Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 439/1687/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Інші справи окремого провадження.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2021. Зареєстровано: 05.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2021.
Дата набрання законної сили: 01.12.2021
Номер судового провадження: 22-ц/811/3985/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 439/1687/21                Головуючий у 1 інстанції: Петейчук Б.М. 
		Провадження № 22-ц/811/3985/21          Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. 
		Категорія:84
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		01 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
		головуючого судді  Шандри М.М.
		суддів: Левика Я.А., Копняк С.М.
		секретаря: Скакун І.А.
		за участю: представника ОСОБА_1  ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною ОСОБА_1 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа стосовно якої подано заяву про видачу обмежувального припису  ОСОБА_3 , заінтересована особа Відділення поліції № 1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області,
		ВСТАНОВИЛА:
		Заявниця  ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, в якій просила видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя: АДРЕСА_1 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього відповідні обов`язки. Зазначала, що вона, ОСОБА_1 , після розірвання шлюбу у 2020 році, продовжує проживати за місцем своєї реєстрації з колишнім чоловіком  ОСОБА_3 та спільними чотирма неповнолітніми дітьми. Стверджує, що ОСОБА_3 вчиняє домашнє насильство відносно неї протягом тривалого часу. Заявниці захистити себе самостійно не вдається. Поведінка колишнього чоловіка негативно впливає на здоров`я та психологічний стан заявниці та неповнолітніх дітей. Також формує у неповнолітніх дітей неправильну модель поведінки у сім`ї. Заявниця акцентувала на тому, що неодноразово зверталася за захистом до правоохоронних органів, проте це не надало жодного результату. Вважає, що ОСОБА_3 не змінив своєї поведінки. Йому неодноразово виносились офіційні попередження про недопустимість вчинення насильства у сім`ї. Він неодноразово (двічі) притягався до адміністративної відповідальності за дане правопорушення, що свідчить про систематичність вчинення насильства у сім`ї. Тому, оскільки вірогідність вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 відносно неї є високою, а настання тяжких наслідків неминучими, то необхідно застосувати заходи тимчасового обмеження його прав та покладання на нього відповідних обов`язків.
		Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису відмовлено.
		Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .
		В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що судом не було взято до уваги те, що ОСОБА_3 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за дане правопорушення, що свідчить про систематичність вчинення насильства у сім`ї. Зазначає, що оскільки вірогідність вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 відносно неї є високою, а настання тяжких наслідків неминучими, тому суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
		Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.
		У судовому засідання апеляційної інстанції представник ОСОБА_1  ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, покликаючись на доводи, викладені у скарзі.
		ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомив. Тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України здійснюється колегією суддів за його відсутності.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити частково.
		Згідно із ч.1 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
		Згідно із 1 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Відповідно до вимог ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, наякі сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами,якібули досліджені в судовому засіданні.
		Постановляючи оскаржуване рішення та відмовляючи у задоволенні заяви про видачу обмежувального припису суд першої інстанції виходив з того, що тимчасове обмеження прав кривдника  ОСОБА_3 з метою забезпечення безпеки постраждалої особи  ОСОБА_1 , шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеному Законом «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є непропорційним заходом втручання у права та свободи особи, зокрема у право на повагу до свого житла, оскільки відсутній високий рівень ризику повторного вчинення домашнього насильства. Жодні докази по справі не підтверджують систематичну протиправну поведінку ОСОБА_3 . Такий ризик не визнався судом, як реальний. А також, заявницею не вичерпано альтернативних способів захисту своїх прав. Обмеження прав та покладення обов`язків на ОСОБА_3 , про які просила заявниця, є неспівмірними та не можуть застосовуватися судом за даних фактичних обставин справи. Тому, вважав, що заявлені вимоги є безпідставними, докази по справі не підтвердили твердження заявниці, відтак у їх задоволенні відмовив.
		Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду виходячи з наступного.
		Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів  осіб, які постраждали від такого насильства.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII домашнє насильство  діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 24 цього Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
		Частиною другою статті 26 Закону № 2229-VIII передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:
		1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
		2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
		3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
		4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
		5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
		6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
		Відповідно до частини третьої статті 26 Закону № 2229-VIII рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
		Судом та матеріалами справи встановлено, що рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 27 серпня 2020 року (справа № 439/742/20) було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 9-10).
		За час перебування у шлюбі народилися четверо дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17.07.2014; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 08.12.2015; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 20.01.2017 року народження; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 07.12.2018(а.с. 5-8).
		ОСОБА_1 , після розірвання шлюбу у 2020 році, продовжує проживати за місцем своєї реєстрації з колишнім чоловіком  ОСОБА_3 та неповнолітніми дітьми.
		Доказами по справі встановлено, що ОСОБА_3 протягом 2021 року неоднаразово притягався до адміністративної відповідальності, за вчинення домашнього насильства (психологічного характеру) відносно ОСОБА_1 , а саме:
		ПОГ СП Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області майором поліції Тимкевичем Михайлом Станіславовичем видано терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_3 . Причиною слугувало те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 о 17 годині 30 хвилин, за місцем свого проживання, вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_1 в присутності чотирьох малолітніх дітей, а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в сторону потерпілої нецензурною лексикою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_1 . 
		Термін дії припису розпочався о 13 годині 00 хвилин 23 червня 2021 року та завершився о 13 годині 00 хвилин 03 липня 2021 року (а.с. 11).
		Також з матеріалів справи убачається, що постановою Бродівського районного суду Львівської області від 06 липня 2021 року  ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень (а.с. 12).
		Постановою Бродівського районного суду Львівської області від 21 вересня 2021 року  ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
		Зважаючи на вказані докази є підстави вважати, що вчинення ОСОБА_3 насильства щодо ОСОБА_1 , носить тривалий характер, а також існують і надалі ризики можливого продовження таких дій ОСОБА_3 .
		Матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження неодноразового та тривалого насильства ОСОБА_3 відносно колишньої дружини.
		У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків  це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. 
		Колегія суддівприходить довисновку продоведеностьпідстав длязастосування тимчасовихобмежувальних заходівщодо кривдника,враховуючи наявністьтриваючого конфліктуміж колишнімподружжям,доведення фактіввчинення психологічногонасильства всім`ї,фіксації вчиненнякривдником адміністративногоправопорушення,атакож те,що з моменту видачі попереднього тимчасового обмежувального припису щодо ОСОБА_3 , останній продовжував вчиняти щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_1 домашнє насильство у розумінні норм Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
		Надані заявником докази на обґрунтування заявлених вимог безумовно вказують на вчинення ОСОБА_3 навмисного домашнього насильства, визначають ризики продовження чи повторного його вчинення, свідчать про тривалість та системність протиправної поведінки та про загрозу здоров`ю заявника.
		Заходи, які просила вжити ОСОБА_1 щодо ОСОБА_3 , як убачається із наведених вище норм закону є виправданими, оскільки права заінтересованої особи законно тимчасово обмежуються з метою забезпечення реалізації та захисту прав потерпілої особи, а саме прав на здоров`я, безпеку, житло, свободу, тощо, що слід вважати мають у даному випадку пріоритет. 
		Такі заходи відповідно є законними, переслідують законну мету та слід вважати є пропорційними до мети, що переслідується (необхідними в демократичному суспільстві).
		Проаналізувавши наведені докази у їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що надані заявницею є достатніми для підтвердження існування юридичних фактів, з якими Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» пов`язує можливість видачі обмежувального припису, оскільки містять об`єктивні дані вважати наявними факти можливого вчинення ОСОБА_8 дій, передбачених статтею першою цього Закону.
		Колегія суддів приходить до висновку, оскільки кривдник неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, за вчинення домашнього насильства, а заявник, як жертва домашнього насильства, потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_8 домашнього насильства щодо заявника та їх малолітнії дітей. Тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_8 .
		Поряд з цим колегія суддів вважає, що з урахуванням усіх встановлених обставин справи та того, що такий обмежувальний припис застосовується щодо ОСОБА_8 вперше, то достатнім та обґрунтованим буде строк дії припису терміном на 2 місяці.
		Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		   З урахуванням наведеного, рішення Бродівського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2021 року слід скасувати та частково задовольнити заяву ОСОБА_9 .Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього обов`язки, а саме: заборонити перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити наближатися на відстань ближче 50 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 ; заборонити вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Встановити строк дії обмежувального припису  2 місяці. В іншій частині заяви відмовити.
		 
		Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, 
		ПОСТАНОВИЛА:
		   Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		   Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2021 року скасувати.
		   Ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа стосовно якої подано заяву про видачу обмежувального припису  ОСОБА_3 - задовольнити частково.
		   Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителя с. Лугове Золочівського району Львівської області, яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього обов`язки, а саме:
		-заборонити перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- заборонити наближатися на відстань ближче 50 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 ;
		- заборонити вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
		Встановити строк дії обмежувального припису  2 місяці.
		Рішення суду про видачу обмежувального припису допустити до негайного виконання.
		В іншій частині заяви відмовити.
		  Провидачу обмежувальногоприпису непізніше наступногодня здня ухваленнярішення повідомитиуповноважений підрозділоргану Національноїполіції Україниза місцемпроживання (перебування)заявника длявзяття особи,стосовно якоївидано обмежувальнийприпис,на профілактичнийоблік, а також районну державну адміністрацію та виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у містах ради за місцем проживання (перебування) заявника.
		   Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
		   Повний текст постанови складено:02.12.2021.
		 
		Головуючий      
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...