Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/18038/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2021. Зареєстровано: 24.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2021.
Дата набрання законної сили: 24.12.2021
Номер судового провадження: 1-кп/521/1691/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62021150020000227

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №521/18038/21
		Провадження 1-кп/521/1691/21
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 листопада 2021 року                           м. Одеса
		Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді -                 ОСОБА_1 ,
		з секретарем -                     ОСОБА_2 ,
		за участю
		прокурора -                 ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого -                     ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021150020000227 від 29.07.2021 року та за №62021150020000115від 01.06.2021року відносно:
		ОСОБА_4 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, неофіційно працюючого різноробочим на будівництві, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом на посаді кухаря взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого, 
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 407, ч. 2 ст. 413 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В проміжок часу з 08 години 00 хвилин 08.04.2019 року по 08 годину 00 хвилин 12.08.2019 року, більш точного часу встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді кухаря взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби збройних Сил України, п. 13 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна в Збройних Силах України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 04.08.2000 року №1225, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_2 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , діючи із кримінальною протиправною недбалістю, втратив ввірене у службове користування військове майно, а саме: 
		-бронежилет «КорсарМзс»-1-4 - 1 комплект, 
		-шолом «Каска-1M» - 1 одиниця,
		-мішок спальний - 1 одиниця, 
		-каремат - 1 одиниця,
		-казанок алюмінієвий -1 одиниця,
		-флягу алюмінієву - 1 одиниця,
		-тапочки казарменi - 1 пара,
		-рюкзак Польща - 1 одиниця, 
		внаслідок порушення правил їх зберігання, чим завдав збитків державі, на загальну суму 7667 гривень, 73 копійки. 
		Крім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді кухаря взводу матеріально - технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби, 12.08.2019 року о 09 годині 00 хвилин не з`явився вчасно на службу без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім венного стану, до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 та ухилявся від проходження військової служби до 13 години 00 хвилин 27.10.2021 року, проводячи час на власний розсуд не пов`язуючи його з обов`язками військової служби.
		В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_4 свою провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 407, ч. 2 ст. 413 КК України, визнав повністю, та пояснив, що дійсно вчинив кримінальні правопорушення за умов і при обставинах, викладених в обвинувальних актах, у зв`язку з тяжкими сімейними обставинами. У вчиненому розкаявся та просив суд суворо не карати. Майнову шкоду, завдану державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відшкодував в повному обсязі.
		Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками кримінального провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежено допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. 
		Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
		Вина обвинуваченого повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінальних правопорушень за викладених у обвинувальних актах обставин та щирим каяттям у вчиненому.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого  ОСОБА_4 за: 
		- ч. 4 ст. 407 КК України за кваліфікуючими ознаками  нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
		- ч. 2 ст. 413 КК України за кваліфікуючими ознаками  втрата ввіреного для службового користування іншого військового майна внаслідок порушення правил його зберігання, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
		Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та усунення заподіяної шкоди.
		Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено. 
		При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно дост. 12 КК Україниє тяжким злочином та нетяжким злочином; особу винного; його вік та соціальне положення; стан здоров`я; наявність у членів родини з якими проживає обвинувачений, тяжких хвороб, що підтверджується наданими медичними довідками та виписками з медичних карток; те, що особа осудна та в силу ст. 89 КК України раніше не судима; працездатна та працює; на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває; повне визнання вини в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях; повне відшкодування завданої шкоди шляхом сплати на користь держави матеріальних збитків; відсутність тяжких наслідків від вчинених кримінальних правопорушень; відсутність обставин, що обтяжують покарання та наявність обставин, що пом`якшують покарання.
		З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 та його ставлення до скоєного, позицію прокурора в судових дебатах, про те, що виправлення обвинуваченого може бути досягнуто без ізоляції обвинуваченого від суспільства, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, що прямо передбачене санкціями ч. 4 ст. 407 та ч. 2 ст. 413 КК України з подальшим звільненням його від відбування покарання з іспитовим строком.
		Окрім цього, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, то йому необхідно призначити покарання з урахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, призначивши покарання за кожне правопорушення окремо, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.
		Речові докази по даному кримінальному провадженню відсутні.
		Даних про заходи забезпечення кримінального провадження в матеріалах справи відсутні.
		Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, враховуючи особу обвинуваченого та приймаючи до уваги призначене покарання, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Визнативинним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 407, ч. 2 ст. 413 КК Українита призначити йому покарання:
		- за ч. 4 ст. 407 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки; 
		- за ч. 2 ст. 413 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки; 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити до відбуття  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року, 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання/роботи.
		Початок строку відбування покарання з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
		До набрання цього вироку законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - не обирати.
		Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.
		Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3ст. 349 КПК України.
		Відповідно до ч. 6ст. 376 КПК України, копію вироку після його проголошення негайно вручається прокурору та обвинуваченому.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...