Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/21353/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2021. Зареєстровано: 24.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2021.

Номер судового провадження: 2/759/6600/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		ун. № 759/21353/21
		пр. № 2/759/6600/21
		23 листопада 2021 року 
		 
		 Святошинський районний суд м. Києва
		у складі головуючого судді - Горбенко Н.О.
		при секретарі- Скиданенко Г.В.
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -
		В С Т А Н О В И В:
		І. Виклад позиції учасників справи.
		Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просила стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 32300 грн., моральну шкоду в сумі 5000,00 грн., судові витрати покласти на відповідачів.
		Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування квартири від 26.10.2000 року та свідоцтвом про зміну імені, а саме- прізвище « ОСОБА_5 » змінено на « ОСОБА_6 ».
		Власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 , крім того в квартирі зареєстровані члени сімї власника - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
		Посилається, що 06.11.2019 з вини відповідачки, як власника квартири АДРЕСА_2 , сталося залиття її квартири.
		Залиття квартири підтверджується актом від 17.06.2021, складеним комісією ЖЕД №5, підписаного головним інженером, майстром, слюсарем сантехніком.
		Відповідно до Звіту про оцінку майна від 30.06.2021, проведеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Гарант-Експертиза» розмір матеріального збитку завданого квартирі АДРЕСА_1 становить 32300 грн. За проведення звіту позивачем сплачено 3000,00 грн.
		Позивач вважає, що вартість збитку завданого його квартирі, витрати за проведення експертизи, та судові витрати у вигляді судового збору та витрат на надання професійної правничої допомоги в сумі 10200 грн. повинні бути відшкодовані відповідачами, оскільки залиття квартири сталося з їх вини.
		Крім того, позивач зазначає, що їй було завдано моральних страждань, які проявилися у сильному хвилюванні та емоційному стресі, що змусило звертатися до лікарів, необхідністю знов в квартирі робити ремонт, що потягне значну втрату часу та зміну ритму життя. Моральну шкоду позивач оцінює в сумі 5000,00 грн.
		З урахуванням наведеного просить задовольнити позовні вимоги.
		         Відповідачі відзиву на позов не подавали.
		      ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.
		Позивач надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення рішення в порядку заочного розгляду.
		Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання, не з`явились, про причини нез`явлення до суду не повідомили.
		ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
		Ухвалою суду від 29.09.2021 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.
		Судом, з огляду на приписи ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Враховуючи нез`явлення відповідачів, не подання відзиву на позов та наявну згоду позивача на проведення заочного розгляду, суд вирішив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
		ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
		Відповідно до договору дарування квартири від 26.10.2000 року ОСОБА_7 (після зміни прізвища - ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені) є власником квартири АДРЕСА_1 .
		Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 .
		Відповідно довідки про реєстрацію осіб - відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані за адресою - АДРЕСА_3 .
		17.06.2021 відповідачами було затоплено квартиру позивача, про що складено акт залиття від 17.06.2021. Причиною залиття є халатне ставлення мешканців кв.  АДРЕСА_4  до сантехнічного обладнання у своїй квартирі, а саме пророив труби холодного водопостачання стався внаслідок тривалої неналежної експлуатації, труба була зашита в короб, що призвело до корозії металу.
		Відповідно до звіту про оцінку матеріального збитку завданого власнику квартири АДРЕСА_5 , , складеного 14.07.2021 оціночно-експертною установою ТОВ «Грант-Експертиза», вартість матеріального збитку завданого по причині халатного відношення мешканців квартири АДРЕСА_2 становить 32300 грн.
		Згідно наданої квитанції до суду позивач сплатила за складання акту про залиття, 3000 грн..
		V. Оцінка Суду.
		За змістом положень ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
		Приписами статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
		Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
		При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.
		Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
		З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідачів покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
		Матеріалами справи встановлено, що факт залиття квартири АДРЕСА_1 стався з вини відповідачів, які є власниками квартири АДРЕСА_4 за цією ж адресою, підтверджується актом залиття від 17.06.2021 року, затвердженого начальником дільниці з обслуговування житлового фонду № 5, головним інженером, майстром та слюсарем-сантехніком.
		Зазначені акти у силу ст.ст.77,78 ЦПК України є належними і допустимими доказами. Разом з цим доказів відсутності вини у завданні відповідачами шкоди позивачеві суду і надано не було, твердження позивача про завдання їй шкоди діями відповідачів не спростовано, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
		Також суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
		Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Відповідно до ч.ч.4-5 ст.319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
		Отже, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.
		Таким чином, встановивши, що позивач довела розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідачів, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, суди приходить до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню і з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 32300 гривень.
		Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки її частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
		Щодо позовних вимог позивача про відшкодування відповідачами моральної шкоди, завданої їй внаслідок залиття квартири з вини відповідачів, суд приходить до такого висновку за наступних підстав.
		Відповідно до положень ч.1, п.3 ч.ч.2-3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		Вирішуючи питання щодо моральної шкоди, судом враховується тривалість порушення прав позивача; час та зусилля, що потрібні останній для відновлення попереднього стану; глибину її душевних та психічних страждань, пов`язаних із пошкодженням майна; порушення нормального ритму життя; тяжкість вимушених змін (неможливість використовувати належним чином своє майно), а також вимоги розумності та справедливості. Дані вимоги підтверджуються наданими до суду медичними довідками, зверненнями до лікарів. 
		Оцінивши у відповідності із вимогами ст.89 ЦК України надані учасниками справи письмові докази, суд приходить до висновку про доведеність позивачем факту спричинення їй відповідачами моральної шкоди в заявленому розмірі.
		Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		 Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		З метою захисту порушеного права, позивач зверталася за професійною правовою допомогою, та 16.07.2021 року уклав договір про надання правової допомоги адвокатом Усатенко Д.А. 
		Відповідно до акту надання правової допомоги від 27.08.2021 року, позивачем сплачено 4200 грн витрат на правничу допомогу.
		Зважаючи на вимоги діючого законодавства, оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійу правничу допомогу у розмірі 4200, 00 грн.
		VІ. Розподіл судових витрат.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
		Таким чином, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судові витрати понесені позивачем.
		Керуючись ст.ст.13,81,89,141,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд -
		                                        
		 
		УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири - задовольнити.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 32300 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 5 000 грн 00 к. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 4200 грн 00 к. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн.00 коп.
		Заочне рішення може бути переглянуте Святошинським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		          Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Учасники справи:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 .
		Відповідачі:ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_7 .
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 . 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 . 
		Повний текст рішення виготовлено 23.11.2021 року. 
		Суддя Н.О. Горбенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...