Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/4570/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 24.11.2021. Зареєстровано: 25.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2021.
Дата набрання законної сили: 24.11.2021
Номер судового провадження: К/9901/35749/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 листопада 2021 року 
		м. Київ
		справа № 560/4570/21
		провадження № К/9901/35749/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Кашпур О. В., Шевцової Н. В.
		розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу 
		за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Державної установи "Академія патрульної поліції" про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення коштів, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, постановлену у складі головуючого судді Салюк П. І., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Шидловського В. Б., суддів: Матохнюка Д. Б., Боровицького О. А.
		І. Суть спору
		1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Державної установи "Академія патрульної поліції", в якому просив:
		1.1. визнати незаконним та скасувати наказ Державної установи "Академія патрульної поліції" від 04 лютого 2021 року № 44 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";
		1.2. визнати незаконним та скасувати наказ Державної установи "Академія патрульної поліції" від 05 лютого 2021 року № 49 "Про відрахування з числа слухачів Державної установи "Академія патрульної поліції";
		1.3. визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11 лютого 2021 року № 121 о/с;
		1.4. поновити ОСОБА_1 в числі слухачів Державної установи "Академія патрульної поліції";
		1.5. поновити ОСОБА_1 на посаді рядового поліції поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції у Хмельницькій області;
		1.6. стягнути з Управління патрульної поліції у Хмельницькій області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		2. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 16 квітня 2021 року позовну заяву залишив без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали, шляхом: 
		подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення стосовно вказаних судом позовних вимог; 
		власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
		подання до суду позовної заяви у примірниках відповідно до кількості сторін із зазначеними у них відомостями про наявність у позивача або іншої особи оригіналу письмового доказу та належним чином завірених письмових доказів, які долучено позивачем до позовної заяви у відповідності до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		3. 26 квітня 2021 року на адресу суду позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви у справі, яка обґрунтована епідемічною ситуацією в Хмельницькій області та перебуванням позивача на самоізоляції. Також зазначив, що на строк дії карантину продовжують усі основні процесуальні строки. Вважаючи причини пропуску строку звернення до суду поважними, позивач просив поновити строк звернення до суду. 
		4. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року, адміністративний позов повернуто позивачу.
		5. Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суди виходили з того, що адміністративний позов подано поза межами строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України. 
		Стосовно доказів у підтвердження поважності пропущеного строку судом апеляційної інстанції зазначено, що довідка Дунаєвецької амбулаторії загальної медичної практики сімейної медицини №1 про хворобу батька ОСОБА_1 (COVID-19) з 16 березня 2021 року по 29 березня 2021 року, яку позивач пов`язує зі своїм перебуванням на самоізоляції, не приймається до уваги, оскільки відповідно до вказаної довідки батько позивача перебував на лікарняному у період з 16 березня 2021 року по 29 березня 2021 року, тобто поза межами місячного строку звернення позивача з цим позовом, що, в свою чергу, не підтверджує поважність пропуску ним строку звернення до суду. 
		Водночас, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачу звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.
		За наведених обставин суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що подана позивачем заява не містить доводів поважності причин пропуску строку, у зв`язку з чим позовна заява відповідно до частини другої статті 123 КАС України підлягає поверненню.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		6. Наказом Державної установи "Академія патрульної поліції" від 04 лютого 2021 року №44 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно до наказу Державної установи "Академія патрульної поліції" 05 лютого 2021 року № 49 позивача відраховано з числа слухачів вказаної установи. Разом з цим згідно з наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11 лютого 2021 року № 121 о/с ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", з 18 лютого 2021 року. 
		7. При цьому ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом 14 квітня 2021 року.
		8. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач вказав на запровадження з 12 березня 2020 року карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19".
		ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції 
		7. Позивач подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати їх рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Автор скарги стверджує, що право на оскарження наказів Державної установи "Академія патрульної поліції" від 04 лютого 2021 року № 44 та від 05 лютого 2021 року № 49, а також наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11 лютого 2021 року № 121 о/с, які слугували підставою для звільнення позивача із займаної посади, виникло лише 17 березня 2021 року, оскільки рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17 березня 2021 року у справі № 674/10/21 задоволено позов ОСОБА_1 та скасовано постанову поліцейського сектору реагування патрульної поліції Дунаєвецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області Мудрика А. В. серії БАА № 270064 від 03 січня 2020 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрито.
		Таким чином, на думку ОСОБА_1 , лише з дати вказаного судового рішення, яким скасовано постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в свою чергу слугувала підставою для звільнення з посади, у позивача виникло право на звернення до суду з цим позовом про поновлення на роботі. 
		8. Верховний Суд ухвалою від 19 жовтня 2021 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року з підстав, передбачених частиною другою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
		ІV. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду
		9. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		10. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		11. Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		12. Згідно з частинами другою та третьою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 
		Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		14. За правилами статей 123 та 169 КАС України суд зобов`язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.
		15. Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з позовом і розраховувати на одержання судового захисту.
		16. За загальним правилом обчислення строків звернення до суду здійснюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
		17. Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 813/3756/17 досліджував питання строків звернення до адміністративного суду. Так, суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
		18. Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
		19. Відповідно до пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
		20. З огляду на те, що спірним питанням, поставленим у касаційній скарзі, є наявність підстав для поновлення пропущеного позивачем строку звернення із цим позовом до суду, слід звернути увагу на таке.
		21. Звертаючись до суду за захистом своїх прав, позивач має на меті домогтися скасування наказів Державної установи "Академія патрульної поліції" від 04 лютого 2021 року № 44 та від 05 лютого 2021 року № 49, а також наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11 лютого 2021 року № 121 о/с, які слугували підставою для звільнення позивача із займаної посади, та відповідно, поновлення на посаді публічної служби. 
		22. Отже, у випадку, що склався, фактично підставою позову, тобто обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо права та охоронюваного законом інтересу, є саме незгода позивача з його звільненням з публічної служби.
		23. Наведене свідчить, що спірні правовідносини, які склались у цій справі, спрямовані саме на захист прав позивача щодо проходження публічної служби.
		24. За приписами частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
		25. Отже, у категорії справ, до якої належить ця справа, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
		26. Таким чином строк звернення до суду з цим позовом становить один місяць, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
		27. У контексті наведеного слід зазначити, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
		29. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року у справі № 17-рп/2011 визначив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
		30. В аспекті наведеного Верховний Суд також вважає за доцільне зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. 
		31. Строки ж звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
		32. При цьому підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).
		33. Враховуючи викладене, лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права звернення із позовом у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
		34. Тобто, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
		35. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
		36. Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 823/2363/18, досліджуючи питання поважності причин строку звернення до суду, дійшов висновку, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
		Разом з цим, Верховний Суд у зазначеній постанові звернув увагу, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
		37. У контексті наведеного, слід зазначити, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
		38. Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якому позивач посилається на запровадження запроваджений з 12 березня 2020 року карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19".
		39. Своєю чергою позивач в апеляційній скарзі зазначив, що строк звернення до суду ним пропущено у зв`язку з хворобою батька ОСОБА_1 (COVID-19) з 16 березня 2021 року по 29 березня 2021 року, яку позивач пов`язує зі своїм перебуванням на самоізоляції.
		40. Однак, як слідує з матеріалів справи, позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував неможливість направлення позовної заяви до суду, починаючи з 18 лютого 2021 року, тобто з дня звільнення позивача, у строки визначені КАС України.
		41. Таким чином Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що надані позивачем пояснення не підтверджують відсутність у останнього неможливості вчасного звернення до суду, а також не підтверджують наявність обставин непереборної сили, що перешкоджали зверненню позивача до суду.
		42. Доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду є обов`язком позивача, а суд, у відповідності до положень частини третьої статті 86 КАС України, в редакції на момент звернення позивача до суду, має оцінити належність, допустимість та достовірність поданих ним доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		43. Доводи касаційної скарги стосовно того, що право звернення до суду з цим позовом у позивача виникло лише з дати рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17 березня 2021 року у справі № 674/10/21, яким скасовано постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в свою чергу слугувала підставою для звільнення з посади, Верховний Суд вважає помилковими, оскільки законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом. При цьому строк в один місяць обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		V. Висновки по суті вимог касаційних скарг 
		44. За наведеного правового регулювання й обставин справи Верховний Суд погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про повернення позовної заяви з підстав пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 КАС України, а також зауважує на ненаведенні позивачем обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які би зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду в розрізі відповідних позовних вимог, і ненадання ним відповідних доказів.
		45. Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
		46. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно наданій юридичній оцінці встановлених фактичних обставин справи, із дотриманням норм процесуального права. 
		47. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		VІ. Судові витрати
		48. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, новий розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не здійснюється.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі № 560/4670/21 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		Судді                                                                                                    О. В. Кашпур
		                                                                                                                        Н. В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...