Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 485/821/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Встановлення або поширення злочинного впливу.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2021. Зареєстровано: 03.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/485/74/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020150000000234

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 485/821/21
		Провадження №1-кп/485/74/21
		 
		 
		Вирок
		іменем України
		 
		03 грудня 2021 року     м.Снігурівка
		 
		 
		 
		Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка кримінальне провадження № 12020150000000234 від 10 серпня 2020 року за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, військовозобов"язаного, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні дитину (2008р.н.), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 25.05.2012 року Суворовським районним судом м. Херсона за ч.1 ст. 186, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, 2) 19.08.2014 року Суворовським районним судом м. Херсона за ч. 1 ст. 125 КК України до 200 годин громадських робіт, 3) 04.02.2015 року Суворовським районним судом м.Херсона за ч. 2 ст. 389, ст. 71 КК України до 2 місяців 15 днів арешту, 4) 18.03.2015р. Суворовським районним судом м. Херсона за ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст.70 КК України до 3-х місяців арешту, 5) 26.08.2015 року Суворовським районним судом м.Херсона за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі; 5) 08.09.2015 року Суворовським районним судом м.Херсона за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі; ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 23 січня 2017 року, у відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, визначених вироком Суворовського районного суду м.Херсону від 08 вересня 2015 року та вироком Суворовського районного суду м.Херсону від 26 серпня 2015 року, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 7 місяців,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч.2 ст. 190 КК України,
		 
		за участю прокурора ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , 
		встановив:
		Суд визнавдоведеним,що обвинувачений ОСОБА_3 більш точного часу не встановлено, але не пізніше 18 листопада 2020 року, перебуваючи в умовах ДУ «Снігурівської виправної колонії №5», яка розташована за адресою: Миколаївська область, Снігурівський район, село Центральне, вул. Суворова, буд. 1, ОСОБА_3 будучи раніше судимим за вчинення кримінального правопорушення проти власності, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, запропонував ОСОБА_6 через нього та з допомогою його зав`язків організувати передачу до «Снігурівської виправної колонії № 5» родичами ОСОБА_6 , мобільного телефону для використання останнім в умовах виправної колонії, маючи на меті не передавати телефон ОСОБА_6 , а заволодіти ним та розпорядитись на власний розсуд.
		У подальшому ОСОБА_3 переконав ОСОБА_6 , про необхідність повідомлення його матері ОСОБА_7 про необхідність передачі через ОСОБА_3 мобільного телефону, з метою подальшого використання ОСОБА_6 в умовах ДУ «Снігурівської виправної колонії №5», що і зробив останній, приблизно на початку листопада 2020 року, точну дату та час не встановлено.
		   18 листопада 2020 рок о 17:10 ОСОБА_3 , діючи з метою реалізації та доведення до кінця свого злочинного умислу направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману, перебуваючи в умовах ДУ «Снігурівської виправної колонії №5», яка розташована за адресою: Миколаївська область, Снігурівський район, село Центральне, вул. Суворова, буд.1, маючи у своєму користуванні мобільний телефон з номером НОМЕР_1 , у ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_7 про те, що мобільний телефон для її сина ОСОБА_6 необхідно надіслати до відділення «Нової пошти» №1 міста Херсон, яке розташоване за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км та вказати отримувача  ОСОБА_8 , який є батьком ОСОБА_3 .
		У кінці листопада 2020 року, але не пізніше 30 листопада 2020 року, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_9 будучи введена ОСОБА_10 в оману шляхом обману, довіряючи останньому, виконуючи його вказівки, надіслала мобільний телефон Samsung Galaxy G3 imei  НОМЕР_2 , НОМЕР_3 вартістю 1200 грн до відділення «Нової пошти» №1 міста Херсон, яке розташоване за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км, зазначивши у якості отримувача ОСОБА_8 , який був отриманий ОСОБА_8 та перенесений за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
		   18 січня 2021 року ОСОБА_3 звільнився по відбуттю строку покарання з ДУ «Снігурівська виправна колонія №5», повернувся додому за адресою: м.Херсон, Суворовський район, вул. Горіхова, 47 та з 25.01.2021 по 01.02.2021 почав використовувати телефон ОСОБА_11 - Samsung Galaxy G3 imei  НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , з сім картою з тим номером НОМЕР_4 у власних цілях.
		   01 лютого 2021 року ОСОБА_3 маючи телефон у своєму розпорядженні, діючи з метою реалізації та доведення до кінця свого злочинного умислу направленого на заволодіння майном ОСОБА_7 шляхом обману, не маючи наміру передавати мобільний телефон ОСОБА_6 для використання останнім в умовах ДУ «Снігурівська виправна колонія №5», а заволодіти ним та розпоряджатися на власний розсуд, заклав мобільний телефон Samsung Galaxy G3 imei  НОМЕР_2 , НОМЕР_3 до ПП Ломбард «ГРОШІ ТУТ», який розташований за адресою: м. Херсон, пр. 200-річчя Херсону, 15 отримавши за це грошові кошти. 26 лютого 2021 року мобільний телефон було звернуто на користь ПП Ломбард «ГРОШІ ТУТ» та у подальшому реалізовано.
		Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями шляхом обману заволодів майном ОСОБА_11 - мобільним телефоном Samsung Galaxy G3 imei  НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , спричинивши ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 1200 грн.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав частково, а саме не заперечував того, що дійсно отримав від потерпілої ОСОБА_11 , за обставин викладених в обвинувальному акті, мобільний телефон, яким деякий час користувався та в подальшому здав в ломбард. При цьому пояснив, що не мав наміру присвоїти телефон собі, мобільний телефон він не передав синові потерпілої оскільки перед звільненням захворів, а потім за його проханням синові потерпілої передали інший телефон в користування. Також пояснив, що відшкодував потерпілій шкоду в повному обсязі.
		Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення його вина об"єктивно підтверджується належними та допустимими доказами у їх сукупності, а саме:
		заявою потерпілої ОСОБА_7 відповідно до якої вона просить прийняти міри до невідомої особи, яка представилась як ОСОБА_3 , який шляхом обману заволодів належним їй майном, а саме телефоном Samsung Galaxy G3 imei  НОМЕР_5 , який вона придбала у 2018 році за 1200 грн., та який вона надіслала своєму синові ОСОБА_6 відбуваючому покарання у державній установі «Снігурівська виправна колонія № 5», однак мобільний телефон до її сина так і не потрапив. Також потерпіла в заяві додала, що приблизно в листопаді 2020 року вона розмовляла з чоловіком на ім`я ОСОБА_3 , який повідомив, що їй необхідно надіслати мобільний телефон у відділення № 1 «Нової пошти» в м. Херсон на ОСОБА_8 (Т. 1 а.п. 97);
		даними протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 15.01.2021, додатком до якого є DVD-диск інв.. № 1838/2020т від 22.10.2020, з якого вбачається, що ОСОБА_3 18.11.2020 о 17 год. 10 хв. 45 сек. веде розмову з абонентом НОМЕР_6 щодо направлення засобами поштового зв`язку мобільного телефону у відділення № 1 в м. Херсон на ім`я ОСОБА_8 (т. 1 а.п. 115-132, т. 2 а.п. 47);
		висновком експерта № СУ-19/115-21/5602-ВЗ від 05.05.2021 відповідно до якого голос і мовлення у фонограмі файлу 18_11_2020-17_10_45.wav що міститься на оптичному диску DVD-R з інвентарним номером № 1838/2020т від 22.10.2020, належить ОСОБА_3 (Т. 1 а.п. 138  150);
		довідкою Повного товариства «Ломбард «Соломон» від 25.05.2021 відповідно до якої мобільний телефон Samsung Galaxy G3 imei  НОМЕР_2 був предметом застави в ломбарді «Соломон» у м. Вінниця на Привокзальній, 1б, та був реалізований 22.06.2018 року за 1200 грн. (Т. 1 а.п. 221)
		заявою потерпілої ОСОБА_7 від 03.06.2021 відповідно до якої вона добровільно передає для огляду належний їй мобільний телефон марки SAMSUNG GALAXY J1 (Т. 1 а.п. 226);
		даними протоколу огляду предмета від 03.06.2021 з фототаблицею, відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон наданий ОСОБА_7 . Предметом огляду є мобільний телефон марки SAMSUNG GALAXY J1 з сім картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_7 та з сім картою мобільного оператора ТОВ «Лайфсел» з абонентським номером НОМЕР_8 . Відкривши дисплей мобільного телефону було виявлено іконку під назвою «VIBER», натиснувши на дану іконку відкривається програма де знаходяться повідомлення серед яких наявний чат від користувача з назвою « ОСОБА_12 », від якого є повідомлення наступного змісту: «Відправлення 59000600020705 для ОСОБА_8 НОМЕР_9 чекає у відділенні вже 4 дні. Платне зберігання з 04.12.. Будь ласка, зв`яжіться з отримувачем щодо відправлення або оформіть повернення у мобільному додатку.» Дане повідомлення отримано 30.11.2020. (Т. 1 а.п. 227-233);
		заявою ОСОБА_13 від 18.06.2021 відповідно до якої вона добровільно видає працівникам порції мобільний телефон Samsung G3 imei  НОМЕР_3 , НОМЕР_2 (Т. 1 а.п. 241);
		протоколом огляду предмета від 23.06.2021 з фототаблицею, відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон Samsung Galaxy G3 imei  НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (Т. 1 а.п. 245-248);
		довідкою ПТ «Ломбард «Гроші тут» від 18.06.2021, відповідно до якої ОСОБА_3 01.02.2021 було закладено мобільний телефон Samsung G320H Galaxy G3 № НОМЕР_3 (Т. 1 а.п. 250)
		даними протоколу тимчасового доступу від 23.06.2021, додатком до якого є DVD-R диск на якому нанесено надпис чорного кольору рукописним способом «ПрАТ «Київстар» Вх 11964 Вих 8235/з/кт, відповідно до якого було отримано тимчасовий доступ та вилучено інформацію у ПрАТ «Київстар» згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.06.2021, справа № 490/2806/21 (Т. 2 а.п. 75-79);
		даними протоколу огляду предмета від 24.06.2021, з фототаблицею, відповідно до якого було оглянуто DVD-R диск, на якому нанесено надпис чорного кольору рукописним способом «ПрАТ «Київстар» Вх 11964 Вих 8235/з/кт. В ході огляду файлів, які містилися на вказаному вище диску, було встановлено, що телефоном з imei  НОМЕР_2 в період з 25.01.2021 по 01.02.2021 включно користувався абонент з номером « НОМЕР_10 » (Т. 2 а.п. 80-85).
		Вказані докази є належними, допустимими, достовірними і достатніми для доведення винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		Таким чином, обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду сукупністю досліджених доказів. Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.2ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене повторно. 
		Однак, ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що він вчинив кримінальнеправопорушення,передбачене ч.2ст.190КК України, користуючись авторитетом,особистими якостямита можливостями, здійснив вплив на засудженого ОСОБА_6 , та отримав відповідні відомості. Обвинувачення в цій частині не конкретизоване, зокрема не вказано в чому саме полягав вплив на ОСОБА_6 та які він надав відомості ОСОБА_3 , та не підтверджено матеріалами кримінального провадження, в зв`язку з чим, суд виключає його з обвинувачення. Також суд виключає з обвинувачення посилання на вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України ОСОБА_3 перебуваючи у статусі так званого «смотрящого за лагерем» «Снігурівської виправної колонії № 5», оскільки законодавство не дає визначення поняття «смотрящий за лагерем», та, відповідно, відсутні будь які критерії за якими б можна було стверджувати про наявність у особи вказаного статусу, та відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого.
		Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_3 що він не мав наміру присвоювати собі мобільний телефон потерпілої, та не зміг передати його сину потерпілої через хворобу, та розцінює вказані покази як намагання уникнути відповідальності за вчинене, оскільки після звільнення з виправної колонії ОСОБА_3 не лише не вчинив дій щодо повернення телефону потерпілій, ай використовував його у власних цілях та в подальшому здав в ломбард.
		   Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що відбуваючи покарання в державній установі «Снігурівська виправна колонія № 5», у період часу з 29.11.2018 по 18.01.2021 будучи засудженим за вчинення умисного тяжкого злочину, почав підтримувати та пропагувати злодійські традиції», не бажаючи ставати на шлях виправлення, тобто процесу позитивних змін, які відбуваються у його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, не підкорюючись вимогам чинного законодавства України, що визначають порядок утримання та відбуття покарань ув`язненими в місцях позбавлення волі, правилам поведінки в місцях позбавлення волі, а також загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, завдяки своїм особистим якостям здобув повагу та авторитет серед засуджених, як особа в статусі суб`єкта злочинного впливу.
		Згідно з вимогами статті 9 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені зобов`язані: виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України; неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань; ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених.
		Нехтуючи вказаними обов`язками засуджених та з метою здобуття і укріплення авторитету серед засуджених, ОСОБА_3 , який утримувався у ДУ «Снігурівська виправна колонія № 5» неодноразово порушував режим утримання, зберігав заборонені предмети (мобільні телефони, акумуляторні батареї, саморобні гральні карти, запірний пристрій), намагався дестабілізувати роботу установи, створював конфліктні ситуації, намагався налагодити канал постачання заборонених предметів до зони, пошкоджував майно установи, грубо поводився з працівників установи, представниками адміністрації та медичним персоналом, порушував локалізацію, порушував розпорядок дня, не виконував законних вимог адміністрації, за що 24 (двадцять чотири) рази притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи, з яких 7 (сім) разів був поміщений до ДІЗО (дисциплінарний ізолятор). Внаслідок даних порушень, ОСОБА_3 також здобув повагу і авторитет серед засуджених.
		Маючи попередньо здобутий серед засуджених осіб та в місцях позбавлення волі авторитет, як особи, яка веде «правильний» для «злодійських» традицій спосіб життя, у період відбуття ОСОБА_3 покарання в умовах ДУ «Снігурівська виправна колонія № 5», останньому було визначено статус особи, яка є кримінальним авторитетом серед осіб, що утримуються у вказаній установі, тобто уповноваженим наглядати за дотриманням загальноприйнятих в злодійських колах неписаних законів та правил поведінки, так званим «смотрящим за лагерем» - Снігурівською виправною колонією № 5, яка розташована за адресою. Миколаївська область, Снігурівський район, село Центральне, вул. Суворова, 1.
		Визначення ОСОБА_3 «смотрящим за лагерем» «Снігурівської виправної колонії № 5» відбулось з метою контролю за поведінкою засуджених та дотримання ними «злодійських традицій», контролю за матеріальним забезпеченням, накопиченням та утримання грошових коштів, майна чи інших активів (доходів від них) у житловій зоні даної установи та дисциплінарному ізоляторі, тобто так званого «общаку», шляхом організації та контролю доставки і розподілу заборонених предметів до установи, збору коштів від засуджених, а також шляхом організації та проведення азартних і так званих «турнірів», подальшого розподілу зібраних коштів, іншого.
		Після визначення «смотрящим за лагерем» ДУ «Снігурівською виправною колонією № 5», з метою встановлення та поширення свого злочинного впливу на засуджених, які відбували покарання в даній установі, та злочинну діяльність на території установи виконання покарань, ОСОБА_3 , до та протягом з 26.06.2020 по 18.01.2021, встановив у «Снігурівській виправній колонії № 5», яка розташована за адресою : Миколаївська область, Снігурівський район, село Центральне, вул. Суворова, буд. 1, правила поведінки серед засуджених та вимагав безумовного їх дотримання вказаними особами. Приймав рішення, щодо покарання засуджених, та спричинення їм тілесних ушкоджень за непокору його вимогам. Будь-який спротив дотриманню встановлених ним правил поведінки негайно подавлявся як ним особисто, так і іншими наближеними до нього та визначеними ним засудженими, шляхом застосування фізичного та психологічного насильства. ОСОБА_3 мав право вирішувати спори, які виникали між засудженими і призначати покарання, контролював «обшак», усі надходження та розтрату коштів за: організацію і доставку заборонених речей, в тому числі засобів мобільного зв`язку, алкогольних напоїв, заборонених речовин до установи виконання покарань, проведення азартних ігор, контролював надходження продуктів харчування і тютюнових виробів та їх розподіл серед засуджених.
		Встановивши та поширивши протягом з 26.06.2020 по 18.01.2021 свій злочинний вплив на засуджених, які утримувалися в «Снігурівській виправній колонії № 5», ОСОБА_3 завдяки здобутому авторитету та особистим якостям сприяв, спонукав та координував злочинну діяльність в умовах установи виконання покарань тобто способу існування певної частини суспільства, її життєзабезпечення у відповідності до «злодійських традицій» та виконував наступні функції:
		1. прийняв на себе всю повноту неформальної влади на території колонії серед засуджених під статусом «Смотрящий за лагерем»;
		2. встановив правила поведінки засуджених у відповідності до «злодійських законів» та спонукав і забезпечував їх дотримання засудженими;
		3. призначив довірених осіб, які користувались авторитетом серед інших ув`язнених та мали вплив на них, «смотрящих за бараками», які виконували його вказівки, інше;
		4. контролював забезпечення та надходження на територію установи виконання покарань заборонених для користування предметів, речей, речовин, грошових коштів, інше та їх розподіл серед засуджених;
		5. здійснював збір із засуджених та розподіл коштів, забезпечував наповнення так званого «общаку», тобто фонду взаємодопомоги в злодійському середовищі;
		6. приймав рішення про необхідність видачі ув`язненим засобів зв`язку, незаконну доставку яких організовував до установи;
		7. організовував та контролював азартні ігри на території колонії, як одне з джерел отримання грошових коштів;
		8. визначав злочинну касту, в якій мав перебувати засуджений, зокрема «козли», «мужики», «порядочные», «непорядочные», інше.
		9. вирішував спори, які виникали між засудженими з точки зору неписаних кримінальних «законів», «по поняттям», виступаючи в таких випадках в ролі «мирового судді», а також між засудженими та особами поза межами установи, вів переговори від імені засуджених та визначав обґрунтованість претензій, а також приймав рішення про необхідність покарання винуватця та яким воно буде;
		10. здійснював розподіл матеріального забезпечення, та їх збір у засуджених для розподілу на власний розсуд у житловій зоні установи та дисциплінарному ізоляторі, використовував такий розподіл, у тому числі, як покарання та заохочення;
		11. проводив так звані співбесіди із засудженими, які прибували до подальшого відбування покарання в «Снігурівській виправній колонії № 5», доводив до них свої вимоги утримання та визначав, до якої касти буде відноситись засуджений;
		12. інше.
		Так, відповідно до взятих на себе функцій ОСОБА_3 , 11 листопада 2020 року о 17:50 перебуваючи в «Снігурівській виправній колонії № 5», надав вказівку невстановленому засудженому, щодо розподілу майна так званого «общаку» серед засуджених, які потрапили до дисциплінарного ізолятора, з урахуванням причин потрапляння до ДІЗО.
		18 листопада 2020 року о 17:10 ОСОБА_3 , перебуваючи в «Снігурівській виправній колонії № 5», користуючись авторитетом, особистими якостями та можливостями, перебуваючи у статусі так званого «смотрящим за лагерем» «Снігурівської виправної колонії № 5» здійснив вплив на засудженого ОСОБА_6 та отримавши відповідні відомості, зв`язався з матір`ю ОСОБА_6 та використовуючи свій авторитет представившись «смотрящим за лагерем» переконав її передати для засудженого ОСОБА_6 мобільний телефон «Samsung Galaxy G3», повідомивши яким чином вона повинна це зробити.
		20 листопада 2020 року о 13:45, перебуваючи в «Снігурівській виправній колонії №5» у ході розмови з невстановленими особами, вирішував спір між засудженими, та виступав в ролі «мирового судді», та інформував про вирішення ним питання стосовно розподілу засуджених переведених до установи до злочинної касти, в якій мав перебувати засуджений, зокрема отримання права називатися так званим «мужиком».
		21 листопада 2020 року о 18:56, перебуваючи в «Снігурівській виправній колонії №5», ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_14 , представився «смотрящим за лагерем» та використовуючи свій авторитет, від імені засудженого ОСОБА_15 висунув вимогу, щоб ОСОБА_14 якомога швидше передав для ОСОБА_16 грошові кошти пригрозивши проблемами у разі сварки з ним та невиконання його вимог.
		21 листопада 2020 року о 18:59, перебуваючи в «Снігурівській виправній колонії №5» під час розмови з невстановленим засудженим, повідомив про те, що до відзначання Нового року організовує поставку до установи спирту та про необхідність вивезення з установи наявних в нього грошових коштів.
		23 листопада 2020 року о 09:35 ОСОБА_3 , перебуваючи в «Снігурівській виправній колонії № 5», у ході розмови із невстановленим засудженим, дізнавшись про проведення засудженими без його відома азартних ігор і так званих «турнірів» надав вказівку встановити та покарати кожного хто приймав участь в грі, шляхом нанесення тілесних ушкоджень.
		23 листопада 2020 року об 11:30 ОСОБА_3 , перебуваючи в «Снігурівській виправній колонії № 5», під час розмови з невстановленим засудженим, якого називає «Смотрящим за бараком», надав останньому вказівку, нанести тілесні ушкодження кожній особі, яка приймала участь в азартних карточних ігор і так званих «турнірах», без його відома та дозволу. При цьому, ОСОБА_3 наголошує на тому, щоб тілесні ушкодження були нанесені у присутності інших засуджених, щоб інші такого у майбутньому не робили.
		   25 листопада 2020 року о 13:55 ОСОБА_3 в ході розмови з невстановленим засудженим, якого називає « ОСОБА_17 », як особисто так із допомогою інших присутніх засуджених, вимагав у останнього грошові кошти погрожуючи застосуванням фізичного насильства у разі невиконання його вимог.
		       Крім того, ОСОБА_3 у період з 26.06.2020 по 18.01.2021, систематично допускав порушення правил що визначають порядок утримання та відбуття покарань ув`язненими в місцях позбавлення волі, постійно вступав у конфлікти з адміністрацією установи демонструючи, що він представляє неформальну владу в установі, як «смотрящий за лагерем», так 25 липня 2020 року ОСОБА_3 підбурював інших засуджених до вчинення опору черговій зміні установи, 10 листопада 2020 року в грубій формі диктував представникам адміністрації установи свої умови проведення короткострокових побачень, 11 листопада 2020 року висловлював представникам адміністрації установи намір дезорганізувати роботу установи, інше.
		Таким чином, в результаті вказаних дій, ОСОБА_3 , у період з 26.06.2020 по 18.01.2021, завдяки авторитету, іншим особистим якостям та можливостям, сприяв, спонукав, координував та здійснював вплив на злочинну діяльність в умовах установи - ДУ «Снігурівської виправної колонії №5», яка розташована за адресою: Миколаївська область, Снігурівський район, село Центральне, вул. Суворова, буд. 1, тобто спосіб існування певної частини суспільства, її життєзабезпечення та життєдіяльність у відповідності до «злодійських традицій», антисуспільної та протиправної спрямованості.
		Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 255-1 КК України, а саме в умисному встановлені та поширенні, у період з 26.06.2020 по 18.01.2021, в суспільстві злочинного впливу, вчиненому в установі виконання покарань  «Снігурівській виправній колонії № 5», за відсутності ознак зазначених у ч. 5 ст. 255 КК України.
		    Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України не визнав, суду пояснив, що злочинною діяльністю на території колонії не займався. Фактично вирішував конфліктні ситуації в колонії оскільки мав повагу серед інших засуджених та останні прислухалися до його думки. При цьому він пояснив, що він не мав на засуджених жодного впливу, оскільки засуджені могли і не прислухатися до його думки та вчинити будь-які дії на власний розсуд.
		Частиною 1 ст. 255-1 КК України передбачена відповідальність за умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного впливу за відсутності ознак, зазначених участині п`ятійстатті 255 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 255-1 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_3 , передбачена відповідальність за дії передбачені ч. 1 цієї статті, вчинені повторно або в ізоляторах тимчасового тримання, слідчих ізоляторах чи установах виконання покарань.
		Відповідно до ст. 255 КК України під злочинним впливом у цій статті тастаттях 255-1,255-3цього Кодексу слід розуміти будь-які дії особи, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям сприяє, спонукає, координує або здійснює інший вплив на злочинну діяльність, організовує або безпосередньо здійснює розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої діяльності.
		Об`єктивною стороною кримінального правопорушення, передбаченого ст. 255-1 КК України, є встановлення в суспільстві злочинного впливу яке може виражатися у будь-яких діях спрямованих на: сприяння злочинної діяльності; спонукання до злочинної діяльності; координування злочинної діяльності, здійсненні іншого впливу на злочинну діяльність, а також виражається в організації розподілу коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення злочинної діяльності та здійсненні розподілу коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення злочинної діяльності.
		   Таким чином, відповідальність настає не за будь-які дії, а за дії спрямовані на сприяння, спонукання, координування та здійснення іншого впливу саме на злочинну діяльність, а також за організацію або безпосереднє здійснення розподілу коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення саме злочинної діяльності, а не будь-якої іншої діяльності. 
		Міжнародне співтовариство ставить доволі високі вимоги до якості законів, ясності їхнього формулювання, правильного тлумачення та коректного застосування. Венеціанська комісія у своїй доповіді від 04 квітня 2011 року "Верховенство права" вказала, щоправова визначеність є елементом верховенства права та є істотно важливою для питання довіри до судової системи. Аби досягти цієї довіри,держава повинна зробити текст закону легко доступним, закон має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку. Як вказав Європейський Суд у рішенні по справі «Ольссон проти Швеції», норма національного закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки. Згідно з усталеною практикою Європейського суду поняття "якість закону" означає, щонаціональне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах «Олександр Волков проти України», «C.G. та інші проти Болгарії» та ін). 
		Окрім того, Європейський суд зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення усправах «Вєренцовпроти України», «Кантоні проти Франції»).
		   Згідно з усталеною судовою практикою, під словосполученням «злочинна діяльність» розуміється, не будь-яка протиправна діяльність, за яку особу може бути притягнуто до іншої, а не кримінальної відповідальності, а діяльність за яку особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, зокрема за вчинення відповідних злочинів чи готуванням до їх вчинення.
		   В обґрунтування пред`явленого обвинувачення в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_3 відбуваючи покарання в державній установі «Снігурівська виправна колонія № 5», у період часу з 29.11.2018 по 18.01.2021, будучи засудженим за вчинення умисного тяжкого злочину, почав підтримувати та пропагувати злодійські традиції», не бажаючи ставати на шлях виправлення, тобто процесу позитивних змін, які відбуваються у його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, не підкорюючись вимогам чинного законодавства України, що визначають порядок утримання та відбуття покарань ув`язненими в місцях позбавлення волі, правилам поведінки в місцях позбавлення волі, а також загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, завдяки своїм особистим якостям здобув повагу та авторитет серед засуджених, як особа в статусі суб`єкта злочинного впливу. Згідно з вимогами статті 9 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені зобов`язані: виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України; неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань; ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених. Нехтуючи вказаними обов`язками засуджених та з метою здобуття і укріплення авторитету серед засуджених, ОСОБА_3 , який утримувався у ДУ «Снігурівська виправна колонія № 5» неодноразово порушував режим утримання, зберігав заборонені предмети (мобільні телефони, акумуляторні батареї, саморобні гральні карти, запірний пристрій), намагався дестабілізувати роботу установи, створював конфліктні ситуації, намагався налагодити канал постачання заборонених предметів до зони, пошкоджував майно установи, грубо поводився з працівників установи, представниками адміністрації та медичним персоналом, порушував локалізацію, порушував розпорядок дня, не виконував законних вимог адміністрації, за що 24 (двадцять чотири) рази притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи, з яких 7 (сім) разів був поміщений до ДІЗО (дисциплінарний ізолятор). Внаслідок даних порушень, ОСОБА_3 також здобув повагу і авторитет серед засуджених. 
		Відповідно до п. 3 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 28.08.2018 за № 2823/5, засуджені зобов`язані: виконувати встановленізаконодавством обов`язкигромадян України,неухильно додержуватисяправил поведінки,які передбаченідля засуджених,не посягатина праваі свободи,честь ігідність іншихосіб;  дотримуватисянорм,які визначаютьпорядок іумови відбуванняпокарання,розпорядок дняустанови виконанняпокарань,правомірні взаємовідносиниз іншимизасудженими,персоналом установивиконання покараньта іншимиособами;  утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна установи виконання покарань і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; носити одяг встановленого законодавством зразка та нагрудні знаки, затверджені зразками поіменної картки та нагрудного розпізнавального знака для засуджених (додаток 2). виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань; виконувати необхідні роботи із самообслуговування, благоустрою установи виконання покарань; дотримуватися санітарно-гігієнічнихнорм,мати охайнийвигляд;  ввічливо ставитися до адміністрації та персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених; з`являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
		Відповідно до п. 4 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 28.08.2018 за № 2823/5 засудженим забороняється: самовільно залишати установу виконання покарань, порушувати лінію охорони; спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій; придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в установах виконання покарань за переліком предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено (додаток 3); продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, що перебувають в особистому користуванні; умисно заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі за допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров`ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов`язків; умисно завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну; вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; чинити опір законним діям персоналу установи виконання покарань, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов`язків, підбурювати до цього інших засуджених; грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська; самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації установи виконання покарань у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об`єктах, на яких вони не працюють; завішувати чи змінювати без дозволу адміністрації установи виконання покарань спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях; готувати та вживати їжу в непередбачених для цього місцях, виносити продукти харчування з їдальні без дозволу адміністрації установи виконання покарань; мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, встановлені переліком; курити у не відведених для цього місцях та неповнолітнім у виховних колоніях; надсилати та отримувати кореспонденцію всупереч порядку, встановленомуКримінально-виконавчим кодексом Українита цими Правилами; наносити собі або іншим особам татуювання; тримати тварин без дозволу адміністрації установи виконання покарань; виготовляти, зберігати саморобні електроприлади та користуватися ними; здійснювати фото-, відеозйомку за допомогою відповідних технічних пристроїв, у тому числі планшетного комп`ютера; самовільно переплановувати, змінювати конструктивні елементи будівель та споруд установи виконання покарань, споруджувати на виробничих об`єктах різні об`єкти (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення).
		Таким чином, ОСОБА_3 фактично обвинувачується у вчиненні дій направлених на здобуття авторитету серед засуджених шляхом порушення встановлених правил відбування покарання, та, відповідно, у порушенні встановлених правил відбування покарання, що не утворює складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України, та може потягти за собою застосування заходів стягнення передбачених ст. 132 КВК України. 
		 
		Також в обґрунтування пред`явленого обвинувачення в обвинувальному акті вказано, що маючи попередньо здобутий серед засуджених осіб та в місцях позбавлення волі авторитет, як особи, яка веде «правильний» для «злодійських» традицій спосіб життя, у період відбуття ОСОБА_3 покарання в умовах ДУ «Снігурівська виправна колонія № 5», останньому було визначено статус особи, яка є кримінальним авторитетом серед осіб, що утримуються у вказаній установі, тобто уповноваженим наглядати за дотриманням загальноприйнятих в злодійських колах неписаних законів та правил поведінки, так званим «смотрящим за лагерем» - Снігурівською виправною колонією № 5, яка розташована за адресою. Миколаївська область, Снігурівський район, село Центральне, вул. Суворова, 1. Визначення ОСОБА_3 «смотрящим за лагерем» «Снігурівської виправної колонії № 5» відбулось з метою контролю за поведінкою засуджених та дотримання ними «злодійських традицій», контролю за матеріальним забезпеченням, накопиченням та утримання грошових коштів, майна чи інших активів (доходів від них) у житловій зоні даної установи та дисциплінарному ізоляторі, тобто так званого «общаку», шляхом організації та контролю доставки і розподілу заборонених предметів до установи, збору коштів від засуджених, а також шляхом організації та проведення азартних і так званих «турнірів», подальшого розподілу зібраних коштів, іншого.
		Таким чином, ОСОБА_3 фактично обвинувачується в тому, що його було призначено так званим «смотрящим за лагерем», що не утворює складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України. Також слід звернути увагу на те, що відповідно до ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Таким чином, сам по собі факт наявності будь-якого статуту у особи не є наслідком притягнення її до кримінальної відповідальності.
		Окрім того, як було вказано вище, законодавство не дає визначення поняття «смотрящий за лагерем», та, відповідно, відсутні будь які критерії за якими б можна було стверджувати про наявність у особи вказаного статусу. 
		Також матеріали кримінального провадження не містять відомостей, що саме з метою, вказаною в обвинувальному акті, ОСОБА_3 було визначено статус кримінального авторитета - так званого «смотрящим за лагерем».
		 
		Окрім того, в обґрунтування пред`явленого обвинувачення в обвинувальному акті вказано, що після визначення «смотрящим за лагерем» ДУ «Снігурівською виправною колонією № 5», з метою встановлення та поширення свого злочинного впливу на засуджених, які відбували покарання в даній установі, та злочинну діяльність на території установи виконання покарань, ОСОБА_3 , до та протягом з 26.06.2020 по 18.01.2021, встановив у «Снігурівській виправній колонії № 5», яка розташована за адресою: Миколаївська область, Снігурівський район, село Центральне, вул. Суворова, буд. 1, правила поведінки серед засуджених та вимагав безумовного їх дотримання вказаними особами. Приймав рішення, щодо покарання засуджених, та спричинення їм тілесних ушкоджень за непокору його вимогам. Будь-який спротив дотриманню встановлених ним правил поведінки негайно подавлявся як ним особисто, так і іншими наближеними до нього та визначеними ним засудженими, шляхом застосування фізичного та психологічного насильства. ОСОБА_3 мав право вирішувати спори, які виникали між засудженими і призначати покарання, контролював «обшак», усі надходження та розтрату коштів за: організацію і доставку заборонених речей, в тому числі засобів мобільного зв`язку, алкогольних напоїв, заборонених речовин до установи виконання покарань, проведення азартних ігор, контролював надходження продуктів харчування і тютюнових виробів та їх розподіл серед засуджених. Встановивши та поширивши протягом з 26.06.2020 по 18.01.2021 свій злочинний вплив на засуджених, які утримувалися в «Снігурівській виправній колонії № 5», ОСОБА_3 завдяки здобутому авторитету та особистим якостям сприяв, спонукав та координував злочинну діяльність в умовах установи виконання покарань тобто способу існування певної частини суспільства, її життєзабезпечення у відповідності до «злодійських традицій» та виконував наступні функції: 1. прийняв на себе всю повноту неформальної влади на території колонії серед засуджених під статусом «Смотрящий за лагерем»; 2. встановив правила поведінки засуджених у відповідності до «злодійських законів» та спонукав і забезпечував їх дотримання засудженими; 3. призначив довірених осіб, які користувались авторитетом серед інших ув`язнених та мали вплив на них, «смотрящих за бараками», які виконували його вказівки, інше; 4. контролював забезпечення та надходження на територію установи виконання покарань заборонених для користування предметів, речей, речовин, грошових коштів, інше та їх розподіл серед засуджених; 5. здійснював збір із засуджених та розподіл коштів, забезпечував наповнення так званого «общаку», тобто фонду взаємодопомоги в злодійському середовищі; 6. приймав рішення про необхідність видачі ув`язненим засобів зв`язку, незаконну доставку яких організовував до установи; 7. організовував та контролював азартні ігри на території колонії, як одне з джерел отримання грошових коштів; 8. визначав злочинну касту, в якій мав перебувати засуджений, зокрема «козли», «мужики», «порядочные», «непорядочные», інше. 9. вирішував спори, які виникали між засудженими з точки зору неписаних кримінальних «законів», «по поняттям», виступаючи в таких випадках в ролі «мирового судді», а також між засудженими та особами поза межами установи, вів переговори від імені засуджених та визначав обґрунтованість претензій, а також приймав рішення про необхідність покарання винуватця та яким воно буде; 10. здійснював розподіл матеріального забезпечення, та їх збір у засуджених для розподілу на власний розсуд у житловій зоні установи та дисциплінарному ізоляторі, використовував такий розподіл, у тому числі, як покарання та заохочення; 11. проводив так звані співбесіди із засудженими, які прибували до подальшого відбування покарання в «Снігурівській виправній колонії № 5», доводив до них свої вимоги утримання та визначав, до якої касти буде відноситись засуджений; 12. інше.
		Однак в цій частині пред`явлене обвинувачення є неконкретизованим, а саме коли саме та які саме дії були вчинені ОСОБА_3 , не конкретизовано кому він сприяв у вчиненні злочинної діяльності, кого саме він спонукав ти/чи координував у здійсненні злочинної діяльності, чи мало на меті розподіл матеріальних цінностей забезпечення злочинної діяльності.
		 
		Також в обґрунтування пред`явленого обвинувачення в обвинувальному акті вказано про те, що відповідно до взятих на себе функцій ОСОБА_3 , 11 листопада 2020 року о 17:50 перебуваючи в «Снігурівській виправній колонії № 5», надав вказівку невстановленому засудженому, щодо розподілу майна так званого «общаку» серед засуджених, які потрапили до дисциплінарного ізолятора, з урахуванням причин потрапляння до ДІЗО. 
		Як зазначено в примітці ст. 255 КК України, під злочинним впливом слід розуміти, зокрема, організацію або розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення злочинної діяльності.
		Відповідно до даних протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 15.01.2021, додатком до якого є DVD-диск інв.. № 1838/2020т від 22.10.2020, які досліджені в судовому засіданні, ОСОБА_3 вів телефонну розмову з приводу передачі засудженим, які потрапили в ДІЗО, цигарок (т. 1 а.п. 115-132, т. 2 а.п. 47). 
		В судовому засіданні ОСОБА_3 не заперечував того факту, що така розмова мала місце, однак ні про який, так званий, «общак» мова не йшла, оскільки предметом розмови була передача цигарок належних засудженим, які потрапили до ДІЗО. 
		Суд вважає, що передача засудженим, які потратили в ДІЗО, цигарок, не утворює складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України, оскільки передача цигарок не була, та в даному випадку не могла бути, направлена на забезпечення злочинної діяльності. Також в обвинуваченням не конкретизовано яка саме злочинна діяльність забезпечувалась передачею засудженим цигарок.
		Окрім того, не має значення статус коштів, майна чи інших активів (доходів від них) які розподіляються, зокрема статус так званого «общака», оскільки для кваліфікації дій особи за ч. 2 ст. 255-1 КК України необхідно встановити, що такий розподіл здійснюється з метою забезпечення злочинної діяльності самим обвинуваченим чи іншими особами, а не встановити статус коштів, майна чи інших активів (доходів від них).
		Додатково слідзвернути увагуне те,що законодавствомне визначенопоняття «общак»,в зв`язкуз чимнеможливо встановитиякі самекошти,майно чиінші активи(доходіввід них) можна вважати «общаком».
		 
		Також вобґрунтування пред`явленогообвинувачення вобвинувальному актівказано проте,що  18 листопада 2020 року о 17:10 ОСОБА_3 , перебуваючи в «Снігурівській виправній колонії № 5», користуючись авторитетом, особистими якостями та можливостями, перебуваючи у статусі так званого «смотрящим за лагерем» «Снігурівської виправної колонії № 5» здійснив вплив на засудженого ОСОБА_6 та отримавши відповідні відомості, зв`язався з матір`ю ОСОБА_6 та використовуючи свій авторитет представившись «смотрящим за лагерем» переконав її передати для засудженого ОСОБА_6 мобільний телефон «Samsung Galaxy G3», повідомивши яким чином вона повинна це зробити.
		За вчинення вказаних дій ОСОБА_3 обвинувачується в цьому кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 190 КК України. При цьому, як вказано вище, обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду сукупністю досліджених доказів, та суд кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.2ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене повторно
		Однак, визнання ОСОБА_3 винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, в даному випадку не може бути наслідком визнання його винуватим і за ч. 2 ст. 255-1 КК України, оскільки в діях ОСОБА_3 необхідно встановити склад злочину передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України.
		Статтею 255-1 КК України передбачена відповідальність за поширення злочинного впливу в суспільстві, та, як було зазначено вище, під злочинним впливом слід розуміти будь-які дії особи, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям сприяє, спонукає, координує або здійснює інший вплив на злочинну діяльність інших осіб. Вчинення злочину особисто обвинуваченим без залучення до нього інших осіб, не утворює складу злочину передбаченого ст. 255-1 КК України.
		Як вбачається з пред`явленого обвинувачення в цій частині, ОСОБА_3 обвинувачується у здійснені впливу на засудженого ОСОБА_6 , тобто ОСОБА_3 не обвинувачуються у здійсненні саме злочинного впливу, за що передбачена кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 255-1 КК України. Окрім того, в обвинуваченні не конкретизовано в чому саме полягав вплив ОСОБА_3 на ОСОБА_6 . 
		Додатково слід звернути увагу на те, що для кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 255-1 КК України, обвинувачений має сприяти, спонукати, координувати або здійснювати інший вплив на злочинну діяльність інших осіб. Вчинення злочинних дій одноособово обвинуваченим повинно кваліфікуватися за відповідними статтями Кримінального кодексу. 
		 
		Також в обґрунтування пред`явленого обвинувачення в обвинувальному акті вказано про те, що 20 листопада 2020 року о 13:45, перебуваючи в «Снігурівській виправній колонії №5» у ході розмови з невстановленими особами, вирішував спір між засудженими, та виступав в ролі «мирового судді», та інформував про вирішення ним питання стосовно розподілу засуджених переведених до установи до злочинної касти, в якій мав перебувати засуджений, зокрема отримання права називатися так званим «мужиком». Крім того, 21 листопада 2020 року о 18:56, перебуваючи в «Снігурівській виправній колонії №5», ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_14 , представився «смотрящим за лагерем» та використовуючи свій авторитет, від імені засудженого ОСОБА_15 висунув вимогу, щоб ОСОБА_14 якомога швидше передав для ОСОБА_16 грошові кошти пригрозивши проблемами у разі сварки з ним та невиконання його вимог. Крім того, 21 листопада 2020 року о 18:59, перебуваючи в «Снігурівській виправній колонії №5» під час розмови з невстановленим засудженим, ОСОБА_3 повідомив про те, що до відзначання Нового року організовує поставку до установи спирту та про необхідність вивезення з установи наявних в нього грошових коштів.
		Суд вважає, що у вказаних діях обвинуваченого відсутній склад злочину передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України, оскільки з пред`явленого обвинувачення в цій частині не вбачається, що обвинуваченим було здійснено злочинний вплив на діяльність інших осіб, а саме, що він сприяв у здійснення злочинної діяльності, спонукав інших осіб до здійснення злочинної діяльності, координував злочинну діяльність інших осіб або здійснював інший вплив на злочинну діяльність осіб. 
		 
		Також в обґрунтування пред`явленого обвинувачення в обвинувальному акті вказано про те, що 23 листопада 2020 року о 09:35 ОСОБА_3 , перебуваючи в «Снігурівській виправній колонії № 5», у ході розмови із невстановленим засудженим, дізнавшись про проведення засудженими без його відома азартних ігор і так званих «турнірів» надав вказівку встановити та покарати кожного хто приймав участь в грі, шляхом нанесення тілесних ушкоджень. Крім того, 23 листопада 2020 року об 11:30 ОСОБА_3 , перебуваючи в «Снігурівській виправній колонії № 5», під час розмови з невстановленим засудженим, якого називає «Смотрящим за бараком», надав останньому вказівку, нанести тілесні ушкодження кожній особі, яка приймала участь в азартних карточних ігор і так званих «турнірах», без його відома та дозволу. При цьому, ОСОБА_3 наголошує на тому, щоб тілесні ушкодження були нанесені у присутності інших засуджених, щоб інші такого у майбутньому не робили. 
		Однак з пред`явленого обвинувачення не вбачається, що ОСОБА_3 дійсно мав вплив на засуджених та вони виконали його вказівку та спричинили тілесні ушкодження особам, які приймали участь в азартних іграх. Окрім того, з пред`явленого обвинувачення не зрозуміло кому саме він давав вказівку, та кому саме ці особи мали нанести тілесні ушкодження. 
		Окрім того, матеріали кримінального провадження не містять відомості про те, що вказані в обвинувальному акті дії обвинуваченого чи інших осіб є саме злочинною діяльності. Зокрема в цьому кримінальному провадженні ні обвинуваченому ОСОБА_3 , ні іншим особам не пред`явлено обвинувачення у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення проти життя чи здоров`я особи. Окрім того, в матеріалах кримінального провадження відсутня інформація про наявність відносно ОСОБА_3 , та/чи інших осіб обвинувального вироку яким би їх було визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення проти життя чи здоров`я особи за вказівкою обвинуваченого ОСОБА_3 , а також відсутня інформація про пред`явлення підозри та/чи обвинувачення з приводу вказаних подій.
		Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 пояснили, що з приводу вказаних подій їм нічого не відомо.
		Відповідно до ст. 337 КПК України судовийрозглядпроводиться лише щодо особи, якій висунутеобвинувачення, і лише в межах висунутогообвинуваченнявідповідно до обвинувального акта. Відповідно до ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		 
		Також в обґрунтування пред`явленого обвинувачення в обвинувальному акті вказано про те, що 25 листопада 2020 року о 13:55 ОСОБА_3 в ході розмови з невстановленим засудженим, якого називає « ОСОБА_17 », як особисто так із допомогою інших присутніх засуджених, вимагав у останнього грошові кошти погрожуючи застосуванням фізичного насильства у разі невиконання його вимог.
		        Суд вважає, що у вказаних діях обвинуваченого ОСОБА_3 також відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України. Як вже було зазначено вище здійснення злочинної діяльності особисто обвинуваченим без залучення інших осіб, не утворює складу злочину передбаченого ст. 255-1 України, а повинно кваліфікуватися за відповідними статтями КК України. 
		 
		       Також в обґрунтування пред`явленого обвинувачення в обвинувальному акті вказано про те, що ОСОБА_3 у період з 26.06.2020 по 18.01.2021, систематично допускав порушення правил що визначають порядок утримання та відбуття покарань ув`язненими в місцях позбавлення волі, постійно вступав у конфлікти з адміністрацією установи демонструючи, що він представляє неформальну владу в установі, як «смотрящий за лагерем», так 25 липня 2020 року ОСОБА_3 підбурював інших засуджених до вчинення опору черговій зміні установи, 10 листопада 2020 року в грубій формі диктував представникам адміністрації установи свої умови проведення короткострокових побачень, 11 листопада 2020 року висловлював представникам адміністрації установи намір дезорганізувати роботу установи, інше.
		       Вказані дії обвинуваченого також не утворюють складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України, а фактично свідчать про порушення обвинуваченим правил відбування покарань засудженими під час відбування обвинуваченим ОСОБА_3 покарання в Державній установі «Снігурівська виправна колонія № 5».
		       Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо винуватості обвинуваченого тлумачаться на його користь.
		       Наведене вище, виключає в діях ОСОБА_3 складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України за відсутності об`єктивної сторони злочину, оскільки судом не встановлено в діях ОСОБА_3 сприяння, спонукання, координування або здійснює іншого впливу на злочинну діяльність, та/чи організації або безпосереднього здійснення розподілу коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої діяльності.
		       Таким чином, слушними є доводи захисника обвинуваченого щодо необхідності виправдання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 255-1 КК України.
		 
		   Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він характеризується негативно, не працевлаштований, одружений, маючий на утриманні малолітню дитину (2008 р.н.), є інвалідом ІІІ групи, на обліку у лікарів психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом гостра інтоксикація кількома психоактивними речовинами, раніше неодноразово судимий.
		Обставиною, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно дост. 66 КК України, суд визнає добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілій. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до положеньст. 67 КК України, судом не встановлено.
		При призначенні покарання у відповідності до вимогст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, вчинено умисний нетяжкий злочини, обставини та мотиви їх вчинення, наслідки вчинення злочину для потерпілої особи, розмір заподіяної шкоди, відсутність обтяжуючих та наявність пом`якшуючих покарання обставин, суд визначає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті.
		Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого судові витрати за проведення експертизи матеріалів відео- та звукозапису № СЕ-19/115-21/5602-ВЗ від 05.05.2021 року вартістю 3089,16 грн.
		Питання щодо речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обраний обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 квітня 2021 року (Т.2 а.п.2-5), та неодноразово продовжений, востаннє ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 19.11.2021 до 17 січня 2022 року (Т 7, а.п. 184-185), з урахуванням призначеного покарання та особи винного, слід залишити до набрання даним вироком законної сили, оскільки продовжують існувати ризики, визначені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду та продовження злочинної діяльності.
		Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, суд,
		ухвалив:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 255-1 КК України - виправдати, за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення.
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватиму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
		Строк покарання обчислювати з 21.04.2021 року.
		Зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання строк попереднього ув"язнення з 21.04.2021, з розрахунку день за день.
		Запобіжний захід обраний ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 залишити без розгляду.
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 3089,16 грн (три тисячі вісімдесят дев"ять грн 16 коп.) на залучення експерта.
		Речові докази по справі:
		- мобільний телефон марки SAMSUNG GALAXY J1, який передано потерпілій ОСОБА_7 - вважати повернутим власнику;
		- мобільний телефон марки Samsung Galaxy G3 imei  НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , який передано на зберігання до камери схову СУ ГУНП в Миколаївській області  повернути потерпілій ОСОБА_7 .
		Вирок може бути оскаржено протягом 30 діб з моменту оголошення до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області, а засудженим - в той же строк з дня отримання копії вироку.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді.
		   Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...