Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 597/865/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2021. Зареєстровано: 03.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/597/4/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018210080000267

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №597/865/20
		Провадження №1-кп/597/4/2021
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"02" грудня 2021 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області
		у складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника обвинуваченого ОСОБА_5 
		потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		представника потерпілого ОСОБА_6 ОСОБА_9 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики кримінальне провадження №12018210080000267 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні має трьох малолітніх дітей, раніше не судженого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 Кримінального кодексу України,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		27 грудня 2018 року о 17 годині 48 хвилин водій ОСОБА_4 керував технічно справним автомобілем марки «Мерседес-Бенц, модель Спринтер 313 ЦДІ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався з одним дорослим пасажиром та без вантажу автодорогою Т-20-15 сполученням «Борщів - Заліщики» в напрямку від м.Борщів до м.Заліщики. Під час руху, ОСОБА_4 , не був достатньо уважний та неналежно стежив за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну, чим порушив вимоги пунктів 1.5 та 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями, які зобов`язували його бути достатньо уважним та належно стежити за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну, своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. 
		Проїжджаючи 35км, + 700м, автодороги Т-20-15 сполученням «Борщів  Заліщики», що неподалік с.Дзвиняч тодішнього Заліщицького району Тернопільської області, в темну пору доби в умовах недостатньої видимості, вів керований транспортний засіб із швидкістю 70 км/год. В цей час, проїзну частину дороги, зліва-направо відносно руху автомобіля марки «Мерседес-Бенц, модель Спринтер 313 ЦДІ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , пересікала пішохід ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала в с.Дзвиняч тодішнього Заліщицького району Тернопільської області. 
		Маючи об`єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_10 , яка наближалася проїзною частиною до смуги руху автомобіля марки «Мерседес-Бенц, модель Спринтер 313 ЦДІ, водій ОСОБА_4 , в порушення вимог п.12.3 ПДР України не вжив своєчасно заходів до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до його повної зупини, а продовжував рух та вчинив наїзд на потерпілу ОСОБА_10 передньою правою частиною транспортного засобу.
		У результаті наїзду автомобілем марки «Мерседес-Бенц, модель Спринтер 313 ЦДІ пішохід ОСОБА_10 , отримала наступні тілесні ушкодження: закриту травму шийного відділу хребта з вивихом 3-4 шийних хребців та стисненням спинного мозку; подвійний перелом нижньої щелепи; закриту травму живота з підкапсулярним розривом та крововиливом селезінки, крововилив в правий наднирник; садна чола зліва, по зовнішньому краю лівої очниці, лівого променево-зап`ястного суглобу та лівої кисті, правого ліктевого суглобу, тазу справа, лівого колінного суглобу, лівої гомілки, тильної поверхні першого пальця правої ступні; синець по задній поверхні правого ліктевого суглобу, від яких 31.12.2018 року в реанімаційному відділі КНП «Заліщицька центральна районна лікарня» померла. 
		Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.12.3 ПДР України перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілої ОСОБА_10 .
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, при з`ясуванні обставин справи не визнавав, однак в судових дебатах визнав повністю. Обвинувачений пояснив, що 27.12.2018 року близько 18 години їхав з дружиною автомобілем марки «Мерседес-Бенц, модель Спринтер 313 ЦДІ по особистих справах. Поблизу с.Дзвиняч тодішнього Заліщицького району на дорозі стояв автобус на дальньому світлі фар. Він почав через це зменшувати швидкість до 70-80 км/год. Десь за метрів 20 до автобуса побачив силует людини з білим пакетом у руках, яка вийшла із-за автобуса і переходила дорогу, різко загальмував і повернув кермо ліворуч, однак уникнути зіткнення з нею не вдалося. Зіткнення відбулося на його смузі руху. Після цього зупинився і пішов надавати збитій дівчині допомогу та телефонувати в поліцію та швидку допомогу. 
		 
		Крім показів обвинуваченого ОСОБА_4 , його вина стверджується іншими дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: 
		Показами потерпілого ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що 27.12.2018 року близько 17 години зателефонувала дочка та сказала що їде автобусом додому, а близько 18 години зателефонувала секретар сільської ради і повідомила, що на дорозі бус збив дівчину. Перебігши через город побачив машину, дочки там вже не було. Син попросив друга, щоб той відвіз його у лікарню. Дочка була в реанімації, в комі.
		Вина обвинуваченого стверджується показами потерпілої ОСОБА_7 , яка пояснила, що о 17 годині 27.12.2018 року розмовляла телефоном з дочкою, яка була на автовокзалі м.Заліщики, казала, що зайде ще в магазин і поїде додому. Також говорила, що планує вийти з автобуса на Бедриківській дорозі. Про ДТП дізналася від секретаря сільської ради, це було о 18.30, тоді телефон дочки вже не відповідав. Потім подзвонили їй з поліції та повідомили про те що сталося та попросили забрати сумку дочки з реанімації. Коли приїхала в лікарню дочка була без свідомості, в комі, а 31 грудня дочка померла. 
		Винність обвинуваченого стверджується показами потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив, що 27.12.2021 року сестра їздила в Чернівці лікувати зуби. Коли поверталася та автобус заїхав на автостанцію м.Заліщики, вона теелфонувала матері і казала, що купить в аптеці мазь і поїде додому Бедриківським автобусом. Згодом до батька зателефонувала секретар сільської ради і повідомила, що на дорозі бус збив молоду дівчину, той побіг на місце але не встиг, швидка вже поїхала, забравши сестру в лікарню.
		Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від заявлених на досудовому слідстві в рамках даного кримінального провадження цивільних позовів відмовилися, оскільки обвинувачений повністю відшкодував їм заподіяну шкоду. Жодних претензій потерпілі до обвинуваченого не мають, тому просять суд обрати йому покарання не пов`язане з позбавленням волі.
		Стверджується вина обвинуваченого показами свідка ОСОБА_11 , яка пояснила, що 27.12.2018 року біля 18 години вона разом із своїм чоловіком ОСОБА_4 їхали з с.Касперівці в м.Заліщики, автомобілем марки «Мерседес-Бенц, модель Спринтер 313 ЦДІ під керуванням ОСОБА_4 , рухалися із швидкістю 70 км/год. Під час руху, неподалік с.Дзвиняч тодішнього Заліщицького району, на протилежній смузі руху стояв рейсовий автобус та із-за нього на проїзну частину дороги, зліва-направо відносно руху їх автомобіля вибігла дівчина та попала під автомобіль. Інших автомобілів в попутному та протилежному напрямках не було. Після ДТП ОСОБА_4 надавав потерпілій допомогу та викликав швидку та поліцію. 
		Вина обвинуваченого стверджується показами свідків  лікаря ШМД ОСОБА_12 та фельдшера ОСОБА_13 , які пояснили, що 27.12.2018 року близько 18 години диспетчер повідомив, що на трасі Дзвиняч - Бедриківці сталася ДТП та чоловік який зателефонував сказав, що збив людину. Прибувши на місце ДТП в напрямку с.Бедриківці, з лівої сторони на узбіччі дороги, лежала потерпіла. В подальшому вони доправили потерпілу в реанімаційне відділення Заліщицької ЦКРЛ, стан її був важкий.
		Стверджується винність обвинуваченого показами свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що 27.12.2018 року біля 18 години, керуючи маршрутним автобусом «Заліщики-Бедриківці», біля с.Дзвиняч висадив пасажирку ОСОБА_10 з правої сторони дороги, та поїхав в напрямку с.Бедриківці. Дальше по дорозі, приблизно через кілометр їхав автомобіль Мерседес-Бенц Спринтер у протилежному напрямку.
		Вина обвинуваченого стверджується показами свідка ОСОБА_15 , який пояснив, що 27.12.2018 року біля 18 години їдучи власним автомобілем з м.Заліщики в напрямку с.Касперівці біля с.Дзвиняч з правої сторони побачив дівчину, яка стояла на узбіччі, а маршрутний автобус їхав в сторону с.Бедриківці. Коли він під`їхав до нього назустріч їхав автомобіль, він пропустивши його, обігнав автобус.
		Стверджується вина обвинуваченого показами свідка  пасажира автобуса ОСОБА_16 , який пояснив, що 27.12.2018 року близько 18 години їдучи маршрутним автобусом «Заліщики-Бедриківці» біля с.Дзвиняч чув, як пасажирка автобуса ОСОБА_10 попросила водія зупинитися, той зупинив автобус з правої сторони дороги, вона вийшла і автобус продовжив рух в напрямку с.Бедриківці. Дальше по дорозі, приблизно на відстані через кілометр їхав автомобіль Мерседес-Бенц Спринтер в протилежному напрямку.
		Покази допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 суттєвого значення для встановлення істини у справі не мають, оскільки вони нічого по даному факту пояснити не змогли. 
		Вина обвинуваченого ОСОБА_4 стверджується, крім вищезазначеного також іншими дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема матеріалами кримінального провадження: 
		 
		рапортом від 27.12.2018 року, згідно якого 27.12.2018 року о 17 годині 51 хвилина в чергову частину Заліщицького відділення поліції Чортківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільскій області надійшло повідомлення по телефону на лінію «102», про те, що ОСОБА_4 керуючи автомобілем Мерседес-Бенц Спринтер, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , біля с.Дзвиняч допустив наїзд на пішохода;
		протоколом огляду від 27.12.2018 року, план-схемою та фототаблицею до нього, в яких відображено огляд місця події  місця наїзду автомобіля Мерседес-Бенц Спринтер на пішохода ОСОБА_10 ;
		постановою про визнання і прилучення до справи речових доказів від 27.12.2018 року, якою автомобіль марки «Мерседес-Бенц, модель Спринтер 313 ЦДІ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано речовим доказом;
		ухвалою слідчого судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 19.03.2020 року у справі №597/443/20, якою арешт вищевказаного автомобіля скасовано та вирішено передати його на відповідальне зберігання без права відчуження власнику ОСОБА_21 ;
		постановою про визнання і прилучення до справи речових доказів від 27.12.2018 року, якою сумку з речами, шапку та кросівок ОСОБА_10 , а також уламок скла та уламок пластмаси визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні та вирішено сумку з речами потерпілої повернути ОСОБА_6 , а решту речових доказів оглянути та передати на зберігання у кімнату зберігання речових доказів Заліщицького відділення поліції;
		протоколом огляду від 02.01.2019 року та фототаблицею до нього, яким оглянуто шапку з тканини синього кольору та етикеткою «ShaDo», праву кросівку з тканини чорного кольору та біло-чорною підошвою, пошкоджену частину дефлектора капота (мухобійки) з правої сторони, пошкоджене скло фари автомобіля. Дані речі після проведення огляду поміщено в сейф пакет №1037491;
		розпискою, згідно якої ОСОБА_6 отримав сумку з речами своєї дочки ОСОБА_10 ;
		лікарським свідоцтвом про смерть №2 від 02.01.2019 року, згідно якого ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 від перелому шийного відділу хребта внаслідок наїзду автомобілем;
		свідоцтвом про смерть від 03.01.2019 року, згідно якого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
		протоколом проведення слідчого експерименту від 17.01.2020 року, схемою та фототаблицею до нього, який проведено із свідком ОСОБА_16 , в якому відображено місце розташування рейсового автобуса та потерпілої після її виходу з автобуса та місце роз`їзду рейсового автобуса з мікроавтобусом Мерседес Спринтер;
		протоколом проведення слідчого експерименту від 17.01.2020 року, схемою та фототаблицею до нього, який проведено із свідком ОСОБА_22 , в якому відображено місце розташування рейсового автобуса та потерпілої після її виходу з автобуса та місце роз`їзду рейсового автобуса з мікроавтобусом Мерседес Спринтер;
		висновком судової автотехнічної експертизи №4.6-85/19 від 14.02.2019 року, відповідно до якого система рульового керування, робоча гальмівна системи, колеса і шини, ходова частина автомобіля марки «Мерседес-Бенц, модель Спринтер 313 ЦДІ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 перебували на момент ДТП у працездатному стані. Пошкодження приладів зовнішнього освітлення носять аварійний характер, спричинений зіткненням з перешкодою внаслідок ДТП;
		висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №4.6-86/19 від 05.03.2019 року, відповідно до якого первинний контакт при наїзді автомобілем на пішохода відбувся його передньою правою частиною на відстані 0,36-0,98м від повздовжньої осі автомобіля, про що свідчать пошкодження декоративної накладки переднього бампера, облицювальної накладки блок-фари, правої блок-фари, декоративної решітки радіатора, капота моторного відсіку. Місце наїзду автомобіля на пішохода знаходиться на смузі руху в напрямку до м.Заліщики, у повздовжньому напрямку в місці, що дещо передує початку утворення зафіксованої ділянки «уламків скла та пластмаси», ближня границя еліпса розсіювання уламків скла розміщується від місця наїзду на відстань, близьку до переміщення їх в повздовжньому напрямку за час вільного падіння;
		висновком судової автотехнічної експертизи №4/6-116/20 від 18.02.2020 року, відповідно до якого, при заданому слідством комплексі вихідних даних, мінімальна відстань яка необхідна водієві для зміщення автомобіля вліво на 1м, за умови швидкості його руху 70 км/год, становить 23,6... 22,4м. В умовах цієї дорожньо-транспортної ситуації, яка склалася, водій автомобіля повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.2, 12.3, 12.6 ґ ПДР України. Водій з моменту виникнення небезпеки для руху (настання конкретної видимості пішохода), мав технічну можливість застосовуючи екстрене гальмування, до моменту контактування з пішоходом, знизити швидкість транспортного засобу до швидкості руху перешкоди, яка рухається під кутом до повздовжньої осі дороги, віддаляючись від транспортного засобу і таким чином уникнути наїзду на пішохода. При встановлених обставинах розвитку дорожньо-транспортної пригоди і заданому слідством комплексі технічно спроможних вихідних даних, невідповідність дій водія автомобіля вимогам п.12.3 ПДР України, з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. При встановлених обставинах розвитку дорожньо-транспортної пригоди і заданому слідством комплексі технічно спроможних вихідних даних, невідповідність дій водія автомобіля вимогам п.12.3 ПДР України призвела до виникнення даної ДТП, тобто причиною настання даної ДТП - наїзд транспортного засобу на пішохода, з технічної точки зору були обставини, які пов`язані з невідповідністю дій водія автомобіля вказаним вимогам пункту ПДР України;
		висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 №2 від 31.01.2019 року, відповідно до якого встановлено наступні ушкодження: закрита травма шийного відділу хребта з вивихом 3-4 шийних хребців та стисненням спинного мозку; подвійний перелом нижньої щелепи; закрита травма живота з підкапсулярним розривом та крововиливом селезінки, крововиливом в правий наднирник; садна чола зліва, по зовнішньому краю лівої очниці, лівогопроменево-зап`ястного суглобу та лівої кисті, правого ліктевого суглобу, тазу справа, лівого колінного суглобу, лівої гомілки, тильної поверхні першого пальця правої ступні; синець по задній поверхні правого ліктевого суглобу, які за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення стосовно живих осіб, відносяться до тяжких. Масивність, множинність, різноманітний характер тілесних ушкоджень (садна, синці, переломи кісток, тощо), наявність ознак різкого загального різкого струсу тіла (у вигляді крововиливів у фіксуючо-підвішуючий апарат внутрішніх органів), переважно правобічна локалізація тілесних ушкоджень в сукупності свідчать про те, що в даному випадку мала місце транспортна травма, зокрема наїзд (удар виступаючими частинами) транспортного засобу, зокрема легкового автомобіля (на що вказує висота розташування тілесних пошкоджень) на потерпілу, котра перебувала у вертикальному чи близькому до нього положенні і була обернена до автомобіля правою половиною тіла, з послідуючим відкиданням останньої на підлягаючу поверхню та короткочасним ковзанням по ній. Смерть ОСОБА_10 настала внаслідок закритої травми шийного відділу хребта з вивихом 3-4 шийних хребців та стисненням спинного мозку. Між спричиненням потерпілій, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тілесних ушкоджень і настанням її смерті існує прямий причинно-наслідковий зв`язок;
		протоколом огляду від 14.02.2019 року та фототаблицею до нього, яким оглянуто, одяг потерпілої ОСОБА_10 , які надав ОСОБА_8 , а саме, лівої кросівки з тканини чорного кольору та біло-червоною підошвою, куртки балонової синього кольору із замком червоного кольору та капюшоном з внутрішньої сторони червоного кольору, штанів чорного кольору; 
		висновком судово-медичної експертизи одягу і взуття ОСОБА_10 №15 від 24.04.2019 року та фотододатками до нього, відповідно до якого на наданих речових доказах виявлено пошкодження та сліди, які утворилися під час ДТП, зокрема на ходовій поверхні підошви кросівок виявлено сліди ковзання, наявність і характер яких свідчать про вертикальне положення потерпілої, можливість їхнього утворення під час наїзду транспортним засобом на потерпілу;
		постановою про визнання і прилучення до справи речових доказів від 04.06.2019 року, якою одяг потерпілої ОСОБА_10 , який знаходиться в сейф пакетах №ЕХРО0233102 та №ЕХРО0404413 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні та передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Заліщицького відділення поліції;
		висновком судово-медичної експертизи №16 від 26.04.2019 року речових доказів, відповідно до якого локалізація, характер і механізм утворення виявлених пошкоджень та слідів на наданих речових доказах ОСОБА_10 , враховуючи дані протоколу огляду місця події, у сукупності, свідчать про наїзд транспортним засобом на потерпілу, яка в момент первинного контакту з транспортом (1-ша фаза) перебувала у вертикальному положенні і була обернена до нього переважно правою половиною тіла (більше задньою поверхнею), що супроводжувалось контактуванням ОСОБА_10 з різними виступаючими частинами (деталями) транспортного засобу (2-га фаза) і наступним відкиданням тіла потерпілої на дорожнє покриття (3-тя фаза) з короткочасним ковзанням по ньому, тобто, вказаний механізм утворення виявлених пошкоджень і слідів на предметах одягу та взуття відповідає зазначеним обставинам справи  наїзд керованим автомобілем на пішохода, яка переходила проїжджу частину дороги зліва направо по ходу руху автомобіля. Локалізація, напрям довжників і ступінь вираженості слідів ковзання на підошвах кросівок, а також локалізація та механізм утворення на штанах 2-х невеликих переривчастих сіруватих ділянок тертя чистої тканини з пошкодженнями на їх фоні на одному рівні обох штанин в середній третині, у сукупності, свідчать про нерівномірний контакт підошви кросівок з дорожнім покриттям і розташування нижніх кінцівок потерпілої на деякій відстані між собою у передньо-задньому напрямі, що зазвичай, спостерігається під час руху пішохода в момент наїзду транспортним засобом на нього.
		 
		Так, у відповідності до вимог ст.91 ч.1 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
		Відповідно до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		 
		Розглядаючи скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , яка подана у підготовчому судовому засіданні про визнання постанови першого заступника керівника Чортківської місцевої прокуратури ОСОБА_23 від 29.12.2018 року про призначення групи прокуророів у кримінальному провадженні незаконною та її скасування, суд приходить до висновку про її безпідставність з огляду на те, що диспозиція статті 286 ч.2 КК України як кваліфікуючі ознаки передбачає заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, або настання смерті потерпілої особи, а тому кваліфікувати дії обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України прокурор міг і 29.12.2018 року, так як йому вже на той час було відомо про заподіяння потерпілій тяжких тілесних ушкоджень. Крім цього, у оскаржуваній постанові керівник прокуратури призначаючи групу прокурорів не вказує кваліфікуючої ознаки вчиненого правопорушення настання смерті потерпілої. 
		 
		А, тому, виходячи з встановленого під час судового розгляду, суд прийшов до висновку, що докази, на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_4 є належними, тобто саме вони мають здатність надавати інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, служити аргументами в процесі встановлення істини. 
		Сукупність досліджених та перевірених судом доказів вказує на те, що саме з вини обвинуваченого ОСОБА_4 , який вчинив порушення пп.1.5, 2.3 б, д, 12.3 ПДР України, було спричинено смерть потерпілій ОСОБА_10 .
		Разом з тим, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умов, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.
		Отже, встановивши обставини, які підлягали доказуванню в кримінальному провадженні і дослідивши всі зібрані докази в їх сукупності, які суд оцінює як достовірні та які встановлюють наявність суспільно - небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння та інші обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, суд прийшов до висновку, що діяння ОСОБА_4 мають наведені кваліфікуючі ознаки, які містять склад злочину передбачений ст.286 ч.2 КК України.
		Дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України так, як він своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, заподіяв смерть потерпілій ОСОБА_10 .
		 
		При призначенні покарання обвинуваченому суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України, роз`ясненнями, що містяться у Постанові №7 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно яких при призначенні покарання, суди в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст.65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обтяжуючих та пом`якшуючих покарання обставин.
		Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. 
		Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що скоєне кримінальне правопорушення, відповідно до ст.12 ч.5 КК України, є тяжким.
		Особу обвинуваченого, зокрема те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні трьох малолітніх дітей.
		До обставин, які пом`якшують покарання, суд враховує обставини, що характеризують його особу, добровільне відшкодування потерпілим заподіяної шкоди, думку потерпілих, щодо обрання міри покарання обвинуваченому.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд не вбачає.
		У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи, щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення.
		Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005р. за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.
		Згідно п.21 вищевказаної Постанови у кожному випадку призначення покарання за ст.286 ч.1, 2 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами. 
		А, тому, суд приходить до переконання, що міру покарання обвинуваченому слід призначити мінімальну в межах санкції ст.286 ч.2 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки дана міра покарання, відповідатиме ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, буде достатньою для виправлення та попередження нових злочинів, так як покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
		Вирішуючи заявлені цивільні позови у даному кримінальному провадженні, суд приймає до уваги заяви потерпілих про відмову від позовів, та вважає доцільним закрити провадження у справі за цивільними позовами потерпілих.
		Також суд вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути в дохід держави процесуальні витрати по справі, пов`язані із залученням експертів.
		Речові докази  сумку з речами ОСОБА_10 , яка передана на зберігання ОСОБА_6 слід вважати переданими за належністю.
		Речові докази - одяг ОСОБА_10 - шапку з тканини синього кольору та етикеткою «ShaDo», кросівки з тканини чорного кольору та біло-чорною підошвою, куртку балонову синього кольору із замком червоного кольору та капюшоном з внутрішньої сторони червоного кольору, штани чорного кольору, які поміщено в кімнату зберігання речових доказів Заліщицького ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області слід після набрання даним вироком суду законної сили повернути ОСОБА_6 ..
		Речовий доказ - автомобіль марки «Мерседес-Бенц, модель Спринтер 313 ЦДІ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання без права відчуження ОСОБА_21 слід вважати переданим за належністю і скасувати заборону його відчуження.
		Речові докази - пошкоджену частину дефлектора капоту (мухобійки) з правої сторони, пошкоджене скло фари автомобіля, які поміщено в кімнату зберігання речових доказів Заліщицького ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області слід після набрання даним вироком суду законної сили повернути ОСОБА_21 .
		Керуючись ст.ст.50, 55, 63, 65-67 Кримінального кодексу України, ст.ст.84-86, 91, 92, 98, 124, 128, 129, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд 
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання за даною статтею у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
		Відбування міри покарання ОСОБА_4 рахувати з часу приведення вироку до виконання.
		Провадження у справі за цивільними позовами потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 закрити у зв`язку з відмовою від позову.
		Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 5372 (п`ять тисяч триста сімдесять дві) гривні 16 копійок процесуальних витрат по даному кримінальному провадженню, пов`язаних із залученням експертів.
		Скасувати заборону відчуження на автомобіль марки «Мерседес-Бенц, модель Спринтер 313 ЦДІ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_21 .
		Речові докази - сумку з речами ОСОБА_10 , яка передана на зберігання ОСОБА_6 вважати переданими за належністю.
		Речові докази - одяг ОСОБА_10 - шапку з тканини синього кольору та етикеткою «ShaDo», кросівки з тканини чорного кольору та біло-чорною підошвою, куртку балонову синього кольору із замком червоного кольору та капюшоном з внутрішньої сторони червоного кольору, штани чорного кольору, які поміщено в кімнату зберігання речових доказів Заліщицького ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області після набрання даним вироком суду законної сили повернути ОСОБА_6 .
		Речовий доказ - автомобіль марки «Мерседес-Бенц, модель Спринтер 313 ЦДІ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання без права відчуження ОСОБА_21 вважати переданим за належністю.
		Речові докази - пошкоджену частину дефлектора капоту (мухобійки) з правої сторони, пошкоджене скло фари автомобіля, які поміщено в кімнату зберігання речових доказів Заліщицького ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області після набрання даним вироком суду законної сили повернути ОСОБА_21 .
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. 
		 
		 
		Суддя  Степан ДУДЯК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...