Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/9723/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Надіслано судом: 30.11.2021. Зареєстровано: 02.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2021.
Дата набрання законної сили: 21.04.2022
Номер судового провадження: 11187/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		29 листопада 2021 року м. Рівне№460/9723/21
		Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є. розглянувши адміністративну справу за позовом
		 ОСОБА_1 доУправління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації  про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати, відповідно до статті 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щомісячної грошової допомоги, у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити, відповідно до статті 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 % від прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня календарного року, за період з 12.01.2021
		В обґрунтування позовних вимог зазначав, що є потерпілою особою від Чорнобильської катастрофи (3 категорія) та постійно проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Позивач звернувся до відповідача з усною заявою, в якій просив провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте, відповідач повідомив, що підстав для нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги немає. Вважав такі дії відповідача протиправними та просив суд позов задовольнити.
		Ухвалою суду від 02.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		У встановлений ухвалою суду строк, відповідачем не подано до суду відзив на адміністративний позов, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду також не надходило. Таким чином, відповідач належним чином повідомлений судом про можливість подання відзиву на позовну заяву, однак зазначеним правом не скористався. А тому враховуючи приписи ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вирішує справу за наявними матеріалами. 
		Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне. 
		Позивач є громадянином, який потерпів від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) та постійно проживає та зареєстрована в селі Дубно Сарненського району Рівненської області, що відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
		Згідно з довідкою виконкому Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 08.06.2021 № 4609, позивач дійсно проживає та зареєстрована в селі Дубно Сарненського району Рівненської області, яке відносяться до зони гарантованого добровільного відселення. 
		Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати грошової допомоги протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Згідно з приписами ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у зразковій справі №240/4946/18 вказано, що таке рішення суду є зразковим для справ щодо звернення до суду осіб, що мають статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживають у населених пунктах, жителям яких з 01.04.1991 виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106, з адміністративними позовами до управлінь праці та соціального захисту населення районних державних адміністрацій, на обліку яких перебувають позивачі, з позовними вимогами щодо нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону №796-XII.
		Також визначено обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: позивач - особа, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, жителям якого з 01.04.1991 виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 3.07.1991 №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; відповідач - управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації, на обліку якого перебуває позивач; предмет спору - нарахування та виплата щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону № 796-XII.
		Поряд з цим, Великою Палатою Верховного Суду вказано, що на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини, та інший предмет спору у подібних правовідносинах.
		Тому, на переконання суду, за ознаками типової справи, які наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019, за результатами розгляду зразкової справи №240/4946/18, дану справу необхідно визнати типовою та в силу приписів ч.3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у цій справі слід враховувати правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові, які полягають у наступному.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
		Пунктом 3 статті 116 Конституції України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
		Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 та від 25.01.2012 №3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.
		Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII).
		Як вбачається з ст.1 Закону №796-XII він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
		Відповідно до положень ст.37 Закону №796-XII (в редакції, чинній з 09.07.2007) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
		- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;
		- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;
		- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
		Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.
		Підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI (далі - Закон № 107-VI) текст ст. 37 Закону № 796-XII викладено в новій редакції. Так, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
		Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється.
		Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 положення п.28 розділу ІІ Закону № 107-VI визнані неконституційними.
		У 2012-2014 роках на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення ст.37 Закону № 796-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII (далі - Закон №76-VIII) пп.7 п.4 розділу І якого виключено, зокрема, ст.37 Закону № 796-XII.
		Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 пп.7 п.4 розділу І Закону №76-VIII визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
		Отже, вказаним рішенням Конституційного Суду України відновлено дію ст.37 Закону №796-XII, яка із 17.07.2018 є чинною.
		Відповідно до ст.63 Закону №796-XII фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
		Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 № 2456-VI.
		Згідно з пп.5 п. 63 розділу І Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 №79-VIII розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Вказані доповнення Конституційним Судом України в установленому порядку неконституційними не визнавалися.
		У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати щомісячної грошової допомоги з 12.01.2021 - у межах шестимісячного строку, що передував зверненню до суду із даним позовом, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є протиправною.
		Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити та визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка призвела до не нарахування та не виплати позивачу з 12.01.2021 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
		Разом з тим, Верховним Судом у зразковій справі зазначено, що у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ, яким на даний час установлено розрахункову величину в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення ст.37 Закону № 796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
		Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача провести з 12.01.2021 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
		Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи наведене, позивачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини на яких ґрунтуються її вимоги, відтак позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
		Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст.139 КАС України. Оригінал квитанції про сплату судового збору знаходиться в матеріалах справи. 
		Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (вул. Демократична, 46,м. Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34502, код ЄДРПОУ 03195398) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.
		Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, яка призвела до не нарахування та не виплати ОСОБА_1 з 12.01.2021 щомісячної грошової допомоги, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
		Зобов`язати Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації провести ОСОБА_1 з 12.01.2021 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації код (ЄДРПОУ 03195398) судовий збір у розмірі 908,00 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		Учасники справи:
		Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 ) 
		Відповідач - Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (вул. Демократична, 46,м. Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34502. ЄДРПОУ/РНОКПП 03195398) 
		 
		 
		Повний текст рішення складений 29 листопада 2021 року
		 
		Суддя Д.Є. Махаринець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...