Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/4942/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2021. Зареєстровано: 30.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2021.
Дата набрання законної сили: 23.06.2022
Результат оскарження 07.12.2022 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: скасовано судове рішення апеляційної інстанції повністю і передано справу на новий розгляд
Номер судового провадження: 1-кп/295/4/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020060020001015

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №295/4942/20
		Категорія 17
		1-кп/295/4/21
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29.11.2021 року м. Житомир
		Богунський районний суд м. Житомира
		головуючого  судді     ОСОБА_1 
		суддів : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		секретарів судового
		засідання    ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		розглянув у відкритому судовому засіданні у в залі суду м. Житомирі кримінальне провадження № 12020060020001015 про обвинувачення 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, інваліда 2-ї групи (загальне захворювання), одруженого, на утриманні має малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України.
		за ст.115 ч.1 КК України,
		за участю :
		прокурора ОСОБА_7 ,
		потерпілого ОСОБА_8 
		захисника ОСОБА_9 
		обвинуваченого ОСОБА_6 
		 
		в становив :
		03.03.2020 року близько 19 год. 40 хв. ОСОБА_6 перебував у гаражному приміщенні № НОМЕР_1 , який знаходиться на території гаражного кооперативу «Промінь» в м.Житомирі по вул. Індустріальна, 14, разом із своїм знайомим ОСОБА_10 , де між ними виник конфлікт.
		В цей же день, час, місці та за вказаних обставин, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 невстановленим слідством колючо-ріжучим предметом правою рукою наніс два удари в грудну клітку ОСОБА_10 , чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітки справа, яка не проникає в плевральну порожнину, та колото-різаної рани грудної клітки зліва, яка проникає в плевральну порожнину з пошкодженням лівого шлуночка серця, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент їх нанесення та потягли за собою гіпоксичне ураження головного мозку, внаслідок чого розвинувся набряк-набухання головного мозку, що спричинило смерть ОСОБА_10 .
		Обвинувачений ОСОБА_6 вину визнав частково, цивільні позов визнав і показав, що у ОСОБА_11 працював 13 років, однак близько восьми місяців хворів, приймав лікування, а тому припинив працювати, крім того ОСОБА_11 не платив зарплату. 03.03.2020 син пішов на роботу до ОСОБА_11 , також вирішив прийти до останнього, щоб знову повернутися до роботи. Прибув до гаража, де були син та ОСОБА_11 . Син займався своїми робочими справами, постійно виходив та заходив. Він з ОСОБА_12 пили каву, розмовляли, останній запитував чому так довго не виходив на зв`язок, пояснив, що хворів, був в селі. Вигівський запитав, коли він забере з гаражу свої речі та скутер, на що відповів, коли потепліє. Ця відповідь ОСОБА_11 не сподобалася, він розлютився і запитав «чи не вважаєш себе керівником цього бізнесу?», на що заперечив, на ґрунті цього між ними відбулася словесна перепалка, ставлячи чашку, зачепив її, вона впала. Побачив в руках ОСОБА_11 болгарку (полірувальну машинку), яку той кинув на нього, яка потрапила в голову, здерла шкіру, був синяк на ключиці. Щоб налякати ОСОБА_11 схопив ніж, та згарячу наніс удар в плече, хоча мав намір просто уколоти, останній стояв до нього лівим боком, тому удар прийшовся в ліву руку. Вигівський знову замахнувся та знову кинув болгарку, але побачивши ніж почав відходити, а він пішов по кругу за останнім тримаючи ніж в руці, в цей час син, почувши шум, зайшов і схопив його за руку, яку він вирвав і наніс ще один удар ОСОБА_11 у праву частину грудної клітки, при цьому вважав, що удар не буде проникаючим, після цього останній вибіг. Вийшов у двір, де ОСОБА_11 не було, подумав, що останній побіг за пістолетом, або за підмогою, у тому пішов з місця події. Зазначив, що схопив ножове полотно, шириною 2 см., товщиною менше 1 см., з односторонньою заточкою, щоб налякати ОСОБА_11 , наміру вбивати його не мав. Наніс загиблому два удари, один в ліву руку, а інший в середину грудної клітки. Зазначив, що обставини події пам`ятає погано, все було як в тумані, після події ходив по району, пригадував що сталося. 
		Вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення доведена безпосередньо дослідженими під час судового розгляду отриманими в законному порядку допустимими доказами.
		Так, потерпіла ОСОБА_13 пояснила, що очевидцем події не була і дізналася про поранення чоловіка з лікарні. Приїхавши до лікарні дізналася про поранення в серце, що чоловік має малі шанси на видужання, з 03 березня до 07 квітня чоловік перебував у комі та помер. Зазначила, що обвинувачений разом із сином працювали у чоловіка на СТО, але останні два роки до події ОСОБА_14 не бачила, оскільки чоловік з невідомих для неї причин вигнав з роботи і працював лише із сином останнього. Ніколи не чула про конфлікти чоловіка з обвинуваченим, або з іншими людьми. Також чоловік мав травматичний пістолет, на який мав дозвіл, чи носив його з собою їй невідомо, оскільки пістолет не бачила.
		Потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що є батьком загиблого, про поранення сина дізнався 15.03.2020 від невістки. Також показав, що коли приїжджав до сина в гараж, бачив там ОСОБА_14 , який разом із своїм сином працював. Йому відомо, що син звільнив ОСОБА_14 , оскільки останній брав оплату за роботу на перед, а потім на тривалий час зникав. Також йому відомо, що у сина був конфлікт зі ОСОБА_14 , оскільки останній не забирав свій автомобіль і скутер з гаражу, цей конфлікт був за два роки до події.
		Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_15 показав, що обвинувачений - його батько. 03.03.2020 приїхав до дому з роботи, де був батько, який збирався їхати до ОСОБА_11 , щоб повернутися на роботу, а тому подзвонив ОСОБА_11 попередити, на що останній не заперечував, оскільки батько вже працював у ОСОБА_11 на протязі 8 років, але останні 8 місяців не працював, був вдома. Конфліктів між батьком та ОСОБА_11 не було, батько міг просто зникнути без попередження. Приїхав в гараж, де разом з ОСОБА_11 займалися кожен своєю роботу, пізніше прийшов батько, який спілкувався з Вигівським, пили каву, конфліктів між ними не чув, перебував на вулиці та працював з шумним пристроєм, мив автомобіль, почув звук падаючого металевого предмету, озирнувшись на звук побачив потасовку, а саме ОСОБА_11 втікав, у якого в руках була полірувальна машинка, а батько, в руках якого був предмет схожий на ніж, намагався його наздогнати, він тримав батька, щоб дати можливість ОСОБА_11 втекти, після чого батько теж пішов. Почав телефонувати ОСОБА_11 , але абонент був зайнятий. Через короткий проміжок приїхали два невідомих чоловіка, які розшукували ОСОБА_11 . Коли додзвонився до ОСОБА_11 , останній повідомив, що лежить біля автомобіля. Знайшов останнього за 30 метрів від гаражу, він попросив викликати швидку, дати води і знайти та занести до гаражу полірувальну машинку, що він і зробив. Приїхала швидка та забрала ОСОБА_11 до лікарні. Був присутнім при огляді місця події, допитували. Під час огляду було виявлено кров при вході в гараж. Під час огляду полірувальну машинку не вилучали. Зазначив, що у його присутності батько з ОСОБА_11 спокійно спілкувалися, пили каву і про те, що між ними може виникнути бійка нічого не вказувало. При цьому, він за ними постійно не спостерігав, оскільки займався своєю роботою і звернув увагу на них лише після звука падаючого металевого предмету. 
		Судом, з участю свідка ОСОБА_16 досліджено слідчий експеримент від 04.03.2020, під час якого свідок ОСОБА_15 розповів та на місці показав про обставини події які відбулися 03.03.2020 в гаражному кооперативі №522, зазначив, що перебував там разом з батьком та ОСОБА_10 . Між останніми відбувалася розмова, потім ОСОБА_10 почав тікати, а ОСОБА_6 його наздоганяв, при цьому тримав ніж в правій руці, він намагався втримати батька, а ОСОБА_10 в цей час вибіг на двір, батько вирвався та побіг за останнім. Коли вийшов у двір, батька вже не було, виявив ОСОБА_10 який сховався за автомобілем, при цьому на грудях останнього були сліди крові (т.1. а.с.228).
		Під час додаткового допиту свідок ОСОБА_17 , щодо розбіжностей між показами в суді і під час слідчого експерименту, зазначив, що не розповів поліції про шліфувальну машинку, оскільки забув про неї. Зазначив, що в руках батька бачив якийсь предмет, але що саме не знає, а після того, які дізнався про ножове поранення у ОСОБА_11 , сказав поліції, що у батька був ніж. Також показав, що перед подією батько був в нервозному стані, але чому невідомо, але припускає, що можливо через його взаємовідносини з меншим братом, оскільки батькові не подобалося, його контроль над братом.
		Свідок ОСОБА_18 показав, що 03.03.2020 близько 22 години, його спільні з Вигівським знайомі зателефонувати та повідомили, що ОСОБА_12 побили. Коли почав телефонувати ОСОБА_11 трубку взяв ОСОБА_19 , який повідомив, що ОСОБА_12 вдарили, а сам ОСОБА_11 нічого пояснити не міг, оскільки мова його була незрозумілою. ОСОБА_20 повідомив що викликав швидку, ОСОБА_11 відвезли до лікарні, де провели операцію. Зазначив що йому не відомо, чи були у ОСОБА_11 конфлікти зі ОСОБА_14 або його сином. Вночі з працівниками поліції їздив на місце події в гараж, шукали телефон загиблого, при цьому гараж був зачинений, опечатаний.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що ОСОБА_11 був його сусідом по гаражу, обвинуваченого до події також знав. 03.03.2020 ближче до вечора прийшов до гаражу забрати свій автомобіль, побачив дві тіні, підійшов ближче побачив двох осіб які присіли, один з них стогнав. На запитання чи все гаразд, відповіді не почув, пішов за своєю машиною в гараж. Перебував в середині гаражу, ні шуму ні сварок не чув. Через декілька хвилин побачив швидку, а про те що трапилося дізнався на наступний день. Не чув щоб у ОСОБА_11 були конфлікти, у тому числі зі ОСОБА_14 . Зазначив, що коли пішов з гаражу на прохідній зустрів поліцейських, яким вказав місце, де були люди. Йому відомо, що знайшли телефон та пляшку з водою. Пояснив, що на місці де побачив тіні, було погане освітлення, а тому не бачив, хто лежав на землі, не знав, що то був Вигівський.
		Свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_23 показали, що отримали інформацію про вчинений злочин, виїхали за місцем проживання ОСОБА_14 , з метою його затримання. Мали фото, детальний опис будови тіла особи. Спостерігаючи за під`їздом, побачили, що під`їзду зайшов чоловік за схожою статурою, а тому також зайшли до під`їзду, представилися і повідомили причину затримання. Штеренберг почав поводити себе агресивно, погрожував, лаявся, стояв у бійцівській стійці і не давав до себе наблизитися, однак їм вдалося його затримати. Під час затримання ОСОБА_14 роздер лоба, інших видимих тілесних ушкоджень на ньому не було, як і не було виявлено заборонених предметів. Обвинувачений чинив опір, був агресивним, він розумів, що вони з поліції, кидався з кулаками, підвищував голос, намагався втекти. З квартири з собакою вийшов хлопчик та ОСОБА_14 кричав спусти на них собаку. Затримання тривало близько 10 хвилин, ОСОБА_14 був фізично сильний. 
		Свідок ОСОБА_24 показав, що 03.03.2020 був у складі екіпажу патрулю. Отримали орієнтування про те, що біля гаражів скоєно тяжкий злочин. На місці події потерпілого та обвинуваченого не було, був син обвинуваченого, якого опитали. В ході опитування ОСОБА_25 розповів що потерпілий його роботодавець. 
		Допитаний свідок ОСОБА_26 показав, що прибувши на місце виклику, виконували роль охорони, намагалися встановити свідків серед перехожих, опитували, чекали СОГ. Пам`ятає що розповідали про ножове поранення. Потерпілого на місці події вже не було, він був госпіталізований. В середину гаражу особисто не заходив. На дворі було вже темно, освітилювали територію ліхтариком. Між гаражами, на відстані 10 метрів від дороги, виявили мобільний телефон потерпілого. Хтось з присутніх вказав їм на місце події. 
		04.03.2020 внесено відомості до ЄРДР по факту спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , внаслідок яких останній помер, (т.1. а.с.113).
		Згідно протоколуогляду місцяподії від03.03.2020,проведеного вприміщенні хірургічноговідділення КП«Лікарня №2ім.В.П.Павлусенка» ЖМР,за адресою:м.Житомир,вул.Романа Шухевича,2-а,вилучено речі ОСОБА_10 ,з наявнимислідами речовинибурого кольору,з пошкодженнямиу виглядіпорізів (т.1 а.с.115).
		Протоколом огляду місця події від 04.03.2020 року, оглянуто відкриту ділянку місцевості біля входу до приміщення в гараж в кооперативі «Промінь» по вул. Індустріальна, 14 в м. Житомирі, гараж № НОМЕР_1 , де при вході на відстані 30 см. на бетонному покритті виявлено сліди речовини бурого кольору. В подальшому під час огляду приміщення гаражу № НОМЕР_1 виявлено чотири кухонні ножі, сліди низу взуття, предмет схожий на пістолет із маркуванням «Беркут» кал. 9 мм. Р.А. НОМЕР_2 із магазином в якому знаходиться 8-м набоїв, на вигляд травматичних калібру 9 мм.; дозвіл на зброю № НОМЕР_3 від 06.01.2020 року на ім`я ОСОБА_10 . На відкритій ділянці місцевості, що прилягає до гаражного приміщення, виявлено мобільний телефон марки «iPhone» чорного кольору (т.1 а. с. 121).
		Згідно карти виїзду швидкої медичної допомоги №354 від 03.03.2020, на виклик за адресою м. Житомир, вул. Індустріальна, 11, гаражний кооператив «Промінь» виявлено ОСОБА_10 та встановлено діагноз: проникаюче ножове поранення грудної клітки з права. Больовий шок. Правобічний гемоторакс (т.1 а.с.225).
		Згідно висновку експерта № 467 від 05.03.2020, у ОСОБА_10 виявлено: тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітки справа, яка не проникає в плевральну порожнину та колото-різаної рани грудної клітки зліва, яка проникає в плевральну порожнину з пошкодженням лівого шлуночка серця. Проникаюче поранення в грудну клітину зліва з пошкодженням серця було небезпечним для життя та відноситься до категорії тяжких, виникло від дії колючо-ріжучого предмету, могло утворитися в термін та при обставинах вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи. По опису виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_10 не виключено, що йому було нанесено два удари травмуючим предметом в ділянку грудної клітки (т.1. а. с. 149).
		Згідно висновку експерта №10/35 від 23.03.2020 речовина бурого кольору, вилучена з місця події в гаражі належить ОСОБА_10 (т. 1 а.с.180).
		   Згідно висновку експерта №10/39 від 08.04.2020 на куртці, вилученої у ОСОБА_6 виявлено кров, яка належить ОСОБА_27 . Походження слідів крові від ОСОБА_6 виключається (т.1. а.с.188).
		Згідно висновку експерта №10/38 від 07.04.2020 року на вилучених речах у ОСОБА_28 виявлено кров, яка належить останньому. Походження слідів крові від ОСОБА_6 виключається (т.1. а.с.202).
		Відповідно до висновку експерта № 330 від 07.04.2020 у трупа ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: рубця №1 на шкірі грудної клітини праворуч, який згідно даних з медичної карти №2582 (колото-різана рана до 3 см. знизу вверх, при ревізії не проникаюча), міг утворитись, в межах, приблизно одного місяця, від дії колючо-ріжучого предмету по типу клинка ножа, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, в причинному зв`язку зі смертю не знаходиться; рубця №2 на шкірі грудної клітини ліворуч в проекції якого в напрямку спереду назад та дещо зверху вниз, знаходяться ушкоджені - груднина, перикард, передня стінка правого шлуночка. Дані тілесні ушкодження, згідно даних з медичної карти №2582 (по парастернальній лінії ліворуч в ділянці 6-го міжребір`я - рана до 8 см. з ушкодженням грудини, лінійна рана до 6 см. внизу проникаюча в плевральну порожнину; перикард розсічений - повна тампонада серця, при ревізії в ділянці лівого шлуночка отвір з якого пульсуюча кровотеча), могли утворитись в межах, приблизно, одного місяця, від одиничної, проникаючої дії колючо-ріжучого предмету по типу клинка ножа, за критерієм небезпеки для життя відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, знаходяться в причинному зв`язку зі смертю. Смерть ОСОБА_10 настала від набряку-набухання головного мозку, який розвинувся через гіпоксичне ураження головного мозку внаслідок проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням серця та крововтратою, що підтверджується даними з медичної картки, даними судово-медичної експертизи трупа та гістологічною експертизою (т.1. а.с.221).
		Під час роз`яснення висновку експертизи експерт ОСОБА_29 зазначив, що смерть ОСОБА_10 настала від гіпоксичного ураження головного мозку. Від колото-різаного поранення серця відбулася значна втрата крові, що призвело до патології, а в подальшому- смерті. Гіпоксичне ураження розвивається у випадку, коли головному мозку не вистачає кисню. Під час лікування, протягом місяця підтримувалася робота серця, головний мозок не доотримував кисню в результаті чого настала смерть, відмирання головного мозку. Набрякання головного мозку - це складова гіпоксичного враження мозку, дане ушкодження відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. На його думку, смерть потерпілого знаходиться в прямому причинному зв`язку від отриманої колото-різаної рани, внаслідок чого було пошкоджено передню стінку правого шлуночка серця, у зв`язку з чим погіршується кровопостачання головного мозку. Основною причиною гіпоксичного ураження, в даному випадку, була втрата крові, інших обставин, які б могли спричинити смерть потерпілого, виявлено не було. Під час проведення експертизи працював лише з рубцями, міг їх розмежувати, виявлено два ножові удари, один з яких в серце. Смертельним був удар, який нанесений в грудну клітини ліворуч, його глибина до трьох сантиметрів, рана до восьми сантиметрів глибиною, до 6 сантиметрів ширина, напрямок раневого каналу з переду-назад та зверзу-вниз, грудина була також пошкоджена. Стан потерпілого не покращувався, поступово відмовляли всі органи, перестав працювати мозок.
		Для усунення суперечностей між роз`ясненнями експерта, даними в судовому засіданні та висновками експертизи № 330 від 22.04.2020, судом за клопотанням сторони захисту, призначено комплексну судово-медичну експертизу. 
		Згідно висновку комплексної судово-медичної експертизи №16 від 26.02.2021, встановлено що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_10 явилась поліорганна недостатність: двобічна застійна гнійно-флегмонозна плевропневмонія (запалення легень), міокардит (запалення м`язу серця), ендокардит (запалення зовнішньої оболонки серця), гіпоксичне ураження головного мозку, як ускладнення колото-різаного пошкодження лівої половини грудної клітки, котре проникало в плевральну порожнину з ушкодженням м`яза серця. Спричинені вище вказані тілесні ушкодження ОСОБА_10 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, через свої ускладнення потягли за собою настання смерті, тобто знаходяться в непрямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті. Також лікарями ІНФОРМАЦІЯ_2 був встановлений гострий інфаркт міокарду, ІІ тип, гостра стадія, серцева недостатність, хронічна серцева недостатність. Даний стан в прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю не знаходиться, однак міг сприяти наступленню смерті. Кваліфікована та спеціалізована медична допомога ОСОБА_10 згідно записів в медичній документації була надана своєчасно та в повному обсязі, однак смерть потерпілого наступила не безпосередньо від спричинених тілесних ушкоджень, а від ускладнень вказаних вище (т.2. а.с.187).
		Під час роз`яснення висновку експертизи експерт ОСОБА_30 в судовому засіданні зазначив, що згідно наказу №6 відповідно до Правил визначення причинно-наслідкового зв`язку зі смертю ОСОБА_10 встановлено, що якби смерть ОСОБА_28 настала на протязі декількох днів після події, це був би прямий причинно-наслідковий зв`язок. Беручи до уваги, що смерть ОСОБА_10 настала через двадцять вісім днів, в тому числі від пневмонії та інших захворювань, то має місце непрямий причинно-наслідковий зв`язок з настанням смерті. При цьому, ускладнення викликані особливостями організму, його реакцією на отримані тілесні ушкодження, що сприяло настанню смерті. 
		Зазначений висновоккомплексної судово-медичноїекспертизи №16від 26.02.2021,судом беретьсядо уваги,оскільки вньому буливраховані всідані,здобуті якпід часдосудового слідства,так іпід чассудового розгляду,він єкомплексним,логічним,обгрунтованим,а томувисновок експерта№  330 від 07.04.2020 судом до уваги не приймається.
		Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_6 були кваліфіковані за ст. 115 ч.1 КК України як умисне вбивство.
		   Пункт 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 роз`яснює, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст.121 КК України), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.
		   Кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 надійшло до суду з правовою кваліфікацією його дій за ст. 121 ч.2 КК України.
		   Під час судового розгляду прокурором змінено обвинувачення зі ст. 121 ч.2 на ст. 115 ч.1 КК України. Підставою зміни правової кваліфікації на думку сторони обвинувачення стали спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізація тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінка обвинуваченого і потерпілого, що передували події, їх стосунки, а також суб`єктивне ставлення обвинуваченого до наслідків своїх дій.
		Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_10 були знайомі тривалий час, обвинувачений працював у останнього. Допитані в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_13 , свідок ОСОБА_21 , останній є сусідом по гаражу, пояснили, що про існування конфліктів між обвинуваченим і загиблим їм невідомо, свідком яких ніколи не були. При цьому, допитаний в судовому засіданні ОСОБА_15 показав, що між батьком і ОСОБА_10 конфліктів не було, батько припинив працювати у останнього, оскільки перестав приходити на роботу. В день події, як зазначав вказаний свідок, конфліктів між останніми не було, вони вели бесіду, пили каву, а що стало причиною конфлікту йому невідомо, Отже конфлікт між останніми виник раптово, що свідчить про те, що між ними взаємовідносини не були неприязними. Як зазначав в судовому засіданні ОСОБА_6 , він схопив залізне полотно після того, як ОСОБА_10 взяв до рук полірувальну машинку і почав нею замахуватися. Вказані обставини підтверджено і показами свідка ОСОБА_15 , який почувши звук падаючого металу побачив ОСОБА_10 , в руках якого була полірувальна машинка, і батька, в руках якого був предмет схожий на ніж. Під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду не здобуто доказів про те, що ОСОБА_6 свідомо завдав удар, наперед знаючи, що такий удар призведе в послідуючому до смерті ОСОБА_10 . Крім цього, під час проведення комплексної судово-медичної експертизи встановлено, що спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_10 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, через свої ускладнення потягли за собою настання смерті, тобто знаходяться в непрямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті. Крім того, суд враховує, що після нанесення ОСОБА_6 ударів потерпілому ОСОБА_10 , останній залишався живим. Якби ОСОБА_6 мав умисел на вбивство, то ніщо не заважало останньому довести свій умисел до кінця на місці події.
		Твердження сторони захисту про те, що смерть ОСОБА_10 немає прямого причинно-наслідкового зв`язку із завданими тілесними ушкодженнями є хибними, оскільки сам факт заподіяння ножового поранення в життєво важливу частину тіла та характер поранення свідчить про умисний характер заподіяння такого тілесного ушкодження, що свідчить про умисел саме на спричинення тілесного ушкодження, а не про наявність умислу на заподіяння смерті ОСОБА_10 . Крім цього, під час роз`яснення висновку експертизи експерт ОСОБА_30 зазначив, що виявлені у ОСОБА_10 тілесні ушкодження через ускладнення потягли за собою смерть. 
		Також суд відхиляє твердження потерпілого ОСОБА_8 про те, що тілесні ушкодження синові були спричинені на вулиці, оскільки вказане спростовано дослідженими доказами, а саме кров загиблого була виявлена в гаражі, а саме на місці де вказував обвинувачений та свідок ОСОБА_15 .
		Виходячи знаведеного,суд вважаєвину обвинуваченогодоведеною повністюта кваліфікуєйого умиснідії заст.121ч.2КК Україні,які виразилисьв умисномунанесенні тяжкихтілесних ушкоджень,що спричинилисмерть ОСОБА_10 . 
		Суд відхиляє твердження сторони захисту, що в діях ОСОБА_6 вбачається склад кримінального правопорушення, передбачений ст. 118 КК України, а саме умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, оскільки вони не знайшли свого підтвердження. В судовому засіданні не встановлено існування умов необхідної оборони. Так зібраними доказами не доведено, що існувало суспільно-небезпечне посягання потерпілого на ОСОБА_6 , яке містило реальну загрозу для здоров`я обвинуваченого, зокрема не було виявлено будь-яких знарядь чи засобів, які б свідчили про протиправне бажання потерпілого спричинити шкоду обвинуваченому, а виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження, у вигляді синця, поверхневої рани та садна на голові, осаднення на обох нижніх кінцівках, садно на лівій нижній кінцівці, могли утворитися під час його затримання. Як вказували в судовому засіданні свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , під час затримання ОСОБА_6 чинив супротив та міг отримати вказані тілесні ушкодження, оскільки до затримання свідки вказали на те, що видимих тілесних ушкоджень у останнього не було. Також суд відхиляє твердження ОСОБА_6 про загрозу його життю у разі застосування потерпілим пістолета. Під час дослідження протоколу огляду місця події, пістолет, яким законно володів загиблий, був виявлений на другому поверсі гаражу, а не на місці події. При цьому, ОСОБА_6 зазначав, що не бачив пістолет, а це було його лише припущення. 
		Згідно висновку експерта №100-2020 від 31.03.2020 ОСОБА_6 по даним медичної документації, з 1995 року страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренія, параноїдна форма, б.т.п, змішаний (диссоціативно-психопатоподібний) дефект. Даний діагноз відповідає шифру F 20.00 міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. Під час даного психіатричного освідоцтва ОСОБА_6 виявляє ознаки ремісії. Ступінь вираженості змін зі сторони психіки у ОСОБА_6 на даний час обмежує його здатність повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_6 в період часу, до якого відноситься інкримінований йому протиправний вчинок, в тимчасовому розладі психічної діяльності не перебував. Виявляв ознаки шизофренії (психопатоподібний, дисоціативний тип дефекту), стан ремісії, ступінь вираженості яких була така, що обмежувала його здатність повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_6 під час вчинення інкримінованого йому діяння страждав на шизофренію (психопатоподібний, дисоціативний тип дефекту), стан ремісії. Однак, ступінь вираженості змін зі сторони психіки у ОСОБА_6 обмежувала його здатність у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_6 за своїм психічним станом в даний час примусових заходів медичного характеру не потребує. Потребує спостереження лікарем-психіатром за місцем його перебування (т.1 а.с.239).
		Під час роз`яснення висновку експертизи експерт ОСОБА_31 , зазначила, що під час проведення експертизи встановлено, що ОСОБА_6 страждає на шизофренію, прояви шизофренічного дефекту. У 1999 році у ОСОБА_6 виявлялися розлади мислення, у 2000 році змінили тип перебігу на безперервний, оскільки останній проходив часту госпіталізацію. Після 2012 року у Штеренберга йде стан ремісії, по записах ознак загострення та активних звернень до лікарні не було. Іноді за препаратами приходила мама. На даний час клінічні ознаки шизофренії, виявлено в негативній симптоматиці, виявлено ознаки психопатичного стану. Спілкування з підекспертним проводилося амбулаторно, встановлено контроль, підстав для призначення стаціонарної експертизи не було. В ході спілкування Штеренберг розумів що сталося, та відбувається наразі, розуміє, де він знаходиться, при цьому виявляв холодність до події. Стан ремісії полягає у відсутності загострення, відсутні галюцинації. Під час дослідження ОСОБА_14 повідомив, що не знає, як таке сталося, а тому на її думку, за наявності хвороби, він не міг усвідомлювати свої дії, не міг їх спрогнозувати, не стримався, не спрацювали «гальма». В період часу інкримінованого діянні Штеренберг свої дії усвідомлював не повною мірою, а тому є частково осудний.
		Для повного та всебічного розгляду кримінального провадження, для усунення будь-яких сумнівів, за клопотанням сторони захисту, судом призначено та проведено стаціонарну судово-психіатричну експертизу. 
		Згідно висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи №53 від 05.05.2021, в період часу, до якого відноситься інкриміноване діяння, ОСОБА_6 страждав на хронічне психічне захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії (F20.0), стан повної ремісії. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_6 міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. В теперішній час ОСОБА_6 страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді параноїдної шизофренії (F20.0), стан повної ремісії. ОСОБА_6 в теперішній час може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 не потребує. Під дію ст. 19 ч.2, 3 та ст. 20 КК України не підпадає (т.3. а.с.62).
		Під час роз`яснення висновку експертизи експерт ОСОБА_32 зазначив, при проведенні експертизи встановлено, що ОСОБА_14 тривалий час страждає на хронічну хворобу - шизофренію, але наразі прояви хвороби відсутні, стан повної ремісії, а тому в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Зазначив, що під час проведення стаціонарної експертизи з Штернбергом, останній послідовно розповідав про подію, зазначав, що шкодує про вчинене, не бажав такі наслідки, при цьому уникав відповіді на незручні питання, що свідчить про те, що його дії відбувалися відповідно до ситуації, що свідчить про відсутність перешкод, які б не давали йому змоги не розуміти свої дії. Наразі Штеренберг в стані повної ремісії, його мислення повне, стан повністю адекватний, збережено розумову діяльність. Штеренберг не позбавлений можливості усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними стосовно інкримінованого йому діяння і не підпадає під дію ст.ст. 19, 20 КК України.
		Суд бере до уваги висновок стаціонарної судово-психіатричної експертизи №53 від 05.05.2021, з урахуванням роз`яснень експерта ОСОБА_33 . Остання експертиза була проведена в умовах стаціонарного спостереження за обвинуваченим. ЇЇ висновки є логічними та обгрунтованими. Ними встановлено, що ОСОБА_34 на час події страждав на хронічне психічне захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, стан повної ремісії та міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Висновок №100-2020 від 31.03.2020 судом до уваги не береться, оскільки наявність хвороби і повідомлення ОСОБА_6 , що він не знає, як таке сталося, не може свідчити про те, що він не міг усвідомлювати значення своїх дії, що і підтверджено висновками стаціонарної експертизи.
		Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання  ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який згідно з ч.5 ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання, судом не встановлено.
		При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, є інвалідом 2-ї групи. 
		З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкції статті. 
		Потерпіла ОСОБА_13 пред`явила позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, який обвинувачений визнав в повному обсязі.
		Суд приходить до висновку про задоволення позову в частині відшкодування майнової шкоди, який підтверджено наданими документами, а саме витратами понесеними на поховання, спорудження пам`ятника та лікування, в сумі 299280 грн.
		Що стосується розміру моральної шкоди, то суд враховує, що внаслідок передчасної загибелі чоловіка потерпіла понесла і продовжує нести моральні страждання, переживання, стреси та інші негативні фактори, які виміряти в грошовому еквіваленті неможливо. 
		Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи загальний життєвий рівень громадян України, і здатність обвинуваченого ОСОБА_6 реально відшкодувати шкоду, суд, вважає за можливе розмір моральної шкоди визначити в сумі 700000 грн.
		Що стосується вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн., суд приходить до наступного висновку. Згідно договору № 27 від 25.04.2020, укладеного між ОСОБА_13 та АБ "КОКА ЕНД ПАРТНЕРС" порядок здійснення розрахунків визначається згідно акту виконаних робіт (т.1 а.с.65). Однак, суду не надано акт виконаних робіт, який підтверджує понесені потерпілою витрати, а надано лише попередній (оріентовний) розрахунок витрат на правничу допомогу (т.1 а.с.90). З огляду на наведене, суд в цій частині залишає позов без розгляду, що не позбавляє потерпілу звернутися до суду з такою позовною вимогою в порядку цивільного судочинства, підтвердивши понесені нею витрати належними доказами.
		Підлягає до задоволення уточнений позов Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту бюджету та фінансів Житомирської міської ради про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування особи, яка потерпіла від злочину в сумі 23709, 51 грн., оскільки підтверджені довідками, про понесені витрати.
		Витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, суд в порядку ст. 124 КПК України, стягує з обвинуваченого.
		Питання про речові докази, суд, вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
		Підлягають скасуванню арешти на майно, накладені ухвалами слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 05.03. та 10.03.2020.
		Підлягає продовженню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 ,оскільки ризик, передбачений ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду, не зменшився.
		Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в :
		    ОСОБА_6  визнати винуватиму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ст.121ч.2КК Україниі призначитийому покаранняза цимзаконом  8 (вісім) років 6 місяців позбавлення волі.
		 
		   Початок строку покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		 
		   Зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 04.03.2020 по день набрання вироком законної сили з розрахунку день за день.
		 
		   До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_6 продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів  по 28.01.2022 (включно).
		 
		   Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_13 299280(двістідев`яносто дев`ятьтисяч двістівісімдесят)грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 700000 (сімсот тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди. Позов в частині стягнення витрат на правову допомогу в сумі 10000 грн. - залишити без розгляду.
		 
		   Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 12025 (дванадцять тисяч двадцять) грн. 60 коп. (т.1 а.с.164,169,179,187,201,216) та 8900(вісімтисяч дев`ятсот)грн.84коп. на користь держави, в особі ТУ ДСА в Житомирській області.
		 
		   Стягнути з ОСОБА_6 на користьдержави вособі Департаментубюджету фінансівЖитомирської міськоїради - 23709 (двадцять три тисячі сімсот дев`ять) грн. 51 коп.
		 
		   Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 05.03.2020 та 10.03.2020 на одежу ОСОБА_10 , змиви, 4 кухонні ножі, предмет схожий на пістолет з маркуванням «БЕРКУТ» калібру 9 мм. Р.А. НОМЕР_2 із магазином, в якому знаходиться 8 набоїв, дозвіл на зброю № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_10 , мобільний телефон марки «iPhone» чорного кольору, одежу ОСОБА_6 , мобільний телефон марки «Престижио» з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» (т.1 а.с.243-245).
		 
		   Речові докази: одежу ОСОБА_10 : кофту чорного кольору, жилетку темно-синього кольору, штани чорного кольору фірми «адідас», труси синього кольору із червоними смужками, черевики чорного кольору, які зберігаються в камері схову Житомирського РУП  знищити; змив на марлевий тампон, 4 кухонні ножі, слід від низу взуття, які зберігаються в камері схову Житомирського РУП  знищити; дозвіл на зброю№ НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_10 ,який зберігаєтьсяв камерісхову ЖитомирськогоРУП передати увідповідний відділполіції;предмет схожийна пістолетз маркуванням«БЕРКУТ» калібру9мм.Р.А. НОМЕР_2 із магазином,в якомузнаходиться 8набоїв, який зберігається в камері схову Житомирського РУП - повернути спадкоємцям, у разі наявності дозвільних документів, у разі їх відсутності - передати у відповідний підрозділ поліції для оплатного вилучення; мобільний телефон марки «iPhone» чорного кольору, який зберігається в камері схову Житомирського РУП  повернути ОСОБА_13 ; мобільний телефон марки «Престижио» з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», який зберігається в камері схову Житомирського РУП  звернути в рахунок відшкодування шкоди; одежу ОСОБА_6 , а саме кросівки темно-сірого кольору, спортивні штани синього кольору, куртку темно-сірого кольору, футболку темно-сірого кольору із зображенням білого кольору, спортивну кофту синього кольору, які зберігаються в камері схову Житомирського РУП  повернути ОСОБА_6 , а вразі не запиту  знищити (т.2 а.с.1). 
		 
		   Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		 
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		   Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
		 
		   Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий-суддя ОСОБА_1 
		 
		Судді ОСОБА_2 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...