Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/5929/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; банківської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 26.11.2021. Зареєстровано: 28.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2021.
Дата набрання законної сили: 25.11.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 листопада 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  904/5929/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
		за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
		 
		представників учасників справи:
		позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Картель» -                     Стамбула В.М., адвокат (ордер від 25.11.2021),
		відповідача - публічного акціонерного товариства «Банк Восток» - Неділько О.С., адвокат (дов. від 05.01.2021),
		третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - селянського фермерського господарства «Україна» - не з`явився,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		касаційні скарги публічного акціонерного товариства «Банк Восток» 
		на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2021 (суддя Татарчук В.О.),
		додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 (суддя Татарчук В.О.),
		постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021 (головуючий суддя: Антонік С.Г., судді Березкіна О.В., Орєшкіна Е.В.), ухвалену за результатом апеляційного перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2021
		та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021 (головуючий суддя: Антонік С.Г., судді Березкіна О.В., Орєшкіна Е.В.), ухвалену за результатом апеляційного перегляду додаткового рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021
		у справі № 904/5929/19
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Картель» (далі - ТОВ «Агро-Картель»)
		до публічного акціонерного товариства «Банк Восток» (далі - ПАТ «Банк Восток»),
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - селянське фермерське господарство «Україна» (далі - СФГ «Україна»),
		про визнання недійсним договору банківського рахунку та встановлення фактів.
		1.   ІСТОРІЯ СПРАВИ 
		Короткий зміст позовних вимог
		ТОВ «Агро-Картель» звернулося з позовом до ПАТ «Банк Восток» про: 
		- визнання недійсним договору банківського рахунку від 09.09.2019 № 17/109380, який укладений ПАТ «Банк Восток» та невідомими особами від імені ТОВ «Агро-Картель»;
		- встановлення факту, що ТОВ «Агро-Картель» не отримувало 24.09.2019 від СФГ «Україна» грошові кошти в розмірі 4   344   000 грн. призначення: «оплата за насіння кукурудзи згідно з рахунком-фактурою № P-00104 від 20.09.2019, 4 344   000 грн.,  у т.ч. ПДВ 20% - 724   000 грн. перераховано повністю»;
		- встановлення факту, що ТОВ «Агро-Картель» не здійснювало платежі з рахунку НОМЕР_1 , що відкритий в ПАТ «Банк Восток», а саме:
		- військовий збір із заробітної плати за 1 пол. вересня 2019 року в розмірі                 51 000,00 грн.;
		- ПФДО із заробітної плати за 1 пол. вересня 2019 року в розмірі                              602 000,00 грн.;
		- ЄСВ за 1 пол. вересня 2019 року в розмірі 748 000,00 грн.;
		- комісію за видачу готівки по чеку в розмірі 29 000,00 грн.;
		- доходи банку за оформлення чекової книжки в розмірі 250,00 грн.;
		- видачу за грошовим чеком на заробітну плату за 1 пол. вересня 2019 року в розмірі 2 900 000,00 грн.;
		- комісію за виконання платежів 26.09.2019 в розмірі 6,00 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що договір банківського рахунку від 09.09.2019 № 17/109380 укладений відповідачем з невідомими особами від імені ТОВ «Агро-Картель» з порушенням чинного законодавства та за відсутності волевиявлення позивача; назване Товариство не має будь-якого відношення до всіх розрахункових операцій (списання/зарахування коштів), які здійснювалися за вказаним рахунком.
		Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції 
		Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2021 зі справи № 904/5929/19, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021, позов задоволено частково: визнано недійсним договір банківського рахунку від 09.09.2019 № 17/109380, укладений ПАТ «Банк Восток» та невідомими особами від імені ТОВ «Агро-Картель»; стягнуто з ПАТ «Банк Восток» на користь ТОВ «Агро-Картель» 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору,  35 499,12 грн. витрат на проведення судової експертизи. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Судові рішення попередніх інстанцій в частині задоволення позову обґрунтовані з посиланням на те, що спірний договір укладений відповідачем з невідомими особами від імені ТОВ «Агро-Картель» з порушенням чинного законодавства та за відсутності волевиявлення позивача. У задоволення вимог про встановлення фактів судами відмовлено, оскільки обраний позивачем спосіб захисту, у даному випадку, не відповідає способам, встановленим чинним законодавством і, як наслідок, не призводить до поновлення порушених прав позивача. Факт може встановлюватися судом лише при існуванні та розгляді  між сторонами спору про право цивільне. Його існування є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. У рішенні суду першої інстанції зазначено, що оцінку відповідних фактів судом наведено у мотивувальній частині рішення.
		В обґрунтування підстав для покладення витрат на проведення судової експертизи у повному обсязі на відповідача, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що експертиза призначалася місцевим господарським судом саме для вирішення питання за позовною вимогою про визнання недійсним договору банківського рахунку і не приймалася й не розглядалася як доказ при вирішення питання щодо інших позовних вимог. Покладення витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог повинно застосовуватися тоді, коли в задоволенні позовних вимог відмовляється у зв`язку тим, що вони є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами. У даному випадку господарський суд у рішенні зазначив, що у вирішенні спору судом встановлено, що ТОВ «Агро-Картель» не отримувало від СФГ «Україна» грошові кошти; ТОВ «Агро-Картель» з рахунку, що  був відкритий в ПАТ «Банк Восток» не здійснювало платежі. Тобто, фактично доводи позивача підтверджувалися матеріалами справи, а в позові в цій частині позовних вимог відмовлено з тих підстав, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, оскільки позивач фактично звернувся до суду з вимогою про встановлення певних фактів, що виходить за межі повноважень господарських судів і, розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин. 
		Згідно з додатковим рішенням від 10.06.2021 зі справи, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021, заяву ТОВ «Агро-Картель» про розподіл судових витрат задоволено: стягнуто з ПАТ «Банк Восток» на користь ТОВ «Агро-Картель» 50   722,45 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
		Зазначені судові акти обґрунтовані з посиланням на приписи частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки спір виник, у тому числі, внаслідок неправильних дій Банка при укладанні та подальшому виконанні спірного договору; на банківську установу покладений обов`язок дотримання закону при укладанні та виконанні договору банківського рахунку.
		Короткий зміст вимог касаційних скарг 
		У касаційній скарзі на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, ПАТ «Банк Восток» просить скасувати судові акти попередніх інстанцій в частині стягнення з Банка на користь ТОВ «Агро-Картель» 35   499,00 грн. витрат на проведення судової експертизи.
		У касаційній скарзі на додаткове рішення та постанову судів попередніх інстанцій Банк просить скасувати зазначені судові акти та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про стягнення судових витрат ТОВ «Агро-Картель».
		2.   АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційні скарги
		В обґрунтування доводів касаційних скарг Банк, з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про те, що:
		- рішення та постанова про стягнення з Банка витрат на проведення судової експертизи ухвалені з порушенням норм процесуального права, із застосуванням судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (у додаткових постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №   910/12876/19, від 23.10.2019 у справі №    815/6171/17, у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №   916/2167/18, від 02.04.2020 у справі №   912/2171/18 та у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №   916/376/19), зокрема, щодо застосування частини дев`ятої статті 129 ГПК України. При цьому скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій при розгляді цієї справи безпідставно відійшли від принципу пропорційності розподілу судових витрат, а також від принципу змагальності сторін та обов`язку подання доказів сторонами, порушивши приписи статей 13, 15, 74, 80, 86 ГПК України та пункту 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від    23.03.2012 №   4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»;
		- додаткове рішення та постанова ухвалені з помилковим застосуванням норм права, зокрема, частини другої статті 126, частини дев`ятої статті 129 ГПК України, без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у додаткових постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №    910/12876/19, від 23.10.2019 у справі №    815/6171/17, у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі   №    916/2167/18, від 02.04.2020 у справі №    912/2171/18, від 27.06.2018 у справі  №    826/1216/16 та у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №    916/376/19. ПАТ «Банк Восток» звертає увагу Суду на те, що необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат з надання правової допомоги є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат, а позивачем поданими доказами не підтверджено наявності витрат за надання правової допомоги, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №    755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 08.02.2018 у справі №    910/11491/17 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №    922/1163/18. При цьому скаржник вказує на помилковість посилань судів на висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №    922/445/19 та у постанові Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №    904/5818/19. Також скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій при розгляді цієї справи безпідставно відійшли від принципу пропорційності розподілу судових витрат, а також від принципу змагальності сторін та обов`язку подання доказів сторонами, порушивши приписи статей 13, 15, 74, 80, 86 ГПК України.    
		Доводи інших учасників справи
		ТОВ «Агро-Картель» у відзивах на касаційні скарги просив залишити касаційні скарги без задоволення з посиланням, зокрема, на їх необґрунтованість.
		Також назване Товариство у відзиві подало заяву в порядку, визначеному приписами частини восьмої статті 129 ГПК України.
		17.11.2021 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) СФГ «Україна» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило у задоволенні касаційної скарги відмовити, а касаційну скаргу розглядати без участі представника третьої особи.
		Протокольною ухвалою Верховного Суду від 25.11.2021 відзив СФГ «Україна» прийнятий до розгляду, оскільки, з урахуванням дати отримання СФГ «Україна» ухвали Суду (загальнодоступна інформація на сайті Укрпошти), відзив поданий у межах строку, визначеного статтею 165 ГПК України. Також протокольною ухвалою Суд задовольнив клопотання СФГ «Україна» про розгляд справи без участі представника третьої особи, з огляду на те, що явка учасників справи у судове засідання 25.11.2021 не визнавалася Судом обов`язковою.
		Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.11.2021 № 29.3-02/4149 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 904/5929/19 у зв`язку з відпусткою судді Булгакової І.В.
		Згідно з ухвалою Суду від 18.11.2021 представник ТОВ «Агро-Картель» брав участь у судовому засіданні 25.11.2021 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
		3.   СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Згідно з договором банківського рахунку від 09.09.2019 № 17/109380 ПАТ «Банк Восток» відкриває клієнту - ТОВ «Агро-Картель» за його заявою про відкриття поточного рахунку поточний рахунок в національній валюті України або в іноземній валюті, відповідно до Інструкції Національного банку України «Про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів» та здійснює розрахункове-касове обслуговування згідно з тарифами на послуги, які встановлені Банком.
		За доводами ТОВ «Агро-Картель», названий правочин Товариством не укладався; ТОВ «Агро-Картель» не має будь-якого відношення до всіх розрахункових операцій (списання/зарахування коштів), які здійснювалися за відкритим рахунком НОМЕР_1 .
		Для з`ясування обставин, що мають значення для справи згідно з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі                                    № 904/5929/19 призначена судова експертиза. 
		З метою проведення судової експертизи ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2020 витребувано у Гребінківського відділу поліції ГУНП в Полтавській області з матеріалів кримінального провадження:
		- заяву від 09.09.2019 про відкриття поточного рахунку;
		- договір банківського рахунку від 09.09.2019 № 17/109380;
		- опитувальник клієнта - юридичної особи резидента від 09.09.2019;
		- заяву про підключення до системи дистанційного обслуговування ПАТ «Банк Восток»  від 11.09.2019;
		- сертифікат відкритого ключа ЕЦП клієнта у системі ПАТ «Банк Восток»  від 11.09.2019;
		- схематичне зображення структури власності клієнта юридичної особи (ТОВ «Агро-Картель»).
		Згідно з висновком експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.11.2020 № 2756/2757/2758-20, складеного за результатами проведення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів у справі № 904/5929/19:
		- підпис від імені Гаврильчука Ю.С. в заяві про відкриття поточного рахунку від 09.09.2019 в графі «Директор ТОВ «Агро-Картель» Гаврильчук Ю.С.» - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою;
		- відтиск печатки ТОВ «Агро-Картель»  в заяві про відкриття поточного рахунку від 09.09.2019 нанесений не кліше печатки ТОВ «Агро-Картель», вільні та експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження;
		- шість підписів від імені ОСОБА_1 в договорі банківського рахунку від 09.09.2019 № 17/109380, укладеного ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «Агро-Картель» в графі «Клієнт» (на кожній сторінці), а також в графі «Директор Гаврильчук Ю.С.» (на останній сторінці договору) - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою;
		- відтиски печатки ТОВ «Агро-Картель» на всіх п`яти сторінках договору банківського рахунку від 09.09.2019 № 17/109380, укладеного ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «Агро-Картель» нанесені не кліше печатки ТОВ «Агро-Картель», вільні та експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження;
		- підпис від імені ОСОБА_1 в опитувальнику клієнта - юридичної особи-резидента від 09.09.2019 в графі «Директор ОСОБА_1 » - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою;
		- відтиск печатки ТОВ «Агро-Картель» в опитувальнику клієнта - юридичної особи резидента від 09.09.2019, нанесені не кліше печатки ТОВ «Агро-Картель», вільні та експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження;
		- два підписи від імені ОСОБА_1 в картці зразків підписів з переліком розпорядників рахунків від 09.09.2019 в графах «Зразок підпису» та «Директор «ТОВ «Агро-Картель» Гаврильчук Ю.С.» - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою;
		- відтиск печатки ТОВ «Агро-Картель» в картці зразків підписів з переліком розпорядників рахунків від 09.09.2019, нанесений не кліше печатки ТОВ «Агро-Картель», вільні та експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження;
		- підпис від імені ОСОБА_1 в заяві про підключення до системи дистанційного обслуговування ПАТ «Банк Восток» від 11.09.2019 в графі «Керівник підприємства» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою;
		- відтиск печатки ТОВ «Агро-Картель» в заяві про підключення до системи дистанційного обслуговування ПАТ «Банк Восток» від 11.09.2019, нанесений не кліше печатки ТОВ «Агро-Картель», вільні та експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження;
		- два підписи від імені ОСОБА_1 в сертифікаті відкритого ключа ЕЦП клієнта у системі «Банк Восток» від 11.09.2019, в графах: «Особистий підпис» та «Керівник організації» - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою;
		- відтиск печатки ТОВ «Агро-Картель» в сертифікаті відкритого ключа ЕЦП клієнта у системі «Банк Восток» від 11.09.2019 несений не кліше печатки ТОВ «Агро-Картель», вільні та експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження;
		- підпис від імені ОСОБА_1 в схематичному зображенні структури власності клієнта - юридичної особи ТОВ «Агро-Картель» в графі «Керівник (підпис)» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою;
		- відтиск печатки ТОВ «Агро-Картель» в схематичному зображенні структури власності клієнта - юридичної особи несений не кліше печатки ТОВ «Агро-Картель», вільні та експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження.
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2021 у справі призначена додаткова комплексна судова технічна та почеркознавча експертизи.
		Відповідно до висновку експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 25.02.2021 № 443/444-21, який складений за результатами проведення додаткової судової почеркознавчої та технічної експертизи у справі: 
		- підпис від імені ОСОБА_1 в грошовому чеку від 26.09.2019 серія МБ 4641403 про зняття грошових коштів в розмірі 2 900 000 грн. в графі «підпис» - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою;
		- відтиск печатки ТОВ «Агро-Картель» в грошовому чеку від 26.09.2019 серія МБ 4641403 про зняття грошових коштів в розмірі 2 900 000 грн. нанесений не кліше печатки ТОВ «Агро-Картель», вільні та експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження.
		4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для: визнання недійсним договору банківського рахунку від 09.09.2019 № 17/109380, який укладений ПАТ «Банк Восток» та невідомими особами від імені ТОВ «Агро-Картель»; встановлення факту, що ТОВ «Агро-Картель» не отримувало 24.09.2019 від СФГ «Україна» грошові кошти в розмірі 4   344   000 грн. призначення: «оплата за насіння кукурудзи згідно з рахунком-фактурою № P-00104 від 20.09.2019, 4 344   000 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 724   000 грн. перераховано повністю»; встановлення факту, що ТОВ «Агро-Картель» не здійснювало платежі з рахунку НОМЕР_1 , що відкритий в ПАТ «Банк Восток».
		Суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги частково, визнавши недійсним договір банківського рахунку від 09.09.2019 № 17/109380, укладений ПАТ «Банк Восток» та невідомими особами від імені ТОВ «Агро-Картель»; при цьому суди стягнули з ПАТ «Банк Восток» на користь ТОВ «Агро-Картель» 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 35 499,12 грн. витрат на проведення судової експертизи. В іншій частині позовних вимог судами відмовлено.
		Судові рішення попередніх інстанцій по суті спору учасниками справи не оскаржуються.
		ПАТ «Банк Восток» не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині стягнення з нього на користь позивача у справі 35 499,12 грн. витрат на проведення судової експертизи, зазначаючи про порушення судами норм процесуального права та неврахування судової практики у подібних правовідносинах у застосуванні приписів частини дев`ятої статті 129 ГПК України. Також скаржник зазначає про те, що суди попередніх інстанцій при розгляді цієї справи безпідставно відійшли від принципу пропорційності розподілу судових витрат, а також від принципу змагальності сторін та обов`язку подання доказів сторонами, порушивши приписи статей 13, 15, 74, 80, 86 ГПК України та пункту 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від    23.03.2012 №   4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».
		В обґрунтування підстав для покладення витрат на проведення судової експертизи у повному обсязі на ПАТ «Банк Восток», суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що експертиза призначалася судом саме для вирішення питання за позовною вимогою про визнання недійсним договору банківського рахунку і не приймалася й не розглядалася як доказ при вирішення питання щодо інших позовних вимог. Покладення витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог повинно застосовуватися тоді, коли в задоволенні позовних вимог відмовляється у зв`язку тим, що вони є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами. У даному випадку господарський суд у рішенні зазначив, що у вирішенні спору судом встановлено, що ТОВ «Агро-Картель» не отримувало від СФГ «Україна» грошові кошти; ТОВ «Агро-Картель» з рахунку, що  був відкритий в ПАТ «Банк Восток» не здійснювало платежі. Тобто фактично доводи позивача підтверджувалися матеріалами справи, а в позові в цій частині позовних вимог було відмовлено з тих підстав, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, оскільки позивач фактично звернувся до суду з вимогою про встановлення певних фактів, що виходить за межі повноважень господарських судів і, розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин. 
		Тобто, у вирішенні питання щодо розподілу витрат на проведення судової експертизи, з огляду на зміст оскаржуваних судових рішень та їх мотивувальну частину, суди не керувалися  приписами частини дев`ятої статті 129 ГПК України, згідно з якою у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. 
		У розподілі таких витрат суди виходили з предмета, підстав позову, підстав часткового задоволення позову та фактичних встановлених обставин справи.
		З огляду на викладене, посилання скаржника на судову практику, яка стосується застосування частини дев`ятої статті 129 ГПК України є безпідставним.
		Посилання скаржника на те, що при розгляді цієї справи суди безпідставно відійшли від принципу пропорційності розподілу судових витрат, а також від принципу змагальності сторін та обов`язку подання доказів сторонами, порушивши приписи статей 13, 15, 74, 80, 86 ГПК України та пункту 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від    23.03.2012 №   4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» Верховний Суд відхиляє, оскільки такі доводи не знайшли свого підтвердження, з огляду на мотиви, з яких виходили суди у здійсненні розподілу витрат на проведення судової експертизи. 
		При цьому  Верховний Суд звертає увагу на необґрунтоване, з огляду на зміст касаційної скарги, звуження скаржником змісту принципу пропорційності, який застосовується до розподілу судових витрат, зокрема, визначення скаржником розміру задоволених судами немайнових позовних вимог в контексті застосування приписів частини четвертої статті 129 ГПК України виключно кількістю таких позовних вимог та без урахування того, що пропорційність у даному випадку визначається через співвідношення між поставленою метою позову в цілому (захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права та законного інтересу), конкретними матеріально-правовими вимогами, як способами її досягнення та отриманим результатом.
		Пропорційність, яка застосовується судами у розподілі судового збору, і яка визначається виключно через кількісний критерій заявлених немайнових вимог (з урахуванням приписів Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру) не є тотожною пропорційності, яка у даному випадку не пов`язується виключно з кількісним аспектом і визначається через співвідношення між поставленою метою позову в цілому (захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права та законного інтересу), конкретними матеріально-правовими вимогами, як способами її досягнення та отриманим результатом.
		Зазначене обґрунтовано враховано у розгляді спірного питання судами попередніх інстанцій.
		Що ж стосується посилання скаржника на постанову пленуму Вищого господарського суду України від    23.03.2012 №   4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», то Верховний Суд зазначає, що постанова пленуму Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні частини четвертої статті 236 ГПК України (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2021 у справі                  № 910/4540/20, від 13.09.2021 у справі  № 910/3616/21, від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20), відповідно посилання на неї є безпідставним.
		Скаржник також оскаржує у касаційному порядку додаткове рішення та постанову судів попередніх інстанцій, згідно з якими задоволено заяву ТОВ «Агро-Картель» про розподіл судових витрат: стягнуто з ПАТ «Банк Восток» на користь ТОВ «Агро-Картель» 50   722,45 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
		Зазначені судові акти обґрунтовані з посиланням на приписи частини дев`ятої статті 129 ГПК України, оскільки спір виник, у тому числі, внаслідок неправильних дій Банка при укладанні та подальшому виконанні спірного договору; на банківську установу покладений обов`язок дотримання закону при укладанні та виконанні договору банківського рахунку.
		Так, за змістом пункту 3 частини четвертої статті 129 ГПК України, в якій визначені правила розподілу судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Водночас згідно з частиною дев`ятою статті 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
		За доводами скаржника, судами не врахована судова практика у застосуванні приписів частини дев`ятої статті 129 ГПК України, згідно з якою процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. Зміст вказаної норми свідчить про те, що останньою встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право, а не обов`язок здійснити розподіл судових витрат у вищезазначений спосіб, при цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим. Право суду застосувати приписи частини дев`ятої статті 129 ГПК України можливе за наявності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: зловживання стороною чи її представником процесуальними правами; спір виник внаслідок неправильних дій сторони. Близька за змістом правова позиція у застосуванні приписів частини дев`ятої статті 129 ГПК України викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 зі справи № 910/12876/19, у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 зі справи № 916/2167/18, від 02.04.2020 у справі  № 912/2171/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2021 зі справи № 916/376/19.
		Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає, що у справі № 904/5929/19 суди попередніх інстанцій скористалися своїми дискреційними повноваженнями, здійснивши розподіл судових витрат, а саме, витрат позивача на професійну правничу допомогу у відповідності до частини дев`ятої статті 129 ГПК України з наведенням відповідного мотивування (обґрунтування) у судових рішеннях. При цьому зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. 
		Порушення судами попередніх інстанцій приписів частини дев`ятої статті 129 ГПК України у розподілі витрат позивача на професійну правничу допомогу Верховним Судом не встановлено, у тому числі, з урахування того, що оцінку фактів, які позивач просив суд встановити у прохальній частині позовної заяви судом наведено у мотивувальній частині рішення, і за результатом такої оцінки суди дійшли висновку про те, що оспорюваний правочин укладений з порушенням чинного законодавства та за відсутності волевиявлення позивача, а платежі за відкритим рахунком позивачем не здійснювалися.
		Довід скаржника про те, суди попередніх інстанцій при розгляді цієї справи безпідставно відійшли від принципу пропорційності розподілу судових витрат, а також від принципу змагальності сторін та обов`язку подання доказів сторонами, порушивши приписи статей 13, 15, 74, 80, 86 ГПК України, не знайшов свого підтвердження.
		Верховний Суд також відхиляє посилання скаржника на те, що необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат з надання правової допомоги є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат, а позивачем поданими доказами не підтверджено наявності витрат за надання правової допомоги, з огляду на таке.
		Так, застосування приписів статей 126, 129 ГПК України, як норм процесуального права, має універсальний характер незалежно від суті спірних правовідносин.
		Відповідно до послідовної та сталої судової практики розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Зазначений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно з якою (постановою) об`єднана палата відступила від висновку щодо застосування положень статті 126 ГПК України, викладеного у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 906/194/18, про необхідність надання доказів, які підтверджують фактичне здійснення учасником справи витрат на професійну правничу допомогу, для вирішення питання про розподіл судових витрат. У подальшому наведений висновок об`єднаної палати викладений також у низці постанов Верховного Суду, зокрема: від 01.12.2020 зі справи № 904/5818/19, від 22.01.2021 зі справи № 925/1137/19, від 25.03.2021 зі справи № 903/330/20, від 08.06.2021 зі справи № 910/9243/20, від 02.09.2021 зі справи № 910/21300/17, від 13.09.2021 зі справи № 910/11739/19, від 11.11.2021 зі справи № 922/449/21.
		Стосовно твердження скаржника про те, що суд першої інстанції помилково вважав доведеними витрати позивача на придбання адвокатом Стамбулою В.М. квитків на суму 10   722,45 грн., оскільки неможливо встановити, ким саме останні були придбані, а також про неспівмірність заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд відхиляє, оскільки: по-перше, у даному випадку скаржник ставить для позивача завідомо недосяжний стандарт доказування (стосовно необхідності зазначення відомостей про особу, яка придбала квитки); по-друге, зазначений довід спрямований на переоцінку доказів, встановлених обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції з огляду на приписи статті 300 ГПК України. 
		Аргументи, викладені у відзивах ТОВ «Агро-Картель» та СФГ «Україна» на касаційні скарги, приймаються до уваги судом касаційної інстанції.
		Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.          
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
		Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Наявності визначених законом підстав для скасування або зміни рішень судів попередніх інстанцій скаржником не наведено.
		Судові витрати
		Понесені ПАТ «Банк Восток» у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на назване Товариство,  оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення.
		Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційні скарги публічного акціонерного товариства «Банк Восток» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2021, додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021 у справі № 904/5929/19   - без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя                                                                                                    І.   Колос
		 
		Суддя                                                                                                    І. Бенедисюк 
		 
		 
		Суддя                                                                                                    Т. Малашенкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...