Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/16394/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2021. Зареєстровано: 05.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2021.
Дата набрання законної сили: 07.12.2021
Номер судового провадження: 1-кп/369/988/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020110200001032

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                     Справа № 369/16394/20
		                                    Провадження №1-кп/369/988/21
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30.11.2021 року                                   м. Київ
		Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
		головуючої судді             ОСОБА_1 ,
		при секретарі                 ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора                 ОСОБА_3 ,
		потерпілих                  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		представників потерпілих         ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		обвинуваченого                 ОСОБА_8 ,
		захисника                 ОСОБА_9 ,
		під чассудового розглядуу відкритомусудовому засіданнів залісуду в м. Києві кримінального провадження № 12020110200001032 за обвинуваченням  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
		встановив:
		 
		Києво-Святошинським районним судом Київської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження №12020110200001032 за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, в якому ухвалами Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05січня, 02 березня, 21 квітня, 16 червня, 11 серпня 2021 року до обвинуваченого ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на підставі п. 1 ч.4 ст. 183 КПК України, з альтернативою внесення застави у розмірі 3100 (три тисячі сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 7037000 (сім мільйонів тридцять сім тисяч) грн.
		В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку тримання під вартою на 60 діб без альтернативи внесення застави, мотивуючи наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, ризиків переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та експертів, а також перешкоджати кримінальному провадженню про що свідчить поведінка обвинуваченого, а саме інсценування самогубства, намагання повернення паспортів для виїзду за кордон під час перебування під заставою та перешкоджання проведенню слідчого експерименту. Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, що обумовлює можливість тримання під вартою. Зазначає, що інші заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ч.2 ст.131 КПК України, а також більш м`які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, є недостатніми для забезпечення дієвості цього провадження, а також забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 та для запобігання ризикам, зазначеним в ч. 1 ст.177 КПК України.
		При обговоренні клопотання прокурора представники потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , доводи про продовження найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без альтернативи внесення застави підтримали у повному обсязі.
		Захисник ОСОБА_9 заперечив проти клопотання прокурора та звернувся до суду з клопотанням в якому просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та зменшити раніше визначений розмір застави до такого, який був би помірним для його підзахисного.
		В обґрунтування наведеного зазначив, що обвинувачений не має жодної мети переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, має стійкі соціальні зв`язки, у тому числі має на утриманні дружину, яка не працює, матір та батьків дружини похилого віку. Також вказав, що обвинувачений, окрім відсутності, передбачених законом ризиків, має поганий стан здоров`я, який постійно погіршується, а в умовах перебування в СІЗО його підзахисний не має можливості отримувати належну медичну допомогу, в підтвердження чого захисником надано суду відповідну документацію. Стверджував, що фінансове становище обвинуваченого не дає можливості йому оплатити заставу. При цьому, надав суду інформацію про фінансове становище обвинуваченого, декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2011 рік, а також витяг з державного реєстру речових прав та нерухоме майно від 08 вересня 2021 року та зазначив про об`єктивну відсутність осіб, які б могли виступити поручителями за фінансовими зобов`язаннями обвинуваченого.
		Зазначив, що розмір застави, який раніше визначався судом є непомірним для обвинуваченого ОСОБА_8 , тому просив його зменшити і призначити в межах передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
		Також зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст.177КПК України перестали існувати та застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до його підзахисного суперечить принципу презумпції невинуватості та є катуванням.
		Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та зменшення розміру застави, а також позицію свого захисника з цього приводу, проти клопотання прокурора  заперечив. При цьому пояснив, що на його утриманні знаходиться непрацездатна дружина, мати похилого віку, яка потребує негайного лікування та похилого віку батьки дружини, що не має наміру ухилятися від суду, має поганий стан здоров`я, який в умовах тримання під вартою різко погіршується, належної медичної допомоги в умовах тримання під вартою він не отримує, що може призвести до його смерті. 
		Стверджує про скрутне матеріальне становище, зокрема про відсутність будь-яких доходів, заощаджень та активів, оскільки постійно обіймав посади в органах державної влади. Зазначив, що заставу він протягом тривалого періоду часу не мав змоги сплатити, оскільки раніше визначений її розмір для нього є непомірним. Поручителів в нього немає і не може бути, оскільки фактично відсутнє заставне майно. Належний йому на праві власності житловий будинок знаходиться під арештом.
		Прокурор, представники потерпілих та потерпілі заперечили проти клопотання захисника обвинуваченого та просили в його задоволенні відмовити.
		Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в судове засідання не з`явились про дату, місце та час проведення судового розгляду, повідомлені у встановленому законом порядку, учасники судового розгляду не заперечували проводити судове засідання за їх відсутності, оскільки їх інтереси в судовому засіданні представлені їх представником.
		Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 та клопотання захисника ОСОБА_9 , про зміну обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та зменшення розміру застави, суд виходить з такого.
		Згідно з пунктами 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження строків тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
		Згідно з положень ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
		Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
		Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого  ОСОБА_8 , суд бере до уваги доводи сторони захисту щодо часткового зменшення у даному кримінальному провадженні, заявлених прокурором ризиків, встановлених ст.177КПК України,однак позитивнахарактеристика обвинуваченого,наявність стійкихсоціальних зв`язків,наявність родинита утриманців,постійного місцяпроживання, хоч і мають місце, однак на даний час вказані обставини навіть у своїй сукупності не є переконливими та достатніми для зміни йому такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою. Поряд з цим, ці обставини на даний час не можливо віднести до тих стримуючих чинників, які могли б у повному обсязі мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим дій спрямованих на ухилення від можливого покарання, гарантували б запобігання встановленому ризику без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, самі по собі такі обставини без їх сукупності з іншими обставинами, не можуть слугувати безумовною підставою для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, ризики, які були враховані під час обрання запобіжного заходу на даний час продовжують існувати. 
		Вирішуючи питання, щодо реальності ризиків не процесуальної поведінки ОСОБА_8 , суд керується наявністю підстав, які свідчать про необхідність подальшого ізолювання особи від суспільства з метою забезпечення інтересів громадян. Однією з таких підстав Європейський суд з прав людини визначив ймовірність нез`явлення обвинуваченого до суду, а саме прийняття останнім заходів направлених на переховування від суду з метою уникнення покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих дій.
		Суд погоджується з доводами прокурора, що існуй ймовірність того, що обвинувачений може вчиняти, в подальшому, дії з метою переховування, а співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик існує. 
		Поряд з цим, суд частково погоджується із доводами прокурора щодо наявності ризику незаконного впливу на потерпілих, свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні, оскільки наразі триває судовий розгляд в цьому кримінальному провадженні, а саме досліджуються письмові докази, допитано свідків, а також переважну більшість потерпілих. Двоє потерпілих  батьки загиблого в судове засіданні станом на сьогодні не з`явилися та за твердженнями їх представників в подальшому невідомо чи будуть з`являтися за станом здоров`я останніх. Наведене дає підстави суду вважати, що вказаний ризик впливу на потерпілих перестав існувати.
		Поряд з цим, заявлений прокурором ризик впливу на експертів та перешкоджати кримінальному провадженню в різний спосіб суд вважає мінімальним.
		При цьому, суд виходить з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
		Відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини, з огляду на те, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованості ризиків у кримінальному провадженні, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та не зменшилися, а також, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , вид та розмір покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 строком на 60 діб.
		Суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		При вирішенні клопотання, судом враховано також вік обвинуваченого ОСОБА_8 , сімейний стан, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого, дані про соціальні зв`язки, спосіб життя, життєвий та професійний досвід, який полягає в тривалому перебуванні останнього на високих посадах в органах державної влади, стан здоров`я про що суду надано відповідну медичну документацію.
		Твердження обвинуваченого та його захисників про наявність у нього тяжких захворювань та про те, що він потребує постійного нагляду та лікування, заслуговують на увагу, але не можуть бути безумовною підставою для зміни запобіжного заходу.
		Разом зтим,в матеріалахпровадження неміститься тастороною захистуне наданожодних медичнихдокументів зприводу того,що обвинуваченийзвертався зтакими заявамидо медичноїустанови пронадання йомувідповідної допомогита неможе отримуватиналежне лікуванняв умовахутримання вслідчому ізоляторі,вільно обиратилікаря чибути направленимна лікуваннядо обраного закладу охорони здоров`я в передбаченому законом порядку.
		Поряд з цим, у зв`язку з клопотаннями сторони захисту та обвинуваченого про те, що обвинувачений не отримує належну медичну допомогу в умовах СІЗО, суд звертався до начальника адміністрації місця утримання обвинуваченого  начальника СІЗО з запитом про надання інформації про стан здоров`я обвинуваченого та з питанням про те, чи може бути надана останньому необхідна медична допомога, у зв`язку з наявними в нього захворюваннями. Однак, відповідь на запит була неповною, оскільки надано відповідь не на усі поставлені запитання, зокрема, з відповіді вбачається, що стан здоров`я обвинуваченого є задовільним, а відповіді на останнє запитання стосовно можливості надання медичної допомоги в умовах СІЗО не надано, у зв`язку з чим суд повторно звернувся до адміністрації місця утримання обвинуваченого та до начальника ДУ «Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» із вказаним запитанням, проте відповіді на день ухвалення судового рішення до суду не надано.
		Враховуючи наведене, станом на сьогодні, достатніх даних щодо неможливості тримання під вартою ОСОБА_8 за станом здоров`я, суду не надано, у зв`язку з чим підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, суд не вбачає.
		Суд зазначає, що матеріали провадження не містять будь-яких даних, які б вказували на необхідність зміни запобіжного заходу, шляхом його пом`якшення, виходячи з характеру пред`явленого обвинувачення, у зв`язку з чим клопотання захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 в цій частині залишає без задоволення. 
		Клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає обґрунтованим, мотивованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
		При цьому суд бере до уваги, що обвинувачений не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст.183КПК України. 
		За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 діб, починаючи з 30 листопада 2021 року до 28січня 2021 року включно.
		Разом з тим, при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що обвинуваченому раніше визначався альтернативний запобіжний захід  застава у відповідному розмірі, а відтак дотримуючись загальних засад щодо зменшення обсягу процесуальних прав обвинуваченого (погіршення його правового становища в частині позбавлення можливості перебування в рамках альтернативного запобіжного заходу), суд вважає за необхідне визначити зазначений альтернативний запобіжний захід.
		Згідно з ч.3ст.183КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Відповідно до ч.4ст.182КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь яким-чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гафа проти Мальти» було встановлено, що гарантія, передбачена ст. 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Водночас, при визначенні згаданого розміру застави, суддя зважає не лише на обсяг повідомленої підозри, а виходить і з тих позицій Європейського суду з прав людини, відповідно до якихрозмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення«Гафа проти Мальти»).
		Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
		Повертаючись до обставин цієї справи, враховуючи наведене вище, одночасно для гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 , з урахуванням його особи, матеріального стану та інших обставин кримінального провадження, враховуючи положення ч.4 ст.183 КПК України, у співставленні з існуючими ризиками, враховуючи дані про особу ОСОБА_8 , його вік, майновий та сімейний стан, та головним чином  обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , зокрема те, що такі дії посягають на найвищу соціальну цінність  життя людини, а тому, з урахуванням того, що ризики, які існували на початку суттєво зменшились , в порядку виключення, суд вважає, що є всі правові підстави для визначення розміру застави у розмірі 1200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, в декілька разів перевищує граничну межу для особливо тяжких злочинів.
		Зменшуючи в цьому кримінальному провадженні розмір застави до вказаного вище розміру, суд виходить з такого.
		Як вбачається з матеріалів провадження, до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 27 березня 2020 року з альтернативою внесення застави у розмірі, яка наближена до 14000000 млн грн. 
		В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області кримінальне провадження №12020110200001032 за обвинуваченням ОСОБА_8 перебуває з 22 грудня 2020року та при цьому відбулось більше 15 судових засідань.
		Згідно з ухвалою слідчого судді обвинувачений ОСОБА_8 фактично перебуває під вартою з 27 березня 2020 року. 
		Суд бере до уваги, що згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18травня 2020 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_8 та визначено заставу у розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2102000 (два мільйони сто дві тисячі) грн, яку обвинувачений сплатив. При цьому, під час дії вказаного вище запобіжного заходу, обвинувачений ОСОБА_8 покладені на нього обов`язки не порушував.
		Відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 11червня 2020 року ухвалу місцевого суду від 18 травня 2020 року скасовано та застосовано до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 14083400 грн, тобто останнього взято під варту.
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 червня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено строк тримання  ОСОБА_8 , під вартою та зменшено розмір застави до 3100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 7037000 (сім мільйонів тридцять сім тисяч) грн.
		Обвинувачений ОСОБА_8 перебуває під вартою станом на сьогодні більше 1,5 року. 
		При цьому, суд враховує, що обвинувачений неодноразово звертався до суду з проханням змінити запобіжний захід, у тому числі зменшити раніше визначений розмір застави, а також те, що потерпілих і свідків в цьому провадженні уже допитано. 
		Поряд з цим, суд враховує, що обвинувачений раніше визначений розмір застави протягом тривалого періоду часу не сплатив, що може свідчити про її непомірний розмір. Про це також неодноразово наголошували в судових засіданнях обвинувачений ОСОБА_8 , та його захисники ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 та в обґрунтування посилались на довідки з Пенсійного фонду форми ОК-5, що ОСОБА_8 з 2014 року не отримує дохід. Крім того, зазначали, що обвинувачений має на утриманні дружину, яка не працює, матір та батьків дружини похилого віку.
		Також, судом враховано надану стороною захисту, інформацію про фінансове становище обвинуваченого, у тому числі декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2011 рік, а також витяг з державного реєстру речових прав та нерухоме майно від 08вересня 2021 року, згідно з яким обвинуваченому на праві власності належить житловий будинок, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Чайки, а також декларацію про доходи дружини та довідки про доходи інших членів сім`ї. 
		Враховуючи наведене в сукупності, а також надані в судовому засіданні відповідні документи, які містять інформацію про фінансове становище обвинуваченого та свідчать про наявні доходи, заощадження та перелік активів; інформацію, яка міститься у відкритих реєстрах нерухомого майна щодо належного обвинуваченому на праві власності майна, а також враховуючи об`єктивну відсутність осіб, які б могли виступити поручителями за фінансовими зобов`язаннями обвинуваченого, суд дійшов висновку, що об`єктивна відсутність можливості сплатити обвинуваченим ОСОБА_8 раніше визначеного розміру застави, з огляду на принцип презумпції невинуватості та практику Європейського суду з прав людини, дає підстави суду вважати такий розмір непомірним та таким, що становить надмірний тягар для особи, що відповідно дає підстави для його зменшення.
		Зменшуючи розмірзастави тавизначаючи їїу вказаномувище розмірі,суд виходитьз того,що вчинному кримінальномупроцесуальному законівідсутній будьякий алгоритмвизначення розмірузастави чикритеріїв віднесеннятакого випадкудо виняткового.При цьому,суд враховує,що всудовому засіданні не надано будь-яких доказів щодо наявності в обвинуваченого чи його родичів нерухомості, транспортних засобів тощо задля забезпечення останнім раніше визначеного судом розміру застави та не доведено, що саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
		Крім того, судом враховано надану стороною захисту медичну документацію стосовно стану здоров`я членів сім`ї обвинуваченого, а саме: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . 
		Разом з тим, суд враховує також і суми збитків, у заподіянні яких обвинувачується ОСОБА_8 , а саме наявність у цьому кримінальному провадженні заявлених потерпілими 5 цивільних позовів. 
		У зв`язку з цим, суд вважає, що застава саме у розмірі 1200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, передбачених цим Кодексом та не є завідомо непомірною для нього. 
		При цьому,суд виходитьз того,що згідноз ЗакономУкраїни «ПроДержавний бюджетУкраїни на2021рік» від15грудня 2020року,прожитковий мінімумдля працездатнихосіб у2021роціна однуособу, з 01 січня2021року, становить 2270 грн.
		Зазначений розмір застави суд вважає справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого та буде належною гарантією того, що у разі сплати цієї застави, ОСОБА_8 вирішить не зникати через побоювання її втратити. 
		Керуючись ст. 176-178, 182 -184, 193, 194, 196, 205, 331, 376, 392 КПК України, 
		 
		ухвалив:
		 
		Клопотання захисника ОСОБА_9 про зміну обвинуваченому  ОСОБА_8  запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт та зменшення розміру застави  задовольнити частково.
		Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою на 60 діб без альтернативи внесення застави  задовольнити частково.
		Продовжити строк тримання обвинуваченого  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, починаючи з 30 листопада 2021 року до 28 січня 2022 року включно, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України одночасно визначити ОСОБА_8 , заставу у розмірі 1 200 (одна тисяча двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 724 000 (два мільйони сімсот двадцять чотири тисячі) грн, яка повинна бути внесена у національній грошовій одиниці, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області: код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, р/р UA768201720355259001000018661, банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО ГУДКСУ): 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_8 , по справі №369/16394/20 в Києво-Святошинському районному суді Київської області.
		Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
		На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на обвинуваченого  ОСОБА_8  такі обов`язки:
		- прибувати до суду за першою вимогою;
		- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду;
		- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та експертами по даному кримінальному провадженню;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		- носити електронний засіб контролю.
		Визначити строк дії покладених на обвинуваченого  ОСОБА_8 , обов`язків до 28 січня 2022 року.
		Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» чи іншої установи, де обвинувачений перебуває під вартою.
		Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» чи іншої установи, де обвинувачений перебуває під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення  ОСОБА_8 , з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.
		У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений  ОСОБА_8  вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		Роз`яснити обвинуваченому  ОСОБА_8 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
		Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...