Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/2861/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 26.11.2021. Зареєстровано: 28.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2021.
Дата набрання законної сили: 25.11.2021
Номер судового провадження: К/9901/23053/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 листопада 2021 року 
		м. Київ
		 
		справа №560/2861/20
		адміністративне провадження №К/9901/23053/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Кашпур О.В.,
		суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року, ухвалене в складі головуючого судді Михайлова О.О., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного               суду від 24 травня 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Ватаманюка Р.В., суддів Драчук Т.О., Полотнянка Ю.П.,
		У С Т А Н О В И В : 
		І. Короткий зміст позовних вимог
		1. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області (далі - ТУ ДСА України в Хмельницькій області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, у якому просив:
		- визнати протиправними дії ТУ ДСА України в Хмельницькій області щодо нарахування та виплати судді Новоушицького районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 суддівської винагороди з 18 квітня 2020 року із застосуванням обмеження нарахування у сумі 47320 грн;
		- зобов`язати ТУ ДСА України в Хмельницькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Новоушицького районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 на підставі частин другої, третьої статті 135 Закону України                «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з утриманням із цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їхній виплаті з 18 квітня 2020 року;
		- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць;
		- зобов`язати ТУ ДСА України в Хмельницькій області як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.
		2. Позовні вимоги мотивовані тим, що з 18 квітня 2020 року судді, голові Новоушицького районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 суддівську винагороду нараховано та виплачено на підставі статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-IX              (далі - Закон №294-IX) у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»» від 13 квітня 2020 року №553-IX (далі - Закон №553-IX), а не відповідно до статті 130 Конституції України         та статті 135 Закону №1402-VIII, що призвело до зменшення розміру суддівської винагороди, порушення прав та гарантій позивача. 
		ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 серпня              2020 року позов задоволено. Визнано протиправними дії ТУ ДСА України в Хмельницькій області щодо нарахування та виплати судді Новоушицького районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 суддівської винагороди з 18 квітня 2020 року із застосуванням обмеження нарахування у сумі 47320 грн. Зобов`язано ТУ ДСА України в Хмельницькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Новоушицького районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 на підставі частин другої, третьої статті 135 Закону №1402-VIII виходячи             з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з утриманням із цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їхній виплаті з 18 квітня 2020 року. Рішення суду в частині присудження виплати суддівської винагороди у межах суми за один місяць звернуто до негайного виконання. 
		4. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 серпня                2020 року клопотання ОСОБА_1 про встановлення ТУ ДСА України в Хмельницькій області десятиденного строку на подання до суду звіту про виконання судового рішення задоволено частково. Зобов`язано ТУ ДСА України в Хмельницькій області подати звіт про виконання рішення суду від 20 серпня 2020 року в тридцятиденний строк після набрання рішенням законної сили.
		5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня                  2021 року апеляційну скаргу ТУ ДСА України в Хмельницькій області залишено                без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року - без змін. 
		6. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився                        суд апеляційної інстанції, виходив із того, що нараховуючи та виплачуючи ОСОБА_1 з 18 квітня 2020 року суддівську винагороду із застосуванням статті 29 Закону №294-IX у редакції Закону №553-IX ТУ ДСА України в Хмельницькій області діяло            із порушенням вимог статті 130 Конституції України та статті 135 Закону №1402-VIII, що призвело до порушення прав позивача та гарантій незалежності судді.
		ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		7. ТУ ДСА України в Хмельницькій області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. 
		8. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржник послався                 на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. 
		9. У касаційній скарзі, з-поміж іншого, зазначено про те, що з 18 квітня 2020 року         ТУ ДСА України в Хмельницькій області - як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня не мало правових підстав для нарахування та виплати суддівської винагороди поза межами видатків державного бюджету і без застосування обмежень, установлених Законом №294-IX у редакції Закону №553-IX. Положення частин першої, третьої статті 29 Закону №294-IX зі змінами та абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №553-IX, які визнано такими,         що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року №10-р/2020, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, у період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року положення частин першої, третьої статті 29 Закону №294-IX у редакції Закону №553-IX були чинними, на підставі яких правомірно нараховувалась та виплачувалась позивачеві суддівська винагорода.  
		IV. Позиція інших учасників справи
		10. Відзивів на касаційну скаргу не подано. 
		V. Рух справи у суді касаційної інстанції
		11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:          судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А. ухвалою від 14 липня 2021 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 22 листопада 2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 25 листопада 2021 року.
		VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
		13. ОСОБА_1 працює на посаді судді, голови Новоушицького районного суду Хмельницької області (Укази Президента України «Про призначення суддів» від              23 серпня 2012 року №484/2012 та від 17 вересня 2019 року №698/2019; накази Новоушицького районного суду Хмельницької області «Про призначення ОСОБА_1 » від 04 жовтня 2012 року №103 та «Про обрання ОСОБА_1 на посаду голови Новоушицького районного суду» від 30 вересня 2019 року №45/04-06).
		14. За квітень-травень 2020 року суддівську винагороду позивачеві нараховано              і виплачено не відповідно до вимог статті 130 Конституції України та статті                      135 Закону №1402-VIII, а в обмеженому розмірі згідно зі статтею 29 Закону №294-IX у редакції Закону №553-IX.
		VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
		15. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		16. Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		17. У статті 130 Конституції України закріплено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання               судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
		18. У преамбулі Закону №1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
		19. За приписами статті 4 Закону №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
		20. Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
		21. Згідно із частиною другою статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
		22. Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII (яка згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року №4-р/2020 діє у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII) базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 55 (75 - згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» від 13 липня 2021 року №1629-IX) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на               1 січня календарного року.
		23. 18 квітня 2020 року набрав чинності Закон №553-IX, згідно з пунктом 10 розділу І якого Закон №294-IX доповнено, зокрема, статтею 29 такого змісту (тут - у редакції, яка діяла до ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 28 серпня            2020 року №10-р/2020): «установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки (частина перша). Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2,          та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина друга). Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті; частина третя)».
		24. Конституційний Суд України Рішенням від 28 серпня 2020 року №10-р/2020        визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частин першої, третьої статті 29 Закону №294-IX зі змінами та абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №553-IX (пункт 1 резолютивної частини Рішення). 
		25. Положення Закону №294-IX зі змінами, Закону №553-IX, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення).
		VІІІ. Позиція Верховного Суду
		26. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України). 
		28. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
		29. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням, Верховний Суд виходить із таких міркувань. 
		30. Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання щодо правомірності дій ТУ ДСА України в Хмельницькій області, які полягають у виплаті суддівської винагороди позивачеві із застосуванням обмеження, установленого статтею 29 Закону №294-IX у редакції Закону №553-IX.
		31. Виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України  та статтею 135 Закону №1402-VIII і норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.
		32. Конституція України у редакції Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року №1401-VIII вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
		33. Із цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону №1402-VIII, які у системному зв`язку дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.
		34. Наявність у Конституції України зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що для цієї групи правовідносин у сфері організації судової влади (йдеться про суддівську винагороду) закон про судоустрій є спеціальним законом, відповідно він має пріоритет над іншими нормативно-правовими актами не лише змістовний, але й певною мірою ієрархічний. Щодо останнього, то мається на увазі те, що оскільки       Конституція України відповідно до її статті 8 має найвищу юридичну силу, наявність в її тексті прямої вказівки на спосіб визначення суддівської винагороди слугує безапеляційним способом подолання будь-яких протиріч у правовому регулюванні правовідносин на кшталт тих, із яких виник цей спір, на користь спеціального закону (про судоустрій).
		35. Норми Конституції України є нормами прямої дії, тому при вирішенні спору            суд може застосовувати їх безпосередньо, особливо тоді, коли закон чи інший нормативно-правовий акт їм суперечить.
		36. Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону №1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.
		37. У свою чергу, Закон №294-ІХ у редакції Закону №553-ІХ має іншу сферу регулювання. Вимоги щодо його змісту містяться в частині другій статті                           95 Конституції України та деталізовані у Бюджетному кодексі України (далі - БК України). Цей закон (про державний бюджет) не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.              
		38. На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний          Суд України у рішеннях від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) і від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
		39. Необхідно також зауважити, що Конституційний Суд України Рішенням від               28 серпня 2020 року №10-р/2020 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частин першої, третьої статті 29 Закону №294-IX зі змінами та абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №553-IX і за текстом указаного Рішення зазначені положення законів      №294-IX, №553-IX, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
		40. Зважаючи на вказане, Верховний Суд констатує, що у ситуації, яка склалася у зв`язку із прийняттям Закону №553-ІХ і, як наслідок, обмеження виплати суддівської винагороди 10 розмірами мінімальної заробітної плати протягом спірного періоду, безсумнівним, з огляду на висловлену правову позицію Верховного Суду, зокрема, у постанові від 03 березня 2021 року в справі №340/1916/20, є те, що обмеження розміру суддівської винагороди протягом вказаного періоду було неправомірним. Тому правильними є висновки судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 у частині визнання протиправними дій ТУ ДСА України            в Хмельницькій області щодо нарахування та виплати йому суддівської винагороди з 18 квітня 2020 року із застосуванням обмеження нарахування відповідно до статті 29 Закону №294-IX (зі змінами, внесеними Законом №553-ІХ).
		41. Водночас, зобов`язуючи ТУ ДСА України в Хмельницькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 на підставі частин другої, третьої статті 135 Закону №1402-VIII виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з утриманням із цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їхній виплаті з 18 квітня 2020 року, суд першої інстанції, як і суд апеляційної інстанції, не надали належної уваги тій обставині, що функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів, здійснює Державна судова адміністрація України (далі - ДСА України; частина третя статті 148 Закону №1402-VIII). 
		42. Територіальні управління ДСА України здійснюють функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів (частина четверта статті 148 Закону  №1402-VIII).
		43. За приписами статті 149 Закону №1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому БК України.
		44. Отже, для правильного вирішення цієї справи суди попередніх інстанцій мали б з`ясувати також правовий (звідси і процесуальний) статус ДСА України (через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів) у застосуванні обмежень при виплаті суддівської винагороди (позивачеві), передбачених частинами першою, третьою статті 29 Закону №294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом №553-ІХ), адже ТУ ДСА України в Хмельницькій області - як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня може здійснювати свої повноваження виключно в межах тих асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2020 рік).
		45. Виплата суддівської винагороди (відповідачем) із застосуванням обмежень, передбачених статтею 29 Закону №294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом             №553-ІХ), на думку Верховного Суду, могла бути обумовленою, окрім іншого, меншим обсягом бюджетних асигнувань головним розпорядником на оплату праці суддівського корпусу (протягом спірного періоду), що вочевидь свідчить про безпосередню участь ДСА України у механізмі фінансування видатків на виплату суддівської винагороди, зокрема, й до появи заборгованості з її виплати протягом спірного періоду.
		46. Зважаючи на приписи статей 148, 149 Закону №1402-VIII у зіставленні із нормами частин першої, другої, п`ятої статті 22, частини першої статті 23 БК України, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких, зокрема, щодо суддів місцевих і апеляційних судів,  є ДСА України, яка, серед іншого, визначає обсяг видатків розпорядників нижчого рівня на ці потреби, тому саме ДСА України як суб`єкт владних повноважень мала б відповідати за погашення заборгованості, яка виникла внаслідок невиплати судді у повному обсязі суддівської винагороди.
		47. Окрім того, необхідно зазначити про те, що у віданні ДСА України діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень судів - КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», призначена саме для таких цілей. За правилами пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, наявність такої програми означає, що списання коштів здійснюватиметься саме за нею. 
		48. У цьому зв`язку також необхідно зауважити, що, враховуючи приписи частини першої статті 2 та частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року №4901-VI, списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права буде стягнення коштів (тут маємо на увазі - з ДСА України).
		49. У розрізі обставин цієї справи Верховний Суд не намагається заперечити,                 що ТУ ДСА України в Хмельницькій області є належним відповідачем за цим позовом. Зазначення цього органу як відповідача у цій справі видається цілком закономірним, адже саме він як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня нараховує і виплачує суддівську винагороду суддям Новоушицького районного суду Хмельницької області. Тож його дії у ситуації, яка виникла із виплатою позивачеві              (в обмеженому розмірі) суддівської винагороди, теж вимагали правової оцінки, що суди попередніх інстанцій і зробили.
		50. Водночас, з огляду на наведені міркування, правильне вирішення справи                 та застосування ефективного способу захисту порушеного права вимагає, щоб відповідачем за цим позовом також була ДСА України, яка є головним розпорядником бюджетних коштів і несе відповідальність за належне фінансування відповідних судів, зокрема, й витрат на суддівську винагороду.               
		51. Між тим, суб`єктний склад учасників цієї справи залишився таким, яким його визначив позивач.
		52. Ураховуючи принцип офіційного з`ясування обставин справи, суд першої інстанції може самостійно залучити співвідповідача (частина третя статті 48 КАС України) чи другого відповідача (частина четверта статті 48 КАС України), якщо           для цього є підстави. Проте у такій площині суди попередніх інстанцій спірних правовідносин не розглядали. 
		53. Відповідна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду, зокрема, від 23 червня 2021 року в справі №520/13014/2020, від 22 липня 2021 року в справі №160/12091/20, від 05 серпня 2021 року в справах №560/6212/20, №200/5490/20-а, №160/12182/20, №160/6089/20, від 12 жовтня 2021 року в справі №160/12154/20, від 20 жовтня 2021 року в справі №580/4201/20, від 22 жовтня 2021 року в справі №200/6491/20-а та інших. 
		54. Отже, в обсязі встановлених у цій справі обставин у зіставленні з правовим регулюванням спірних правовідносин, Верховний Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог про зобов`язання ТУ ДСА України в Хмельницькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Новоушицького районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 на підставі частин другої, третьої статті 135 Закону №1402-VIII виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних           осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з утриманням із цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їхній виплаті з          18 квітня 2020 року, - є передчасними, а правильне вирішення справи в цій частині вимагає дослідження доказів і з`ясування на цій підставі відповідних обставин, у зв`язку із чим, з огляду на приписи статті 353 КАС України, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року підлягають скасуванню у частині задоволення зазначених позовних вимог ОСОБА_1 із направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.                    У іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від                   20 серпня 2020 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року підлягають залишенню без змін.
		IХ. Судові витрати
		55. Підстав для розподілу судових витрат немає.
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області задовольнити частково.
		2. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 серпня                2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року в справі №560/2861/20 скасувати у частині задоволення позовних          вимог про зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Новоушицького районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 на підставі частин другої, третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з утриманням із цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їхній виплаті з 18 квітня 2020 року, справу в цій частині позовних вимог направити на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
		3. У іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від            20 серпня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року в справі №560/2861/20 залишити без змін.
		4. Судові витрати не розподіляються.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий:                                                                                О. В. Кашпур 
		Судді:                                                                                           О. Р. Радишевська
		                                                                                                    С. А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...