Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/185/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 01.12.2021. Зареєстровано: 01.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2021.
Дата набрання законної сили: 31.12.2021
Номер судового провадження: 2/754/2619/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Номер провадження 2/754/2619/21 Справа №754/185/21
		 
		 
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		29 листопада 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого - судді:                 Сенюта В. О.
		при секретарі:                         Сінєльніковій С.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення дії, що порушує право, -
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про припинення дії, що порушує право.
		В обґрунтування позову зазначено про те, що будинок АДРЕСА_1 передано до сфери управління Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації. Відповідач ОСОБА_1 , є власницею квартири АДРЕСА_2 . Згідно акту від 03.02.2020 року, квартира АДРЕСА_2 , облаштована певною кількістю двоярусних ліжок, використовується власником, для тимчасового проживання великої кількості людей, близько 26 осіб, не пов`язаних родинними відносинами, на платній основі "хостел". Позивач зазначає, що функціонування даного хостелу є незаконним та спричиняє незручності для власників сусідніх квартир у будинку. На підставі викладеного, позивач просить суд зобов`язати відповідача як власника зазначеної квартири, припинити використовувати квартиру як хостел та привести останню у первісний житловий стан.
		Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13.01.2021 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
		Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 14.04.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залучено до участі в справі, третіми особами, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору.
		Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17.06.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. 
		В судове засідання представник позивача Жуковська Я.В. не з`явилася, про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином. На адресу Деснянського районного суду м. Києва, від представника позивача Жуковської Я.В. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовну заяву підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
		Відповідач ОСОБА_1  у судове засідання не з`явилася, про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. 
		Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
		Відповідач не скористався процесуальним правом подачі Відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
		Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності Відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
		Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
		Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
		Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Судом встановлено, що згідно розпорядження № 121 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень», доручено районним в місті Києві державним адміністраціям реалізовувати окремі повноваження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надані виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими актами діючого законодавства України.
		Згідно п. 10 додатку 4 до розпорядження № 121, Деснянській районній в місті Києві державній адміністрації надано повноваження здійснювати облік житлового фонду та контроль за його використанням.
		Відповідно до п. 499 таблиці 6 додатку 3 до розпорядження № 1112 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 «Про питання організації управління районами в місті Києві», будинок АДРЕСА_1 був переданий до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.
		На підставі розпорядження № 48 Деснянської районної в місті Києві державною адміністрації від 30.01.2015 «Про закріплення на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», на баланс зазначеного комунального підприємства був переданий житловий та нежитловий фонд Деснянського району м. Києва, віднесений до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, у тому числі і будинок АДРЕСА_1 .
		Згідно рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва», з метою забезпечення ефективного управління житловим та нежитловим фондом, його належного утримання, створене комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», відповідно до Статуту якого, основним напрямком його діяльності є забезпечення ефективного використання, збереження та утримання в належному стані комунального майна, що закріплене за підприємством на праві господарського відання.
		За змістом п. 4.16 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1112 від 10.12.2010 року «Про питання організації управління районами в місті Києві», районні в м. Києві державні адміністрації, здійснюючи управління об`єктами, забезпечують захист майнових та немайнових прав територіальної громади м. Києва.
		З копії свідоцтва про право власності від 05.06.2008 р., вбачається, що квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с.16).
		Представник позивача, в обґрунтування позовних вимог вказала, що до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» постійно надходять скарги від мешканців будинку АДРЕСА_1 , щодо використання ОСОБА_1 належної їй на праві приватної власності квартири не за цільовим призначенням, влаштувавши так званий «хостел», мешканці якого порушують спокій сусідніх квартир, смітять, палять на сходових клітинах, влаштовують сварки, бійки, дебоші.
		На підставі розпорядження № 691 Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.11.2019 «Про створення робочої групи з розгляду питань щодо виявлення фактів використання не за призначенням квартир (діяльності так званих «хостелів») в багатоквартирних житлових будинках Деснянського району міста Києва», створено робочу групу з розгляду питань щодо виявлення фактів нецільового використання квартир в багатоквартирних будинках Деснянського району міста Києва, до складу якої увійшли працівники Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», та якою, з залученням працівників правоохоронних органів, органів фіскальної служби та МНС України, відвідуються квартири, щодо яких надходять скарги про використання їх не за цільовим призначенням. За результатами відвідувань складені відповідні акти від 03.02.2020 р., 21.02.2021 р., 09.04.2021 р.
		З Акту від 09.04.2021 р., складеному та підписаним членами робочої групи: начальником Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Ю. Рогатюком, головним інженером комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва» - Г. Синельником, заступником начальника відділу житлово-комунального господарства Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації С. Стукотою, вбачається, що за результатом огляду квартири АДРЕСА_2 , встановлено, що зазначена квартира використовується її власником ОСОБА_1 для тимчасового проживання великої кількості людей, не пов`язаних родинними відносинами, на платній основі. При обстеженні встановлено, що так званий «хостел» розташовано у квартирі АДРЕСА_2 . Квартира облаштована двоярусними ліжками у загальній кількості 13. Власники на платній основі дозволяють проживати стороннім особам в загальній кількості 26 особи. Проживаючі в «хостелі» особи, мають вільний вхід/вихід до нього, на вхідних дверях розміщені «Правила поведінки в хостелі» (а.с.50-51).
		Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
		Конституційного Суду України у рішенні від 01.12.2004 року у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) у справі № 1-10/2004 провів системний аналіз поняття (рішення №18-рп/2004) охороний законом інтерес .
		Згідно з п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право (покладення обов`язку припинити дію, яка порушує право, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу можливе щодо триваючого правопорушення, вчиненого іншою особою, яким створюються перешкоди в здійсненні суб`єктивного права), відновлення становища, яке існувало до порушення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
		Згідно ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
		Положенням ст. 317 ЦК України закріплено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		У ч. 4 ст. 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.
		Згідно з положеннями ч. 7 ст. 41 Конституції України та ч. 5 ст. 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
		Разом із тим, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
		Згідно ч. 1 ст. 383 ЦК України власник квартири має право використовувати приміщення для власного проживання, проживання членів своєї родини, інших осіб та не має права використовувати його для промислового виробництва.
		У відповідності до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, власники квартири зобов`язані використовувати приміщення житлового будинку за призначенням.
		Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами з метою особистої наживи, одержання нетрудових доходів та в інших корисливих цілях, а також на шкоду інтересам суспільства.
		Відповідно до Державних будівельних норм (ДБН В2.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», затверджених наказом Держбуду України від 18.05.2005 року № 80) допускається розміщення нежитлових приміщень, які використовуються для здійснення господарської діяльності, у першому, другому і цокольному поверхах житлових будинків. Крім того, на верхньому житловому поверсі (у тому числі мансардному) допускається розміщення творчих майстерень художників та архітекторів. При цьому ст. 8 ЖК УРСР передбачено, що у виняткових випадках може здійснюватися переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі за рішенням виконавчих органів міських та обласних рад.
		Тобто, для здійснення господарської діяльності можуть використовуватися лише нежитлові приміщення. Переведення жилих приміщень у нежилі може здійснюватися, але лише у виняткових випадках, і лише за рішенням виконавчих органів міських та обласних рад.
		Відповідно до п. 3.3 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі» (далі - ДБН В.2.2-20:2008) готель - це один із засобів розміщення, який визначається згідно з вимогами ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення», тут: будинок або комплекс приміщень для тимчасового розміщення (проживання).
		Згідно п. 6.1.1 ДБН В.2.2-20:2008 наявність житлової та приймально-вестибюльної груп приміщень є обов`язковою. Склад додаткових приміщень, що підвищують комфорт готелю, не нормується і приймається згідно із завданням на проектування або за проектом.
		Житлова частина будинків готелів (номерний фонд) повинна бути функціонально і планувальне відокремленою.
		У випадку розташування приміщень готелів у складі багатофункціональних будинків, а також у випадках блокування приміщень готелів з іншими підприємствами та установами готелі повинні бути планувальне відокремлені, ізольовані та забезпечені самостійними входами і комунікаціями (вертикальними і горизонтальними).
		Відповідно до п. 5.31 ДСТУ 4527:2006 хостел (молодіжний готель) - це готель, у якому номери, розташовані зазвичай за коридорною або блочною системою, і має умови для самостійного готування їжі та санітарно-технічні зручності на поверсі або у блоці; може організовувати харчування у закладі ресторанного господарства.
		Отже, терміни «готель» та «хостел» не можна ототожнити з термінами «квартира» та «нежитлове приміщення». Хостел є молодіжним готелем і повинен забезпечуватися самостійним входом і комунікаціями.
		Слід зазначити, що п. 2.50 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» містить вичерпний перелік приміщень, які допускається розміщуватись у першому, другому і цокольному поверхах житлових будинків. Такого приміщення як готель та/або хостел вказаний перелік не містить.
		Відтак, суд приходить до висновку про те, що функціонування «хостелу», розташованого у квартирі АДРЕСА_2 , власником якої є відповідач ОСОБА_1 , є незаконним, оскільки цивільним законодавством України передбачено, що квартира у багатоквартирному будинку призначена для власного проживання, проживання членів своєї родини, у той час, як у вищезгаданій квартирі розташований «хостел», який спричиняє велику кількість незручностей та проблем для власників квартир у під`їзді.
		Суд погоджується з доводами позивача про те, що функціонування так званого «хостелу» у житловому багатоквартирному будинку є незаконним, порушує права інших власників та мешканців квартир у будинку АДРЕСА_1 .
		Враховуючи викладене, суд вважає, що обґрунтування позову знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході розгляду справи, відповідачами не спростовані доводи позивача, а відтак позов є обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню.
		Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.
		Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 255-268, 280-282 ЦПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		Позовну заяву Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення дії, що порушує право - задовольнити.
		       Зобов`язати ОСОБА_1 припинити дії щодо використання квартири АДРЕСА_2 не за призначенням, під розташування так званого «Хостел».
		       Стягнути з ОСОБА_1 на користь Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
		Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
		Позивач: Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, ЄДРПОУ 37415088, місцезнаходження за адресою: м.Київ, проспект Маяковського, 29.
		Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
		Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва", ЄДРПОУ 39605452, місцезнаходження адреса: м.Київ, вулиця Закревського, 15.
		ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_4 .
		ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_5 .
		Повний текст рішення суду виготовлено: 30 листопада 2021 року.
		Суддя:                                                В.О. Сенюта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...