Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/3878/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Невиконання законних вимог народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати.
Надіслано для оприлюднення: 24.11.2021. Зареєстровано: 25.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2021.
Дата набрання законної сили: 06.12.2021
Номер судового провадження: 3-в/946/23/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		  Справа № 946/3878/21  Провадження № 3-в/946/23/21 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 листопада 2021 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Адамов А.С., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		21.07.2021 року постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області визнано винним виконуючого обв`язки голови Правління приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 188-19 КУпАП та провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 188-19 КУпАП стосовно виконуючого обв`язки голови Правління приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» ОСОБА_1 закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
		17.11.2021 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу ОСОБА_1 у розмірі 30000 грн., фактично понесених ним в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області, за рахунок Апарату Верховної Ради України, про що винести окреме судове рішення щодо задоволення його клопотання та стягнути з Апарату Верховної Ради України за рахунок бюджетних асигнувань сплачену суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 грн., сплачених та фактично понесених ним станом на 11.11.2021; визнати право регресу Апарату Верховної Ради України солідарно до співробітників Апарату ВРУ - Теплюка Михайла, ОСОБА_2 та народного депутата ВРУ Негулевського І.П., що мали відношення до складення протоколу.
		Вивчивши матеріали клопотання, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
		Так, суд зазначає, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норми щодо відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою допомоги захисника. Згідно приписів ч.1 ст.120 КПК України (якщо йти за аналогією з нормами КПК України, я такими що найближче схожі із правовідносинами притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення) такі витрати також несе притягуваний, та не визначено окремої процедури відшкодування витрат на правову допомогу. 
		При цьому, суд звертає увагу, що питання стягнення завданої шкоди вирішується в порядку та на умовах, передбачених ст. 1176 ЦК України та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.
		За змістом пункту 4 статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим законом, виникає, зокрема, у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення.
		Відповідно до пунктів 4, 5 статті 3 зазначеного Закону у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються, в тому числі, суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги та моральна шкода.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
		Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України,суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. 
		Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		За відсутності підстав для застосування частини першоїстатті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті  така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
		Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
		Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.
		Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності є, як правило, відповідне судове рішення, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищих посадових осіб органу державної влади.
		Таким чином, законодавством України чітко встановлено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
		Оскільки Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не передбачено вимог щодо процесуальної форми документа, з яким особа має звернутись до суду за захистом свого порушеного права, то таким способом захисту в силу положень статей 15, 16 ЦПК України має бути звернення до суду із відповідною позовною заявою.
		Зокрема, такої позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 522/1021/16-ц.
		З огляду на відсутність норми КУпАП, яка регулює питання та порядок відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу у разі закриття справи про адміністративне правопорушення, суд роз`ясняє право ОСОБА_1 та порядок звернення із відповідним питанням до суду загальної юрисдикції для стягнення відповідних сум.
		 
		 
		 
		Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» у разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду  до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.
		Отже, вказаною статтею також визначено, що рішення щодо розгляду заяви особи про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, має прийматись в порядку цивільного процесуального законодавства.
		Таким чином,враховуючи вищенаведене,суд вважає,що клопотання ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.
		Керуючись ст. ст. 283 КУпАП, суддя 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
		Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Суддя:    А.С.Адамов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...