Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/7168/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 25.11.2021. Зареєстровано: 26.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2021.
Дата набрання законної сили: 18.11.2021
Номер судового провадження: 852/14005/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		18 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/7168/21
		Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року в адміністративній справі №160/7168/21 (головуючий суддя першої інстанції Дєєв М.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач 06.05.2021 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила:
		- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати їй у повному обсязі індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 10.01.2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 10.01.2019 року - березень 2018 року;
		- зобов`язати відповідача нарахувати їй індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 10.01.2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період 01.12.2015 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 10.01.2019 року - березень 2018 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2018 року №1078;
		- зобов`язати відповідача виплатити їй суму індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 10.01.2019 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період 01.12.2015 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 10.01.2019 року - березень 2018 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2018 року №1078.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходила військову службу у відповідача, однак в період з 01.12.2015 року по 10.01.2019 року відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення. Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
		 
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
		Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у відношенні ОСОБА_1 щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 року по 10.01.2019 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
		Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 10.01.2019 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
		В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		 
		Частково не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмовлених позовних вимог, та задовольнити позовні вимоги в цій частині.
		Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
		Рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, в суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.
		Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне. 
		З матеріалів справи вбачається, що позивач - ОСОБА_1 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
		Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 10.01.2019 року №11 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.14).
		Станом на день прийняття наказу про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частині НОМЕР_1 , розрахунків щодо зарахування та виплати їй індексації грошового забезпечення в наказі не зазначено.
		Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 року по 10.01.2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 10.01.2019 року - березень 2018 року протиправною, та оскаржила таку бездіяльність до суду.
		 
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині, що стосується застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року та березень 2018 року, суд першої інстанції виходив із того, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення). Визначення базового місяця належить до виключної компетентності відповідача і суд не має повноважень визначати складові елементи нарахування індексації та здійснення його розрахунку, оскільки відповідно до законодавства обчислення таких сум належить до відання компетентних структур, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
		 
		Переглядаючи справу в порядку апеляційного провадження, колегія суддів зазначає про таке. 
		Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
		Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		Згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
		Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ (далі по тексту - Закон №1282) визначено, що індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
		Відповідно до статті 2 Закону №1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
		Згідно зі статтею 9 Закону №1282 індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі по тексту - Порядок №).
		Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
		Апеляційний суд зазначає, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу, і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача, за наявності законних підстав, покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.
		Позивачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів звернення до відповідача із заявою про нарахування індексації саме застосуванням конкретного базового місяця для нарахування індексації, та в матеріалах справи такі докази відсутні. 
		Відповідно, відповідачем такі заяви не розглядались та не вирішувались.
		Подаючи відзив на позовну заяву, відповідач зазначав, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації у січні 2016 року-лютому 2018 року не було. Також відповідач посилався на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2, в яких зазначено, що у зв`язку із внесенням змін до постанови № 1078 нарахування та виплата індексації військовослужбовцям не здійснюється до окремого роз`яснення.
		Отже, на час подання позову спору між сторонами стосовно визначення базового місяця для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення не існувало, заперечення відповідача стосувались лише права позивача на отримання такої індексації.
		Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо нарахування індексації з визначенням базового місяця на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть порушені.
		Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, заявлені позивачем вимоги щодо нарахування індексації з визначенням базового місяця є передчасними.
		 
		Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів хоча і погоджується з висновком суду про часткову відмову в задоволенні позовних вимог, проте у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне змінити рішення в частині обгрунтування висновків суду в частині відмовлених позовних вимог.
		Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.
		Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
		Оскільки дана є незначною, розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
		Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року в адміністративній справі №160/7168/21 залишити без задоволення.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року в адміністративній справі №160/7168/21 змінити в частині обґрунтування висновків суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог.
		В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
		 
		 
		Головуючий - суддяІ.В. Юрко 
		 
		 суддяС.В. Чабаненко 
		 
		 суддяС.Ю. Чумак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...