Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/17863/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо.
Надіслано для оприлюднення: 26.11.2021. Зареєстровано: 28.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		26 листопада 2021 року                               м. Київ                                        № 640/17863/21
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
		за позовом  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
		до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, буд. 7, код ЄДРПОУ 22886300)
		про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
		ВСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в якому просив:
		- визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
		- зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виплачена відповідачем в 2021 році щорічна разова грошова допомога до 5 травня не відповідає розміру визначеному статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме - восьми мінімальних пенсій за віком.
		Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік проводиться відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань», постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертв нацистських переслідувань». Вказана Постанова не суперечить Конституції України, прийнята з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань». При цьому, наголошено, що разова грошова допомога виплачена позивачу в розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а відтак підстави для перерахунку такої допомоги відсутні.
		Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи і має прави на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 01.06.2020 р., що відповідачем не спростовувалося.
		Відповідно до довідки Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 08.07.2021 №09/2398-044 позивачу виплачено грошову допомогу до 5 травня за 2021 р. 22.04.2021 в розмірі 3  906,00 грн. шляхом перерахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 .
		Позивач вважаючи, що допомога до 5 травня за 2021 р. виплачена в розмірі меншому, ніж визначено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», 23.04.2021 р. звернувся із заявою до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо здійснення перерахунку вказаної допомоги та виплати невиплаченої її частини.
		Листом Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 11.05.2021 №051-381-05-044 позивача повідомлено про те, що згідно з вимогами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05 травня учасникам бойових дій разова грошова допомога виплачується у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а відтак підстави для її перерахунку відсутні.
		Позивач вважаючи протиправною відмову відповідача у виплаті грошової допомоги до 05 травня за 2021 р. у розмірі визначеному ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», звернувся до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.
		Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
		Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		Кодексом адміністративного судочинства України встановлено: зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановляння зразкового рішення (пункт 22 статті 4); рішення Верховного Суду у зразковій справі підлягає перегляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами перегляду рішень в апеляційному порядку, визначеному цим Кодексом (частина одинадцята статті 290); при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина третя статті 291).
		Верховним Судом розглянуто зразкову справу №440/2722/20 за позовом особи до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо нарахування та виплати особі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та зобов`язання відповідачів нарахувати і   виплатити особі недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
		Рішенням Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 позов особи задоволено: визнано протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов`язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
		Постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 залишено без змін вказане рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20.
		За змістом рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору визначено оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 05.05.2020 у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
		Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: особа має статус особи з інвалідністю війни, має право на пільги, передбачені статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат); предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.
		Як установлено судом, позивачу як особі з інвалідністю ІІ групи виплачено щорічну разову грошову допомогу відповідно до постанови 08 квітня 2021 року №325 «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
		З огляду на встановлені обставини та предмет спору, адміністративна справа №640/5064/21 є типовою справою, оскільки відповідає ознакам зразкової справи №440/2722/20. 
		Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 статтю 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" доповнено частиною четвертою такого змісту: 
		"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
		Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції:
		"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
		У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
		Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України № 3551-XII фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
		Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.
		Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VIII розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати, зокрема, розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
		На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08 квітня 2021 року №325 «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова №325) встановлено, що у 2021 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (надалі також - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (надалі також - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (надалі також - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - I групи - 4421 гривень, II групи - 3906 гривень, III групи - 3391 гривень: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривень.
		Конституційний Суд України рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		При цьому, Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
		Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення, відповідно до частини другої статті 152 Конституції України.
		Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
		Таким чином, на час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію статті 13 Закону України № 3551-XII (у відповідній частині) в редакції Закону України № 367-ХІV.
		Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові №325 установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України № 3551-XII, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи здійснюється в розмірі 3  906,00 грн., тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено ст. 13 цього Закону.
		Виходячи із визначених у частині 4 статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон України № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
		Враховуючи викладене, разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 13 Закону України №3551-XII в редакції Закону № 367-ХІV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008).
		Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в рішенні від 29.09.2020 р. у зразковій справі №440/2722/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021р.
		Так, з листа відповідача вбачається, що останній здійснив виплату щорічної разової грошової допомоги за 2021 р. позивачу як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи в розмірі 3  906,00 грн., однак, як встановлено судом вище з 27.02.2020 р. позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня як особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
		Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено в 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року 1 769,00 гривень.
		За таких обставин, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи у 2021 році становить 14 152,00 гривень.
		Як уже вказувалось, позивачу виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 3 906,00 грн., водночас належало виплатити 14  152,00 грн., виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком як інваліду ІІ групи.
		Таким чином, дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку позивачу щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2021 рік є протиправними.
		Враховуючи протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у здійснені перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити саме перерахунок та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, згідно із частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням виплаченої суми допомоги.
		З урахуванням наведеного та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов має бути задоволено.
		Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати розподілу не підлягають. 
		Керуючись статтями 77, 122, 123, 139, 242, 243, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		ВИРІШИВ:
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
		2 Визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
		3. Зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
		 
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
		 
		Суддя                                                                                                Я.І. Добрянська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...