Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/183/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2021.
Дата набрання законної сили: 25.11.2021
Номер судового провадження: 61-13202ав21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем  України 
		 
		25 листопада 2021 року 
		м. Київ
		 
		справа № 824/183/19
		провадження №61-13202ав21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітов М. Ю. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., 
		за участю секретаря судового засідання - Іванової І. О., 
		 
		учасники справи:
		заявник - компанія Ostchem Holding Limited (Остхем Холдінг Лімітед),
		заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Одеський припортовий завод», Фонд державного майна України,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) апеляційну скаргу компанії Ostchem Holding Limited (Остхем Холдінг Лімітед) на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2021 року в складі судді Сліпченка О. І. у справі за заявою компанії Ostchem Holding Limited (Остхем Холдінг Лімітед), заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Одеський припортовий завод», Фонд державного майна України про визнання і надання дозволу на виконання остаточного рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма від 11 жовтня 2016 року в справі № V2016/065 за позовом Ostchem Holding Limited до Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» про стягнення коштів, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст вимог
		 
		У жовтні 2019 року компанія Ostchem Holding Limited звернулася до суду з вищевказаною заявою та просила:
		визнати та надати дозвіл на виконання на території України остаточного рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма від 11 жовтня 2016 року в справі № V2016/065 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (далі - ПАТ «Одеський припортовий завод») на користь компанії Ostchem Holding Limited процентів на суму 193 257 811,22 доларів США, процентів на суму 57 977 343,37 доларів США, 670 181, 42 євро витрат на адвокатів та представницькі витрати, процентів на суму 670 181,42 євро з 11 жовтня 2016 року, 239 680 євро, 37 доларів США та 1 378 шведських крон витрат арбітражу, процентів на суму 239 680 євро, 37 доларів США та 1 378 шведських крон з 11 жовтня 2016 року;
		 
		видати виконавчий лист на примусове виконання остаточного рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма від 11 жовтня 2016 року в справі № V2016/065.
		 
		Заява мотивована тим, що на підставі рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма від 11 жовтня 2016 року в справі № V2016/065, яке набрало законної сили 11 жовтня 2016 року, ПАТ «Одеський припортовий завод» зобов`язане сплатити компанії Ostchem Holding Limited вищевказані суми.
		 
		Разом з тим, зазначене рішення добровільно не виконується ПАТ «Одеський припортовий завод».
		 
		Короткий зміст ухвали апеляційного суду як суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 липня 2021 року у задоволенні заяви компанії Ostchem Holding Limited (Остхем Холдінг Лімітед, Республіка Кіпр) про визнання та надання дозволу на виконання остаточного рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма від 11 жовтня 2016 року в справі № V2016/065  відмовлено.
		 
		Ухвала апеляційного суду як суду першої інстанції мотивована тим, що визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма від 11 жовтня 2016 року суперечитиме публічному порядку України, зважаючи на необхідність захисту екологічної та економічної безпеки держави Україна.
		 
		 
		 
		 
		Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
		 
		У серпні 2021 року компанія Ostchem Holding Limited (Остем Холдінг Лімітед, Республіка Кіпр) звернулася до Верховного Суду з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення заяви в повному обсязі.
		 
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що ухвалення судового рішення про задоволення позову щодо стягнення заборгованості з ПАТ «Одеський припортовий завод» під час розпочатої процедури приватизації не протирічить фундаментальним засадам та принципам правопорядку України, тому не може порушувати публічний порядок в Україні.
		 
		Необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням рішення і може, у випадку свавільного застосування, носити характер штучного нормативного бар'єру, який з точки зору міжнародного права є недопустимим.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження у вказаній справі.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		ПАТ «Одеський припортовий завод» та Фонд державного майна України направили відзиви на апеляційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		 
		Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга компанії Ostchem Holding Limited підлягає залишенню без задоволення.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		 
		Встановлено, що ПАТ «Одеський припортовий завод» є юридичною особою, засновником якого є Фонд державного майна України, який є центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить завод. 99,57 % акцій вказаного підприємства належить державі Україна.
		 
		26 квітня 2012 року відбулись загальні збори акціонерів ПАТ «Одеський припортовий завод», оформлені Протоколом №01/12. На цих зборах прийнято рішення попередньо схвалити договір (контракт) на постачання АТ «Одеський припортовий завод» у 2013 році природного газу, що укладатиметься до 25 квітня 2013 року та буде вчинятися товариством і підписуватися посадовою особою відповідно до статуту та виданої довіреності, оскільки прогнозована ринкова вартість цього правочину буде перевищувати 25 відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності.
		 
		25 січня 2013 року між компанією Ostchem Holding Limited та ПАТ «Одеський припортовий завод» укладено Контракт №20-СН-36-1 купівлі-продажу природного газу.
		 
		Відповідно до умов контракту ПАТ «Одеський припортовий завод» зобов`язалося придбати 590 000 000 куб. м газу, загальною вартістю 253 700 000 доларів США.
		 
		24 травня 2013 року сторони уклали Додаткову угоду № 1, відповідно до якої ПАТ «Одеський припортовий завод» зобов`язалося придбати 1 250 000 000 куб. м газу загальною вартістю 237 500 000 доларів США.
		 
		20 листопада 2013 року сторони уклали Додаткову угоду №2, відповідно до якої змінено платіжні реквізити.
		 
		16 грудня 2013 року сторони уклали Додаткову угоду №3, відповідно до якої ПАТ «Одеський припортовий завод» зобов`язався придбати 2 616 000 000 куб. м газу, загальною вартістю 1 124 880 000 доларів США.
		 
		У Розділі 9 Контракту міститься Арбітражне застереження, згідно якого у випадку, коли досягнення згоди в процесі переговорів та консультацій неможливе протягом 30 днів з моменту виникнення будь-якого спору або розбіжності, спори передаються на розгляд Арбітражного суду інституту Торгівельної палати м. Стокгольм. Арбітраж складається з трьох арбітрів, при цьому кожна зі сторін назначає по одному арбітру. Арбітри, призначені сторонами, обирають третього, який виконує функції арбітра-голови суду (пункт 9.2.). Рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольм є остаточним та не підлягає оскарженню і має для сторін обов`язкову силу (пункт 9.6.).
		 
		25 липня 2016 року Арбітражний інститут Торгової палати м. Стокгольма по справі № V2016/065 за позовом Ostchem Holding Limited до ПАТ «Одеський припортовий завод» про стягнення коштів ухвалив часткове рішення, згідно якого зобов`язав ПАТ «Одеський припортовий завод» сплатити компанії Ostchem Holding Limited 193 257 811, 22 доларів США, які є не оскаржуваним непогашеним основним боргом перед компанією Ostchem Holding Limited, і 57 977 343, 37 доларів США, які є не оскаржуваним нарахованим штрафом на користь компанії Ostchem Holding Limited відповідно до статті 7.2 Контракту. 
		 
		Вказане рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма набрало законної сили 25 липня 2016 року.
		 
		11 жовтня 2016 року Арбітражний інститут Торгової палати м. Стокгольма у цій же справі  ухвалив остаточне рішення, згідно якого зобов`язав ПАТ «Одеський припортовий завод» виплатити компанії Ostchem Holding Limited проценти відповідно до розділів 4,6 та 9 Закону Швеції про процентні ставки на суму 193 257 811,22 доларів США з 12 червня 2016 року до повної сплати; процентні ставки на суму 57 977 343,37 доларів США з 12 червня 2016 року до повної сплати; 670 181,42 євро як витрати адвокатів та представницькі витрати Ostchem Holding Limited плюс встановлені законом проценти за прострочений платіж від дати остаточного рішення до повної сплати.
		 
		Здійснено розподіл арбітражних витрат, зобов`язано ПАТ «Одеський припортовий завод» виплатити Ostchem Holding Limited 239 680 євро, 37 доларів США та 1 378 шведських крон.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Частиною першою статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
		За змістом даної норми виключно наявність арбітражної угоди, укладеної між сторонами, є підставою для розгляду справи арбітражем.
		 
		Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 вказаного Закону.
		 
		Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
		 
		Відповідно до статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
		 
		Міжнародно-правовою основою визнання та виконання іноземних арбітражних рішень в Україні є Нью-Йоркська Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року (далі - Нью-Йоркська Конвенція), Конвенція про правову допомогу 1993 року та Київська Угода 1992 року.
		 
		Нью-Йоркська Конвенція зобов`язує державу, що її підписала, визнавати іноземні арбітражні рішення обов`язковими та виконувати їх. До визнання та виконання іноземних арбітражних рішень не повинні застосовуватися істотно більш обтяжливі умови, ніж ті, які існують для визнання і виконання «внутрішніх» рішень (стаття III).
		 
		У Нью-Йоркській Конвенції встановлені однакові для всіх держав-учасниць вичерпні, такі, що не підлягають розширеному тлумаченню, переліки: по-перше, документів, які сторона має надати органу «компетентної влади» у разі звернення з клопотанням про визнання і примусове виконання арбітражного рішення, і, по-друге, підстав, з яких компетентний суд може відмовити у визнанні і виконанні арбітражного рішення.
		 
		Визначення органу, до компетенції якого належить розгляд клопотання про визнання і виконання арбітражного рішення, а також процедура розгляду таких клопотань здійснюється відповідно до норм національного законодавства тієї держави, де запитується визнання і виконання рішення.
		 
		Відповідно до положень частини першої статі 475 ЦПК України питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.
		 
		Форма, зміст заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, документи, що до неї додаються, визначені статтею 476 ЦПК України.
		 
		На рівні внутрішнього законодавства правило обов`язковості визнання та виконання арбітражного рішення при поданні до компетентного суду письмового клопотання (заяви) закріплено у частині першій статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Цей Закон застосовується до міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, однак положення, передбачені статтями 8, 9, 35 і 36 цього Закону, застосовуються і в тих випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном (стаття 1).
		 
		Відповідно до частини першої статті 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
		 
		Частиною першою статті V Нью-Йоркської Конвенції, статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу:
		 
		1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:
		а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або
		б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
		в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана;
		г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або
		ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або
		2) якщо суд визнає, що:
		а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу;
		б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
		 
		Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.
		 
		Відповідно до пункту «b» частини другої статті V Нью-Йоркської конвенції 1958 року у визнанні та виконанні арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада держави, в якій запитується визнання та виконання, встановить, що визнання і приведення до виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї держави.
		 
		Аналогічні положення містяться у статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» і у підпункті «б» пункту 2 частини першої статті 478 ЦПК України.
		Відповідно до частини другої статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонного-промислового комплексу, внесеного до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта.
		 
		Під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу, стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо (пункт 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України»).
		 
		Такі принципи та засади стосуються насамперед національної безпеки України, тобто захищеності державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про національну безпеку України»), а державна політика у сфері означеної безпеки спрямована, зокрема, на захист людини і громадянина (частина перша статті 3 вказаного Закону).
		 
		Публічний порядок як перешкода для виконання арбітражного рішення пов`язується з визначенням міжнародного публічного порядку, який слід розуміти як сукупність визнаних державою принципів і правил, які можуть перешкоджати визнанню та виконанню арбітражних рішень, винесених міжнародним комерційним арбітражем, якщо визнання та виконання призведе до порушення цих принципів або у процесуальному плані, або в частині змісту самого рішення. Міжнародний публічний порядок будь-якої країни включає, зокрема, правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок).
		 
		Виходячи із системного тлумачення статті V Нью-Йоркської конвенції 1958 року, підстави для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення, передбачені частиною другою статті V Конвенції, на відміну від підстав, зазначених у частині першій цієї статті, можуть бути застосовані судом ex officio, тобто за власної ініціативи суду.
		 
		Положення частини другої статті V Нью-Йоркської конвенції 1958 року слід розглядати як обов`язок компетентної влади (суду) держави перевіряти арбітражне рішення, визнання та виконання якого запитуються у цій державі, на предмет його відповідності вимогам цієї норми Конвенції. При чому цей обов`язок діє незалежно від того, чи посилається сторона, яка заперечує проти визнання і виконання арбітражного рішення, на предмет існування названої перешкоди у визнанні.
		 
		Суд держави, в якій подане таке клопотання, зобов`язані здійснювати перевірку того, чи призведе до порушення публічного порядку України саме визнання і звернення до виконання цього арбітражного рішення.
		 
		Порушення публічного порядку слід застосовувати як виключну міру для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення. Особливість застосування категорії публічного порядку на стадії вирішення питання про визнання та виконання арбітражного рішення полягає у тому, що йдеться не про те, що правочин, щодо виконання якого виник спір, суперечить публічному порядку (статті 228 ЦК України), не норма іноземного права, застосована арбітражем при вирішенні спору по суті, суперечить публічному порядку України (стаття 12 Закону України «Про міжнародне приватне право»), а саме визнання і виконання арбітражного рішення, ухваленого за результатами вирішення спору, суперечить публічному порядку.
		 
		Застереження про публічний порядок - це механізм, який закріплює пріоритет загальнодержавних інтересів над приватними і охороняє таким чином публічний порядок держави від будь-яких негативних впливів на нього. Це застереження не допускає виконання на території держави такого арбітражного рішення, внаслідок виконання якого будуть вчинені дії, заборонені законом держави, які заподіюють шкоду суверенітету чи безпеці держави, є несумісними з принципами побудови економічної, політичної, правової систем у державі.
		 
		Встановлено, що частковим рішенням Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма від 25 липня 2016 року в справі № V2016/065, яке набрало законної сили 25 липня 2016 року, зобов`язано ПАТ «Одеський припортовий завод» сплатити компанії Ostchem Holding Limited 193 257 811, 22 доларів США, які є неоскаржуваним непогашеним боргом, і 57 977 343, 37 доларів США, які є неоскаржуваним нарахованим штрафом відповідно до статті 7. 2 Контракту.
		 
		У листопаді 2018 року компанія Ostchem Holding Limited звернулася до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання на території України зазначеного арбітражного рішення.
		 
		Постановою Верховного Суду від 08 червня 2021 року в справі № 824/241/2018 відмовлено у задоволенні заяви компанії Ostchem Holding Limited про визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма від 25 липня 2016 року в справі № V2016/065.
		 
		Під час розгляду цієї справи Верховним Судом як судом апеляційної інстанції було встановлено, що ПАТ «Одеський припортовий завод» є підприємством державного сектору економіки, 99,57 % акцій якого належать державі Україна.
		 
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», ПАТ «Одеський припортовий завод» у категорії «Хімічний комплекс» є об`єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
		 
		Такий статус підприємства, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, ПАТ «Одеський припортовий завод» мав також на час укладення Контракту № 20-СН-36-1, Додаткової угоди № 1 від 24 травня 2013 року, Додаткової угоди № 2 від 20 листопада 2013 року та Додаткової угоди № 3 від 16 грудня 2013 року, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1734 «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави».
		 
		Враховуючи вид основної господарської діяльності, ПАТ «Одеський припортовий завод» є суб`єктом господарської діяльності, у власності (користуванні) якого перебувають пожежовибухонебезпечні об`єкти, і на нього поширюється дія Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки».
		 
		Крім того, у справі № 824/241/2018 Верховним Судом встановлено, що фактичним набувачем виплат, вимог та доходів в результаті примусового виконання на території України Арбітражного рішення від 25 липня 2016 року буде АТ «Газпромбанк» - юридична особа Російської Федерації, факт агресивних дій якої на території держави Україна підтверджено низкою документів міжнародних організацій та актами внутрішнього законодавства України. 
		 
		З урахуванням вищенаведених обставин, Верховний Суд у справі № 824/241/2018 дійшов висновку, що визнання та надання дозволу на виконання цього арбітражного рішення в справі № V2016/065, яким з ПАТ «Одеський припортовий завод» на користь компанії Ostchem Holding Limited стягнуто суму основного боргу та штрафу, суперечитиме публічному порядку України, зважаючи на необхідність захисту екологічної та економічної безпеки держави Україна.
		 
		У справі, що переглядається, компанія Ostchem Holding Limited звернулася до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання на території України остаточного рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма від 11 жовтня 2016 року в справі № V2016/065 про стягнення з ПАТ «Одеський припортовий завод» на користь компанії процентів за невиконання Контракту купівлі-продажу природного газу № 20/СН-26-1 від 25 січня 2013 року
		 
		Тобто, остаточне рішення Арбітражного інституту Торгівельної палати м. Стокгольм від 11 жовтня 2016 року, визнати та надати дозвіл на виконання якого просить компанія Ostchem Holding Limited, було ухвалене в тій самій справі № V2016/065, що і попереднє рішення від  25 липня 2016 року.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		 
		З огляду на те, що ПАТ «Одеський припортовий завод» є об`єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, суб`єктом господарської діяльності, у власності (користуванні) якого є об`єкти підвищеної небезпеки, що покладає на нього обов`язок вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу, з урахуванням тієї обставини, що Верховний Суд у справі № 824/241/2018 встановив, що визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма від 25 липня 2016 року в справі № V2016/065 суперечитиме публічному порядку України, правильними є висновки суду про відмову в задоволенні заяви компанії Ostchem Holding Limited про визнання та надання дозволу на виконання остаточного рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма від 11 жовтня 2016 року в цій же справі.
		 
		Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду, ці доводи не спростовують висновків про відсутність передбачених законом підстав для задоволення заяви компанії Ostchem Holding Limited.
		Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
		Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи, що апеляційний суд повно, всебічно та правильно встановив обставини справи, ухваливши законне та обґрунтоване судове рішення з правильним застосуванням норм процесуального права, то апеляційну скарга компанії  Ostchem Holding Limitedпідлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - залишенню без змін.
		 
		Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу компанії  Ostchem Holding Limited  залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2021 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		Повний текст постанови складено 30 листопада 2021 року.
		  Судді:    М. Ю. Тітов   А. Ю. Зайцев   Є. В. Коротенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...