Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/1109/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 25.11.2021. Зареєстровано: 26.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2021.
Дата набрання законної сили: 24.11.2021
Номер судового провадження: К/9901/35112/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 листопада 2021 року 
		м. Київ
		справа № 420/1109/20
		адміністративне провадження № К/9901/35112/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шишова О.О., 
		суддів: Блажівської Н.Є., Дашутіна І.В. 
		розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу 
		за позовом Приватного підприємства «Богуславське» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2020, ухвалені у складі головуючого судді Свиди Л.І., а також на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020, прийняту у складі колегії суддів: Джабурія О.В. (головуючий), Вербицької Н.В., Кравченка К.В.
		І. Суть спору
		1.          Приватне підприємство (далі - ПП) «Богуславське» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.02.2020 №0004720501, №0004700501, №0004730501, №0004710501.
		2.          Обґрунтовуючи позовні вимоги ПП «Богуславське» зазначило, що позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами ВТП «СТКОМ», ТОВ «РОЯЛЛ ТРАНЗІТ ОФФІС», ТОВ «СОЮЗ ІМПОРТ», ТОВ «ТЕХАГРОЛАЙФ» під час перевірки надані всі первинні документи, які містять обов`язкові реквізити та дають можливість встановити зміст і обсяг господарських операцій, а також підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.
		3.          Позивач вважає, що наявність податкової інформації щодо його контрагентів не може бути підставою для висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства, оскільки позивач не може нести відповідальність за дії контрагентів та викладені в акті обставини носять характер припущень.
		4.          Податковим органом не доведено недобросовісність позивача та обізнаність його про можливий протиправний характер діяльності своїх контрагентів. Факт реєстрації податкових накладних свідчить про проведення податковим органом перевірки господарських операцій, за якими позивачем сформований податковий кредит.
		5.          Щодо тверджень податкового органу про заниження позивачем єдиного податку четвертої групи, позивач зазначив про їх безпідставність, оскільки ним правомірно визначено зобов`язання виходячи з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, наданої територіальним органом Держгеокадастру.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		6.          Судами попередніх інстанцій установлено, що ПП «Богуславське» перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області (Великомихайлівський район), є платником податку на додану вартість, єдиного податку четвертої групи, основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
		7.          ГУ ДПС в Одеській області в період з 10.12.2019 по 28.12.2019 проведена документальна планова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складений акт перевірки №17/15-32-05-01/30817070 від 10.01.2020.
		8.          Ураховуючи задоволення ГУ ДПС в Одеській області заперечень на акт перевірки, висновки акту перевірки №17/15-32-05-01/30817070 від 10.01.2020 викладені в наступній редакції: 
		-          позивачем порушені вимоги пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 38560 грн в грудні 2018 року; 
		-          пунктів 198.1,  198.3  статті 198 ПК України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 2636549 грн в серпні листопаді 2016 року, липні-вересні 2017 року, липні-серпні 2018 року; 
		-          пунктів 201.1,  201.10  статті 201, пункту185.1  статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України  в частині не складення та не реєстрації позивачем податкових накладних на суму 145716 грн в липні-вересні, листопаді 2017 року та встановлення податковим органом нереальності господарських операцій на цю суму з ТОВ ВТП «СТКОМ»; 
		-          пункту 292-1.2 статті 292-1 ПК України, що призвело до заниження позивачем єдиного податку четвертої групи на загальну суму 155 722 грн.
		9.          На підставі виявлених порушень, ГУ ДПС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення:
		-          № 0004720501 від 05.02.2020, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 38 560 грн в звітному періоді грудні 2018 року, 
		-          № 0004700501 від 05.02.2020, яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 2491386 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 622 847 грн, 
		-          № 0004730501 від 05.02.2020, яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання з єдиного податку 4 групи в розмірі 155 722 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 38931 грн,
		-          № 0004710501 від 05.02.2020, яким до позивача застосований штраф за не складення та не реєстрацію податкових накладних в розмірі 72 858 грн.
		10.          Позивач не погодився з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень та звернувся до суду з цим позовом.
		11.          В акті перевірки відповідачем зроблено висновок про неможливість реалізації 
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		12.          Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 16.06.2020 адміністративний позов задовольнив.
		13.          Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач при встановленні порушень норм податкового законодавства позивачем керувався виключно податковою інформацією щодо контрагентів позивача без дослідження та надання оцінки первинним документам, наявним у позивача по спірним господарським операціям, його висновки зроблені виключно на припущеннях та можливих порушеннях норм податкового законодавства контрагентами позивача.
		14.          Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 за заявою представника ПП «Богуславське» стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ПП «Богуславське» судові витрати на правничу допомогу в розмірі 17  000 грн.
		15.          П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.11.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 та Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 - без змін.
		IV. Касаційне оскарження
		16.          У касаційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їхні рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
		17.          Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, -застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. 
		18.          Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		19.          Пункт 44.1 статті 44 ПК України.
		20.          Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		21.          Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		22.          Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
		23.          Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		24.          Пункт 198.1. статті 198 ПК України
		25.          До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
		а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
		б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
		в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
		г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
		26.          Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
		27.          Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
		дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
		дата отримання платником податку товарів/послуг.
		28.          Пункт 198.3 статті 198 ПК України
		29.          Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
		30.          Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		31.          Пункт 198.6 статті 198 ПК України
		32.          Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		33.          У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		34.          Пункт 188.1 статті 188 ПК України.
		35.          База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
		36.          При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
		37.          Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
		38.          Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
		39.          Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
		40.          Частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
		41.          Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		42.          Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
		43.          Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу,    яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		44.          Частини перша та третя  статті 132 КАС України
		45.          Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		46.          До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
		47.          Стаття 134 КАС України. Витрати на професійну правничу допомогу
		48.          Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		49.          За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		50.          Для цілей розподілу судових витрат:
		1)          розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2)          розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		51.          Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		52.          Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1)          складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2)          часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3)          обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4)          ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		53.          У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		54.          Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		55.          Частини третя - восьма статті 137 КАС України. Витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз
		56.          Спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.
		57.          У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
		58.          Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
		59.          Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
		60.          У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
		61.          Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
		62.          Частини перша, шоста, сьома, дев`ята статті 139 КАС України.
		63.          При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього  Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		64.          Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		65.          Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		66.          Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		67.          За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		68.          При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
		1)          чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
		2)          чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
		3)          поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
		4)          дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		69.          Положення частин першої та другої  статті 134 КАС України  кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.
		VI. Оцінка Верховного Суду
		70.          Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 05.02.2020 №0004720501, №0004700501, №0004730501, №0004710501, які ґрунтуються на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ВТП «СТКОМ», ТОВ «РОЯЛЛ ТРАНЗІТ ОФФІС», ТОВ «СОЮЗ ІМПОРТ», ТОВ «ТЕХАГРОЛАЙФ».
		71.          Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) учинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
		72.          Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
		73.          Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
		74.          Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
		75.          При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
		76.          У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
		77.          Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
		78.          Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
		79.          Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
		80.          У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.
		81.          Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.
		82.          Так, судами установлено, що між ПП «Богуславське» та ТОВ ВТП «СТКОМ» укладені договори на поставку сільськогосподарської продукції №01-07-17 від 20.07.2017, №02-07-17 від 26.07.2017, №01-08-17 від 14.08.2017, №02-09-2017 від 04.09.2017, №03-09-17 від 20.09.2017, №01-11-17 від 14.11.2017, за умовами яких позивач поставляє на адресу ТОВ ВТП «СТКОМ» сільськогосподарську продукцію (кукурудзу, ячмінь) на умовах франко-склад покупця: м. Одеса, вул. Хаджибейська дорога, 4.
		83.          Наведений товар поставлений позивачем на адресу ТОВ ВТП «СТКОМ» та прийнятий цим підприємством за підписаними сторонами договору накладними, які містять всі дані щодо здійснених господарських операцій.
		84.          Оплата коштів на адресу позивача за поставлений товар здійснена на підставі виставлених рахунків та підтверджується платіжними дорученнями і виписками з банку, проведення цих операцій в бухгалтерському обліку не заперечується податковим органом та підтверджується відомостями по рахунку № НОМЕР_1 та карткою рахунку 361.
		85.          Позивачем було надано до суду відомості руху зерна та іншої продукції на складах позивача, а перевезення ячменю та кукурудзи підтверджується товарно-транспортними накладними, які містять всі необхідні дані щодо перевізника, його транспорту, водіїв, пунктів навантаження та розвантаження, кількості товару, часу перевезення, містять підписи відповідальних осіб, тощо.
		86.          За даними товарно-транспортних накладних перевізником товару виступає позивач, що відповідає умовам договорів на поставку сільськогосподарської продукції, перевезення здійснено автотранспортом та водіями позивача, що підтверджується відповідними свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів та податковими розрахунками сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і суми утриманого з них податку.
		87.          За операціями з поставки на адресу ТОВ ВТП «СТКОМ» сільськогосподарської продукції позивачем виписані податкові накладні, які прийняті податковим органом та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		88.          Позивачем на підтвердження вирощування сільськогосподарської продукції та наявності для цього земель були надані до суду Звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2016-2018 роки, а також довідки органів місцевого самоврядування щодо оренди земельних ділянок (паїв).
		89.          З наданих доказів суди дійшли висновку, що позивачем здійснені господарські операції, пов`язані з поставкою сільськогосподарської продукції на адресу ТОВ ВТП «СТКОМ», зазначені операції оформлені належним чином із складанням первинних документів, до яких у податкового органу будь-яких зауважень не має, з первинних документів можливо встановити зміст і обсяг господарських операцій, первинні документи містять всі необхідні реквізити та не мають розбіжностей між собою. З наданих первинних документів вбачається проведення господарських операцій в бухгалтерському обліку, оплату товару контрагентом позивача, його передачу покупцю, перевезення транспортом позивача, рух товару на складі, тощо.
		90.          Крім того, судами встановлено, що між ПП «Богуславське» та ТОВ ВТП «СТКОМ» 10.07.2017 укладений договір поставки №1007/17, за умовами якого ТОВ ВТП «СТКОМ» поставляє позивачу товар, згідно специфікації, а позивач оплачує цей товар. Поставка здійснюється на умовах EXW.
		91.          За цим договором позивачу поставлений товар аміачна селітра, добрива нітроамофоска згідно специфікацій №1, №2, №3, №4, №5, який прийнятий позивачем за видатковими накладними. Оплата коштів за поставлений товар здійснена позивачем за виставленими ТОВ ВТП «СТКОМ» рахунками та підтверджується відповідними платіжними дорученнями та виписками з банку.
		92.          Відповідач не заперечує оплату товару та проведення операцій в бухгалтерському обліку. Перевезення товару здійснено позивачем власними силами своїм транспортом за свій рахунок, що відповідає умовам договору та підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. За цими операціями ТОВ ВТП «СТКОМ» виписані позивачу податкові накладні, суми податку на додану вартість по яким включені позивачем до податкового кредиту.
		93.          Також між ПП «Богуславське» та ТОВ ВТП «СТКОМ» 01.07.2018 укладений договір №0107 про надання послуг з організації перевезення вантажів, виконавцем перевезень є ТОВ ВТП «СТКОМ».
		94.          За результатами здійснення господарських операцій за цим договором позивачем та ТОВ ВТП «СТКОМ» складений акт надання послуг №66 від 30.07.2018 та акт надання послуг №65 від 08.08.2018.
		95.          За цими актами ТОВ ВТП «СТКОМ» здійснені перевезення сільськогосподарської продукції насипом у кількості 935,28 тон та 1265,22 тон за маршрутами смт. Велика Михайлівка  с. Новоборисівка та смт. Велика Михайлівка смт. Любашівка.
		96.          Оплата коштів за надані послуги з перевезення сільськогосподарської продукції здійснена позивачем за виставленими ТОВ ВТП «СТКОМ» рахунками та підтверджується випискою з банку. Податковим органом не заперечується оплата послуг та проведення операцій в бухгалтерському обліку.
		97.          На підтвердження фактичного здійснення перевезень сільськогосподарської продукції ТОВ ВТП «СТКОМ», тобто, надання послуг на користь позивача за договором №0107, до суду надані товарно-транспортні накладні та реєстри накладних на прийняте зерно на елеваторі.
		98.          За цими операціями ТОВ ВТП «СТКОМ» виписані позивачу податкові накладні №8 від 30.07.2018 та №110 від 08.08.2018, суми податку на додану вартість по яким включені позивачем до податкового кредиту.
		99.          Отже, суди вказали, що позивачем правомірно сформовано податкові зобов`язання з податку на додану вартість по операціям та зареєстровано належним чином податкові накладні.
		100.          Отже, суди попередніх інстанцій, аналізуючи взаємовідносини позивача з його контрагентом, визнали належними та допустимими доказами наявність між позивачем та його контрагентом фактів вчинення правочинів, висновуючись на тому, що на підтвердження реальності господарських операцій та мети придбання (поставки) товарів позивачем надано відповідні первинні документи.
		101.          За висновками судів попередніх інстанцій спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.
		102.          Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
		103.          Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.
		104.          Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
		105.          Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.
		106.          Вирок суду, або інший документу, ухвалений в порядку кримінального судочинства стосовно посадових осіб ТОВ «СІ-БРІЗЕ», ТОВ «Елгід груп» та ФОП ОСОБА_1 за фактом фіктивного підприємництва статті 205 КК України відповідачем не надано.
		107.          Натомість судами установлено, що позивач та його контрагент на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ, мали свідоцтва платника податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а також відображено в акті оскаржуваної перевірки.
		108.          Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
		109.          Крім того, вирок суду, або інший документу, ухвалений в порядку кримінального судочинства стосовно посадових осіб ВТП «СТКОМ», ТОВ «РОЯЛЛ ТРАНЗІТ ОФФІС», ТОВ «СОЮЗ ІМПОРТ», ТОВ «ТЕХАГРОЛАЙФ» за фактом фіктивного підприємництва статті 205 КК України відповідачем не надано.
		110.          Натомість судами установлено, що позивач та його контрагенти на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ, мали свідоцтва платника податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а також відображено в акті оскаржуваної перевірки.
		111.          Щодо доводів апелянта про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині невірного визначення зобов`язань з єдиного податку четвертої групи, колегія суддів зазначає таке.
		112.          За висновками контролюючого при обчисленні у 2018 році єдиного податку четвертої групи ПП «Богуславське» мало застосовувати зазначення нормативної грошової оцінки ріллі по Одеській області станом на 01.01.2018 згідно додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 23.05.2017 №262 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.05.2017 за №679/30547.
		113.          Відповідно до положень пунктів 292-1.1, 292-1.2 статті 292-1, підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому  статтею 46 цього Кодексу.
		114.          Об`єктом оподаткування для платника єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
		115.          Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.
		116.          Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.
		117.          Нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області стосується земель водного фонду, що передбачено пунктом 292-1.2 статті 292-1 ПК України, а відповідно до цієї ж норми базою оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року.
		118.          За приписами статті 292-1 ПК України нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, як база оподаткування, застосовується платникам єдиного податку четвертої групи до земель водного фонду (внутрішні водойми, озера, ставки, водосховища), які перебувають у їх власності або надані у користування, у тому числі на умовах оренди.
		119.          Згідно з обставинами справи у 2016 - 2018 роках у користуванні позивача перебували земельні ділянки сільськогосподарського призначення з категорією земель - рілля, розташовані на території Новопетрівської та Новоборисівської сільських рад Великомихайлівського району Одеської області. Землі водного фонду у його користуванні не перебували.
		120.          При розрахунку розміру орендної плати за користування вказаними земельними ділянками та при визначенні розміру єдиного податку четвертої групи позивач використовував дані про розмір нормативної грошової оцінки таких земельних ділянок, наданих територіальним органом Держгеокадастру про нормативну грошову вартість 1 га ріллі на вказаних територіях, з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації та рекомендацій Міністерства фінансів України щодо їх застосування, у відповідності до приписів абзацу першого пункту 292-1.2 статті 292-1 ПК України.
		121.          Отже, суди дійшли обґрунтованих висновків про недоведеність контролюючим органом неправомірного визначення позивачем зобов`язань з єдиного податку четвертої групи.
		122.          Щодо позовних вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає таке.
		123.          Склад та розмір судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу та/або проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, документи, що свідчать про оплату експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		124.          Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
		125.          Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
		126.          Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
		127.          Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
		128.          Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
		129.          Так, судами попередніх інстанцій устоновлено, що на підтвердження здійснення витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, представником позивача надано до суду договір про надання правової допомоги б/н від 29.05.2019, укладений між адвокатом Григор`євим В.В. та ПП «Богуславське», попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат: судовий збір  21020 грн., витрати пов`язані з  розглядом справи: на професійну правову допомогу (з розрахунку 1000 грн. за годину роботи), зустріч, попередня консультація з клієнтом (2 години)  2000 грн., вивчення матеріалів справи, правовий аналіз первинних документів, узгодження правової позиції, обрання належного способу захисту прав (10 годин) - 10000 грн., підготовка заперечень на акт перевірки та подання до ГУ ДПС в Одеській області (20 годин)  - 20000 грн., представництво інтересів під час розгляду заперечень на акт перевірки (1 година)  - 1000 грн., гонорар успіху після розгляду заперечень  20000 грн., підготовка позовної заяви до суду та представництво інтересів в суді першої інстанції з врахуванням часу на прибуття до Одеського окружного адміністративного суду (клопотань, заяв, відзивів, заперечень) (15 годин)  15000 грн., гонорар успіху  136000 грн., всього 225  020 грн., акт виконаних робіт від 06.02.2020 року за договором про надання правової допомоги б/н від 29.05.2019 року, за яким сторони погодили, що згідно вказаного договору виконані наступні послуги, які оформлені належним чином, замовник претензій не має та у відповідності до п. 4.1 договору замовник зобов`язується перерахувати за послуги 68000 грн., а саме: зустріч, попередня консультація з клієнтом (2 години)  - 2000 грн., вивчення матеріалів справи, правовий аналіз первинних документів, узгодження правової позиції, обрання належного способу захисту прав (10 годин) - 10000 грн., підготовка заперечень на акт перевірки та подання до ГУ ДПС в Одеській області (20 годин)  - 20000 грн.,  представництво інтересів під час розгляду заперечень на акт перевірки (1 година)  - 1000 грн., гонорар успіху після розгляду заперечень  20000 грн., підготовка позовної заяви до суду та представництво інтересів в суді першої інстанції з врахуванням часу на прибуття до Одеського окружного адміністративного суду (клопотань, заяв, відзивів, заперечень) (15 годин)  15000 грн., всього 68  000 грн., платіжне доручення №125 від 21.02.2020 на суму 68000 грн.
		130.          Також, з акту виконаних робіт від 06.02.2020 за договором про надання правової допомоги б/н від 29.05.2019, за яким замовник зобов`язується перерахувати за послуги адвоката 68000 грн., вбачається: вивчення матеріалів справи, правовий аналіз первинних документів, узгодження правової позиції, обрання належного способу захисту прав (10 годин) - 10000 грн., підготовка позовної заяви до суду та представництво інтересів в суді першої інстанції з врахуванням часу на прибуття до Одеського окружного адміністративного суду (клопотань, заяв, відзивів, заперечень) (15 годин)  150000 грн.
		131.          Частково задовольняючи вимоги позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу суд апеляційної інгстанції виходив із того, що фактично по цій справі відбулося три судові засідання, які загалом тривали приблизно три години часу, а також те, що вивчення матеріалів справи, правовий аналіз первинних документів, узгодження правової позиції, обрання належного способу захисту прав та підготовка позовної заяви до суду  це є фактично однією послугою адвоката, яка включає в себе правовий аналіз первинних документів, узгодження правової позиції, обрання належного способу захисту прав та підготовку позовної заяви до суду, суд вважає підтвердженими витрати позивача на правничу допомогу, яка здійснена представником позивача за договором про надання правової допомоги б/н від 29.05.2019 в розмірі 17000 грн. (зустріч, попередня консультація з клієнтом (2 години)  - 2000 грн., підготовка позовної заяви до суду та представництво інтересів в суді першої інстанції з врахуванням часу на прибуття до Одеського окружного адміністративного суду (клопотань, заяв, відзивів, заперечень) (15 годин)  15000 грн.).
		132.          На підставі наведеного колегія суддів підтримує висновку суду апеляційної інстанції про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 17  000 грн.
		133.          Щодо доводів відповідача про відсутність у мотивувальній частині суду апеляційної інстанції вмотивованих обґрунтувань аргументам та доводам апелянта стосовно витрат на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; пункт 29).
		134.          Отже, за таких обставин та правового регулювання колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстнцій про задоволення позовних вимог.
		135.          Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
		136.          Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
		137.          Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		VII. Судові витрати
		138.          З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		п о с т а н о в и в:
		1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.
		2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року, додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №420/1109/20 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
		 
		Головуючий                                                                                                     О.О. Шишов
		Судді                                                                                                                  Н.Є. Блажівська
		                                                                                                                           І.В. Дашутін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...