Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/18794/21 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 24.11.2021. Зареєстровано: 24.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2021.
Дата набрання законної сили: 22.11.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		УХВАЛА
		про відмову у забезпеченні позову
		м. Київ
		22.11.2021Справа №910/18794/21
		За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція"прозабезпечення позову до подання позовної заявиособа, яка може одержати статус учасника справи (відповідач) - Державне підприємство "Гарантований покупець" Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники учасників господарського процесу:від заявника:Коробенко Н.О.від ДП "Гарантований покупець":Прохоров Ю.Г.
		ВСТАНОВИВ:
		 
		17.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у відповідності до якої просить накласти арешт на грошові кошти, які належать Державному підприємству "Гарантований покупець" та розміщені на всіх рахунках в усіх банківських та фінансово-кредитних установах, які відкриті станом на дату застосування заходів забезпечення позову або будуть відкриті чи виявлені після застосування заходів забезпечення позову, в межах суми в розмірі 299 272 024,77 грн. 
		Вказана заява мотивована тим, що у зв`язку з неналежним виконанням Державним підприємством "Гарантований покупець" своїх грошових зобов`язань з оплати поставленої Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" згідно Договору №14806/01 від 05.02.2018 електроенергії, у Державного підприємства "Гарантований Покупець" наявна заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" у загальному розмірі 463 035 450,63 грн.
		В той же час, заявник вказує, що наразі існує обґрунтоване припущення, що кошти, які належать Державному підприємству "Гарантований Покупець" можуть бути передані іншим суб`єктам господарювання, враховуючи наявність у останнього заборгованості перед іншими виробниками електроенергії, а відтак не будуть сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" за Договором №14806/01 від 05.02.2018, а тому заявник і просить вжити зазначені ним заходи забезпечення позову.
		18.11.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" надійшли доповнення до заяви про забезпечення позову.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2021 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" про забезпечення позову до подання позовної заяви у судовому засіданні на 22.11.2021; викликано представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" та Державного підприємства "Гарантований покупець" у судове засідання з розгляду заяви про забезпечення позову; запропоновано Державному підприємству "Гарантований покупець" надати суду у строк до початку судового засідання, призначеного на 22.11.2021, пояснення з приводу заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" про забезпечення позову. 
		19.11.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" надійшла заява, в якій заявник просив повернути заяву про забезпечення позову і додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція".
		В судове засідання 22.11.2021 з`явились представники Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" та Державного підприємства "Гарантований покупець", надали пояснення по суті заяви про забезпечення позову. 
		Зокрема, представником Державного підприємства "Гарантований покупець" було надано суду письмові заперечення проти заяви про забезпечення позову, в яких зазначено, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" ґрунтується виключно на припущеннях про утруднення виконання рішення суду у майбутньому, а не на конкретних фактах. Крім того, Державне підприємство "Гарантований покупець" звертає увагу суду, що заявник просить суд накласти арешт на більшу суму коштів ніж вказана ним сума заборгованості за квітень-липень 2020 року.
		Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" про повернення заяви про забезпечення позову.
		Постановляючи протокольну ухвалу від 22.11.2021 про відмову в поверненні заявнику заяви про забезпечення позову, суд керувався наступним.
		Так, згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (ст. 1 цього Кодексу).
		Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. 
		Диспозитивність віднесена до основних засад (принципів) господарського судочинства пунктом 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
		Водночас, відповідно до положень статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами, зокрема, подавати заяви та клопотання тощо. При цьому учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами також є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
		Пунктом 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визнано за можливе визнання зловживанням (залежно від конкретних обставин) дій, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
		Разом з тим згідно з положеннями статті 129 Конституції України, статей 2, 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
		Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права) (ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України).
		З аналізу наведеної норми вбачається, що застосування аналогії закону допускається лише у випадку неврегульованості спірних правовідносин та за умови подібності до них інших правовідносин, які мають законодавче врегулювання.
		Стаття 174 Господарського процесуального кодексу України регулює залишення без руху та повернення позовної заяви, зокрема, у частинах 4, 5 закріплює перелік підстав для повернення позовної заяви, однією з яких є випадок, якщо до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.
		Водночас повернення заяви про забезпечення позову передбачено частиною 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, в якій закріплені вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.
		З викладеного вбачається, що Господарський процесуальний кодекс України містить правове регулювання підстав повернення заяви про забезпечення позову та не передбачає розширення їх переліку шляхом застосування інших положень процесуального законодавства, у тому числі статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
		У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку про відсутність необхідності застосування аналогії закону до заяви про повернення (відкликання) заяви про забезпечення позову з підстави, що не передбачена статтею 140 Господарського процесуального кодексу України.
		При цьому, суд не вбачає правових підстав вважати, що відсутність у Господарському процесуальному кодексі України норм щодо повернення заяви про забезпечення позову в разі її відкликання є саме прогалиною в законодавстві, адже глава 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України (на відміну від норм цього Кодексу, що регулюють подання і розгляд інших заяв і скарг) взагалі не містить положень щодо можливості відкликання заяви про забезпечення позову.
		Натомість стаття 140 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість суду при розгляді заяви про забезпечення позову викликати заявника для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову тощо.
		Розгляд судом по суті у передбаченому законом порядку поданої заяви про забезпечення позову в межах заявлених нею вимог і на підставі наданих нею доказів не можна визнати порушенням принципу диспозитивності та верховенства права, зокрема права доступу до суду як складової права на суд. Навпаки, розгляд відповідної заяви забезпечує реалізацію права заявника на звернення до господарського суду в установленому процесуальним законодавством порядку.
		Водночас відсутність у процесуальному законодавстві конкретної заборони на звернення заявника із заявою про повернення (відкликання) раніше поданої ним заяви про забезпечення позову не надає судам права розширено тлумачити встановлені законом підстави для повернення заяви про забезпечення позову, у тому числі шляхом застосування аналогії закону.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.04.2020 у справі №20з-20, що відповідає частині 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Отже, правові підстав для повернення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська вітроелектростанція" про забезпечення позову та доданих до неї документів відсутні.
		Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" про забезпечення позову, заслухавши пояснення представників учасників господарського процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у її задоволенні з огляду на наступне.
		В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначає, що існує обґрунтоване припущення, що кошти, які належать Державному підприємству "Гарантований Покупець" можуть бути передані іншим суб`єктам господарювання, враховуючи наявність у останнього заборгованості перед іншими виробниками електроенергії, а відтак не будуть сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" за Договором №14806/01 від 05.02.2018, а тому заявник і просить вжити зазначені ним заходи забезпечення позову.
		У судовому засіданні 22.11.2021, в якому здійснювалась фіксація технічними засобами, представником заявника надано усні обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, згідно яких останній зазначив, що Державне підприємство "Гарантований покупець", отримавши кошти на погашення боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" за рахунок розміщення облігацій, перерахувало дані кошти на погашення боргу перед іншими своїми контрагентами, однак не сплатило заявнику. Також заявник вказує, що на розгляді судів перебувають справи про стягнення з ДП "Гарантований Покупець" значних сум коштів (які обраховуються мільярдами), зокрема справа №910/11610/20 за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" більш як 4 мільярдів гривень. Вказана справа перебуває на завершальній стадії апеляційного перегляду та після набрання законної сили судовим рішенням про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" вказаної заборгованості через виконавчу службу кошти будуть стягнуті з боржника і Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" не отримає коштів в рахунок погашення боргу. Крім того, представник заявника посилався на постанову Кабінету Міністрів України №1049 від 11.10.2021, якою було надано вказівку Державному підприємству "Гарантований покупець" здійснити всі розрахунки із виробниками електричної енергії, однак ДП "Гарантований покупець" постанову КМУ не виконало.
		У відповідності до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Згідно із ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
		При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом спору; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову.
		При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
		В даному випадку, необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовується заявником тим, що ДП "Гарантований покупець" за наявності у нього коштів, набутих з призначенням для погашення заборгованостей перед виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом, неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання та не здійснює погашення відповідної заборгованості перед заявником, що, на думку останнього, свідчить про недобросовісність ДП "Гарантований покупець", яка може становити загрозу неможливості виконання в майбутньому рішення суду про стягнення відповідної заборгованості.
		Крім того, з усних пояснень представника заявника вбачається, що фактично Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" ініційовано подання даної заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки заявник вважає, що після набрання законної сили рішенням суду у справі №910/11610/20 за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" коштів на суму більш як 4 мільярди гривень та пред`явлення до виконання наказу по вказаній справі унеможливить виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" заборгованості.
		Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" просить накласти арешт на кошти Державного підприємства "Гарантований покупець" в межах визначеної ним суми з метою недопущення стягнення коштів на вказану суму в межах примусового виконання рішення суду по справі №910/11610/20.
		Тому заявник вважає за доцільне накласти арешт на грошові кошти, які належать ДП "Гарантований покупець" з метою попередження можливості їх скерування на погашення заборгованостей перед іншими особами всупереч принципу пропорційності розрахунків останнього з виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом.
		В той же час, суд відзначає, що самі по собі посилання заявника на відповідні обставини, які, на його думку, можуть вказувати на недобросовісну поведінку його контрагента, не можуть бути достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
		Так, за приписами статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Однак, матеріали поданої заяви про забезпечення позову не містять жодних доказів вчинення ДП "Гарантований покупець" будь-яких дій, спрямованих на фактичне виведення коштів на користь інших осіб задля унеможливлення виконання своїх зобов`язань перед заявником.
		Твердження заявника про існування загрози унеможливлення задоволення його вимог в силу можливих рішень інших судів про стягнення заборгованостей з ДП "Гарантований покупець" як підстави для вжиття заходів забезпечення позову є безпідставними, оскільки суд не може заборонити виконання іншого судового рішення, в т.ч. в порядку застосування заходів забезпечення позову.
		З матеріалів заяви вбачається та не заперечувалось сторонами, що спірні кошти (надані ДП "Гарантований покупець" для погашення заборгованості в тому числі перед заявником) є коштами залученими Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" шляхом випуску та розміщення облігацій на міжнародних фондових ринках з метою підтримки його ліквідності та стійкості роботи (державні гарантії щодо яких надані постановою Кабінету Міністрів України №1049 від 11.10.2021 "Про надання у 2021 році державної гарантії за зобов`язаннями приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго") та в наступному перераховані ДП "Гарантований покупець" для погашення заборгованості перед виробниками електричної енергії, яким встановлено "зелений" тариф, яка і була визначена при формуванні необхідних обсягів залучення коштів за рахунок облігацій.
		Представник ДП "Гарантований покупець" в судовому засіданні 22.11.2021, в якому здійснювалась фіксація технічними засобами, підтвердив наявність у нього грошових зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" та наявність наміру її погасити, проте зазначив, що велика кількість платежів потребує значного часу для їх проведення.
		Також, представник ДП "Гарантований покупець" пояснив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1049 від 11.10.2021 Державним підприємством "Гарантований покупець" було погашено заборгованість перед частиною виробників електричної енергії ("більшою половиною"), яким встановлено "зелений" тариф, а в іншій частині виробників погашення заборгованості наразі ще не відбулось.
		В той же час, із публікації на офіційній веб-сторінці ДП "Гарантований покупець" в мережі інтернет за 17.11.2021 із назвою "Щодо погашення боргів перед виробниками електроенергії з відновлювальних джерел за рахунок коштів "залених" облігацій" вбачається, що за рахунок отриманих від розміщення облігацій та перерахованих ДП "Гарантований покупець" коштів останнім було здійснено погашення заборгованостей перед виробниками електричної енергії, яким встановлено "зелений" тариф, на загальну суму 16,27 млрд.грн., а залишок відповідних залучень становить 3,04 млрд.грн.
		Тобто, власними публікаціями ДП "Гарантований покупець" фактично підтверджується, що ним було освоєно залучені від розміщення "зелених" облігацій кошти шляхом спрямування їх за призначенням на погашення заборгованостей не перед частиною виробників електричної енергії ("більшою половиною"), а фактично перед всіма, окрім одержувачів на загальну суму 3 млрд.грн.
		За доводами представника ТОВ "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" такими одержувачами і залишилися він та пов`язані з ним компанії.
		При цьому, судом було поставлено представнику ДП "Гарантований покупець" питання щодо проміжку часу, необхідного для формування ним платіжного доручення на переказ коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція", на що представник спочатку повідомив, що це відомо "нагорі", а на уточнююче питання суду, що мається на увазі під поняттям "нагорі", представник боржника повідомив "на самому-самому верху".
		Що мав на увазі представник ДП "Гарантований покупець" під поняттям "на самому-самому верху" суду так і не вдалося з`ясувати.
		У відповідності до ч. 1 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
		В силу ч. 1 ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
		Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України №1049 від 11.10.2021 "Про надання у 2021 році державної гарантії за зобов`язаннями приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" доручено Міністерству енергетики разом з приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та державним підприємством "Гарантований покупець" забезпечити спрямування коштів за запозиченнями на погашення заборгованості, яка виникла відповідно до договорів про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом, укладених державним підприємством "Гарантований покупець" з виробниками електричної енергії, яким встановлено "зелений" тариф.
		Тобто, кредитні кошти (позика), що залучені Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" шляхом випуску та розміщення облігацій на міжнародних фондових ринках під державну гарантію (п. 1 постанови №1049 від 11.10.2021), та в подальшому перераховані ДП "Гарантований покупець", повинні бути спрямовані виключно на розрахунки з визначеними суб`єктами (виробниками електричної енергії, яким встановлено "зелений" тариф) та саме у визначених розмірах (розмірах зобов`язання щодо погашення основної суми, відсотків, премій та інших зобов`язань, що випливають із запозичень), з яких виходило Міністерство енергетики та Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" під час узгодження суми позики, під яку надано державні гарантії.
		Вказане підтверджується публікаціями на офіційних веб-сайтах Міністерства енергетики України від 12.10.2021: "кошти мають бути використані для погашення боргів за минулі періоди перед виробниками електроенергії з відновлювальних джерел", та ДП "Гарантований покупець" від 20.10.2021: "Уряд постановив забезпечити спрямування запозичень на розрахунки з виробниками електричної енергії, яким встановлено "зелений" тариф.
		Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" та ДП "Гарантований покупець" обмежені у способі використання коштів, які бути перераховані ДП "Гарантований покупець" на виконання постанови КМУ №1049 від 11.10.2021.
		З аналізу норм законодавства вбачається, що за своєю суттю обтяженням є право обтяжувача на відповідне майно (рухоме чи не рухоме) та майнові права боржника чи іншої особи, яке виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо такого майна.
		Аналогічне розуміння поняття "обтяження" також вбачається із системного аналізу визначень у термінологічних словниках поняття, згідно якого обтяженням є наявність права іншої особи на майно або обмеження прав боржника на належне йому майно.
		Відтак, обмеження ДП "Гарантований покупець" у способі використання коштів, перерахованих йому в межах виконання постанови КМУ №1049 від 11.10.2021, є нічим іншим як публічним обтяженням коштів, спрямованих на погашення заборгованостей перед виробниками ВДЕ, яка виникла відповідно до договорів про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом, укладених державним підприємством "Гарантований покупець" з виробниками електричної енергії, яким встановлено "зелений" тариф, та наявність якої (її розмір) враховувалась при визначені необхідних обсягів залучення коштів шляхом випуску та розміщення "зелених" облігацій.
		Наявність такого обтяження нівелює необхідність встановлення додаткового (судового) арешту на кошти, які підлягають виплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" в рамках виконання зобов`язань, під які було залучено кредитні кошти шляхом випуску та розміщення облігацій на міжнародних фондових ринках під державну гарантію згідно постанови КМУ №1049 від 11.10.2021.
		Таким чином, оскільки у заяві про забезпечення позову фактично не наведено, жодних дій, які б свідчили про реальне вчинення ДП "Гарантований покупець" дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення заявником вимоги чи подання позову до суду, в той час як судом встановлено що кошти, спрямовані на погашення заборгованості перед виробниками електричної енергії, яким встановлено "зелений" тариф, за визначений в заяві період її нарахування, є обтяженими, то суд приходить до висновку, що заява ТОВ "ДТЕК Приморська вітроелектростанція" про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У   задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Приморська Вітроелектростанція" (б/н від 17.11.2021) про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (22.11.2021) та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги у відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
		 
		Повний текст ухвали складено 24.11.2021.
		 
		 
		Cуддя                                                                                                             Роман Бойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...