Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/6947/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2021. Зареєстровано: 03.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2021.
Дата набрання законної сили: 24.12.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23.11.2021м. ДніпроСправа № 904/6947/20
		Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
		за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОНІК", м. Дніпро 
		про стягнення заборгованості в сумі 787 475 грн. 49 коп. за договором оренди від 24.11.2011 № 12/02-4675-ОД та виселення 
		 
		Представники:
		від позивача: Іванченко І.С., витяг з ЄДР, представник;
		від відповідача: не з`явився. 
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 15.12.2020 № 10-12-07285, в якому просить:
		- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОНІК" заборгованість в сумі 595 643 грн. 94 коп., з яких: 172 964 грн. 85 коп. - заборгованість з орендної плати, 28 371 грн. 77 коп. - пеня, 394 307 грн. 32 коп. - неустойка у розмірі подвійної орендної плати за час незаконного використання майна;
		- виселити Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОНІК" з орендованого приміщення за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 13-15.
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди від 24.11.2011 № 12/02-4675-ОД.
		 
		Ухвалою господарського суду від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 26.01.2021.
		Ухвалою господарського суду від 26.01.2021 підготовче провадження у справі № 904/6947/20 зупинено до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/11131/19 у подібних правовідносинах.
		Ухвалою господарського суду від 07.07.2021 поновлено провадження у справі, розгляд якої призначений у підготовчому засіданні на 22.07.2021.
		Ухвалою господарського суду від 22.07.2021 підготовче засідання відкладене на 12.08.2021, у зв`ячзку із неявкою представника відповідача та ненаданням витребуваних судом документів. 
		Ухвалою господарського суду від 12.08.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 28.09.2021.
		 
		15.09.2021 позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог без номеру та без дати, відповідно до якої просив суд:
		- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОНІК" заборгованість в сумі 787 475 грн. 49 коп., з яких: 211 335 грн. 18 коп. - заборгованість з орендної плати за період з листопада 2016 по липень 2021, 28 371 грн. 77 коп. - пеня, 547 768 грн. 54 коп. - неустойка у розмірі подвійної орендної плати за час незаконного використання майна з вересня 2018 по липень 2021;
		- виселити Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОНІК" з орендованого приміщення за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 13-15.
		 
		28.09.2021 судове засідання не відбулося через перебування судді Рудь І.А. на лікарняному.
		Після усунення вказаних обставин, ухвалою господарського суду від 28.10.2021 судове засідання призначене в межах розумного строку на 23.11.2021.
		У судовому засіданні 23.11.2021 судом досліджено подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог та прийнято її до розгляду, як таку, що подана в порядку п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.
		 
		Відповідач явку повноважного представника у призначені засідання суду не забезпечив та не надав витребувані судом документи.
		Ухвали суду, що направлялися на адресу відповідача за місцем реєстрації, поверталися до суду з відмітками відділення поштового зв`язку «Повернуто за закінченням строку зберігання», «Повертається. Адресат відсутній за вказаною адресою». 
		Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
		У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
		Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		Господарський суд зазначає, що ухвали суду направлялися відповідачу за адресою, яка значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг від 12.08.2021). 
		За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.
		З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки за вказаних вище підстав, він вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи належним чином.
		Відповідно до ст.165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
		 
		У судовому засіданні 23.11.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив позов задовольнити.
		 
		В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		24.11.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, (орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРТОНІК" (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4675-ОД (далі - договір).
		За умовами п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - нежитлове вбудоване приміщення (далі - майно) площею 68,5 кв.м, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 13 на першому поверсі семиповерхового будинку, що перебуває на балансі Національної металургійної академії України (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 19.08.2011 і становить за незалежною оцінкою: приміщення площею 53,4 кв.м.  313 708,00 грн., приміщення площею 15,1 кв.м.  88 708,00 грн.
		Відповідно до п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного об`єкту з продажу ортопедичних виробів  53,4 кв.м., розміщення суб`єкту господарювання, що діє на основі приватної власності і проводить господарську діяльність з медичної практики  15,1 кв.м. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.
		За умовами п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.
		Згідно з п.п. 3.1., 3.2. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 зі змінами (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції)  липень 2011  3 308 грн. 42 коп. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2011 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за серпень-листопад 2011. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
		У відповідності до п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
		У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.4. договору).
		За умовами п. 3.5. договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
		Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:
		- 50% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства, у розмірі 1654 грн. 21 коп.;
		- 50% балансоутримувача у розмірі 1654 грн. 21 коп.
		щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
		Пунктом 3.8. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати. 
		Згідно з п. 3.11. договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов"язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.\
		Пунктом 5.5. договору передбачено, що орендар зобов"язується у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.\
		Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, один примірник якого надається орендарем орендодавцю у триденний термін з дати його підписання. Обов"язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендаря.
		У разі ненадання у триденний строк з дати підписання акту приймання-передачі орендодавцеві, зобов"язання орендаря з повернення орендованого державного майна вважаються невиконаними, а орендар зобов"язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування державним майном за час прострочення.
		Відповідно до п. 5.20 договору орендар, у разі наміру продовжити строк дії договору оренди, зобов`язаний не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди подати орендодавцю про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (дозвіл пожежників, копія договору страхування державного майна, платіжні доручення про сплату страхового платежу та ін.) 
		Орендодавець зобов"язаний письмово повідомити орендаря та балансоутримувача не пізніше, ніж за 30 діб, про свій намір щодо завершення, припинення або розірвання договору (п. 7.4. договору).
		За умовами п. 10.1. договору цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 24.11.2011 по 23.11.2012 включно.
		У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при надання інформації щодо виконання умов цього договору, а саме наявності договору страхування, дозволу або декларації, наданої органами державного пожежного нагляду, договір, за заявою орендаря, щодо продовження терміну дії, наданою відповідно до п. 5.20, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у договорі.
		Пунктом 10.9. договору передбачено, що чинність договору припиняється внаслідок:
		- закінчення строку, на який його було укладено;
		- приватизації орендованого майна орендарем;
		- загибелі орендованого майна;
		- достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду;
		- банкрутства орендаря;
		- ліквідації орендаря - юридичної особи;
		- у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа);
		- та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.
		За умовами п. 10.10. договору всі зміни і доповнення до договору вважаються дійсними лише в тому випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані обома сторонами.
		Згідно з п. 10.11. договору у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов"язаний негайно повернути балансоутримувачу майно у стані, в якому воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		 
		24.11.2011 позивач передав відповідачу об"єкт оренди за актом приймання - передачі (а.с. 14).
		Додатковою угодою від 05.12.2012 строк дії договору продовжено до 23.10.2015.
		Додатковою угодою від 18.02.2016 у зв`язку із зверненням балансоутримувача та зміною технічного паспорту, сторони внесли до договору наступні зміни:
		П.1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - нежитлове вбудоване приміщення (далі - майно) площею 70,5 кв.м, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 13-15 на першому поверсі семіповерхового (будинку, приміщення, будівлі) що перебуває на балансі Національної металургійної академії України (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 22.12.2015 і становить 656 348, 00 грн.
		П. 1.2. Майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного об`єкту з продажу ортопедичних виробів  52,4 кв.м., розміщення суб`єкту господарювання, що діє на основі приватної власності і проводить господарську діяльність з медичної практики  15,0 кв.м., інше використання державного майна  3,1 кв.м. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.
		Доповнено п.10.1 третім абзацом у наступній редакції: «Цей договір є пролонгованим з 24.10.2015 по 23.09.2018».
		Абзац 3 п. 10.1 вважати абзацом 4 та викласти у наступній редакції: «У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди».
		 
		Листом за № 11-02-07243 від 05.11.2018 позивач повідомив відповідача та балансоутримувача про припинення договору з 24.09.2018 та необхідність повернення орендованого майна (а.с. 21).
		Листом від 31.05.2021 № 16-07-03266 позивач звернувся до балансоутримувача з проханням надати інформацію стосовно використання державного майна, в тому числі за спірним договором оренди, та у разі якщо майно звільнено орендарем, надати підписаний акт повернення майна з оренди.
		Відповіді Національної металургійної академії України (балансоутримувача) на звернення позивача матеріали справи не містять. 
		 
		Позивач стверджує, що відповідач відповіді на лист № 11-02-07243 від 05.11.2018 не надав, заборгованість з орендної плати не сплатив і після закінчення строку дії договору оренди орендоване майно балансоутримувачу не повернув. Наведені обставини й стали причиною спору.
		 
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
		 
		Предметом доказування у справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав щодо: сплати відповідачем заборгованості з орендної плати за період з листопада 2016 по липень 2021; стягнення з нього неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за період з вересня 2018 по липень 2021 та пені в порядку п. 3.8. договору за період з 19.04.2017 по 23.09.2018; виселення відповідача з орендованого приміщення.
		При цьому щодо стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, предметом доказування є, зокрема, обставини невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк (умисне ухилення орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем у доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та невчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна тощо).
		 
		Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Згідно з частиною першою статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
		Згідно з частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
		Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття 764 Цивільного кодексу України).
		Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
		Згідно з частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
		Отже, виходячи із змісту частини першої статті 759 та частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов`язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.
		Подібні за змістом правові приписи містяться і в Законі України № 2269-XII від 10.04.1992 "Про оренду державного та комунального майна" (далі Закон № 2269-XII), чинного до 01.02.2020, де зазначено, що:
		договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору (частина перша статті 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна");
		передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди (частина перша статті 13 Закону № 2269-XII).
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 17 Закону № 2269-XII термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.
		У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
		Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-IX від 03.10.2019 «Про оренду державного та комунального майна» (далі Закон № 157-IX), введеного в дію з 01.02.2020, договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
		Відтак, положення як Цивільного кодексу України, так і Законів України "Про оренду державного та комунального майна" передбачають можливість та умови продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах за відсутності заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.
		При цьому заява (повідомлення) орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.
		Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу третього частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України, згідно з якою односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
		Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, що наведене у статті 764 Цивільного кодексу України та у частині другій статті 17 Закону № 2269-XII, спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов`язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.
		Подібна правова позиція сформована Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, що викладена у постанові від 05.08.2020 у справі № 921/163/19 (п.п. 6.10, 6.17).
		Слід відзначити, що відповідно до умов договору та змісту наведених законодавчих приписів сторони не обмежені у праві заявити про припинення або зміну договору як протягом одного місяця після закінчення договору, так і в будь-який час протягом строку дії такого договору.
		Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у його постановах від 02.07.2019 у справі № 906/742/18, № 906/743/18, № 906/746/18, від 16.07.2019 у справі №906/744/18, від 13.08.2019 у справі № 906/740/18, від 26.12.2019 у справі № 904/342/19.
		Стверджуючи про припинення спірного договору оренди, позивач у справі посилається на звернення до відповідача та балансоутримувача листом № 11-02-07243 від 05.11.2018.
		Відповідач щодо необхідності повернення орендованого майна не заперечив, доказів прийняття ним заходів до повернення об`єкта оренди за закінченням строку договору чи вчинення позивачем перешкод у його поверненні суду не наддав.
		Доказів повернення спірного об`єкта оренди балансоутримувачу в порядку, визначеному пунктом 5.5 договору, відповідач суду не надав.
		Отже, неповернення об`єкта оренди за договором у період після закінчення строку дії договору відбулося виключно з вини самого орендаря (відповідача), а тому існують усі правові підстави для застосування до відповідача відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України неустойки, розрахованої за безпідставне користування спірним об`єктом оренди за період з 24.09.2018 по липень 2021.
		Так, згідно частини другої статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
		Перевіркою розрахунку неустойки судом не виявлено помилок. Відтак, заявлена позивачем до стягнення неустойка у сумі 547 768 грн. 54 коп. підлягає стягненню з відповідача.
		 
		Щодо позовних вимог про стягнення 211 335 грн. 18 коп. заборгованості з орендної плати за користування орендованим майном у період з листопада 2016 по липень 2021 року суд зазначає наступне.
		Стосовно можливості одночасного стягнення за період користування майном після припинення договору орендної плати та неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України , слід враховувати таке.
		За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша статті 762 Цивільного кодексу України).
		Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
		Зі змісту наведених норм вбачається, що договір оренди є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку його дії зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення такого договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		Користування майном за договором оренди є правомірним, якщо воно відповідає його умовам та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.
		Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.
		Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
		Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
		Відтак, користування майном після припинення договору оренди є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) і регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
		Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 Цивільного кодексу України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 Цивільного кодексу України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.
		Отже, положення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (стаття 6 Цивільного кодексу України).
		Неврахування таких висновків щодо застосування положень цивільного та господарського законодавства на практиці призводить до того, що з орендаря, який після припинення строку дії договору оренди не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягується потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Наведений підхід у регулюванні орендних правовідносин, вочевидь, не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).
		З викладеного вбачається, що обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди (до спливу строку його дії), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.
		Водночас, неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.
		Тому, яким би способом у договорі оренди не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення такого договору, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 Цивільний кодекс України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений вказаною нормою).
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.
		Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 74 392 грн. 99 коп. заборгованість з орендної плати за користування орендованим майном за період з листопада 2016 по 23.09.2018 включно.
		 
		При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.
		Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
		Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
		Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
		У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Так, у пункті 3.8. договору сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
		Отже, за прострочення виконання зобов`язань зі сплати орендної плати на підставі пункту 3.8. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 19.04.2017 по 23.09.2018 в сумі 28 371 грн. 77 коп.
		Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем у заяві про збільшення позовних вимог, та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені суми заборгованості та періоди прострочення.\
		Отже, розрахунок пені, наведений позивачем у заяві про збільшення позовних вимог, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
		Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 28 371 грн. 77 коп.
		Враховуючи встановлені судом факти припинення договору внаслідок закінчення строку, на який його було укладено та неповернення відповідачем майна з оренди в порядку, передбаченому пунктом 5.5 договору, позовна вимога про виселення відповідача з орендованого приміщення є обґрунтованою.
		 
		Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. 
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
		Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
		За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		 
		За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 74 392 грн. 99 коп. орендної плати за період з листопада 2016 по 23.09.2018, 547 768 грн. 54 коп. неустойки за період з 24.09. 2018 по липень 2021, 28 371 грн. 77 коп. пені, а також вимога про виселення - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позовних вимог слід відмовити.
		 
		З урахуванням норам ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОНІК" (49005, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 13, гуртожиток 5, код ЄДРПОУ 31793318) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 42767945) до Державного бюджету України 74 392 грн. 99 коп. (сімдесят чотири тисячі триста дев`яносто дві грн. 99 коп.) заборгованості з орендної плати, 547 768 грн. 54 коп. (п`ятсот сорок сім тисяч сімсот шістдесят вісім грн. 54 коп.) неустойки, 28 371 грн. 77 коп. (двадцять вісім тисяч триста сімдесят одну грн.. 77 коп.) пені, 11 860 грн. 00 коп. (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят грн.. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
		Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРТОНІК" (49005, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 13, гуртожиток 5, код ЄДРПОУ 31793318) з орендованого приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 13-15.
		У решті позовних вимог відмовити.
		Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
		Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
		 
		Повне рішення складено 03.12.2021
		 
		 
		Суддя І.А. Рудь

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...