Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 699/957/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2021. Зареєстровано: 06.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2021.
Дата набрання законної сили: 15.03.2022 (частково)
Результат оскарження 15.03.2022 Черкаський апеляційний суд: скасовано ухвалу (постанову) частково з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/699/175/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021251140000002

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 699/957/21
		Номер провадження 1-кп/699/175/21
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		про повернення обвинувального акта
		02.12.2021 м.Корсунь-Шевченківський
		Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:
		головуючого                    судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання          ОСОБА_2 ,
		прокурора                       ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                 ОСОБА_4 ,
		захисника                      ОСОБА_5 ,
		розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду зповною технічноюфіксацією кримінальнепровадження №42021251140000002 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України
		УСТАНОВИВ:
		До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2021 за №42021251140000002 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		У підготовче судове засідання з`явилися прокурор, обвинувачений та його захисник.
		У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що дане кримінальне провадження можливо призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Підстави для закриття кримінального провадження та для повернення обвинувального акта прокурору відсутні. 
		Захисник ОСОБА_5 подав клопотання про повернення обвинувального акта з підстав його невідповідності приписам КПК України. Клопотання мотивоване тим, що обвинувальний акт не містить відомостей щодо викривача ОСОБА_6 . Також зазначено, що в обвинувальному акті відсутні відомості щодо дати його складання та кількості аркушів у реєстрі матеріалів досудового розслідування. Крім того, захисник зазначає, що з п. 6-10 реєстру вбачається. що слідчі та процесуальні дії були проведенні в один і той саме час, що вважає підставою для повернення обвинувального акта.
		Обвинувачений клопотання захисника підтримав.
		Прокурор проти повернення обвинувального акта заперечував, зазначав, що обвинувальний акт відповідає приписам КПК України. Щодо відсутності відомостей про викривача прокурор зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні розпочато за відомостями правоохоронних органів, а не за заявою викривача. 
		Прокурор зазначив, що викривачем може бути особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування. Натомість ОСОБА_6 до органу досудового розслідування не звертався, а досудове розслідування розпочато за відомостями правоохоронних органів. З огляду на викладене у цьому кримінальному проваджені взагалі відсутній такий учасник як викривач, тому відомості про викривача не включено до обвинувального акта.
		Захисник зазначив, що твердження прокурора не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. У якості доказів на підтвердження своєї позиції захисник надав копію заяви ОСОБА_6 від 22.01.2021, поданої на ім`я начальника управління СБУ в Черкаській області. З цієї заяви вбачається, що ОСОБА_6 просить припинити протиправну діяльність обвинуваченого, яка полягає у вимаганні останнім грошових коштів у розмірі 10000,00 доларів США за вирішення питання щодо надання ОСОБА_6 у власність земельної ділянки. Крім того, захисником надано копію заяви ОСОБА_6 від 07.07.2021 про надання згоди на залучення його до проведення негласних слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження №42021251140000002 від 22.01.2021. Захисник зазначив, що вказані заяви містяться в матеріалах кримінального провадження та були відкриті стороні захисту під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Прокурор підтвердив факт наявності вказаних заяв в матеріалах кримінального провадження.
		Разом з тим, прокурор вважав, що ОСОБА_6 є заявником та свідком у кримінальному провадженні, проте статусу викривача не набув. З огляду на викладене прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акта.
		Дослідивши матеріали обвинувального акта та клопотання захисника, заслухавши думки учасників провадження, суд дійшов наступного.
		Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
		Частиною 4 ст.110КПК України передбачено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
		Указаною нормою законодавець встановив чіткі вимоги до змісту обвинувального акта та підстави для повернення його судом першої інстанції прокурору, які розширеному тлумаченню не підлягають.
		Що стосується заявлених у клопотанні підстав для повернення обвинувального акта, суд зазначає наступне.
		Суд критично ставиться до тверджень захисника про наявність підстав для повернення обвинувального акта прокурору через незазначення дати його складання та незазначення кількості аркушів реєстру матеріалів, оскільки редакція обвинувального акта, яка направлена до суду, містить указані відомості.
		Разом з тим, як передбачає ст. 291 КПК України, обвинувальний акт, серед іншого, має містити 3-1-) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу.
		Відповідно до п. 16-2 ч. 1 ст. 3 КПК України викривач  це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.
		Наявність у викривача внутрішнього переконання, що інформація є достовірною,  це стан упевненості особи в тому, що інформація, яку вона повідомляє, свідчить про можливі факти вчинення корупційного правопорушення, і цей стан ґрунтується на її знанні ознак корупційного правопорушення, життєвому чи професійному досвіді або інших обставинах.
		Достовірність інформації  її властивість підтверджувати наявність чи відсутність фактичних даних про можливі факти корупційних правопорушень, заснована на внутрішньому переконанні викривача.
		За своїм процесуальним статусом викривач є заявником (п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК, ч. 3 ст. 60 КПК) із ширшим колом процесуальних прав.
		У випадку якщо у повідомленні викривача наведена інформація про вчинення корупційного кримінального правопорушення, але органом досудового розслідування внесено відомості до ЄРДР за статтею кримінального закону, про кримінальне правопорушення, яке не є корупційним, особа не набуває процесуального статусу викривача, але набуває статус заявника.
		Корупційним кримінальним правопорушенням відповідно до примітки до ст. 45 КК України, серед інших, вважається кримінальне правопорушення, передбачене статтею 368 КК України, а саме прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
		Формами звернення викривача до органу досудового розслідування є заява (повідомлення) про корупційне кримінальне правопорушення.
		Заява (повідомлення) може бути письмовою або усною і наданою безпосередньо під час особистого звернення заявника до органу досудового розслідування. Усні заяви (повідомлення) викривача уповноважена службова особа органу досудового розслідування вносить до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення. Під час особистого звернення заявника із письмовою заявою (повідомленням) до органу досудового розслідування уповноважена службова особа органу приймає і реєструє таке звернення.
		Фактичні дані у заяві викривача мають складатися з інформації про конкретний факт кримінального корупційного правопорушення.
		Заява (повідомлення) викривача про кримінальне корупційне правопорушення має містити усі відомі викривачу відомості, зокрема, про: обставини правопорушення; місце і час його вчинення; спосіб вчинення; особу, яка вчинила правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням тощо.
		Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви (повідомлення) викривача про вчинене кримінальне правопорушення зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та не пізніше ніж через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати викривачу витяг з ЄРДР (ч. 9 ст. 214 КПК).
		Виходячи з вимог п. 16-2 ч. 1 ст. 3 КПК України викривач може звернутися із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до будь-якого органу досудового розслідування. 
		Прокурор стверджував, що ОСОБА_6 до органу досудового розслідування не звертався. 
		Відповідно до приписів ст. 38 КПК України (в редакції станом на 22.01.2021) органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.
		Досудове слідство здійснюють:
		1) слідчі підрозділи:
		а) органів Національної поліції;
		б) органів безпеки;
		в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
		г) органів Державного бюро розслідувань;
		2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
		Дізнання здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів:
		а) органів Національної поліції;
		б) органів безпеки;
		в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
		г) органів Державного бюро розслідувань;
		ґ) Національного антикорупційного бюро України.
		ОСОБА_6 звернувся з заявою про припинення обвинуваченим ОСОБА_4 протиправної діяльності саме до служби безпеки України. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 звернувся до органу досудового розслідування.
		Разом з тим, досудове слідство корупційних кримінальних правопорушень здійснюють:
		1) слідчі підрозділи:
		а) органів Національної поліції. Органами досудового розслідування Національної поліції України є: 1) Головне слідче управління Національної поліції; 2) слідчі управління головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві; 3) слідчі відділи (відділення) територіальних (відокремлених) підрозділів поліції;
		б) органів Державного бюро розслідувань;
		2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
		Дізнання щодо корупційних правопорушень здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів:
		а) органів Національної поліції;
		г) органів Державного бюро розслідувань;
		ґ) Національного антикорупційного бюро України.
		Таким чином, за загальним правилом ОСОБА_6 як викривач мав право звернутися із заявою (повідомленням) про корупційне кримінальне правопорушення саме до вказаних органів досудового розслідування. Проте ОСОБА_6 звернувся до органу досудового розслідування (служби безпеки) з порушенням правил підслідності. 
		Однак частина 5 ст. 38 КПК України передбачає, що орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування. З огляду на викладене орган СБУ, до якого звернувся ОСОБА_6 із заявою, зобов`язаний був надати заявнику інформацію щодо звернення до належного органу досудового розслідування. Натомість орган СБУ самостійно направив звернення ОСОБА_6 до належного органу досудового розслідування, після чого було внесено відомості до ЄРДР. Указані обставини прокурором не заперечувалися.
		З огляду на викладене слід дійти висновку, що відомості до ЄРДР за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення фактично внесені у зв`язку з поданням ОСОБА_6 вищевказаної заяви.
		Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 53-2 Закону викривач самостійно визначає, які канали використовувати для повідомлення про можливі факти корупційних правопорушень. Отже, якщо особа звернулася із заявою (повідомленням) до інших правоохоронних органів, прокуратури чи Національного агентства та за результатами розгляду його заяви (повідомлення) було внесено відомості до ЄРДР про вчинення корупційного кримінального правопорушення, така особа вважається викривачем.
		З огляду на викладене суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 мав набути статусу викривача у даному кримінальному провадженні.
		Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів, диспозитивність судового провадження. Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження, наряду із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, застосування до них лише належної правової процедури.
		Згідно з п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК за своїм процесуальним статусом викривач є заявником.
		Відповідно до ч. 2 ст. 60 КПК викривач як заявник має право:
		1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
		2) отримати витяг з ЄРДР;
		3) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
		4) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування;
		5)отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням. Для отримання інформації викривач звертається із заявою про отримання інформації до відповідного органу досудового розслідування, слідчого чи прокурора. У заяві викривач може просити інформацію про стан та результати досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням. Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше 5 днів з моменту подання заяви.
		6) отримати винагороду.
		Обов`язками викривача є:
		1) прибути за викликом до слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк  заздалегідь повідомити про це зазначених осіб (п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК);
		2) давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду (п. 2 ч. 2 ст. 66 КПК);
		3) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 57 КПК);
		4) не розголошувати без дозволу слідчого, дізнавача, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв`язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю (п. 3 ч. 2 ст. 66 КПК).
		Проте слід констатувати, що стосовно ОСОБА_6 , який фактично є викривачем у даному кримінальному провадженні, порушено встановлену правову процедуру, що унеможливлює реалізацію ним передбачених антикорупційним та кримінальним процесуальним законодавством прав та гарантій.
		Отже, за наведених вимог КПК України, суд в підготовчому судовому засіданні має перевірити обвинувальний акт на предмет його відповідності не тільки положенням ст. 291 КПК України, а й дотримання слідчим чи прокурором під час складення обвинувального акта засад кримінального провадження.
		Суд дійшов висновку, що викладені вище обставини у своїй сукупності свідчать про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які допущені прокурором при складанні обвинувального акта, що унеможливлює призначення його до судового розгляду, а відтак єдиним можливим й законним судовим рішенням вважається його повернення прокурору. 
		Керуючись ст.ст. 2-3, 7-9, 60, 291, 314, 369-372, 376 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		Клопотання захисника - задовольнити.
		Обвинувальний акт з додатками до нього у кримінальному провадженні №42021251140000002 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - повернути прокурору Звенигородської окружної прокуратури для усунення в розумні строки виявлених судом порушень вимог КПК України, викладених у мотивувальній частині ухвали.
		Копію ухвали направити прокурору - для виконання, а також надати іншим учасникам  до відома.
		На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області .
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		Повний текст ухвали складено та проголошено 06.12.2021.
		 
		 
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...