Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 713/1426/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
Надіслано судом: 29.11.2021. Зареєстровано: 30.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2021.
Дата набрання законної сили: 01.02.2022
Номер судового провадження: 2/713/454/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 713/1426/21 
		Провадження №2/713/454/21 
		РІШЕННЯ 
		іменем України
		 
		23.11.2021 м. Вижниця
		Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Кириляк А.Ю., за участю  секретаря  Матейчук Л.Ю., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Войцеховської Н.Я. , представника органу Опіки та піклування Вижницької РДА Усової В.П.,  розглянувши у   судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Вижниця  позов  ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4   до  Акціонерного товариства «Українська залізниця»,  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Вижницької РДА Чернівецької області про відшкодування моральної шкоди заподіяної смертю ,-
		                                                           ВСТАНОВИВ:
		Позивач  звернувся в суд з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця»,  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Вижницької РДА Чернівецької області про відшкодування моральної шкоди заподіяної смертю .
		В позові вказує, що 19.01.2018 року потяг скоїв наїзд на гр. ОСОБА_5 , 1979 р.н-., який внаслідок отриманих травм помер.
		19.01.2018 року за фактом настання цієї події було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018260060000025 та розпочато досудове розслідування.
		У відповідності  до лікарського свідоцтва про смерть № 97 від 22.01.2018 року, отримані ОСОБА_5 тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинно-наслідковому і його смертю.
		Вважає між наїздом на ОСОБА_5 (тобто дією джерела підвищеної небезпеки ст. 1187 ЦК України) та смертю останнього наявний причинно-наслідковий зв`язок.
		Вказує, що власником тепловоза №953 Чернівці-Вижниця ТЧ-13 ЧЕРНЦ є Акціонерне товариство Українська Залізниця , а машиніст цього поїзду - ОСОБА_6 , який працював машиністом тепловозу до 31.08.2020 року в Регіональній філії "Львівська залізниця" AT "Укрзалізниця", що підтверджується листом-відповіддю на адвокатський запит від AT Укрзалізниця.
		Позивач ОСОБА_3 є колишньою дружиною загиблого, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_1 . 
		Після розірвання шлюбу позивач в порядку ст. 133 СК України відновила своє дошлюбне прізвище та стала ОСОБА_3 , після чого 26.04.2010 року був зареєстрований шлюб з ОСОБА_8 та позивачем було змінено прізвище на ОСОБА_3 у відповідності до свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_2 а ОСОБА_4 - син загиблого, що підтверджується його свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 .
		Зазначає, що ОСОБА_4 , втратив одного з батьків, позбавлений можливості отримувати допомогу та підтримку від батька. Крім цього, він втратив і можливість тривалого життєвого зв`язку з одним із батьків протягом свого майбутнього життя. Для людини важливими є виховання, порада та підтримка батька, приклад для наслідування, якого він позбувся внаслідок ДТП. ОСОБА_4 , втратив батька в 12 років, що безумовно впливає на його подальше життя.
		Батьки ОСОБА_4 розлучені і він проживає з мамою, що й так є потрясінням в житті дитини, а втрата батька назавжди виключила будь-яку можливість подальших відносин з батьком, отримання за нього матеріальної допомоги, а також підтримки та поради в подальшому житті.
		Щодо тяжкості вимушених змін - зміни в життєвому устрої, тобто втрата одного з найближчих людей є непоправною і надзвичайно тяжкою втратою. Смерть людини є найтяжчою подією для її близьких. В житті позивача стались невиправні зміни, більше ніколи він не зможе побачити рідного батька, провести разом час.
		  Оскільки, ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 ,2006 року народження, вона здійснює представництво неповнолітнього сина .
		Враховуючи те, що смерть ОСОБА_5 змінила життя ОСОБА_4   та зруйнувала нормальні життєві зв`язки, Позивач оцінює розмір грошового відшкодування завданої йому моральної шкоди у грошовому еквіваленті - 300000,00 грн. (триста тисяч гривень 00 копійок). Такий розмір є розумним і справедливим і зможе хоча б частково допомогти в організації свого життя після тяжкої втрати.
		Просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) - 300 000 грн. (триста тисяч гривень) в якості відшкодування моральної шкоди.
		Представник позивача в судовому  засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини вказані у позові, просив позов задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала подала свої письмові заперечення, вказувала ,що сума моральної шкоди 300000 гривень не відповідає принципу розумності та справедливості. Крім того вказує, що відсутні докази  для відшкодування моральної шкоди , що стали  наслідком сильних душевних страждань та пережитого нервового стресу , як стверджує позивач  до позовної заяви не додано.
		Вважає, що   у разі задоволення (повністю або частково) судом позовних вимог позивача  і встановлена судом сума буде перевищувати чотирикратний мінімальної заробітної плати (у 2021р. - 24000грн.), відповідачу, як податковому агенту, при виплаті визначеної судом суми моральної шкоди, відповідно буде утримати з такої суми та сплатити в бюджет 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору.
		  В зв`язку з наведеним, відповідач звертає увагу суду на необхідність врахувати  вказану вимогу Податкового кодексу України, під час прийняття рішення.
		Також, вважає за необхідне встановити чи перебував ОСОБА_5 у стані алкогольного сп`яніння у момент наїзду, у зв`язку з чим було направлено запит адвоката слідчому СВ Вижницького відділу поліції Кіцманського ВП ГУНП України в Чернівецькій області, лейтенанту поліції  Бруєву В.А. для з`ясування цих обставин. Просили в позові відмовити. Однак відповіді так і не отримала. 
		Представник Орган опіки та піклування Вижницької РДА Чернівецької області в судовому засіданні підтримала позов просила його задовольнити .
		Суд, заслухавши доводи сторін, розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, визначивши юридичну природу правовідносин і закон який їх регулює, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що  ОСОБА_3 перебувала з ОСОБА_5 , шлюб,який  між ними було розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу  серії НОМЕР_5 .
		Згідно свідоцтва про народження  серії  НОМЕР_6 виданого виконавчим комітетом Вашківецької міської ради 16.10.2006 року , актовий запис  53, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 - ОСОБА_3 , змінила прізвище на ОСОБА_3 .
		19.01.2018 р близько 22 год. 30 хв. в м. Вашківці на частині залізничної дороги сполученням Чернівці-Вижниця було виявлено труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жит. АДРЕСА_1 . Причиною смерті останнього стало наїзд тепловоза маршрутним сполученням «Чернівці - Вижниця», під керуванням машиніста ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя с. Біла Чорторийського району Тернопільської області. В результаті чого ОСОБА_5 , отримав тілесні ушкодження не сумісні життям.
		19.01.2018 року за фактом настання цієї події було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018260060000025 та розпочато досудове розслідування.
		Згідно висновку експерта №97 від 22.01.2018, за результатами  проведеної судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя м. Вашківці. Вижницького р-ну,  Чернівецької області,  причина смерті: травматична ампутація голови на рівні шиї.
		Виїздом СОГ на місце події було встановлено що машиніст ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , керуючи тепловозом по маршруту і сполученням м. Чернівці - м. Вижниця, близько 22 год. 00 хв. прибув на і станцію м. Вашківці з м. Чернівці. На станції м. Вашківці пробув 10 хв. і  рушив до м. Вижниця. Надалі приблизно через 5 хв. після відправлення на околиці м. Вашківці, після виконання повороту з правої сторони колії ОСОБА_6 побачив що щось лежить. В цей час відстань до невідомого на той  час предмету становила близько 30 м., після чого ОСОБА_13 відразу застосував екстрене гальмування. Локоматив зупинився приблизно через 50 м. ОСОБА_13 вийшов на вулицю та побачив частини тіла людини, що лежали по різні сторони колії та знаходилися по заду межі останнього вагону. ОСОБА_13 після побаченого сповістив чергового по станції м. Вашківці  Калинчука та пробувши ще 30 хв. поїхав далі. Вході очікування ОСОБА_6 ,  на місце події прибула карета швидкої медичної допомоги.
		Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 97 від 22.01.2018 року, отримані ОСОБА_5 отримані при зіткненні  з потягом  чи іншим транспортним засобом, тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинно-наслідковому і його смертю.
		Постановою про закриття кримінального провадження від 24 лютого 2018 року винесеною Слідчим СВ Вижницького ВБ Бруєв В.А.  кримінальне провадження  внесене до ЄРДР за № 12018260060000025 від 20.01.2018 року  за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.276  закрито на п п.1 ч.1 ст. 284 КПК України. Дана постанова є чинною.
		Власником тепловоза №953 Чернівці-Вижниця ТЧ-13 ЧЕРНЦ є Акціонерне товариство Українська Залізниця , а машиніст цього поїзду - ОСОБА_6 , який працював машиністом тепловозу до 31.08.2020 року в Регіональній філії "Львівська залізниця" AT "Укрзалізниця", що підтверджується наказами №57/ос від 20.03.2014 року та №76/ос від 31.08.2020 року та витягом з автоматизованої системи  АТ «Укрзалізниця».
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
		Згідно ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
		Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).
		Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).
		Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.
		Згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" № 4 від 01.03.2013 року обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
		З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
		Виходячи з наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
		Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 760/28302/18-ц (провадження № 61 - 12464св20), від 02 листопада 2020 року у справі № 133/1238/17 (провадження № 61 - 19345св19).
		Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено (частина друга статті 1193 ЦК України).
		Відтак, АТ "Українська залізниця", з яким машиніст перебував у трудових відносинах, має нести відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.
		Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
		Разом із цим, відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.
		Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.
		Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.
		При цьому умисел потерпілого як обставина, що виключає відповідальність відповідача належними та допустимими доказами доведена не була.
		В пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року зазначено, що моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України кожна особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода підлягає відшкодуванню незалежно від майнової шкоди та розміру її відшкодування. Розмір відшкодування моральної шкоди позивачу визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, пов`язаних з противоправною поведінкою та страждань у зв`язку із пошкодженням майна, ступеня вини відповідача, який завдав шкоду.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Частина перша ст. 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Як передбачено ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми (ст.ст. 77-80 ЦПК України).
		Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		З наявних у справі, проаналізованих вище доказів, підтвердженим та доведеним є факт наїзду тепловоза №953 Чернівці-Вижниця ТЧ-13 ЧЕРНЦ , який належить АТ «Укрзалізниця», на ОСОБА_5 , який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці.
		Встановивши, що   неповнолітній ОСОБА_4 в інтересах якого діє мати ОСОБА_3 , був  Сином  загиблого ОСОБА_5 , суд дійшов висновку, що заподіяна позивачам моральна шкода внаслідок загибелі ОСОБА_5 підлягає відшкодуванню відповідачем АТ «Укрзалізниця», як власником джерела підвищеної небезпеки, оскільки представником останнього у судовому засіданні не доведено, що шкода була завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
		При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує вимоги розумності та справедливості, встановлені судом обставини, глибину та тривалість моральних страждань неповнолітнього, який він зазнав внаслідок смерті свого батька, характер та тривалість їх немайнових втрат, які зруйнувала нормальні життєві зв`язки ,  часу та зусиль, необхідних для відновлення душевного спокою та попереднього життєвого стану, зважаючи на невідворотність завданої шкоди,  суд вважає за можливе зменшити розмір відшкодування завданої позивачем смертю батька моральної шкоди до 136000 грн., задовольнивши, таким чином, вимоги позивача,-  частково.
		  Так, відповідно до ч.8 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
		  Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		При подачі позову до суду позивачі були звільнені від сплати судового збору на підставі п. 2 ч 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
		За ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Оскільки позовні вимоги судом задоволені частково, витрати зі сплати судового збору у розмір 2000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
		  Керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265,353-355 ЦПК України, суд
		                                                           УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4   до  Акціонерного товариства «Українська залізниця»,  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Вижницької РДА Чернівецької області про відшкодування моральної шкоди заподіяної смертю,-задовольнити частково .
		Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця»  на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКП НОМЕР_4 ) жителя АДРЕСА_2 , інтереси якого представляє  ОСОБА_3 (РНОКП НОМЕР_8 ) в якості  відшкодування моральної шкоди -  136000 (сто тридцять шість тисяч ) грн. 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця»,  судовий збір у розмірі 2000 (дві тисячі гривень ) в дохід держави. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного  суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Позивач: ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 жителя АДРЕСА_2 .
		Відповідач : Акціонерне товариство «Українська залізниця», місцезнаходження: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ЄРДПОУ 40075815
		Третя особа : Орган опіки та піклування Вижницької РДА , адреса : м.Вижниця вул.Українська, 88 . 
		Суддя Антоніна КИРИЛЯК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...