Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/2801/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; валютного регулювання і валютного контролю, з них; за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2021. Зареєстровано: 24.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2021.
Дата набрання законної сили: 14.07.2022 (частково)
Результат оскарження 14.07.2022 Третій апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення частково і ухвалено нове судове рішення у відповідній частині
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		10 листопада 2021 року Справа № 280/2801/21  м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., представника позивача: адвоката Прудкої Н.С., представника відповідача: Юрчак О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою
		Товариства з обмеженою відповідальністю «АП-РАЙТ» (69091, м.Запоріжжя, вул.Нижньодніпровська, буд.4; код ЄДРПОУ 41224090)
		до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		ВСТАНОВИВ:
		До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АП-РАЙТ» (далі  позивач, ТОВ «АП-РАЙТ») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі  відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.03.2021 №0041690711.
		В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АП-РАЙТ» з питання дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту № 03-12/2018 від 03.12.2018, укладеному з нерезидентом ООО ОФ «Западная» (Росія), за період з 07.12.2018 по 15.12.2021, за наслідками якої контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 1 та пункту 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі  Закон № 2473-VIII) з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 (далі  Положення №5) в частині порушення законодавчо встановленого 365-деного строку розрахунків. Позивач вважає такі висновки помилковими та зазначає, що з 07.02.2019 діє Закон № 2473-VIII, відповідно до якого Національному банку України делеговано повноваження встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються такі строки. Пунктом 22 Положення №5 визначено, що граничні строки розрахунків не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України від 6 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі  Закон № 361-IX). Позивач вважає, що якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує таку суму, у разі порушення граничних строків розрахунків за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій пеня не нараховується. Також зазначає, що перехідні положення Закону №2473-VIII передбачають можливість притягнення до відповідальності на підставі законодавства, яке діяло раніше, тільки за порушення певного переліку нормативно-правових актів. Закон України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі  Закон №185/94-ВР ), який діяв до введення в дію Закону №2473-VIII, відсутній у цьому переліку, у той час як саме за порушення строків, визначених статтею 1 цього закону, можливе нарахування пені. Зважаючи на це, після 07.02.2019 пеня за порушення строків зарахування валютної виручки на підставі статті 4 Закону №185/94-ВР нараховуватися не може. Що стосується нарахування пені на підставі частини 5 статті 13 Закону № 2473-VIII, то це можливо у разі порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно саме із цією статтею. В силу приписів статті 58 Конституції України ці строки не можуть почати обраховуватися до введення в дію Закону № 2473-VIII, а тому не можуть бути порушені раніше 07.02.2020, відтак нарахування пені на підставі частини 5 статті 13 Закону № 2473-VIII до цієї дати неможливе. Припинення нарахування пені за порушення строків зарахування валютної виручки після 07.02.2019 відповідає меті зміни правового регулювання у цій сфері, якою є лібералізація валютних розрахунків. За відсутності потреби у терміновому надходженні іноземної валюти на рахунки резидентів, така пеня втрачає своє компенсаторне значення. Просить позов задовольнити.
		Ухвалою суду від 12.04.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 12.05.2021, встановлено строки для подання заяв по суті справи.
		Відповідач не погодився із позовом, 29.04.2021 подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що Національним банком України повідомлено контролюючий орган про виявлені уповноваженим банком ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» факти ненадходження в установлені граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.01.2020, зокрема по зовнішньоекономічному контракту №03-12/2018 від 03.12.2018, укладеному ТОВ «АП-РАЙТ» з нерезидентом ООО ОФ «Западная» (Росія) на постачання товару (вугілля), за період з 07.12.2018 по 15.02.2021, зокрема, на виконання умов контракту позивачем здійснено передплату на користь нерезидента на загальну суму 509 758,85 грн./1 216 160 руб., яка станом на 15.02.2021 залишилась неповернутою у сумі 129 264,59 грн./346 842.12 руб. товар не надійшов. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначені Положенням №5 та становлять 365 днів. При цьому, пунктом 23 Положення №5 визначено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення. з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку. Валютні операції під час виконання імпортного контракту №03-12/2018 від 03.12.2018 ТОВ «АП-РАЙТ» перевищували «незначну суму» (150 000,00 грн.), установлену для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу. Закон №2473-VIII встановлює вичерпні випадки зупинення/не нарахуванні пені за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, інших підстав не передбачено. Отже, пеня розраховується з урахуванням усієї суми контракту (усієї суми недопоставленого товару), зменшення загальної суми заборгованості по експортним/імпортним операціям на «незначну суму» для цілей обчислення пені за порушення граничних строків розрахунків чинним законодавством не передбачено. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначено в пункті 21 розділу II Положення №5, і становлять 365 календарних днів. При цьому, безпосередньо вповноваженою особою (НБУ) визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21, поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 р. не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків), згідно з постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7. Звертає увагу, що до позивача застосовано пеню у відповідності до Закону № 2473-VIII, а не Закону №185/94-ВР. Просить в задоволенні позову відмовити.
		07.05.2021 позивачем подано відповідь на відзив, у який вказує, що твердження відповідача про те, що стаття 13 Закону № 2473-VIII визначає виключні підстави для припинення або не нарахування пені, не відповідають дійсності. Якщо сума операції підпадає під валютний контроль і порушуються строки (тобто існує правопорушення), то для припинення нарахування пені потрібно використовувати підстави передбачені статтями 13 Закону № 2473-VIII. Але якщо сума не підпадає під валютний контроль, тобто немає порушення законодавства, то стаття 13 вищевказаного закону не може регулювати нарахування пені, оскільки немає самого правопорушення. Просить позов задовольнити.
		Ухвалою суду від 12.05.2021 відкладено підготовче засідання на 16.06.2021.
		17.05.2021 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, у якій додатково до раніше висловлених аргументів зазначено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. (п.п. 1 п. 9 «Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7). Оскільки Національним банком України повідомлено контролюючий орган про виявлені уповноваженим банком ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» факти ненадходження в установлені граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.01.2020 по зовнішньоекономічному контракту №03-12/2018 від 03.12.2018, відповідно зазначена операція перебувала на валютному контролі та не зменшилась до «незначного розміру», а отже твердження відповідача не є обґрунтованими. 
		16.06.2021 відповідачем подано додаткові письмові пояснення, в яких додатково до раніше наведених аргументів зазначено, що зменшення суми валютної операції до незначної є підставою для зняття операції з валютного контролю, а не звільнення від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічному контракту. Підтвердженням цього є лист Райффайзен Банк Аваль від 31.05.2021 №24-В86/30-220, долучений позивачем, згідно якого банк завершив валютний нагляд 24.12.2019 у зв`язку зі зменшенням суми валютної операції до незначної та передав Національному банку України інформацію про факт ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків, валютної виручки, що відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 2473-VIII є підставою для нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.
		Ухвалою суду від 16.06.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 08.07.2021.
		У судовому засіданні 08.07.2021 оголошено перерву до 12.07.2021.
		Ухвалою суду від 12.07.2021 зупинено провадження у справі до 29.07.2021, призначено наступне судове засідання на 29.07.2021.
		Ухвалою суду від 29.07.2021 провадження у справі поновлено.
		Ухвалою суду від 29.07.2021 зупинено провадження у справі до 06.10.2021, призначено наступне судове засідання на 06.10.2021.
		Ухвалою суду від 06.10.2021 провадження у справі поновлено.
		Ухвалою суду від 06.10.2021 зупинено провадження у справі до 10.11.2021, призначено наступне судове засідання на 10.11.2021.
		Ухвалою суду від 10.11.2021 провадження у справі поновлено.
		У судовому засіданні 10.11.2021 представники сторін підтримали свої вимоги на заперечення з підстав, викладених у заявах по суті справи та додаткових письмових поясненнях, представник позивача просив позов задовольнити, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
		У судовому засіданні 10.11.2021 судом проголошено скорочене рішення.
		Заслухавши вступне слово та пояснення представників сторін, безпосередньо дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
		До ГУ ДПС у Запорізькій області надійшов лист Державної податкової служби України від 06.02.2020 №2030/7/99-00-05-07-02-07 про направлення витягу з інформації Національного банку України про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.01.2020, у тому числі, про позивача.
		ГУ ДПС у Запорізькій області відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1. статті 20, підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 12.02.2021 №413-п та направлення від 15.02.2021 №709 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «АП-РАЙТ» з питання дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту №03-12/2018 від 03.12.2018, укладеному з нерезидентом ООО ОФ «Западная» (Росія), за період з 07.12.2018 по 15.12.2021.
		За результатом перевірки складено Акт №1618/08-01-07-11/41224090 від 26.02.2021 (далі  Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 та пункту 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, з урахуванням вимог пункту 21 розділу II Положення №5, а саме: по імпортному контракту №03-12/2018 від 03.12.2018, укладеному з нерезидентом ООО ОФ «Западная» (Росія), повернення попередньої оплати в сумі 3200,00 англійських фунтів стерлінгів (267 846,35 руб. РФ), 3000,00 англійських фунтів стерлінгів (251 471,53 руб. РФ), 350000,00 руб. РФ здійснено з порушенням законодавчо встановленого 365-денного строку розрахунків; продукція по імпорту в сумі 346 842,12 руб. РФ не надійшла в законодавчо встановлений 365-денний строк.
		Позивач не погодився з такими висновками та подав заперечення на Акт перевірки, які залишені без задоволення. 
		На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0041690711 від 24.03.2021, яким позивачу нараховано пеню за порушення строків розрахунку за зовнішньоекономічним контрактом на загальну суму 147314,55 грн.
		Не погоджуючись із висновками Акту перевірки та податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що до 07.02.2019 порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті визначався нормами Закону №185/94-ВР, відповідно до статті 2 якого імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
		Відповідальність за порушення наведеної вище вимоги Закону №185/94-ВР була передбачена статтею 4 вказаного Закону, яка встановлює, що порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
		З 07.02.2019 правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом № 2473-VІІІ.
		Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2473-VІІІ Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
		Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
		Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. 
		Пунктом 21 розділу ІІ Положення №5 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
		Порушення резидентами граничного строку розрахунків згідно із пункту 5 статті 13 Закону №2473-VІІІ тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
		На підставі підпункту 1 пункту 9 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі  Інструкція № 7) банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).
		Згідно із підпунктом 7 пункту 2 розділу І Положення № 5 незначний розмір валютної операції  розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону ку № 361-IX.
		При цьому статтею 20 Закону № 361-ІХ передбачено, що фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує:
		- 150 тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин та до 28.04.2020);
		- 400 тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (у редакції, чинній з 28.04.2020).
		Аналіз наведених норм дозволяє діти висновку, що Законом №2473-VІІІ визначено право Національного банку України встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються такі граничні строки. При цьому, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми, а загальна сума операції підлягає валютному нагляду, у разі порушення граничних строків розрахунків за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій, пеня на суму заборгованості не нараховується.
		Суд відхиляє доводи контролюючого органу про те, що досягнення рівня порогової суми не впливає на нарахування пені на суму заборгованості, та зазначає, що такі доводи суперечать вищенаведеним нормам та не враховують, що правове регулювання строків здійснення розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності та відповідальності за їх порушення після 07.02.2019 суттєво змінилось, що зумовлено метою лібералізації валютних розрахунків та мало наслідком надання Національному банку України відповідних повноважень у цій сфері, зокрема, пунктом 14 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» були передбачені його повноваження із здійснення відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютного регулювання, визначення порядку здійснення операцій в іноземній валюті, організації і здійснення валютного нагляду (що включає в себе також і встановлення граничної суми валютної операції, яка підлягає валютному нагляду).
		Суд звертає увагу, що після досягнення сумою незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів, яка підлягала валютному нагляду, рівня незначної суми, за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій, неможливо застосування відповідальності до платника податків, оскільки в даному випадку відсутнє податкове правопорушення.
		За встановленими обставинами справи, позивачем укладено зовнішньоекономічний контракт №03-12/2018 від 03.12.2018 з нерезидентом ООО ОФ «Западная» (Росія) на поставку вугілля, а також Додатки до контракту №1 від 03.12.2018 та №2 від 10.12.2018, якими узгоджено кількість, вартість та умови поставки окремих партій товару. 
		На виконання умов контракту №03-12/2018 від 03.12.2018 позивач здійснив попередню оплату товару на користь ООО ОФ «Западная» (Росія) в загальній сумі 1216160,00 руб.РФ, в т.ч. згідно платіжних доручень:
		- №5 від 07.12.2018 року в сумі 616860,00 руб.РФ, рахунок на оплату №60 від 06.12.2018;
		- №6 від 14.12.2018 року в сумі 599300,00 руб.РФ, рахунок на оплату №61 від 12.12.2018.
		У подальшому, між ООО ОФ «Западная» та TOB «АП-РАЙТ» укладено додаткову угоду від 21.03.2019 до контракту №03-12/2018 від 03.12.2018, згідно якої строки поставки товару продовжено 20.11.2020.
		За результатами листування позивача з контрагентом-нерезидентом TOB «АП-РАЙТ» відмовилось від отримання товару за контрактом №03-12/2018 від 03.12.2018 та звернулось до ООО ОФ «Западная» з листом №29-11/2019 від 29.11.2019, у якому просило повернути передплату.
		24.12.2019 на валютний рахунок позивача ООО ОФ «Западная» здійснено повернення попередньої оплати в сумі 350000,00 руб.РФ.
		Крім того, за угодами про переведення боргу від 09.12.2019 та від 10.12.2019, укладеними між позивачем, ООО ОФ «Западная» та Private limited Company BYOC LIMITED (England), на валютний рахунок TOB «АП-РАЙТ» надійшли кошти в загальній сумі 6200,00 англійських фунтів стерлінгів, в т.ч.: 
		- 19.12.2019 в сумі 3200,00 англійських фунтів стерлінгів (267846,35 руб.РФ), рахунок на оплату №60 від 06.12.2018;
		- 23.12.2019 в сумі 3000,00 англійських фунтів стерлінгів (251471,53 руб.РФ), рахунок на оплату №61 від 12.12.2018.
		Станом на 15.02.2021 згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 3712 «Розрахунки за виданими авансами» на TOB «АП-РАЙТ» по контрагенту ООО ОФ «Западная» обліковується дебіторська заборгованість в сумі 346842,12 руб.РФ., що станом на 23.12.2019 становить 129444,95 грн.
		Таким чином, судом встановлено, що після часткового повернення передплати та надходження на валютний рахунок позивача валютних коштів в результаті укладення угод про переведення боргу, починаючи з 23.12.2019 сума незавершених розрахунків за контрактом №03-12/2018 від 03.12.2018 є меншою порогової суми, визначеною статтею 20 Закону №361-ІХ. Враховуючи відсутність ознак дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій, суд дійшов висновку, що нарахування пені на суму заборгованості після досягнення цієї межі є протиправним. 
		Крім того, суд зазначає, що спірні правовідносин між позивачем та його контрагентом-нерезидентом тривали як до, так і після 07.02.2019. 
		В цьому контексті суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 28.05.2021 у справі №1.380.12019.005616, відповідно до якої: «Що стосується нарахування пені на підставі частини 5 статті 13 Закону №2473-VІІІ, то воно можливо у разі порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно саме із цією статтею.
		В силу приписів статті 58 Конституції України ці строки не можуть почати обраховуватися до введення в дію Закону №2473-VІІІ, а тому за окремими виключеннями не можуть бути порушені раніше 7 лютого 2019 року. Відтак, нарахування пені на підставі частини 5 статті 13 Закону № 2473-VІІІ до цієї дати неможливе».
		На думку суду, відповідальність за порушення строків зарахування валютної виручки, встановлених Законом №2473-VІІІ, може бути застосована лише у зв`язку з порушенням таких строків, які мали місце починаючи з 07.02.2019, та не може поширюватись на правовідносини, що виникли до цієї дати.
		Враховуючи наведене, станом на 23.12.2019 підстави для нарахування пені на підставі частини 5 статті 13 Закону № 2473-VІІІ були відсутні, оскільки не сплило 365 днів від дати введення в дію положень Закону №2473-VІІІ, якими встановлено відповідальність за порушення такого строку.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
		Відповідно до положень ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, належними та допустимими доказами не довів обґрунтованість висновків про порушення позивачем податкової дисципліни та не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
		Враховуючи конкретні обставини даної справи, в межах заявлених позивачем аргументів, з урахуванням наданих сторонами письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
		Відповідно до положення статті 139 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2021 року №0041690711, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АП-РАЙТ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.)
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
		Повне найменування сторін та інших учасників справи:
		Позивач  Товариство з обмеженою відповідальністю «АП-РАЙТ», місцезнаходження: 69091, м.Запоріжжя, вул.Нижньодніпровська, буд.4; код ЄДРПОУ 41224090.
		Відповідач  Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663.
		 
		Повне судове рішення складено 22.11.2021. 
		 
		 
		Суддя М.О. Семененко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...