Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/246/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший.
Надіслано судом: 25.11.2021. Зареєстровано: 25.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2021.
Дата набрання законної сили: 17.11.2021
Результат оскарження 25.05.2022 Верховний Суд: залишено рішення першої та апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"17" листопада 2021 р. Справа №909/246/20
		 
		Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: 
		головуючий суддя Желік М.Б. 
		судді Орищин Г.В.
		Галушко Н.А.
		 
		секретар судового засідання Гунька О.П.
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Альфабуд №10-08/09 від 10.09.2021 (вх.№01-05/2764/21 від 13.08.2021)
		на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2021 (повний текст рішення складено 22.07.2021, суддя Ткаченко І.В.), 
		у справі № 909/246/20
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альфабуд, м.Монастириська Тернопільської області
		до відповідача Приватного акціонерного товариства Прикарпаттяобленерго, м.Івано-Франківськ 
		про визнання протиправними дій по складанню та розгляду акту про порушення ПКЕЕ
		 
		за участю представників: 
		від апелянта: Удудяк Н.М.  адвокат (в режимі відеоконференції)
		від відповідача: Кузьмічова Т.В.  адвокат (в режимі відеоконференції)
		 
		Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України. 
		Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2021 у справі №909/246/20 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю Альфабуд до Приватного акціонерного товариства Прикарпаттяобленерго про визнання протиправними дій по складанню та розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією  відмовлено.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2021 у справі №909/246/20 та прийняти нове рішення, яким позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Альфабуд задовольнити повністю.
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2021 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії  Орищин Г.В., Галушко Н.А.
		Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.09.2021, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження, встановлено учасникам строк до 18.10.2021 для надання відзиву на апеляційну скаргу, призначено розгляд справи на 20.10.2021.
		18.10.2021 на електронну адресу суду від ПрАТ Прикарпаттяобленерго, надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просив залишити оскаржене рішення без змін (09.11.2021 ПрАТ Прикарпаттяобленерго надало суду докази надсилання відзиву від 18.10.2021 апелянту (поштову накладну від 26.10.2021 та опис вкладення в цінний лист).
		Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 розгляд справи відкладено на 17.11.2021.
		В судовому засіданні 17.11.2021 представник апелянта надала суду пояснення щодо доводів апеляційної скарги, просила оскаржене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
		Представник відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечила, просила оскаржене рішення залишити без змін, до закінчення судових дебатів повідомила про намір надати суду докази на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та клопотати про стягнення таких витрат з апелянта у випадку відмови у задоволенні вимог апеляційної скарги.
		Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне.
		Товариство з обмеженою відповідальністю Альфабуд звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПрАТ Прикарпаттяобленерго про визнання протиправними дій по складанню та розгляду акту про порушення ПКЕЕ №083240 від 24 березня 2017 р..
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказаний акт №083240 від 24.03.2017 відповідач склав із грубими порушеннями діючого на момент його складення законодавства, зокрема, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562.
		Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, що обставини, на які посилається ТзОВ «Альфабуд» в позовній заяві у справі №909/264/20, є предметом дослідження судової експертизи в межах справи №909/1167/17 за позовом ТзОВ «Альфабуд» до ПАТ «Прикарпаттяобленерго» про визнання недійсними та скасування рішення комісії АТ «Прикапаттяобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом засідання комісії №1 від 29.08.2017 по розгляду акта про порушення №083240 від 24.03.2017, прийнятого за наслідками перегляду протоколу засідання комісії від 29.06.2017 №91 та розрахунку величини обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за вищеназваним актом про порушення ПКЕЕ. Також відповідач вказував на те, що складений працівниками енергопостачальної компанії акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією порушення, яке було виявлено під час проведення перевірки дотримання ПКЕЕ, тому оскарження лише факту складання такого акта, який не встановлює для споживачів будь-яких обов`язків не є належним способом захисту права.
		Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення, дійшов висновку про те, що вимога позивача про визнання протиправними дій по складанню та розгляду акту про порушення ПКЕЕ не відповідає встановленим законом способам захисту прав і судове рішення в цій справі не призведе до відновлення порушеного права позивача, а відтак в позові ТзОВ «Альфабуд» до АТ «Прикарпаттяобленерго» про визнання протиправними дій по складанню та розгляду акту про порушення ПКЕЕ № 083240 від 24 березня 2017 р. слід відмовити.
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення ґрунтується на неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції встановленим обставинам справи та на неправильному застосуванні норм матеріального і порушенні норм процесуального права України.
		Так, скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про визнання протиправними дій по складанню та розгляду акту про порушення ПКЕЕ не відповідає встановленим законом способам захисту прав, та вказує, що відповідно до ст.16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених випадках, а відповідно до ч.5 ГПК України господарський суд з метою захисту порушеного права чи законного інтересу особи має право відповідно до викладеної в позові вимоги визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Також скаржник покликається на абз.4 п.8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до якого спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом або судом. На думку апелянта, з наведеної норми слідує, що спеціальним законом передбачено право та можливість споживача (апелянта) вирішувати в судовому порядку спірні питання, що виникають в тому числі щодо складання акта порушення, а жодним іншим законодавчим актом таке право споживача не скасоване та не заборонене.
		Покликаючись на правові висновки Верховного Суду України, викладені у ряді постанов 2015 та 2016 року, апелянт вказує, що спосіб відновлення порушеного права має бут ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність, чим в даному випадку є подальші дії постачальника (відповідача) щодо нарахування штрафних санкцій.
		Покликаючись на правові висновки, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Чахал поти Об`єднаного королівства», «Гурепка проти України», «Кудла проти Польщі», «Гарнага проти України», апелянт зазначає, що при наданні правової оцінки належності обраного апелянтом способу захисту, суду слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Апелянт вважає, що суд першої інстанції, зазначивши про те, що акт про порушення не є актом в розумінні ст.20 ГК України, оскільки лише фіксує виявлені порушення і є підставою для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків комісією енергопостачальника, допустив неправильне трактування як самої позовної вимоги так і норми права (абз.4 п.8.2.7 ПРРЕЕ), на яку покликається апелянт. Адже зазначений пункт ПРЕЕ надає споживачу право оскаржувати в тому числі в судовому порядку всі спірні питання, що виникають між споживачем та оператором системи, при складанні акту зокрема. Саме через ряд спірних моментів при проведенні перевірки та складанні акту про порушення №083240 апелянт звернувся до суду. Тобто, в межах цієї судової справи та через обраний спосіб захисту, апелянт оскаржує дії відповідача, заявляючи про їх незаконність, протиправність, і як наслідок  просить суд визнати протиправним та незаконними дії зі складання та розгляду такого акту. В даному випадку акт застосовується не як документ, що встановлює права та обов`язки, а як результат неправомірних дій. За таких обставин, із врахуванням норми абз.4 п.8.2.7 ПРРЕЕ споживач реалізує своє право, передбачене Правилами роздрібного ринку електричної енергії, на оспорювання в судовому порядку дій зі складання акту про порушення №083240.
		Скаржник вказує, що ефективність способу захисту шляхом визнання протиправними дій зі складання та розгляду акту про порушення полягає в тому, що за умови визнання протиправними дій зі складання акту такий акт буде визнаний незаконним та підлягатиме до скасування, які і інші документи, складені на підставі такого акту, тобто до споживача не можуть бути застосовані незаконні та такі, що не відповідають вимогам закону санкції.
		Також скаржник вважає помилковим застосування до спірних правовідносин правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 14.01.2020 у справі №910/17955/17, оскільки такі висновки стосуються норм ПКЕЕ, які втратили чинність і якими не було передбачено можливості оскарження дій зі складання акта, та правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.06.2020 у справі №922/1301/19, оскільки такі стосуються спорів про захист права власності та не можуть бути застосовані до спору про захист прав споживача.
		Окрім того, суд першої інстанції не взяв до уваги інших доводів позивача (апелянта): про невідповідність акту №083240 вимогам п.3.33, п.6.41 ПКЕЕ та п.2.9., п.4.1.-4.2, п.4.5.-4.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕЕ від 04.05.2006 №562 (акт був складений не уповноваженими особами, без вчинення попередньо обов`язкових дій, без вчинення дій з відбору зразків кабелю, з неправильним зазначенням часу складання акту, неправильною схемою електропостачання суб`єкта, з відсутністю параметрів, необхідних для розрахунку); зловживання відповідачем своїми повноваженнями щодо «встановлення» порушень ПКЕЕ у споживача, що виявлялося у складанні актів про порушення №083220 від 22.03.2017 та №083240 від 24.03.2017.
		Таким чином, апелянт вважає, що оскаржене рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин справи (щодо доводів сторін), невідповідності висновків суду обставинам справи (щодо неефективності обраного способу захисту), неправильного застосування п.8.2.6 ПРРЕЕ, ст.20 ГК України, ст.ст.15-16 ЦК України та порушенням ст.5 ст.236 ГПК України, та підлягає скасуванню.
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів апелянта та зазначає, що зі змісту ст.15, с.16 ЦК України, ст.22 ГК України випливає, що особа, яка вважає своє право порушеним, реалізує не будь-який спосіб захисту, а визначений чинним законодавством конкретний спосіб захисту порушеного права, при цьому в переліку встановлених цивільним та господарським законодавством способів захисту порушеного права такого способу захисту як визнання протиправними дій по складанню акту про порушення ПКЕЕ не передбачено. Відповідач, покликаючись на приписи п.6.41 та п.6.42 ПКЕЕ, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, зазначає, що акт порушення ПКЕЕ, оформлений представниками енергопостачальної компанії за наслідками виявленого правопорушення у сфері електричної енергії, є документом, який фіксує опис та різновид порушення у сфері електроенергетики з посиланням на відповідні пункти ПКЕЕ, вихідні дані, необхідні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми заподіяних збитків; за наслідками оформленого у встановленому законодавством порядку представниками енергопостачальної компанії акту про порушення ПКЕЕ відбувається засідання створеної енергопостачальником комісії з розгляду актів порушень; результатом розгляду акту про порушення ПКЕЕ є відповідне ухвалене рішення, оформлене протоколом комісії; ухвалене рішення з протоколом є підставою розрахунку величини вартості недоврахованої електричної енергії та/або збитків; рішення комісії енергопостачальника з розгляду актів про порушення ПКЕЕ може бути оскаржене в судовому порядку, у разі скасування рішення акт про порушення ПКЕЕ також підлягає скасуванню.
		Відтак, відповідач стверджує, що акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, яке було виявлено під час проведення перевірки дотримання ПКЕЕ, тому оскарження лише факту складання такого акта, який не встановлює для споживачів будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Тобто, акт про порушення ПКЕЕ за своєю правовою природою є доказом, і суд має надати йому відповідну оцінку під час вирішення іншого спору  щодо відшкодування матеріальних збитків, в тому числі щодо дійсності такого акта. Відповідач звертає увагу, що аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в результаті розгляду справи №522/12901/17-ц (п.503цс18), аналогічні висновки містяться в судових рішеннях у справі №909/884/19.
		У зв`язку з наведеним, відповідач наголошує на тій обставині, що рішення, прийняте комісією енергопостачальника за наслідками розгляду акту про порушення ПКЕЕ №083240 від 24.03.2017 оскаржується ТзОВ «Альфабуд» в межах справи №909/1167/17, і у разі ухвалення судом рішення на користь ТзОВ «Альфабуд» акт про порушення ПКЕЕ №083240 від 24.03.2017 в силу вимог п.6.42ПКЕЕ буде скасований.
		Окрім того, відповідач у відзиві виклав хронологію фактичних обставин, що стосуються спірних правовідносин між сторонами і зазначив про наміри звернутись до суду апеляційної інстанції із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500,00 грн.
		Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2013 між ПАТ «Прикарпаттяобленерго» як постачальником та ТзОВ «Альфабуд» як споживачем було укладено договір про постачання електричної енергії для електрозабезпечення будівельних струмоприймачів №2833-Б, відповідно умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для тимчасового електрозабезпечення будівельних струмоприймачів споживача, які планується використати для будівництва електроустановки, що пов`язано з виконанням умов договору про надання доступу до електричних мереж №3611-2561 від 06.04.2011 із загальною приєднаною потужністю 48 кВА (кВт), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (а/с 10-32, том 1).
		Згідно із п.2.1 договору, під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж.
		Відповідно до пп. 3.1.5 договору, постачальник має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.
		22.02.2017 Івано-Франківським РЕМ видано Розпорядження на припинення електропостачання №497, згідно з яким припинено електропостачання на об`єкт ТзОВ «Альфабуд» (будівельний майданчик по вул. Незалежності, 130 у м. Івано-Франківську). Вказану обставину встановлено у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 у справі №909/315/17, залишеній без змін постановою Верховного Суду від 23.05.2018.
		24 березня 2017 року працівниками філії «Івано-Франківський РЕМ» ПАТ «Прикарпаттяобленерго» за участю представника ТзОВ «Альфабуд» та директора ПВКФ «В.С.К» (власника кабельної лінії) на об`єкті, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, поруч будинку 130, було складено Акт про порушення №083240, відповідно до якого ТзОВ «Альфабуд» вчинено самовільне підключення електроустановки до електричної мережі шляхом врізки в кабельну лінію споживача ПВКФ «В.С.К», яка проходить по території будівельного майданчика ТзОВ «Альфабуд» (а/с 33, том 1).
		Відповідно до протоколу №91 від 29.06.2017, на засіданні комісії філії АТ «Прикарпаттяобленерго» «Івано-Франківського РЕМ» по розгляду Акта про порушення Правил користування електричною енергією по №083420 від 24 березня 2017 року було прийнято рішення, відповідно до якого проведено розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем п. 7.6 ПКЕЕ по формулі 2.7. Період нарахування з дати технічної перевірки ПВКФ «В.С.К» (08 квітня 2015 р.) по дату складання акту (24 березня 2017 р.). Обсяг розрахованої необлікованої електричної енергії становить 382 778 кВт*год. на суму 779 548 грн 31 коп. До протоколу додано розрахунку величини обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. (а/с 34-35, том 1)
		Відповідно до протоколу №1 засідання комісії АТ «Прикарпаттяобленерго» по розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 29.09.2017, комісія розглянувши матеріали по акту №083240 від 24.03.2017, складеного по факту порушення ПКЕЕ споживачем ТзОВ «Альфабуд» (м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, поруч будинку 130), а саме копію позовної заяви ТзОВ «Альфабуд» у Господарський суд Івано-Франківської області від 19.07.2017 №77/07, копію акту про порушення ПКЕЕ з протоколом засдіння комісії філії АТ «Прикарпаттобленерго» «Івано-Франківським РЕМ» Акта про порушення ПКЕЕ №91 від 29.06.2017, копію розрахунку величини обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно з актом №083240, було вирішено розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем п.7.6. ПКЕЕ, провести згідно п.29 Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричної енергією» за період від дати проведення технічної перевірки ПВКФ «В.С.К.» з 08.04.2015 до дати фіксації порушення 24.03.2017. До протоколу додано розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на суму 645 290,20 грн. (а/с 36-37, том 1).
		Також на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, до позовної заяви було додано заяви свідків  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі №909/1167/17 та виписки з наказів ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» про переведення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на інші посади, компакт-диск з відеозаписом спостереження будівельного майданчика від 24.03.2017.
		Окрім того, до відповіді на відзив позивач додав ряд доказів: копію висновку експертного дослідження №ЕД-19/109/15-1ЕТ/20 від 31.07.2020, інструкцію багатофункціонального однополярного пробника електричних ланцюгів з детектором кабелів під напругою Fazer777DETEKTOR, технічні умови №292-352 (138/07) на приєднання, копію заяви про злочин №054 від 24.03.2017, копію акта про порушення №038220 від 09.03.2017, копію договору №292-352 про приєднання до електричних мереж, протокол допиту свідка ОСОБА_3 , копію пояснень ОСОБА_4 від 24.03.2017, копію розрахунку пускових струмів електродивигунів піднімання крана КБ308 в кількості 2 шт, копію дозволу №098.14.61 МП «Атлант» на виконання робіт підвищеної небезпеки, копію висновку експерта за результатами проведення судової електротехнічної експертизи від 31.10.2018, копію додатку №7 до Договору про постачання електричної енергії для електрозабезпечення будівельних струмоприймачів №2833-Б «Однолінійна схема електропостачання споживача», копію додатку №7 до Договору про постачання електричної енергії для електрозабезпечення будівельних струмоприймачів №1938 від 06.05.2008 «Однолінійна схема електропостачання споживача», копію договору №1938 від 06.05.2008 про постачання електричної енергії, копію технічних умов №858-565(390/07 від 16.08.2007, копії протоколів огляду місця події від 11.04.2017 та від 17.05.2017, фотокопію приладу відповідача для визначення прихованого кабелю, копію розрахунку необхідної потужності електродвигуна баштового крану КБ-308 при підійманні палети цегли масою 800 кг, копію розрахунку пускового струму кранового електродвигуна з фазним ротором MTF-312-6 та МТН-412-6, копію протоколу засідання комісії відповідача від 23.03.2017 №69 по розгляду акта про порушення ПКЕЕ, копію розрахунку величини обсягу та вартості необлікованої електроенергії згідно з актом №083220 від 09.03.2017, копію паспорту баштового крану КБ-308.
		Також позивач надав суду першої інстанції письмові заяви свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо обставин складання акту №083240 від 24.03.2017.
		Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що предметом спору є вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача по складанню та розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією. З наведеного позивачем обґрунтування, а також наданих позивачем доказів на підтвердження обставин, на які він покликається як на підставу своїх вимог, вбачається, що в межах цього спору позивач має намір довести протиправність та незаконність дій відповідача по складанню та розгляду акту про порушення ПКЕЕ № 083420 від 24.03.2017. В апеляційній скарзі апелянт також вказав, що акт про порушення ПКЕЕ №083420 від 24.03.2017 в цьому випадку слід розглядати не як документ, що встановлює права та/або обов`язки, а як результат неправомірних дій.
		У відповідності до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
		Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.
		Згідно з приписами статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
		Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 22 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
		Отже, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, визначеним законом або договором. Спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини або інші способи захисту, що дозволяють відновити порушене право.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 р. у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 р. у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 р. у справі № 569/17272/15-ц).
		Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що такий вид захисту порушеного права, як визнання протиправними дій по складанню та розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією не передбачено чинним законодавством.
		Так, частина друга статті 20 ГК України, яка кореспондується з положенням ст. 16 ЦК України, встановлює, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання та споживачів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єктів господарювання або споживачів.
		Тобто, за змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов`язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
		Суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно із п. 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 р. № 28 (в редакції чинній на момент спірних відносин), на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. 
		Відповідно до Правил користування електричною енергією, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, такий акт може бути скасовано внаслідок скасування рішення комісії енергопостачальника з його розгляду в судовому порядку, а не шляхом визнання дій по складанню акту протиправними, як вказує апелянт.
		Так, у п. 6.41., п.6.4.2 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень (абз.1 п. 6.41.); споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (абз.6 п. 6.41.); на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (абз.1 п. 6.42.); рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу; разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. (абз.4 п. 6.42.); споживач має право оскаржити рішення комісії в суді (абз.5 п.6.42.); у разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення (абз.9 п. 6.42.). 
		Відтак, визнання протиправними дій по складанню та розгляду акту про порушення ПКЕЕ, самостійно не може сприяти ефективному відновленню права, яке позивач вважає порушеним.
		Обґрунтовуючи обраний спосіб захисту порушеного права, скаржник посилається на абзац 4 п.8.2.7 ПРЕЕ, проте правові норми, визначені у цьому пункті слід розглядати в цілому.
		Відповідно до п.8.2.7 Правил роздрібного ринку електроенергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи (абз.1).
		Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день) (абз.2).
		У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії (абз.3).
		Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом (абз.4).
		Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення (абз.5).
		Із наведених норм слідує, що спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення можуть бути вирішені під час судового розгляду позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення.
		Натомість, належним способом захисту прав та інтересів споживача, за наведеними правилами може бути вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оскільки таке рішення комісії, оформлене відповідним протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії.
		Аналогічного змісту правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №910/17955/17.
		Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14.01.2021 у справі №910/17955/17 у зв`язку з тим, що у постанові не має вказівки, що такий спосіб захисту як визнання дій зі складання акта протиправними є неефективним, а надані роз`яснення стосуються застосування норм Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), які втратили свою чинність. Так, слід зазначити, що наведені висновки Великої Палати Верховного Суду суд першої інстанції в оскарженому рішенні навів для вказівки можливого належного способу захисту у спірних правовідносинах. Окрім того, у постанові Верховного Суду у справі №923/171/20 від 02.08.2021 наведено правовий висновок, відповідно до якого незважаючи на те, що правовідносини у справі №910/17955/17 було врегульовано положеннями ПКЕЕ, тоді як в даній справі правовідносини регулюються положеннями ПРРЕЕ, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №910/17955/17 узгоджується з положеннями ПРРЕЕ в контексті можливості оскарження рішення комісії про нарахування вартості недоврахованої електроенергії.
		Щодо доводів апелянта про неможливість застосування до спірних правовідносин правових висновків, наведених Верховним Судом у постанові від 17.06.2020 у справі №922/1301/19, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що дійсно, предметом розгляду у справі №922/1301/19 був захист права власності, однак, позовними вимогами у цій справі заявлено визнання недійсним акту-припису та визнання протиправними дій відповідача щодо несення будівлі, і у постанові від 17.06.2020 у цій справі суд касаційної інстанції вказав що, протиправність дій юридичної особи, є однією із складових, яка підлягає доказуванню в процесі розгляду справи про відшкодування шкоди і не може бути самостійною позовною вимогою у спорі щодо захисту права власності. На переконання колегії суддів, правовий висновок щодо неефективності такого способу захисту як самостійне визнання протиправними дій юридичної особи у цьому випадку є загальним для обох спорів.
		Окрім того, Верховний Суд у п.37 вказаної постанови зазначив наступне: «суд першої інстанції, хоча й вірно вказав про необґрунтованість позову в частині вимог про визнання протиправними дій КП «Харківські теплові мережі» щодо знесення нежитлової будівлі літ. «А-1» по просп. Тракторобудівників, 104 в м. Харкові, оскільки задоволення такої вимоги не призведе до забезпечення ефективного захисту прав позивача, однак, помилково вдався до аналізу таких дій відповідача, однак, це не вплинуло на правильність висновків суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у відповідній частині.» 
		З огляду на зазначене, колегія суддів вважає безпідставними 
		Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірними висновки місцевого господарського суду про те, вимога позивача про визнання протиправними дій по складанню та розгляду акту про порушення ПКЕЕ не відповідає встановленим законом способам захисту прав і судове рішення в цій справі не призведе до відновлення права, яке позивач вважає порушеним, тому в позові ТзОВ «Альфабуд» до АТ «Прикарпаттяобленерго» про визнання протиправними дій по складанню та розгляду акту про порушення ПКЕЕ №083240 від 24 березня 2017 року слід відмовити.
		Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржуване рішення вказаним вимогам відповідає.
		Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваного рішення, доводи сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.
		В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід залишити за скаржником.
		Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Альфабуд №10-08/09 від 10.09.2021 (вх.№01-05/2764/21 від 13.08.2021) - відмовити.
		2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2021 у справі №909/246/20  залишити без змін.
		 3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги  покласти на скаржника. 
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
		 
		Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
		 
		Повний текст постанови складено 25.11.2021.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддяЖелік М.Б. 
		 
		суддяОрищин Г.В.
		 
		суддя Галушко Н.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...