Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/3447/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2021. Зареєстровано: 03.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2021.
Дата набрання законної сили: 24.12.2021
Номер судового провадження: 1-кп/183/1064/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015040000001197

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 183/3447/19
		 
		№ 1-кп/183/1064/21
		 
		30 листопада 2021 року                                м. Новомосковськ
		 
		Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		представника потерпілого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120150040000001197 відносно:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України,
		в с т а н о в и в:
		 
		30.04.2021 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з Дніпровського апеляційного суду на новий розгляд надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120150040000001197 від 24.12.2015 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України.
		В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6  адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності. Клопотання мотивовано тим, що з моменту вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 21 жовтня 2007 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, минули строки давності, передбачені ч. 1 ст. 49 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника, просив закрити кримінальне провадження та звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.
		Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, мотивувавши свою позицію тим, що наявні всі підстави, передбачені ст. 49 КК України, для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.
		Представник потерпілого ОСОБА_7  адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання захисника, мотивуючи свою позицію тим, що під час проведення досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_6 не з`являвся на виклики слідчого, приховував своє місце перебування, внаслідок чого йому не можливо було вручити повідомлення про підозру та допитати як підозрюваного, тобто ухилявся від слідства. У зв`язку з чим постановою слідчого від 15.12.2015 року ОСОБА_6 був оголошений у розшук. Лише 17.05.2019 року кримінальне провадження було відновлено. Таким чином, представник потерпілого посилаючись на положення ч. 2 ст. 49 КК України, згідно з якими перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування, і у такому випадку перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, і особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років, просить відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки з часу вчинення ОСОБА_6 21.10.2007 року кримінального правопорушення не минуло 15 років.
		Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи заявлене захисником клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.
		За змістом обвинувального акта ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення у тому, що 21.10.2007 року приблизно о 13 годині 30 хвилин він разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та не встановленою слідством особою приїхали на поле № НОМЕР_1 , яке розташоване біля села Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області, проконтролювати збір врожаю соняшника.
		Знаходячись на полі №3, яке розташоване біля села Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області приблизно о 14 годині 00 хвилин у ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та невстановленої слідством особи раптово виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
		ОСОБА_8 , реалізовуючи свій умисел на спричинення тілесних ушкоджень, знаходяться на полі № 3, розташованому поблизу села Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області, завдав ОСОБА_7 не менше п`яти ударів руками в ділянку обличчя, не менше двох ударів ногами в ділянку живота і один удар ногою в ділянку кисті лівої руки. Після цього, ОСОБА_6 одразу разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та не встановленою слідством особою, групою осіб, без попередньої змови між собою, завдали ОСОБА_7 не менше п`яти ударів кожний, руками в різні частини тіла, бажаючи заподіяти ОСОБА_7 тілесні ушкодження. Від завданих ударів ОСОБА_7 повалили на землю. ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та невстановленою слідством особою, групою осіб, без попередньої змови між собою, продовжили побиття ОСОБА_7 , завдавши останньому кожний не менше п`яти ударів руками та ногами в різні частини тіла. Після цього, за вказівкою ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та не встановлена слідством особа перетягли ОСОБА_7 в лісопосадку, розташовану біля поля, де кинули його на землю та завдали ОСОБА_7 не менше п`яти ударів ногами в різні частини тіла.
		Злочинними діями ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та не встановленою слідством особою заподіяно ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: синця і забитої рани на обличчі, струсу головного мозку, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №1258/Е від 30.10.2007 року та висновком комісійної судово-медичної експертизи №20 від 12.02.2008 року відносяться до легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоров`я; синців на передній поверхні живота - відносяться до легкого ступеня тяжкості.
		Вказані дії ОСОБА_6 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, вчинене групою осіб, без попередньої змови між собою.    
		Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
		Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.
		Санкція ч. 2 ст. 125 КК України «Умисне легке тілесне ушкодження» (в редакції, що діяла на момент вчинення кримінального проступку) передбачає покарання у виді громадських робот на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до одного року, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
		За ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.
		Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
		Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
		За ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Так, Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду в постанові від 19.11.2019 року в справі №345/2618/16-к зроблено такий висновок:
		«За змістом ч. 1 ст. 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
		Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
		Відтак, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
		Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України».
		В судовому засіданні встановлено, що вчинене ОСОБА_6 21 жовтня 2007 року кримінальне правопорушення належить до кримінальних проступків, за вчинення якого на рівні максимальної межі санкції даної статті передбачене покарання у виді обмеження волі, відтак строки давності спливають 22 жовтня 2010 року.
		Водночас, до закінчення цих строків давності обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, що є наслідком у відповідності до ч. 3 ст. 49 КК України переривання перебігу давності, а саме:
		- 27.04.2009 року кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України, згідно з вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05.01.2011 року, зміненого ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.04.2011 року; 
		- 24.06.2009 року кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 296 КК України, згідно з вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.09.2010 року, зміненого ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.03.2011 року. 
		Відомостей про те, що ОСОБА_6 до закінчення зазначених у п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строків, починаючи з 24.06.2009 року, не вчинив нового кримінального правопорушення, не вбачається. Крім того, як слідує з довідки про наявність судимостей, і самих пояснень ОСОБА_6 , він в цей період відбував покарання у виді позбавлення волі за вироками суду.
		Отже, строки давності за вчинене ОСОБА_6 21 жовтня 2007 року кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України, спливають 24.06.2012 року, і на момент розгляду клопотання захисника є такими, що сплили.
		Також, судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_6 , що за фактом умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, вчиненого групою осіб, без попередньої змови між собою, за яким згідно з обвинувальним актом він обвинувачується, закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, що є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності, із чим він погодився та не вимагав здійснювати провадження в повному обсязі в загальному порядку.
		В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_6 з моменту вчинення ним кримінального правопорушення і до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не ухилявся від досудового слідства та суду, а також не вчинив нового кримінального правопорушення.
		За таких обставин, встановивши наявність передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинене ним 21 жовтня 2007 року кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України, а також врахувавши відсутність заперечень зі сторони захисту, суд доходить висновку, що клопотання захисника про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності обґрунтоване та підлягає задоволенню.
		Отже, суд вважає, що на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності слід звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України, а кримінальне провадження відносно нього необхідно закритина підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
		Заперечення представника потерпілого, які зводяться до того, що обвинувачений ОСОБА_6 ухилявся від досудового розслідування, оскільки був оголошений у розшук, суд відхиляє з огляду на таке.
		Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.
		Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.06.2021 року у справі № 344/7812/16-к, системним тлумаченням норм кримінального законодавства встановлено, що під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії особи, вчинені виключно з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що у свою чергу змушує правоохоронні органи вживати відповідних заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника. При цьому такою особою визнається підозрюваний або обвинувачений, який, вчинивши кримінальне правопорушення, здійснив усі необхідні дії, спрямовані на приховування місця свого перебування від слідства чи суду.
		Судом встановлено, що постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 24.12.2015 року підозрюваного ОСОБА_6 було оголошено у розшук.
		Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_6 за викликами слідчого для проведення слідчих дій не з`являється, встановити його місце знаходження неможливо. Зі слів його родичів ОСОБА_6 рідко приїздить до місця реєстрації, його місце проживання їм невідоме, працює по найму в будівельній сфері, переважно за кордоном. За інформацією з Державної прикордонної служби України ОСОБА_6 періодично перетинає державний кордон, в останнє його перетинав 18.06.2014 року.
		Суд звертає увагу на те, що жодних відомостей про те, що ОСОБА_6 був належним чином повідомленим про необхідність явки до слідчого, ні з боку сторони обвинувачення, ні з боку сторони потерпілого суду не надано. Крім того, матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження факту умисного вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства. Крім того, як пояснив в судовому засіданні обвинувачений, він не ухилявся від слідства, оскільки відбував покарання за попереднім вироком суду.
		Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 17.05.2019 року досудове розслідування у кримінальному провадження № 120150040000001197 від 24.12.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України, відновлено у зв`язку зі встановленням місцезнаходження розшукуваного ОСОБА_6 .
		Таким чином, оголошення ОСОБА_6 у розшук само собою не свідчить про те, що він ухилявся від досудового розслідування, а будь-яких інших доказів, які би об`єктивно підтверджували факт переховування обвинуваченого, суду надано не було, тому підстав для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК України у цьому конкретному випадку суд не вбачає.
		Окрім цього, суд звертає увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
		Таким чином, аргументи представника потерпілого щодо неможливості застосування до обвинуваченого положень ст. 49 КК України, суд вважає безпідставними.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 49 КК України, ст. ст. 284-288, 314, 372, 376 КПК України, суд
		п о с т а н о в и в:
		 
		Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності  задовольнити.
		Звільнити обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України, ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
		Кримінальне провадження № 120150040000001197 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України  закрити у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.
		Повний текст ухвали складено і оголошено 03 грудня 2021 року о 12 годині 45 хвилин.
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.
		Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
		 
		Суддя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...