Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/11033/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 01.12.2021. Зареєстровано: 02.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2021.
Дата набрання законної сили: 01.12.2021
Номер судового провадження: К/9901/32578/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		01 грудня 2021 року 
		Київ
		справа №140/11033/20
		адміністративне провадження № К/9901/32578/20  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
		суддів: Шишова О.О.,  Яковенка М.М., 
		 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у складі судді Волдінера Ф.А. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Курильця А.Р., Мікули О.І., Ніколіна В.В. у справі №140/11033/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
		У С Т А Н О В И В:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» (далі - позивач, ТОВ «Волиньтабак») звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
		28 липня 2020 року позивач подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якій просив суд забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16 липня 2020 року №54765 про відповідність/невідповідність ТОВ «Волиньтабак» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника та внесення до Журналу ризикових платників. 
		 
		На обґрунтування вимог заяви зазначив, що включення позивача до переліку ризикових платників податків призвело до зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та неможливості подальшої їх реєстрації Товариством. За цих обставин, контрагенти позивача не купують у нього товар, останній не отримує прибутку, не має коштів для виплати заробітної плати працівникам, сплати обов`язкових платежів до бюджету та податків. Також платник зазначає, що зупинення реєстрації податкових накладних призводить до погіршення його ділової репутації, можливого розірвання відносин з контрагентами та може призвести до банкрутства ТОВ «Волиньтабак».
		Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від    28 жовтня 2020 року, заяву ТОВ «ВОЛИНЬТАБАК» про забезпечення позову задоволено, зупинено дію рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16 липня 2020 року №54765  про відповідність Товариства пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість та внесення до Журналу ризикових платників.
		Рішення судів попередніх інстанцій вмотивовані тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. Суди дійшли висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних призводить до негативних наслідків для Товариства, зокрема, неможливості здійснення платником господарської діяльності, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, погіршення ділової репутації ТОВ «Волиньтабак» та покладення на позивача додаткового обов`язку щодо подання документів. Указали, що забезпечення позову на час судового розгляду справи надасть позивачу можливість здійснювати господарську діяльність та реєструвати податкові накладні до остаточного вирішення цього спору.
		Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив їх скасувати. 
		На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідач наголосив також, що зупинення реєстрації податкової накладної не є рішенням про відмову у її реєстрації.
		Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача з огляду на оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій зазначеного у частині другій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 
		Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
		1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
		2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
		4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
		5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (частина шоста статті 154 КАС України).
		Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
		Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, спрямовані на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
		Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
		Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
		Водночас, колегією суддів установлено, що судові рішення у цій справі наведеним вище вимогам не відповідають. Висновки судів попередніх інстанцій про існування визначених у статті 150 КАС України обставин для вжиття заходів забезпечення позову є помилковими з огляду на наступне.
		Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок №1165) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
		При цьому, підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
		Таким чином, відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування унеможливлює подальшу реєстрацію цих документів податкової звітності.
		Пунктом 5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
		Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.
		Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виняткових випадках.
		Висновки судів попередніх інстанцій, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності, не підтверджені оцінкою судами будь-яких доказів. Так само суди не зазначили, на підставі яких саме доказів визнано підтвердженими доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача.
		Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішило спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.
		З приводу негативних наслідків для господарської діяльності позивача, на які послались суди попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України  зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
		Колегія суддів також зазначає, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Та обставина, що надання додаткових документів та пояснень у кожному конкретному випадку вимагає значного часу та зусиль, не може сприйматися як визначена законом підстава для забезпечення позову.
		Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття застосованих судами заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, застосовані заходи є такими, що суперечать приписам частини другої статті 151 КАС України, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а в задоволенні клопотання ТОВ «Волиньтабак» про забезпечення адміністративного позову слід відмовити.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №140/8878/20, від 18.02.2021 у справі №420/7063/20 та від 12.03.2021 у справі № 140/10203/20.
		Крім того, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі №140/11033/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, адміністративний позов ТОВ «Волиньтабак» задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16 липня 2020 року №54765; зобов`язано ГУ ДПС у Волинській області виключити ТОВ «Волиньтабак» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
		За змістом частини першої статті 341 КАС України   (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		З огляду на наведене, касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області слід задовольнити.
		Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області задовольнити.
		Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року скасувати.
		У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» про забезпечення позову - відмовити.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                   І. В. Дашутін
		Судді                                                                                                        О.О. Шишов
		                                                                                                                 М. М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...