Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/654/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренди.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2021. Зареєстровано: 29.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2021.

Номер судового провадження: 23/01/911/654/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"16" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/654/21 
		 
		Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши матеріали справи
		за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз», м. Київ
		до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м. Київ 
		2. Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», с. Гора, Київська область 
		про визнання права на звільнення від орендної плати, зобов`язання провести перерахунок нарахованої орендної плати, зобов`язання провести зарахування надміру сплаченої орендної плати 
		та за зустрічним позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», с. Гора, Київська область
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз», м. Київ
		за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
		про стягнення 9077232,49 грн.
		 
		представники:
		від позивача (відповідача за зустрічним позовом) - С. М. Дзюбенко
		від відповідача 1 (третьої особи за зустрічним позовом)  не з`явився 
		від відповідача 2 (позивача за зустрічним позовом) - К.В. Мітченко
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз» б/н від 04.03.2021 року (вх. №650/21 від 05.03.2021) (далі  позивач) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі  відповідач 1) та Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі  відповідач 2) про визнання права на звільнення від орендної плати, зобов`язання провести перерахунок нарахованої орендної плати, зобов`язання провести зарахування надміру сплаченої орендної плати/ 
		Ухвалою суду від 09.03.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/654/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.04.2021 року, однак, судове засідання, призначене на 13.04.2021 року не відбулось.
		До суду надійшла зустрічна позовна заява ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі  позивач за зустрічним позовом) до ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» (далі  відповідач за зустрічним позовом) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про стягнення 9077232,49 грн.
		Ухвалою суду від 19.04.2021 року прийнято зустрічний позов до розгляду, підготовче засідання призначено на 18.05.2021 року.
		До суду від відповідача 2 (позивача за зустрічним позовом) надійшов відзив на позовну заяву №35-22/1-159 від 29.03.2021 (вх. №7706/21 від 02.04.2021), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та заява свідка №35-22/1-172 від 05.04.2021 (вх. №8343/21 від 08.04.2021) в порядку ст. 90 ГПК України.
		До суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив б/н від 12.04.2021 (вх. №8808/21 від 14.04.2021).
		До суду від відповідача 2 (позивача за зустрічним позовом) надійшли заперечення на відповідь на відзив №35-22/1-216 від 21.04.2021 (вх. №9884/21 від 26.04.2021).
		До суду від відповідача 1 (третьої особи за зустрічним позовом) надійшов відзив на позовну заяву б/н від 05.05.2021 (вх. №10608/21 від 07.05.2021), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
		До суду від відповідача 2 (позивача за зустрічним позовом) надійшла заява №35-22/1-243 від 11.05.2021 (вх. №11152/21 від 17.05.2021) про зміну предмету позову за зустрічним позовом відповідно до якої, ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» просить стягнути з ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» 9508482,36 грн. заборгованості. 
		Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 18.05.2021 повідомив, що ним не отримано зустрічну позовну заяву.
		Ухвалою суду від 18.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 22.06.2021 року.
		До суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву б/н від 01.06.2021 (вх. №13749/21 від 02.06.2021).
		До суду від відповідача 2 (позивача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив за зустрічною позовною заявою №35-22/1-315 від 09.06.2021 (вх. №14553/21 від 11.06.2021).
		До суду від відповідача 1 (третьої особи за зустрічним позовом) надійшли письмові пояснення б/н від 15.06.2021 (вх. №14962/21 від 16.06.2021).
		Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 22.06.2021 року подав заяву про зміну предмета позову.
		Ухвалою суду від 22.06.2021 року відкладено підготовче засідання на 20.07.2021 року.
		До суду від відповідача 2 (позивача за зустрічним позовом) надійшли письмові пояснення №35-22/1-389 від 13.07.2021 (вх. №17070/21 від 15.07.2021) на виконання вимог ухвали суду. Ухвалою суду від 20.07.2021 року закрито підготовче провадження у справі №911/654/21 та призначено розгляд справи по суті на 14.09.2021 року. 
		До суду від відповідача 2 (позивача за зустрічним позовом) надійшли додаткові письмові пояснення №35-22/1-434 від 10.08.2021 року. 
		До суду від відповідача 1 (третьої особи за зустрічним позовом) надійшло клопотання б/н, б/д (вх. №19130/21 від 11.08.2021 року) про зобов`язання позивача за первісним позовом доплатити судовий збір за майновий позов відповідно до зазначеної у позовних вимогах суми 18523025,38 грн.
		До суду від відповідача 1 (третьої особи за зустрічним позовом) надійшло клопотання б/н, б/д про долучення до матеріалів справи Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу. 
		До суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення б/н від 13.09.2021 року (вх. №21383/21 від 13.09.2021).
		У судовому засіданні 14.09.2021 року розгляд справи відкладено на 12.10.2021 року. 
		До суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшли заперечення б/н від 29.09.2021 року (вх. №22832/21 від 30.09.2021 року) проти клопотання про доплату судового збору. 
		До суду від відповідача 2 (позивача за зустрічним позовом) надійшли письмові пояснення №35-22/1-492 від 04.10.2021 року (вх. №23199/21 від 05.10.2021 року) на додаткові пояснення відповідача за зустрічним позовом. 
		До суду від відповідача 2 (позивача за зустрічним позовом) надійшли письмові пояснення №35-22/1-514 від 08.10.2021 року (вх. №23690/21 від 11.10.2021) на заперечення позивача за первісним позовом щодо доплати судового збору. 
		У судовому засіданні 12.10.2021 року оголошено перерву до 16.11.2021 року. 
		Відповідач 1 (третя особа за зустрічним позовом), належним чино повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується його підписом у бланку про перерву у судовому засіданні, у судове засідання 16.11.2021 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. 
		Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 16.11.2021 року позовні вимоги за первісним позовом підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та запереченнях та просив у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
		Представник відповідача 2 (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 16.11.2021 року проти первісного позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та запереченнях та просив суд у задоволенні первісного позову відмовити повністю, також підтримав зустрічний позов та просив суд його задовольнити в повному обсязі. 
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
		Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 16.11.2021 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		31.01.2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (правонаступником якого є - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях) (за договором - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз» (за договором - орендар) укладено Договір оренди №2216 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - Договір), згідно умов п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно  приміщення №54 на 4-му поверсі пасажирського терміналу «D» (інв.47578) загальною площею 776,0 кв.м., вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.09.2018 року і становить за незалежною оцінкою 43662922,00 грн. без врахування ПДВ, приміщення №1-58 на 1-му поверсі та приміщення №59-83 на 2-му поверсі будівлі терміналу «С», загальною площею 1226,7 кв.м., вартість яких визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.09.2018 року і становить за незалежною оцінкою 83133697,00 грн. без врахування ПДВ (далі - майно), що розміщені за адресою: Київська область, м. Бориспіль, аеропорт та перебувають на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - балансоугримувач). 
		Згідно п. 1.2. Договору, майно передається в оренду з метою розміщення: приміщення №54 на 4-му поверсі пасажирського терміналу «D» (інв.47578) загальною площею 776,0 кв.м.  розміщення зали очікування пасажирів бізнес-класу; приміщення №1-58 на 1-му поверсі та приміщення №59-83 на 2-му поверсі будівлі терміналу «С», загальною площею 1226,7 кв.м.  розміщення зали очікування підвищеної комфортності для пасажирів категорії VIP та бізнес-класу. 
		Відповідно до п. 2.1. Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.
		Згідно п. 3.1. Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку  вересень 2018 року  1584957,74 грн.
		Пунктом 3.3. Договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.
		Згідно п.п. 3.6., 3.7. Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, за весь період невиконання зобов`язання включно. 
		У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становитиме загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 3.8 Договору). 
		Пунктом 5.3. Договору встановлено, що орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює відповідач, вказується «Призначення платежу» за зразком, наведеним у розділі 11 Договору).
		У п. 10.1. Договору сторони погодили, що цей Договір укладено строком на 10 (десять) років, що діє з 31.01.2019 року до 30.01.2029 року включно.
		Згідно Акту приймання-передачі орендованого майна від 02.08.2019 року, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно  приміщення №54 на 4-му поверсі пасажирського терміналу «D» (інв.47578) загальною площею 776,0 кв.м., приміщення №1-58 на 1-му поверсі та приміщення №59-83 на 2-му поверсі будівлі терміналу «С», загальною площею 1226,7 кв.м. (далі - майно), що розміщені за адресою: Київська область, м. Бориспіль, аеропорт та перебувають на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». 
		Як зазначає позивач за первісним позовом, за період з 01.03.2020 року по 31.01.2021 року товариству нарахована орендна плата за Договором на підставі рахунків-фактур ДП «Міжнароний аеропорт «Бориспіль», а саме: №76/538 від 31.03.2020, №76/825 від 30.04.2020, №76/1027 від 31.05.2020, №76/1239 від 30.06.2020, №76/1439 від 31.07.2020, №76/1604 від 31.08.2020, №76/1864 від 30.09.2020, №76/2059 від 31.10.2020, №76/2194 від 30.11.2020, №76/2381 від 31.12.2020, №76/390 від 31.01.2021, №76/587 від 28.02.2021, №76/914 від 31.03.2021, №76/1135 від 30.04.2021, №76/1474 від 31.05.2021. 
		Позивач звертався до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з листами, №16032020-1 від 16.03.2020 року, №28-09-2020-1 від 28.09.2020 щодо звільнення ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» від орендної плати та здійснення її перерахунку. Вказані листи обґрунтовані тим, що з 17.03.2020 до 21.06.2020 включно приміщення №54 та приміщення №1-83 не могли використовуватись у господарській діяльності позивача через закриття пунктів пропуску через державний кордон та фактичне припинення авіаційного сполучення, а також, через заборону роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, що підтверджується зокрема сертифікатом Торгово-промислової палати України №3100-20-1109 від 24.06.2020 року. З 22.06.2020 та до закінчення карантину, на думку позивача, орендна плата має нараховуватись з урахуванням приписів Постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» від 15.07.2020 №611, а саме, у розмірі 25% від нарахованої орендної плати, оскільки, приміщення №54 та №1-83 орендовані позивачем для розміщення ресторану.
		Позивач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням подальших змін внесених постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №541 та від 09.12.2020 №1236, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин та введено певні заборони та обмеження щодо роботи суб`єктів господарювання.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, серед іншого, було встановлено заборону роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема, закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо). Заборона у викладеній вище редакції діяла з 17.03.2020 до 10.05.2020 включно.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 4.05.2020 №343 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, і починаючи з 11.05.2020 року було заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема, закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування на відкритих (літніх) майданчиках просто неба. Вказана заборона діяла до 21.06.2020 включно, і була виключена із постанови №211 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500. 
		Оскільки, приміщення №54 і Приміщення №1-83 не включають в себе відкриті (літні) майданчики просто неба, на думку позивача, їх використання в період дії зазначеної вище заборони було неможливим. Споживачами послуг з обслуговування пасажирів бізнес-класу є фізичні особи (відвідувачі) - виключно пасажири міжнародних рейсів, що відправляються із аеропорту «Бориспіль». Приміщення № 54 та приміщення № 1-83 орендовані позивачем для розміщення зали очікування пасажирів бізнес-класу та зали очікування підвищеної комфортності для пасажирів категорії VIP та бізнес-класу.
		Позивач зазначає, що надання послуг з обслуговування пасажирів у бізнес-залі без відвідування бізнес-залу неможливе, оскільки, основний зміст послуги обслуговування в бізнес-залі полягає в тому, що пасажир (відвідувач) отримує доступ до приміщення бізнес-зали, де, серед іншого, забезпечується комфортними умовами очікування рейсу, включаючи харчування, забезпечення напоями (холодними, гарячими, слабоалкогольними та алкогольними) тощо.
		Враховуючи, що діяльність з обслуговування пасажирів передбачає приймання відвідувачів (пасажирів) та забезпечення їх харчуванням, діяльність позивача в період з 17.03.2020 по 21.06.2020 була заборонена та не здійснювалась останнім, що також підтверджується Сертифікатом №3100-20-1109 від 24.06.2020, виданим Торгово-промисловою палатою України. 
		Посилаючись на пп. 6 п. 2 Прикінцевих положень Закону №530 та ч. 6 ст. 762 ЦК України, позивач вважає, що обставини щодо заборони роботи суб`єктів господарювання є такими, що не залежать від позивача, у зв`язку з чим нарахування орендної плати за Договором за період з 17.03.2020 по 21.06.2020 включно не мало здійснюватись.
		Крім того, позивач посилається на ряд обставин, через, які використання приміщень №54 та №1-83 було неможливим через запровадження розпорядження Кабінетом Міністрів України від 14.03.2020 №287-р додаткових обмежень та заборон, а саме: тимчасове закриття з 00 год. 00 хв. 17.03.2020 до 22.05.2020 пунктів пропуску і пунктів контролю через державний кордон для міжнародного пасажирського залізничного, повітряного, автомобільного (для автобусів) сполучення; тимчасову заборону з 00 год. 00 хв. 16.03.2020 до 13.06.2020 перетинання державного кордону на в`їзд в Україну для іноземців та осіб без громадянства; заборона з 12 год. 00 хв. 24.03.2020 до 22.05.2020 прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення осіб, які здійснюють подорож з туристичною метою та прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення, крім перевезень, які здійснюються через державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 р. №228). У зв`язку із встановленням карантину та відповідних обмежень і заборон, балансоутримувач переніс обслуговування пасажирів із пасажирського терміналу «D» в термінал «Б». У зв`язку з цим з 18.03.2020 по 14.06.2020 в пасажирському терміналі «D» не здійснювалось обслуговування пасажирів міжнародних рейсів, що підтверджує неможливість доступу пасажирів до бізнес-зали, розміщеної в приміщенні №54.
		Зазначені обставини є підставою для звільнення позивача від орендної плати за період з 17.03.2020 по 21.06.2020 включно на суму 6653936,15 грн.
		Крім того, зі слів позивача, основним видом діяльності ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» є діяльність ресторанів та надання послуг мобільного харчування, а приміщення №54 та приміщення №1-83 орендовані позивачем з метою розміщення зали очікування пасажирів бізнес-класу та зали очікування підвищеної комфортності для пасажирів категорії VIP та бізнес-класу відповідно. При цьому, зміст послуги з обслуговування пасажирів у бізнес-залі полягає у можливості очікування відправлення міжнародних рейсів в комфортних умовах з високим рівнем обслуговування у поєднанні з забезпеченням харчуванням, напоями (прохолодними, гарячими, слабоалкогольними та алкогольними), відпочинку і дозвілля споживачів.
		Враховуючи норми Закону України «Про основні вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», ДСТУ, на думку позивача, зали очікування, розміщені на території приміщення №54 та приміщень №1- 83, відповідають ознакам закладу громадського харчування та закладу ресторанного господарства, а саме - ресторану.
		Враховуючи норми постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» від 15.07.2020 №611, на думку позивача, нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном має здійснюватись у розмірі 25 відсотків, оскільки позивач використовує нерухоме державне майно - приміщення №54 та приміщення №1-83, які призначені для розміщення залів очікування, які згідно з положеннями ДСТУ є ресторанами. Крім того, зі слів позивача, ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» є вітчизняною юридичною особою та суб`єктом малого підприємництва, і провадить виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах в аеропорту, а отже, має право на отримання знижки у розмірі 50% орендної плати за Договором оренди згідно п. 2 додатку 2 до Постанови №611. 
		Позивачем зазначено, що за період з 01.03.2020 по 31.07.2020 року ним здійснено переплату на користь балансоутримувача (відповідача 2) у розмірі 812099,49 грн., а на користь державного бюджету - у розмірі 894898,81 грн., всього 2706998,30 грн. Враховуючи п. 3.9. Договору, позивач звертався до відповідачів з листом №25-09-2020-1 від 28.09.2020 року, в якому повідомив про наявність переплати та просив її зарахувати в якості оплати за серпень 2020 року та в рахунок майбутніх платежів за Договором. 
		Позивач зазначає, що нарахування орендної плати здійснювалось у розмірі 100%, що порушує право позивача на звільнення від орендної плати у розмірі 6653936,15 грн. на підставі пп.6 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №530, ч. 6 ст. 762 ЦК України та на зменшення орендної плати на підставі приписів Постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» від 15.07.2020 №611 у загальній сумі 20889586,88 грн., а також, зарахування 1135189,67 грн. надміру сплаченої орендної плати в рахунок майбутніх платежів та є підставою для звернення до суду з даним позовом. 
		Заперечуючи проти позову відповідачі зазначили, що у зв`язку із неналежним виконанням позивачем умов Договору за останнім станом на 31.03.2021 року виникла заборгованість у розмірі 7746144,40 грн. Позивач не відноситься до переліку орендарів відповідно до постанови КМУ №611 від 15.07.2020 року «Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину», яких може бути звільнено від сплати орендної плати. Метою використання державного майна за Договором є розміщення зали очікування підвищеної комфортності для пасажирів категорії VIP та бізнес-класу а не розміщення ресторану. До того ж, розміщення зали очікування підвищеної комфортності для пасажирів категорії VIP та бізнес-класу не є виробничою діяльністю. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» №611 від 15.07.2020 року не передбачено звільнення від орендної плати за користування майном з цільовим призначенням  розміщення зали очікування підвищеної комфортності для пасажирів категорії VIP та бізнес-класу, орендар не підпадає під перелік орендарів, яких може бути звільнено від орендної плати на підставі положень вказаної постанови. 
		Згідно ч. ч. 1, 4, 6 ст. 762 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України), за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася; наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
		Норма права, закріплена в ч. 6 ст. 762 ЦК України, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.
		Для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача (орендатора) від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою є наявність обставин, за які орендар не відповідає, це такі обставини за яких майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.
		Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів ст. 762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №914/2264/17, від 22.05.2019 у справі №914/1248/18, від 13.08.2019 у справі №914/70/18.
		Пунктом 14 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року №211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
		У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.
		Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.
		Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також, на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.
		На підтвердження обставин щодо неможливості використання орендованого майна позивач за первісним позовом посилається на постанову Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 №211, якою з 12 березня 2020 на усій території України встановлено карантин; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.03.2020 №287-р, згідно якого тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 17.03.2020 пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення; постанову Кабінету Міністрів України №228 від 23.03.2020, згідно якої заборонено прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення осіб, які здійснюють подорож з туристичною метою; рішення ДП «МА «Бориспіль» перевести обслуговування рейсів з пасажирського терміналу «D» до терміналу «F», наказ генерального директора ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» №16/22-В від 16.03.2020 про призупинення діяльності ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», яким призупинено виконання робіт/надання послуг на підприємстві в аеропортах України з 17.03.2020 по дату закінчення карантину. 
		Однак, судом встановлено, що позивач за первісним позовом не був обмежений у можливості користування орендованим майном, а обмеження пасажирських авіаперевезень не позбавляє відповідача права доступу до орендованого майна та його використання. Суд також зазначає, що відповідачем не подано належних доказів на підтвердження того, що він був позбавлений протягом спірного періоду можливості доступу до орендованого майна та використання його, зважаючи на те, що за умовами договору орендоване майно використовується з метою розміщення залів очікування.
		В той же час, позивачем зазначено, що з метою контролю та впорядкування доступу, виключення несанкціонованого доступу в контрольовану, стерильну зону, зону обмеженого доступу, що охороняється та в режимні зони пункту пропуску, керівником позивача затверджено та введено в дію з 03.01.2020 «Положення про перепустки Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 20.12.2019 №99-06-7». Згідно п. 1.1. договору від 28.02.2020 №02.4-14.3-170 про оформлення та видачу перепусток, укладеного між позивачем і відповідачем, позивач надає послуги по оформленню та видачі перепусток на доступ в контрольовану стерильну зону і зону обмеженого доступу позивача та додаткові послуги бюро перепусток, а відповідач їх сплачує. Так, згідно умов Договору, відповідачем позивачу було подано письмові заявки на оформлення особистих тимчасових і постійних перепусток для працівників відповідача з метою надання послуг з забезпечення харчування пасажирів Бізнес залу на 4 поверсі пасажирського терміналу D, а також, для підрядної організації відповідача: від 19.02.2020 №19/02/20-5, від 20.02.2020 №20/02/20-5, від 21.02.2020 №21/02/20-6, від 21.02.2020 №21/02-20-7, від 25.02.2020 №25/02/20-8, від 20.03.2020 №20/03/20-1; тимчасові перепуски для працівників підрядної організації відповідача - ТОВ «Маяк Гарант» з метою забезпечення охорони приміщень та товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Кофе Бар Плюс» у вільній зоні терміналу D (3 поверх).» на період з 20.03.2020 по 20.04.2020; від 29.05.2020 №29/05/2020-1. Крім того, на підставі службової записки начальника служби управління нерухомістю від 22.06.2020 №22-10-213, здійснено оформлення тимчасової перепустки для працівника відповідача на період з 19.06.2020 по 19.07.2020 з правом перебування у вільній зоні терміналу D на виконання умов договору оренди нерухомого майна №2082 від 15.03.2018. За даними системи контролю та управління доступом позивача, у період з 16.03.2020 по 14.07.2020 зафіксовано проходження працівниками відповідача пунктів контролю з використанням тимчасових і постійних перепусток, виданих на підставі вказаних вище заявок у будівлю пасажирського терміналу «D», в якому розташоване орендоване відповідачем на умовах Договору майно.
		Отже, відповідачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він був позбавлений можливості доступу до орендованого приміщення та користування ним. 
		Крім того, судом встановлено, що відповідно до п. 6.1 Правил здійснення господарської діяльності на території аеропорту «Бориспіль» від 11.03.2019р. №01-35-16 (далі  Правила), ДП «MA «Бориспіль» є стратегічно важливим підприємством. З метою забезпечення контролю доступу та належного рівня авіаційної безпеки на території аеропорту «Бориспіль» введено пропускний та внутрішній об`єктовий режим. Контрольованою зоною та зоною обмеженого доступу, що охороняється, визначено територію аеропорту, обмежену парканом периметрової огорожі та будівлями, доступ до якої здійснюється через відповідні КПП.
		У разі якщо суб`єкту господарювання необхідно перебувати в контрольованій зоні та зоні обмеженого доступу, що охороняється, такий об`єкт господарювання зобов`язаний оформити у встановленому порядку перепустки відповідних зразків для всього персоналу, при цьому, працівник має бути проінструктований відповідно до Програми інструктажу з авіаційної безпеки (далі - АБ) для користувачів перепусток та пройти навчання з питань АБ. Відповідальність за забезпечення проходження навчання з питань АБ покладається на керівника суб`єкта господарювання, який здійснює замовлення постійної перепустки (пункт 6.1.3 Правил).
		Пунктом 1.1 Положення про перепустки Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 20.12.2019 №99-06-7 (далі - Положення про перепустки) визначено порядок виготовлення, зберігання, обліку, видачі, заміни, знищення, а також, захисту від підробки перепусток, межі їх використання та перелік користувачів. Дія Положення про перепустки поширюється, у частині, що стосується, на авіапідприємства, підприємства, організації, установи та інші юридичні та фізичні особи, які здійснюють свою діяльність у контрольованій, стерильній зонах обмеженого доступу, що охороняється та в режимних зонах пункту пропуску (п. 1.3 Положення про перепустки).
		Відповідно до абз. 3 п. 3.4.4 Положення про перепустки, у разі необхідності надання тимчасового доступу в режимні зони пункту пропуску лист-заявка попередньо узгоджується з ОКПП «Київ» та Київською митницею ДМС.
		Матеріалами справи підтверджується, що позивач направляв лист-заявку начальнику митного посту «Бориспіль-Аеропорт» Київської митниці ДМС та заступнику генерального директора з авіаційної безпеки ДП «МА «Бориспіль» №АБ-2028 від 10.03.2020 року з проханням продовжити термін дії тимчасових перепусток для працівників ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» (згідно з додатком до листа) з 17.03.2020 по 17.04.2020 до зони 4-го поверху терміналу «D» з правом перебування в зонах доступу: «IMIGRATION DEPARTUR D», «DUTY FREE OUT D», «STAFF CONTROL ZONE D». Відповідно до п. 3.7 Положення про перепустки, позивач за первісним позовом самостійно отримав погодження від начальника митного посту «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДМС, що підтверджується резолюцією уповноваженої особи Київської митниці ДМС із зазначенням дати - 13.03.2020 року. Після отримання вказаної резолюції позивач звернувся із вказаною листом-заявкою для отримання погодження від заступника генерального директора з авіаційної безпеки ДП «МА «Бориспіль». Зазначена заявка була погоджена відповідачем 2 та працівникам позивача надані відповідні тимчасові перепустки.
		Крім того, згідно листа-заявки позивача від 27.04.2020 року №1604-2, останній просив продовжити термін дії тимчасової перепустки з 28.04.2020 по 28.05.2020 в режимну зону 4-го поверху терміналу «D» з правом перебування в зонах доступу «ІMIGRATION DEPARTURE D», «DUTY FREE OUT D», «STAFF CONTROL ZONE D». Вказаний лист-заявка 27.04.2020 року погоджена начальником митного посту «Бориспіль», а 28.04.2020 року заступником генерального директора з авіаційної безпеки ДП «МА «Бориспіль». Також у спірний період позивач листом-заявкою від 22.07.2020 року вих. №2207-1Б звертався до начальника відділення поліції в порту «Бориспіль» та до заступника генерального директора з авіаційної безпеки ДП «МА «Бориспіль» з проханням оформити особисті постійні перепустки працівникам згідно з наданим переліком (12 працівників), який було погоджено, як начальником відділення поліції в аеропорту «Бориспіль», так і заступником генерального директора з авіаційної безпеки ДП «МА «Бориспіль», що підтверджується відповідними резолюціями на листі-заявці. В обґрунтування необхідності перебування в зонах, зокрема, зазначено, надавати пасажирам бізнес зали сервісне обслуговування, здійснювати контроль роботи Агентів Бізнес зали, контроль чистоти приміщень бізнес зали, координувати та здійснювати прийняття продукції та товарів, необхідних для забезпечення діяльності Бізнес зали.
		Посилаючись на неможливість використання орендованого майна, позивач за первісним позовом посилається на обмеження доступу до терміналу «D» та лист ОКПП «Київ» Державної прикордонної служби України. Однак, у вказаному листі зазначено лише, що з 17.03.2020 до 14.06.2020 прикордонний контроль учасників міжнародного руху в терміналі «D» не здійснювався, а тому, зазначений лист не може бути належним та допустимим доказом неможливості використання позивачем орендованого ним майна. При цьому, припинення здійснення прикордонного контролю та переведення обслуговування всіх міжнародних пасажирських авіарейсів на відправлення в термінал «F» у період до 13.06.2020 не спростовує можливість доступу працівників ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» у терміналі «D» та терміналі «С», враховуючи, що згідно умов Договору, позивач орендує приміщення не тільки в терміналі «D», а й приміщення №1-58 на 1-му поверсі та приміщення №59-83 на 2-му поверсі будівлі терміналу «С».
		Суд звертає увагу на те, що обмеження регулярних пасажирських перевезень та переведення обслуговування рейсів з пасажирського терміналу «D» до терміналу «F» не позбавляє позивача права доступу до орендованого приміщення та його використання.
		Надана роздруківка з сайту відповідача 2 про закриття терміну «D» Міжнародного аеропорту «Бориспіль» не є доказом обмеження позивача у реалізації використання працівниками позивача орендованого приміщення.
		Більш того, Постановою КМУ №228 від 23.03.2020 «Питання перевезень авіаційним транспортом», на яку посилається позивач, була передбачена тимчасова заборона прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення, крім перевезень, які здійснюються через ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
		Отже, позивачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він був позбавлений можливості доступу до орендованого приміщення та користування ним. Належних та допустимих доказів на підтвердження заборони на здійснення позивачем господарської діяльності та відповідно використання орендованого приміщення для такої діяльності також не надано.
		Крім того, на підтвердження неможливості користування орендованими приміщеннями в період з 17.03.2020 по 15.06.2020 включно та наявності підстав для звільнення від орендної плати у цей період відповідач посилається на сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-20-1109 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (від 24.06.2020 №1023/05-4).
		Судом досліджено, що наведеним сертифікатом Торгово-промислова палата України засвідчила ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, щодо обов`язку (зобов`язання) користування державним нерухомим майном - нежитловим приміщенням №54 на 4-му поверсі пасажирського терміналу «D», загальною площею 776,0 кв.м., приміщення №1-58 на 1-му поверсі та приміщення №59-83 на 2-му поверсі будівлі терміналу «С», загальною площею 1226,7 кв.м., що розміщені за адресою: Київська область, Бориспіль, Аеропорт, за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №2216 від 31.01.2019 у термін з 17.03.2020 щодо форс-мажорних обставин, які унеможливили його виконання в зазначений термін, період дії форс-мажорних обставин: з 17.03.2020 по 15.06.2020 включно.
		При цьому, суд зазначає, що наведений сертифікат видано Торгово-промисловою палатою України 24.06.2020 на звернення відповідача №29-05-2020-1 від 29.05.2020, для засвідчення форс-мажорних обставин за період з 17.03.2020 по 15.06.2020 включно. Суд зауважує, що умовами укладеного між сторонами Договору умов та підстав звільнення від обов`язку сплати орендної плати, у т.ч. з підстав настання форс-мажорних обставин, не передбачено.
		Крім того, саме лише посилання позивача на те, що у зв`язку з запровадженням карантинних заходів з 12.03.2020 та встановлення КМУ України відповідних обмежень у сфері авіаперевезень та закриття кордонів, ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» тимчасово призупинило свою діяльність (виконання робіт/надання послуг на підприємстві в аеропортах України), не є безумовною підставою настання форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах щодо оренди державного нерухомого майна, оскільки, має бути оцінено неможливість використання орендованого майна позивачем у сукупності з усіма обставинами.
		Пунктом 14 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року №211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
		У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.
		Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.
		Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.
		Відповідно до Договору, орендодавцем державного майна є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, отже, забезпечити нарахування орендної плати на період карантину може тільки орендодавець.
		Фонд державного майна України листом №10-16-8306 від 30.04.2020 «Щодо деяких питань реалізації Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Держаний бюджет України на 2020 рік» надав роз`яснення щодо порядку застосування звільнення орендарів державного майна від сплати орендної плати, зі змісту яких вбачається, що для отримання звільнення від орендної плати необхідно: 1. Перевірити чи поширюються заборони зі здійснення певного виду підприємницької та іншої діяльності, що запроваджені постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (із змінами і доповненнями) на вид діяльності (цільове призначення), за яким використовується державне майно за договором оренди; 2. Якщо так, то орендар звертається із заявою до орендодавця з проханням звільнити такого орендаря від орендної плати за договором відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України; 3. Після отримання звернення орендаря орендодавець спільно з балансоутримувачем майна, що є об`єктом договору оренди, здійснює обстеження орендованого приміщення з метою отримання доказів призупинення орендарем діяльності на об`єкті оренди, про що складається акт; 4. На підставі заяви орендаря і складеного представниками орендодавця і балансоутримувача акту обстеження орендодавець приймає рішення про звільнення орендаря від сплати орендної плати на період карантину.
		З викладеного вбачається, що для реалізації свого права на звільнення від орендної плати, відповідачу необхідно було звернутися з відповідною заявою до орендодавця - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях і це право, як вбачається з наданих позивачем до матеріалів справи листів, було реалізоване.
		Водночас, будь-яких доказів встановлення у визначеному порядку обстеження орендованого приміщення з метою фіксування доказів призупинення орендарем діяльності на об`єкті оренди та складання відповідного акту суду не надано.
		Під час розгляду справи судом не було встановлено тих обставин, з якими закон, зокрема положення ст. 762 ЦК України та п. 14 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України пов`язують можливість звільнення позивача за первісним позовом від обов`язку сплачувати орендну оплату або зменшення її розміру. Головною передумовою для виникнення права на таке звільнення або зменшення є наявність певного проміжку часу, коли майно не могло використовуватися в господарській діяльності орендаря, в тих цілях, які визначені договором оренди.
		Таким чином, підстави для звільнення позивача від сплати орендної плати у спірний період відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України відсутні.
		Постановою Кабінетів Міністрів України від 15.07.2020 №611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» (далі - Постанова № 611) врегульовані питання щодо звільнення орендарів від орендної плати.
		Так, пунктом 1 Постанови №611 визначено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: 1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1; 2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 № 786, здійснюється у розмірі: 50% суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25% суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3. При цьому, визначено, орендодавцям державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, починаючи з дати встановлення карантину.
		У додатку 3 до Постанови №611 наведено перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 25 відсотків, зокрема, до переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 25 відсотків віднесено орендарів, які використовують нерухоме державне майно для розміщення на території аеропортів ресторанів, ресторанів з нічним режимом. 
		У додатку 2 до Постанови №611 наведено перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50%, зокрема, до переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50% віднесено вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах). 
		Матеріалами справи підтверджується, що згідно умов Договору, цільовим призначенням орендованих приміщень є розміщення зали очікування пасажирів бізнес-класу та зали очікування підвищеної комфортності для пасажирів категорії VIP та бізнес-класу, тобто, зазначені приміщення не використовувалися для розміщення ресторану. 
		Твердження позивача за первісним позовом про те, що спірні приміщення призначені для розміщення залів очікування, які згідно з положеннями ДСТУ є ресторанами судом відхиляються з огляду на те, що цільове призначення приміщення чітко визначено умовами Договору. До того ж, п. 9 Додатку 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 785 «Про методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» для використання орендованого майна з метою розміщення ресторану орендна ставка застосовується у розмірі 20%, тоді як щодо майна, що є предметом договору оренди застосовано орендну ставку у розмірі 15%.
		Як зазначено позивачем за первісним позовом, зали очікування пасажирів бізнес-класу та зали очікування підвищеної комфортності для пасажирів категорії VIP та бізнес-класу призначенні для забезпечення споживачів (пасажирів міжнародних рейсів) можливістю очікування відправлення міжнародних рейсів в комфортних умовах з високим рівнем обслуговування у поєднанні з організуванням харчування, забезпечення напоями (холодними, гарячими, слабоалкогольними та алкогольними), відпочинку і дозвілля споживачів. Тобто, позивачем надаються послуги зали очікування пасажирів бізнес-класу та зали очікування підвищеної комфортності для пасажирів категорії VIP та бізнес-класу у поєднанні з організуванням харчування та забезпечення напоями. Основною метою послуг зали очікування - є забезпечення відвідувачу відпочинку і дозвілля. Відповідно до Правил та умов користування послугою бізнес залу «ATMOSFERA FLY», затверджених генеральним директором ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», послуги оплачуються пасажирами згідно з певними тарифами, встановлюється час перебування (до 3 годин з можливістю отримання додаткового часу перебування за окрему плату згідно з тарифами). Згідно наведеного у Правилах переліку послуг, пасажири користуються, зокрема:зоною відпочинку із сучасними меблями, спеціальними кріслами flatbed та пледами; кімнатою для паління з витяжкою; душовою кімнатою та аксесуарами; кімнатою для людей з інвалідністю та сповивання немовлят; кімнатою для переговорів; українською та закордонною пресою; wi-fi; принтерами і копіювальним апаратом; широкоформатними телевізорами.
		Отже, надання послуг зали очікування пасажирів бізнес-класу та зали очікування підвищеної комфортності для пасажирів категорії VIP та бізнес-класу є надання пасажирам значного переліку послуг, послуга з організації харчування та забезпечення напоями є однією із можливих надаваних послуг, але не єдиною.
		Так, до матеріалів справи додано Договір №12/02/2020 від 12.02.2020 року про надання послуг, укладений між ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», (як замовником за Договором про надання послуг) та ТОВ «Кофе Бар Плюс» (як виконавцем за Договором про надання послуг), відповідно до умов п. 1.1 якого, виконавець зобов`язується надати замовникові послуги, зазначені в п. 1.2 Договору, а замовник - прийняти і оплатити належним чином надані послуги відповідно до умов Договору. Пунктом 1.2 Договору про надання послуг встановлено найменування послуг: забезпечення харчування пасажирів бізнес залу замовника, розташованого у приміщенні №54 на 4-му поверсі пасажирського терміналу «D», яке розміщене за адресою: Київська обл. с. Гора, вул. Бориспіль-7 та перебувають на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Відповідно до п. 1.3 Договору про надання послуг, склад послуг, асортимент страв та напоїв, надання яких покладається на виконавця, технологія подання послуг та інші характеристики та деталі надання послуг визначаються Додатками до цього Договору, які після підписання сторонами складатимуть невід`ємну частину цього Договору; Договір про надання послуг №5/8 від 01.08.2020 року, укладений між ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» (як замовником за Договором про надання послуг) та ТОВ «Шоколадниця-Україна» (як виконавцем за Договором про надання послуг), згідно умов п.п. 1.1, 1.2 якого, виконавець зобов`язується надати замовникові послуги, зазначені в п. 1.2 Договору, а замовник - прийняти і оплатити належним чином надані послуги відповідно до умов Договору; найменування послуг: забезпечення харчування пасажирів бізнес залу замовника, розташованого у приміщенні №54 на 4-му поверсі пасажирського терміналу «D», яке розміщене за адресою: Київська обл. с. Гора, вул. Бориспіль-7 та перебувають на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
		Вказане, свідчить про те, що позивач не здійснював виробництво харчових продуктів та товарів, а також не забезпечував харчуванням пасажирів у спірних орендованих приміщеннях, а надання послуг та забезпечення харчуванням здійснювалося саме виконавцями за Договором №12/02/2020 від 12.02.2020 та №5/8 від 01.08.2020 про надання послуг, що підтверджується змістом зазначених Договорів. 
		З огляду на цільове призначення орендованих приміщень, яке визначено в Договорі, віднесення їх до ресторанів тільки з метою застосування до позивача за первісним позовом пільг, визначених Постановою №611 нормативно не обґрунтовано. 
		Посилання позивача на те, що ним в орендованих приміщеннях проводиться виробнича діяльність та орендовані площі є виробничими не приймаються судом до уваги, як необґрунтовані та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. 
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач за первісним позовом повинен був сплачувати орендну плату у строки та в розмірі, встановлені Договором, а тому, у суду відсутні підстави для задоволення первісного позову. 
		Стосовно позовних вимог за зустрічним позовом, суд зазначає наступне. 
		Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
		Згідно ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. 
		Частиною 1 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України, орендна плата  це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
		Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, яке необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
		Частинами 1, 2 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
		Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. 
		Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		Згідно ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Судом встановлено, що для сплати орендної плати за період з березня 2020 по березень 2021 року позивачем (за зустрічним позовом) виставлено відповідачу (за зустрічним позовом) рахунки-фактури на загальну суму 24827090,63 грн. з яких на користь позивача (балансоутримувача) підлягало сплаті 10333787,77 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи рахунками-фактурами №76/538 від 31.03.2020, №76/825 від 30.04.2020, №76/1027 від 31.05.2020, №76/1239 від 30.06.2020, №76/1439 від 31.07.2020, №76/1604 від 31.08.2020, №76/1864 від 30.09.2020, №76/2059 від 31.10.2020, №76/2194 від 30.11.2020, №76/2381 від 31.12.2020 грн., №76/390 від 31.01.2021, №76/587 від 28.02.2021, №76/914 від 31.03.2021. 
		Позивачем (за зустрічним позовом) на адресу відповідача (за зустрічним позовом) надіслано претензію №35-28/5-31 від 04.02.2021 року з вимогою погасити заборгованість у сумі 5886220,66 грн. за період з березня 2020 по листопад 2020. Однак, вказана претензія відповідачем за зустрічним позовом залишена без відповіді та реагування.
		Відповідачем (за зустрічним позовом) в порушення п.п. 3.6, 5.3 Договору, орендну плату сплачено частково на суму 2587640,38 грн. 
		Враховуючи умови п. 3.6 Договору, відповідач за зустрічним позовом (орендар) відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України, мав сплатити на користь позивача (балансоутримувача) за оренду майна за період з березня 2020 по березень 2021 - 7746144,40 грн. 
		Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Згідно п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Позивач (за зустрічним позовом) зазначив, що в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором відповідач (за зустрічним позовом) не сплатив на користь позивача в повному обсязі орендну плату за період з березня 2020 по березень 2021 року, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 7746144,40 грн.
		Судом встановлено, що акти приймання-здачі виконаних послуг за березень 2020 - березень 2021 згідно Договору, самостійно отримано відповідачем (за зустрічним позовом) від ДП «МА «Бориспіль» разом з рахунками-фактурами березень 2020 - березень 2021 року, не було підписано відповідачем (за зустрічним позовом), оскільки заперечив проти прийняття та сплати рахунків-фактур та актів приймання-здачі виконаних послуг вважаючи, що внаслідок рішень органів державної влади (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (якою з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин), розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.03.2020 №287-р (яким тимчасово закрито з 00 год 00 хв. 17.03.2020 пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення), постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 №228 (якою заборонено прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення осіб, які здійснюють подорож з туристичною метою), ТОВ «Премуім Авіа Солюшнз» тимчасово призупинило свою діяльність та не мало змоги використовувати майно, орендоване за Договором оренди. 
		Як встановлено вище, розглядаючи первісний позов, суд дійшов висновку, що ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» повинно було сплачувати орендну плату у строки та в розмірі, встановлені Договором, підстави для звільнення ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» від сплати орендної плати у спірний період відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України відсутні, а з огляду на цільове призначення орендованих приміщень, застосування до ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» пільг, визначених Постановою №611 нормативно не обґрунтовано.
		Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Оскільки, заборгованість відповідача (за зустрічним позовом) зі сплати орендних платежів за вказаний період у розмірі 7746144,40 грн. належним чином доведена, доказів сплати відповідачем (за зустрічним позовом) вказаної суми у визначені строки та станом на час розгляду справи по суті, матеріали справи не містять, а факт відсутності розрахунків між сторонами у спірний період відповідач не заперечує, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 7746144,40 грн. 
		Крім стягнення основного боргу, позивачем (за зустрічним позовом) заявлено вимоги про стягнення з відповідача (за зустрічним позовом) 568438,01 грн. пені, 135403,33 грн. 3% річних, 283882,18 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача (за зустрічним позовом) за кожним рахунком, враховуючи періоди нарахування та часткові оплати та 774614,44 грн. штрафу, згідно виконаного ним розрахунку. 
		Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
		Згідно ч. ч.1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
		Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
		Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Як визначено ч.2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Аналогічне обмеження щодо розміру пені встановлено і ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».
		Поряд з цим, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		Згідно п. 3.7 Договору, орендна плата, перерахована невчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, за весь період невиконання зобов`язання включно. 
		Отже, Договором погоджено нарахування пені понад строк, встановлений ч. 6 ст.232 ГК України.
		Згідно вірного розрахунку, здійсненого судом за допомогою калькулятора штрафів системи "Ліга:Закон", розмір пені, нарахованої позивачем на заборгованість відповідача за кожним рахунком окремо, з урахуванням часткових оплат та періодів нарахування, складає 568326,97 грн. є обґрунтованим, арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідача (за зустрічним позовом) на користь позивача. 
		При цьому, суд зазначає, що зволікання відповідача (за зустрічним позовом) зі сплатою орендних платежів до надання відповідних роз`яснень орендодавцем і балансоутримувачем та задоволення його вимог про звільнення від сплати та/або зменшення орендної плати розцінюється судом як порушення виконання господарського зобов`язання, оскільки, відповідач не був позбавлений обов`язку здійснювати оплату орендної плати у визнаному ним розмірі та розраховувати на подальше узгодження сторонами взаєморозрахунків та конкретного розміру орендної плати у спірний період
		Також, п.3.8 Договору визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
		Таким чином, зважаючи на порушення зобов`язання в частині сплати орендної плати у встановлений Договором строк, а також, враховуючи, що порушення строку оплати за частиною платежів мало місце більше ніж три місяці, вимоги позивача (за зустрічним позовом) про стягнення 774614,44 грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Перевіривши наданий позивачем (за зустрічним позовом) розрахунок 3% річних у сумі 135403,33 грн. та інфляційних втрат у сумі 283882,18 грн., судом встановлено, що такий розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі. 
		Таким чином, позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню. 
		Усі інші твердження та заперечення відповідача (за зустрічним позовом) не спростовують вищевикладених висновків суду.
		Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі  Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).
		Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому, судові витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом у зв`язку із відмовою у його задоволенні, а судові витрати за зустрічним позовом покладаються сторони пропорційного задоволеним позовним вимогам. 
		Стосовно поданого відповідачем 1 за первісним позовом клопотання про зобов`язання позивача за первісним позовом доплатити судовий збір, як за майновий позов відповідно до зазначеної у позовних вимогах суми 18523025,38 грн., суд зазначає, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено процесуальної можливості зобов`язання позивача доплатити судовий збір після ухвалення судом рішення у справі. Водночас, враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову, суд не вбачає підстав для задоволення такого клопотання. 
		Відповідно до ч. 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
		Враховуючи ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні первісного позову, заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 31.03.2021 року підлягають скасуванню на підставі ч. 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України. 
		Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73-80, 123, 129, 145, 233, 236  240 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		1. У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», с. Гора, Київська область про визнання права на звільнення від орендної плати, зобов`язання провести перерахунок нарахованої орендної плати, зобов`язання провести зарахування надміру сплаченої орендної плати відмовити повністю. 
		2. Зустрічні позовні вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про стягнення заборгованості задовольнити частково. 
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз» (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 172-Б, офіс 209, код ЄДРПОУ 42262796), на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) 7746144 (сім мільйонів сімсот сорок шість тисяч сто сорок чотири) грн. 40 коп. основного боргу, 568326 (п`ятсот шістдесят вісім тисяч триста двадцять шість) грн. 97 коп. пені, 135403 (сто тридцять п`ять тисяч чотириста три) грн. 33 коп. 3% річних, 283882 (двісті вісімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн. 18 коп. інфляційних втрат, 774614 (сімсот сімдесят чотири тисячі шістсот чотирнадцять) грн. 44 коп. штрафу, 142625 (сто сорок дві тисячі шістсот двадцять п`ять) грн. 57 коп. витрат по сплаті судового збору. 
		4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. 
		5. Скасувати заходи забезпечення позову у справі №911/654/21, вжитті ухвалою Господарського суду Київської області від 31.03.2021 року.
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
		Дата підписання 29.11.2021 року.
		 
		Суддя Д.Г. Заєць

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...