Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/9861/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2021. Зареєстровано: 06.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2021.

Номер судового провадження: 2/753/945/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
		02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
		 
		справа № 753/9861/20
		провадження № 2/753/945/21
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"29" червня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді                        КАЛІУШКА Ф.А. 
		при секретарі                                ПОСТАНОГОВІЙ І.О.
		за участю сторін:                         
		представника позивача                 ОСОБА_1 ;
		відповідачі                                не з`явились; 
		третьої особи                                 ОСОБА_2 ;
		представника третьої особи        Федорчука В.В.;
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , про стягнення коштів
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 , позивач) звернулася до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування позову посилається на те, що 10.09.2019 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Богдан А-09202», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився під керуванням ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , третя особа) та транспортного засобу «Toyota Hilux», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився під керуванням ОСОБА_3 та який належить їй на праві приватної власності. Згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 23.10.2019 року у справі № 752/19448/19, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм транспортного засобу «Богдан А-09202» ОСОБА_2 вимог ПДР України і в результаті його було визнано винним у порушенні ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди позивачу заподіяно матеріальних збитків. Згідно полісу №АО/4275288 цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Богдан А-09202» застрахована в Товариством з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (далі по тексту - ТДВ «Міжнародна страхова компанія», відповідач 1).
		10.09.2019 року позивачем було письмово повідомлено ТДВ «Міжнародна страхова компанія» про дорожньо-транспортну пригоду, а також надано на огляд пошкоджений транспортний засіб «Toyota Hilux», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Також 10.09.2019 року позивачем було подано страховику заяву про виплату страхового відшкодування.
		Внаслідок ДТП позивачу нанесена матеріальна шкода у вигляді пошкодження належного їй транспортного засобу «Toyota Hilux». Згідно Звіту про оцінку № 55.09.2019 від 16.10.2019 року, виконаного оцінювачем ОСОБА_4 , встановлено, що розмір матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Toyota Hilux», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає: 73 291,28 грн., а вартість відновлювального ремонту даного КТЗ становить: 144 743,52 грн.
		Згідно платіжних доручень № 6023 від 09.12.2019 р., № 6135 від 18.12.2019 р., № 6149 від 19.12.2019 р., № 6207 від 24.12.2019 р. ТДВ «Міжнародна страхова компанія» було здійснено часткову виплату страхового відшкодування у розмірі: 54 000,00 грн. на користь ОСОБА_3 
		16 грудня 2019 року транспортний засіб «Toyota Hilux» було відновлено ремонтом на суму: 124 367,93 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1110919сто від 16.12.2019 р. та квитанцією № 1475693711 від 24.09.2019 р.
		Таким чином, власнику транспортного засобу «Toyota Hilux» внаслідок вищевказаної ДТП, фактично було завдано шкоду у розмірі: 124 367,93, що дорівнює вартості відновлювального ремонту.
		17 січня 2020 року ОСОБА_3 звернулася до ТДВ «Міжнародна страхова компанія» із заявою щодо здійснення доплати страхового відшкодування на суму податку на додану вартість.
		07 лютого 2020 року з боку ТДВ «Міжнародна страхова компанія» було здійснено часткову доплату страхового відшкодування у загальному розмірі: 11 323,25 грн. Отже, загальний розмір сплаченого з боку ТДВ «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_3 страхового відшкодування станом до моменту подання позову, становить: 65 323,25грн. (54 000,00 + 11 323,25 = 65 323,25).
		Враховуючи той факт, що згідно Звіту про оцінку № 55.09.2019 від 16.10.2019 р., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota Hilux» з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (розмір матеріального збитку), складає: 73 291,28 грн., тоді як з боку ТДВ «Міжнародна страхова компанія» було відшкодовано тільки 65 323,25 грн., то різниця між цими сумами (за вирахуванням франшизи), що становить: 5 968,03 грн. (73 291,28 - 65 323,25 - 2 000,00 (франшиза) = 5 968,03), як вважає позивач, має бути сплачена їй з боку даного страховика.
		Згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4275288 страхувальником транспортного засобу «Богдан А09202», реєстраційний номер НОМЕР_1 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто» (далі по тексту - ТОВ «Ярославь-Авто», відповідач 2).
		Відповідно до листа № 083-4171 від 25.03.2020 року Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказано про те, що станом на 10.09.2019 року автобусний маршрут загального користування в режимі маршрутного таксі № 567 обслуговувало Товариство з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто» на підставі договору від 05.07.2019 року №38/19 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 567.
		Згідно пояснень водія транспортного засобу «Богдан А09202», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що містяться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, він здійснював рух по маршруту № 567 (по вул. Любомирській, з боку вул. Велика Кільцева в напрямку Столичного шосе) та на момент ДТП працював на посаді водія ТОВ «Ярославь-Авто».
		Також у постанові Голосіївського районного суду м. Києва від 23.10.2019 р., у справі № 752/19448/19, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, було вказано, що дана особа працює водієм. 
		Окрім того, відповідно до пояснень ОСОБА_3 від 10 квітня 2020 року, наданих адвокату Поліщук Л.І., на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «Богдан А09202», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював пасажирське перевезення, тобто зіткнення відбулося при виконанні ОСОБА_2 службових обов`язків. 
		Оскільки суми страхового відшкодування, яка має бути сплачена з боку ТДВ «Міжнародна страхова компанія» недостатньо для повного відшкодування шкоди, то як вважає позивач, особа яка завдала цю шкоду, а в даному випадку її роботодавець в порядку ст. 1172 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) - ТОВ «Ярославь-Авто» повинно відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою (з урахуванням франшизи) у розмірі: 53 076,65 грн. (124 367,93 - 71 291, 28 = 53 076,65).
		За наведеного позивач просить стягнути з відповідача-1 на її користь суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі: 5 968,03 грн., з відповідача-2 різницю між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою у розмірі: 53 076,65 грн., а також стягнути з відповідачів судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору та проведенням оцінки, що включає в себе складання звіту про визначення вартості матеріального збитку, у загальному розмірі: 3 340,80 грн.
		Ухвалою суду від 03.07.2020 року провадження у зазначеній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату та час проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
		Від ТДВ «Міжнародна страхова компанія» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач-1 повністю визнав позовні вимоги позивача та не заперечував проти їх задоволення.
		Також на адресу суд надійшов відзив на позовну заяву від представника ТОВ «Ярославь-Авто» адвоката Сиротіна Д.В., в обґрунтування якого відповідач-2 вважає, що дані наведені у Звіті про оцінку № 55.09.2019 від 16.10.2019 року не у повному обсязі відповідають фактично здійсненим витратам на відновлювальний ремонт транспортного засобу позивача та є явно завищеними. Вказує на те, що доведення реальної фактичної вартості ремонту має бути встановлено на підставі висновку судової експертизи. У цьому ж відзиві на позовну заяву відповідач-2 зазначає про те, що до початку розгляду справи по суті ним буде заявлено клопотання про призначення судової експертизи.
		30 листопада 2020 року представником позивача було направлено до суду відповідь на відзив відповідача-2 на спростування обставин, викладених у даному відзиві. У відповіді на відзив представник позивача звертає увагу на те, що відповідачем-2 не було враховано тієї обставини, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача визначена на основі акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №1110919сто від 16.12.2019 р. та квитанції № 1475693711 від 24.09.2019 р., а не тільки на підставі Звіту про оцінку №55.09.2019 від 16.10.2019 р. Також представником позивача наведено правові висновки Верховного Суду зроблені у відповідних постановах. Окрім того, представник позивача у відповіді на відзив від 30.11.2020 року зазначає про те, що відповідачем-2 не зазначено жодного обґрунтованого заперечення чи сумніву, щодо результатів Звіту про оцінку № 55.09.2019 від 16.10.2019 р.
		В судовому засіданні, яке відбулось 29.06.2021 року, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Додатково надав свої пояснення по суті позовних вимог.
		Відповідачі на призначене судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Жодних заяв чи клопотань з приводу поважності причин відсутності відповідачів до суду не надходило.
		Третя особа - ОСОБА_2 у судовому засіданні, яке відбулось 29.06.2021 року, надав суду свої пояснення щодо обставин справи та пояснив, що він справді 10 вересня 2019 року був водієм транспортного засобу «Богдан А-09202», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та пошкодив транспортний засіб «Toyota Hilux», реєстраційний номер НОМЕР_2 . ОСОБА_2 підтвердив той факт, що на момент пригоди працював водієм ТОВ «Ярославь-Авто» та виконував свої трудові обов`язки пов`язані із перевезенням пасажирів автобусним маршрутом загального користування в режимі маршрутного таксі № 567. Представник третьої особи надав суду свої пояснення щодо обставин справи та поклався на розсуд суду при вирішенні даного спору.
		Суд, дослідивши письмові докази, подані сторонами, а також письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, усні пояснення представника позивача, третьої особи та представника третьої особи, приходить до наступного.
		10.09.2019 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Богдан А-09202», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Toyota Hilux», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії « НОМЕР_3 .
		Обставини ДТП підтверджуються постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.10.2019 року у справі № 752/19448/19, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 
		Постанова суду від 23.10.2019 року відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Як встановлено судом, вказана ДТП відбулася з вини водія ОСОБА_2 , який порушив Правила дорожнього руху України, за що на нього було накладено адміністративне стягнення.
		Судом також встановлено, що 08.08.2019 року між ТОВ «Ярославь-Авто» та ТДВ «Міжнародна страхова компанія» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/4275288, згідно якого об`єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу «Богдан А-09202», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідно до договору страховик забезпечує відшкодування шкоди потерпілому під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Богдан А-09202», реєстраційний номер НОМЕР_1 . За вказаним полісом ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну становить 100 000 грн., розмір франшизи 2 000 грн.
		10.09.2019 року ОСОБА_3 письмово повідомлено ТДВ «Міжнародна страхова компанія» про дорожньо-транспортну пригоду.
		Внаслідок ДТП транспортний засіб «Toyota Hilux», реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав пошкодження, які зафіксовані в протоколі №55-09-2019 огляду колісного транспортного засобу, який проведений 23.09.2019 року.
		Згідно Звіту про оцінку № 55.09.2019 від 16.10.2019 р., виконаного кваліфікованим оцінювачем ОСОБА_4 , встановлено, що розмір матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Toyota Hilux», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає: 73 291,28 грн., а вартість відновлювального ремонту даного КТЗ становить: 144 743,52 грн.
		Як встановлено, позивачем 10.09.2019 року подано заяву до ТДВ «Міжнародна страхова компанія» про виплату страхового відшкодування з приводу пошкодження автомобіля «Toyota Hilux», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		Згідно платіжних доручень № 6023 від 09.12.2019 р., № 6135 від 18.12.2019 р., № 6149 від 19.12.2019 р., № 6207 від 24.12.2019 р. ТДВ «Міжнародна страхова компанія» було здійснено виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 у розмірі: 54 000,00 грн.
		Згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1110919сто від 16.12.2019 р. транспортний засіб «Toyota Hilux», реєстраційний номер НОМЕР_2 , було відновлено ремонтом на суму: 124 367,93 грн. Квитанцією № 1475693711 від 24.09.2019 р. підтверджується факт оплати позивачем вказаної вартості ремонту.
		17 січня 2020 року ОСОБА_3 звернулася до ТДВ «Міжнародна страхова компанія» із заявою, щодо здійснення доплати страхового відшкодування на суму податку на додану вартість.
		07 лютого 2020 року з боку ТДВ «Міжнародна страхова компанія» було здійснено доплату страхового відшкодування на користь позивача у розмірі: 11 323,25 грн. Отже, загальний розмір сплаченого з боку ТДВ «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_3 страхового відшкодування станом до моменту подання позову, становить: 65 323,25 грн. (54 000,00 + 11 323,25 = 65 323,25).
		Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
		За змістом п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядком оцінену шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Згідно з ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
		Відповідно до ст. 36.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
		У відзиві на позовну заяву відповідачем-1 не оспорювався розмір матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Toyota Hilux», реєстраційний номер НОМЕР_2 , визначений на основі результатів Звіту про оцінку № 55.09.2019 від 16.10.2019 р. Більше того, відповідач-1 погодився з правомірністю вимог позивача, щодо стягнення з нього 5 968,03 грн. у якості несплаченого страхового відшкодування та фактично їх визнав.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
		У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
		Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність прийняття визнання ТДВ «Міжнародна страхова компанія» позову в частині стягнення з останнього 5 968,03 грн. та задовольняє позовні вимоги в цій частині.
		Окрім того, у листі № 083-4171 від 25.03.2020 року Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказано про те, що станом на 10.09.2019 року автобусний маршрут загального користування в режимі маршрутного таксі № 567 обслуговувало Товариство з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто» на підставі договору від 05.07.2019 року № 38/19 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 567.
		Згідно пояснень водія транспортного засобу «Богдан А09202», реєстраційний № НОМЕР_1 , які були надані ним після ДТП, що містяться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, він здійснював рух по маршруту № 567 (по вул. Любомирській, з боку вул. Велика Кільцева в напрямку Столичного шосе) та на момент ДТП працював водієм ТОВ «Ярославь-Авто».
		Також у постанові Голосіївського районного суду м. Києва від 23.10.2019 року у справі № 752/19448/19, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, було вказано, що дана особа працює водієм. 
		Відповідно до пояснень ОСОБА_3 від 10 квітня 2020 року, наданих адвокату Поліщук Л.І., на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «Богдан А09202», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював пасажирське перевезення, тобто зіткнення відбулося при виконанні ОСОБА_2 трудових обов`язків.
		Згідно наданих ОСОБА_2 у судовому засіданні 29.06.2021 року пояснень, останній підтвердив той факт, що на момент пригоди працював водієм ТОВ «Ярославь-Авто» та виконував свої трудові обов`язки пов`язані із перевезенням пасажирів автобусним маршрутом загального користування в режимі маршрутного таксі № 567.
		Таким чином, за сукупності вказаних доказів, суд вважає доведеним факт виконання ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Богдан А-09202», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під його керуванням та транспортного засобу «Toyota Hilux», реєстраційний номер НОМЕР_2 , своїх трудових обов`язків доручених йому ТОВ «Ярославь-Авто» як працедавцем, а саме перевезення пасажирів автобусним маршрутом загального користування в режимі маршрутного таксі № 567.
		Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. 
		За змістом частини першої статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Так, відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 за №6 не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки й перебуває в трудових відносинах з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.
		Згідно з роз`ясненнями п. 5 зазначеної вище постанови під час розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди за ст.1172 ЦК суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст.1166 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває в трудових відносинах із цією організацією, і шкоду було заподіяно нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків незалежно від того, яким саме працівником цієї організації (постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах) вона була. Господарські (підприємницькі) товариства, кооперативи відповідають за шкоду на підставі ст. 1172 ЦК у випадках її заподіяння як їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства (кооперативу), так і особами, які виконують роботу за трудовим договором.
		Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
		За змістом ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Також, ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Отже, фактичний розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому включає як реальну вартість пошкодженого майна, так і витрати потерпілого на виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (повна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу).
		Згідно з ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Таким чином, суд вважає доведеними та обґрунтованими вимоги позивача до відповідача-2 щодо стягнення з останнього різниці між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою у розмірі 53 076,65 грн.
		При цьому суд відхиляє виловлені відповідачем-2 у відзиві на позовну заяву заперечення щодо позову, у зв`язку з їх недоведеністю. У матеріалах справи наявні копії Звіту про оцінку № 55.09.2019 від 16.10.2019 року та акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1110919сто від 16.12.2019 року, якими підтверджується розмір завданого позивачу внаслідок ДТП збитку.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
		Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
		Відповідно до ч. 1, ч. 6 та ч. 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Відповідачем-2 до відзиву на позовну заяву не додано жодного доказу, який дозволяв би дійти обґрунтованого висновку про те, що надані позивачем докази щодо розміру заподіяної шкоди є недостовірними чи недостатніми. З цього слідує, що висловлені відповідачем-2 у відзиві на позовну заяву заперечення щодо Звіту про оцінку № 55.09.2019 від 16.10.2019 року є припущеннями, на основі яких як відомо не може ґрунтуватися доказування.
		Окрім того, відповідач-2 не скористався своїм правом на призначення у справі експертизи, оскільки висновку експерта в порядку ст. 106 ЦПК України до суду надано не було, а клопотання про призначення судової експертизи від відповідача-2 до суду не надходило.
		Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
		Понесення позивачем витрат на проведення експертизи та складення звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ «Toyota Hilux», реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 2 500,00 грн., підтверджується договором про надання експертних послуг № 20/09-2019 від 20.09.2019 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру від 20.09.2019 року.
		Згідно до квитанції № ПН1287407 від 16.06.2020 р. позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру у розмірі 840,80 грн.
		На підставі наведеного та керуючись стст.12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265 ЦПК України, стст. 12, 625, 627, 979, 988, 1172, 1187 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , про стягнення коштів - задовольнити.
		Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (ЄДРПОУ: 31236795; місцезнаходження: 61001, Харківська обл., місто Харків, пр. Гагаріна, будинок 41/2, корпус 8, офіс 1-12) на користь  ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 5 968 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 03 копійки та судові витрати у розмірі: 337 (триста тридцять сім) гривень 42 копійки.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто» (ЄДРПОУ: 32159460; місцезнаходження: 02121, місто Київ, вул. Колекторна, будинок 38/40) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) різницю між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою у розмірі: 53 076 (п`ятдесят три тисячі сімдесят шість) гривень 65 копійок та судові витрати у розмірі: 3 003 (три тисячі три) гривні 38 копійок.
		Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		СУДДЯ:                                                                         КАЛІУШКО Ф.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...