Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/15353/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 29.11.2021. Зареєстровано: 30.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2021.
Дата набрання законної сили: 27.01.2022
Результат оскарження 27.01.2022 Вінницький апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/127/4654/17

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №127/15353/17
		Провадження № 2/127/4654/17 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       17.11.2021 року         м. Вінниця
		       
		Вінницький міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі Матвійчук А.В.,
		розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до міського комунального підприємства «Медичний стоматологічний центр», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору лікаря-стоматолога ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
		В С Т А Н О В И В: 
		До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до міського комунального підприємства «Медичний стоматологічний центр», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору лікаря-стоматолога ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
		Позов мотивовано тим, що 05.01.2017 року позивач звернулась до МКП «Медичний стоматологічний центр». Лікар - стоматолог ОСОБА_2 , до якої позивач звернулась, оглянула її та поставила пломбу на зуб № 5 з правого боку верхньої лицевої щелепи та поставила пломбу на зуб № 4 з лівого боку верхньої щелепи, за що було сплачено 518,00 гривень (за зуб № 5 - 264,50 гривень, за зуб № 4 - 253,50 гривень). Гарантію на пломби надано на 6 місяців.
		В подальшому, ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні у Северинівському спецсанаторії з 12.01.2017 року по 03.02.2017 року, що підтверджується довідкою № 36 від 03.01.2017 року.
		Після того, як позивачу було поставлено пломбу на зуб № 5 з правого боку верхньої лицевої щелепи, вона відчувала як краї пломби дряпають язик, а потім зуб взагалі почав бентежити. При візуальному огляді позивач побачила, що пломба весь зуб не покриває, зуб розколовся: більша частина зуба відломилась. ОСОБА_1 звернулась 03.04.2017 до лікаря ОСОБА_2 , яка відмовилась будь-що робити по гарантії. Лікар ОСОБА_2 повідомила, що вона зуб №5 з правого боку верхньої лицевої щелепи не лікувала, пломба просіла, і взагалі ця пломба була поставлена багато років назад.
		Позивач зробила рентген, і лікар ОСОБА_2 поставила на зуб № 5 тимчасову пломбу, за що було сплачено 181,00 гривень за лікування та 56,00 гривень за рентген.
		Наступного дня, як лікар ОСОБА_2 поставила тимчасову пломбу на зуб №5, позивачу рознесло щоку. Позивач ходила до лікаря 3 рази, лікар ОСОБА_2 промивала цей зуб, ставила ліки, і 18.04.2017 року поставила остаточну пломбу. В цей же день, лікар ОСОБА_2 рекомендувала протезувати цей зуб № 5 коронкою.
		Те, що саме лікар-стоматолог ОСОБА_2 ставила позивачу цю пломбу на зуб № 5, засвідчує наказ про оголошення їй догани, де підтверджено, що вона не внесла запис про лікування зуба № 5 в історію хвороби позивача.
		Позивач вважає, що лікар ОСОБА_2 навмисно нанесла шкоду її здоров`ю. ОСОБА_1 витратила зайвих 501, 50 гривень, і їй необхідно протезувати зуб № 5, на що необхідно витратити 1 000,00 гривень.
		Позивач відчуває себе приниженою через те, що з неї роблять винувату, хоча це не так, і саме через це морально страждає. Більше того, позивачу довелось відчувати біль, стрес при неякісному виконанні лікарем ОСОБА_2 лікуванні, і доведеться повторно пережити біль при виконанні протезування коронки, хоча цього можна було уникнути.
		Вищенаведені обставини і зумовили звернення до суду з відповідним позовом.
		Ухвалою суду від 04.08.2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до міського комунального підприємства «Медичний стоматологічний центр», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору лікаря-стоматолога ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, справу призначено до розгляду.
		Ухвалою суду від 19.03.2018 року призначено по справі судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи. Провадження по справі зупинено до отримання висновку експерта.
		25.04.2018 року МКП «Медичний стоматологічний центр» подало заяву про забезпечення позову у вище зазначеній цивільній справі.
		Ухвалою суду від 27.04.2018 року заяву міського комунального підприємства «Медичний стоматологічний центр» про забезпечення позову повернуто заявникові.
		Ухвалою суду від 12.05.2020 року провадження у справі поновлено.
		Ухвалою суду від 04.06.2020 року копію ухвали, цивільну справу № 127/15353/17, медичні картки стоматологічного хворого ОСОБА_1 № 184980 від 2008 року, б/н від 2008 року, № 38035 від 2012 року, № 1719 від 2017 року направлено до Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи для продовження проведення експертизи, яка призначена ухвалою суду від 19.03.2018 року. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
		Ухвалою суду від 23.04.2021 року провадження у справі поновлено, призначено справу до розгляду у загальному позовному провадженні. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
		Ухвалою суду від 23.04.2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Жмудю О.О. відмовлено. Питання про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області Жмудю О.О. в цивільній справі № 127/15353/17 передано до відділу прийому та реєстрації (канцелярія) Вінницького міського суду Вінницької області для визначення іншому судді у порядку, встановленому ч. 1 статті 33 ЦПК України.
		Ухвалою судді Бессараб Н.М. від 27.04.2021 року відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Жмудя О.О. у цивільній справі № 127/15353/17 за позовом ОСОБА_1 до міського комунального підприємства «Медичний стоматологічний центр», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору лікаря-стоматолога ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
		19.07.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача, з якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позовної заяви, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		Враховуючи викладені у відзиві обставини, суд прийшов до висновку про визнання поважними причини пропуску строку для подачі відзиву.
		27.07.2021 року до суду надійшло клопотання від позивача, відповідно до якого, зокрема, позивач вважає, що відзив на позовну заяву поданий з порушенням строку, а тому не може бути долучений до справи.
		Ухвалою суду від 07.09.2021 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до міського комунального підприємства «Медичний стоматологічний центр», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору лікаря-стоматолога ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди до розгляду по суті.
		В судове засідання позивач не з`явилась, суду надала заяву про перенесення судового розгляду на іншу дату, оскільки буде приймати участь в іншому судовому засіданні.
		Відповідач та третя особа в судове засідання також не з`явились, їх представником подано заяву про розгляд справи у їх відсутність.
		Враховуючи те, що позивачем вже неодноразово заявлялись клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність позивача, а також представника відповідача та третьої особи, враховуючи заяву про розгляд у їх відсутність.
		Суд розцінює дії позивача як зловживання своїми процесуальними правами, враховуючи те, що справа перебуває в провадженні з липня місця 2017 року.
		Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається, згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
		Право на подання скарги та на компенсацію закріплено в Європейській хартії прав пацієнтів, Конституції України, Основах законодавства України про охорону здоров`я, Цивільному кодексі України, ЗУ «Про захист прав споживачів».
		Згідно ст.ст. 13,14 Європейської Хартії Прав Пацієнтів в Україні, кожна особа має право скаржитися на завдані їй страждання і збитки та право отримати відповідь чи іншу відповідну реакцію. Кожна особа має право на отримання відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди, завданої у зв`язку з взаємодією з системою охорони здоров`я, зокрема з наданням медичної допомоги, протягом розумного строку.
		За приписами ч. 1 ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40 Конституції України).
		Відповідно до ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров`я, кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає:
		а) життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров`я людини;
		б) безпечне для життя і здоров`я навколишнє природне середовище;
		в) санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає;
		г) безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;
		д) кваліфіковану медичну та реабілітаційну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря та фахівця з реабілітації, вибір методів лікування та реабілітації відповідно до рекомендацій лікаря та фахівця з реабілітації, вибір закладу охорони здоров`я;
		е) достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров`я і здоров`я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь;
		є) участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в сфері охорони здоров`я;
		ж) участь в управлінні охороною здоров`я та проведенні громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством;
		з) можливість об`єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров`я;
		и) правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов`язаних із станом здоров`я;
		і) відшкодування заподіяної здоров`ю шкоди;
		ї) оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я.
		Статтею 16 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що  шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.
		Кожен пацієнт має право оскаржити неправомірне рішення і отримати компенсацію, якщо його здоров`ю заподіяно шкоди. Відповідачем завжди є роботодавець - заклад охорони здоров`я чи лікар-ФОП.
		Медична допомога має бути доступною, якісною та безпечною, а підхід до лікування -індивідуальним, без будь-якої дискримінації, пов`язаної зі станом здоров`я. Пацієнт має свободу вибору: сам обирає заклад охорони здоров`я, лікаря і методи лікування відповідно до рекомендацій лікаря. Медики мають суворо зберігати медичну таємницю і водночас надавати пацієнту інформацію про стан його здоров`я.
		При порушенні прав пацієнт має право: звернутися до головного лікаря із письмовою заявою/скаргою і попросити її зареєструвати (в такому разі пацієнту зобов`язані надати відповідь); якщо не вдалося владнати ситуацію, звернутися у департамент/управління охорони здоров`я міста чи області або на гарячу лінію місцевих органів виконавчої влади чи Уряду.
		Будь-який громадянин має право подати заяву про проведення клініко-експертної комісії до департаментів охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також КЕК МОЗ України. Такі комісії контролюють якість надання допомоги і розглядають усі випадки, в яких може йтися про неналежну допомогу пацієнту - від випадків з розбіжністю діагнозів до летальних.
		Ще один спосіб захисту - звернення до Інспекції з питань захисту прав споживачів.
		Якщо на жодному з етапів не вдалося владнати ситуацію, пацієнт має право звернутись до суду.
		Відповідальність за вчинення шкоди (моральної чи матеріальної) несуть заклади охорони здоров`я, а також медичні працівники, які займаються приватною практикою. Тобто відповідачем є роботодавець (заклад охорони здоров`я чи ФОП), а третьою особою - медичний працівник, дії якого спричинили шкоду.
		Якщо йдеться про компенсацію матеріальної шкоди, то підставою можуть бути як протиправні дії медперсоналу, так і їх бездіяльність, внаслідок чого здоров`ю пацієнту завдано шкоди.
		Майнова шкода в охороні здоров`я - це або реальні збитки (витрати на препарати, протезування, діагностику, лікування та реабілітацію, посилене харчування, сторонній догляд тощо) або втрачені можливості доходу (коли людина через лікарську помилку втратила працездатність). Ступінь втрати працездатності визначає судово-медична експертиза. Так само експертиза має підтвердити необхідність подальшої реабілітації, лікування тощо.
		Крім того, кожен має право на компенсацію моральної шкоди. Цей вид відшкодування призначається незалежно від призначення чи розміру компенсації майнової шкоди.
		За статтею 22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Статтею 23 ЦК України  особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає:  1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;  2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;  3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;  4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Статтею 906 ЦК України передбачена відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг:  збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.
		Статтею 1166 ЦК України передбачено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду:  майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Статтею 1167 ЦК України передбачені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду:  моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Стаття 1168 ЦК України передбачає відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи:  моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я за статтею 1195 ЦК України:  фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
		У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
		Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.
		Договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
		Стаття 1196 ЦК України передбачає відшкодування шкоди, завданої фізичній особі під час виконання нею договірних зобов`язань: шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи під час виконання нею договірних зобов`язань (договір перевезення тощо), підлягає відшкодуванню на підставах, встановлених статтями 1166 та 1187 цього Кодексу.
		Статтею 1209 ЦК України передбачено підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару, робіт (послуг): виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них.
		Відшкодування шкоди не залежить від вини виготовлювача товару, що є нерухомим майном, виконавця робіт (послуг), а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах.
		Виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару, результатів робіт (послуг).
		Відповідно до ч. 1 ст. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу чиїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 лікується в міському комунальному підприємстві «Медичний стоматологічний центр» з 2008 року, про що свідчать записи у первинній медичній документації.
		Вперше верхній правий п`ятий зуб ОСОБА_1 лікувала у червні 2015 року з приводу вторинного карієсу згідно протоколу у лікаря ОСОБА_3 (канали були раніше пломбовані).
		05.01.2017 року ОСОБА_1 звернулася до лікаря ОСОБА_2 зі скаргами на відлом вестибулярної стінки коронкової частини верхнього правого п`ятого зуба. Скарг у пацієнтки не було, згідно запису, від рентгенографії вона відмовилась, було поставлено діагноз вторинний карієс і вестибулярна стінка зуба була відреставрована світлополімерною пломбою.
		ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні у Северинівському спецсанаторії з 12.01.2017 року по 03.02.2017 року, що підтверджується довідкою № 36 від 03.01.2017 року.
		03.04.2017 року ОСОБА_1 повторно звернулася до лікаря ОСОБА_2 зі скаргами на відлом уже піднебінної стінки даного зуба та іноді виникаючу ниючу біль.
		На рентгенографії виявлено та описано розрідження кісткової тканини розміром 0,1 - 0,2 мм. без чітких контурів у ділянці верхівки зуба та не повністю запломбований канал піднебінного кореня. Поставлено діагноз хронічний періодонтит верхнього правого п`ятого зуба (15) та проведено лікування згідно протоколу. До початку лікування ОСОБА_1 була письмово поінформована та погодилася, що в період лікування може бути «передбачуване ускладнення» в області зубу що лікується. 
		18.04.2017 року лікування було завершено. Тимчасова пломба замінена на постійну. Пацієнтка попереджена, що зуб за своїми клінічними ознаками потребує покриття коронкою, про що записано у медичній стоматологічній картці. 
		У грудні 2017 року лікарем ортопедом МКП «Медичний стоматологічний центр» ОСОБА_5 зуб було покрито коронкою. 
		Оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, ухвалою суду від 19.03.2018 року призначено по справі судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи. 
		15.04.2021 року на адресу суду надійшли матеріали цивільної справи № 127/15353/17 та висновок експертів № 93-к від 19.03.2021 року.
		Так, з даного висновку вбачається, зокрема, що ОСОБА_1 було направлено рекомендований лист - запрошення на експертну комісію для визначення якості наданої стоматологічної допомоги, але пацієнтка на засідання не з`явилась. В день проведення засідання комісії до ОСОБА_1 виїжджав співробітник обласної стоматологічної поліклініки для допомоги їй бути присутньою на засіданні комісії. Однак, пацієнтки за адресою: АДРЕСА_1 , не було і зі слів сусіда ОСОБА_1 там не проживає біля 2-х років, за заявленим телефоном НОМЕР_1 не відповідає. 
		05.10.2020 року на адресу суду надійшов лист з Обласного бюро судово-медичної експертизи про обов`язкову участь ОСОБА_1 в обстеженні для проведення експертизи.
		Супровідним листом від 19.10.2020 року, який ОСОБА_1 отримала особисто 22.10.2020 року, ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність зв`язатись із судово-медичним експертом ОСОБА_4 для узгодження дати проведення обстеження.
		04.12.2020 року на адресу суду повторно надійшов лист з Обласного бюро судово-медичної експертизи про обов`язкову участь ОСОБА_1 в обстеженні для проведення експертизи та необхідність зв`язатись із судово-медичним експертом ОСОБА_4 для узгодження дати проведення обстеження.
		Супровідним листом від 08.12.2020 року, який ОСОБА_1 особисто отримала 14.12.2020 року, ОСОБА_1 було повторно повідомлено про необхідність зв`язатись із судово-медичним експертом ОСОБА_4 для узгодження дати проведення обстеження.
		ОСОБА_1 для судово-медичного обстеження не з`явилась.
		Згідно висновку експертів КУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» № 93-к від 19.03.2021 року, на підставі вивчення «Медичних карт стоматологічного хворого» № 284979 від 2008 року, № 38035 від 2012 року, № 1719 від 2017 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, медичних документів (рентгенівського знімку зубів з фотокопією від 14.04.17 року та ксерокопії прицільного рентгенівського знімку від 16.08.2017 року) на її ім`я, а також матеріалів цивільної справи № 127/15353/17 від 18.07.2017 року в 2 томах, судово-медична експертна комісія прийшла до наступних підсумків.
		З наданих медичних документів на ім`я ОСОБА_1 , щодо лікування 5-го зуба справа верхньої щелепи відомо, що вона звернулася за медичною допомогою в МКП "Медичний стоматологічний центр": 05.06.2015 року - на момент огляду канали запломбовані. Наявні скарги на дефект попередньої пломби. Було встановлено діагноз - вторинний карієс та проведено лікування препарування каріозної порожнини та встановлення нової пломби; 05.01.2017 року - скарги на наявність каріозної порожнини. При огляді - відлом медіальної поверхні коронкової частини зуба. Від проведення рентгенограми відмовилась; проведене лікування - препарування каріозної порожнини та постановка пломби, діагноз - вторинний карієс; 03.04.2017 року - скарги на відлом коронкової частини 5 зуба, пломба без пошкоджень; об`єктивно - відлом піднебінної стінки 5-го зуба, на рентгенівському знімку наявне вогнище подразнення 0,1 -0,2 мм без чітких контурів на верхівці кореня. Піднебінний канал запломбований, не просвітлюється; діагноз - хронічний гранулематозний періодонтит. Лікування - попередня пломба знята (щічний канал не прохідний, піднебінний - залишки пломбувального матеріалу), медикаментозна обробка піднебінного каналу, розширення, пломбування зі застосуванням штифта з гутаперчею, постановка тимчасової пломби; 18.04.2017 року - скарг не має; тимчасова пломба знята, проведена медикаментозна та інструментальна обробка, встановлена постійна пломба. Рекомендовано протезування через відсутність дистальної і піднебінної стінок 5- го зуба справа верхньої шелепи.
		Вивчивши медичні матеріали надання стоматологічної допомоги ОСОБА_1 , стосовно 5-го зуба справа верхньої щелепи, судово-медична експертна комісія дійшла висновку, що діагноз «Хронічний гранулематозний періодонтит» встановлений вірно, на підставі діагностичних критеріїв, згідно додатку до наказу МОЗ №566 від 23.11.2004 року «Терапевтична стоматологія» (глибока каріозна порожнина в анамнезі вторинний карієс зуба з пломбуванням каналів, безболісне зондування стінок, дна каріозної порожнини, відсутність реакції на дію термічного фактору, безболісна перкусія, при рентгенологічному дослідженні зуба - наявність обмеженого розрідження кісткової тканини біля верхівки кореня). Надання стоматологічної допомоги, а саме проведене обстеження та лікування 5-го зуба справа верхньої щелепи, відповідало встановленим діагнозам - «Вторинний карієс» (05.01.2017) та «Хронічний гранулематозний періодонтит» (03.04.2017), що підтверджується локальними протоколами лікування стоматологічних хворих.
		Дати відповідь на питання: «Чи присутній у ротовій порожнині ОСОБА_1 пролікований п`ятий верхній премоляр справа?», «Чи була втрачена жувальна ефективність через відсутність зубів у ОСОБА_1 .?» та «Чи наявна у ОСОБА_1 патологічна стертість твердих тканин зубів?» не представляється можливим, в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не з`явилася для судово-медичного обстеження, а в наданій медичній документації відповідні дані не відображені.
		Судом встановлено, що позивач, яка була достовірно обізнана про необхідність зв`язатись із судово-медичним експертом ОСОБА_4 для узгодження дати проведення обстеження, в подальшому про дату, час та місце судово-медичного обстеження, до експертної установи не з`явилась, що свідчить про її ухилення від проведення зазначеної експертизи з метою встановлення істини у справі.
		Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
		Аналізуючи зазначену норму процесуального закону, можна дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення факту ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.
		Позивач не довела наявність поважних причин, які перешкоджали їй з`явитися до експертної установи для судово-медичного обстеження. Нез`явлення позивача до експертної установи свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо надання їй медичних послуг.
		Про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України, учасники справи попереджались ухвалою суду від 19.03.2018 року.
		Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснював учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.
		Дослідивши надані докази у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог і підстав, суд вважає, що відповідач спростував відсутність вини, тоді як позивач на порушення вимог ст.81 ЦПК України, не надала суду достатньо допустимих та належних доказів того, що послуги, надані їй у МКП «Медичний стоматологічний центр» лікарем -стоматологом ОСОБА_2 були неякісними, що саме внаслідок неякісних медичних послуг лікаря у неї спричинена необхідність подальшого лікування.
		Так, медичний заклад позивач вибрала сама, лікар мав необхідні документи для лікувальної практики, послуги оплатила в повному обсязі (не ставила питання про зменшення плати, розірвання договору, тощо) ухилилась від судово-медичного обстеження, не встановила належними та допустимими доказами порушення лікування.
		Надання стоматологічної допомоги ОСОБА_1 відповідало локальним протоколам, затвердженим головним лікарем комунального підприємства «Медичний стоматологічний центр» та погодженим Департаментом охорони здоров`я Вінницької міської ради. Діагнози пацієнтці ОСОБА_1 виставлялися вірно. План обстеження відповідав поставленому діагнозу. Відсутність у пацієнтки ОСОБА_1 8-ми зубів з 2012 року знизило жувальну ефективність на 40% за Агаповим, а також могло привести до патологічної стертості твердих тканин зубів. 
		Будь-яких правових доказів, які б давали суду правові підстави для стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідача суду не надано і судом таких доказів не здобуто.
		Враховуючи вище викладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі. Оскільки підстави відшкодування моральної шкоди залежать від порушених прав та інтересів позивача, що в даному випадку не встановлено судом, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди також слід відмовити.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Враховуючи те, що позивач при зверненні до суду була звільнена від сплати судових витрат, їх слід компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Керуючись ст.ст. 3,4, 5,13,76-83,141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд-
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до міського комунального підприємства «Медичний стоматологічний центр», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору лікаря-стоматолога ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити повністю.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
		Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Міське комунальне підприємство «Медичний стоматологічний центр», місцезнаходження: вул. Келецька, 68, м. Вінниця.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору лікар-стоматолог Федоренко Марина Петрівна, місцезнаходження: вул. Келецька, 68, м. Вінниця.
		Повний текст судового рішення складено 29.11.2021 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                 О.О. Жмудь

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...