Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/1727/20-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2021. Зареєстровано: 01.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2021.
Дата набрання законної сили: 29.11.2021
Номер судового провадження: К/9901/32389/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 листопада 2021 року 
		м. Київ
		 
		справа №120/1727/20-а
		адміністративне провадження №К/9901/32389/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Кашпур О.В.,
		суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.
		розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
		за позовом  ОСОБА_1 до Керівника апарату Київського апеляційного суду Радченка Олега Миколайовича, Держави Україна через Київський апеляційний суд про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Керівника апарату Київського апеляційного суду Радченка Олега Миколайовича на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Полотнянка Ю.П., суддів Драчук Т.О., Ватаманюка Р.В., 
		У С Т А Н О В И В :
		І. Короткий зміст позовних вимог 
		1. У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до керівника апарату Київського апеляційного суду Радченка О.М., Держави Україна через Київський апеляційний суд, у якому просив: 
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недотримання вимог статей 18, 19 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) при розгляді скарги позивача від 11 березня 2020 року; 
		- зобов`язати керівника апарату Київського апеляційного суду розглянути із дотриманням статей 18, 19 Закону №393/96-ВР звернення позивача від 11 березня 2020 року. Відповідь продублювати на електронну скриньку: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- стягнути на його користь із Держави Україна в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 грн шляхом перерахування на банківський рахунок;
		- судові витрати присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача;
		- допустити негайне виконання рішення суду. 
		ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. 
		3. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до порядку, визначеного Законом №393/96-ВР, право громадянина бути присутнім при розгляді звернення не є абсолютним і може бути реалізоване                    за певних умов, а також забезпечується обов`язком на прохання громадянина запрошувати його на засідання органу виключно у випадку розгляду такого виду звернення як заява чи скарга. Керівником апарату Київського апеляційного суду Радченком О.М. надано в установлений законом строк відповідь на звернення ОСОБА_1 , яке в силу вимог частини другої статті 3 Закону №393/96-ВР є таким, і повідомлено про відсутність правових підстав для його розгляду як скарги, оскільки за змістом поданого звернення не вбачається, які саме права і законні інтереси ОСОБА_1 порушені та, відповідно, підлягають поновленню Київським апеляційним судом. ОСОБА_1 , за висновками суду першої інстанції, висловив свої пропозиції/зауваження щодо організації діяльності установи, порядок розгляду яких відповідно до Закону №393/96-ВР не вимагає від відповідного органу запрошення та участі заявника. Відтак, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності керівника апарату Київського апеляційного суду Радченка О.М. щодо недотримання вимог статей 18, 19 Закону №393/96-ВР при розгляді звернення від 11 березня 2020 року та зобов`язання останнього розглянути це звернення із дотриманням вимог статей 18, 19 Закону №393/96-ВР. Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції зазначив,           що ця вимога є похідною, а оскільки суд не вбачає протиправної бездіяльності відповідача, то і підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.
		4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня               2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року скасовано     та ухвалено нове, яким позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність керівника апарату Київського апеляційного суду Радченка О.М. щодо недотримання вимог статей 18, 19 Закону №393/96-ВР при розгляді скарги ОСОБА_1 від 11 березня 2020 року. Зобов`язано керівника апарату Київського апеляційного суду Радченка О.М. розглянути скаргу ОСОБА_1 від 11 березня 2020 року із дотриманням статей 18, 19 Закону №393/96-ВР та урахуванням правових висновків суду в цій справі. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		5. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що при ухваленні рішення суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, що привело до неправильного її вирішення в частині розгляду відповідачем скарги ОСОБА_1 від 11 березня 2020 року. Звернення позивача від 11 березня 2020 року, як установив суд апеляційної інстанції, є скаргою в розумінні частини четвертої            статті 3 Закону №393/96-ВР і враховуючи норми статей 18, 19 Закону №393/96-ВР відповідач зобов`язаний був запросити ОСОБА_1 для розгляду його скарги. Водночас позивачем не доведено та не надано відповідних доказів завдання йому моральної шкоди. 
		ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		6. Керівник апарату Київського апеляційного суду Радченко О.М. подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року та залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року. 
		7. Як на підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник послався на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: неправильне застосування судом норм матеріального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Касаційна скарга також обґрунтована тим, що вона має виняткове значення для скаржника та стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. 
		8. Керівник апарату Київського апеляційного суду Радченко О.М. указує на те, що Закон №393/96-ВР у статті 3 чітко розмежовує такі види звернень як пропозиція (зауваження), заява (клопотання), скарга, і в залежності від виду звернення заявник має різний обсяг прав. Право заявника бути присутнім під час розгляду його звернення передбачене тільки для заяви та скарги, а подання звернення у формі пропозиції (зауваження) такого права заявникові не надає. Скаржник наголошує            на тому, що звернення ОСОБА_1 від 11 березня 2020 року всупереч законодавчому визначенню поняття «скарга» не містить будь-яких вимог про поновлення прав і захист законних інтересів громадянина, як і даних про те, які    саме права та інтереси ОСОБА_1 було порушено. Звернення ОСОБА_1  від 11 березня 2020 року, на думку скаржника, не є скаргою в розумінні норм статті 3 Закону №393/96-ВР і в зв`язку із чим норми статей 18, 19 Закону №393/96-ВР при його розгляді не застосовувалися. 
		9. Керівник апарату Київського апеляційного суду Радченко О.М. наголошує на           тому, що суд апеляційної інстанції: не вдався до аналізу статей 3, 4 Закону          №393/96-ВР; проігнорував невідповідність звернення ОСОБА_1 від 11 березня 2020 року законодавчому визначенню поняття «скарга»; безпідставно розцінив,                що звернення позивача необхідно вважати скаргою в розумінні частини четвертої статті 3 Закону №393/96-ВР, яка підлягає розгляду в порядку статті 19 цього Закону із запрошенням ОСОБА_1 ; не спростував висновку суду першої інстанції                  про те, що ОСОБА_1 у зверненні від 11 березня 2020 року висловив свої пропозиції/зауваження щодо організації діяльності установи, порядок розгляду          яких не вимагає від відповідного органу запрошення та участі заявника; не надав оцінку поясненням позивача, який вказував, що звернення містить пропозиції відповідно до статті 1 Закону №393/96-ВР; не розглянув аргументи відповідача           про те, що із тексту звернення ОСОБА_1 не вбачається порушення його суб`єктивного права та необхідність поновлення такого, а також що не існує законодавчо встановленого обов`язку Київського апеляційного суду забезпечувати відвідувачів доступом до справного копіювального апарату. Ототожнення судом апеляційної інстанції невідповідність скарги нормам частини четвертої статті                     3 Закону №393/96-ВР із невідповідністю звернення вимогам статті 5 цього Закону, що є підставою для відповідних наслідків, як зазначає скаржник, є помилковим. 
		ІV. Рух справи у суді касаційної інстанції
		10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:                 судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Мацедонської В.Е., Уханенка С.А. ухвалою             від 16 грудня 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 25 листопада 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 29 листопада 2021 року.
		V. Позиція інших учасників справи
		12. Відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надійшов, останній подав клопотання, сформоване 09 січня 2021 року в системі «Електронний суд», про долучення до матеріалів справи дві медичні довідки та надання додаткового строку для подання відзиву на касаційну скаргу, у якому не зазначив строк, який дозволить йому підготувати відзив, а також конкретних поважних причин, які йому завадили під час долікування після виписки 11 грудня 2020 року зі стаціонару підготувати відзив у встановлений строк. 
		VІ. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
		13. ОСОБА_1 11 березня 2020 року звернувся до керівника апарату Київського апеляційного суду із зверненням, яке назвав як скарга, де зазначив про те, що                11 березня 2020 року о 09 год 30 хв він виявив у кімнаті прийому громадян                     003 несправний апарат копіювання (зажовує бумагу), проте ніхто з апарату суду на це не реагує. ОСОБА_1 просив вжити належні заходи реагування, винних притягнути до юридичної відповідальності. Розгляд скарги просив провести за його участю із дотриманням прав, передбачених статтями 18, 19 Закону №393/96-ВР. Відповідь продублювати у тому числі на електронну скриньку.
		14. 08 квітня 2020 року керівник апарату Київського апеляційного суду                  Радченко О.М. надав відповідь №К-31, у якій, пославшись на приписи статей 3,                  4 Закону №393/96-ВР, вказав, що зі змісту скарги не вбачається, які права і законні інтереси чи свободи ОСОБА_1 було порушено; які перешкоди для здійснення його прав і законних інтересів чи свобод створюються судом, або які обов`язки незаконно було покладено на нього. З огляду на зазначене, відсутні підстави розгляду скарги ОСОБА_1 за його участю у порядку статей 18, 19 Закону №393/96-ВР. Додатково повідомлено про те, що задля створення комфортних             умов перебування громадян у кабінеті 0003 приміщення суду встановлений багатофункціональний пристрій, технічні несправності у роботі якого відсутні,                       й будь-яких усних та письмових зауважень громадян щодо несправностей багатофункціонального пристрою протягом 11 березня 2020 року до Київського апеляційного суду не надходило. 
		15. Уважаючи протиправною бездіяльність керівника апарату Київського апеляційного суду Радченка О.М. щодо недотримання вимог статей 18, 19 Закону №393/96-ВР при розгляді скарги від 11 березня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом. 
		VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
		16. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		17. Завданням адміністративного судочинства у силу приписів частини першої  статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		18. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні                суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень           та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		19. Статтею 40 Конституції України закріплено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		20. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права на звернення регулює Закон №393/96-ВР, за приписами частини першої статті 1 якого громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.           
		21. У статті 3 Закону №393/96-ВР визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина перша). Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб,          а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства (частина друга). Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове  звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (частина третя). Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб (частина четверта).            
		22. За приписами статті 4 Закону №393/96-ВР до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів    чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
		23. У частині першій статті 5 Закону №393/96-ВР передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
		24. Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду (частина перша статті 7 Закону №393/96-ВР). 
		25. Порядок розгляду звернень громадян урегульовано в розділі ІІ Закону           №393/96-ВР, зокрема, його статтями 14 (розгляд пропозицій (зауважень) громадян), 15 (розгляд заяв (клопотань)) та 16 (розгляд скарг громадян). 
		26. Згідно із частиною першою статті 14 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. 
		27. Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається               тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи,                  яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених            у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
		28. Приписами статті 18 Закону №393/96-ВР закріплені права громадянина при розгляді заяви чи скарги, якою передбачено, що громадянин, який звернувся                       із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати               усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
		29. У статті 19 Закону №393/96-ВР визначено обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, у частині першій якої закріплено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає      його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв            чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
		30. За приписами частини першої статті 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але                  не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін             вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення.             При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
		VІІІ. Позиція Верховного Суду
		31. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України). 
		33. Надаючи оцінку оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить із таких міркувань. 
		34. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, їх керівники та інші посадові особи зобов`язані діяти лише відповідно до закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством способи правомірної поведінки під час реалізації своїх повноважень.
		35. Під зверненнями громадян необхідно розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
		36. Порядок розгляду звернень громадян визначений Законом №393/96-ВР в залежності від виду звернення.  
		37. Законом №393/96-ВР обумовлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
		38. Водночас Законом №393/96-ВР закріплені обов`язки органів державної влади               і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від             форм власності, об`єднань громадян, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, вони у межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. 
		39. Отже, визначений Законом №393/96-ВР порядок розгляду звернень громадян із запрошенням до відповідного органу на прохання громадянина передбачений для таких видів звернень як заява та скарга.
		40. Відтак, право громадянина бути присутнім при розгляді звернення не є абсолютним і може бути реалізоване за певних умов, а також забезпечується обов`язком на прохання громадянина запрошувати його до відповідного органу виключно у випадку розгляду такого виду звернення як заява чи скарга.
		41. ОСОБА_1 , за висновками суду першої інстанції, звернувся до відповідача           11 березня 2020 року не із скаргою, а з пропозицією/зауваженням щодо організації діяльності установи, порядок розгляду яких згідно із Законом №393/96-ВР не вимагає від відповідного органу запрошення та участі заявника. Листом від                      08 квітня 2020 року №К-31 керівник апарату Київського апеляційного суду            Радченко О.М. надав позивачеві відповідь на вказане звернення і підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо недотримання вимог статей 18, 19 Закону №393/96-ВР при розгляді звернення від 11 березня 2020 року відсутні. 
		42. Водночас за висновками суду апеляційної інстанції, звернення  ОСОБА_1  від 11 березня 2020 року є скаргою і враховуючи норми статей 18, 19 Закону №393/96-ВР відповідач зобов`язаний був запросити ОСОБА_1 для розгляду цієї скарги.
		43. Як слідує зі змісту звернення ОСОБА_1 від 11 березня 2020 року, описана у ньому (зверненні) проблема стосувалася несправного апарату копіювання у кімнаті прийому громадян Київського апеляційного суду, на що ніхто із апарату суду                    не реагував. ОСОБА_1 просив вжити належні заходи реагування, винних притягнути до юридичної відповідальності, а також провести розгляд скарги за його участю із дотриманням прав, передбачених статтями 18, 19 Закону №393/96-ВР. 
		44. За визначенням, наведеним у статті 3 Закону №393/96-ВР, скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб (частина четверта).            
		45. Водночас за приписами статті 4 Закону №393/96-ВР до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина            які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
		46. Підсумовуючи наведене та враховуючи зміст звернення ОСОБА_1 від               11 березня 2020 року, Верховний Суд не може погодитися із позицією суду апеляційної інстанції про те, що вказане звернення позивача за своєю суттю є скаргою і що відповідач, зважаючи на норми статей 18, 19 Закону №393/96-ВР, зобов`язаний був запросити ОСОБА_1 для її розгляду.
		47. Розцінюючи звернення ОСОБА_1 від 11 березня 2020 року як скаргу, суд апеляційної інстанції не зазначив, яке за змістом указаного звернення вбачається порушення прав і законних інтересів чи свобод ОСОБА_1 ; які перешкоди для здійснення останнім прав і законних інтересів чи свобод створено Київським апеляційним судом, та/або які обов`язки на ОСОБА_1 було незаконно покладено. 
		48. Звернення від 11 березня 2020 року не містить вказівки на порушення прав та/або законних інтересів ОСОБА_1 начебто некоректною роботою копіювального апарату, який встановлений Київським апеляційним судом без законодавчої вимоги, для більш зручних умов відвідувачів суду, як і вимоги про поновлення прав та/або захист законних інтересів. 
		49. На звернення ОСОБА_1 від 11 березня 2020 року керівник апарату Київського апеляційного суду Радченко О.М. надав відповідь від 08 квітня 2020 року №К-31, у якій повідомив, що вказане звернення за своїм змістом не є скаргою,                 а тому відсутні підстави його розгляду за участю заявника у порядку статей 18,               19 Закону №393/96-ВР, зазначивши також про те, що технічні несправності у роботі багатофункціонального пристрою відсутні, та що будь-яких інших зауважень з приводу цього питання від громадян не надходило. 
		50. Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що суд апеляційної інстанції хоч і зробив висновки про те, що звернення ОСОБА_1 від 11 березня 2020 року                 є скаргою, при цьому опосередковано погодився, що ця «скарга» не містить необхідних вказівок, визначених Законом №393/96-ВР, указавши, що встановивши, що скарга позивача неналежно оформлена, відповідач повинен був її повернути, натомість розглянув без участі позивача. 
		51. Визнаючи протиправною бездіяльність керівника апарату Київського апеляційного суду Радченка О.М. щодо недотримання вимог статей 18, 19 Закону №393/96-ВР при розгляді «скарги» ОСОБА_1 від 11 березня 2020 року та зобов`язуючи відповідача розглянути цю «скаргу» із дотриманням статей 18,                    19 Закону №393/96-ВР, суд апеляційної інстанції помилково розцінив звернення ОСОБА_1 від 11 березня 2020 року як скаргу; залишив поза увагою те, що                не можна розуміти звернення як скаргу лише за назвою, присвоєною заявником; скарга у свою чергу має відповідати певним критеріям у силу вимог частини четвертої статті 3 та статті 4 Закону №393/96-ВР.
		52. Норми Закону №393/96-ВР не дозволяють тлумачити їх таким чином, що викладені у скарзі обставини являються абстрактним порушенням прав; ситуацією, яку необхідно виправити в цілому для блага третіх осіб.
		53. За приписами Закону №393/96-ВР необхідною передумовою звернення до відповідного органу зі скаргою є порушення права та/або законного інтересу громадянина, а сама скарга має містити вказівку на конкретне порушення права/інтересу та рішення, дію/бездіяльність, яким/якими таке право/інтерес скаржника порушене, а також вимогу про поновлення такого порушеного права/інтересу. 
		54. Верховний Суд уважає правильною позицію суду першої інстанції про те, що звернення ОСОБА_1 від 11 березня 2020 року за своєю суттю не є скаргою                у розумінні частини четвертої статті 3 та статті 4 Закону №393/96-ВР, а в силу частини другої статті 3 Закону №393/96-ВР є пропозицією/зауваженням, для розгляду яких Закон №393/96-ВР не вимагає запрошення та участі заявника.
		55. За таких обставин, Верховний Суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
		56. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		57. Оскільки суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції,                яке відповідає закону, Верховний Суд скасовує постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року та залишає в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року. 
		IХ. Судові витрати
		58. Підстав для розподілу судових витрат немає. 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційну скаргу Керівника апарату Київського апеляційного суду Радченка Олега Миколайовича задовольнити.
		2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року в справі №120/1727/20-а скасувати.
		3. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року в справі №120/1727/20-а залишити в силі. 
		4. Судові витрати не розподіляються.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий:                                                                                О. В. Кашпур 
		Судді:                                                                                           В. Е. Мацедонська
		                                                                                                    С. А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...