Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/8264/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 24.11.2021. Зареєстровано: 25.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2021.
Дата набрання законної сили: 24.11.2021
Номер судового провадження: К/9901/36418/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 листопада 2021 року 
		м. Київ
		справа № 240/8264/21
		провадження № К/9901/36418/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Кашпур О. В., Шевцової Н. В.
		розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
		за позовом ОСОБА_1 до Головного слідчого управління Національної поліції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Громадської організації «Проти придурків та ідіотів», про визнання бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року, постановлену у складі головуючого судді Черноліхова С. В., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Шидловського В. Б., суддів: Боровицького О. А., Матохнюка Д. Б.
		І. Суть спору
		1. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного слідчого управління Національної поліції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Громадської організації «Проти придурків та ідіотів», в якому просив:
		1.1. визнати бездіяльність Головного слідчого управління Національної поліції України щодо розгляду звернення позивача від 17 лютого 2021 року;
		1.2. зобов`язати відповідача розглянути звернення ОСОБА_1 від 17 лютого 2021 року.
		2. В мотивування позову зазначив, що відповідач у порушення норм Закону України "Про звернення громадян" у встановлений строк не надав відповідь на його звернення від 17 лютого 2021 року № 15, подане спільно з Громадською організацією "Проти придурків та ідіотів".
		Вважаючи бездіяльність Головного слідчого управління Національної поліції України неправомірною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом. 
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		3.    ОСОБА_1 направив заступнику Голови Національної поліції України - начальнику Головного слідчого управління Цуцкірідзе М. С. звернення від 17 лютого 2021 року № 15, в якому просив призначити службове розслідування щодо фактів ігнорування заступником начальника ГУНП в Житомирській області Дмитром Куліковим фактів, викладених у його зверненні про невиконання ухвал слідчого судді і клопотань потерпілого слідчими СВ Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні 12018060190000509 від 31 серпня 2018 року.
		4. Жодної відповіді на звернення ОСОБА_1 від 17 лютого 2021 року у встановлений Законом термін, відповідачем не надано.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		5. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року, провадження у справі закрито.
		6. Такі свої рішення мотивовано тим, що спірні правовідносини, які виникли між позивачем і Головним слідчим управлінням Національної поліції України та її посадовими особами, не є адміністративним спором, а перевірка дій/бездіяльності, що оскаржує позивач повинні розглядатися в порядку кримінального судочинства та відносяться до компетенції судів загальної юрисдикції.
		IV. Касаційне оскарження 
		7. Позивач подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати їх рішення, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
		Автор скарги наголошує, що підставою звернення до суду слугувала відмова відповідача у наданні, у встановлений Законом термін, відповіді на звернення ОСОБА_1 від 17 лютого 2021 року за № 15, в якому йшлося про неналежне реагування на звернення від 28 грудня 2020 року № 74 щодо призначення службового розслідування стосовно фактів ігнорування заступником начальника ГУНП в Житомирській області  Куліковим Д., фактів викладених у зверненні ОСОБА_1 як фізичної особи та голови громадської організації, про невиконання ухвал слідчого судді та клопотань потерпілого слідчими СВ Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області при проведенні досудових розслідувань, зокрема у кримінальному провадженні № 12018060190000509 від 31 серпня 2018 року, про фальсифікування вручення потерпілому постанов слідчого та інших матеріалів досудового розслідування, а також про позбавлення заявника права особистої участі при розгляді його звернення. 
		Стверджує, що суди, закриваючи провадження у справі, не врахували висновки, висловлені у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 806/413/17.
		8. Верховний Суд ухвалою від 21 жовтня 2021 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року з підстав, передбачених частиною третьою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
		V. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду
		9. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України   є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		10. Позивачем за приписами пункту 8 частини першої статті 4 КАС України є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
		11. Суб`єктом владних повноважень на підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є   орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		12. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України обумовлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		13. Визначення публічно-правового спору міститься у пункті 2 частини першої статті 4 КАС України та означає спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
		14. Отже, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, а участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. 
		15. Зміст спірних правовідносин, які склались у цій справі, зводиться до перевірки наявності/відсутності бездіяльності Головного слідчого управління Національної поліції України щодо розгляду звернення позивача від 17 лютого 2021 року.
		16. При цьому бездіяльність позивач убачає в тому, що відповідач проігнорував факти, викладені у зверненні ОСОБА_1 як фізичної особи та голови громадської організації, керуючись Законом України «Про звернення громадян», щодо невиконання ухвал слідчого судді та клопотань потерпілого слідчими СВ Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області при проведенні досудових розслідувань, зокрема у кримінальному провадженні № 12018060190000509 від 31 серпня 2018 року, про фальсифікування вручення потерпілому постанов слідчого та інших матеріалів досудового розслідування, а також про позбавлення заявника права особистої участі при розгляді його звернення. У зв`язку з наведеним у своїй заяві просив призначити службове розслідування. Водночас відповіді на звернення ОСОБА_1 від 17 лютого 2021 року у встановлений Законом термін, відповідачем не надано, до участі при розгляді звернення, позивача не залучено.
		17. Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		18. Згідно зі статтею 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
		19. Положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» передбачено право громадян України на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
		20. За визначенням статті 3 цього Закону заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
		21. Звернення, оформлені належним чинним і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду; якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення; у разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями (стаття 7 вказаного Закону).
		22. За приписами статей 15, 18 і 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
		Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
		Органи державної влади зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
		23. Згідно з частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
		24. Відповідно до частини першої статті 306 Кримінального процесуального кодексу України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318- 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
		25. Як слідує зі змісту звернення ОСОБА_1 від 17 лютого 2021 року, останній звернувся до Головного слідчого управління Національної поліції України в порядку Закону України «Про звернення громадян» з проханням провести службове розслідування за фактом неналежного виконання службових обов`язків заступником начальника ГУНП в Житомирській області Дмитром Куліковим. Водночас, позивач наголошує у своєму позові, що жодної відповіді йому не надано.
		26. Отже, спірні правовідносини зводяться до питання допущення/недопущення бездіяльності відповідача, яка полягла у ненаданні відповіді на звернення ОСОБА_1 від 17 лютого 2021 року в розумінні наведеної вище статті 3 Закону України «Про звернення громадян», а відтак позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		27. Подібна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18.
		VІ. Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
		28. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		29. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		VІ. Судові витрати
		30. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		2.          Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у справі № 240/8264/21 скасувати, а справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		Судді                                                                                                    О. В. Кашпур
		                                                                                                                        Н. В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...