Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 719/388/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2021. Зареєстровано: 05.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2021.
Дата набрання законної сили: 28.12.2021
Номер судового провадження: 2-а/719/11/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальнийномер 719/388/21
		Номер провадження 2-а/719/11/21 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03 грудня 2021 року                            м. Новодністровськ
		 
		Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:
		судді Цицак В.Л.,
		за участю секретаря Чорної В.І.,
		 
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м.Новодністровськ, Чернівецької області, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Сектору поліцейської діяльності № 1 (м. Новодністровськ) Відділення поліції № 1 (м. Сокиряни) Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, старшого лейтенанта поліції Тодорашка Руслана Семеновича, Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
		ВСТАНОВИВ:
		29 жовтня 2021 року в суд надійшов позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП СПД № 1 (м. Новодністровськ) ВП № 1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області, старшого лейтенанта поліції Тодорашка Р.С. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021р. дана справа передана для розгляду судді Цицак В.Л. після закінчення відпустки.
		В обґрунтування позову зазначає, що 21 жовтня 2021р. інспектором СРПП СПД № 1 (м. Новодністровськ) ВП № 1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області, старшим лейтенантом поліції Тодорашком Р.С. незаконно винесено постанову серії ГАБ №883772 по справі про адміністративне правопорушення (надалі  постанова від 21.10.2021р.), в якій вказано на порушення ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, копію якої отримав рекомендованим листом. Не заперечуючи свого перебування в приміщенні магазину без засобів індивідуального захисту, вважає, що, будучи здоровим, не зобов`язаний одягати маску, носіння якої має рекомендаційний характер, про що, зокрема, йшлося у виступі заступника Міністра охорони здоров`я та в комунікаційному плані щодо визначення алгоритму дій у разі виникнення захворювання COVID-19, схваленому Держаною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Наголошує, що обов`язок носити маску встановлено виключно для осіб із ознаками захворювання на COVID-19. Окрім того, вважає, що встановлення обов`язку носіння масок обмежує його конституційні права та свободи, серед яких право на особисту свободу, недоторканість, і такі обмеження без встановлення воєнного чи надзвичайного стану є недопустимими. Зауважує, що під час оголошення карантину Кабінетом Міністрів України було порушено порядок і процедуру прийняття постанови. Також, вважає, що поліція не уповноважена на складення протоколу чи постанови за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, а такі дії інспектора є перевищенням його повноважень. З огляду на вищевикладене, просить постанову від 21.10.2021р. скасувати, а провадження у справі закрити та визнати протиправними дії інспектора СРПП СПД № 1 (м. Новодністровськ) ВП № 1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області, старшого лейтенанта поліції Тодорашка Р.С.; стягнути з останнього судові витрати.
		24 листопада 2021р. ухвалою суду, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін, залучено співвідповідача ГУНП в Чернівецькій області, надано відповідачам строк для подачі відзиву на позовну заяву до 30.11.2021р.
		Відповідачам надіслано копію позовної заяви із доданими до неї документами та копію ухвали суду на офіційну електронну адресу та поштою із рекомендованим повідомленням про вручення. 
		Станом на 03 грудня 2021р. відповідачі не скористались своїм правом щодо подання відзиву на позов, а також не звертались у суд із жодними заявами чи клопотаннями, в тому числі про продовження строку для подачі заяви по суті справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд постановив розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
		У зв`язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, враховуючи ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі письмові докази, суд встановив, що згідно оскаржуваної постанови від 21.10.2021р. ОСОБА_1 21 жовтня 2021р. о 19 год. перебував в магазині «EVA», що в м.Новодністровськ, без одягнених засобів індивідуального захисту, а саме респіратора, захисної маски чи марлевої пов`язки, яка закриває ніс та рот, чим порушив постанову Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020р. «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.44-3 КУпАП.
		У зв`язку із зазначеним інспектором СРПП СПД № 1 (м. Новодністровськ) ВП № 1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області, старшим лейтенантом поліції Тодорашком Р.С. складено постанову серії ГАБ №883772 по справі про адміністративне правопорушення, та прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 170,00 грн. Оскаржувана постанова підписана особою, яка її винесла, та особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності; ОСОБА_1 також роз`яснено порядок сплати штрафу.
		Як вбачається із оскаржуваної постанови від 21.10.2021р. копія постанови вручена особисто ОСОБА_1 в день винесення, що підтверджується підписом останнього (а.с. 20-21).
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» відносини у сфері захисту населення від інфекційних хвороб регулюються Основами законодавства України про охорону здоров`я, законами України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення", цим Законом, іншими нормативно-правовими актами.
		Згідно абз. 3, 8, 17, 22 ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлено, що небезпечні інфекційні хвороби - інфекційні хвороби, що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров`я в окремих хворих і становлять небезпеку для їх життя та здоров`я; карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб; епідемічна ситуація - показник епідемічного благополуччя території (об`єкта) у певний час, що характеризується рівнем і динамікою захворювання людей на інфекційні хвороби, наявністю або відсутністю відповідних факторів передачі інфекції та іншими обставинами, що впливають на поширення інфекційних хвороб; санітарно-протиепідемічні правила і норми - нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.
		У ч.ч. 1, 2 ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
		Також ст. 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» закріплено, що Кабінет Міністрів України відповідно до закону встановлює карантинно-обмежувальні заходи на території виникнення і поширення інфекційних хвороб та уражень людей. У разі виникнення чи загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень населення органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування за поданням відповідних головних державних санітарних лікарів у межах своїх повноважень можуть запроваджувати у встановленому законом порядку на відповідних територіях чи об`єктах особливі умови та режими праці, навчання, пересування і перевезення, спрямовані на запобігання та ліквідацію цих захворювань та уражень.
		Враховуючи зазначене, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 227 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зі змінами та доповненнями, установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.
		В подальшому строк дії карантину неодноразово продовжувався.
		Так, згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (надалі  постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. №1236), в редакції станом на 21.10.2021р., установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020р. до 31 грудня 2021р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
		Відповідно до п. 2-2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. №1236 З 17 червня 2021 р. на території України встановлюється зелений рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється, зокрема, перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. У разі встановлення «жовтого», «помаранчевого» або «червоного» рівнів епідемічної небезпеки додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2-2 цієї постанови, встановлюються інші заходи, передбачені п.п. 3  3-5 цієї постанови.
		Згідно ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
		Так, у ч.ч. 1, 2 ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
		Вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Конституційний суд України» належить до повноважень Конституційного суду України. У ст. 91 Закону України «Про Конституційний суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Згідно ч.ч. 6-8 ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» зупинення дії акта Кабінету Міністрів України Президентом України на підставі пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України має наслідком зупинення вчинення будь-якими органами, особами дій, спрямованих на виконання зупиненого акта Кабінету Міністрів України, здійснення повноважень, визначених цим актом. Винесення Конституційним Судом України ухвали про відмову у відкритті провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України акта Кабінету Міністрів України, ухвали про припинення конституційного провадження у справі або визнання акта Кабінету Міністрів України таким, що відповідає Конституції України, відновлює дію цього акта. Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.
		Як станом на 21 жовтня 2021р., так і на даний час жодна із постанов Кабінету Міністрів України, якою встановлено або продовжено строк дії карантину, в цілому або частині не була визнана неконституційною, її дія не зупинена Президентом України, а також такі постанови не скасовані у судовому порядку. А, отже, є обов`язковою до виконання на всій території України.
		Натомість позиція ОСОБА_1 , що він не зобов`язаний одягати маску, оскільки для здорової особи носіння такої має рекомендаційний характер і являється обов`язком виключно для осіб із ознаками захворювання на COVID-19, є помилковою з огляду на неправильне тлумачення норм чинного законодавства України.
		Думки ж окремих осіб, в тому числі посадових, пояснювальні записки, комунікаційні плани, роз`яснення та рекомендації не відміняють обов`язковість виконання громадянами України чинних законів та підзаконних нормативно-правових актів.
		Згідно ст. 5 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» громадяни зобов`язані піклуватися про своє здоров`я та здоров`я і гігієнічне виховання своїх дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; брати участь у проведенні санітарних і протиепідемічних заходів; проходити обов`язкові медичні огляди та робити щеплення у передбачених законодавством випадках; виконувати розпорядження та вказівки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного санітарно-епідеміологічного нагляду; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя.
		Після внесення змін до КУпАП згідно закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19)» № 1000-IX від 06.11.2020р., ст. 44-3 КУпАП доповнено частиною 2 наступного змісту: перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
		Так, згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях, тощо.
		Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, зокрема, частина друга статті 44-3 КУпАП; від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		За змістом ч. 3 ст. 254 КУпАП протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
		Так, згідно ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. 
		Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова від 21.10.2021р. була винесена уповноваженим працівником органів Національної поліції із дотриманням вимог чинного законодавства на місці вчинення адміністративного правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення за результатами розгляду справи та за своїм змістом відповідає чинному законодавству України.
		У ч.ч. 1-2 ст. 2 КАС України вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Відповідно до ч.ч. 1-2, 4, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
		Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Так, у постанові Верховного Суду від 14.03.2018р. по справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України (в редакції Кодексу до 15.12.2017р.) розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
		В даному випадку, позивач ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б підтверджували реальне обмеження його конституційних прав чи обов`язків, в тому числі щодо його свободи, особистої недоторканості.
		У п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України зазначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
		Таким чином, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. №1236 є чинною, оскаржувана постанова від 21.10.2021р. прийнята повноважною посадовою особою із дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку винесення та змісту документа, зважаючи на те, що позивач фактично не заперечує свого перебування в приміщенні магазину без засобів індивідуального захисту, за відсутності доказів порушення конституційних прав і свобод громадянина України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 44-3 КУпАП, а тому оскаржувана постанова від 21.10.2021р. є законною та скасуванню не підлягає.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законами України «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про Кабінет Міністрів України», «Про Конституційний суд України», «Про Національну поліцію», постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», ст.ст. 7, 44-3, 222, 245, 254, 258, 278-279, 280, 283, 284 КУпАП, постановою Верховного Суду від 14.03.2018р. по справі № 760/2846/17; ст.ст. 2-3, 5-16, 19-20, 72-77, 90, 94, 139, 162, 229, 241-246, 255, 271-272, 286, 292-293, п. 3 Розділу VІ Прикінцевих положень, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, -
		УХВАЛИВ:
		В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Сокирянським РВ УМВС України Чернівецькій області 01.06.1995р.) до інспектора сектору реагування патрульної поліції Сектору поліцейської діяльності № 1 (м.Новодністровськ) Відділення поліції № 1 (м.Сокиряни) Дністровського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області Тодорашка Руслана Семеновича (адреса місця праці: Чернівецька область, м. Новодністровськ, квартал 18/4), Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (місцезнаходження за адресою: Чернівецька область, м.Чернівці, вул. Головна, буд. 24, код ЄДРПОУ 40109079) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
		На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької області.
		Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...