Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 213/2356/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано судом: 26.11.2021. Зареєстровано: 28.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2021.
Дата набрання законної сили: 22.11.2021
Номер судового провадження: 11-кп/803/3162/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017040740000949

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-кп/803/3162/21 Справа № 213/2356/18   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 листопада 2021 року                                м. Дніпро
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді     ОСОБА_2 
		суддів     ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 вересня 2021 року щодо 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,народився ум.Кривому РозіДніпропетровської області,громадянинаУкраїни,освіта базовавища,не одруженого,дітей немає,не працюючого,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,фактично проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2 ,раніше несудимого,обвинуваченогоу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.296,ч.1ст.122ККУкраїни, 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 ,народився ум.Кривому РозіДніпропетровської області,громадянина України,освітапрофесійно-технічна,не одружений,дітей немає,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_3 ,мешкаючого заадресою: АДРЕСА_4 ,раніше несудимого,обвинуваченогоу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.296,ч.1ст.122ККУкраїни, 
		обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 296, ч.1 ст. 122 КК України у кримінальному провадженні №12017040740000949,-
		за участю: 
		секретаря судового засідання             ОСОБА_8 
		прокурора                         ОСОБА_9 
		обвинувачених                     ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		захисника ОСОБА_10 
		В С Т А Н О В И Л А:
		   Вироком Інгулецькогорайонного судум.Кривого РогуДніпропетровської областівід 22вересня 2021року ОСОБА_6  визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України, та призначено йому покарання:
		-за ч.1 ст.122 КК України - у виді обмеження волі строком на два роки;
		-за ч.2 ст.296 КК України - у виді обмеження волі строком на три роки.
		У відповідності до ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_6 призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді трьох років обмеження волі.
		У відповідності до ст.ст.75,76 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку два рокине вчинить нового злочину, буде періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання, не буде виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		ОСОБА_7 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України, та призначено йому покарання:
		-за ч.1 ст.122 КК України - у виді обмеження волі строком на два роки;
		-за ч.2 ст.296 КК України - у виді обмеження волі строком на три роки.
		У відповідності до ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_7 призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді трьох років обмеження волі.
		У відповідності до ст.ст.75,76 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку два роки та не вчинить нового злочину, буде періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання, не буде виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Цивільний позов законного представника потерпілого задоволено частково. 
		   Вирішено питання щодо судових витрат.
		   Цим вироком ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнані винними при наступних обставинах. 
		22.07.2017 приблизно о 21:30 годині, ОСОБА_6 перебуваючи у громадському місці біля будинку №2 по вул. Панаса Мирного в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, де під час відпочинку зі своїми знайомим ОСОБА_7 та ОСОБА_11 почав штовхатись з ОСОБА_11 та валити один одного на землю. Своїми діями ОСОБА_6 та ОСОБА_11 привернули увагу неповнолітніх ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які йшли їм назустріч по тротуару. Підійшовши ближче, ОСОБА_12 з метою припинення порушення громадського порядку з боку ОСОБА_15 та ОСОБА_6 , зробив їм зауваження, попросивши припинити бійку та надати можливість йому та його друзям вільно пройти далі. Однак ОСОБА_6 , об`єднавшись із ОСОБА_7 , єдиним спільним злочинним умислом, направленим на грубе порушення громадського порядку із хуліганських мотивів, поєднаним із застосуванням насильства, підійшли до ОСОБА_12 ,з метою самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, проявляючи неповагу до суспільства та демонструючи при цьому свою перевагу над неповнолітніми, стали висловлюватися в його адресу грубою нецензурною лайкою, не даючи йому можливості пройти далі за напрямком його руху. Після чого ОСОБА_6 , проявляючи особливу зухвалість, безпричинно, раптово вдарив ОСОБА_12 кулаком правої руки в ліву частину щелепи, від якого останній впав на землю. В цей час неповнолітні ОСОБА_13 та ОСОБА_14 побігли до парку ім. Савицького, де проходила літня дискотека, щоб покликати когось на допомогу. Піднявшись на ноги, неповнолітній ОСОБА_12 , намагаючись втекти від ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , почав бігти в парк ім. Савицького, при цьому привертаючи увагу перехожих, які відпочивали у парку, для надання йому допомоги.
		Однак ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії разом із невстановленою слідством особою, переслідуючи умисел на продовження хуліганських дій відносно неповнолітнього ОСОБА_12 , наздогнали останнього на тротуарній доріжці біля входу на літній майданчик дискотеки, та, виявляючи зневагу до осіб, які відпочивали у парку ім. Савицького, де проходив масовий захід літня дискотека. ОСОБА_7 , ігноруючи правила та норми поведінки в суспільстві, супроводжуючи свою поведінку зухвалими діями, підґрунтям яких була самовпевненість, зі значною силою, умисно наніс неповнолітньому ОСОБА_12 один удар кулаком лівої руки в область його правої частини щелепи, від чого останній впав на землю. Піднявшись з землі, ОСОБА_12 знову намагався втекти від нападників по галявині парку ім. Савицького в бік вул. Панаса Мирного, однак на галявині біля літнього майданчика дискотеки його знову наздогнали ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та разом із невстановленою слідством особою продовжили побиття ОСОБА_12 , нанісши йому декілька ударів по голові, тулубу та ногам, таким чином спричинивши неповнолітньому ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи в області 4,3 зубів праворуч і в області 7-го зубу ліворуч, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (більше 21 доби).
		Крім цього, ОСОБА_6 22.07.2017 приблизно о 21:30 годині, під час вчинення спільно із ОСОБА_7 хуліганських дій відносно неповнолітнього ОСОБА_12 , спричинили останньому тілесні ушкодження.
		Зокрема, ОСОБА_6 , перебуваючи біля будинку №2 по вул. Панаса Мирного в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, раптово вдарив неповнолітнього ОСОБА_12 кулаком правої руки в ліву частину щелепи, від якого останній впав на землю. Піднявшись на ноги, неповнолітній ОСОБА_12 , намагаючись втекти від ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , почав бігти в парк ім. Савицького.
		Однак ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , продовжуючи свої злочинні дії, наздогнали неповнолітнього ОСОБА_12 на тротуарній доріжці біля входу на літній майданчик дискотеки, де ОСОБА_7 зі значною силою умисно наніс неповнолітньому ОСОБА_12 один удар кулаком лівої руки в область його правої частини щелепи, від чого останній впав на землю. В результаті неправомірних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неповнолітньому ОСОБА_12 спричинено тілесні ушкодження у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи в області 4,3 зубів праворуч і в області 7-го зубу ліворуч, які згідно висновку експерта № 1832 від 23.07.2017, виданого Криворізьким міжрайонним відділом КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» ДОР, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (більше 21 доби).
		Дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд кваліфікував як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та у спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст.121 цього кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
		   В апеляції:
		- прокурор просить вирок скасувати в частині призначеного покарання, ухвалити свій вирок, яким:
		ОСОБА_6  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України, та призначено йому покарання:
		-за ч.1 ст.122 КК України - у виді обмеження волі строком на два роки;
		-за ч.2 ст.296 КК України - у виді обмеження волі строком на три роки.
		У відповідності до ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_6 призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання у виді трьох років шести місяців обмеження волі.
		ОСОБА_7 визнанти винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України, та призначити йому покарання:
		-за ч.1 ст.122 КК України - у виді обмеження волі строком на два роки;
		-за ч.2 ст.296 КК України - у виді обмеження волі строком на три роки.
		У відповідності до ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_7 призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання у виді трьох років шести місяців обмеження волі.
		В іншій частині вирок суду залишити без змін.
		Вважає, що рішення суду про звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням є необґрунтованим та невмотивованим, а призначене покарання є недостатнім для їх виправлення.
		Зокрема, судом першої інстанції під час прийняття рішення про звільнення обвинувачених від відбування покарання не враховано відношення обвинувачених до вчиненого, які вину визнали частково, у вчиненому не розкаялись, належних висновків для себе не зробили та судом не враховано особи обвинувачених, які не працюють, не одружені, дітей чи осіб похилого віку на утриманні не мають, відсутність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого.
		На апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_10 подав заперечення, в яких просив призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
		   Заслухавши учасників судового провадження, прокурора, який підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, думку захисника, який просив направити справу на новий розгляд, обвинувачених, який кожен окремо заперечували проти задоволення апеляції прокурора, просили вирок залишити без змін, та повідомили про те, що працюють на будівництві, каються у вчиненому, цивільний позов визнають, намагались відшкодувати завдану потерпілому шкоду, проте на даний час потерпілий відмовляється її приймати, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
		   Відповідно до вимог ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги. 
		   Оскільки прокурор не заперечує доведеність вини обвинувачених  ОСОБА_6 та ОСОБА_7  у скоєнні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч. 2 ст. 296 КК України, не оскаржує фактичні обставини злочину, місце, час, спосіб його вчинення та інші обставини, встановлені місцевим судом і викладених у цьому вироку, апеляційний суд переглядає судове рішення виключно з підстав відповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особам обвинувачених. 
		Доводи апеляційної скарги прокурора з посиланням на м`якість призначеного обвинуваченим покарання судом не є слушними з огляду на таке.
		Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України, яка передбачає загальні засади призначення покарання і через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		За приписами ст. 50 КК України рішення суду про призначення покарання, повинно досягати мети виправлення та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так й іншими особами.
		Призначаючи  ОСОБА_6 та ОСОБА_7  покарання, суд першої інстанції дотримався зазначених вимог кримінального та процесуального законів щодо призначення покарання.
		Згідно вироку, при обранні виду та міри покарання, суд враховував ступінь тяжкості злочинів, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до нетяжких злочинів, дані про особи обвинувачених, які характеризуються добре, раніше не судимі, свою вину в інкримінованих злочинах визнали частково, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинувачених  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
		Окрім того, судом першої інстанції враховано доповідь уповноваженого органу з питань пробації, відповідного до якої ризик вчинення ОСОБА_16 та ОСОБА_7 повторного кримінального правопорушення оцінюється, як середній, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, ОСОБА_6 оцінюється, як середній, а ОСОБА_7 як низький, у зв`язку з чим орган пробації вважає, що можливе виправлення обвинувачених без позбавлення або обмеження волі на певний строк.
		З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що виправлення обвинувачених можливе без ізоляції від суспільства та призначив покарання із застосуванням вимог ст.ст. 75, 76 КК України.
		Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції законним, обґрунтованим та вмотивованим, оскільки в повній мірі враховано тяжкість кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є нетяжкими, особи обвинувачених, які раніше не судимі, характеризуються добре, працюють на будівництві, та доповідь органу пробації, згідно якої виправлення обвинувачених можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.
		Щодо твердження прокурора про те, що обвинувачені вину у вчинених злочинах визнали частково, то колегія суддів зазначає, що під час апеляційного розгляду обвинувачені повідомили, що вони частково визнають лише деякі обставини викладені в обвинувальному акті, вважають себе винними у вчиненому, та розкаються, намагались відшкодувати шкоду завдану потерпілому, проте на даний час потерпілий її не приймає. 
		Доводи прокурора, що судом не враховано те, що обвинувачені не працюють, не одружені, дітей чи осіб похилого віку на утриманні не мають є безпідставними, оскільки суд першої інстанції врахував вказані обставини при призначені покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Крім цього, апеляційний суд звертає увагу на молодий вік обвинувачених, та останні в судовому засіданні повідомили, що працюють на будівництві.
		При призначенні покарання суд першої інстанції дотримався практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої, складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (справа «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року). Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року).
		За наведеного, колегія суддів не вбачає порушення судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому принципу індивідуалізації, пропорційності і справедливості покарання.
		З огляду на викладене, колегія суддів, вважає необхідним апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
		Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
		суддів, -
		У Х В А Л И Л А:
		   Апеляційну скаргу Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
		   Вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 вересня 2021 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 296, ч.1 ст. 122 КК України у кримінальному провадженні №12017040740000949  залишити без змін.
		   Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженому який тримається під вартою в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
		 
		   Судді:
		 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...