Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/6038/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 25.11.2021. Зареєстровано: 26.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2021.
Дата набрання законної сили: 25.11.2021
Номер судового провадження: К/9901/25743/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 листопада 2021 року 
		м. Київ
		справа №826/6038/15
		адміністративне провадження № К/9901/25071/19, № К/9901/25743/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Жука А.В.,
		суддів: Мартинюк Н.М.,  Мельник-Томенко Ж.М.,  
		розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
		за адміністративним позовом ОСОБА_1 
		до Комісії з ліквідації Державної виконавчої служби України (відповідач-1), Головного управління юстиції у Харківській області (відповідач-2), Міністерства юстиції України (відповідач-3)
		про скасування наказу, поновлення на роботі,
		провадження у якій відкрито
		за касаційними скаргами Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 (головуючий суддя -  Ганечко О.М., судді - Сорочко Є.О., Федотов І.В.)
		ВСТАНОВИВ:
		І. Історія справи
		1.  У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Комісії з ліквідації Державної виконавчої служби України, Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Харківській області, в якому просив суд:
		- визнати дії відповідача з видачі наказу від 05.03.2015 №106/к «Про припинення державної служби ОСОБА_1 » протиправними; 
		- скасувати наказ від 05.03.2015 №106/к «Про припинення державної служби ОСОБА_1 », який був виданий Державною виконавчою службою України як незаконний з часу його видання; 
		- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області із 11 рангом державного службовця з 05.03.2015 з відповідним записом про поновлення у трудовій книжці позивача; 
		- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 3590 грн на час звернення з позовом до суду.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не порушував вимоги статей 10, 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оскільки ніколи такою діяльністю не займався. Крім того, позивач зазначив, що в оскаржуваному наказі відсутні посилання та докази на порушення позивачем вимог ст. 2,12 та 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
		3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
		4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.11.2016 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		5. Вищий адміністративний суд зазначив, що звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять. В свою чергу, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що оскаржуваний наказ Державної виконавчої служби від 05.03.2015 №106/к не конкретизує вчинення позивачем порушення, яке можна кваліфікувати як порушення ним Присяги.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		6. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2019 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		7. Суд першої інстанції встановив, що спірний наказ було мотивовано здійсненням позивачем закупівлі послуг із оцінки майна у суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Альянс» без укладення угоди в письмовій формі, що було кваліфіковано як перебирання на себе повноважень розпорядника бюджетних коштів, та без врахування законодавчих вимог до порядку визначення вартості робіт з оцінка майна, а також без застосування визначених законодавством процедур закупівлі послуг за державні кошти; позивачем було допущено більш ніж 280 випадків допуску до оцінки майна та фактичного отримання послуг з оцінки від підприємства, договори з яким не були підписані всіма уповноваженими сторонами, без проведення обов`язкової процедури закупівлі послуг за державні кошти.
		8. Зважаючи на те, що на момент звільнення позивача із займаної посади в діях останнього містились ознаки скоєння проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, що є підставою для звільнення за порушення Присяги державного службовця, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		9. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2019 скасовано.
		Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії Головного територіального управління юстиції у Харківській області   щодо проведення службового розслідування, направлення подання на звільнення позивача неправомірними. Визнано незаконним та скасовано наказ Державної виконавчої служби України від 05.03.2015 №106/к «Про припинення державної служби ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального   управління юстиції у Харківській області з 05.03.2015. Стягнуто з Головного територіального  управління юстиції у Харківській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 05.03.2015 по 31.07.2019 в розмірі 151  475,17 грн.  Постанову суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць, відповідно до ст. 371 КАС України звернуто до негайного виконання.
		10. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції не містить висновку, чи підпадають дії позивача під порушення присяги, яке і було підставою для звільнення. Тоді як встановлення цих обставин входить до предмету доказування у вказаній справі. Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції не дослідив та не зазначив, яка їх складова чи зміст свідчать про порушення Присяги держслужбовця та які наслідки вчинення таких дій, що настали, можуть свідчити про необхідність застосування до позивача найсуворішої міри відповідальності, як державного службовця.
		11. Суд апеляційної інстанції вказав також на те, що позивач не є суб`єктом оціночної діяльності та не міг допустити порушення ст.ст. 10, 11 даного Закону, оскільки жоден договір про проведення оцінки, які зазначаються в акті службового розслідування у встановленому законом порядку не визнані недійсними, а йде мова, як в службовій записці так і в самому акті, про проекти договорів, процедура визнання незаконними/скасування яких законодавством не передбачена, оскільки певні права/обов`язки та наслідки можуть наставати лише після укладання договору, а не проекту. 
		12. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що висновок, викладений в службовому розслідуванні щодо припинення державної служби позивача, у зв`язку з порушенням Присяги державного службовця, був сформований без ретельного дослідження обставин (причин) неналежного виконання позивачем своїх посадових обов`язків, з`ясування ставлення державного службовця до служби та встановлення обсягу/розміру збитків (шкоди), які спричинені діями/бездіяльністю особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, та спірний наказ Державної виконавчої служби від 05.03.2015 №106/к не конкретизує вчинення позивачем порушення, яке можна кваліфікувати як порушення ним Присяги.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги Головного територіального управління юстиції у Харківській області та відзиву на неї
		13.  У серпні 2019 року Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області подано касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019. У касаційний скарзі відповідач-2, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2019.
		14. Касаційна скарга відповідача-2 обґрунтована тим, що під час проведення службового розслідування ним дотримані вимоги чинного законодавства, зокрема дотримано процедуру проведення службового розслідування. ГТУЮ у Харківській області вважає, що дії позивача по укладенню безоплатних договорів на проведення оцінки арештованого майна вказують на порушення ним Присяги державного службовця в частині сумлінного виконання службових обов`язків та дотримання у службовій діяльності вимог чинного  законодавства. Крім того, вказує, що оцінка майна протягом січня-вересня 2014 року проводилась без наявності договорів, укладених у письмовій формі, та без погодження їх істотних умов Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області як розпорядником бюджетних коштів. 
		15. У відзиві на касаційну скаргу відпвовідача-2 представник позивача вважає доводи касаційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - законним та обґрунтованим, просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Представник позивача зазначає, що відповідачем-2 не зазначено, які норми матеріального права неправильно застосовані судом першої інстанції, та викладені ним в касаційній скарзі аргументи не спростовують законність висновків суду апеляційної інстанції. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги Міністерства юстиції України та відзиву на неї
		16. Також, не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, до Верховного Суду з касаційною скаргою звернулося Міністерство юстиції України. Відповідач-3, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції дійсним обставинам справи, просить постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 скасувати та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2019.
		17. В касаційній скарзі відповідач-3 вказує на те, що за результатами службового розслідування було встановлено, що позивач допустив порушення законів України, неналежно виконував свої службові обов`язки, що свідчить про порушення Присяги державного службовця. Вважає, що встановлені обставини свідчать про те, що в діях позивача містились ознаки скоєння проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади. Зазначає, що спірний наказ про звільнення позивача видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		18. Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області подано відзив на касаційну скаргу Міністерства юстиції України, в якому відповідач-2 підтримує доводи касаційної скарги відповідача-3, просить суд оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2019 залишити в силі. Відповідач-2 вважає, що позивачем були допущені порушення вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Закону України «Про здійснення державних закупівель», а також Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», що свідчить про порушення позивачем Присяги державного службовця.
		Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
		19.  Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019 та від 09.09.2019 для розгляду справи №826/6038/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко  Ж.М.
		20. Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Харківській області, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		21. Ухвалою Верховного Суду від 18.09.3029 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		22. Ухвалою Верховного Суду від 24.11.2021 об`єднано в одне касаційне провадження касаційні скарги Головного територіального управління юстиції у Харківській області та Міністерства юстиції України, адміністративну справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		23. Наказом Державної виконавчої служби України №127/к від 05.03.2014 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області.
		24. Наказом Головного управління юстиції у Харківській області №4/3 від 12.01.2015 відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну службу» та Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950, на підставі службової записки начальника управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правоосвітньої діяльності Головного управління юстиції у Харківської області від 29.12.2014, вирішено провести службове розслідування стосовно начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 у зв`язку з виявленням фактів недодержання ним законодавства про державну службу, бюджетного законодавства та перевищенням ним своїх повноважень.
		25. За результатами службового розслідування було складено акт службового розслідування від 20.02.2015, про результати проведеного службового розслідування позивача було повідомлено 24.02.2015.
		26. Відповідно до акту службового розслідування від 20.02.2015, комісія дійшла наступних висновків:
		- організація роботи та керівництво діяльністю відділу, а також забезпечення виконання у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області норм чинного законодавства України входить до посадових обов`язків начальника відділу ОСОБА_1;
		- допущена ОСОБА_1 як начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області закупівля послуг із оцінки майна у суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Альянс» без наявності договорів, укладених у письмовій формі, та без врахування законодавчих вимог до порядку визначення вартості робіт з оцінки майна, є порушенням статей 10, 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;
		- допущена ОСОБА_1 як начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області закупівля послуг із оцінки майна у суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Альянс» на суму, яка перевищує 100 тисяч гривень, без застосування визначених законодавством процедур закупівлі, є порушенням вимог статей 2, 12 та 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель»;
		- допущене ОСОБА_1 як начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області одержання від суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Альянс» послуг із оцінки майна на безоплатній основі представляє собою порушення заборони, встановленої статтею 17 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»;
		- допущена ОСОБА_1 як начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області закупівля послуг із оцінки майна у суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Альянс» без наявності договорів, укладених у письмовій формі, з перебиранням на себе повноважень розпорядника бюджетних коштів та без застосування визначених законодавством процедур закупівлі, має наслідком спричинення порушення бюджетного законодавства, зокрема, положень пункту 2.2 глави 2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України.
		27. В зазначеному акті також вказано, що матеріали службового розслідування свідчать про порушення позивачем положень 3, 5, 10 Закону України «Про державну службу» та Присяги державного службовця, яке виявилось у порушенні обов`язку суворо дотримувати Конституції та законів України, а також сумлінно виконувати свої обов`язки.
		28. На підставі висновків акту, 25.02.2015 до начальника Головного територіального управління юстиції у Харківській області було направлено подання заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про припинення державної служби начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1.
		29. 25 лютого 2015 року до начальника Головного територіального управління юстиції у Харківській області надійшло подання заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про припинення державної служби начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1.
		30. Відповідно до підпункту 15 пункту 10 Положення про Державну виконавчу службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №119, подання про припинення державної служби ОСОБА_1 було направлено до Державної виконавчої служби України.
		31. Станом на 05.03.2015 посада Голови Державної виконавчої служби України була вакантною, у зв`язку з чим повноваження Голови Державної виконавчої служби України здійснювались першим заступником Голови Державної виконавчої служби України Ахундовою A.A.
		32. Наказом Державної виконавчої служби №106/к від 05.03.2015 припинено державну службу ОСОБА_1 та звільнено його із займаної посади за порушення Присяги державного службовця на підставі пункту 6 частини 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».
		33. Наказ від 05.03.2015 мотивований здійсненням позивачем закупівлі послуг із оцінки майна у суб`єкта оціночної діяльності ТОЗ «Альянс» без укладення угоди в письмовій формі, що кваліфіковано як перебирання на себе повноважень розпорядника бюджетних коштів, та без врахування законодавчих вимог до порядку визначення вартості робіт з оцінка майна, а також без застосування визначених законодавством процедур закупівлі послуг за державні кошти.
		ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		34. Конституція України
		34.1. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		35. Кодекс законів про працю України
		35.1. Згідно з ч. 3 ст. 149 Кодексу законів про працю України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.  
		36. Закон України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993
		36.1. За приписами ст. 3 3акону державна служба ґрунтується на таких основних принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов`язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об`єднань громадян.
		36.2. Згідно з ст.5 Закону державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов`язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця
		36.3. Положеннями ст. 10 Закону встановлено, що основними обов`язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов`язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов`язків, ініціатива і творчість в роботі.
		36.4. У відповідності до ч. 2 ст. 14 Закону до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
		36.5. Відповідно до ст.17 Закону громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки». 
		36.6. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
		IV. Позиція Верховного Суду
		37. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		38.  Оцінюючи обґрунтованість поданих касаційних скарг, Верховний Суд виходить з наступного.
		39. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця. Наведений висновок міститься у рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі № 2-рп/2011.
		40. Верховний Суд зазначає, що порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		41. Звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
		42. Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.
		43. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
		44. Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності. 
		45. Верховний Суд неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.
		46. Таким чином, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень. Однак, вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності.
		47. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		48. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
		Зазначені правові висновки були неодноразово викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 27.04.2020 у справі №826/10854/17, від 30.06.2020 у справі №826/14823/16, від 28.10.2020 у справі №826/7297/15.
		49. Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий адміністративний суд України вказав на те, що судами при прийнятті рішень не враховано того, що спірний наказ Державної виконавчої служби від 05.03.2015 №106/к не конкретизує вчинення позивачем порушення, яке можна кваліфікувати як порушення ним Присяги.
		50. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірний наказ про припинення державної служби позивача мотивовано здійсненням позивачем закупівлі послуг із оцінки майна у суб`єкта оціночної діяльності ТОЗ «Альянс» без укладення угоди в письмовій формі, що кваліфіковано, як перебирання на себе повноважень розпорядника бюджетних коштів, та без врахування законодавчих вимог до порядку визначення вартості робіт з оцінка майна, а також без застосування визначених законодавством процедур закупівлі послуг за державні кошти.
		51. Верховний Суд, враховуючи, що звільнення за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, зауважує, що у спірному наказі не наведено достатніх мотивувань, чому саме ймовірне порушення позивачем норм законодавства кваліфіковано як порушення Присяги, а не як дисциплінарне правопорушення. Спірний наказ не містить обґрунтованих мотивувань того, яким  чином дії, вчинені позивачем є такими, що підривають довіру до позивача як до носія влади та дискредитують систему органів державної виконавчої служби. Також, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, відповідачами не мотивовано неможливість застосування щодо позивача положень Кодексу законів про працю України та ст. 14 Закону України «Про державну службу».
		52. При цьому Верховний Суд зазначає, що доводи касаційних скарг фактично зводяться до відсутності порушень у процедурі проведення службового розслідування та до доведення фактів вчинення позивачем проступків, викладених в акті службового розслідування. Однак, такі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про недоведеність в діях позивача саме порушення Присяги державного службовця. За наявності висновку Вищого адміністративного суду України про відсутність у спірному наказі посилань на вчинення позивачем порушення, яке можна кваліфікувати як порушення ним Присяги державного службовця, Верховним Судом доводи касаційних скарг відхиляються.
		53. За таких обставин і такого правового врегулювання Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про протиправність наказу про звільнення позивача з посади начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального  управління юстиції у Харківській області.
		54. Доводи ж касаційних скарг не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи. Зазначеним доводам судом апеляційної інстанції вже була надана належна правова оцінка під час апеляційного перегляду справи.
		55. Отже, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019  відсутні.
		56. Згідно зі ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		57. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		58. З огляду на результат касаційного перегляду справи, перерозподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		1. Касаційні скарги Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
		2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі 826/6038/15 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		 
		СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк   Ж.М. Мельник-Томенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...