Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 683/2953/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2021. Зареєстровано: 01.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2021.
Дата набрання законної сили: 30.11.2021
Номер судового провадження: К/9901/36937/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 листопада 2021 року 
		м. Київ
		справа № 683/2953/15-а
		адміністративне провадження № К/9901/36937/18  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючий - Стародуб О.П., 
		судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02.02.2017 (суддя- Андрощук Є.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 (судді - Курко О.П., Соврига Д.І., Білоус О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міронекс» до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс Львів», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобіжук», ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування дозволу, 
		встановив:
		У листопаді 2015 року ТОВ "Міронекс" звернулось до суду з позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати дозвіл виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради №5 від 20.06.2006 на розміщення малої архітектурної форми кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_2», що належить ОСОБА_1 та зобов`язати демонтувати зазначений кіоск.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Міронекс" є власником готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі - продажу цілісного майнового комплексу від 28.02.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галущенко Н.М., а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №34322651 від 28.02.2015.
		Зазначений готель розташований на земельній ділянці площею 1623 кв.м, кадастровий номер 6810800000:04:002:0021, власником якої є Старокостянтинівська міська рада.
		На підставі договору оренди від 12.05.2015, вказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ "Міронекс" на строк до 01.03.2020.
		На відстані 6,7 метрів від будівлі готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1", за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться мала архітектурна форма кіоск "ІНФОРМАЦІЯ_2", що належить ОСОБА_1 та використовується нею для торгівлі.
		Кіоск розміщений на підставі дозволу Старокостянтинівської міської ради №5 від 20.06.2006 на земельній ділянці площею 7,5 кв.м за адресою АДРЕСА_3 , що належить Старокостянтинівській міській раді Хмельницької області та до 01.03.2017 перебуває в оренді у ОСОБА_1 , що підтверджується договором оренди земельної ділянки від 25.04.2014.
		30.04.2015 ТОВ "Міронекс" звернулось до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області з вимогою демонтажу ряду кіосків, в тому числі і кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_2", що належить ОСОБА_1 .
		Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області листом від 02.06.2015 за №47/18-41-1113/2015 відмовив у задоволенні скарги ТОВ "Міронекс", посилаючись на законність встановлення кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_2".
		Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ТОВ "Міронекс" звернулось до суду з цим позовом.
		В обгрунтування позовних вимог посилалось на те,  що є власником готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого у АДРЕСА_1 . Перший поверх готелю орендують ТОВ «Мед-сервіс Львів» (аптека) та ТОВ «Мобіжук». Перед будівлею готелю, закриваючи фасад готелю та рекламні вивіски орендарів, розташований кіоск « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який належить ОСОБА_1 на підставі дозволу №5 від 20.06.2006. Вказує, що спірний кіоск розміщений з порушенням норм чинного законодавства й таке його розташування перешкоджає у належному веденні підприємницької діяльності як готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », так і орендарів, оскільки зменшує огляд торгових точок для потенційного клієнта, а тому дозвіл на його встановлення підлягає скасуванню, а кіоск - демонтажу.
		Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017, позов задоволено частково.
		Визнано протиправним та скасовано дозвіл виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради №5 від 20.06.2006 на розміщення малої архітектурної форми - кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що належить ОСОБА_1 , розташовий за адресою АДРЕСА_3 .
		В решті позовних відмовлено.
		Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд,  виходив з того, що Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області видала дозвіл на розміщення малої архітектурної форми №5 від 20.06.2006 з порушенням існуючих на той час державних будівельних норм (п.3.13 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень"). 
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про демонтаж спірної архітектурної форми, суди дійшли висновку, що оскільки кіоск належить ОСОБА_1 , то відсутні правові підстави покладати обов`язок по його демонтажу на Старокостянтинівську міську раду Хмельницької області.
		З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилась третя особа - ОСОБА_1 , звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
		В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що оскаржуваний дозвіл отримано нею з дотриманням діючого на той час законодавства, та не може бути скасований з огляду на зміни у законодавстві.
		Також посилалась на те, що позивачем не наведено жодних правових підстав порушення нею норм законодавства України в частині дотримання протипожежних та будівельних норм. В свою чергу судами проігноровано факт звернення ФОП ОСОБА_1 до ДСНС Хмельницької області щодо проведення перевірки вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та з питань встановлення малої архітектурної форми, за наслідками проведення якої будь-яких порушень законодавства України встановлено не було.
		Крім того посилалась на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме належне повідомлення учасників справи про день та час судового засідання,  оскільки судова  повістка про судове засідання 19.04.2017 надійшла на її адресу лише 20.04.2017. Водночас, апеляційний суд за відсутності у нього доказів належного повідомлення всіх учасників справи про судове засідання, постановив ухвалу в порядку письмового провадження, зазначивши, що всі сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.
		Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
		Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
		Проте, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
		Так, відповідно до частини другої статті 2 КАС України (тут і далі - в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.
		Зокрема у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, Велика Палата дійшла наступних висновків:
		«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час    здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.». 
		Крім того, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорене рішення, здійснено оспорений запис.
		Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не може не застосувати зазначені висновки до справи, яка розглядається. 
		Звертаючись до суду з даним позовом, позивач обгрунтовував свої вимоги, крім іншого, тим, що розташування, на підставі дозволу від 20.06.2005 №5, виданого відповідачем ФОП ОСОБА_1 , малої архітектурної форми - кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_2» на суміжній земельній ділянці біля належного йому на праві власності майнового комплексу готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1» перешкоджає йому у належному веденні підприємницької діяльності ним, як власником готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та орендарями, оскільки зменшує огляд торгових точок для потенційного клієнта.
		Такі фактичні обставини, доводи та заперечення учасників справи вказують на те, що у цій справі безпосередньо між позивачем та відповідачем правовідносини, які були б засновані на владно-управлінському підпорядкуванні, не виникли, а право звернення до суду та порушення своїх прав позивач пов?язує з порушенням його саме майнових прав і не пов`язує із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
		При цьому оскаржуваний дозвіл був виданий відповідачем за заявою третьої особи, відповідач як суб`єкт владних правовідносин щодо позивача владні управлінські функції не здійснював і рішень не приймав, видання спірного дозволу на розміщення малої архітектурної форми здійснювалась не за заявою позивача і безпосередньо не впливало на виникнення у нього прав та обов`язків.
		Подібний підхід застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22.08.2018 у справі №815/1568/16, від 15.07.2020 у справі №809/78/16 та Верховним Судом у постанові від 18.11.2021 у справі №0440/5083/18 і колегія суддів дійшла висновку про можливість його застосування при вирішені цієї справи.
		Згідно з частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
		Враховуючи такий характер спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір має вирішуватись за правилами господарського судочинства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. 
		Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
		З огляду на зазначене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
		Відповідно до статті 239 КАС України позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. 
		Оскільки порушення правил юрисдикції адміністративних судів є самостійною і обов`язковою підставою для скасування судових рішень та закриття провадження у справі незалежно від доводів касаційної скарги, колегія суддів не перевіряє інші доводи касаційної скарги.
		Керуючись ст. 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		постановив:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		Постанову Старокостянтинівського районного суду від 02.02.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017  - скасувати.
		Провадження у справі №683/2953/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міронекс» до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс Львів», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобіжук», ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування дозволу, - закрити.
		Протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови позивач вправі звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		О.П. Стародуб
		А.А. Єзеров
		В.М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...