Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 182/3105/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2021. Зареєстровано: 30.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2021.
Дата набрання законної сили: 22.12.2021
Номер судового провадження: 1-кп/0182/285/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019040340001039

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 182/3105/19
		Провадження № 1-кп/0182/285/2021 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22.11.2021 року                            м. Нікополь
		 
		Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді                     ОСОБА_1 
		секретар судового засідання             ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинення кримінальних правопорушень за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2019 року за №12019040340001039 по обвинуваченню:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянки України, українки, з середньою освітою, вдови, не працюючої, має на утриманні п`ять неповнолітніх дітей, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-
		у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2ст. 289 КК України
		за участю сторін судового провадження
		прокурора ОСОБА_4 ,
		обвинуваченої ОСОБА_3 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		14.04.2019 року в денний період часу ОСОБА_3 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_5 (з яким фактично не проживала та не підтримувала сімейних відносин протягом тривалого часу), перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходилась за місцем свого тимчасового мешкання на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , де вживала алкогольні напої. Власником вищевказаного домоволодіння ОСОБА_6 було заборонено ОСОБА_3 заходити у приміщення зачиненого гаражу, розташованого на території домоволодіння, а також заборонено користуватись легковим автомобілем марки «ВАЗ-2105» білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який також належить ОСОБА_6 та зберігався у гаражі. Під час спільного вживання з ОСОБА_5 алкогольних напоїв у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме вищезазначеним автомобілем марки «ВАЗ-2105».
		Так, 14.04.2019 близько 13.00 год., реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_3 запропонувала ОСОБА_5 поїхати в мікрорайон «Трубник-2» у м. Нікополі Дніпропетровської області до спільного знайомого. Проїхати до вказаного мікрорайону ОСОБА_3 запропонувала на вищезазначеному автомобілі марки «ВАЗ-2105», при цьому повідомивши ОСОБА_5 неправдиві відомості про те, що власником дозволено їй користуватись вказаним транспортним засобом. ОСОБА_7 , який не перебував у злочинній змові та про злочинні наміри не здогадувався, погодився на пропозицію ОСОБА_3 .
		В подальшому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, разом з ОСОБА_5 підійшли до приміщення гаражу, який розташований на території вищевказаного домоволодіння, де, діючи умисно, незаконно, скориставшись ключем, який зберігався у будинку ОСОБА_6 , відчинили замок вхідних дверей гаражу та проникли в середину приміщення гаражу, в якому знаходився транспортний засіб автомобіль марки «ВАЗ-2105» білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Після чого вони відчинили ворота вказаного гаражу.
		Далі, ОСОБА_7 , скориставшись ключем від салона автомобіля та ключем запалення двинула, які зберігалися у будинку ОСОБА_6 , проник до салону вищевказаного автомобіля, де запустив двигун та виїхав на вказаному автомобілі з приміщення гаражу. Після цього, ОСОБА_7 , під керуванням якого знаходився вищевказаний автомобіль марки «ВАЗ-2105», разом з ОСОБА_3 та спільним малолітнім сином ОСОБА_8 (2007 р.н.), які перебували в автомобілі в якості пасажирів, покинули територію вищевказаного домоволодіння, направившись у напрямку мікрорайону «Трубник-2» в м. Нікополі Дніпропетровської області.
		Тим самим, ОСОБА_3 умисно незаконно заволоділа транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ-2105» білого кольору, 1990 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість якого, відповідно до висновку судово-автотоварознавчої експертизи №822 від 27.04.2019 року, становить 18878 грн. 63 коп., який належить ОСОБА_6 , чим завдала останньому матеріальний збиток на вказану суму.
		Під час керування вищевказаним автомобілем марки «ВАЗ-2105» ОСОБА_5 14.04.2019 приблизно о 13:00 годині в районі будинку, розташованого за адресою:  АДРЕСА_3 , був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, про що о 13 год. 25 хвилин стосовно ОСОБА_5 було складено протокол про скоєння адміністративного правопорушення. Після чого, вищевказаний автомобіль було вилучено працівниками поліції та поміщено на територію Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
		Дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України  незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене шляхом проникнення у приміщення.
		До такого висновку суд приходить аналізуючи наступні докази.
		   Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину визнала повністю та суду показала, що у потерпілого ОСОБА_6 вона зі своїм співмешканцем винаймала будинок, він не дозволяв користуватись автомобілем. 14.04.2019 року до неї приїхав її колишній чоловік, з яким вони пили пиво та через певний час вона запропонувала колишньому чоловікові поїхати до м-рну "Трубник-2" до їх спільних знайомих. Оскільки вона не мала водійського посвідчення, вона запропонувала колишньому чоловікові, ОСОБА_5 сісти за кермо та довезти їх до місця призначення на автомобілі, який належить потерпілому ОСОБА_6 . По дорозі їх зупинила поліція. У скоєнному каєття, просила суворо не карати.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що голова квартального комітету було його довіреною особою, та з його дозволу здавала цей будинок ОСОБА_3 . Про всі ці дії він був обізнаний, зв`язок підтримував через голову квартального комітету, оскільки сам постійно проживав у м. Дніпро. Згодом він сам став контролювати цей процес, особисто спілкувався з обвинуваченою. Доступ до гаража та автомобіля він надав лише ОСОБА_9 , віддавши йому ключі, дозволивши при необхідності рухати автомобіль в межах прибудинкової території. Про те, що автомобіль зник, йому стало відомо наступного дня після його зникнення, тобто 15.04.2019 року. Коли ОСОБА_5 виїхав з того будинку, він відразу зателефонував та повідомив про це. Спричинена йому матеріальна шкода відшкодована. Цивільний позов заявляти не буде. Покарання обвинуваченій просить призначити на розсуд суду.
		   Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показав, що 14.04.2019 року його дружина запросила його до себе додому, де вони вживали алкоголь та спілкувались. Згодом ОСОБА_10 запропонувала йому поїхати до м-рну "Трубник-2" до їх спільних знайомих, запевнивши що власник автомобіля ВАЗ 2105 надав свою згоду на користування цим автомобілем. Ключі від автомобіля також були у Ірини. Він не помітив, що на автомобілі відсутні номерні знаки, та коли вони їхали, то були зупинені працівниками поліції, та доставлені з автомобілем до відділу поліції. 
		Винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 , повністю доведена зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах кримінальних проваджень № 12019040340001039:
		-протоколом огляду та вилучення транспортного засобу від 17 квітня 2019 року, відповідно до якого в присутності двох понятих, був оглянутий легковий автомобіль ВАЗ-2105» білого кольору, без н/з, та залишений на зберігання на території Нікопольського ВП ГУНп в Дніпропетровській області. До протоколу додано фото таблицю ( а.п. 55-57);
		-розпискою про отримання та збереження транспортного засобу від 24.04.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_6 отримав від працівників поліції ГУНП України в Дніпропетровській області на відповідальне зберігання автомобіль ВАЗ 2105, д.н. НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 ( а.п. 59);
		-висновком судово-автотоварознавчої експертизи № 822 від 27 квітня 2019 року, згідно якого ринкова вартість (С)  автомобіля «ВА2105», реєстраційний номер: НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , станом на 14.04.2019 року, становить 18878,63 грн. (а.п. 64-69).
		Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченої винною у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, за якими вона обвинувачується.
		При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимогист. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статтіКК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Призначаючи покарання обвинуваченій, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно дост. 12 КК Україниє тяжким злочином (ч. 2ст. 289 КК України).
		Також суд ураховує обставини справи, особу винної.
		Так, обвинувачена ОСОБА_3 , на даний час перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною, на утриманні має п`ятьох неповнолітніх дітей 2005 р.н., 2007 р.н., 2011 р.н., 2012 р.н., 2021 р.н., має постійне місце проживання, за місцем мешкання характеризується нейтрально. Не перебуває на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога (а.п. 58-59).
		Обставинами, що пом`якшують покарання для обвинуваченої, суд вважає щире каяття (п. 1 ч. 1ст. 66 КК України) та визнання вини (ч. 2ст. 66 КК України).
		Відшкодування шкоди, а саме вилучення легкового автомобіля «ВАЗ-2105» д.н.з. НОМЕР_1 та передачу його потерпілому ОСОБА_6 пом`якшуючою обставиною суд не визнає, оскільки воно фактично відбулося без участі обвинуваченої, завдяки діям співробітників поліції.
		Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно дост. 67 ККУкраїнисуд вважає вчинення кримінального правопорушення обвинуваченою у стані алкогольного сп`яніння.
		В ході досудового розслідування та судового розгляду доказів про те, що обвинувачена заволоділа транспортнім засобом з метою отримання доходу не встановлено.
		З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано її дії, у виді позбавлення волі без конфіскації майна. 
		У відповідності дост.79 КК Україниу разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п`яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на якій згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв`язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст. 79 КК України- звільнення від відбування покарання із встановленням іспитового строку, оскільки вона має малолітню дитину 2021 року народження, з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1ст. 76 КК України.
		Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, і буде необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження нових злочинів.
		Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3  не обирався. 
		Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Питання про речові докази, суд вирішує виходячи з положеньст.100 КПК України.
		Процесуальні витрати  відсутні.
		На підставі наведеного, керуючись ст.370,371,374 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3 визнати винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 289 КК Українита призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.
		На підставіст. 79 КК Українизвільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановившиіспитовий строктривалістю2 (два) роки.
		У відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1ст. 76 КК Українизобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3  не обирався. 
		Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Речові докази: 
		- легковий автомобіль «ВАЗ-2105» д.н. НОМЕР_1 , білого кольору, який передан під розписку потерпілому ОСОБА_6  залишити у його користуванні. 
		Процесуальні витрати  відсутні.
		Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів, з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції до Дніпровського апеляційного суду через Нікопольський міськрайонний суд.
		 
		 
		 
		 
		 
		   Головуючий суддя:             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...