенням норм чинного земельного законодавства. Передача земельної ділянки повинна була проводитись на умовах оренди в порядку, визначеному ст. ст.  124,  134 Земельного кодексу України  та згідно з положеннями  Закону України "Про оренду землі", натомість земельну ділянку ФОП Бабкіній Т.А. надано в користування поза процедурою торгів.
		Отже, враховуючи мету укладення спірного договору - провадження підприємницької діяльності, а також оплатний характер договору, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини щодо платного володіння та користування земельною ділянкою для ведення підприємницької діяльності, що відповідає визначенню оренди землі, наведеному у статті 1 Закону України "Про оренду землі", оскільки земельний  сервітут може бути встановлений лише для задоволення певних потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом, ніж встановлення сервітуту.
		Суть правовідносин між сторонами за спірним договором, їх зміст та мета отримання земельної ділянки не відповідає такому правовому інституту як земельний сервітут.
		За приписами ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
		Згідно з ч.1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Як визначено п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		Пункт 4 рішення  Житомирської міської ради №2039 від 09.10.2020 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам господарювання" в частині надання фізичній особі-підприємцю Бабкіній Тетяні Аркадіївні права земельного сервітуту щодо земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:025:0025 площею 0,02 га по вул. Перемоги, 89 в м. Житомирі прийнятий з порушенням норм земельного законодавства, а тому вимога прокурора щодо визнання незаконним вказаного пункту зазначеного рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
		Водночас договір про встановлення особистого строкового сервітуту №225 від 10.12.2020 суперечить вимогам законодавства, внаслідок чого підлягає визнанню недійсним, відповідно до ст. 215 ЦК України. 
		Відповідно до ч. 4  ст. 406 ЦК України, визнання договору про встановлення сервітуту недійсним є підставою для припинення сервітуту.
		Житомирська окружна прокуратура заявила вимогу про скасування державної реєстрації права користування (сервітут) земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:025:0025 (запис про інше речове право №39749543 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
		За ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). 
		Отже, вимога про скасування державної реєстрації права користування (сервітут) земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:025:0025 (запис про інше речове право №39749543 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) підлягає задоволенню.
		Згідно з позовними вимогами, Житомирська окружна прокуратура заявила вимогу про застосування наслідків недійсності правочину.
		Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		У вирішенні питання про застосування передбачених законом наслідків недійсності правочину, який є оспорюваним (а не нікчемним), господарському суду необхідно виходити зі змісту позовних вимог. Якщо спір з приводу таких наслідків між сторонами відсутній, у господарського суду немає правових підстав зобов`язувати їх вчиняти дії, прямо передбачені законом, зокрема ч. 1 ст. 216 ЦК України, ч. 2 ст. 208 ГК України.
		Враховуючи, що договір  підлягає припиненню на майбутнє і двостороння реституція за таким договором не проводиться, передана земельна ділянка, яка перебуває у фактичному користуванні ФОП Бабкіної Т.А. на підставі договору про встановлення земельного сервітуту, підлягає поверненню територіальній громаді м. Житомира в особі Житомирської міської ради.
		 
		Висновки стосовно обґрунтувань підстав звернення прокуратури з позовом у справі. 
		Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Прокурор, обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави у суді та дотримання вимог Закону України "Про прокуратуру", зазначав, що органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у спірних правовідносинах є Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.
		Порушення інтересів держави, на думку Житомирської окружної прокуратури, є те, що саме державою здійснюється особлива охорона землі як національного багатства в силу ст. 14 Конституції України, а протиправне набуття ФОП Бабкіною Т.А. прав на земельну ділянку комунальної форми власності суперечать вимогам закону. 
		Житомирська місцева прокуратура 26.02.2021 листом звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про порушення вимог земельного законодавства  при передачі Житомирською міською радою в користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1810136300:07:025:0025 (а.с. 48-51).
		У відповіді Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області зазначило, що  згідно з  положенням про Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, затвердженого наказом від 28.03.2017 №283-к, управління здійснює заходи державного нагляду (контролю), відповідно до  затверджених Департаметом контролю за використанням та охороною земель Держгеокадастру України планів роботи та звернень громадян і юридичних осіб. Так, у планах роботи Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області зазначена земельна ділянка відсутня. Звернення стосовно вказаної ділянки від громадян і юридичних осіб не надходило. Водночас немає інформації, на підставі якої  Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області могло б вживати заходи щодо  здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель. При цьому в управлінні немає коштів для судового збору за пред`явлення відповідного позову, тому не заперечує щодо звернення Житомирською місцевою прокуратурою з відповідним позовом (а.с.52-53).
		Згідно з ст. 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачених  Конституцією та законами України.
		Відповідно до п. 1 "Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру", затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезічної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів.
		Пунктом 1 "Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області", затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 21.05.2021 №248 (надалі - Положення) передбачено, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
		Згідно з підпунктом 30 п. 4  вказаного положення, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, здійснює повноваження  щодо здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, та інші повноваження.
		Отже,  органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах та наділеним законодавством правом на звернення до суду, є Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.
		Вказаний позов спрямований на задоволення суспільного інтересу у сфері землекористування, відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання передачі в оренду земельної ділянки, враховуючи, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України), а незаконна передача у користування спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
		Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ст. ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Житомирська окружна прокуратура обґрунтувала належними та допустимими доказами порушення інтересів держави прийняттям оспорюваного рішення, оскільки  держава здійснює особливу охорону землі як національного багатства в силу  статті 14 Конституції України, а недотримання органом місцевого самоврядування  встановленої статтями  124,  134 Земельного кодексу України  та  Закону України "Про оренду землі"  процедури передачі спірної земельної ділянки  приватному підприємцю у платне володіння та користування порушує ці інтереси.
		Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідачів в рівних частинах.
		  
		Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити.
		 
		2. Визнати незаконним та скасувати пункт 4 рішення Житомирської міської ради №2039 від 09.10.2020 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам господарювання" в частині надання фізичній особі-підприємцю Бабкіній Тетяні Аркадіївні права земельного сервітуту щодо земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:07:025:0025 площею 0,02 га по вул. Перемоги, 89 в м. Житомирі.
		 
		3. Визнати недійсним договір №225 від 10.12.2020 про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку кадастровий    номер 1810136300:07:025:0025,  який укладений між Житомирською міською радою (10014, м. Житомир, майдан  ім.  С. П. Корольова, 4/2, ідентифікаційний код 13576954) та фізичною особою-підприємцем Бабкіною Тетяною Аркадіївною ( АДРЕСА_1 ,  ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
		 
		4. Скасувати державну реєстрацію права користування (сервітут) земельною ділянкою кадастровий номер 1810136300:07:025:0025 (запис про інше речове право №39749543 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
		 
		5. Фізичній особі-підприємцю Бабкіній Тетяні Аркадіївні ( АДРЕСА_1 ,  ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , д.н.   ІНФОРМАЦІЯ_1 ) повернути Житомирській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, майдан ім.  С. П. Корольова, 4/2, ідентифікаційний код 13576954) земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:07:025:0025.
		 
		6. Стягнути з Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, ідентифікаційний код 13576954) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.  Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, ідентифікаційний код 02909950)  4540,00 грн судового збору.
		 
		7. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бабкіної Тетяни Аркадіївни ( АДРЕСА_1 ,  ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , д.н.  ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, ідентифікаційний код 02909950)  4540,00 грн судового збору.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Повне рішення складено:  23.11.21 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                     Давидюк В.К. 
		 
		 
		 
		 
		Віддрукувати: 
		1 - в справу;
		2 - Житомирській окружній прокуратурі (10014, м. Житомир, вул. Л.Качинського, 2)
		3- Житомирській обласній прокуратурі  (10002, Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11)
		4 -  ГУ Держгеокадастру у Житомирській області
		5 - Житомирській міській раді
		6 - ФОП Бабкіній Т.А. ( АДРЕСА_1 )  
		7- ФОП Бабкіній Т.А. ( АДРЕСА_2 )
		Відправити рек. з пов.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...