Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/20707/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2021.
Дата набрання законної сили: 22.11.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа №761/20707/18                                 Головуючий у 1 інстанції: Притула Н.Г.
		Провадження №22-ц/824/12889/2021          Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
		 
		22 листопада 2021 року                                                                               м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого                                         Гаращенка Д.Р.
		суддів                                          Сліпченка О.І., Сушко Л.П.,
		розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2021 року в справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
		 
		ВСТАНОВИВ
		 
		У травні 2018 року АТ КБ «ПриватБанк», яке є правонаступником ПАТ КБ «ПриватБанк», звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 78 314 грн 18 коп. за кредитним договором №б/н від 14 лютого 2011 року та судові витрати у розмірі 1762 грн.
		У мотивування вимог посилалося на те, що  ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 14 лютого 2011 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 25 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. 
		Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті  www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. 
		Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
		Відповідач порушила свої зобов`язання за договором, внаслідок чого станом на 02 травня 2018 року має заборгованість у розмірі 78 314 грн 18 коп., з яких: 37 306 грн 26 коп. - заборгованість за кредитом, 15 794 грн 58 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 21 007 грн 90 коп. - нарахована пеня, штрафи відповідно до 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - 500 гр. (фіксована частина), 3705 грн 44 коп. (процентна складова).
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2021 року в позові Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено у повному обсязі.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
		В обґрунтування апеляційних вимог вказувало, що ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 25 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
		Зазначало, що позивачем надані належні та допустимі докази по справі, в тому числі, розрахунок заборгованості, у якому вказані суми відсотків, пені та іншісуми відповідно до кредитного договору. Ці докази відповідачем не спростовані.
		Відповідач, підписуючи анкету-заяву, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, висловила свою згоду з формою договору та його умовами.
		Зауважував, що суд першої інстанції у випадку незгоди з розрахунком заборгованості повинен був надати свій розрахунок.
		Відзив на апеляційну скаргу  ОСОБА_1  не подано.
		Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
		У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		За положеннями ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Судом встановлено, що 14 лютого 2011 року  ОСОБА_1 підписалаанкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно якої вона згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. (а.с. 8)
		До анкети-заяви АТ КБ «ПриватБанк» додало Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанк, а також копію довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». (а.с. 9)
		Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 02 травня 2018 року в ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 78 314 грн 18 коп., з яких: 37 306 грн 26 коп. - заборгованість за кредитом, 15 794 грн 58 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 21 007 грн 90 коп. - нарахована пеня, штрафи відповідно до 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - 500 гр. (фіксована частина), 3705 грн 44 коп. (процентна складова). (а.с. 4-7)
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 отримувала грошові кошти в сумі 25 000 грн, а банк надав у розпорядження відповідача банківську карту, на яку в подальшому були перераховані кошти.
		Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
		Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
		Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
		Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
		Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
		Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
		Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
		Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
		Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).
		Однак, анкета-заява №б/н, підписана ОСОБА_1 , не містять розміру процентів за користування кредитом, які погодили сторони при укладенні договору, строків та порядку погашення, відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
		В анкеті-заяві №б/н зазначено лише про бажання ОСОБА_1 надати їй платіжну картку кредитка «Універсальна», жодних даних про розмір бажано кредиту анкета-заява не містить.
		Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, також посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua, як невід`ємні частини спірного договору.
		Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Витяг з Тарифів розуміла ОСОБА_1 , ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
		Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження  6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
		Суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
		За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
		Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявна в матеріалах справи Довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачем, містить зазначення про те, що вона складена по договору №SAMDN50000040953323, тоді як банк просить стягнути заборгованість за договором №б/н. Таким чином, Довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» не може свідчити про те, що саме з викладеними в ній умовами кредитування ознайомилася ОСОБА_1 , підписуючи анкету-заяву від 14 лютого 2011 року. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Матеріали справи не містить доказів видачі 14 лютого 2011 року ОСОБА_1 кредитної картки «Універсальна» на підставі підписаної анкети-заяви №б/н від 14 лютого 2011 року.
		Крім того, позивачем не надано доказів видачі ОСОБА_1 будь-якої іншої кредитної картки.
		У матеріалах справи містить довідка АТ КБ «ПриватБанк» від 19 січня 2021 року, яка надана ОСОБА_1 , згідно якої картка № НОМЕР_1 відкрита 14.07.2017 16:50:34 у відділенні АТ КБ «Приватбанк» за адресою: м.Київ, вул.Січових Стрільців,103. (а.с. 131)
		З інформації про рух коштів по картці № НОМЕР_2 від 21 січня 2021 року вбачається, що 14.07.2017 о 17:02:25 (тобто через 12 хвилин після отримання картки в м. Києві) відбулось зняття готівки в сумі 12 000 грн у банкоматі в АДРЕСА_1 ; далі, о 17:21:17 відбувається поповнення картки готівкою на суму 2 500 грн у АДРЕСА_2 та в 17:29:12 сплачується перший платіж в сумі 2 083,27 грн за покупку на суму 24 999,90 грн в магазині «Фокстрот» за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 132)
		Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 26 січня 2021 року кредитний ліміт по угоді №SAMDN50000040953323 14.07.2017 року змінювався чотири рази: 15 500 грн, 20 500 грн, 12 318,11 грн та 25 000,00 грн. (а.с. 133)
		Ірпінським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Київській області 21. Липня 2017 року розпочате досудове розслідування за ч. 1 ст. 190 КК України (кримінальне провадження 12017110040002009) та постановою від 24 липня 2017 року ОСОБА_1 визнано потерпілою в зазначеному кримінальному провадженні. (а.с. 135-137)
		Наведеним вище підтверджуються пояснення ОСОБА_1 , що 14 липня 2017 року вона отримала смс-повідомлення від банку про те, що з кредитної картки НОМЕР_3 знято кошти в сумі 12 000 грн у м. Кривий Ріг. Оскільки вона не отримувала вказану картку, звернулась до працівника банку у відділенні на просп. Науки в м. Києві, який повідомив, що гроші було знято із зазначеної картки, яка була випущена на ім`я відповідача 14 липня 2017 року. Також менеджер повідомив, що даною карткою скористались у м. Кривий Ріг та придбали товар з розстрочкою платежу на суму 24 999,90 грн. У цей же день відповідач звернулась до Ірпінського відділу поліції із повідомленням про вчинення шахрайських дій.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не дано доказів отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 25 000 грн, а з матеріалів справи не можливо встановити яка кредитна картка та яка сума кредиту була дана ОСОБА_1 за договором №б/н від 14 лютого 2011 року, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог. 
		Встановивши фактичні обставини, суд першої інстанції правильно визначив правову природу цивільних відносин між сторонами, а доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення обставин справи.
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість рішення не впливають, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ
		 
		Апеляційну скаргу  Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.
		Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2021 рокузалишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                           Д.Р. Гаращенко
		 
		 
		Судді                                                                                       О.І. Сліпченко
		 
		 
		                                                                                                Л.П. Сушко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...