Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 283/1221/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 01.12.2021. Зареєстровано: 02.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2021.
Дата набрання законної сили: 29.06.2022 (частково)
Результат оскарження 29.06.2022 Апеляційний суд Житомирської області: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: 2/283/501/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                        Справа № 283/1221/21
		провадження №2/283/501/2021
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		  30 листопада 2021 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
		за позовною заявою ОСОБА_1 
		до Акціонерного товариства «Київметробуд»
		про стягнення заробітної плати та середнього заробітку у розмірі 143269 грн., 
		ВСТАНОВИВ:
		Стислий виклад позицій сторін.
		06.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Малинського районного суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення заробітної плати та середнього заробітку у розмірі 143269 грн.
		Предметом позовних вимог є наступне:
		- стягнення з АТ «Київметробуд» на користь ОСОБА_1 , 1975 року народження, 33258,00 грн. невиплаченої за період з 01.12.2020р. по 08.02.2021р. заробітної плати;
		- стягнення з АТ «Київметробуд» на користь ОСОБА_1 , 1975 року народження, 12195,29 грн. невиплаченої суми за роботу в нічні години;
		- стягнення з АТ «Київметробуд» на користь ОСОБА_1 , 1975 року народження, 32326,84 грн. невиплаченої суми надурочних робіт;
		- стягнення з АТ «Київметробуд» на користь ОСОБА_1 , 1975 року народження, 20014,75 грн. компенсації за невикористану частину щорічної відпустки;
		- стягнення з АТ «Київметробуд» на користь ОСОБА_1 , 1975 року народження, середнього заробітку у зв`язку з порушенням строків розрахунку при звільненні у розмірі 40626,00 грн.
		Підставою позовних вимог є те, що ОСОБА_1 з 24.07.2019 року по 08.02.2021 року працював на посаді охоронника в ПАТ «Київметробуд» (після зміни організаційно-правової форми - АТ «Київметробуд). Наказом №33 від 08.02.2021 року позивач був звільнений з роботи з 08.02.2021 року відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України (припинення трудового договору за угодою сторін). Позивач зазначає, що працював на умовах 24 години роботи і 48 годин відпочинку. Відповідач оплачував роботу погодинно з розрахунку 54,66 грн./год. по вересень 2020 року включно, а з вересня 2020 року - із розрахунку 60,25 грн./год. (фактично до сплати ОСОБА_1 підлягало по 44,00 грн./год. та 48,5 грн./год. відповідно). 
		Отже, позивачем відпрацьовано: 
		-у липні 2020 року - 11 змін, а саме: 1,4,7,10,13,16,19,22,25,28 і 31 числа;
		-у серпні 2020 року - 10 змін, а саме: 3,6,9,12,15,18,21,24,27,30 числа;
		-у вересні 2020 року - 10 змін, а саме: 2,5,8,11,14,17,20,23,26,29 числа. Відповідачем оплачено лише 9 змін, а десяту оплачено наступного місяця у жовтні;
		-у жовтні 2020 року - 11 змін, а саме: 2,5,8,11,13,14,17,20,23,26,29 числа. Додатковою дванадцятою зміною позивачу було оплачено заборгованість за вересень 2020 року;
		-у листопаді 2020 року - 10 змін, а саме: 1,4,7,10,13,16,19,22,25,28 числа;
		-у грудні 2020 року - 11 змін, а саме: 1,4,7,10,13,16,19,22,25,28,31 числа;
		-у січні 2021 року - 10 змін, а саме: 3,6,9,12,15,18,21,24,27,30 числа;
		-у лютому 2021 року - 2 зміни, а саме: 2,5 числа.
		Позивач зазначає, що у день звільнення 08.02.2021 року АТ «Київметробуд» не повідомив про розмір виплат, які належать йому до сплати у зв`язку зі звільненням та не здійснив остаточного розрахунку.
		Також, ОСОБА_1 звертає увагу на те, що відповідач припинив нараховувати і виплачувати йому заробітну плату з грудня 2020 року, про що свідчать виписки Пенсійного Фонду України за формою ОК-5, з яких вбачається, що за вказаний період АТ «Київметробуд» не здійснив відповідних відрахувань єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Разом з цим, у грудні 2020 року позивачем відпрацьовано 11 змін, що еквівалентно 264 годинам, у січні 2021 року - 10 змін (240 годин), у лютому 2021 року - 2 зміни (48 годин), без перерв на обід чи короткочасний відпочинок. Отже, в цілому за 23 зміни (552 години) в період з 01.12.2020р. по 08.02.2021р. відповідач не нарахував та не виплатив позивачеві заробітну плату у розмірі 33258,00 грн. 
		Щодо невиплати відповідачем доплати за роботу у нічний час за період з 01.07.2020р. по 08.02.2021р., позивач зазначив наступне. У липні 2020 року ОСОБА_1 відпрацював 11 змін (264 години), з яких нічні - 88 год.; у серпні 2020 року - 10 змін (240 год.), з яких нічні - 80 год.; у вересні 2020 року - 10 змін (240 год.), з яких нічні - 80 год.; у жовтні 2020 року - 11 змін (264 год.), з яких нічні - 88 год.; у листопаді 2020 року - 10 змін (240 год.), з яких нічні - 80 год.; у грудні 2020 року - 11 змін (264 год.), з яких нічні - 88 год.; у січні 2021 року - 10 змін (240 год.), з яких нічні - 80 год.; у лютому 2021 року - 5 змін (120 год.), з яких нічні - 40 год. Отже, враховуючи те, що робота в нічний час (з 10 години вечора до 6 години ранку) оплачується в підвищеному розмірі, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час, позивач вважає, що відповідачем не сплачено на його користь 12195,29 грн.
		Щодо невиплати відповідачем доплати за роботу у понаднормові години за період з липня 2020р. по 31.12.2021р., позивач зазначив наступне. При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно ст.106 КЗпП України. Середньомісячна кількість годин за обліковий період розраховується шляхом ділення норми тривалості робочого часу за обліковий період на кількість місяців в обліковому періоді. Разом з цим, в АТ «Київметробуд» графік роботи охорони не був затверджений директором підприємства і не погоджувався з профспілковим органом, проте був обов`язковим для виконання. Позивач вважає, що з липня 2020р. по 31.12.2021р. він відпрацював понаднормово 556 годин, тобто в цілому відповідач не виплатив йому 32326,84 грн.
		Щодо невиплати відповідачем компенсації за невикористану основну щорічну відпустку, позивач зазначив наступне. Згідно норм трудового законодавства, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки. Період роботи ОСОБА_1 з липня 2019 року по 08.02.2021 року являє собою 18 місяців роботи, що дає позивачеві право на 36 календарних днів відпустки. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що АТ «Київметробуд» не сплатило йому компенсацію за невикористану відпустку, яка згідно розрахунків позивача складає 20014,75 грн. (36 календарних днів х 690,64 грн. розміру середньомісячного заробітку).
		Щодо стягнення розміру середнього заробітку за порушення строків розрахунку при звільненні, позивач зазначив наступне. Згідно ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Крім вимоги про розрахунок в день звільнення, повторну вимогу про розрахунок відповідач отримав 26.02.2021 року, яку теж не виконав, а отже у позивача виникло повне право на стягнення середнього заробітку за весь час порушення строків розрахунку. 
		Таким чином, на підставі вищевикладених обставин, ОСОБА_1 просить задовольнити позовні вимоги.
		Явка та позиція сторін по справі:
		Позивач ОСОБА_1 в судове засідання 30 листопада 2011 року не з`явився, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та проводити розгляд справи без його участі.
		Представник відповідача адвокат Кир`ян Д.І., яка діє в інтересах АТ «Київметробуд» на підставі Договору про надання правової допомоги №81 від 25.06.2021р. та Ордеру на надання правової допомоги серії АІ №1121856 від 25.06.2021р. в судове засідання не з`явилася, у ході судового розгляду справи вимоги ОСОБА_1 не визнала, просила відмовити йому у задоволенні позову. Крім того, 05.10.2021 року на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача, з якого вбачається наступне. 
		Щодо фактично відпрацьованого позивачем часу, представник відповідача зазначила, що згідно табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 відпрацьовано: 
		-у липні 2020 року - 7,5 змін (15 днів, 172 год.), а не 11 змін, як про це зазначає позивач;
		-у серпні 2020 року - 7,5 змін (15 днів, 165,5 год.), а не 10 змін, як про це зазначає позивач;
		-у вересні 2020 року - 7 змін, а не 10 змін, як про це зазначає позивач;
		-у жовтні 2020 року - 8 змін (16 днів, 180 год.), а не 11 змін, як про це зазначає позивач;
		-у листопаді 2020 року - 7,5 змін (15 днів, 172 год.), а не 10 змін, як про це зазначає позивач;
		-у грудні 2020 року - 7,5 змін (15 днів, 165,5 год.), а не 11 змін, як про це зазначає позивач;
		-у січні 2021 року - 8 змін, а не 10 змін, як про це зазначає позивач;
		-у лютому 2021 року - 2 зміни.
		Щодо невиплати АТ «Київметробуд» позивачеві заробітної плати за період з 01.12.2020р. по 08.08.2021р., представник відповідача зазначає, що згідно довідки від 14.07.2021 року №АТП00000045 та розрахункового листа, а також в поєднанні з табелями обліку робочого часу вбачається наступне нарахування ОСОБА_1 заробітної плати:
		-за грудень 2020 року: позивачем відпрацьовано 7,5 змін, нараховано 5195,05 грн., фактично до сплати - 5350,71 грн., з врахуванням доплати за роботу у нічний час у розмірі 681,16 грн., що складає 35% годинної тарифної ставки за кожну годину роботи (тарифна ставка згідно штатного розпису 31,39 грн., з котрих було утримано ПДФО 1196,43 грн., військовий збір - 99,70 грн.);
		-за січень 2021 року: позивачем відпрацьовано 8 змін, нараховано 6164,95 грн., фактично до сплати - 5935,00 грн., з врахуванням доплати за вислугу років, за роботу у свята та вихідні (утримано ПДФО 1378,50 грн., військовий збір - 114,87 грн.);
		-за лютий 2021 року: позивачем відпрацьовано 2 зміни, нараховано 14942,17 грн., фактично до сплати - 12028,45 грн., з врахуванням доходу у розмірі 1485,00 грн., доплати за вислугу років, за роботу у нічні години, індексацію заробітної плати, компенсацію за невикористану відпустку у кількості 37 днів (утримано ПДФО 2689,59 грн., військовий збір - 224,13 грн.);
		Отже, представник відповідача зазначає, що за періоди, вказані позивачем як такі, за які виникла заборгованість з виплати заробітної плати, ОСОБА_1 було виплачено належні до сплати суми заробітної плати, в тому числі доплати за роботу у нічний час та відшкодування за невикористану щорічну основну відпустку.
		Щодо оплати нічних годин роботи, представник відповідача зазначила наступне. Відповідно до норм трудового законодавства, у випадку застосування підсумованого обліку робочого часу розпорядок робочого дня і графіки змінності мають бути побудовані таким чином, щоб робочий час, який зобов`язаний відпрацювати працівник за обліковий період, встановлений у колективному договорі, відповідав установленій законодавством нормі робочих годин, що припадає на цей період (квартал, півріччя, рік). У кінці кожного місяця працівникам, які працюють при підсумованому обліку робочого часу, провадиться нарахування належної їм заробітної плати згідно з діючими умовами оплати праці: нарахування основної заробітної плати, доплат і надбавок, у тому числі за роботу у нічний час, роботу у святкові і неробочі дні тощо, а по закінченню облікового періоду (кварталу, півріччя, року) у випадку наявності надурочних годин провадиться оплата надурочної роботи. Отже, враховуючи відомості, зазначені в табелях обліку використання робочого часу, не вбачається та не підтверджується жодним чином твердження позивача щодо відпрацювання ним більшої кількості нічних змін, ніж ті, за які ОСОБА_1 здійснено відповідачем доплату до заробітної плати. 
		Щодо невиплати АТ «Київметробуд» доплати за роботу в понаднормові години, представник відповідача зазначила наступне. Понаднормовими вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня, виконувані за розпорядженням роботодавця. Залучення до понаднормових робіт можливо тільки з письмової згоди працівника. Власник чи уповноважений ним орган зобов`язаний вести облік понаднормових робіт кожного працівника. Робота у надурочний час оплачується в подвійному розмірі. Окремим видом робіт понад встановлену тривалість є чергування. Працівників іноді залучають до чергувань після закінчення робочого дня, у вихідні і святкові дні для розгляду загальних поточних справ і приймання інформації. До таких чергувань працівники залучаються за узгодженням із профспілковим комітетом і не більше одного разу на місяць. Від чергування як виду робіт понад встановлену тривалість робочого дня слід відрізняти чергування, які є формою організації роботи деяких категорій працівників. У цьому разі чергування включається до робочого часу. Згідно з табелями обліку використання робочого часу за весь період роботи позивача у останнього не було жодної понад нормованої години.
		Щодо виплати компенсації за невикористану відпустку, представник відповідача зазначив, що за період роботи ОСОБА_1 набув право на основну щорічну відпустку, тривалістю 37 календарних днів, які йому були компенсовані разом із заробітною платою.
		Щодо порушення строків розрахунку при звільненні позивача, представник відповідача зазначила, що в провадженні слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області перебуває кримінальне провадження №42019000000002358 від 05.11.2019р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, в рамках якого систематично здійснюються арешти коштів, що обліковуються на банківських рахунках АТ «Київметробуд». Враховуючи той факт, що кошти відповідача на час звільнення позивача з роботи були арештовані, то таким чином для АТ «Київметробуд» не представлялося можливим вчасно здійснити виплату належних ОСОБА_1 при звільненні сум. З даного приводу також варто зазначити, що АТ «Київметробуд» не здійснив виплати заробітної плати позивачу в строк при звільненні не з своєї волі, а у зв`язку з існуванням об`єктивних обставин, які не залежали від відповідача. У зв`язку з блокуванням рахунків підприємства та, як наслідок, несвоєчасною оплатою праці, значна частина працівників звільнилася з роботи. Також діяльність АТ «Київметробуд» є збитковою. Враховуючи складну ситуацію відповідача, якому постійно створюють перешкоди, шляхом арешту рахунків, то стягнення досить значної суми у вигляді середньомісячного заробітку за час затримки виплат позивачу призведе до непоправних наслідків не лише для підприємства, робота якого може бути зупинена, а й для численного штату працівників відповідача, які будуть позбавлені робочих місць та заробітних плат. 
		Отже, з вищезазначених підстав представник відповідача просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
		07.10.2021 року від позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких ОСОБА_1 зазначає, що табелі обліку робочого часу були невірно складені відповідачем, а реальну кількість відпрацьованих ним годин можна встановити виключно з графіків змінності. АТ «Київметробуд» повідомив суд у відзиві від 05.10.2021 року про те, що зміна для позивача тривала 22,5 год., хоча насправді зміна тривала повних 24 години, що має наслідком недоплату ОСОБА_1 за 1,5 год. праці. Позивач працював на умовах 1 доба праці та 2 доби вихідних, хоча відповідач здійснював табелювання 1 доба праці та 3 доби вихідних. 
		Суд, розглянувши позовну заяву, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши надані сторонами письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково і такий висновок суду ґрунтується на наступному.
		Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають з трудового законодавства, пов`язані з правовідносинами між робітником та роботодавцем, а також обов`язком власника (роботодавця) відшкодувати шкоду працівникові, а тому при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Кодексом законів про працю України та Цивільним кодексом України.
		Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом.
		З внесеного до трудової книжки запису вбачається, що ОСОБА_1 на підставі наказу №109 від 23.07.2019 року прийнятий на роботу та призначений на посаду охоронника ПАТ «Київметробуд», яке після зміни організаційно-правової форми іменується, як АТ «Київметробуд» (а.с.9 т.1, запис під порядковим номером 6).
		На підставі наказу №33 від 08.02.2021 року ОСОБА_1 звільнений за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України (а.с.10 т.1).
		Згідно даних штатного розпису апарату управління ПАТ «Київметробуд» на 2020 рік, посадовий оклад охоронника становить 5210 грн., тарифна ставка - 31,39% (а.с.145 т.1).
		З наявних в матеріалах справи розрахункових листів вбачаються наступні виплати ОСОБА_1 :
		-липень 2019 року: нараховано заробітну плату у розмірі 1275,51 грн., фактично до сплати - 1026,79 грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 106,96 грн., доплату до мінімальної заробітної плати - 280,40 грн. Кількість відпрацьованих годин - 46,5, кількість відпрацьованих нічних годин - 16;
		-серпень 2019 року: нараховано заробітну плату у розмірі 5102,02 грн., фактично до сплати - 4107,13 грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 427,84 грн., доплату до мінімальної заробітної плати - 1121,58 грн. Кількість відпрацьованих годин - 186, кількість відпрацьованих нічних годин - 64;
		-вересень 2019 року: нараховано заробітну плату у розмірі 4464,27 грн., фактично до сплати - 3593,74 грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 374,36 грн., доплату до мінімальної заробітної плати - 981,38 грн. Кількість відпрацьованих годин - 162,75, кількість відпрацьованих нічних годин - 56;
		-жовтень 2019 року: нараховано заробітну плату у розмірі 5102,02 грн., фактично до сплати - 4107,13 грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 427,84 грн., доплату до мінімальної заробітної плати - 968,78 грн., доплату за роботу у свята та вихідні - 152,80 грн. Кількість відпрацьованих годин - 186, кількість відпрацьованих нічних годин - 64, кількість відпрацьованих годин у свята та вихідні - 8; 
		-листопад 2019 року: нараховано заробітну плату у розмірі 4860,87 грн., фактично до сплати - 3913,00 грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 387,73 грн., доплату до мінімальної заробітної плати - 1073,34 грн. Кількість відпрацьованих годин - 178, кількість відпрацьованих нічних годин - 58; 
		-грудень 2019 року: нараховано заробітну плату у розмірі 4705,42 грн., фактично до сплати - 3787,86 грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 414,47 грн., доплату до мінімальної заробітної плати - 876,82 грн., доплату за роботу у свята та вихідні - 152,80 грн. Кількість відпрацьованих годин - 170,75, кількість відпрацьованих нічних годин - 62, кількість відпрацьованих годин у свята та вихідні - 8;
		-січень 2020 року: нараховано заробітну плату у розмірі 5523,64 грн., фактично до сплати - 4446,53 грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 427,84 грн., доплату до мінімальної заробітної плати - 1380,85 грн., доплату за роботу у свята та вихідні - 276,95 грн. Кількість відпрацьованих годин - 180, кількість відпрацьованих нічних годин - 64, кількість відпрацьованих годин у свята та вихідні - 14,5;
		-лютий 2020 року: нараховано заробітну плату у розмірі 4833,19 грн., фактично до сплати - 3890,72 грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 374,36 грн., доплату до мінімальної заробітної плати - 1450,58 грн. Кількість відпрацьованих годин - 157,5, кількість відпрацьованих нічних годин - 56; 
		-березень 2020 року: нараховано заробітну плату у розмірі 5523,64 грн., фактично до сплати - 4446,53 грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 427,84 грн., доплату до мінімальної заробітної плати - 1657,80 грн. Кількість відпрацьованих годин - 180, кількість відпрацьованих нічних годин - 64; 
		-квітень 2020 року: нараховано заробітну плату у розмірі 5360,45 грн., фактично до сплати - 4315,16 грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 387,73 грн., доплату до мінімальної заробітної плати - 1090,55 грн., доплату за роботу у свята та вихідні - 152,80 грн., лікарняні - 822,05 грн. та 328,82 грн. Кількість відпрацьованих годин - 135, кількість відпрацьованих нічних годин - 58, кількість відпрацьованих годин у вихідні та свята - 8 годин; 
		-травень 2020 року: нараховано заробітну плату у розмірі 5099,78 грн., фактично до сплати - 4105,32 грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 414,47 грн., доплату до мінімальної заробітної плати - 1151,40 грн., доплата за роботу у свята та вихідні - 152,80 грн. та 152,80 грн. Кількість відпрацьованих годин - 165,5, кількість відпрацьованих нічних годин - 62, кількість відпрацьованих годин у вихідні та свята - 8 годин та ще 8 годин;
		-червень 2020 року: нараховано заробітну плату у розмірі 21136,10 грн., фактично до сплати - 17014,56 грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 427,84 грн., індексацію зарплати - 67,25 грн., премія - 8018,00 грн. Кількість відпрацьованих годин - 180, кількість відпрацьованих нічних годин - 64;
		-липень 2020 року: нараховано заробітну плату у розмірі 14430,03 грн., фактично до сплати - 11616,17 грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 387,73 грн., індексація - 70,30 грн. Кількість відпрацьованих годин - 172, кількість відпрацьованих нічних годин - 58;
		-серпень 2020 року: нараховано заробітну плату у розмірі 13118,32 грн., фактично до сплати - 10560,25, грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 681,16 грн., доплата за роботу у вихідні та святкові дні - 455,16 грн. Кількість відпрацьованих годин - 165,5, кількість відпрацьованих нічних годин - 62, кількість відпрацьованих годин у вихідні та свята - 14,5 год.;
		-вересень 2020 року: нараховано заробітну плату у розмірі 13117,63 грн., фактично до сплати - 10559,70, грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 615,24 грн., вислуга років - 494,39 грн. Кількість відпрацьованих годин - 157,5, кількість відпрацьованих нічних годин - 56;
		-жовтень 2020 року: нараховано заробітну плату у розмірі 14460,28 грн., фактично до сплати - 11640,53, грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 703,14 грн., вислуга років - 565,02 грн., доплата за роботу у вхідні та святкові дні - 251,12 грн. Кількість відпрацьованих годин - 180, кількість відпрацьованих нічних годин - 64, кількість відпрацьованих годин у святкові та вихідні дні - 8 годин;
		-листопад 2020 року: нараховано заробітну плату у розмірі 14459,63 грн., фактично до сплати - 11640,01, грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 637,22 грн., вислуга років - 539,91 грн. Кількість відпрацьованих годин - 172, кількість відпрацьованих нічних годин - 58;
		-грудень 2020 року: нараховано заробітну плату у розмірі 6646,84 грн., фактично до сплати - 5350,71, грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 681,16 грн., вислуга років - 519,51 грн., доплата за роботу у вхідні та святкові дні - 251,12 грн. Кількість відпрацьованих годин - 165,6, кількість відпрацьованих нічних годин - 62, кількість відпрацьованих годин у святкові та вихідні дні - 8 годин;
		-січень 2021 року: нараховано заробітну плату у розмірі 7658,32 грн., фактично до сплати - 6154,95, грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 703,14 грн., вислуга років - 565,02 грн., доплата за роботу у вхідні та святкові дні - 455,16 грн. Кількість відпрацьованих годин - 180, кількість відпрацьованих нічних годин - 64, кількість відпрацьованих годин у святкові та вихідні дні - 14,5 годин;
		-лютий 2021 року: нараховано заробітну плату у розмірі 14942,17 грн., фактично до сплати - 12028,45, грн., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 175,78 грн., вислуга років - 141,26 грн., індексація зарплати - 24,00 грн., компенсація відпустки - 13116,13 грн. Кількість відпрацьованих нічних годин - 16 (а.с.24 зворот-76).
		Отже, з даних розрахункових листів вбачається, що відповідач сплачував позивачеві заробітну плату, з врахуванням доплати за роботу у нічні години. Також при звільненні ОСОБА_1 було виплачено компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку.
		Вищевказані суми нарахувань та виплат позивачеві АТ «Київметробуд» підтверджуються також довідками №АТП 00000045 та №АТП 00000096 від 14.07.2021 року. Також, з даних довідок вбачається, що нарахований дохід ОСОБА_1 за період з 24.07.2019 по 30.06.2020рр. складає 72986,91 грн., виплачений дохід - 58754,47 грн., сума ПДФО за вказаний період становить 13137,65 грн., військовий збір - 1094,79 грн. Нарахований дохід позивача за період з 01.07.2020 по 08.02.2021рр. складає 98833,22 грн., виплачений дохід - 79560,77 грн., ПДФО - 17789,98 грн., військовий збір - 1482,47 грн. (а.с.76 зворот-77 т.1).
		Згідно табелів обліку використання робочого часу, ОСОБА_1 у липні 2019 року відпрацював 46,5 год., з яких 16 - нічні; у серпні 2019 року - 186 год., з яких 64 - нічні; у вересні 2019 року - 62,75 год., з яких 56 - нічні; у жовтні 2019 року - 186 год., з яких - 64 нічні; у листопаді 2019 року - 178 год., з яких 58 - нічні; у грудні 2019 року - 70,75 год., з яких 62 - нічні; у січні 2020 року - 180 год., з яких 64 - нічні; у лютому 2020 року - 157,5 год., з яких 56 - нічні; у березні 2020 року - 180 год., з яких 64 - нічні; у квітні 2020 року - 172 год., з яких 58 - нічні; у травні 2020 року - 165,5 год., з яких 62 - нічні; у червні 2020 року - 180 год., з яких 64 - нічні; у липні 2020 року - 172 год., з яких 58 - нічні; у серпні 2020 року - 165,5 год., з яких 62 - нічні; у вересні 2020 року - 157,5, з яких 56 - нічні; у жовтні 2020 року - 180 год., з яких 64 - нічні; у листопаді 2020 року - 172 год., з яких 58 - нічні; у грудні 2020 року - 165,5 год., з яких 62 - нічні; у січні 2021 року - 180 год., з яких 64 - нічні; у лютому 2021 року - 45 год., з яких 16 - нічні (а.с.78-87 т.1).
		Відпрацювання надурочних, вечірніх, вихідних та святкових днів згідно табелів обліку робочого часу не вбачається. 
		Згідно довідки про розрахунок середнього заробітку, середньоденний заробіток ОСОБА_1 становив 461,46 грн. (а.с.77 зворот т.1).
		Відповідно до графіку обліку робочого часу відділу фізичної безпеки АТ «Київметробуд» на 2021 рік, тривалість робочого дня охоронника у січні в загальному становить 180 год. або 16 днів (14,5 год. та 8 год. у нічну зміну відповідно, з графіком доба через дві); у лютому в загальному становить 157,5 год. або 14 днів (14,5 год. та 8 год. у нічну зміну відповідно, з графіком доба через дві); у березні в загальному становить 172 год. або 15 днів (14,5 год. та 8 год. у нічну зміну відповідно, з графіком доба через дві); у квітні в загальному становить 165,5 год. або 15 днів (14,5 год. та 8 год. у нічну зміну відповідно, з графіком доба через дві); у травні в загальному становить 180 год. або 16 днів (14,5 год. та 8 год. у нічну зміну відповідно, з графіком доба через дві); у червні в загальному становить 157,5 год. або 14 днів (14,5 год. та 8 год. у нічну зміну відповідно, з графіком доба через дві); у липні в загальному становить 180 год. або 16 днів (14,5 год. та 8 год. у нічну зміну відповідно, з графіком доба через дві), у серпні в загальному становить 180 год. або 16 днів (14,5 год. та 8 год. у нічну зміну відповідно, з графіком доба через дві), у вересні в загальному становить 157,5 год. або 14 днів (14,5 год. та 8 год. у нічну зміну відповідно, з графіком доба через дві), у жовтні в загальному становить 180 год. або 16 днів (14,5 год. та 8 год. у нічну зміну відповідно, з графіком доба через дві), у листопаді в загальному становить 172 год. або 15 днів (14,5 год. та 8 год. у нічну зміну відповідно, з графіком доба через дві), у грудні в загальному становить 165,5 год. або 15 днів (14,5 год. та 8 год. у нічну зміну відповідно, з графіком доба через дві). Всього робочих годин за 2021 рік - 2047,5, а днів - 182 (а.с.193,194 т.1).
		Представником відповідача суду надані докази погашення заборгованості перед позивачем за оплату праці, зокрема, 31.05.2021 року ОСОБА_1 було виплачено 5350,71 грн., 6164,95 грн. та 12028,45 грн., що в загальному розмірі становить 23544,11 грн. (а.с.195-204 т.1).
		У якості доказів існування об`єктивних обставин, які не залежали від відповідача та вплинули на несвоєчасність здійснення розрахунків при звільненні ОСОБА_1 , представник відповідача надала суду копії судових документів, довідки, які підтверджують блокування рахунків АТ «Київметробуд» (а.с.205-227 т.1).
		Мотиви та застосовані норми права.
		Згідно ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
		Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Згідно ст. ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Так, спірні правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером є трудовими та регулюються нормами Кодексу законів про працю України (в редакції, що діяла на день виникнення спірних правовідносин), який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.
		Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм законодавства.
		Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
		У частині першій статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Згідно ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
		Як вказано у ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
		Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.
		Вимога про розрахунок пред`являлася ОСОБА_1 22.02.2021 року, про що свідчить наявний в матеріалах справи лист (а.с.52 т.1).
		Разом з цим, з матеріалів справи слідує, що за період, вказаний позивачем як такий, за який відповідачем допущена заборгованість з оплати праці, а саме з 01.12.2020р. по 08.02.2021р., ОСОБА_1 було виплачено усі належні суми заробітної плати, в тому числі доплати за роботу у нічний час згідно табелів обліку використання робочого часу, що підтверджується розрахунковими листками. Крім того, 31.05.2021 року АТ «Київметробуд» було сплачено на користь ОСОБА_1 23544,11 грн. виплат.
		Отже, наразі судом достовірно встановлено, що відповідачем здійснено повний розрахунок по заробітній платі позивачу за грудень 2020 року - лютий 2021 року, з врахуванням доплат за виконання роботи в нічний час, у зв`язку з чим у задоволенні вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі слід відмовити.
		Щодо невиплати доплат за виконання роботи в понаднормові години з 01.07.2020р. по 08.02.2021р., суд зазначає наступне. 
		Відповідно до ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
		Статтею 57 КЗпП України передбачено, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.
		Ст. 52 КЗпП України встановлено, що для працівників установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п`ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).
		Згідно ч.1-3 ст. 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.
		Відповідно до ст.62 КЗпП власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині третій цієї статті.
		Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках:
		1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
		2) при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв`язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
		3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
		4) при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
		5) для продовження роботи при нез`явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов`язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.
		Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника (ст.65 КЗпП).
		Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував, що в період з 01.07.2020р. по 08.02.2021р. виконання ним трудових обов`язків, зі сторони відповідача мала місце виплата заробітної плати не в повному обсязі, а саме йому не сплачено за 556 години понаднормових годин роботи. 
		В свою чергу, згідно з табелями обліку використання робочого часу за весь період роботи ОСОБА_1 у нього не було жодної понад нормованої години. Відповідно до розрахунково-платіжних відомостей позивача, він отримував заробітну плату, з урахуванням доплат за роботу у нічні години, доплату до мінімальної заробітної плати, доплату за роботу у свята та вихідні, індексацію зарплати, доплати за вислугу років та премії. Тобто відомості, що позивач працював в надурочний час, згідно документів, які містяться в матеріалах справи, відсутні.
		Щодо невиплати позивачеві компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за період 37 календарних днів, суд зазначає наступне.
		Відповідно до розрахункового листа за лютий 2021 року, ОСОБА_1 відповідачем було нараховано заробітну плату у розмірі 14942,17 грн., фактично до сплати - 12028,45, рн.., включаючи доплату за роботу у нічні години, що складає 35% - 175,78 грн., вислуга років - 141,26 грн., індексація зарплати - 24,00 грн., компенсація відпустки за 37 календарних днів - 13116,13 грн. 
		Таким чином, АТ «Київметробуд» здійснило з позивачем повний розрахунок за невикористану останнім відпустку. 
		Щодо стягнення середнього заробітку за порушення строків розрахунку при звільненні за період з 08.02.2021р. (дата звільнення позивача) по 31.05.2021р. (дата остаточного розрахунку відповідача перед позивачем), суд зазначає наступне.
		Позивач просить стягнути на його користь з АТ «Київметробуд» середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 40626,00, грн.
		Однак, суд вважає, що розрахунок наданий позивачем на підтвердження вказаної суми є невірним.
		Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
		Відповідно до п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.
		Згідно з абзацом 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, які передували події, з якою пов`язана відповідна виплата. Абзацом 2 п. 8 вказаного Порядку встановлено, що в разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
		Відповідно до довідки, видної за підписами генерального директора з фінансових та економічних питань ОСОБА_3 та головного бухгалтера ОСОБА_2 , заробітна плата за фактично відпрацьовані ОСОБА_1 останні два місяці становить 14305,16 грн. (заробітна плата за грудень 2020 року 6646,84 грн. + заробітна плата за січень 2021 року 7658,32 грн.).
		Кількість фактично відпрацьованих, протягом останніх двох календарних місяців робочих днів становить 31 день (кількість робочих днів за грудень 2020 року 15 днів + кількість робочих днів за січень 2021 року 16 днів).
		Отже, розмір середньої заробітної плати за один робочий день відповідно до абзацу 1 пункту 8 зазначеного вище Порядку розраховується шляхом ділення нарахованої заробітної плати за два останні відпрацьовані календарні місяці (14305,16 грн.) на число відпрацьованих робочих днів за вказані останні календарні місяці, та відповідно становить 461,46 грн.
		Кількість робочих днів за період з 08.02.2021 року (дата звільнення позивача) по 30.05.2021 року (день, що передує даті проведення остаточного розрахунку з позивачем 31.05.2021р.) становить 76 робочих дні.
		Абзацом 1 п. 8 Порядку, встановлено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, отже 461,46 грн. * 76 днів = 35070,96 грн.
		Разом з цим суд враховує, що відповідно до графіку обліку робочого часу та табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 працював на умовах одна доба роботи через дві доби. Таким чином, суму 35070,96/2 = 17535,48 грн. 
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача АТ «Київметробуд» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 17535,48 грн.
		Що стосується заперечень відповідача стосовно того, що заборгованість по заробітній платі відбулась не з його вини, оскільки ухвалами слідчих суддів були накладені арешти на його рахунки, то суд не приймає їх до уваги, оскільки відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі у відповідності до ст.141 ЦПК України, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн. за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за порушення строків розрахунку при звільненні. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 115,02 грн.
		Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про часткове задоволення поданого позову.
		Керуючись ст. 12,23,76,81,133,141,258,265,273,354 ЦПК України,
		УХВАЛИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати та середнього заробітку задовольнити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Київметробуд» (юридична адреса: 03065, м. Київ, вул. Світлогірська,2/25; код ЄДРПОУ 01387432)
		на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 
		середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 17535 (сімнадцять тисяч п`ятсот тридцять п`ять) гривень 48 копійок.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Київметробуд» (юридична адреса: 03065, м. Київ, вул. Світлогірська,2/25; код ЄДРПОУ 01387432)
		на користь ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер  НОМЕР_1  
		судові витрати у розмірі 115,02 грн.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання рішення.
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...