Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/13524/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2021.
Дата набрання законної сили: 18.11.2021
Номер судового провадження: 61-17999ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала        
		 
		18 листопада 2021 року
		м. Київ
		справа № 569/13524/20
		провадження № 61-17999ск21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
		розглянув касаційну скаргу Рівненської обласної державної адміністрації на постанову Рівненського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у справі за позовом Рівненської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника,
		ВСТАНОВИВ:
		У серпні 2020 року Рівненська обласна державна адміністрація (далі - Рівненська ОДА) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника, стягнути з відповідача на свою користь 323 905,95 грн, що складається із сум, виплачених поновленому на роботі працівнику, а саме: 235 266,86 грн - середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11 листопада 2017 року до 17 квітня 2019 року, 51 758,71 грн - єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, 30 229,82 грн -середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18 квітня 2019 року до 26 червня 2019 року та 6 650,56 грн - єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Рішенням Рівненського міського суду від 13 травня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Рівненської ОДА 178 276,76 грн у рахунок відшкодування шкоди, завданої у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівнику часу вимушеного прогулу. У задоволенні решти позову відмовлено.
		Постановою Рівненського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 травня 2021 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено.
		У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Рівненської ОДА, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
		Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому за законом не підлягає касаційному оскарженню.
		Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої). 
		Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. 
		Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). 
		Ціна позову у цій справі становить 323 905,95 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 250 = 567 500,00 грн). 
		Отже, постанова Рівненського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню.
		Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
		Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
		а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
		б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
		в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
		г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
		У касаційній скарзі заявник посилається на те, що справа має виняткове значення та становить значний суспільний інтерес.
		Проте такі доводи не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.
		Значний суспільний інтерес та виняткове значення для Рівненської ОДА заявник обґрунтовує неврахуванням апеляційним судом висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 06 липня 2011 року у справі 
		№ 6-16087св10, щодо покладення на винну особу обов`язку покрити завдану незаконним звільненням майнову шкоду.
		Проте таке твердження по своїй суті є лише виконанням вимог процесуального закону щодо змісту касаційної скарги, необхідності зазначення підстав касаційного оскарження.
		Не заслуговують на увагу і доводи заявника про те, що зайве витрачення коштів державної установи призводить до порушення принципів збалансованості та цільового використання коштів, які визначені нормами Бюджетного кодексу України. 
		Таке посилання є загальним, не є свідченням виняткового значення та значного суспільного інтересу саме цієї справи, порівняно з іншими справами такої чи подібної категорії.
		Отже, доводи заявника про наявність винятків, зазначених у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не заслуговують на увагу, а тому Верховний Суд не має підстав для висновку про те, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
		Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
		Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Golder v. the United Kingdom» (Голдер проти Сполученого Королівства) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року.
		Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
		З урахуванням наведеного, оскільки Рівненська ОДА подала касаційну скаргу на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню, є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
		Керуючись частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Рівненської обласної державної адміністрації на постанову Рівненського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у справі за позовом Рівненської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника, відмовити.
		Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. 
		Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                                             В. В. Яремко
		                                                                                                                        А. С. Олійник
		                                                                                                                        С. О. Погрібний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...