Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 710/341/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 26.11.2021. Зареєстровано: 26.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2021.
Дата набрання законної сили: 09.02.2022
Результат оскарження 09.02.2022 Черкаський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/710/50/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021255310000083

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 710/341/21 
		Провадження № 1-кп/710/50/21 
		 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		26.11.2021 м. Шпола
		 
		Шполянський районний суд Черкаської області
		в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		сторін кримінального провадження:
		з боку обвинувачення:
		прокурора - прокурора Шполянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
		потерпілого  ОСОБА_4 ,
		законного представника потерпілого  ОСОБА_5 ,
		з боку захисту:
		обвинуваченої  ОСОБА_6 ,
		захисника  ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола кримінальне провадження №12021255310000083 від 09.02.2021 стосовно обвинувачення
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Шпола, Черкаської області, жительки АДРЕСА_1 , освіта вища, незаміжньої, на утриманні має двох неповнолітніх дітей 2008 та 2014 року народження, працюючої на посаді менеджера в ТОВ «Металбуд-К», раніше не судимої,
		за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		08.02.2021 близько 16 год. 00 год. ОСОБА_6 , перебуваючи на вулиці навпроти будинку по вул. Мар`янівська, 5, м. Шпола, Звенигородського району, Черкаської області (на території Шполянської ОТГ) на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, нанесла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менше трьох ударів по обличчю та по голові, а саме - долонями та кулаками правої та лівої руки нанесла удари по носі, у верхню губу, у ліве вухо, чим спричинила ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу мозку із раною верхньої губи та садном перенісся, які відповідно до висновку експерта від 18.02.2021 № 05-6-01/063 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 2ст. 125 КК України- як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		Обвинувачена ОСОБА_6 в інкримінованому їй діянні свою вину не визнала та дала показання про те, що події відбувалися біля 16-00 годин 08.02.2021, вона готувала обід, до неї забігла донька ОСОБА_8 , яка плакала, сказала що хлопці її вдарили, обвинувачена запитала хто це був, ОСОБА_8 відповіла, що це були хлопці, з якими навчається її сестра ОСОБА_9 . Обвинувачена вийшла з будинку та побачила що її донька з подругою заходили до двору, почувши гомін, вона запитала, чи це ті хлопці, що їх ображали. На перехресті вулиць Лозуватської та Лебединської стояла група хлопців, чоловік 8-10, голосно сміялися, обвинувачена їм крикнула: «Хто образив мою дочку», хлопці нічого не відповіли і розійшлися в різні сторони. Обвинувачена на перехресті побачила ОСОБА_10 , він сказав, що не він ображав і втік в сторону вулиці Мар`янівської, обвинувачена почала наздоганяти іншого хлопця, яким був потерпілий ОСОБА_4 , і кричати, потерпілий відповідав щось в грубій формі. ОСОБА_6 прискорила крок, хотіла взяти його за руку, щоб піти до його батьків, ОСОБА_11 хотів відштовхнути обвинувачену, але вона відштовхнула його перша, він послизнувся і впав. ОСОБА_6 пішла в іншу сторону, потім він почав кричати, що у нього кров, обвинувачена не побачила на ньому ніяких ушкоджень, ОСОБА_11 сказав, що викличе поліцію. Вдома старша донька ОСОБА_9 розповіла, що коли йшли зі школи, діти почали кидатися сніжками, ображали та пхали меншу сестру ОСОБА_12 . Донька ОСОБА_9 повідомила, що ображали ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а ОСОБА_15 в компанії був самий спокійний і не чіпав ОСОБА_16 . О 20 год. 00 хв. обвинуваченій зателефонували з поліції, після чого вона з меншою дочкою поїхали до поліклініки. В палаті, де перебував потерпілий з мамою, а також був присутній ОСОБА_17 , обвинувачена повідомила всім, що вже все зрозуміла і, щоб не хвилювалась мати ОСОБА_11  вибачилася. Винною себе не почуває, оскільки ОСОБА_18 відповідав їй в грубій формі і був з тими хлопцями, які ображали доньку, обвинувачена лише штовхнула потерпілого.
		Винуватість обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України підтверджується:
		-показаннями потерпілого ОСОБА_4 , відповідно до яких він з однокласником близько 15 год 30 хв вийшов зі школи. Того дня потерпілий добре почувався, конфліктів в школі не виникало, жодних пошкоджень на ньому не було. Потерпілий з товаришем побачили хлопців з 7 класу, з якими вирішив іти разом. Хлопці пішли до АВ "Металгруп", деякі хлопці пішли далі, а потерпілий з однокласником пішли в сторону, де проживає ОСОБА_9 та її сестра ОСОБА_19 . Хлопці грали сніжками, на дівчат сніжок ніхто не кидав. Надалі ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , разом з іншими пішли далі, а потерпілий з ОСОБА_22 стали говорити. Дівчата зайшли до себе додому. Потім потерпілий з друзями пішли до інших хлопців. Вийшла мати дівчинки - обвинувачена, яку потерпілий побачив вперше, та почала кричати і погрожувати. ОСОБА_20 , ОСОБА_23 і ще двоє хлопців звернули направо, потерпілий з ОСОБА_24 пішли далі до свого двору. Потерпілий почув що обвинувачена йде, але йшов далі, оскільки своєї вини не відчував. ОСОБА_25 побіг далі. Обвинувачена підійшла до потерпілого та запитала, чи він ображав її дітей. Потерпілий не відреагував на запитання та обвинувачена штовхнула його рукою по носі, двома руками по плечах, била по вусі, правою рукою під око. Обвинувачена близько від 30 секунд до 1 хвилини штовхала і била потерпілого, а саме: 3 рази штовхнула, 3 рази вдарила у вухо, один раз під око, це все бачив ОСОБА_26 . Вказані події відбувалися по вул. Мар`янівській в м.Шпола. Потерпілий підбіг до ОСОБА_27 , останній сказав, що все бачив, після чого потерпілий пішов додому, розказав все мамі та невдовзі вони поїхали в лікарню, де потерпілому поставили діагноз та виписали ліки. Потерпілий себе погано почував, його нудило.;
		-показаннями законного представника потерпілого ОСОБА_5 , яка повідомила, що того дня 08.02.2021 син ОСОБА_11 повернувся до дому зі школи та, в цей час ОСОБА_5 перебувала на кухні. Остання почула, що потерпілий щось бурмоче, на кшталт, «якась тітка, за що?». ОСОБА_5 підійшла до хлопця, який стримував сльози. Губи потерпілого були в крові. Він повідомив, що якась тітка налетіла на нього та почала бити;
		-показаннями свідка ОСОБА_28 , який показав, що 08.02.2021 він перебував у складі слідчо-оперативної групи. Надійшло повідомлення, що в лікарню потрапив малолітній потерпілий ОСОБА_18 з тілесними ушкодженнями. В палаті лікарні свідок побачив ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Свідок чув, що обвинувачена просила пробачення у потерпілого та його мами за те, що вона нанесла йому тілесні ушкодження у зв`язку з тим, що її донька прийшла додому, за коміром в неї був сніг та вона плакала. Обвинувачена подумала, що ОСОБА_4 кинув в її доньку сніжкою, але надалі зізналася, що помилилася щодо цього та помилково нанесла потерпілому ушкодження.;
		-показаннями свідка ОСОБА_29 , який пояснив, що 08.02.2021 близько 16 год. 00 хв. свідок разом з потерпілим ОСОБА_18 виходили зі школи та побачили учнів 7-А класу, які грали в сніжки. Хлопці вирішили до них приєднатися. Серед учнів були: ОСОБА_23 , ОСОБА_20 та ОСОБА_30 . Свідок не бачив, що хтось з учасників потрапив сніжкою в дівчинку. Хлопці пішли додому через територію автошколи. Попереду, через метрів 2-5 йшли дівчата. Надалі хлопці грали в сніжки біля АВ «Металгруп». Вийшла обвинувачена, яку свідок до моменту зустрічі не бачив, та почала кричати та погрожувати, виловлювалася: « ОСОБА_31 за свою дитину уб`ю». Інші хлопці, за винятком потерпілого та свідка, побігли до домоволодіння ОСОБА_32 . Свідок з потерпілим пішли далі в напрямку до недільного базару по вул. Мар`янівській та вирішили йти по домам. Коли свідок перейшов дорогу та пішов в напрямку до свого дому. Приблизно через три хвилини зателефонував потерпілий та сказав підійти до нього. Свідок побачив, що потерпілий був в крові, в нього була розбита губа, він спльовував кров та біля нього знаходилася обвинувачена. Свідок бачив, як обвинувачена штовхнула потерпілого в плечі. Бійки чи сварки ОСОБА_29 не бачив. Під час руху зі школи до місця події потерпілий ніде не падав, почував себе добре, перебував в гарному настрої, жодних подряпин не було.; 
		-показаннями свідка ОСОБА_33 який вказав, що після уроків він з хлопцями йшли зі школи додому через місток та АВ «Металгруп» і почали кидатися між собою сніжками. Серед усіх по дорозі додому також йшов і ОСОБА_34 , діти йшли, говорили та кидалися сніжками між хлопцями. До них приєдналися ОСОБА_9 , однокласниця свідка, та ОСОБА_35 , хтось випадково попав сніжкою по дівчатах. Свідок пішов в іншу сторону з ОСОБА_36 та ОСОБА_37 , серед них також був ОСОБА_38 , ОСОБА_39 . ОСОБА_15 пішов в сторону недільного базару по вул. Мар`янівській. Потім вийшла мама дівчат та кликала хлопців. Під час руху зі школи до місця події потерпілий ніде не падав та ніяких пошкоджень на обличчі в нього не було;
		-показаннями свідка ОСОБА_40 , який вказав, що він з ОСОБА_41 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_42 та її сестрою, йшли та гралися сніжками. На ОСОБА_43 ніяких пошкоджень обличчя не було та його ніхто не ображав. Випадково потрапили сніжкою по сестрі Софії - Єві, вийшла її мати, обвинувачена, та почала кричати, щоб хлопці йшли до неї. Від АВ «Металгруп» хлопці перейшли дорогу і пішли в сторону недільного базару, після магазину свідок з ОСОБА_44 зайшли за поворот і пішли в протилежну сторону;
		-показаннями свідка ОСОБА_45 , який показав, що його не було при подіях, про які йдеться, і він нічого не бачив. З потерпілим він колись ходив на гурток, зі школи. Ніколи не бачив, чи були у потерпілого конфліктні ситуації в школі. ОСОБА_46  однокласниця свідка;
		-показаннями свідка ОСОБА_10 , відповідно до яких взимку (точної дати не пам`ятає) близько 16 год. 00 хв. він з друзями йшли зі школи, гралися сніжками, свідок випадково попав сніжкою по Софії, але вибачився. Хлопці потрапляли сніжками як один по одному так і по дівчатах, йдучи далі вони почули як жінка гукала ОСОБА_47 : «Хто образив мою дочку», переплутавши ОСОБА_48 з ОСОБА_24 , штовхнула ОСОБА_11 , бачив як обвинувачена штовхала рукою в плече ОСОБА_49 , далі розвиток подій свідок не бачив, бо злякався і побіг;
		-показаннями свідка ОСОБА_50 , класного керівника потерпілого, відповідно до яких про події справи вона знає зі слів дітей. Так, урок закінчився після четвертої години, потерпілий з ОСОБА_29 ще чергували в класі, через хвилин 30 свідок вийшла зі школи і їй зателефонувала мама потерпілого та повідомила про обставини, що склалися. Діти потім повідомили свідку, що вони йшли додому, хтось кидався снігом, ОСОБА_15 , з їх слів, навіть снігу у руки не брав. Потім сказали, що ОСОБА_9 з сестрою пішли додому і хлопці почули як їх хтось наздоганяє. До ОСОБА_11 підійшла якась жінка та почала бити. Напередодні діти та вчитель проводили бесіди в класі, не було ніяких конфліктів, тілесних ушкоджень на Назарові не було того дня;
		-даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 08.02.2021, відповідно до якого ОСОБА_5 подала заяву про те, що 08.02.2021 близько 15 год. 30 хв. в м. Шпола по вул. Мар`янівська ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження від ОСОБА_6 (Т.1 а.с. 155),
		-даними рапорту ст. інспектора-чергового СРПП №4 Шполянського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_51 від 08.02.2021, відповідно до якого 08.02.2021 о 17 год. 41 хв. надійшло повідомлення по телефону та зареєстровано ЄО за № 460 від 08.02.2021 про те, що за адресою: вул. Амосова, 12, за медичною допомогою звернувся ОСОБА_4 з тілесними ушкодженнями у вигляді забою тканин голови (Т.1 а.с. 156);
		-даними Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 09.02.2021 до Реєстру були внесені відомості щодо вчинення кримінального правопорушення 08.02.2021 відносно потерпілого ОСОБА_4 , передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та відкрито кримінальне провадження за № 12021255310000083 (Т.1 а.с. 157);
		-даними постанови про залучення законного представника ОСОБА_5 потерпілого ОСОБА_4 (Т.1 а.с.158);
		-даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_52 (Т.1 а.с.161);
		-даними заяви про залучення до кримінального провадження №12021255310000083 як потерпілого ОСОБА_4 від 09.02.2021 (Т.1 а.с.162);
		-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 12.02.2021 з фото таблицями, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_4 показав як 08.02.2021 близько 15 год. 40 хв. він перебував по вул. Мар`янівська, 5, до нього підійшла ОСОБА_6 та руками штовхнула у грудну клітку, після чого ОСОБА_6 долонею правої руки нанесла один удар по носі ОСОБА_4 . Потім ОСОБА_6 знову штовхнула руками ОСОБА_4 у грудну клітку, потім ОСОБА_4 показав як ОСОБА_6 кулаками правої руки нанесла два удари область обличчя, а саме в область верхньої губи. Потім ОСОБА_6 нанесла ОСОБА_4 правою долонею у ліве вухо удар. Також ОСОБА_4 показав як ОСОБА_6 кулаком лівої руки нанесла один удар під праве око (Т.1 а.с. 163-166);
		-даними довідки КНП «Шполянська багатопрофільна лікарня ім. братів М.С. і О.С. Коломійченків» № 4, відповідно до якої ОСОБА_4 перебував в неврологічному відділенні з 08.02.2021 по 12.02.2021 з діагнозом забій м`яких тканин голови, струс головного мозку, яка приєднана на підставі заяви законного представника потерпілого ОСОБА_5 (Т.1 а.с. 167-168);
		-даними довідки КНП «Шполянська багатопрофільна лікарня ім. братів М.С. і О.С. Коломійченків», відповідно до якої ОСОБА_4 госпіталізовано в неврологічне відділення 08.02.2021 о 17 годині, 08.02.2021 було проведено рентгенографію. Діагноз забій м`яких тканин голови, верхньої губи, перенісся. Струс головного мозку (Т.1 а.с. 169);
		-даними листа КНП «Шполянська багатопрофільна лікарня ім. братів М.С. і О.С. Коломійченків» від 18.02.2021, відповідно до якого ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні з 08.02.2021 з діагнозом забій м`яких тканин голови, струс головного мозку (Т.1 а.с. 170);
		-даними висновку експерта № 05-6-01/063 від 18.02.2021, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_4 мало місце наступне: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку із раною верхньої губи та садном перенісся. Дані ушкодження виникли від дії твердого тупого предмета, могли бути спричинені за механізмом, який вказано у постанові, не виключено, що за давністю спричинення можуть відповідати часу події, який зазначено у постанові і за ознакою короткочасного розладу здоров`я відносяться до категорії легких, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. В наданій постанові механізм можливого падіння ОСОБА_4 не вказаний, а тому надати відповідь на дане запитання неможливо (Т.1 а.с. 171-172);
		-даними постанови Смілянської місцевої прокуратури від 22.02.2021 про перекваліфікацію, згідно якої склад кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12021255310000083 від 09.02.2021 перекваліфіковано з ч.1 ст.125 КК України на ч.2 ст.125 КК України (Т.1 а.с.173-174); 
		-даними характеристики, виданої головою вуличного комітету ОСОБА_53 , відповідно до якої ОСОБА_6 за час проживання по вул. Лебединська проявила себе з позитивної сторони. Трудолюбива, ввічлива, товариська. Компрометуючих матеріалів на ОСОБА_6 нема (Т.1 а.с. 178);
		-даними листа КНП «Шполянська багатопрофільна лікарня ім. братів М.С. і О.С. Коломійченків» від 25.02.2021, відповідно до якого ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні самостійно в двомісній палаті №68 з 08.02.2021 по 12.02.2021 (Т.1 а.с. 181);
		-показаннями експерта Смілянського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_54 , відповідно до яких питання: «Чи могли дані тілесні ушкодження бути отримані в результаті падіння потерпілого з висоти власного росту на тверду поверхню за умов викладених в постанові?» експертом не досліджувалося, оскільки не було надано умов падіння. Ушкодження виникло від дії тупого предмета та могло бути наслідком як падіння так і удару, неможливо конкретизувати травму.
		З метою перевірки показань обвинуваченої судом було надано доручення щодо проведення слідчих дій, зокрема слідчого експерименту, призначено експертизу та допитаний експерт, згідно яких встановлено наступні обставини:
		-даними протоколу слідчого експерименту від 03.06.2021 з відеозаписом, проведеного за адресою: вул. Волонтерська, 24, м. Шпола, Звенигородського району, Черкаської області у приміщенні актового залу ВПД № 2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, де овинувачена ОСОБА_6 добровільно в присутності двох понятих, потерпілого, законного представника, педагога, захисника погодилася розказати про події, що сталися 08.02.2021 по вул. Мар`янівська в м. Шпола. Так, ОСОБА_6 показала як підійшла до ОСОБА_4 та хотіла його взяти за руку, а хлопчик почав відштовхувати її в обличчя, після чого ОСОБА_6 долонею правої руки штовхнула ОСОБА_4 у ліву частину голови, після чого він не встояв на ногах та упав обличчям у обледенілу купу снігу, яка утворилася після розчищення дороги (Т.1 а.с. 218-221);
		-даними висновку експерта КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 02-01/664 від 30.07.2021, відповідно до якого тілесні ушкодження у ОСОБА_4 , які відмічені у висновку експерта №05-6-01/063 від 18.02.2021, могли виникнути за обставин, на які вказала ОСОБА_6 в протоколі проведення слідчого експерименту від 03.06.2021 (Т.2 а.с. 7-9);
		-показаннями експерта КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_55 , згідно з якими на експертизу ставилося лише одне питання, яке стосувалося протоколу слідчого експерименту, тому вивчався лише він. Не виключається, що особа могла від удару впасти обличчям вниз. Особа могла вдаритись саме так як вказано у слідчому експерименті. Експерт оцінював лише слідчий експеримент, але це не виключає інший механізм отримання ушкодження. 
		Так, сторона захисту стверджує, що поштовх обвинуваченою потерпілого не призвів до спричинення тілесних ушкоджень, а був лише причиною падіння потерпілого й удару обличчя об твердий предмет - обледенілу купу снігу, внаслідок чого потерпілим отримано зазначені у висновку судово-медичного експерта № 05-6-01/063 від 18.02.2021 тілесні ушкодження. В цьому випадку, обвинувачена ОСОБА_6 , штовхаючи, не передбачала падіння і настання у потерпілого наслідків у виді тілесних ушкоджень. Отже, фактично до заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому призвели необережні дії обвинуваченої, а тому в діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч.2 ст.125 КК України.
		Суд вважає, що доводи захисту про те, що до заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому призвели необережні дії обвинуваченої, є необгрунтованими з огляду на таке.
		Згідно висновку експерта № 05-6-01/063 від 18.02.2021 у потерпілого ОСОБА_4 мало місце наступне: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку із раною верхньої губи та садном перенісся. Дані ушкодження виникли від дії твердого тупого предмета, могли бути спричинені за механізмом, який вказано у постанові ( ОСОБА_6 спочатку штовхнула потерпілого руками в грудну клітку, після чого кулаком правої руки нанесла два удари в область верхньої губи по центру та, продовжуючи наносити тілесні ушкодження ОСОБА_4 , долонею правої руки нанесла три удари по лівому вуху ОСОБА_4 та один удар кулаком лівої руки під праве око), не виключено, що за давністю спричинення можуть відповідати часу події, який зазначено у постанові і за ознакою короткочасного розладу здоров`я відносяться до категорії легких, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. В наданій постанові механізм можливого падіння ОСОБА_4 не вказаний, а тому надати відповідь на дане запитання неможливо.
		Водночас у висновку експерта КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 02-01/664 від 30.07.2021 тілесні ушкодження у ОСОБА_4 , які відмічені у висновку експерта №05-6-01/063 від 18.02.2021, могли виникнути за обставин, на які вказала ОСОБА_6 в протоколі проведення слідчого експерименту від 03.06.2021, де обвинувачена розповіла про те, що хотіла взяти потерпілого за руку, а хлопчик почав відштовхувати її в обличчя, після чого ОСОБА_6 долонею правої руки штовхнула ОСОБА_4 у ліву частину голови, після чого він не встояв на ногах та упав обличчям у обледенілу купу снігу.
		Тобто, механізм заподіяння тілесних ушкоджень, на який вказує обвинувачена ОСОБА_6 , зазначений в протоколі слідчого експерименту від 03.06.2021, не суперечить характеру, локалізації утворення тілесних ушкоджень, виявлених при судово- медичній експертизі у потерпілого ОСОБА_49 18.02.2021 за обставин які вказані потерпілим.
		Згідно з показаннями експертів, наданих в судовому засіданні для роз`яснення, складених ними висновків, обидва експерти підтвердили, що ушкодження, завдані потерпілому, утворилися внаслідок дій обвинуваченої. Могли бути спричинені безпосередньо від ударів, завданих рукою обвинуваченої, або ж від падіння на обледенілу купу снігу, передумовою якого були поштовхи обвинуваченої, від яких потерпілий не встояв на ногах. Однак, експерти дійшли спільного висновку про те, що між ушкодженнями, завданими потерпілому ОСОБА_4 та діями обвинуваченої ОСОБА_6 в будь-якому випадку існує причинно-наслідковий зв`язок.
		Враховуючи наведене вище, оцінивши зібрані докази у сукупності з точки зору достатності, допустимості та достовірності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої повністю охоплюються диспозицією ч.2 ст.125 КК України.
		До того ж згідно з показаннями свідка ОСОБА_28 в медичному закладі обвинувачена просила пробачення у потерпілого та його мами за те, що вона нанесла йому тілесні ушкодження у зв`язку з тим, що її донька прийшла додому та за коміром в неї був сніг, вона плакала. Обвинувачена подумала, що ОСОБА_4 кинув в її доньку сніжкою, але надалі зізналася, що помилилася щодо цього та помилково нанесла потерпілому ушкодження. Тобто визнала свою вину. 
		Твердження обвинуваченої про те, що в закладі медичної установи вона вибачилася та визнала свою вину заради спокою мами потерпілого, не спростовують показань свідка та суд розцінює їх як спосіб захисту. Суд вважає, що поведінка обвинуваченої, зокрема приїзд до медичного закладу, після події з потерпілим вказують на усвідомлення обвинуваченою свою противоправну поведінку та нанесення тілесних ушкоджень.
		Допитані в судовому засіданні свідки повідомили, що по дорозі додому у потерпілого ОСОБА_49 жодних тілесних ушкоджень обличчя чи голови не було, та потерпілий не падав, крім того свідки ОСОБА_39 та ОСОБА_38 повідомили, що бачили як обвинувачена штовхала потерпілого, далі не бачили, так як побігли злякавшись криків обвинуваченої, потерпілий також зазначив, що спочатку обвинувачена його штовхнула, а потім наносила удари. 
		Таким чином, аналіз наведених доказів свідчить про доведеність того, що обвинувачена ОСОБА_6 , 08.02.2021 близько 16 год. 00 год., перебуваючи на вулиці навпроти будинку по АДРЕСА_1 (на території Шполянської ОТГ) умисно спричинила ОСОБА_4 тілесні ушкодження.
		Підстав для того, щоб вважати досліджені судом докази недопустимими у кримінальному провадженні, на підставі яких суд дійшов висновку про винність ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 125 КК України, суд не знаходить.
		За нормативним визначенням умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 КК) характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров`я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння вказаних ушкоджень й причинним зв`язком між згаданим діянням та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти зазначену шкоду здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК).
		Наявність конфлікту, внаслідок якого обвинувачена штовхала потерпілого, підтвердила в судового розгляду і сама обвинувачена, однак вказала що не завдавала ударів, одночасно не заперечуючи що хотіла розібратися з хлопцями, бігла з погрозами за дітьми, наздогнала одного із хлопців, які ображали її доньку, тобто мали місце активні дії обвинуваченої по відношенню до потерпілого.
		У цьому провадженні судом встановлено, що обвинувачена умисно штовхнула потерпілого та нанесла не менше трьох ударів по обличчю та по голові, а саме - долонями та кулаками правої та лівої руки нанесла удари по носі, у верхню губу, у ліве вухо, спричинивши цим легкого ступеня тяжкості тілесні ушкодження.
		З урахуванням наведеного, суд вважає, що ОСОБА_6 діяла із невизначеним умислом, за яким незалежно від того, чи є такий умисел прямим або непрямим, вона має нести відповідальність за фактично заподіяну шкоду, тобто за умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження.
		Така позиція узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах Верховного Суду від 19.11.2019 справа № 689/332/18, від 24.02.2020 справа №159/4129/16-к, від 11.05.2021 справа №711/2233/18.
		Враховуючи викладене, суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, допитавши обвинувачену, потерпілого та свідків, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю.
		При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке класифікується на момент вчинення як проступок, наявність обставини, що обтяжує покарання, позитивну характеристику по місцю проживання, те, що обвинувачена на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, в установах виконання покарань не перебувала, за даними досудової доповіді за місцем роботи обвинувачена зарекомендувала себе дисциплінованою працівницею, сумлінно ставиться до своїх посадових обов`язків, соціальне оточення дає позитивну оцінку обвинувачуваній, при спілкуванні агресії не виявляє, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , є вчинення кримінального правопорушення відносно малолітньої дитини.
		З урахуванням всіх вказаних обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_6 можливе без ізоляції її від суспільства, шляхом призначення покарання в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст.125 КК України, у виді штрафу, як необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Законним представником потерпілого ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до обвинуваченої про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1408,90 грн. та моральної шкоди в сумі 30000,00 грн. Даний позов обвинувачена ОСОБА_6 не визнала.
		Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, який суд згідно зі ст. 129 КПК України має вирішити.
		За змістом ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Цивільним позивачем матеріальну шкоду обґрунтовано фіскальними чеками від 08.02.2021 про понесені витрати в розмірі 499,80 грн за придбання бензину А-95 в АЗС №1; від 11.02.2021 про понесені витрати в розмірі 780,00 грн за придбання бензину А-95 в АЗС №1; від 09.02.2021 №000003 про придбання ліків на суму в розмірі 48,20 грн (Т.1 а.с. 28). Крім того, на вказаному аркуші справи містяться рукописні надписи, однак які не можуть слугувати належним доказом придбання ліків на лікування потерпілого ОСОБА_4 , оскільки не містять відомостей про їх оплату та про організацію, яка здійснювала продаж. Також суд не бере до уваги фіскальний чек від 08.02.2021 на суму 499,80 грн. про витрати на придбання пального, оскільки він був виданий 08.02.2021 о 10 год 09 хв, тобто до події, що сталася.
		Таким чином, суд вважає, що потерпілий ОСОБА_4 має право на відшкодування матеріальної шкоди, оскільки судом встановлено, що йому в результаті протиправних дій обвинуваченої було заподіяно матеріальну шкоду, однак в розмірі підтвердженому доказами, наданими цивільним позивачем в розмірі 828,20 грн., зокрема щодо витрат на ліки в сумі 48,20 грн. та витрат на пальне в сумі 780,00 грн.
		Встановлене Конституцією України та законами право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.
		Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги законного представника потерпілого про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
		З урахуванням викладеного, суд вважає розумним та справедливим стягнути з обвинуваченої на користь потерпілого матеріальну шкоду в розмірі 828,20 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.
		Крім того, цивільний позивач просив суд відшкодувати судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 1400,00 грн.
		Відповідно до п. 47 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Порядок надання безоплатної правової допомоги у цивільних справах передбачений урозділі IIIЗакону України від 02 червня 2011 року № 3460-VI "Про безоплатну правову допомогу", положення якого забезпечуватимуться поетапно, починаючи з 01 січня 2015 року.
		При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК).
		Згідно зп.1ч.3ст.133ЦПК Українидо витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Відповідно до акту прийому наданих послуг до цивільно правового договору №3/1 від 04.03.2021 ОСОБА_56 надала ОСОБА_5 послуги, передбачені договором №3/1 від 03.03.2021, а саме: консультація з цивільного законодавства  100,00 грн, складання цивільного позову про відшкодування шкоди в розмірі 1300,00 грн.
		За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець ОСОБА_57 зареєстрована в реєстрі з 01.02.2021. Види економічної діяльності: 69.10 діяльність у сфері права (основний). Крім того, за даними Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_57 є адвокатом з 11.10.1993.
		Таким чином, керуючись нормами чинного законодавства, що регламентують відшкодування витрат за надання правничої допомоги, сторони несуть витрати, пов`язані з правничою допомогою виключно адвоката, яким є ОСОБА_58 .. Тому суд стягує з обвинуваченої судові витрати, понесені потерпілою стороною, на професійну правничу допомогу.
		Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
		Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченої не застосовувались.
		Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		Визнати винуватою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 125 КК України
		Призначити ОСОБА_6 покарання за ч.2ст.125 КК Україниу виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн.
		Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Шпола, Черкаської області, жительки АДРЕСА_1 , інші відомості про особу суду невідомі, на користь законного представника потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_2 , матеріальну шкоду в розмірі 828,20 грн ( вісімсот двадцять вісім гривень 20 коп), моральну шкоду в сумі 5000,00 грн (п`яти тисяч гривень) та витрати на правничу допомогу в розмірі 1400,00 грн (одна тисяча чотириста гривень), загальна сума 7228,20 грн. (сім тисяч двісті двадцять вісім гривень 20 копійок).
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...