Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/7886/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2021. Зареєстровано: 05.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2021.
Дата набрання законної сили: 14.01.2022
Номер судового провадження: 1-кс/991/7996/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52021000000000016

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/7886/21
		Провадження № 1-кс/991/7996/21
		 
		УХВАЛА
		30 листопада 2021 року місто Київ
		 
		 
		Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		підозрюваного ОСОБА_3 ,
		його захисників  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		прокурора ОСОБА_8 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою щодо:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Краматорськ, Донецької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369, ч.2 ст.366-2 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні №52021000000000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2021.
		 
		(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання
		22.11.2021 Вищим антикорупційним судом отримано клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі  НАБУ) ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою. Воно погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі  САП) ОСОБА_8 .
		Так, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП  процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52021000000000016 від 14.01.2021 за ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.4 ст.190, ч.2 ст.366-2 Кримінального кодексу України (далі  КК України).
		Детектив у клопотанні зазначає, що протокольним рішенням загальних зборів № 23/1 Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Акс Кепітал» (далі - Товариство) 23.12.2020 ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), призначено ліквідатором з покладенням на нього функцій із проведення ліквідаційної процедури вказаного товариства.
		На час призначення ОСОБА_10 на вищевказану посаду, суддею Окружного адміністративного суду міста Києва (далі  ОАСК) ОСОБА_11 здійснювався розгляд справи №640/32334/20 за позовом Товариства до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 №77920413 на суму 54 710 191 грн.
		Представництво інтересів Товариства в суді відповідно до договору про надання правової допомоги від 21.12.2020 здійснювалось адвокатом ОСОБА_12 . Пунктом 2 договору визначено, що адвокат зобов`язується належним чином і в повному обсязі надавати правову допомогу, таким чином ОСОБА_12 як представник був зацікавлений у задоволенні позовної заяви Товариства, у розгляді якої брав участь.
		При цьому, у ОСОБА_12 виник умисел щодо заволодіння майном (грошовими коштами) Товариства або осіб, які його представляли, в особливо великих розмірах шляхом здійснення обману (шахрайства).
		Будучи знайомим із ОСОБА_3 , який на той час обіймав посаду в Службі зовнішньої розвідки України, мав свідоцтво адвоката, враховуючи те, що він є рідним братом голови ОАСК, ОСОБА_12 , розуміючи, що останній, завдяки наявним зв`язкам, зможе допомогти в реалізації злочину, вирішив звернутись до нього з метою залучення його до злочинної діяльності.
		Приблизно в кінці грудня 2020 року  на початку січня 2021 року ОСОБА_12 досяг із ОСОБА_3 домовленості про спільне вчинення злочину, а саме заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 в сумі 120 тисяч доларів США шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі.
		Вказаний злочинний задум ОСОБА_12 та ОСОБА_3 планували реалізувати шляхом підбурення ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_11 .
		При цьому, ОСОБА_3 мав встановити контакт із суддею через наближених до нього осіб з метою отримання інформації щодо стану розгляду справи № 640/32334/20, для чого ОСОБА_12 у свою чергу надав йому інформацію щодо позовної заяви та судді, який здійснює її розгляд.
		ОСОБА_12 , згідно із злочинним планом, узгодженим із ОСОБА_3 , мав здійснювати спілкування з представником Товариства та запропонувати йому надати кошти в сумі 120 тисяч доларів США, переконавши, що вони потрібні для передачі судді ОАСК.
		Ані ОСОБА_12 , ані ОСОБА_3 реальних намірів передавати одержані від ОСОБА_10 кошти судді ОАСК ОСОБА_11 не мали, а вона з їхніми злочинними планами обізнана не була.
		13.01.2021 ОСОБА_12 , під час зустрічі з ОСОБА_10 у приміщенні супермаркету «Сільпо», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Січових стрільців, 37-41, поінформував його про можливість отримати позитивне рішення у справі № 640/32334/20 шляхом надання неправомірної вигоди судді ОАСК. При цьому, під час бесіди почав переконувати ОСОБА_10 про наявність у нього зв`язків в ОАСК, завдяки яким можна шляхом пропозиції та передачі судді неправомірної вигоди в сумі 120 тисяч доларів США отримати рішення у справі на користь Товариства.
		Вказаними діями, а саме створенням уяви у ОСОБА_10 про можливість отримання судового рішення на користь Товариства лише шляхом надання неправомірної вигоди, а також переконанням щодо наявної у ОСОБА_12 можливості вирішити це питання, він намагався схилити ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди судді. При цьому, реальних намірів передавати отримані від ОСОБА_10 грошові кошти не мав, а планував залишити частину собі, а частину надати ОСОБА_3 .
		У подальшому, 09.02.2021 приблизно о 9 год. 45 хв., під час зустрічі в офісі за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_12 , повідомив ОСОБА_10 , що ним здійснюється робота, спрямована на отримання позитивного судового рішення на користь Товариства, для чого необхідно передати неправомірну вигоду судді, який розглядає справу.
		У ході спілкування ОСОБА_10 зазначив ОСОБА_12 , що на замовлення Товариства проведено експертизу, яка підтверджує протиправність податкового повідомлення-рішення, тому в суду є підстави для задоволення позову Товариства. Водночас, ОСОБА_12 , незважаючи на докази, які можуть вплинути на задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення, продовжив схиляти ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди судді.
		Ураховуючи переконання ОСОБА_12 щодо необхідності надання неправомірної вигоди судді ОАСК та неможливості отримання позитивного судового рішення в інший спосіб, ОСОБА_10 дав згоду на надання неправомірної вигоди. Він попросив ОСОБА_12 погодити зменшення суми до 100 тисяч доларів США у зв`язку із відсутністю потрібних коштів. ОСОБА_12 повідомив, що спробує домовитися про це під час зустрічі з посередником, тобто із ОСОБА_3 .
		Таким чином, після досягнення ОСОБА_12 мети, а саме переконання ОСОБА_10 вчинити кримінальне правопорушення, пов`язане з наданням неправомірної вигоди судді ОАСК, ОСОБА_12 із ОСОБА_3 отримали можливість довести до кінця спільний злочинний задум, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 в сумі 100 тисяч доларів США, шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
		ОСОБА_12 15.02.2021 зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_10 та повідомив про те, що 16.02.2021 він планує зустрітись із посередником, тобто ОСОБА_3 , від якого повинен одержати інформацію про хід справи.
		16.02.2021 ОСОБА_12 біля будинку № 32-Г по вул. Євгена Коновальця в м. Києві зустрівся із ОСОБА_3 , який повідомив, що не зміг поговорити з головою ОАСК, та пояснив, що отримати відповідь щодо стану розгляду справи він зможе лише після спілкування з ним.
		Того ж дня, приблизно о 15 год 30 хв ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_10 , що для прийняття суддею рішення на користь Товариства та передачі їй за це неправомірної вигоди необхідно, щоб посередник попередньо поспілкувався з цього питання з головою ОАСК, який зможе з нею вирішити це питання.
		Крім того, ОСОБА_12 , розуміючи, що неправомірну вигоду судді він надавати не збирається, сказав ОСОБА_10 про потребу передати 100 тисяч доларів США.
		Після підготовчого судового засідання у справі №640/32334/20, яке відбулось в ОАСК, 17.02.2021, перебуваючи за адресою: м.Київ, вул.Велика Васильківська, 81-А, ОСОБА_12 , повідомив ОСОБА_10 , що до 17.03.2021 питання щодо передачі неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_11 за прийняття рішення на користь Товариства буде вирішене.
		ОСОБА_3 , з метою з`ясування інформації про здійснені ОСОБА_12 дії 10.03.2021 приблизно о 12 год 35 хв зустрівся з ним біля будинку № 14/13 по вул. Немировича-Данченка в м. Києві. У ході зустрічі, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_12 про необхідність отримання підтвердження інформації щодо ймовірного прийняття рішення на користь Товариства, після чого можна буде отримати грошові кошти, а також те, що в найближчий час він матиме потрібну інформацію.
		Цього ж дня, приблизно о 12 год 38 хв ОСОБА_12 , використовуючи мобільний додаток «Telegram», зателефонував ОСОБА_10 та зазначив, що інформацію про можливість вирішення питання про отримання судового рішення на користь Товариства він отримає на початку тижня і може виникнути потреба передати частину неправомірної вигоди.
		ОСОБА_3 16.03.2021 о 11 год 26 хв у додатку «Signal» надіслав ОСОБА_12 повідомлення про те, що остаточної інформації він ще не отримав, оскільки матеріали вивчаються, проте необхідно отримати від ОСОБА_10 частину грошових коштів у розмірі 10 тисяч доларів США, що виглядало б для нього як перша частина неправомірної винагороди.
		Цього ж дня, приблизно о 13 год 45 хв ОСОБА_12 , використовуючи мобільний додаток «Telegram», зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_10 та повідомив, що ОСОБА_11 попередньо дала згоду на задоволення позову на користь Товариства за неправомірну вигоду в розмірі 100 тисяч доларів США. Також, він зазначив, що треба передати йому частину грошових коштів у розмірі 20 тисяч доларів США.
		ОСОБА_12 25.03.2021 приблизно о 15 год приїхав на зустріч до ОСОБА_10 в офіс за адресою: АДРЕСА_2 . Під час неї, ОСОБА_10 сказав ОСОБА_12 , що на теперішній час із необхідної частини неправомірної вигоди в сумі 20 тисяч доларів США він має можливість надати лише 10 тисяч доларів США. На це ОСОБА_12 , розуміючи, що із ОСОБА_3 була обумовлена саме така сума, повідомив, що він та його посередник не заперечують проти цього.
		Надалі ОСОБА_10 та ОСОБА_12 приїхали до відділення АТ«Кредобанк», розташованого за адресою: м.Київ, просп.Степана Бандери, 21, де ОСОБА_10 вилучив з орендованої ним сейфової скриньки 10 тисяч доларів США. Їх, в подальшому в автомобілі марки «MAZDA» моделі «CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_12 , передав йому як частину неправомірної вигоди для судді ОАСК ОСОБА_11 за прийняття судового рішення на користь Товариства у справі № 640/32334/20.
		Цього ж дня, о 16 год 09 хв ОСОБА_12 у додатку «Signal» повідомив ОСОБА_3 про одержання частини грошових коштів у розмірі 10 тисяч доларів США та отримав підтвердження щодо продовження дій, спрямованих на досягнення загальної злочинної мети.
		29.03.2021 ОСОБА_3 , будучи обізнаним із станом розгляду суддею ОАСК ОСОБА_11 справи № 640/32334/20 зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_12 та сказав про потребу отримати від ОСОБА_10 всю суму грошових коштів до 05.04.2021 для завершення злочину.
		Під час розмови через додаток «Telegram» ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_10 , що його посередник запевнив про прийняття судом рішення на користь Товариства. Після чого поінформував, що до 05.04.2021 необхідно передати решту неправомірної вигоди для судді ОСОБА_11 та для прискорення розгляду справи підготувати проєкт судового рішення на користь Товариства, щоб він його передав судді.
		05.04.2021 приблизно о 15 год ОСОБА_12 , з метою отримання від ОСОБА_10 решти неправомірної вигоди, прибув до приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_2 . Звідти разом із ОСОБА_10 поїхав до відділення АТ«Кредобанк», розташованого за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 21.
		Прибувши до відділення банку, ОСОБА_10 вилучив з орендованої ним сейфової скриньки грошові кошти в сумі 90 тисяч доларів США. Їх він передав ОСОБА_12 , перебуваючи в автомобілі марки «MAZDA» моделі «CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , як частину неправомірної вигоди для судді ОАСК, а також флешнакопичувач, на якому містився проєкт тексту рішення суду, та аркуш формату А4 із зазначеним текстом.
		Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_12 виконали свій злочинний план, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, заволоділи грошовими коштами в сумі 100 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 05.04.2021 складає 2795550 гривень.
		Цього ж дня, ОСОБА_12 за адресою: м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, зустрівся із ОСОБА_3 . В автомобілі марки «Infiniti» моделі «Qx 70», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , вони розподілили між собою отримані від ОСОБА_10 грошові кошти таким чином: ОСОБА_3 було передано 80 тисяч доларів США, а ОСОБА_12 20 тисяч доларів США.
		У подальшому, 06.04.2021 співробітниками НАБУ була припинена злочинна діяльність ОСОБА_12 і ОСОБА_3 , оскільки вони були затримані в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК).
		Крім того, згідно зі змістом клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 наказом від 15.01.2019 № 31-ос прийнятий на посаду заступника начальника управління технічного озброєння та спеціальних досліджень Служби зовнішньої розвідки України (далі  СЗРУ).
		Добір кандидатів на службу здійснюється згідно з положенням Порядку № 279/ДСК СЗРУ. Відповідно до п. 3.6.1 вказаного Порядку у процесі добору під час співбесіди кандидату повідомляються відкриті відомості про завдання СЗРУ, а також передбачені законами України обмеження, пов`язані із службою в розвідувальних органах і допуском до державної таємниці.
		Крім того, підписуючи 21.12.2018 контракт про проходження військової служби за контрактом осіб офіцерського складу СЗРУ, ОСОБА_3 підтвердив факт ознайомлення із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби у СЗРУ, і добровільно взяв на себе зобов`язання:
		-проходити військову службу у СЗРУ протягом строку дії контракту на умовах і в порядку, встановлених законами та нормативно-правовими актами України, що регулюють проходження військової служби у СЗРУ;
		-сумлінно виконувати вимоги військових статутів Збройних Сил України, нормативно-правових актів СЗРУ, інших актів законодавства, службові обов`язки, накази командирів і начальників.
		Про неухильне додержання Конституції України та законів України, забезпечення державної таємниці, сумлінне і чесне виконання військового обов`язку, наказів командирів ОСОБА_3 присягав Українському народові під час складання військової присяги 06.09.1992.
		Згідно з вимогами Закону України «Про запобіганнякорупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини 1 статті 3 Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки» Служба зовнішньої розвідки України є розвідувальним органом України, який функціонує як окремий державний орган, не належить до системи органів виконавчої влади та здійснює свою діяльність під загальним керівництвом Президента України та демократичним цивільним контролем відповідно до Закону України «Про розвідку».
		Статтею 46 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що в декларації вказуються, зокрема, відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність або знаходження у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуто таке право. Такі відомості включають:
		-дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;
		-наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
		Дані про об`єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб`єкта декларування або членів його сім`ї, зазначаються в декларації, якщо такий об`єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.
		У декларації зазначаються також відомості про об`єкти декларування, передбачені пунктами 2-8 частини першої цієї статті, що є об`єктами права власності третьої особи, якщо суб`єкт декларування або член його сім`ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об`єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об`єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про службу зовнішньої розвідки» служба зовнішньої розвідки України є розвідувальним органом України, який функціонує як окремий державний орган, не належить до системи органів виконавчої влади та здійснює свою діяльність під загальним керівництвом Президента України та демократичним цивільним контролем відповідно до Закону України «Про розвідку»
		Служба зовнішньої розвідки України як розвідувальний орган України входить до складу сил безпеки, а як військове формування  до складу сил оборони сектору безпеки і оборони України.
		Таким чином, ОСОБА_3 , будучи військовою посадовою особою військового формування, зобов`язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
		Будучи обізнаним із вимогами чинного законодавства щодо необхідності зазначення відомостей про майно та грошові кошти, викладеними у ст. 46 «Про запобігання корупції», ОСОБА_3 , умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. При цьому, такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Зокрема, установлено, що 30.03.2021 ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , заповнив, а в подальшому подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у якій у розділі «Грошові активи» зазначив лише 25 тисяч доларів США накопичень (згідно з офіційним курсом НБУ на 31.12.2021 складає 706865 гривень), з яких 15 тисяч доларів США належать йому, 10 тисяч доларів США  членам його сім`ї. 
		При цьому, вказана декларація не містила даних про грошові кошти, а саме 3744 500 доларів США, 846 560 євро, 20000 англійських фунтів, 236 000 гривень, 100 шекелів, про нерухоме майно  квартиру АДРЕСА_4 .
		Водночас, встановлено, що 16.08.2018 між ОСОБА_13 , що є дружиною знайомого ОСОБА_3  ОСОБА_14 , та ОСОБА_15 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 . Вартість нерухомості відповідно до договору та звіту про оцінку майна склала 1 449 441 грн.
		Крім цього, встановлено, що договір купівлі-продажу згаданої квартири укладався ОСОБА_15 на прохання ОСОБА_3 , який здійснював безпосередньо розрахунок за вказане майно, а також у подальшому користувався та розпоряджався ним.
		Зокрема, у серпні  вересні 2020 року ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_15 про необхідність надання довіреності на ім`я ОСОБА_16 про користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_4 .
		За вказівкою ОСОБА_3 , 24.09.2020 ОСОБА_15 , перебуваючи в нотаріуса ОСОБА_17 , підписала довіреність від 24.09.2020, а нотаріус будучи знайомою ОСОБА_3 , того ж дня внесла запис до реєстру нотаріальних дій під №991 та Єдиного реєстру довіреностей під №51098593, відповідно до якого, ОСОБА_16 уповноважено в будь-який спосіб, передбачений законодавством України, розпоряджатись та користуватись квартирою АДРЕСА_4  продати, обміняти, передати в заставу (іпотеку), у тому числі як майновий поручитель, надати в оренду (найм), позичку.
		Таким чином, ОСОБА_3 опосередковано, через інших фізичних осіб, вчинив щодо квартири АДРЕСА_4 , дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження нею.
		Починаючи із серпня 2018 року, вказана квартира перебувала в постійному користуванні ОСОБА_3 , у якій він зберігав власні речі, при цьому здійснюючи відповідні комунальні платежі за обслуговування житла.
		Разом з тим, 07.04.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , вилучено грошові кошти в сумі 3 774 500 доларів США, 846 560 євро, 20 тисяч фунтів стерлінгів, 236 тисяч гривень та 100 шекелей, що станом на 31.12.2020 згідно з офіційним курсом Національного банку України складає 136289062 грн, що на 135582197 грн більше задекларованих ОСОБА_3 грошових активів.
		Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, будучи обізнаним про наявність у нього додаткових об`єктів декларування, передбачених п.п. 2  8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», а саме грошових коштів у національній та іноземній валюті, які в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України складають 135582197 грн, а також об`єкта нерухомості  квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , що є об`єктом права власності третьої особи, однак щодо якого ОСОБА_3 міг опосередковано, через інших фізичних осіб, вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним, відповідні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік не вніс.
		07.04.2021 ОСОБА_3 та ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України.
		17.09.2021 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.4 ст.190, ч.2 ст.366-2 ККУкраїни.
		17.09.2021 ОСОБА_12 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.4 ст.190 КК України.
		Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри, як зазначено у клопотанні, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
		У клопотанні повідомляється, що 09.04.2021 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.06.2021 включно та визначено заставу в розмірі 3518500 грн. У випадку внесення застави на підозрюваного покладено ряд обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК.
		Ухвалами слідчих суддів від 31.05.2021, 23.07.2021, 03.09.2021, 04.10.2021 цей строк продовжувався, востаннє до 07.12.2021 включно. Суму застави зменшено до 9040200 грн.
		За твердженням детектива, необхідність продовження дії цього запобіжного заходу на цей час не відпала. Вказане детектив обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК, а саме, що ОСОБА_3 може вчинити такі дії: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Як вказується у клопотанні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.09.2021 строк досудового розслідування у провадженні було продовжено до восьми місяців, тобто до 07.12.2021.
		18.11.2021 матеріали досудового розслідування відкриті стороні захисту.
		Таким чином, детектив просить у клопотанні продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів. Крім того, у клопотанні зазначається про необхідність залишення без змін ОСОБА_3 застави в розмірі 9040200 грн. У разі внесення застави підозрюваним, детектив у клопотанні просить, відповідно до ч.5 ст.194 КПК, покласти на підозрюваного зазначені у клопотанні додаткові обов`язки.
		(2)Позиції учасників провадження, висловлені в судовому засіданні
		Прокурор ОСОБА_8 підтримав доводи клопотання та просив продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою  внесення застави у зазначеному вище розмірі.
		Захисник ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання. Вказав на те, що ОСОБА_3 було спровоковано. Захисник надав додаткові документи, що свідчать про наявність у ОСОБА_10 вищої освіти в одному із університетів, що, на його переконання, може вказувати на його зв`язки із детективами НАБУ, що розслідують це кримінальне провадження. Адвокат вказує на протокол за результатами проведення НСРД  аудіо-, відеоконтроль особи, де міститься спілкування 09.02.2021 між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 . ОСОБА_10 , на думку адвоката, використовує вирази, які є містять явні ознаки провокування. Адвокат вказав про причетність до провокування підозрюваного ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Захисник вказав на значний досвід ОСОБА_10 під час представництва різних осіб у судових спорах. Водночас, на думку захисника, дивним є те, що для представництва ТДВ«СК«Акс Кепітал» ОСОБА_10 залучає адвоката  ОСОБА_12 . Адвокат ОСОБА_4 звернув увагу на непомірність застосованої до ОСОБА_3 застави. Зазначив про необґрунтованість заявлених стороною обвинувачення ризиків.
		Адвокат  ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою. Зазначив, що подане клопотання не відповідає вимогам процесуального закону. Адвокат вказав на безпідставність зазначення на певні корупційні ризики у діях ОСОБА_3 . На думку захисника, недопустимим є посилання сторони обвинувачення на належність саме ОСОБА_3 коштів, що були вилучені у квартирі по АДРЕСА_6 . Захисник також зазначив про необґрунтованість встановлених ризиків. ОСОБА_3 не є працівником правоохоронного органу. В нього немає впливових знайомств. У Службі зовнішньої розвідки України він обіймав посаду, що не пов`язана із застосовуванням спеціальних навиків конспірації чи ведення оперативних заходів. Також адвокат вказав, що ОСОБА_3 раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягався. Зазначив, що все майно ОСОБА_3 арештоване. Застава наразі є непомірною для підозрюваного. Просив застосувати до ОСОБА_3 інший запобіжний захід, що не пов`язаний із триманням під вартою. Долучив додаткові характеризуючі документи.
		Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що клопотання, що наразі розглядається, та ті, що раніше розглядались слідчим суддею, є подібними, жодних нових даних детективом не було зазначено. За твердженнями захисника, досить вірогідно, що ТДВ«СК«Акс Кепітал» насправді керувалось ОСОБА_18 , яка залежна від правоохоронних органів. Адвокат зазначив, що протокол призначення ОСОБА_10 ліквідатором ТДВ«Ск«Акс Кепітал» - підроблений. Невідомий зміст валіз, які були винесені через певний час після затримання ОСОБА_3 . Тому таку обставину не можливо брати за основу продовження строку тримання під вартою. Подальше перебування ОСОБА_3 під вартою не виправдовує завдань кримінального провадження.
		Крім того, захисник ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання детектива. Зазначив, що у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_3 строки досудового розслідування закінчуються 07.12.2021, водночас прокурори необґрунтовано просять про продовження строку запобіжного заходу на 60 днів. Захисник зазначив про безпідставність посилання на ризики кримінального провадження, передбачені ст.177 КПК у клопотанні. Не вказано на обставини, що свідчать на те, що заявлені ризики не зменшились або з`явились нові. Захисник вказав, що наразі підозрюваним ОСОБА_3 та його захисником ознайомлено із 11 томами матеріалів досудового розслідування. Вказав на необґрунтованість посилання на майно матері підозрюваного  ОСОБА_20 . Просив застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Адвокат надав заяви ОСОБА_21 та ОСОБА_22 про бажання взяти особу на поруки.
		Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав думку своїх захисників. Вказав, що за ті кошти, на які посилається детектив у своєму клопотанні, було придбано об`єкти нерухомості. Зазначив, що у нього відсутня будь-яка можливість внести заставу у визначеному розмірі. Просив визначити йому інший запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.
		(3)Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час вирішення клопотання
		За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя робить наступні висновки.
		Відповідно до ч.1 ст.199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
		Розгляд такого клопотання слідчим суддею здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч.4 ст.199 КПК).
		Згідно з ч.1 ст.176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Тримання під вартою вважається найбільш суворим запобіжним заходом.
		Відповідно до ч.1 ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК).
		Крім цього, у статті 178 КПК визначений перелік обставин, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу.
		Згідно з положеннями ч.1 ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (1), наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу (2), і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (3).
		Також відповідно до ч.3 ст.199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (1), виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (2). Стаття 184 КПК, в свою чергу, визначає загальні вимоги до змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу.
		Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою (ч.5 ст.199 КПК).
		Під час розгляду клопотання слідчому судді слід також враховувати, що строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати, зокрема, дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч.3 ст.197 КПК). При цьому, строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч.1 ст.197 КПК).
		З аналізу вказаних вище норм процесуального закону слідує, що при вирішенні клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчому судді необхідно встановити:
		1)який запобіжний захід застосовано ОСОБА_3 .?
		2)чи наявна обґрунтована підозра вчинення підозрюваним кримінального правопорушення?
		3)чи наявні ризики, визначені ст.177 КПК?
		4)чи виправдовують зазначенні у клопотанні обставини подальше тримання підозрюваного під вартою та чи є можливим застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст.178 КПК?
		5)на який строк необхідно продовжити тримання під вартою?
		6)чи застава (альтернативний запобіжний захід) є непомірною для підозрюваного та чи підлягає зменшенню її розмір?
		У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя робить наступні висновки щодо кожного з них.
		(3.1) Щодо запобіжного заходу, застосованого щодо ОСОБА_3 .
		Згідно з витягом з ЄРДР кримінальне провадження №52021000000000016 здійснюється за ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.4 ст.190, ч.2 ст.366-2 КК України.
		06.04.2021 ОСОБА_3 було затримано детективами НАБУ відповідно до протоколу його затримання.
		07.04.2021 йому було повідомлено про підозру у чиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.
		17.09.2021 йому було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.2 ст.366-2 КК України.
		09.04.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було застосовано підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 04.06.2021 включно. Цією ухвалою визначено розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави - у розмірі 15 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35185000грн. Нею ж, у випадку внесення застави, покладено на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст. 194 КПК.
		Ухвалами слідчих суддів строк тримання під вартою ОСОБА_3 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді від 04.10.2021. Цією ухвалою продовжено строк тримання ОСОБА_3 під вартою до 02.12.2021 включно. При цьому, зменшено розмір застави, визначеної йому, до 9040200 грн. У випадку внесення застави, на ОСОБА_3 покладено такі обов`язки:
		-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
		-не відлучатися із м. Києва та села Гатне, Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
		-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 
		-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , виданий 10.02.2014 відділом централізованої обробки даних № 1 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в м. Києві; та паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_4 , виданий 20.06.2017 відділом централізованої обробки даних № 1 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в м.Києві та інші документи, які надають право виїзду за кордон; 
		-утримуватися від спілкування з ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 ;
		-носити електронний засіб контролю.
		(3.2) Щодо обґрунтованості підозри
		Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.
		Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
		Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
		Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
		Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_3 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
		Слідчим суддею встановлено, що 07.04.2021  ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.
		17.09.2021 ОСОБА_3 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.2 ст.366-2 КК України.
		Слідчий суддя вважає, що нова підозра відповідає критерію обґрунтованості, який встановлено у випадку застосування стосовно особи запобіжного заходу чи продовження строку його дії.
		Так, частина четверта статті 190 КК України передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), яке вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою.
		Згідно з пунктом четвертим примітки до статті 185 КК України, серед іншого, у статті 190 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
		Стаття 27 КК України визначає види співучасників. Згідно з ч. 4 ст. 27 КК України підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.
		Частина третя статті 369 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Згідно з приміткою до ст. 364-1 КК України у статті 369 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти зокрема грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.
		Відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статті369цього Кодексу є, зокрема, судді.
		Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення (ч. 2 ст. 28 КК України).
		Варто враховувати, що згідно з п.9 постанови Пленуму Верхового Суду України №5 від 26.04.2002 дії службової особи, яка, одержуючи гроші чи матеріальні цінності начебто для передачі іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати не за ст. 368 КК України, а за відповідними частинами статей 190 та 364 КК України як шахрайство та зловживання владою чи службовим становищем, а за наявності до того підстав - і за відповідними частинами статей 27, 15 та 369 ККУкраїни як підбурювання до замаху на давання хабара. Особа, яка в такому випадку передала гроші чи цінності, вважаючи, що вона дає хабар, несе відповідальність за замах на давання останнього.
		Крім цього, ч.2 ст.366-2 ККУкраїни передбачає відповідальність за умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Для визначення можливості вчинення  ОСОБА_3  вказаного кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено відомості, надані сторонами, зокрема:
		-протоколом затримання ОСОБА_12 від 07.04.2021;
		-протоколом затримання ОСОБА_3 від 06.04.2021 з додатком, а саме описом предметів, речей, документів і цінностей вилучених в ході особистого обшуку затриманої особи;
		-    копію заяви ОСОБА_10 від 14.01.2021. Згідно з нею, 23.12.2020 його, рішенням зборів учасників, призначено ліквідатором ТДВ «СК «Акс Кепітал». З метою представництва інтересів Товариства, виникла необхідність у залученні адвоката. Під час зустрічі з адвокатом ОСОБА_12 , останній зазначив про те, що спір товариства можна вирішити в Окружному адміністративному суді міста Києва на їх користь за 120 тис. доларів США і це питання вже узгоджено у суді;
		-    копію протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 06.04.2021. Згідно з ним, ОСОБА_12 був залучений до надання юридичних послуг ТДВ «СК «Акс Капітал» в Окружному адміністративному суді міста Києва. 18.12.2020 товариством подано позов до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнанням протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 на суму 54680191 грн. Позов прийнято у провадження суддею ОСОБА_23 на підставі ухвали від 30.12.2020 по справі №640/32334/20. ОСОБА_12 повідомляв його про хід виконання адвокатських функцій та декілька разів використовував словосполучення «определитесь с предложением». 13.01.2021 ОСОБА_12 повідомив його, що спілкувався з людиною, яка зазначила, що в адміністративній справі може бути винесено рішення на користь ТДВ «СК «Акс Капітал» за 120 тис. доларів США. 09.02.2021 він запитав у ОСОБА_12 чи може сума бути зменшена, на що він відповів, що йому пояснили про готовність вирішити справу на користь підприємства в межах озвученої суми. Він повідомив ОСОБА_12 про проведення експертизи, якою порушень у діях підприємства не встановлено, внаслідок чого, довести неправомірність дій ГУ ДФС у місті Києві буде дещо легше. Проте, ОСОБА_12 пояснив, що така експертиза лише дасть можливість судді, який розглядатиме справу простіше написати рішення, однак навряд вплине на розмір неправомірної вигоди. ОСОБА_12 повідомив, що з`ясує питання про зменшення розміру неправомірної вигоди та повідомив, що посередник в справах, які розглядаються ОАСК, неправомірну вигоду бере лише за винесення позитивного рішення в першій судовій інстанції. 16.02.2021 ОСОБА_12 повідомив йому, що для того, щоб ОСОБА_11 розглянула справу на їх користь, то з нею попередньо має переговорити голова суду. Посередник є близькою людиною голови суду. ОСОБА_12 повідомив, що особам, з якими він співпрацює він повідомив, що сума неправомірної вигоди буде становити 100 тис. доларів США, і ті не висловили заперечень, а сума його винагороди за участь в судовому розгляді він оцінює на рівні 2000 доларів США. 25.03.2021 він повідомив ОСОБА_12 , що зможе дати 10 тис. доларів США як завдаток (частину) неправомірної вигоди. Вони поїхали у відділення банку, де зі скриньки, у якій він зберігав гроші, дістав 10 тис. доларів США. Їх він передав ОСОБА_12 . 29.03.2021 ОСОБА_12 повідомив його, що розмовляв з посередником, який запевнив, що розгляд справи в суді буде на його користь, а крайній строк на отримання коштів  05.04.2021. 05.04.2021 він та ОСОБА_12 поїхали до банку, де із банківської скриньки вилучив грошові кошти у сумі 90 тис. доларів США. Їх він передав ОСОБА_12 , який перерахував кількість пачок грошових купюр;
		-    копію протоколу № 23/1 загальних зборів учасників ТДВ «СК «Акс Кепітал» від 23.12.2020. Згідно з ним, призначено ліквідатором товариства ОСОБА_10 ;
		-    копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТДВ«СК «АКС КЕПІТАЛ»;
		-    копію податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413;
		-    копію ухвали ОАСК від 30.12.2020 судді ОСОБА_11 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №640/32334/20;
		-    копію договору про надання правової допомоги від 21.12.2020 між адвокатом ОСОБА_12 та ТДВ «СК «Акс Кепітал» щодо здійснення представництва прав та інтересів Товариства;
		-    копію обкладинки справи №640/32334/20 за позовом ТДВ«СК «АКС КЕПІТАЛ» до ГУДПС у м.Києві;
		-    копію позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413, ціна позову складає 54680191 грн;
		-    копію протоколу огляду від 05.04.2021 мобільного телефону ОСОБА_10 , в якому зафіксовано обставини спілкування з ОСОБА_12 ;
		-    копію протоколу огляду та вручення грошових коштів від 25.03.2021. Оглядом встановлено грошові кошти в сумі 10000 доларів США з серіями та номерами купюр, далі їх передано ОСОБА_10 ;
		-    копію протоколу огляду та вручення грошових коштів та несправжніх імітаційних засобів від 05.04.2021. Згідно з ним, оглянуто: флеш-накопичувач Kingston Datatraveler; аркуш паперу білого кольору формату А-4 з надрукованим на ньому тексті, який відповідає тексту у файлі, який збережений на флеш-накопичувачі; грошові кошти в сумі 90000 доларів США з серіями та номерами купюр. Далі їх вручено ОСОБА_10 ;
		-    копію протоколу обшуку від 07.04.2021 за адресою: АДРЕСА_5 , під час якого вилучено грошові кошти в сумі 80 тис. доларів США, копію паспорта, автобіографію ОСОБА_3 , квитанції та рахунки на ім`я ОСОБА_24 , альбом з фотографіями ОСОБА_24 , грошові кошти в сумі 3774500 доларів США, 846560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн, 100 шекелів;
		-    копію протоколу обшуку від 06.04.2021 за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_7 , під час якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 20 тис. доларів США;
		-    копії протоколів огляду від 07.04.2021 та 08.04.2021 телефону ОСОБА_3 , в якому міститься листування ОСОБА_3 та ОСОБА_12 щодо обставин розгляду адміністративної справи 640/32334/20;
		-    копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_11 ) від 13.05.2021: свідок пояснила, що була суддею ОАСК, 21.12.2020 до ОАСК звернулось ТДВ«СК «АКС КЕПІТАЛ» з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Цій справі присвоєно номер №640/32334/20. ОСОБА_11 здійснювала розгляд цієї справи. У підготовчі судові засідання 17.02.2021 та 17.03.2021 з`являлись представники позивача: адвокат ОСОБА_12 та ліквідатор товариства ОСОБА_10 , а також представник ГУ ДПС у м.Києві. 17.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.04.2021. Свідок зазначила, що особи ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_3 їй особисто не знайомі. ОСОБА_25 та ОСОБА_26 вона бачила двічі у засіданнях щодо розгляду вказаної справи. Прізвище « ОСОБА_27 » вона вперше почула із засобів масової інформації 06.04.2021, звідки також додатково дізналася, що ця особа є братом ОСОБА_24 . Ніколи не спілкувалася із ОСОБА_3 . Вона також зазначила, що до неї не зверталась жодна особа з приводу ухвалення рішення у цій справі, жодна особа не цікавилась ходом розгляду цієї справи, жодного позапроцесуального спілкування ані з ОСОБА_26 , ані з ОСОБА_27 , ані з будь-ким не відбувалось;
		-    копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_24 ) від 09.07.2021: свідок є головою ОАСК. Під час допиту відмовився надавати показання по суті більшості поставлених детективом питань. Водночас, вказав, що до нього не зверталися з проханням посприяти в прийнятті позитивного рішення для ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» в справі №640/32334/20 або в інших справах, яких стороною є ТДВ«СК «АКС КЕПІТАЛ» та які розглядались у ОАСК. Повідомив, що до нього ніхто не звертався із проханням взяти участь у передачі неправомірної вигоди судді ОСОБА_11 . Зазначив, що не зберігав, свої речі за адресою: АДРЕСА_5 , або за адресою: АДРЕСА_8 (допит здійснювався за участю адвоката ОСОБА_28 );
		-    копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_15 ) від 19.04.2021 та 06.09.2021: свідок пояснила, що фактичним власником квартири за адресою: АДРЕСА_5 , є ОСОБА_3 . Їй невідомо стосовно майна, яке могло зберігатись у цій квартирі;
		-    копії матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовано обставини підбурювання ОСОБА_12 та ОСОБА_3 . ОСОБА_10 надати неправомірну вигоду у розмірі 100 тис. доларів США судді ОАСК за прийняття рішення на користь ТДВ «СК «Акс Кепітал», а саме, відповідними протоколами за результатами проведення НСРД від 22.03.2021, 23.03.2021, 02.04.2021, 10.04.2021, 26.04.2021;
		-    копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_29 ) від 27.07.2021: свідок пояснив, що перед цим був власником квартири за адресою: АДРЕСА_5 . Цю квартиру було продано певній жінці. Свідок пояснив, що йому відомий ОСОБА_3 . Декілька разів мав з ним випадкове спілкування. Свідок зазначив, що йому також раніше належала квартира за адресою: АДРЕСА_8 . Вона пізніше також була відчужена фінансовою установою;
		-    копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_30 ) від 22.07.2021: вказала про обставини продажу квартири за адресою: АДРЕСА_5 ;
		-    копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_16 ) від 13.09.2021: свідок вказав, що знайомий із ОСОБА_3 . Приблизно в 2020 році ОСОБА_3 звертався до нього із проханням оформити на нього довіреність з розпорядження його майном. ОСОБА_3 приїздив до свідка та він надавав йому копії своїх документів;
		-    копія висновку експерта за результатами проведення експертизи відео-, звукозапису від 12.10.2021 №СЕ-19/114-21/16559-ВЗ: щодо належності голосу та мовлення на носіях інформації, додатках до протоколів НСРД;
		-    копія висновку експерта за результатами проведення експертизи відео-, звукозапису від 04.10.2021 №СЕ-19/114-21/165262-ВЗ: щодо належності голосу та мовлення на носіях інформації, додатках до протоколів НСРД;
		-    копія висновку експерта за результатами проведення експертизи відео-, звукозапису від 07.10.2021 №СЕ-19/114-21/165260-ВЗ: щодо належності голосу та мовлення на носіях інформації, додатках до протоколів НСРД;
		-    повні витяги з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) №45634394 від 13.09.2021, №45634301 від 13.09.2021, №44341306 від 12.04.2021, №44341295 від 12.04.2021;
		-    копія протоколу огляду від 21.09.2021: оглянуто декларацію особи, що яка належить до кадрового складу розвідувальних органів України та/або займає посаду, перебування на якій становить державну таємницю за 2020 рік  ОСОБА_3 ;
		-    копії інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.
		Із протоколів, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо спілкування ОСОБА_12 із ОСОБА_10 , вбачається, що сумою коштів, яка мала бути передана за вирішення адміністративної справи, є 100000 доларів США.
		При цьому, у протоколах за результатами проведення НСРД зафіксовані зустрічі та спілкування ОСОБА_12 із ОСОБА_3 щодо можливого вирішення судового спору, домовленостей щодо цього, коштів, які можуть бути передані за вирішення вказаного питання.
		25.03.2021 ОСОБА_10 передав ОСОБА_12 першу частину грошових коштів в сумі 10 тис. доларів США, а 05.04.2021  решту обумовленої суми в розмірі 90 тис. доларів США. Вказане підтверджується протоколом допиту ОСОБА_10 в якості свідка та матеріалами за результатами проведення НСРД, зокрема відповідними протоколами від 10.04.2021 та від 02.04.2021.
		Після передачі ОСОБА_3 ОСОБА_12 частини грошових коштів від ОСОБА_10 , ОСОБА_12 направився у невстановлене місце, а ОСОБА_3 - за місцем свого проживання, а не поїхав передавати неправомірну вигоду наступному посереднику, а потім судді ОАСК.
		При цьому, зранку наступного дня - 06.04.2021 ОСОБА_3 , взявши із собою частину переданих йому раніше грошових коштів, на своєму автомобілі виїхав у напрямку міста Києва. Заїхавши в місто, направився на вулицю Московська, де зупинився щоб зустрітися зі своєю дружиною  ОСОБА_31 , яка вийшовши з вказаної будівлі сіла на переднє пасажирське місце і перебувала там декілька хвилин.
		Після вказаної зустрічі, ОСОБА_3 продовжив рух на своєму автомобілі і приїхав до будинку АДРЕСА_9 , після чого, взявши з собою частину грошових коштів, вийшов з салону автомобіля та направився до будинку АДРЕСА_10 , зайшов до квартири АДРЕСА_11 вказаного будинку. Описане переміщення грошових коштів підтверджується матеріалами за результатами проведення НСРД, зокрема відповідним протоколом від 10.04.2021.
		Під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_5 , було виявленоу нійвказані грошовікошти усумі 80000доларів США. В цій квартирі під час проведення обшуку також було знайдено інші грошові кошти, зокрема й в іноземній валюті. Таку квартиру, за твердженнями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , використовував ОСОБА_3 .
		При цьому, у документах, що містяться у додатках до клопотання, не зафіксовано факту передавання вказаних коштів суддям ОАСК. Крім того, допитані свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_11 вказали, що вони не отримували від ОСОБА_3 коштів задля прийняття певного рішення у адміністративній справі, їм ніхто не повідомляв про намір надання коштів в інтересах ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ».
		У зв`язку із цим, можна припускати, що одержуючи грошові кошти від ОСОБА_10 , які були передані йому ОСОБА_12 , начебто для передачі суддям ОАСК як неправомірна вигода за вирішення адміністративної справи, ОСОБА_3 міг мати намір не передавати їх, а привласнити, у зв`язку із чим заніс їх до квартири АДРЕСА_4 .
		В контексті обґрунтованості підозри слідчий суддя також бере до уваги надані підозрюваним та його захисниками пояснення та відомості під час судового засідання. Зокрема, сторона захисту зазначає, що ОСОБА_3 було спровоковано. Водночас, на думку слідчого судді, надані захисниками документи та вказані обставини не можуть однозначно вказувати на провокацію злочину. Слідчий суддя звертає увагу на те, що перевірка наявності провокації злочину, про яку зазначає сторона захисту, має здійснюватися під час судового провадження на підставі дослідження та оцінки всіх доказів.
		Таким чином, з урахуванням досліджених документів, слідчий суддя дійшов висновку, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про відповідність повідомленої  ОСОБА_3  підозри критерію обґрунтованості, що ставиться під час вирішення питання про застосування/продовження строку дії запобіжного заходу. 
		Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. А на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для продовження дії запобіжного заходу.
		(3.3) Слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків вчинення підозрюваним дій, визначених статтею 177 КПК.
		Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
		Стаття 177 КПК визначає перелік ризиків, задля запобігання реалізації яких застосовується запобіжний захід. Ризики вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею, судом обґрунтованої ймовірності реалізації підозрюваним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що особа обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак слідчому судді необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
		В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.09.2021 визнано доведеним існування ризиків переховування ОСОБА_3 від органу досудового розслідування та суду (1), незаконного впливу ним на свідків у кримінальному провадженні (2), перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (3)
		Обґрунтованість тверджень про продовження існування вказаних ризиків слідчому судді необхідно перевірити. 
		1.Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.
		ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.2 ст.366-2 КК України. Зокрема, санкція частини четвертої статті 190 КК України відносить цей злочин до особливо тяжких та карається позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
		Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_3 у сукупності з іншими обставинами.
		Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 впродовж 2016  2020 років здійснив 13 виїздів за межі України. Крім того, підозрюваний упродовж 2015-2020 років отримав дохід у сумі 11244 тис. грн. 07.04.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 3744500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн, 100 шекелів. До свого клопотання детективом додано протокол допиту ОСОБА_15 (юридичний власник квартири), яка вказала, що фактичним власником квартири, у якій знайдено значні суми грошових коштів та іншого майна, є ОСОБА_3 .
		До того ж, досить імовірно, що окрім описаного майна у володінні підозрюваного наявні інші грошові кошти та матеріальні цінності у значних кількостях.
		Слідчий суддявраховує те,що черездві годинипісля затримання ОСОБА_3 дві особиприбули доквартири за адресою:  АДРЕСА_8 , та зібрали речі і вивезли їх в невідомому напрямку. Вказане зафіксовано у протоколі огляду речей та документів від 12.04.2021.
		Підозрюваний перед цим обіймав посаду заступника начальника Управління технічного озброєння та спеціальних досліджень Служби зовнішньої розвідки України, є адвокатом, що вказує на наявність у нього впливового кола знайомих. При цьому, факт його звільнення із розвідувального органу не свідчить про автоматичне припинення цих зв`язків.
		Зазначені обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися з огляду на покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення. Попередні часті виїзди за кордон, майновий стан свідчать про реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності, перебуваючи постійно за кордоном чи в Україні, та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду. З огляду на посаду, яку він обіймав до цього, описані вище обставини винесення певних предметів із квартири АДРЕСА_12 , можна стверджувати про досить широке і впливове коло знайомих для координації переховування. 
		Доводи сторони захисту про відсутність такого ризику не спростовують наведених вище висновків суду.
		2. У засіданні також встановлено, що існує ризик незаконного впливу на свідків.
		КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду  усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомуст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст. 95 КПК).
		Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		ОСОБА_3 , обіймаючи до цього посаду заступника начальника Управління технічного озброєння та спеціальних досліджень Служби зовнішньої розвідки України, маючи зв`язки серед працівників суду, державних та правоохоронних органів, органів адвокатури, не перебуваючи під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності, матиме можливість здійснювати тиск на ОСОБА_10 , який є основним свідком обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_3 злочину. Також ОСОБА_3 зможе впливати на інших свідків, зокрема ОСОБА_15 , яка є власницею приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , щоб вони змінили свої покази або відмовились від свідчень, тощо. При цьому, слідчим суддею враховується те, що відповідно до наданого протоколу допиту від 19.04.2021, остання вказала, що фактичним власником квартири за адресою: АДРЕСА_5 , є ОСОБА_3 , який просив ОСОБА_15 зареєструвати право власності на приміщення на себе. До майна, вилученого у цій квартирі, жодного відношення не має.
		Отже, слідчий суддя приходить до висновку про достатню вірогідність такого ризику, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні зі свідками, ОСОБА_3 може здійснювати на них вплив з метою спонукання їх до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
		3. У ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Робота перед цим на посаді заступника начальника Управління технічного озброєння та спеціальних досліджень Служби зовнішньої розвідки України обумовлює можливість ОСОБА_3 мати широке коло зв`язків серед працівників правоохоронних органів та судів, різних державних органів, засобів масової інформації, що може бути використано ним для перешкоджання здійсненню досудового розслідування шляхом впливу на детективів, прокурорів та суддів з метою уникнення від кримінальної відповідальності. При цьому, звільнення із Служби зовнішньої розвідки України не свідчить про автоматичну втрату зв`язків у таких органах.
		Оцінюючи наявність цього ризику, слідчий суддя також враховує описані вище події винесення із квартири АДРЕСА_12 , сумок, ймовірно із грошима або ж іншими цінностями, вже через 2 години після затримання ОСОБА_3 .
		Описані вище обставини, дають слідчому судді достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 як самостійно так і через інших осіб може впливати на хід досудового розслідування у справі, зокрема, шляхом знищення, приховування слідів кримінального правопорушення.
		Вказане свідчить про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
		У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		(3.4) Зазначені у клопотанні детектива обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
		Відповідно до ст. 178 КПК та ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні матеріалах та поясненнях учасників провадження, слідчий суддя враховує наступні обставини:
		-надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень;
		-злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , відноситься до особливо тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому може загрожувати покарання у виді волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна;
		-станом на день вирішення клопотання ОСОБА_3 виповнилося 48 років, відомостей про стан його здоров`я слідчому судді не надано;
		-у підозрюваного наявне нерухоме та рухоме майно на території України, він одружений та має неповнолітнього сина, матір похилого віку;
		- ОСОБА_3 здійснює індивідуальну діяльність адвоката (на цей час звільнено зі Служби зовнішньої розвідки України);
		-відповідно до наданих відомостей він характеризується позитивно, надано фотокопії нагород, які були присуджені ОСОБА_3 за час обіймання ним посади у Службі зовнішньої розвідки України;
		-підозрюваного можна охарактеризувати як матеріально забезпечену особу, що буде більш детально описано у пункті 3.6 цієї ухвали;
		-підозрюваний ОСОБА_3 раніше не судимий;
		-відомостей щодо застосування раніше до нього запобіжних заходів чи наявність повідомлення йому про підозру про вчинення іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;
		-згідно з поданими матеріалами клопотання предметом злочину були грошові кошти у сумі 100 тис. доларів США (80 тис. доларів США отримав ОСОБА_3 ).
		Слідчий суддя враховує подані стороною захисту матеріали та характеризуючі відомості стосовно підозрюваного ОСОБА_3 . Разом з тим, наявність дитини, матері пенсійного віку хоча і свідчить про наявність соціальних зв`язків, однак не є достатніми стримуючими факторами з урахуванням ризиків, описаних у попередньому пункті, які на цей час не зменшились.
		Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження, які наразі не зменшились. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою.
		Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, на переконання слідчого судді, не зможе запобігти реалізації вказаних вище ризиків, в тому числі переховування від детектива, прокурора, суду. Застосування вказаного заходу забезпечення може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.
		Крім того, слідчому судді надано дві заяви про бажання взяти ОСОБА_3 на поруки. Водночас, на переконання слідчого судді, надання підозрюваного на поруки особам, що заслуговують на довіру, не є у даному випадку достатньо дієвим запобіжним засобом, адже не відповідає рівню ймовірності реалізації ОСОБА_3 встановлених ризиків переховування, впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
		Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного ОСОБА_3 , слідчий суддя робить висновок, що ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
		(3.5) Під час визначення строку, на який ОСОБА_3 слід продовжити дію запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з такого.
		Відповідно до ухвали слідчого судді від 24.09.2021 строк досудового у кримінальному провадженні №52021000000000016 від 14.01.2021 продовжено до восьми місяців, тобто до 07.12.2021.
		Із наданих у судовому засіданні пояснень та долучених до клопотання копій документів вбачається, що 18.11.2021 досудове розслідування у кримінальному провадженні було завершено та надано стороні захисту для ознайомлення у порядку ст.290 КПК.
		Так, відповідно до ч.4 ст.196 КПК слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. За приписами ч.3 ст.197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Зі змісту ч.4 ст.196, ч.3 ст.197 КПК вбачається, що вказані норми наділяють слідчого суддю правом у період, коли досудове розслідування у рамках певного кримінального провадженні ще триває (до його закінчення), вирішувати питання щодо продовження особі запобіжного заходу, але вони не обмежують тривалість застосування такого заходу строками досудового розслідування. Адже, вказане питання регулюється ч.1 ст.197 КПК, у відповідності до якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
		Крім того, за приписами ст.203 КПК ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу. Слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру. (п.10 ч.1 ст.284 КПК).
		При цьому, невключення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 КПК, у зазначені в ст.219 КПК строки, не свідчить про обмеження строку застосування запобіжного заходу строками досудового розслідування.
		З наведеного вбачається, що строк на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, КПК не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст.203 КПК.
		Згідно з ч.4 ст.176 КПК запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора. 
		Тобто, за змістом наведених в ч.4 ст.176 КПК положень вибір запобіжних заходів, що обираються у кримінальному провадженні, довірено двом різним судовим інстанціям: слідчому судді під час досудового розслідування та судді, який розглядає справу, під час судового розгляду. Розподіл компетенцій між вищезазначеними особами чітко позначений моментом, коли розслідування закінчено, обвинувальний акт затверджено і кримінальну справу передано на розгляд суду, про що зазначено і в п.28 рішення ЄСПЛ у справі «Чанєв проти України» (Chanyev v. Ukraine) від 09.10.2014, заява №46193/133. Також на користь вказаного висновку свідчить зміст п.5 ч.1 ст.3 КПК, у відповідності до якого, досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		І хоча крім понять «початок досудового розслідування» (п.5 ч.1 ст.3, ч.2 ст.214 КПК) і «закінчення досудового розслідування» (п.5 ч.1 ст.3 КПК) у КПК використовується поняття «завершення досудового розслідування» (ст.290 КПК), але поняття «закінчення» і «завершення» досудового розслідування у розумінні п.5 ч.1 і ст.3 ст.290 КПК не є тотожними, так як завершення досудового розслідування є проміжним етапом, що передує його закінченню і досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні вважається закінченим у випадку настання однієї з наведених подій: прийняття рішення у формі постанови про закриття кримінального провадження; направленням до суду обвинувального акту; направленням до суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру; направленням до суду клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру; направленням до суду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		Таким чином, факт завершення досудового розслідування не свідчить про його закінчення і у період між завершенням досудового розслідування та його закінченням судовий контроль за дотриманням прав підозрюваних осіб у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який в тому числі може приймати рішення щодо застосування і продовження строку застосування до осіб запобіжних заходів.
		Також, суттєве значення в конкретній ситуації має те, що на час розгляду слідчим суддею клопотання органом досудового розслідування відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Тобто, строк досудового розслідування не закінчився, а перервався до моменту здійснення прокурором однієї з дій, зазначених в ч.2 ст.283 КПК.
		Таким чином, слідчий суддя вважає, що надані із клопотанням про продовження строку тримання під вартою матеріали доводять наявність правових підстав для продовження ОСОБА_3 зазначеного запобіжного заходу на строк 60 днів.
		(3.6) На думку слідчого судді, розмір застави (альтернативного запобіжного заходу) необхідно зменшити.
		Згідно із ч.3 ст.183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.4 ст.182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.3 ч.5 ст.182 КПК).
		У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч.5 ст.182 КПК).
		Варто зазначити, що питання виходу за межі максимально встановленого розміру застави, що визначений п.3 ч.5 ст.182 КПК, було предметом розгляду слідчих суддів під час застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу та продовження строку його дії. Слідчий суддя не вбачає підстав для відступлення від таких висновків.
		При визначенні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 9040200 грн., слідчий суддя врахував розмір предмету злочину (неправомірна вигода), у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , який складає 100 000 доларів США; наявність у нього рухомого та нерухомого майна, частина якого розташована у м.Києві, вказано про те, що ОСОБА_3 може мати доступ до готівкових коштів у значних кількостях.
		Із досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається наявність у нього, окрім тих коштів, які він отримував у якості заробітної плати (за 2015-2020 роки отримано дохід у сумі близько 11 мільйонів гривень) та тих, що були знайдені у квартирі по АДРЕСА_6 (грошові кошти у сумі 3 744 500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн., 100 шекелів, золоті злитки, дорогоцінні предмети), інших коштів у значних кількостях, які могли зберігатись у квартирі по АДРЕСА_8 , що дають йому можливість внести заставу у зазначеному розмірі.
		Зокрема, під час затримання ОСОБА_3 останній зателефонував дружині - ОСОБА_32 та своєму адвокату (підтверджується відомостями із протоколу затримання від 06.04.2021). При цьому, одразу через дві години після цього було зафіксовано винесення із квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 , двома особами, ідентифікованими органом досудового розслідування як ОСОБА_33 та ОСОБА_34 сумок із невідомим вмістом.
		Зокрема, у протоколі огляду від 12.04.2021 описані відомості з камери спостереження, встановленої на перехресті вул. Глазунова та Миколи Раєвського, відповідно до яких один із зазначених осіб здійснює жест лівою рукою у бік автомобіля Skoda, після чого підходить в напрямку його руху. Далі у протоколі зафіксовано номери вказаного автомобіля НОМЕР_5 . Відповідно до копії реєстраційної картки транспортного засобу, власником автомобіля Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_5 є ОСОБА_35 . Згідно з копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_36 перебуває у шлюбі зі ОСОБА_37 .
		Згідно зі змістом листа старшого детектива НАБУ ОСОБА_38 на ім`я прокурора ОСОБА_8 двома особами, які винесли речі із вказаної квартири, є ОСОБА_33 (неофіційний водій рідного брата підозрюваного  ОСОБА_39 ) та особа наближена до адвоката ОСОБА_28 (адвокат ОСОБА_24 )  ОСОБА_40 .
		Із протоколу допиту свідка від 09.07.2021 вбачається, що ОСОБА_41 є адвокатом голови ОАСК ОСОБА_24 . Із наданої роздруківки із відомостями з ЄРАУ вбачається, що адресою робочого місця адвоката ОСОБА_28 є місто Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, офіс 1007. Водночас, у відповідності із інформацією про юридичну особу ОСОБА_36 є власником ТОВ «Інтегріті-Груп», яке теж знаходиться за адресою м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 12, офіс 1007.
		Крім цього, досить імовірно, що квартира за адресою: АДРЕСА_8 , була у користуванні у родини ОСОБА_3 , оскільки власник останньої  ОСОБА_42 , 06.11.2019 видав на тещу ОСОБА_3  ОСОБА_43 довіреність щодо розпорядження нею. До того ж, цю квартиру за останні 2 місяці відвідував лише ОСОБА_3 2 рази (відповідно до протоколу огляду речей та документів від 12.04.2021).
		Про можливе придбання цієї квартири, зокрема, з метою зберігання у ній грошових коштів та цінних предметів свідчать показання, надані свідками ОСОБА_29 та ОСОБА_30 щодо перебування у їх власності впродовж певного часу двох квартир за адресами: АДРЕСА_8 , та АДРЕСА_5 , які пізніше були продані у зв`язку з неможливістю виконання покладених боргових зобов`язань.
		При цьому, під час судового засідання слідчому судді підозрюваним не надано переконливих пояснень, що у цій квартирі зберігалось та чому у досить короткий після його затримання час до вказаного приміщення прибули зазначені особи та винесли із нього речі.
		З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що у вказаній квартирі могли зберігатись значні суми грошових коштів, які були вивезені з неї після того, як надійшла інформація стосовно затримання ОСОБА_3 співробітниками НАБУ.
		За таких обставин, у слідчого судді відсутні сумніви, що встановлена ОСОБА_3 застава є помірною для нього.
		Разом з тим, слідчий суддя враховує, що з моменту постановлення ухвали від 04.10.2021 та до цього часу підозрюваний (заставодавець) коштів у визначеному вище розмірі не внесли. ОСОБА_3 тримається під вартою уже майже всім місяців місяців.
		За усталеною практикою національних суддів та ЄСПЛ, оскільки питання, яке вирішується, пов`язане з обмеженням свободи особи на вільне пересування, визначення розміру застави набуває особливого значення. Розмір грошових коштів, з одного боку, повинен слугувати належною гарантією виконання підозрюваним обов`язків, покладених на нього чинним процесуальним законодавством. З іншого боку, такий розмір не повинен бути непомірним для особи. Про непомірність розміру застави може, серед іншого, вказувати той факт, що особа зазнаючи обмежень, пов`язаних із реалізацією права на вільне пересування, з якихось причин не внесла заставу впродовж досить тривалого часу.
		На думку слідчого судді, з урахуванням названої обставини заставу ОСОБА_3 необхідно зменшити до розміру 3200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7612800.
		Така застава не є непомірною для ОСОБА_3 , а є мінімально необхідною для запобігання спробам перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду у кримінальному провадженні. Такий розмір відповідає його майновому та сімейному стану, обставинам кримінального провадження. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження.
		Крім цього, у разі внесення застави, на підозрюваного необхідно покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК та визначені в ухвалі слідчого судді від 04.10.2021.
		Отже, підсумовуючи усе вище зазначене, клопотання детектива слід задовольнити частково, продовживши дію тримання під вартою на 60 днів, тобто до 28.01.2022 включно, при цьому зменшивши розмір альтернативного запобіжного заходу  застави до суми 7612800 грн. 
		На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
		 
		1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою задовольнити частково.
		2.Продовжити підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 28.01.2022 включно.
		3.Визначити підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу  у розмірі 3200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7612800 (сім мільйонів шістсот дванадцять тисяч вісімсот гривень);
		4.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_6 .
		5.У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.
		6.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу, протягом дії ухвали.
		7.У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:
		-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
		-не відлучатися із м. Києва та села Гатне, Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
		-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 
		-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , виданий 10.02.2014 відділом централізованої обробки даних № 1 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в м. Києві; та паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_4 , виданий 20.06.2017 відділом централізованої обробки даних № 1 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в м.Києві та інші документи, які надають право виїзду за кордон; 
		-утримуватися від спілкування з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
		-носити електронний засіб контролю.
		8.Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
		9.В іншій частині у задоволенні клопотання - відмовити.
		10.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.
		11.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		 
		На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк її подачі обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали
		Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Повний текст оголошено 03.12.2021 о 17:00 год.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...