Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/34072/21-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2021. Зареєстровано: 01.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2021.

Номер судового провадження: 2-11276/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/34072/21-ц 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 листопада 2021 року Печерський районний суд міста Києва в складі:                        
		головуючого судді - Бусик О.Л.
		при секретарі судових засідань -Шевчук А.В.
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 
		відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про захист прав споживачів,-
		 
		 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		24 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» (далі - ТОВ «Українське бюро кредитних історій»), акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»), товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал»), у якому просив визнати зобов`язання позивача перед АТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором №26254920300985 від 10 грудня 2013 року на суму 2545,25 грн із поточною заборгованістю в розмірі 3974,45 грн та поточною простроченою заборгованістю в розмірі 2545,25 грн припиненими; визнати зобов`язання позивача перед ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором №001-04066-161213 від 16 грудня 2013 року на суму 15109,06 грн із загальною поточною заборгованістю в розмірі 25813,63 грн припиненими; визнати інформацію надану АТ КБ «Приватбанк» для формулювання кредитної історії позивача за кредитним договором №26254920300985 від 10 грудня 2013 року недостовірною; зобов`язати ТОВ «Українське бюро кредитних історій» видалити зі своєї бази кредитних історій інформацію про заборгованість позивача за кредитними договорами №26254920300985 від 10 грудня 2013 року та №001-04066-161213 від 16 грудня 2013 року; зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» звернутися до осіб, які адмініструють бази кредитних та розповсюджують інформацію про заборгованість позивача по кредитним договорам №26254920300985 від 10 грудня 2013 року та №001-04066-161213 від 16 грудня 2013 року з приводу вилучення недостовірної інформації про ці договори; стягнути з ТОВ «Українське бюро кредитних історій», АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Вердикт Капітал» моральну шкоду з кожного по 29788,08 грн.
		В обґрунтування позову, позивач зазначав про те, що на початку 2021 року він звернувся до декількох банків за отриманням кредиту, однак йому було відмовлено з тих підстав, що ТОВ «Українське бюро кредитних історій» внесло до кредитної історії позивача недостовірну інформацію про несплачені кредити АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Вердикт Капітал».
		Зазначена на сайті ТОВ «Українське бюро кредитних історій» інформація про заборгованість позивача не відповідає дійсності, оскільки у зв`язку із закінченням усіх строків, що мають суттєве значення, зокрема строку дії банківської картки АТ КБ «Приватбанк», якою дійсно користувався позивач у 2011 році жодні договори укладені в цьому році У позивача не збереглися. 
		Позивач звернувся до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» із вимогою витребувати у АТ КБ «Приватбанк» підтвердження укладення зазначених договорів або вилучити недостовірну інформацію. Однак ТОВ «Українське бюро кредитних історій» спірні договори не надав, при цьому зазначив, що АТ КБ «Приватбанк» не підтвердив відсутність заборгованості.
		Вказаними діями відповідачів позивачу завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює у розмірі 29788,08 грн. Вказану суму позивач просить сягнути з кожного відповідача. 
		Отже неправомірними діями відповідачів позивачу завдано моральних страждань, що є підставою для стягнення з них моральної шкоди у визначеному позивачем розмірі. 
		Ухвалою судді від 30 червня 2021 року в справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
		19 серпня 2021 року від АТ КБ «Приватбанк» надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано про те, що позивач визнає те, що між ним та АТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір шляхом складання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, які оприлюднені на офіційному сайті «АТ КБ «Приватбанк». В той же час позивач не заперечує про те, що отримав та користувався кредитною карткою АТ КБ «Приватбанк», однак підставою припинення зобов`язань за кредитними договорами зазначає закінчення строку дії картки, що нне відповідає вимогам ст.ст. 599-609 ЦК України.
		Що стосується стягнення з відповідачів моральної шкоди, то позивач не надав належних та допустимих доказів факту заподіяння йому моральної шкоди, протиправної поведінки відповідача, яка б могла призвести до порушення прав позивача.
		17 вересня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано про те, що АТ КБ «Приватбанк» не надає спірні договори для огляду та будь-які інші докази наявності заборгованості позивача. 
		29 вересня 2021 року від ТОВ «Вердикт Капітал» надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано про те, що 03 листопада 2020 року між ТОВ «ФК «Женева» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги та зміну кредитора №03/11-02-Д, відповідно до умов якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги в тому числі за кредитним договором №001-04066-161213. До ТОВ «ФК «Женева» право грошової вимоги перейшло відповідно від акціонерного товариства «Дельта Банк».
		Ураховуючи те, що під час укладення спірного кредитного договору позивач не заявив про відмову від укладення кредитного договору на протязі 14 днів, як того передбачає ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», тому вважається таким, що погодився з його умовами, а тому умови договору є обов`язковими для виконання сторонами, які його уклали. 
		При цьому, позивач прагне визнати недійсним кредитний договір однак не зазначає порушень та обставин, що доводять його позицію. 
		Що стосується моральної шкоди, то вказана позивачем сума жодними доказами, аргументами та посиланнями на обставини, які б могли свідчити про тяжкі душевні страждання не доведена. 
		29 вересня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує на те, що спірний кредитний договір не містить таких суттєвих умов як ціна та перелік додатків із змістом, визначеним сторонами. Отже, не відповідає вимогам до правочинів, встановлених статтею 203 ЦК України. Кім того, спірний кредитний договір №001-04066-161213 від 16 грудня 2013 року не наданий жодним із відповідачів. 
		17 листопада 2021 року від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. 
		Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
		Суд установив, що згідно з договором про відступлення права вимоги від 03 листопада 2020 року та зміну кредитора №03/11-02-Д,  укладених між ТОВ «ФК «Женева» та ТОВ «Вердикт Капітал» до останньогоперейшло право вимоги в тому числі за кредитним договором №001-04066-161213, що зазначено в додатку №1 до договору. До ТОВ «ФК «Женева» право грошової вимоги перейшло відповідно від АТ «Дельта Банк».
		Згідно з випискою з рахунку ОСОБА_1 від 28 вересня 2021 року за кредитним договором, укладеним з АТ КБ «Приватбанк» від 10 грудня 2013 року залишок по рахунку з урахуванням кредитного ліміту становить - 3974,45 грн.
		Згідно з інформацією, розміщеною на сайті ТОВ «Українське бюро кредитних історій»www.ubki.ua за інформацією ТОВ «Вердикт Капітал» у ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитною карткою від 16 грудня 2013 року в сумі 25813,63 грн, та за інформацією АТ КБ «Приватбанк» за кредитною карткою від 10 грудня 2013 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість в сумі 3974,45 грн.
		26 квітня 2021 року ОСОБА_1 направив запит до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» про те, що він не згоден з інформацією по кредитам у зв`язку з тим, що вони є шахрайськими.
		06 травня 2021 року ТОВ «Українське бюро кредитних історій» надало відповідь про те, що на запит АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Вердикт Капітал» не підтвердили, що договори шахрайські, тому підстави для вилучення інформації по кредитам відсутні. 
		Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
		Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).
		Відповідно ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
		Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 ЦК України).
		Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (статті 599 ЦК України).
		Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначав про те, що оскільки у зв`язку із закінченням усіх строків дії кредитних договорів, що мають суттєве значення, зокрема строку дії банківської картки АТ КБ «Приватбанк», якою дійсно користувався позивач у 2011 році жодні договори укладені в цьому році у позивача не збереглися. 
		Отже, підставою припинення зобов`язань за кредитними договорами, позивач зазначає закінчення строку дії кредитної картки АТ КБ «Приватбанк». 
		Проте, як убачається із матеріалів справи, позивач не надав жодного належного та допустимого доказу про виконання зобов`язань перед АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Вердикт Капітал» в повному обсязі за кредитними договорами. При цьому, закінчення строку дії кредитної картки, як підстава припинення зобов`язання, чинним законодавством не передбачене. 
		Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів моральної шкоди, то вони не підлягають задоволенню з огляду на таке.
		Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтею 1167ЦК Українидоказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.
		Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювана шкоди.
		У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Таким чином, позивач повинен надати докази як на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності фізичної чи юридичної особи, так і докази спричинення йому моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між діями, бездіяльністю заподіювача та спричиненою шкодою.
		Частиною першою статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Звертаючись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, позивач зазначав про те, що поширення недостовірної інформації про наявність у нього заборгованість за кредитними договорами завдає йому моральних страждань.
		Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди, понесених моральних страждань, та не доведено наявність такої шкоди, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вину останнього в її заподіянні.
		За таких обстави, підстави для задоволення позову відсутні.
		Керуючись ст.ст.526,530, 599, 638, 1054 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265,267,273,274,280,354,355 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про захист прав споживачів - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повний текст судового рішення складено 29 листопада 2021 року. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                     О.Л. Бусик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...