Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 501/2928/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 03.12.2021. Зареєстровано: 03.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2021.
Дата набрання законної сили: 01.12.2021
Номер судового провадження: 11-кп/813/278/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017160160001367

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-кп/813/278/21
		Номер справи місцевого суду: 501/2928/17 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01.12.2021 року                                 м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд у складі:
		головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 
		за участю:    
		секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
		прокурора ОСОБА_6 , 
		обвинуваченої  ОСОБА_7 ,
		захисників  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,
		представника потрпілої ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_11 та обвинуваченої ОСОБА_7 навирок Іллічівськогоміського судуОдеської областівід 02.06.2020рокувідносно
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Губаріва Новоушицького району Хмельницької області, громадянки України, одруженої, яка має вищу освіту, є приватним підприємцем, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.350 КК України у кримінальному проваджені №12017160160001367, внесеному до ЄРДР 19.10.2017 року 
		установив
		Зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції.
		    Оскаржуваним вироком Іллічівського міського суду Одеської області, від 02.06.2020 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та їй призначено покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 грн. Відповідно ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_7 звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строку давності, передбаченого п.1 ч.1 ст.49 КК України. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 задоволено частково та стягнуто на її користь з ОСОБА_7 в рахунок відшкодовування моральної шкоди 1000 грн., в іншій частині цивільного позову відмовлено. Також вироком вирішено питання про речові докази та судові витрати.
		Згідно оскаржуваного вироку, 06.09.2017 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, в приміщенні Чорноморського міського відділу ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області, розташованого за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, вул.Данченка, 3-б, між обвинуваченою ОСОБА_7 - відвідувачем відділу, та потерпілою ОСОБА_11 - головним спеціалістом відділу, виникла суперечка щодо черговості обслуговування потерпілою відвідувачів відділу. Обвинувачена ОСОБА_7 , вбачаючи в діях потерпілої ОСОБА_11 порушення порядку цієї черговості, перебуваючи в службовому кабінеті №3, умисно, на ґрунті виниклих під час суперечки неприязних стосунків, з метою спричинення потерпілій тілесних ушкоджень нанесла їй два удари по руках та тілу жіночою сумкою, в результаті чого потерпіла ОСОБА_11 отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді забиття м`яких тканин з синцем та саднами задньої поверхні правого променеве-зап`ясткового суглобу правої руки.
		Зазанчені дії ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження. 
		Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, що їх подали.
		В апеляційній скарзі потерпіла просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватою за ч.2 ст.350 КК України, призначити відповідне покарання та задовольнити цивільний позов потерпілої у повному обсязі.
		В обґрунтування своєї апеляційної скарги посилається на наступне:
		-суд незаконно перекваліфікував дії обвинуваченої з ст.350 на ст.125 КК України, оскільки займаючи посаду головного спеціаліста Чорноморського міського відділу ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області згідно наказу №1593-к від 19.07.2016 року про призначення її на посаду, ОСОБА_11 здійснювала функції представника влади та мала статус державного службовця категорії «В»;
		-суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що спричинення потерпілій тілесних ушкоджень було безпосередньо пов`язано із її службовою діяльністю, що є обов`язковим елементом об`єктивної сторони злочину, кваліфікованим саме ст.350 КК України;
		- суд безпідставно не взяв до уваги докази щодо необхідності відшкодування на користь потерпілої матеріальних збитків (копії документів знаходяться в матеріалах провадження) та моральної шкоди (страждання, яких потерпіла зазнала у зв`язку з нанесеними тілесними ушкодженнями, приниження її честі, гідності та діловій репутації).
		 
		В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_7 просить вирок скасувати з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
		В обґрунтування апеляційної скарги посилається на таке:
		-В діях обвинуваченої відсутній склад будь-якого злочину, оскільки такі дії були спрямовані на захист її життя та здоров`я від протиправних посягань ОСОБА_11 ;
		-судом першої інстанції не в повному обсязі встановлені обставнини, які є істотними для справи;
		-вирок обґрунтовано на суперечливих доказах;
		-судом не прийнято до уваги висновок експерта №108 від 13.11.2019 року;
		-всупереч положень ст.374 КПК України, суд в мотивувальній частині лише перерахував докази, проте не зазначив, які саме фактичні дані, що містяться в цих доказах, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у цьому провадженні та не дав оцінку цим доказам з точки зору їх допустимості, належності, достатності;
		-суд безпідставно відмовив у клопотанні сторони захисту про визнання доказів недопустимими;
		-стороною обвинувачення взагалі не надані докази, які б викривали обвинувачену у вчиненні інкримінованого їй злочину;
		-
		-покази свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та протоколи слідчих експериментів є недостовірними, сумнівними та такими, що суперечать обставинам справи, та місцевим судом усунуті не були;
		-слідством та судом першої інстанції проігноровані покази обвинуваченої та потерпілої, свідків щодо місця обставин, причин виникнення конфлікту між ними та зазначена неповнота вплинула на помилку у встановленні фактичних обставин справи та у подальшому на кваліфікацію дій;
		-судом не прийнято до уваги, що дії обвинуваченої, яка захищаючись рефлекторно кинула сумкою в бік ОСОБА_11  носили спонтанний та ситуативний характер; будь-якого умислу на нанесення тілесних ушкоджень потерпілій у обвинуваченої умислу не було;
		-судом не прийнято до уваги, що в діях ОСОБА_7 мала місце необхідна самооборона;
		-судом першої інстанції необґрунтовано задоволено заявлені потерпілою вимоги, оскільки вони взагалі недоведені.
		На підставі викладеного, обвинувачена просить оскаржуваний вирок скасувати, а провадження відносно неї закрити з підстав відсутності в її діях складу злочину.
		Позиції учасників судового розгляду.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника потрепілої, який підтримав вимоги поданої ним апеляційної скарги та просив її задовольнити; поясненя обвинуваченої та її захисників, які змінили вимоги апеляційної скарги та просили вирок скасувати та направити справу на новий судовий розгляд з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, допущеного при його ухвалені, думку прокурора, який частково підтримав вимоги апеляційних скарг, просив вирок скасувати та направити справу на новий судовий розгляд з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, допущеного при його ухвалені, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
		Мотиви суду апеляційної інстанції
		Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		Згідно вимог ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Під час апеляційного розгляду встановлені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які є підставами для скасування судового рішення та призначення нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.    
		Відповідно до положень ст.412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Так, ч.1 ст.9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		У відповідності до положень ст.2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури. 
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 371 КПК вирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.
		Під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті приймається рішення щодо обвинувачення, яке пред`явлене особі, оцінюються докази, кожен окремо та в сукупності, вирішується питання допустимості доказів під час такої оцінки тощо.
		Згідно з ч.1 ст.376 КПК судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
		Під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті приймається рішення щодо обвинувачення, яке пред`явлене особі, оцінюються докази, кожен окремо та в сукупності, вирішується питання допустимості доказів під час такої оцінки тощо.
		Учасники судового провадження відповідно до ч.6 вказаної статті мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
		Системний аналіз процесуальних норм указує на те, що вирок має бути складено в нарадчій кімнаті, а його повний текст - оголошено негайно після виходу суду з нарадчої кімнати, крім того, копію цього вироку негайно має бути вручено учасникам судового провадження.
		При цьому текст вироку, проголошеного головуючим, має відповідати тексту, підписаному суддями того складу суду, який його ухвалив, та долученому до матеріалів кримінального провадження.
		Проголошенням вироку після виходу з нарадчої кімнати, роз`ясненням його змісту суд реалізовує складову конституційного положення, що визначене як основна засада судочинства  гласність судового процесу.
		Гласність судового розгляду є важливою умовою неупередженого, об`єктивного, повного, всебічного дослідження обставин кримінального провадження й ухвалення справедливого судового рішення та поширюється на всі етапи судового провадження, у тому числі на дослідження доказів, а також оголошення судового рішення.
		За приписами ст. 374 КПК України у вироку повинні бути зазначені, зокрема, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
		Суд першої інстанції не дотримався зазначених вимог процесуального закону.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що за результатом розгляду кримінального провадження суд першої інстанції ухвалив вирок, яким ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та їй призначено покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 грн. Відповідно ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_7 звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строку давності, передбаченого п.1 ч.1 ст.49 КК України. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 задоволено частково та стягнуто на її користь з ОСОБА_7 в рахунок відшкодовування моральної шкоди 1000 грн., в іншій частині цивільного позову відмовлено. Також вироком вирішено питання про речові докази та судові витрати.
		Як убачається з дослідженого в судовому засіданні апеляційного суду за клопотанням сторони захисту аудіозапису судового засідання суду першої інстанції від 02.12.2020 року, суд після виходу з нарадчої кімнати проголосив вирок, мотивувальна частина якого істотно відрізняється від тексту вироку, наявного в матеріалах кримінального провадження. Зокрема, у мотивувальній частині наявного в матеріалах кримінального провадження вироку міститься текст, який не оголошувався судом першої інстанції під час проголошення судового рішення.
		Так, зокрема, відповідно до технічного запису судового засідання, під час проголошення вироку головуючий, серед іншого, оголосив докази, які покладаються на підтвердження встановлених судом обставин винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
		Разом з тим із тексту наявного в матеріалах справи вироку вбачається, що обсяг цих доказів, викладених у вироку, є значно більшим, ніж той, який проголосив суд у судовому засіданні.
		Ці дії суду, а саме зазанчення судом у тексті вироку значно більшого ніж було проголошено обсягу доказів, врахованих судом, як такі, що підтверджують висунуте ОСОБА_7 обвинувачення, ставлять під сумнів законність і обґрунтованість ухваленого рішення та справедливість процесу в цілому, а тому апеляційнийи суд визнає допущене судом першої інстанції порушення істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, і відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.409 КПК є підставами для скасування судового рішення.
		У цілому апеляційнй суд не виключає можливості виникнення ситуації, коли текст проголошеного судом вироку може дещо не відповідати тексту вироку, наявного в матеріалах справи, зокрема у зв`язку зі скороченням певних найменувань чи інформації, яка не впливає на суть прийнятого рішення. Однак такі невідповідності повинні бути несуттєвими та не мають стосуватися обсягу судового рішення, яким обґрунтовуються або спростовуються певні встановлені судом факти, а також викривляти сам зміст судового рішення через зменшення чи доповнення його обсягу.
		У цій справі невідповідність проголошеного тексту вироку і вироку, наявного в матеріалах кримінального провадження, стосувалася обсягу доказів, якими суд обґрунтував винуватість ОСОБА_7 , що в цьому випадку не може свідчити про незначущість такої невідповідності, оскільки, на переконання апеляційного суду, така невідповідність у вироку стосується питання доведеності винуватості особи і може викликати в учасників судового провадження та у стороннього спостерігача обґрунтований сумнів щодо законності й обґрунтованості постановленого вироку, а також стосовно додержання судом імперативних вимог процесуального законодавства, якими визначається порядок постановлення і проголошення судового рішення.
		Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.07.2019 року (справа №500/6587/16-к) та у поставнові від 03.03.2021 року (справа №660/1122/18). 
		У зв`язку з чим, апеляційнйи суд відхиляє твердження представника потерпілої щодо можливості апеляційним судом постановити новий вирок про визнання винуватості ОСОБА_7 . 
		Згідно із п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Приписами ч.1 ст.412 КПК України, передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Відповідно до п.6 ч.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду 1-ої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді 1-ої інстанції.
		Пунктом першим частини першої ст.415 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, в тому числі п.7 ч.2 ст.412 КПК України.
		З оглядуна викладене,апеляційний судвважає занеобхідне скасувативирок Іллічівськогоміського судуОдеської області,від 02.06.2020рокута призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		При новому розгляді суду першої інстанції необхідно усунути вказані недоліки, належним чином виконати всі вимоги КПК та постановити законне й обґрунтоване судове рішення.
		За такихобставин,апеляційний судвважає,що апеляційніскарги обвинуваченоїта потрпілої підлягають частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового провадження у іншому складі суду.
		 
		Керуючись ст. 370, 404, 405, 407, 409, 415, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
		ухвалив
		 
		Апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_11 та обвинуваченої ОСОБА_7 - задовольнити частково.
		Вирок Іллічівськогоміського судуОдеської області,від 02.06.2020року відносно ОСОБА_7 ,обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.350 КК України у кримінальному проваджені №12017160160001367, внесеному до ЄРДР 19.10.2017 року  скасувати.
		Призначити новий розгляд кримінального провадження у тому ж суді першої інстанції в іншому складі суду зі стадії підготовчого судового засідання. 
		Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.    
		 
		Судді Одеського апеляційного суду
		 
		ОСОБА_2              ОСОБА_3              ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...