Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/885/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Терористичний акт.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2021. Зареєстровано: 05.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/361/192/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22018000000000237

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 243/885/19 
		Провадження № 1-кп/361/192/21 
		29.11.2021
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		29 листопада 2021 року                        м. Бровари
		Броварський міськрайонний суд Київської області в складі колегії суддів:
		головуючої судді ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018000000000237 від 30 липня 2018 року, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Алмати Республіки Казахстан, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Києва, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.109,ч.1ст.14ч.2ст.28ч.1ст.109,ч.1ст.14ч.2ст.28ст.112,ч.1ст.14ч.3ст.258,ч.1ст.258-3,ч.2ст.28ч.1ст.263КК України, - 
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно ухвали Київського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року кримінальне провадження №22018000000000237 від 30 липня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст.109, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 28 ст. 112, ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, направлено для розгляду до Броварського міськрайонного суду Київської області, в якому було призначено підготовче судове засідання.
		На підставі розпорядження керівника апарату Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2021 року № 98 у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_11 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 243/885/19 (провадження № 1-кп/361/192/21).
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2021 року на підставі ст. 35 КПК України для проведення судового провадження у зазначеній справі визначено склад колегії суддів: головуючий суддя  ОСОБА_1 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
		У підготовчомусудовому засіданніпрокурор просивпризначити кримінальнепровадження досудового розгляду,зазначивши,що обвинувальнийакт відповідаєвимогам КПКУкраїни,підстави длязакриття кримінальногопровадження абоповернення обвинувальногоакту відсутні,виклад формулювання обвинуваченняв обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за правильне прокурор. Також наполягавна розглядіклопотань прозастосування триманняпід вартоювідносно  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які було ним подані до суду 07 травня 2019 року (т. 10, а. п. 32-59). В підготовчому судовому засіданні на підтвердження ризиків надав листи Служби безпеки України від 09.07.2019 року № 2/5/1-2153нт, від 01.07.2019 року № 2/5/1-2051, від 26.11.2021 № 2/5/2-1804нт.
		Захисник  ОСОБА_9 у підготовчому судовому засіданні подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що у тексті обвинувального акту викладені обставини подій, що не стосуються обвинувачених, значна частина тексту присвячена опису протиправних діянь осіб, які навіть не є обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні. Тобто обвинувачення виходить за межі інкримінованих правопорушень. Формулювання обвинувачення викладено поверхово та некоректно. Крім того, підтримав клопотання про повернення обвинувального акту, подане ним до суду у квітні 2019 року (т. 9, а. п. 68-72).
		У задоволенні клопотань прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 захисник ОСОБА_9 просив відмовити, зазначивши, що ризики, вказані в клопотанні є необґрунтовані, клопотання подано ще в травні 2019 року і з того часу ОСОБА_6 на всі судові засідання з`являвся, має низьку захворювань, у зв`язку з чим до нього не може бути застосовано найсуворішу міру запобіжного заходу  тримання під вартою, за цей час обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово виїжджав за межі України та повертався до України, на підтвердження чого подав відповідні документи та письмові заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 . Крім того, вказав, що ОСОБА_7 має державну нагороду «Герой України» і, на думку захисника, прокурором у клопотанні не зазначено, які є виключні обставини для обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 , для прикладу здійснював посилання на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Александровська проти України».
		Захисник ОСОБА_10 у підготовчому судовому засіданні подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що обвинувальний акт не містить повного обвинувачення, а сформоване у ньому обвинувачення є некоректним, що позбавляє обвинуваченого належно усвідомлювати його суть та захищатись від нього. В обвинувальному акті викладені обставини протиправних діянь невідомих осіб  ОСОБА 1 та ОСОБА 2, які не є обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні, їхні протиправні дії не стосуються обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Також в обвинувальному акті відсутнє чітке та конкретне формулювання мотивів та обставин вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 інкримінованих правопорушень, відомості про наявність або відсутність потерпілих у цьому кримінальному провадженні, відомості про всіх прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
		При цьому захисник ОСОБА_10 заперечив проти задоволення клопотань прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , вказавши, що ризики нічим не підтверджені, в даному кримінальному провадженні відсутні будь-які жертви.
		Захисник ОСОБА_8 підтримав письмові клопотання захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , пояснив, що обвинувальний акт необхідно повернути прокурору, як такий, що не відповідає вимогам закону та не узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини, зміст обвинувального акту порушує ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також заперечив проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_7 . Наголосив, що кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_7 не містять даних, які б призвели б до загибелі людей. ОСОБА_7 на судові засідання з`являлася на відміну від прокурора, який був відсутній в минулому судовому засіданні. На думку захисника, ризики, вказані в клопотанні прокурором, відсутні.
		Обвинувачений ОСОБА_6 вважав задоцільне повернутиобвинувальний актпрокурору.Не погодивсяз клопотаннямпрокурора пропродовження щодонього запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою. В підготовчому судовому засіданні пояснив, що неправомірних дій не вчиняв, має численні відзнаки.
		Обвинувачена ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні подала письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його не відповідності вимогам ст. 291 КПК України, в якому формулювання обвинувачення не є коректним. У клопотанні вказано, що в обвинувальному акті зазначені особи ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які виконували спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності. Проте в обвинувальному акті конкретно не зазначено, розподілення ролі кожного з них, як учасника вчинення злочинів, і хто саме з цих осіб конкретно повинен був вчинити посягання та де саме, на кого саме, за допомогою яких засобів зброї і згідно якого плану чи сценарію. З обвинувального акту не вбачається, які саме дії і за яким саме планом повинні були вчинити організатори цих дій  ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , не встановлено та не зазначено, з ким саме обвинувачені вступили у злочинну змову. 
		Також обвинувачена ОСОБА_7 не погодилися з клопотанням прокурора про застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначила, що відсутні будь-які ризики, вона дійсно перетинала кордон України, проте суд про таке повідомляла.
		Захисником ОСОБА_16 до суду 29.11.2021 року подано письмові заперечення на клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , в яких просить клопотання прокурора залишити без задоволення, посилаючись на недоведеність та необґрунтованість існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
		Крім того, обвинуваченою ОСОБА_7 подано до суду скаргу на незаконне затримання в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України, в якій обвинувачена просить визнати незаконним її затримання 22 березня 2018 року у будівлі Верховної Ради України за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 5, яку в підготовчому судовому засіданні підтримала, пояснила, що ст. 208 КПК України не була до неї застосована, відсутні будь-які записи про її перебування понад 1 рік в СІЗО СБУ.
		Захисники підтримали скаргу ОСОБА_7 , зокрема, зазначили, що під час затримання відсутній був дозвіл на таке, оскільки затримання відбувалося без ухвали суду.
		Прокурор просиву задоволенніскарги ОСОБА_7 відмовити,зазначив,що данепитання булопредметом розглядуу березні2018року апеляційнимсудом,за наслідкамиякого ухваленосудове рішення.
		Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи, вислухавши думки прокурора, обвинувачених та їх захисників, суд дійшов до висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору у зв`язку з його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України, виходячи з такого.
		Пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
		Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		Обвинувачення  твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України (п.13 ч. 1 ст. 3 КПК України).
		Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. Саме в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, має здійснюватись судовий розгляд, як це передбачено вимогами ст. 337 КПК України.
		Органом досудового розслідування вказані вимоги закону не виконані.
		У порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті, який надійшов до суду, надана оцінка законності й інших осіб, без вказівки про процесуальний статус цих осіб у даному кримінальному провадженні, зокрема, вказано таке:
		- «.. ОСОБА_6 …..за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , Особа 1, Особа 2 та іншими невстановленими особами, з метою реалізації єдиного злочинного умислу, направленого на насильницьке повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, у період приблизно з 20.11.2017 по 08.03.2018 здійснив готування до вчинення дій, спрямованих на насильницьке повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, у тому числі упродовж листопада 2017 року на території Донецької області (м. Бахмут Донецької області) підшукав для вчинення злочину інших співучасників  громадян України ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 » (т. 1, а. п. 13);
		- «.. ОСОБА_6 ….за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , Особа 1, Особа 2 та іншими невстановленими особами, з метою реалізації єдиного злочинного умислу, направленого на насильницьке повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, у період приблизно з 20.11.2017 по 08.03.2018 здійснив готування до посягання на життя Президента України, народних депутатів України, Прем`єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, керівників політичних партій, вчиненого у зв`язку з їх державною чи громадською діяльністю, зокрема упродовж листопада 2017 року на території Донецької області (м. Бахмут Донецької області) підшукав для вчинення злочину інших співучасників  громадян України ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 » (т. 1, а. п. 14);
		- «.. ОСОБА_6 ….за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , Особа 1, Особа 2 та іншими невстановленими особами, з метою порушення громадської безпеки і залякування населення, у період приблизно з 20.11.2017 по 08.03.2018 здійснив готування до терористичного акту, а саме застосування зброї, вчинення вибуху та інших дій, які створювали небезпеку для життя і здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, які призвели б до загибелі людини, у тому числі упродовж листопада 2017 року на території Донецької області (м. Бахмут Донецької області) підшукав для вчинення злочину інших співучасників  громадян України ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 » (т. 1, а. п. 16);
		- «… ОСОБА_7 ….за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , Особа 1, Особа 2 та іншими невстановленими особами, з метою реалізації єдиного злочинного умислу, направленого на насильницьке повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, у період приблизно з 20.11.2017 по 22.03.2018 здійснила готування до вчинення дій, спрямованих на насильницьке повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, у тому числі упродовж листопада 2017 року на території Донецької області (м. Бахмут Донецької області) підшукала для вчинення злочину інших співучасників  громадян України ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 » (т. 1, а. п. 20);
		«.. ОСОБА_7 ….за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , Особа 1, Особа 2 та іншими невстановленими особами, з метою реалізації єдиного злочинного умислу, направленого на насильницьке повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, у період приблизно з 20.11.2017 по 22.03.2018 здійснила готування до посягання на життя Президента України, народних депутатів України, Прем`єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, керівників політичних партій, вчиненого у зв`язку з їх державною чи громадською діяльністю, зокрема упродовж листопада 2017 року на території Донецької області (м. Бахмут Донецької області) підшукала для вчинення злочину інших співучасників  громадян України ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 » (т. 1, а. п. 21);
		«.. ОСОБА_7 ….за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , Особа 1, Особа 2 та іншими невстановленими особами, з метою порушення громадської безпеки і залякування населення, у період приблизно з 20.11.2017 по 22.03.2018 здійснила готування до терористичного акту, а саме застосування зброї, вчинення вибуху та інших дій, які створювали небезпеку для життя і здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, які призвели б до загибелі людини, у тому числі упродовж листопада 2017 року на території Донецької області (м. Бахмут Донецької області) підшукала для вчинення злочину інших співучасників  громадян України ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 » (т. 1, а. п. 22-23).
		Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддано кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Пряме зазначення конкретних прізвищ осіб, які фактично обвинувачуються у вчиненні злочинів, спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за відсутності визначеного їх процесуального статусу у кримінальному провадженні, відсутності даних про наявність щодо цих осіб обвинувальних вироків, є порушенням загальних засад кримінального провадження; принципу верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступу до правосуддя.
		Отже, обвинувальний акт містить у собі дані про вчинення правопорушень рядом інших осіб, без зазначення про виділення матеріалів щодо цих осіб в окреме провадження, всупереч того, що обвинувальний акт відносно однієї особи не може містити обвинувачення щодо інших осіб, оскільки порушує їх право на захист та позбавляє суд визначити межі судового розгляду.
		Норма статті 291 КПК України встановлює загальні вимоги до змісту обвинувального акту. Хоча пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України і не містить вимог, яким саме чином в обвинувальному акті слід наводити відомості стосовно інших співучасників при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення та при формулюванні обвинувачення, проте такі відомості мають бути зазначені з дотриманням загальних засад кримінального провадження.
		У той же час посилання в обвинувальному акті на дії інших співучасників у спосіб, наведений в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суперечать загальним засадам кримінального провадження, зокрема, верховенству права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункти 1, 2, 10, 13, 15 частини 1 статті 7 КПК України). Здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акту суперечить також завданням кримінального провадження, а саме, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
		Враховуючи зазначене, обвинувальний акт складений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що унеможливлює справедливий судовий розгляд відповідно до вимог КПК України, тому з цих підстав підлягає поверненню прокурору.
		Щодо клопотань прокурора про застосування запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, які прокурором були подані до Броварського міськрайонного суду Київської області у травні 2019 року (т. 10, а. п. 32-59), та підтримано в підготовчому судовому засіданні 29 листопада 2021 року, то слід вказати таке.
		У клопотанні про застосування запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою прокурор вказує, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_7 має можливість безперешкодно виїхати з території України, в тому числі виїхати на тимчасову окуповану територію Донецької та Луганської областей; можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_7 відкрито матеріали досудового розслідування, які містять відомості стосовно співучасників вказаних злочинів (зокрема ОСОБА_15 , ОСОБА_17 ). На думку прокурора, поза межами варти ОСОБА_7 за допомогою різного роду засобів зв`язку, у тому числі, які неможливо відслідкувати гласними чи негласними засобами контролю, може спілкуватися з особами, щодо яких досудове розслідування ще не завершено та здійснюється збирання доказів і повідомити їх про місце знаходження невстановлених досудовим розслідуванням речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення злочинів, з метою їх знищення, переховування або спотворення. У клопотанні зазначено, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_7 зможе вільно спілкуватися та координувати дії інших осіб щодо приховування слідів вчинення кримінального правопорушення, вчинення незаконного впливу на свідків для схиляння їх до відмови від дачі правдивих показань. Також ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вказані злочині вчинені із використанням конспірації, сучасних технічних засобів та військового оснащення, методів та засобів оперативно-розшукової діяльності. Крім того, ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить та обставина, що остання здійснює інкриміновані їй дії протягом тривалого часу (з початку листопада 2017 року), що вказує на сталий спосіб вчинення протиправних дій, в тому числі проти життя та здоров`я осіб. Обставини кримінального провадження дають підстави вважати, що ОСОБА_7 продовжить вчиняти аналогічні злочини.
		На вказані ризики, на думку прокурора, вказують ті обставини, що надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки вищевказаних кримінальних правопорушень дає підстави вважати, що ОСОБА_7 , розуміючи невідворотність покарання за діяння, у вчиненні яких обвинувачується, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності та продовжити вчинення цих кримінальних правопорушень. А тому, на думку прокурора, є підстави вважати, що ОСОБА_7 може полишити місце свого постійного проживати та виїхати з території України, де буде переховуватися від суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення нею зазначених злочинів, а також знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжуватиме вчиняти злочини проти основ національної безпеки України і громадської безпеки, та може вчинити інші злочини.
		На думку прокурора, застосування до обвинуваченої ОСОБА_7 більш м`яких запобіжних заходів не може запобігати існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.
		У клопотанні про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою прокурор вказує, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_6 має можливість безперешкодно виїхати з території України, в тому числі виїхати на тимчасову окуповану територію Донецької та Луганської областей; можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки зможе як сам, так і на його вимогу, використовуючи інших осіб (зокрема співучасників злочину), шляхом вмовлянь, погроз видати інформацію про інших учасників злочину, чи підкупу впливати або вимагати впливу на свідків та очевидців вчинених ним злочинів, відомості про яких він може отримати як з копій матеріалів кримінального провадження, так і з інших джерел. Перебуваючи на свободі ОСОБА_6 зможе вільно спілкуватися та координувати дії інших осіб щодо приховування слідів вчинення кримінального правопорушення, вчинення незаконного впливу на свідків для схиляння їх до відмови від дачі правдивих показань.
		Крім того, у зв`язку з розслідуванням злочинів стосовно ОСОБА_6 , останньому стали відомі форми і методи роботи правоохоронних органів, про які він може повідомити своїх співучасників вказаних злочинів (зокрема ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , відносно яких здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні).
		Разом з тим, ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить та обставина, що останній здійснював інкриміновані йому дії протягом тривалого часу (з початку листопада 2017 року по 08 березня 2018 року), відтак, на думку прокурора, обставини кримінального провадження дають підстави вважати, що ОСОБА_6 продовжить вчиняти аналогічні злочини.
		На думку прокурора, застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів не може запобігати існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.
		Як встановлено у судовому засіданні  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинах проти основ національної безпеки України.
		Як вбачається з наданих суду матеріалів, щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на стадії досудового розслідування було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому, клопотання прокурора свідчать, що підставою обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, як і відомості щодо особистості обвинувачених.
		Проте, з квітня 2019 року обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не перебувають під вартою та до останніх на даний час не застосовано будь-яких запобіжний захід.
		Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК Українипід час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
		Відповідно до ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Згідно з положеннями ст. 178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.
		Як зазначено у ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		На думку суду, останній, діючи як суд встановлений законом для розгляду справи по суті, не має право на стадії підготовчого розгляду вирішувати такі питання - як обґрунтованість підозри чи вагомість доказів. Дані категорії можуть були лише предметом оцінки слідчого судді на стадії досудового розслідування. Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що суддя не може приймати участь в розгляді справи як такий, що вже надав відповідні висновки, щодо доказів в порядку ст. 94 КПК України, та обґрунтованості підозри, що межує з доведенням винуватості. Тим більше, ці висновки також ґрунтуються і на загальних засадах кримінального провадження, визначених положеннями статей 17, 22, 23, 26 КПК України.
		Тож суд, оцінуючи клопотання прокурора, бере лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку, судом встановленим законом, було надано відповідні висновки - наявність обґрунтованої підозри та вагомість доказів саме для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.
		Досліджуючи матеріали клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, враховуючи пояснення сторін кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні, а також відомості про особистість ОСОБА_7 , суд вважає, що на даний час відсутні будь-які ризики, зазначені в клопотанні прокурора. Так, з часу звільнення ОСОБА_7 з-під варти з квітня 2019 року, остання хоча і не з`явилася 02 липня 2019 року в судове засідання, проте така неявка на даний час не може розцінювати як ухилення обвинуваченої від суду, оскільки в подальшому ОСОБА_7 на судові засіданні, призначені Броварським міськрайонним судом Київської області з`являлася (більше 2 років), повідомляла суд про свій виїзд за кордон, що свідчить про відсутність наміру обвинуваченої переховуватися від суду, доказів незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні суду не надані, як і те, що обвинувачена може знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів кримінального провадження, також безпідставним є ризик перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, а ризик щодо можливості вчинити інші кримінальні правопорушення є припущенням.
		Лист Служби безпеки України від 26.11.2021 № 2/5/2-1804нт про направлення 17.11.2021 року відносно ОСОБА_7 обвинувального акту до Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч. 4 ст. 358 КК України не свідчить про ризик вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення, з огляду на презумпцію невинуватості, яка гарантована статтею 62 Конституції України.
		Досліджуючи матеріали клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, враховуючи пояснення сторін кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні, а також відомості про особистість ОСОБА_6 , суд вважає, що на даний час відсутні будь-які ризики, зазначені в клопотанні прокурора, оскільки з часу звільнення ОСОБА_6 з-під варти, останній на судові засіданні, призначені Броварським міськрайонним судом Київської області з`являвся (більше 2 років), виїжджав за межі України та повертався в Україну, доказів незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні суду не надані, як і те, що обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів кримінального провадження, також безпідставним є ризик перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, а ризик щодо можливості вчинити інші кримінальні правопорушення є припущенням.
		Листи Служби безпеки України від 09.07.2019 року № 2/5/1-2153нт, від 01.07.2019 року №2/5/1-2051, в яких вказано, що обвинувачені у 2019 року перетинали кордон України, не свідчать про наявні ризики, та не є доказом переховування останніх від суду.
		Щодо поданої обвинуваченою ОСОБА_7 до суду скарги на незаконне затримання в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України, суд дійшов такого.
		Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
		Норми частини 2 статті 303 КПК України не містять імперативних вимог щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-316 КПК України (на що, зокрема, вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо), а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК України).
		Виходячи зі змісту частини 3 статті 314 та статті 315 КПК України, у підготовчому судовому провадженні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані виключно з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.
		Чинний КПК України не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи оцінювати процесуальні дії чи бездіяльність та рішення органу досудового розслідування, оскільки з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження та суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень слідчими та прокурором, такі обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду, зокрема, під час дослідження доказів, на що сторона захисту має право звертати увагу суду.
		Також відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України забороняється надання суду до початку судового розгляду інших документів, ніж обвинувальний акт та додатки до нього.
		Тому оцінкасудом підчас підготовчогосудового провадженнязаконності таобґрунтованості проведениху ходідосудового розслідуванняпроцесуальних дійта прийнятихрішень слідчогочи прокуроравиключно напідставі доказів,наданих однієюіз сторін,порушить принципзмагальності,згідно зяким стороникримінального провадженнямають рівніправа назбирання таподання досуду речей,документів таінших доказів,особливо враховуючи,що таківідсутні врозпорядженні судуна цій стадії.
		Отже, викладені у скарзі факти та обставини не можуть бути предметом дослідження судом під час підготовчого судового провадження, а тому слід відмовити у задоволенні скарги обвинуваченої ОСОБА_7 .
		Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 17, 176-178, 183-184, 194-196, 291, 309, 314-315, 337, 369, 372, 376 КПК України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинуваченої ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту прокурору задовольнити.
		Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018000000000237 від 30 липня 2018 року, за обвинуваченням   ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.109,ч.1ст.14ч.2ст.28ч.1ст.109,ч.1ст.14ч.2ст.28ст.112,ч.1ст.14 ч.3 ст. 258, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, та додані до нього документи прокурору.
		У задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою відмовити.
		У задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою відмовити.
		У задоволенні скарги обвинуваченої ОСОБА_7 на незаконне затримання в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України відмовити.
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Повний текст ухвали проголошено о 15 год. 00 хв. 03 грудня 2021 року в залі Броварського міськрайонного суду Київської області.
		 
		Головуючий суддя:                                 ОСОБА_1 
		 
		Судді:                                         ОСОБА_2 
		 
		                                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...