Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2012/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2021. Зареєстровано: 06.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2021.
Дата набрання законної сили: 21.02.2022
Результат оскарження 21.02.2022 Східний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"25" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2012/21
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Лавренюк Т.А. 
		при секретарі судового засідання Ляшенко О.М.
		 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу 
		за позовом Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД (Лімасол, Кіпр) (Зінас Кантер енд Орігенус,3035, Лімасол, Кіпр, код 303560) до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149, код ЄДРПОУ 00131954) про та зустрічним позовом  до       про визнання недійсним рішення  Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149, код ЄДРПОУ 00131954)  Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД (Лімасол, Кіпр) (Зінас Кантер енд Орігенус, 3035, Лімасол, Кіпр, код 303560) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Компанія Інтер Гроус Інвестментс Лімітед (що створена та діє за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер НЕ 219411, зареєстрований офіс якої знаходиться за адресою: Караіскакі 13, Лімассол, 3031, Кіпр)  визнання недійсним договору за участю учасників справи:
		позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) - Гончаренко Є.С.
		відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) - Санін А.О. 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
		- визнати недійсними з моменту прийняття рішення засідання Наглядової ради Акціонерного товариства "Харківобленерго" від 23.03.2021, оформлені Протоколом від 23.03.2021 № 5/2021;
		- визнати недійсними з моменту прийняття рішення річних Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Харківобленерго" від 28.04.2021, що оформлені протоколом № 31.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зазначені вище рішення є неправомочними та незаконними, такими, що порушують законні права та інтереси позивача як акціонера Акціонерного товариства «Харківобленерго», а тому підлягають визнанню недійсними, оскільки позивач не був повідомлений належним чином про засідання Наглядової ради Товариства та не був забезпечений матеріалами, необхідними для прийняття рішень порядку денного такого засідання, що позбавило можливості виконувати свої обов`язки і користуватись відповідними правами членів наглядової ради. Також позивач посилається на те, що з 06.01.2019 склад Наглядової ради Акціонерного товариства «Харківобленерго» став неправомочним, оскільки обрання нових членів Наглядової ради Товариства відповідача не здійснювалось та станом на 23.03.2021 склад Наглядової ради Акціонерного товариства «Харківобленерго» не був приведений у відповідність до норм чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про акціонерні товариства».
		Позивач надав суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з оплаченого позивачем судового збору в розмірі 4540,00грн та витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом спору в суді першої інстанції в розмірі 15000 доларів США. Позивач зазначив, що остаточний розрахунок та відповідні докази понесених позивачем судових витрат будуть подані до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду по даній справі.
		Ухвалою суду від 31.05.2021 позовну заяву Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
		Відповідач у відзиві на позов просить суд в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач не довів безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між не дотриманням порядку скликання та проведення засідання Наглядової ради від 23.03.2021 та позбавленням Акціонера можливості взяти участь у загальних зборах Товариства від 28.04.2021. Позивач був належним чином повідомлений та обізнаний про проведення дистанційних річних Загальних зборів акціонерів 28.04.2021 та дату їх проведення. Позивач не зазначив, як саме спірні рішення Загальних зборів акціонерів Товариства відповідача від 28.04.2021 порушують його права як акціонера, не зазначив як кожне із 21 прийнятих загальними зборами рішень порушує його право на участь в управлінні Товариством. Позивач обрав невірний спосіб захисту, обрання членів Наглядової ради Товариства прийнято повноважними зборами із дотриманням встановленого порядку їх скликання та проведення.
		Відповідачем у відзиві на позов зазначено орієнтовну суму судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 доларів США, а детальний розрахунок витрати та опис наданих послуг будуть надані в процесі судового розгляду справи.
		Позивач у відповіді на відзив відповідача, не погоджуючись із запереченнями останнього, зазначає, що відповідно до річної інформації емітента цінних паперів Акціонерного товариства «Харківобленерго» за 2020 рік 5 з 6 членів Наглядової ради є представниками Фонду державного майна України, а тому такі члени Наглядової ради не можуть вважатись «незалежними» в контексті ст.53-1 Закону України «Про акціонерні товариства». Водночас позивач звертає увагу на те, що діючі члени Наглядової ради не обирались як «незалежні директори» та не мають статусу «Незалежних директорів» Товариства відповідача, не пройшли спеціальну процедуру відбору кандидатів незалежних членів Наглядової ради, в Звіті Акціонерного товариства «Харківобленерго» за 2020 рік прямо визначено, що усі члени Наглядової ради не є незалежними директорами Товариства. З огляду на викладене, позивач вважає, що застосування способу захисту, передбаченого ч.2 ст.53-1 Закону України «Про акціонерні товариства» не вбачається можливим. Також позивач посилається на те, що у зв`язку з не приведенням складу Наглядової ради Товариства у визначений законодавством та Статутом порядок, така Наглядова рада стала неправомочною 06.01.2019, що свідчить про недійсність прийнятих такою Наглядовою радою рішень. Що стосується тверджень відповідача стосовно терміну припинення повноважень Наглядової ради Товариства - 28.04.2021, позивач зазначає, що п.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» не застосовуються до даних правовідносин, оскільки повноваження Наглядової ради припинились 06.01.2019, тобто задовго до прийняття Закону № 50-ІХ від 30.03.2020, яким було доповнено зазначений вище пункт. Оскільки Загальні збори від 28.04.2021 були скликані неправомочною Наглядовою радою, Загальними зборами були прийняті рішення з питань, які не могли бути включені Наглядовою радою до порядку денного у зв`язку з її неправомочністю, рішення засідання Наглядової ради Товариства від 23.03.2021, оформлені протоколом № 5/2021 та рішення Загальних зборів Товариства від 28.04.2021, оформлені протоколом № 31, на думку позивача, прийняті в порушення законодавства та Статуту Товариства, порушують законні права та інтереси Акціонера, а тому є такими, що підлягають визнанню недійсними з моменту прийняття.
		Також позивач заперечує проти заявленого відповідачем розміру судових витрат, посилаючись на те, що договором на надання правової допомоги не визначено ані фіксованої суми, ані ставки гонорару, ані будь-якої іншої інформації для визначення розміру потенційних витрат на професійну правничу допомогу, а тому, на думку позивача, необґрунтованою є приблизна сума судових витрат в розмірі 15000 доларів США, яку заявляє відповідач. З огляду на це позивач заперечує проти заявленого відповідачем розміру судових витрат.
		02.08.2021 позивачем надано письмові пояснення, в яких останній зазначив, що на момент прийняття рішень засідання Наглядової ради Акціонерного товариства «Харківобленерго» від 23.03.2021, оформлених протоколом від 23.03.2021 № 5/2021, складення реєстру власників іменних цінних паперів та прийняття рішень річних Загальних зборів акціонерів Товариства відповідача від 28.04.2021, що оформлені протоколом № 31, Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД володіло і продовжує володіти акціями Акціонерного товариства «Харківобленерго» та користуватись корпоративними правами, які посвідчуються цими акціями.
		Щодо аргументів, викладених позивачем у відповіді на відзив, відповідач зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що будь-хто з обраних представників Фонду державного майна України є не тільки його представником в Наглядовій раді Товариства, а й його представником в інших цивільних відносинах. Також позивачем не доведено, що хоча б одна із двох «представників» Фонду державного майна України на момент набрання чинності Законом № 2210, або станом на дату звернення до суду входив протягом попередніх п`яти років до складу органів управління Акціонерного товариства «Харківобленерго» та/або афілійованих з ним юридичних осіб; одержував протягом попередніх трьох років від Акціонерного товариства «Харківобленерго» та/або афілійованих з ним юридичних осіб додаткову винагороду в розмірі, що перевищує 5% сукупного річного доходу за кожний з таких років; володів (прямо або опосередковано) 5 і більше відсотками статутного капіталу Товариства чи був посадовою особою або особою, яка здійснювала управлінські функції в такій юридичній особі, а також був фізичною особою-підприємцем, яка мала істотні ділові відносини з товариством та/або афілійованими з ним юридичними особами; був протягом попередніх трьох років незалежним аудитором цього товариства та/або афілійованими з ним юридичними особами; був протягом попередніх трьох років (перед призначенням на посаду) працівником аудиторської фірми, яка протягом попередніх трьох років надавала аудиторські послуги Товариству відповідача та/або афілійованими з ним юридичними особами; був протягом попередніх трьох років працівником Акціонерного товариства «Харківобленерго» та/або афілійованих з ним юридичних осіб; був сукупно більш як 12 років членом наглядової ради цього товариства; є близькою особою осіб, зазначених вище. Як зазначає відповідач, єдиною ознакою «незалежності» члена Наглядової ради є його відповідність критеріям, визначеним ст.53-1 Закону України «Про акціонерні товариства». На думку відповідача, позивач, не зважаючи на чіткий механізм захисту, встановлений Законом України «Про акціонерні товариства», звернувся до суду з зовсім іншим предметом позову, а тому обраний ним спосіб захисту не передбачений законом та є не ефективним. Щодо твердження позивача про втрату Наглядовою радою правомочності з 06.01.2019 відповідач зазначає, що ані Законом України «Про акціонерні товариства», ані Законом України «Про управління об`єктами державної власності», ані Статутом Акціонерного товариства «Харківобленерго», ані іншими нормативно-правовими актами не визначено, що невиконання цих законодавчих норм автоматично призводить до втрати легітимності (правомочності) складу Наглядової ради акціонерного товариства. Вказані Закони містять лише норму, що Наглядові ради акціонерних товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належать державі, повинні містити у своєму складі незалежних директорів. Перелік вичерпних випадків припинення повноважень членів Наглядової ради визначений Законом України «Про акціонерні товариства» та Статутом відповідача, серед яких відсутній такий випадок, як необрання до 06.01.2019 незалежних членів (директорів) наглядової ради. Посилання позивача на приписи ч.1 ст.53 Закону України «Про акціонерні товариства» як на підставу неправомочності Наглядової ради, не можуть братися до уваги, оскільки позивачем не враховані приписи п.п.10, 11 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.
		З підстав, викладених у відзиві на позов, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.
		02.08.2021 Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до суду з зустрічною позовною заявою до Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД, в якій просить суд:
		- поновити відповідачу за первісним позовом - Акціонерному товариству "Харківобленерго" пропущений процесуальний строк на пред`явлення зустрічного позову по справі № 922/2012/21, який встановлений ч.1 ст.180 Господарського процесуального кодексу України;
		- визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій Акціонерного товариства "Харківобленерго" у кількості 29,794957%, укладений між продавцем Інтер Гроус Інвестментс Лімітед та покупцем Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД. Судові витрати зі сплати судового збору позивач за зустрічним позовом просить суд покласти на відповідача на зустрічним позовом.
		В обґрунтування зустрічних позовних вимог, Акціонерне товариство "Харківобленерго" посилається на те, що зазначений договір вчинений сторонами без відповідного Дозволу на концентрацію та є таким, що суперечить інтересам держави і суспільства. Як зазначає позивач за зустрічним позовом, оскаржуваний договір купівлі-продажу є таким, що укладений з істотними порушеннями вимог антимонопольного законодавства.
		Ухвалою суду від 12.08.2021 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Акціонерної компанії "Харківобленерго" до Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД про визнання недійсним договору, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.
		Відповідач за зустрічним позовом у відзиві на зустрічну позовну заяву проти вимог позивача за зустрічним позовом заперечує повністю, посилаючись на те, що Рішення № 51-р про надання дозволу на концентрацію діяло з 28.01.2021 по 22.07.2021, оскільки Рішення №436-р про скасування Рішення № 51-р не має зворотної сили; на момент вчинення правочину Смарт Холдин (Сайпрус) ЛТД було отримано Дозвіл на концентрацію; для укладення договору купівлі-продажу та реалізації Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД права власності на акції законом не передбачено отримання жодної ліцензії; відсутня завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета договору купівлі-продажу, відсутній зловмисний намір сторін договору, негативні наслідки для суспільства, а тому відсутні підстави для визнання договору купівлі-продажу недійсним. На думку відповідача за зустрічним позовом, скасування договору купівлі-продажу в частині переходу права власності на пакет акцій з підстав скасування Дозволу на концентрацію є незаконним.
		Відповідачем за зустрічним позовом наданий Висновок науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України № 126/148-С від 01.09.2021, в якому досліджено питання дії Рішення АМКУ № 51-р та зворотної дії в часі Рішення АМКУ № 436-р. В законодавстві України відсутні спеціальні норми, які регулюють дію в часі рішень Антимонопольного комітету України, а тому до них мають застосовуватись загальні норми права. Оскільки законодавством України передбачено принцип правової визначеності, що включає в себе заборону зворотної дії в часі нормативних актів, а Рішення №436-р також не містить положення щодо його зворотної сили в часі, відповідач за зустрічним позовом вважає, що Дозвіл на концентрацію діяв з 28.01.2021 до 22.07.2021. Також відповідач за зустрічним позовом не погоджується з посиланнями позивача за зустрічним позовом на судову практику, оскільки предметом розгляду у судових справах було питання правових наслідків визнання індивідуального акту протиправним та його скасування в судовому порядку. Проте Рішення № 53-р було скасовано Рішенням Антимонопольного комітету України № 436-р, а не в судовому порядку та не було визнано протиправним, а лише кваліфіковано як «необґрунтоване».
		Що стосується відсутності підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу, відповідач за зустрічним позовом посилається на відсутність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу відповідно до ст.ст.215, 227 Цивільного кодексу України. Вважає безпідставним та необґрунтованим посилання позивача за зустрічним позовом на недійсність договору купівлі-продажу на підставі ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, оскільки відсутня завідомо суперечна інтересам держави та суспільства мета договору купівлі-продажу; відсутній зловмисний намір сторін цього договору; відсутні негативні наслідки для держави та суспільства  договір купівлі-продажу не суперечить інтересам держави і суспільства та його моральним засадам.
		Щодо підстав скасування договору купівлі-продажу в частині переходу права власності на пакет акцій І, відповідач за зустрічним позовом також зазначає про їх відсутність, оскільки придбання акцій у розмірі до 25% статутного капіталу (пакет акцій І) могло бути здійснене у будь-який момент без отримання дозволу Антимонопольного комітету України. А тому скасування договору в цій частині з підстав скасування Дозволу на концентрацію є незаконним.
		Відповідач за зустрічним позовом надав до відзиву попередній (орієнтовний) розрахунок суми понесених ним судових витрат, який становить 20000 доларів США та зазначив, що остаточний розрахунок та відповідні докази понесених ним судових витрат будуть подані до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду по даній справі.
		Позивач за зустрічним позовом у відповіді на відзив відповідача за зустрічним позовом зазначає про те, що посилання останнього на Висновок науково-експертної експертизи не може прийматись судом, оскільки він прямо суперечить вимогам ч.1 ст.108 Господарського процесуального кодексу України. Порушено процесуальний порядок залучення експертів з питань права, а тому висновок не повинен братись судом до уваги в цілому. Висновок експерта в галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.
		Що стосується дії в часі Рішення Антимонопольного комітету України № 52-р, позивач за зустрічним позовом вважає, що дане Рішення про надання Дозволу на концентрацію у зв`язку з його подальшим скасуванням, не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого скасованого рішення. Рішення Антимонопольного комітету України за своєю суттю є актом індивідуальної дії, а не нормативно-правовим актом. Кваліфікація Антимонопольним комітетом України свого рішення від 28.01.2021 № 51-р, як необґрунтованого, не виключає його протиправності, тобто порушення компанією «Lovitia Investments Ltd» (нова назва компанії Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД) ч.1 ст.26 Закону України «Про захист економічної конкуренції», пп.8 с.2 розділу ІХ, п.4, п.5 розділу Х Положення про концентрацію, про що зазначено у самому Рішенні № 51-р. Саме істотне порушення відповідачем за зустрічним позовом вимог законодавства про концентрацію зумовило протиправність рішення від 28.01.2021 №52-р. Законом України «Про захист економічної конкуренції» (абз.3 ч.1 ст.58) передбачена можливість скасування індивідуальним актом  рішенням Антимонопольного комітету України раніше прийнятого рішення.
		Позивач за зустрічним позовом також не погоджується з позицією відповідача за зустрічним позовом щодо підстав визнання договору купівлі-продажу недійсним, посилаючись на те, що умова отримання покупцем дозволу на концентрацію не є відкладальною в розумінні ст.212 Цивільного кодексу України, а оспорюваний договір визнається недійсним з підстав, які існували на момент його укладення і не залежить від моменту виникнення у сторін прав та обов`язків за ним, фактичного виконання чи невиконання його умов.
		З посиланням на норми права позивач за зустрічним позовом зазначає, що на момент укладання спірного договору від 21.12.2020 та на момент переходу права власності на акції, що перевищує 25% від статутного капіталу Товариства до відповідача за зустрічним позовом та набуття ним прав та обов`язків акціонера Акціонерного товариства «Харківобленерго», вказаний правочин вчинений без дозволу Антимонопольного комітету України, не відповідає інтересам держави і суспільства, нормам права та є недійсним в момент його укладення.
		На підставі зазначеного позивач за зустрічним позовом підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі.
		Відповідач за зустрічним позовом надав суду заперечення на відповідь позивача за зустрічним позовом, в яких зазначає, що не заперечує консультативний (допоміжний) характер даного доказу, водночас, експертний висновок не є основним аргументом відповідача за зустрічним позовом, а є таким, що підтверджує його правову позицію щодо питань, викладених в такому експертному висновку. Не заперечує той факт, що рішення Антимонопольного комітету України є індивідуально-правовими актами. Водночас, на його думку, це жодним чином не спростовує той факт, що Рішення № 436-р про скасування Рішення № 51-р, яким було надано Дозвіл на концентрацію, не має зворотної дії в часі. Індивідуально-правові акти не мають зворотної дії в часі, що відповідає правовій позиції, викладеній в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 2040/6074/18. Оскільки Рішення № 436-р про скасування Рішення № 53-р не має зворотної дії в часі, положення КАС України, як вважає відповідач за зустрічним позовом, не можуть застосовуватись до спірних правовідносин (в тому числі й за аналогією закону), правові наслідки визнання протиправним та скасування індивідуального акту в судовому порядку не стосуються дійсних обставин справи та не повинні застосовуватись до Рішення № 53-р, висновок позивача за зустрічним позовом про те, що Рішення № 53-р є нечинним з моменту прийняття є безпідставним.
		Щодо тверджень позивача за зустрічним позовом про наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу, позиція відповідача за зустрічним позовом повністю співпадає з його позицією, викладеною у відзиві на зустрічну позовну заяву. При цьому відповідач за зустрічним позовом наполягає на дійсності всього договору купівлі-продажу акцій в цілому.
		Позивач за зустрічним позовом надав до суду пояснення щодо заперечень відповідача за зустрічним позовом, які фактично дублюють позицію позивача за зустрічним позовом, викладену останнім у відповіді на відзив.
		01.11.2021 на адресу суду від представника Інтер Гроус Інвестментс Лімітед (третя особа у справі) надійшли пояснення щодо зустрічних позовних вимог, в яких останній просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, та повністю підтримує правову позицію, викладену Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД у відзиві на зустрічний позов та інших заявах по суті спору.
		Також третя особа просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності свого представника за наявними у справі матеріалами.
		02.11.2021 позивач за зустрічним позовом надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в яких просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій Акціонерного товариства "Харківобленерго" у кількості 76436201 акцій, що становить 29,7950% акцій у статутному капіталі емітента, який укладений 21.12.2020 між продавцем Інтер Гроус Інвестментс Лімітед та покупцем Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД. Судові витрати, в тому числі судовий збір позивач за зустрічним позовом просить суд покласти на відповідача на зустрічним позовом.
		В судовому засіданні 02.11.2021 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про подальший розгляд справи з урахуванням заяви про уточнення зустрічних позовних вимог.
		Хід розгляду справи викладений у попередніх ухвалах суду.
		Представник позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) позовні вимоги підтримує повністю з підстав викладених у первісному позові, в задоволенні зустрічного позову просить суд відмовити повністю з підстав викладених ним у відзиві на зустрічний позов та інших заявах по суті спору.
		Представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) проти первісних позовних вимог заперечує в повному обсязі, в його задоволенні просить суд відмовити, зустрічні позовні вимоги підтримує повністю з підстав викладених у зустрічному позові, та інших заявах по суті спору.
		З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників справи, суд встановив наступне.
		Предметом первісного позову у справі є вимога акціонера про визнання недійсним рішення засідання Наглядової ради та рішення річних Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Харківобленерго".
		Предметом зустрічної позовної заяви є визнання недійсним договору купівлі  продажу цінних паперів, за яким позивач набув корпоративні права в Акціонерному товаристві "Харківобленерго". Таким чином, задоволення зустрічного позову може призвести до відсутності у позивача за первісним позовом корпоративних прав в Акціонерному товаристві "Харківобленерго" що, в свою чергу, призведе до відсутності в нього права на пред`явлення відповідного первісного позову до суду.
		Враховуючи викладене суд вважає за доцільне з початку розглянути зустрічний позов та надати за ним правову оцінку встановленим судом обставинам.
		Акціонерне товариство «Харківобленерго» є публічним акціонерним товариством, мажоритарним акціонером якого є Держава Україна, якій належить 166754183 штук простих іменних акцій Товариства, що становить 65,001% від статутного капіталу.
		21.12.2020 між ІНТЕР ГРОУС ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД (далі продавець) та Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД (далі покупець) укладено договір купівлі-продажу акцій АТ «Харківобленерго» (далі договір), за яким продавець продає та зобов`язується передати покупцю, а покупець купує та зобов`язується заплатити за цінні папери АТ «Харківобленерго» у кількості 76436210, що складає відсоток у статутному капіталі емітента - 29,794957%. 
		Сторони обумовили у п. 2.6 договору, що право власності на акції переходить до покупця з моменту зарахування акцій на рахунок в цінних паперах покупця.
		Зарахування акцій на рахунок в цінних паперах покупця відбувається лише за умови отримання покупцем попереднього дозволу Антимонопольного комітету України (далі АМКУ) на концентрацію (п. 2. 5 договору).
		28.01.2021 АМКУ прийняв рішення № 51-р, яким надав дозвіл Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД на придбання акцій, що забезпечує перевищення 25% голосів у вищому органі управління АТ «Харківобленерго».
		24.02.2021 акції були зараховані на рахунок в цінних паперах покупця (Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД), в результаті чого відбувся перехід права власності на акції АТ «Харківобленерго» від продавця до Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД, що підтверджується копіями виписок ТОВ «Стандарт» про стан рахунку в цінних паперах, станом на 24.02.2021 та станом на 24.05.2021.
		16.07.2021 між продавцем та покупцем (Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД) укладено додаткову угоду, якою було внесено зміни до п. 2.5 спірного договору купівлі-продажу акцій, за умовами якої сторони погодили, що продаж та передача акцій у розмірі 29,794957% (предмет спірного договору) здійснюється двома пакетами: пакет акції І  у кількості 64109444 штук, що складає 24,99% у статутному капіталі емітента (далі пакет акцій І)  за умовами отримання ціни продажу відповідного пакету акцій, пакет акцій ІІ  у кількості 12326766 штук, що складає 4,805% у статутному капіталі емітента (далі пакет акцій ІІ)  за умови отримання ціни продажу відповідного пакету акцій та протягом 3 робочих днів після отримання покупцем відповідного дозволу АМКУ на концентрацію.
		Суд звертає увагу, що відповідна деталізація умов договору в частині переходу права власності на акції, продаж яких становить предмет спірного договору, відбулася після того, як його сторонами повністю були виконані їх договірні зобов`язання (в тому числі й отримання покупцем відповідного дозволу АМКУ на концентрацію) та покупець (Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД) отримав право власності на відповідні акції, в той же час, суд не вбачає ніяких порушень законодавства укладенням відповідної додаткової угоди, оскільки сам предмет договору не був змінений, а сторонами лише були впорядковані їх договірні взаємовідносини.
		Оскільки відповідно дост.ст. 6, 627Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а за приписами ч. 3 ст. 621 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли навіть до його укладення, а також враховуючи те, що позивач за зустрічним позовом, заперечуючи проти можливості сторін укласти відповідну угоду, не навів норму права, яку б відповідний правочин порушував, суд не приймає заперечення АТ «Харківобленерго» в частині не можливості сторін укласти даний правочин.
		22.07.2021 АМКУ прийняв рішення № 436-р, яким скасував раніше надане ним рішення № 51-р про надання дозволу на концентрацію Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД.
		01.08.2021 між продавцем та Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД укладено додаткову угоду до спірного договору купівлі-продажу акцій, відповідно до умов якої, приймаючи до уваги факт скасування 22.07.2021 АМКУ раніше виданого ним дозволу на концентрацію, сторони домовились про повернення продавцю пакету акцій ІІ до 31.08.2021 (п. 2 даної угоди).
		Суд звертає увагу, що предмет спірного договору залишився незмінним (продаж пакету акцій у кількості 76436210, що складає відсоток у статутному капіталі емітента - 29,794957% ), однак сторони погодили (п. 4 додаткової угоди до спірного договору від 01.08.2021), що відповідна передача (повернення) покупцю (Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД) пакету акцій ІІ може бути здійснена на підставі додаткових угод між сторонами за умови отримання покупцем відповідного дозволу АМКУ на концентрацію або оскарження рішення АМКУ № 436-р від 22.07.2021.
		Факт повернення відповідачем за зустрічним позовом (Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД) пакету акцій ІІ на рахунок в цінних паперах продавця підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах, станом на 31.08.2021.
		Позивач за первісним позовом вважає договір купівлі-продажу акцій недійсним, оскільки він був укладений за відсутності відповідного дозволу АМКУ на концентрацію. Як вважає позивач за первісним позовом, оскільки рішення АМКУ № 51-р про надання дозволу на концентрацію Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД було в подальшому скасовано рішенням АМКУ від 22.07.2021 № 436-р, то первісне рішення АМКУ на концентрацію № 51-р втратило чинність з моменту його видання, а не з моменту його скасування, як вважає відповідач за первісним позовом.
		Правовою підставою зустрічного позову позивач визначає порушення спірним договором ст. 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ч. 1 ст. 227, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, а також загальні підстави відповідно до ч.1 ст. 203, ч. 1 та ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України.
		Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).
		Таким чином, для визнання правочину недійсним закон вимагає наявності відповідних правових підстав саме на момент (в момент) вчинення відповідного правочину.
		Положеннями ст. 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено випадки, в яких необхідне отримання дозволу на концентрацію суб`єктів господарювання. 
		Концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього одержання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, якщо: сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 30 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, при цьому вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 4 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, у кожного; або сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів в Україні суб`єкта господарювання, щодо якого набувається контроль, або суб`єкта, активи, частки (акції, паї) якого набуваються у власність чи одержуються в управління і користування, або хоча б одного із засновників створюваного суб`єкта господарювання, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік перевищує суму, еквівалентну 8 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому обсяг реалізації товарів хоча б одного іншого учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 150 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
		Концентрація, яка потребує дозволу відповідно до частини першої цієї статті, забороняється до надання дозволу на її здійснення. До надання такого дозволу учасники концентрації зобов`язані утримуватися від дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції та неможливості відновлення початкового стану (ч. 5 ст. 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
		Як вже було встановлено судом, на момент вчинення спірного правочину відповідний дозвіл на концентрацію Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД був отриманий та майже через пів року АМКУ прийняв рішення № 436-р, яким скасував раніше наданий ним дозвіл.
		Визначаючи момент, з якого рішення АМКУ на концентрацію, яке в подальшому скасовується цим органом, вважається нечинним, суд керується наступним.
		За своєю правовою природою рішення АМКУ є актом індивідуальної дії. 
		Із аналізу чинного законодавства судом вбачається, що питання зворотної дії у часі рішень АМКУ, як і взагалі актів індивідуальної дії, не врегульовані на законодавчому рівні.
		Відповідно до ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
		При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. За приписами ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України). 
		Конституційний Суд України у своєму рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 констатував, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
		Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України у справі від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 міститься наступний висновок «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі».
		Принцип правової визначеності, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави (в тому числі й акт індивідуальної дії), повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля, а неприпустимість зворотної дії в часі відповідних актів держави суд вважає однією із невід`ємних складових принципу правової визначеності. 
		Враховуючи викладене, керуючись принципом верховенства права, суд вважає неприпустимою зворотну дію в часі рішення АМКУ від 22.07.2021 № 436-р, яким було скасовано раніше прийняте ним рішення про надання дозволу на концентрацію та на момент прийняття якого попереднє рішення вже вичерпало свою дію, оскільки відповідні правовідносини сторін відбулися. 
		Крім того, керуючись відповідним принципом верховенства права та ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин, як аналогію закону, ст. 58 Конституції Украйни, відповідно до положень якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Суд погоджується з правовою позицією відповідача за зустрічною позовною заявою про неможливість застосування до спірних правовідносин у якості аналогії закону норм Кодексу адміністративного судочинства, оскільки правові норми відповідного акту є нормами процесуального, а не матеріального права. Крім того, саме правовідносини, що підпадають під дію ст. 58 Конституції Украйни, суд вважає найбільш подібними до спірних.
		На підставі викладеного суд дійшов висновку, що на момент вчинення спірного правочину був наявний дозвіл АМКУ на концентрацію Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД, а рішення АМКУ від 22.07.2021 № 436-р. набрало чинності саме з моменту його прийняття.
		Крім того, щодо правових підстав визнання недійним спірного договору, які визначив позивач у зустрічному позові, суд вважає за необхідне зазначити наступне. 
		Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).
		Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України).
		Таким чином, для визнання правочину недійним з підстав, передбачених ст.215 та ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст відповідного правочину повинен суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Крім того, така невідповідність повинна існувати саме на момент укладення спірного правочину.
		По-перше, як вже було встановлено судом, на момент укладення спірного правочину, АМКУ надав відповідний дозвіл на здійснення концентрації та, відповідно, на укладення даного правочину, що виключає суперечність його вимогам ст. 215 та ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України та Закону України «Про захист економічної конкуренції».
		По-друге, оскільки відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції» сферою його застосування є відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією, то відповідний нормативно-правовий акт не може бути віднесений до актів цивільного законодавства, а тому навіть невідповідність спірного правочину вимогам даного закону не може бути правовою підставою для визнання його недійним на підставі ст. 215 та ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України.
		Щодо правових підстав визнання спірного договору недійсним відповідно до ст. 227 Цивільного кодексу України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		За приписами ч. 1 ст. 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
		Слід відзначити, що дана стаття не містить визначення того, що вважається відповідним дозволом (ліцензією), а виходячи із системного тлумачення норм права суд доходить наступного висновку. 
		Частиною 3 ст. 91 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
		Таким чином, відповідний кодекс під спеціальним дозволом (ліцензією) розуміє саме документ, який надає юридичній особі право на здійснення окремих видів діяльності.
		Коло видів діяльності, на здійснення яких необхідно отримати ліцензії, визначається Законом України "Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності", Господарським кодексом України, а також іншими законами (Закон України "Про Національний банк України", "Про страхування", "Про нафту і газ" тощо).
		Згідно із ст. 1 Закону України "Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності" та частиною 3 ст. 14 Господарський кодекс України ліцензією є документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов.
		Положеннями ст. 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено випадки, в яких необхідне отримання дозволу на концентрацію суб`єктів господарювання. 
		Отже ліцензія, як спеціальний дозвіл, і дозвіл на здійснення концентрації, є різними документами, перший із яких надає особі право на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності, а другий  на здійснення концентрації суб`єктами господарської діяльності в сфері захисту економічної конкуренції.
		Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскільки ст.227 Цивільного кодексу України передбачає можливість визнання судом недійсним правочину, вчиненого без такого дозволу як ліцензії, тому її положення не поширюються на правовідносини із вчинення правочинів, щодо яких необхідно мати інші дозволи, зокрема дозвіл на здійснення концентрації.
		Також, суд вважає відсутніми правові підстави для визнання спірного договору недійсним відповідно до ч. 3 ст.228 Цивільного кодексу України як такого, що не відповідає інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, виходячи із наступного.
		У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч. 3 ст.228 Цивільного кодексу України).
		Таким чином, виходячи із положень ч. 3 ст.228 Цивільного кодексу України, обов`язковою умовою визнання недійсним правочину із підстав його не відповідності інтересам держави і суспільства є вчинення відповідного правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при наявності відповідного умислу, хоча б в однієї із сторін спірного правочину.
		Позивач за зустрічним позов не довів суду наявності відповідних обставин.
		Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову.
		Розглянувши первісний позов суд встановив наступне.
		23.03.2021 на засіданні Наглядової ради Акціонерного товариства Харківобленерго за участю Членів Наглядової ради ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 були прийнятті рішення, оформлені Протоколом Наглядової ради № 5/2021 від 23.03.2021 з наступних питань:
		- щодо внесення на розгляд річних Загальних зборів Товариства питання щодо продажу акцій АТ Харківобленерго, викуплених товариством відповідно до ст.68 Закону України Про акціонерні товариства та набутих іншим чином;
		- щодо внесення на розгляд річних Загальних зборів Товариства питання № 11 Обрання зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) Товариства та проект рішення з такого питання; 
		- прийняття рішення про дистанційне проведення річних Загальних зборів Товариства, визначення дати проведення та затвердження їх проекту порядку денного;
		- визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про дистанційне проведення річних Загальних зборів Товариства, які відбудуться 28.04.2021;
		- визначення дати складення переліку акціонерів, які мають право на участь у дистанційних річних Загальних зборах Товариства, які відбудуться 28.04.2021;
		- про обрання членів реєстраційної комісії для реєстрації акціонерів на дистанційних річних Загальних зборах Товариства, які відбудуться 28.04.2021;
		- обрання членів лічильної комісії дистанційних річних Загальних зборів Товариства, які відбудуться 28.04.2021 та прийняття рішення про припинення їх повноважень;
		- про обрання Голови та Секретаря дистанційних річних Загальних зборів Товариства, які відбудуться 28.04.2021;
		- про призначення осіб на взаємодію з публічним акціонерним товариством Національний депозитарій України при дистанційному проведенні річних Загальних зборів, які відбудуться 28.04.2021;
		- затвердження повідомлення про дистанційне проведення 28.04.2021 річних Загальних зборів Товариства та визначення способу його подання акціонерам;
		- затвердження форми і тексту бюлетенів з питань № 1-13, 15, 17-21 для голосування на дистанційних річних Загальних зборах Товариства, що відбудуться 28.04.2021;
		- прийняття рішення про обрання депозитарної установи, яка надаватиме АТ Харківобленерго додаткові депозитарні послуги із дистанційного проведення річних Загальних зборів, та затвердження умов договору, що укладатиметься з нею, встановлення розміру оплати її послуг; 
		- розгляд звітів Виконавчого органу за 2019 та 2020 роки, затвердження заходів за результатами їх розгляду.
		28.04.2021 на підставі рішення Наглядової ради Акціонерного товариства Харківобленерго, оформленого Протоколом № 5/2021, було проведено річні загальні збори акціонерів Акціонерного товариства Харківобленерго дистанційно.
		На загальних зборах Товариства були прийняті рішення щодо наступних питань порядку денного:
		1.Затвердження річного звіту Товариства за 2019 рік.
		2.Затвердження річного звіту Товариства за 2020 рік.
		3.Розгляд звітів Наглядової ради Товариства про роботу у 2019 та 2020 роках.
		4.Прийняття рішення за наслідками розгляду звітів Наглядової ради та Виконавчого органу про результати фінансово-господарської діяльності Товариства у 2019 та 2020 роках. Затвердження заходів за результатами розгляду звітів Наглядової ради.
		5.Розгляд висновків зовнішнього (незалежного) аудитора за 2019 та 2020 роки, затвердження заходів за результатами їх розгляду.
		6.Затвердження розміру річних дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2018 рік, у зв`язку з приведенням у відповідність до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 364 (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1015).
		7.Розподіл прибутку і збитків Товариства, отриманих за результатами діяльності Товариства у 2019 році, в тому числі затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності Товариства у 2019 році.
		8.Розподіл прибутку і збитків Товариства, отриманих за результатами діяльності Товариства у 2020 році, в тому числі затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності Товариства у 2020 році.
		9.Визначення основних напрямів діяльності Товариства па 2021 рік.
		10.Встановлення чітких цілей діяльності Товариства на 2022 рік.
		11.Обрання зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) Товариства.
		12.Затвердження Положення про Наглядову раду Товариства.
		13.Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства.
		14.Обрання членів Наглядової ради Товариства.
		15.Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами Наглядової ради Товариства. Обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.
		16.Обрання членів Ревізійної комісії Товариства.
		17.Щодо доцільності внесення змін до Положення про винагороду членів Наглядової ради Товариства та Положення про винагороду членів виконавчого органу Товариства.
		18.Внесення змін до Положення про винагороду членів Наглядової ради Товариства шляхом викладення його в новій редакції.
		19.Внесення змін до Положення про принципи формування Наглядової ради Товариства шляхом викладення його в новій редакції.
		20.Затвердження Звітів про винагороду членів Наглядової ради Товариства за 2019 та 2020 роки.
		21.Прийняття рішення щодо продажу акцій АТ Харківобленерго, викуплених товариством відповідно до статті 68 Закону України Про акціонерні товариства та набутих іншим чином.
		Позивач за первісним позовом вважає, що рішення Наглядової ради Акціонерного товариства Харківобленерго від 23.03.2021, оформлені Протоколом № 5/2021, а також рішення загальних зборів акціонерів АТ Харківобленерго від 28.04.2021, що оформлені Протоколом № 31 є неправомочними, незаконними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача за первісним позовом як акціонера Акціонерного товариства Харківобленерго, а тому підлягають визнанню недійсними, оскільки ОСОБА_6 , який є членом Наглядової ради Товариства відповідача за зустрічним позовом, як єдиний представник міноритарного акціонера Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД не був повідомлений про засідання Наглядової ради Товариства, призначене на 23.03.2021, та не був забезпечений матеріалами, необхідними для прийняття рішень порядку денного такого засідання Наглядової ради Товариства, що позбавило можливості виконувати свої обов`язки і користуватись відповідними правами членів наглядової ради (брати участь у прийнятті рішення, пропонувати внести додаткові питання до порядку денного, заперечувати з питань порядку денного, тощо).
		Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Як вже було встановлено судом, загальні збори акціонерів АТ "Харківобленерго" 23.03.2021 було скликано та проведено на підставі рішень наглядової ради АТ " Харківобленерго ", оформлених Протоколом №5/2021 від 23.03.2021.
		Згідно із частиною 1 статті 51 Закону України "Про акціонерні товариства", Наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.
		Відповідно до пункту 17.5. Статуту АТ " Харківобленерго ", Наглядова рада складається з 7 осіб, включаючи Голову Наглядової ради. 
		Відповідно до пункту 17.11.1. Статуту АТ "Харківобленерго" засідання Наглядової ради проводиться шляхом особистої участі членів Наглядової ради. Пунктом 17.11.2. Статуту передбачено, що Наглядова рада може приймати рішення шляхом проведення заочного голосування. Засідання Наглядової ради у формі заочного голосування проводиться за рішенням Голови Наглядової ради, а у випадку його відсутності  за рішенням Заступника Голови Наглядової ради. Пунктом 17.11.3. Статуту передбачено, що Наглядова рада може приймати рішення шляхом проведення голосування з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку. Засідання Наглядової ради з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку проводиться за рішенням Голови Наглядової ради, а у випадку його відсутності  за рішенням Заступника Голови Наглядової ради. Проведення засідання Наглядової ради з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку проводиться в порядку визначеному для очного засідання Наглядової ради.
		Відповідно до пункту 17.11.4. Статуту про засідання Наглядової ради, крім випадків проведення заочного голосування, кожен член Наглядової ради повідомляється письмовим повідомленням особисто не менше ніж за 3 (три) календарні дні до дати проведення відповідного засідання. У випадку згоди членів Наглядової ради, що разом становлять не менше половини від її загального складу, засідання Наглядової ради можуть проводитись без дотримання цього строку у будь-який час за умови попереднього повідомлення про це всіх членів Наглядової ради. У повідомленні вказується дата, час та місце проведення засідання Наглядової ради та порядок денний. До повідомлення може додаватись пояснювальна записка щодо питань, включених до порядку денного засідання Наглядової ради. До дати засідання повинні бути підготовлені та надані членам Наглядової ради всі необхідні документи та інформація, пов`язані з питаннями порядку денного засідання Наглядової ради. Члени Наглядової ради мають право запропонувати внести додаткові питання до порядку денного засідання Наглядової ради, яке оголошено та проводиться. Такі додаткові питання підлягають внесенню до порядку денного засідання Наглядової ради, якщо за включення таких додаткових питань проголосували всі присутні члени Наглядової ради.
		Пунктом 17.10.(1) Статуту визначено, що Секретар Наглядової ради за дорученням Голови Наглядової ради повідомляє всіх членів Наглядової ради про проведення чергових та позачергових засідань Наглядової ради, забезпечує надання їм важливої інформації та документів, які необхідні членам Наглядової ради для виконання своїх повноважень.
		З протоколу засідання наглядової ради № 5/2021 вбачається, що воно відбувалось очно, а тому до засідання наглядової ради АТ " Харківобленерго " від 23 березня 2021 року повинно застосовуватись положення пункту 17.11.4 Статуту, яким встановлена обов`язковість попереднього повідомлення членів наглядової ради про проведення очного засідання наглядової ради та необхідність надання документів та інформації, пов`язаних з питаннями порядку денного такого засідання.
		Виходячи з матеріалів справи судом вбачається, що членами наглядової ради АТ "Харківобленерго" станом на дату проведення засідання Наглядової ради від 23.03.2021 були: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що сторонами не заперечується. 
		Рішення на засіданні наглядової ради АТ «Харківобленерго» від 23.03.2021 приймались ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 . Член наглядової ради ОСОБА_6 був відсутній на засіданні наглядової ради від 23.03.2021 року та участь в голосуванні не брав.
		З матеріалів справи вбачається, що член наглядової ради ОСОБА_6 не був повідомлений про засідання наглядової ради товариства, призначене на 23.03.2021 року, і не був забезпечений документами та інформацією, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного такого засідання наглядової ради, що унеможливило участь ОСОБА_6 в засіданні наглядової ради АТ "Харківобленерго" від 23.03.2021 року. Зазначене також не спростовується відповідачем за первісним позовом.
		Недотримання АТ "Харківобленерго" положень Статуту, якими визначена процедура повідомлення членів наглядової ради про проведення засідання наглядової ради і надання документів та інформації, пов`язаних з питаннями порядку денного засідання наглядової ради, свідчить про порушення порядку скликання та проведення засідання наглядової ради АТ "Харківобленерго" від 23.03.2021 року.
		Згідно із запереченнями відповідача за первісним позовом, член наглядової ради ОСОБА_6 був представником іншого акціонера товариства  Компанії «Гаренсія Ентерпрайзіс Лімітед», а тому жодні права та охоронювані законом інтереси позивача за первісним позовом порушені не були. Суд не приймає відповідні доводи, оскільки представництво членом наглядової ради іншого акціонера не спростовує факт порушення АТ "Харківобленерго" порядку скликання та проведення засідання наглядової ради від 23.03.2021.
		Суд також звертає увагу на те, що 65,001% акцій АТ "Харківобленерго" належить державі Україна.
		Абзацом 2 частини 3 статті 1 Закону України "Про акціонерні товариства", передбачено, що управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.
		Преамбулою Закону України "Про управління об`єктами державної власності" передбачено, що правові основи управління об`єктами державної власності визначаються цим законом. Відповідно до частини 1 статті 3 Закону, об`єктами управління державної власності є корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій.
		Відповідно до частини 2 статті 112 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", до складу наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, включаються незалежні члени наглядової ради, кількість яких повинна становити більшість членів наглядової ради. Кандидатури осіб, які пропонуються суб`єктом управління об`єктами державної власності, що здійснює управління корпоративними правами держави в господарському товаристві, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до обрання членами наглядової ради господарського товариства, відбираються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а самі члени наглядової ради обираються згідно із Законом України "Про акціонерні товариства", іншими законами, що регулюють діяльність таких господарських товариств.
		06 січня 2018 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" № 2210-VIII від 16 листопада 2017 року, який вніс зміни в частину 4 статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства, відповідно до якої наглядова рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб.
		Пунктом 17.5. Статуту АТ "Харківобленерго" передбачено, що Наглядова рада складається з 7 осіб, включаючи Голову Наглядової ради. Наглядова рада має складатися не менш ніж на одну третину з Незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб (пп. 17.5.1 Статуту).
		Оскільки АТ "Харківобленерго" є акціонерним товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, суд приходить до висновку, що АТ "Харківобленерго" зобов`язано забезпечити у складі його наглядової ради незалежних членів (директорів). Дане зобов`язання передбачене також статутом АТ "Харківобленерго".
		Пунктом 17.6.4. Статуту АТ "Харківобленерго" передбачено, що незалежним директором може бути обрана фізична особа, яка відповідає вимогам статті 53-1 Закону України "Про акціонерні товариства".
		Відповідно до ст. 53-1 Закону України "Про акціонерні товариства", незалежний член наглядової ради (незалежний директор) - член наглядової ради, на якого відсутній будь-який вплив з боку інших осіб у процесі прийняття рішень під час виконання обов`язків незалежного директора. Зокрема, не може вважатися незалежним директором особа, якщо вона:
		1)входила протягом попередніх п`яти років до складу органів управління цього товариства та/або афілійованих з ним юридичних осіб;
		2)одержує та/або одержувала протягом попередніх трьох років від цього товариства та/або афілійованих з ним юридичних осіб додаткову винагороду в розмірі, що перевищує 5 відсотків сукупного річного доходу такої особи за кожний з таких років;
		3)володіє (прямо або опосередковано) 5 і більше відсотками статутного капіталу юридичної особи чи є посадовою особою або особою, яка здійснює управлінські функції в такій юридичній особі, а також є фізичною особою - підприємцем, яка протягом минулого року мала істотні ділові відносини з товариством та/або афілійованими з ним юридичними особами;
		4)є та/або була протягом попередніх трьох років незалежним аудитором цього товариства та/або афілійованих з ним юридичних осіб;
		5)є та/або була протягом попередніх трьох років працівником аудиторської фірми, яка протягом попередніх трьох років надавала аудиторські послуги цьому товариству та/або афілійованим з ним юридичним особам;
		6)є та/або була протягом попередніх трьох років працівником цього товариства та/або афілійованих з ним юридичних осіб;
		7)є акціонером - власником контрольного пакета акцій та/або є представником акціонера - власника контрольного пакета акцій цього товариства в будь-яких цивільних відносинах;
		8)була сукупно більш як 12 років членом наглядової ради цього товариства;
		9)є близькою особою осіб, зазначених у пунктах 1-8 цієї частини;
		10)не відповідає додатковим критеріям, встановленим статутом або іншими внутрішніми документами товариства.
		Частиною 3 статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що до складу наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси (далі - представники акціонерів), та/або незалежні директори. Аналогічна норма міститься в пункті 17.6.3. Статуту АТ "Харківобленерго".
		Відповідно до Протоколу № 21 про підсумки голосування на річних загальних зборах акціонерів АТ "Харківобленерго" від 19.04.2021, до складу наглядової ради було обрано 7 членів наглядової ради: Уманську О.П.  представника акціонера Товариства, юридичної особи  Компанії «ГАРЕНСІА ЕНТЕРПРАЙЗІЗ ЛІМІТЕД», ОСОБА_7 - представника акціонера Товариства, юридичної особи  Компанії «ГАРЕНСІА ЕНТЕРПРАЙЗІЗ ЛІМІТЕД»; ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,  ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Лепявко І.М.  представників акціонера Товариства, юридичної особи Фонду державного майна України. Зазначене також підтверджується Річною звітністю емітента АТ "Харківобленерго" за 2020 рік.
		За таких умов, суд приходить до висновку, що діючі члени наглядової ради є представниками акціонерів АТ "Харківобленерго" та не є незалежними членами (директорами) наглядової ради в силу частини 3 статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" та пункту 17.6.1. Статуту АТ "Харківобленерго".
		Крім того, п`ять із семи діючих членів наглядової ради АТ "Харківобленерго" були обрані як представники акціонера - власника контрольного пакета акцій  Фонду державного майна України, а тому такі члени наглядової ради не можуть бути незалежними членами (директорами) наглядової ради АТ "Харківобленерго" в силу пункту 8 статті 53-1 Закону України "Про акціонерні товариства".
		Суд також звертає увагу, що законом передбачена спеціальна процедура відбору кандидатів незалежних членів наглядової ради. Так, відповідно до частини 2 статті 112 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", кандидатури осіб, які пропонуються суб`єктом управління об`єктами державної власності, що здійснює управління корпоративними правами держави в господарському товаристві, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до обрання членами наглядової ради господарського товариства, відбираються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а самі члени наглядової ради обираються згідно із Законом України "Про акціонерні товариства", іншими законами, що регулюють діяльність таких господарських товариств.
		Обрання незалежних членів наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі відбувається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання управління державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі" № 142 від 10 березня 2017 року та згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки" № 777 від 03 вересня 2008 року.
		Відповідачем за первісним позовом не було спростовано той факт, що члени діючого складу наглядової ради АТ "Харківобленерго" не проходили спеціальну процедуру відбору кандидатів незалежних членів, яка передбачена законодавством України. Довід відповідача за первісним позовом, що процедура відбору кандидатів незалежних членів (директорів) наглядової ради потребує значного часу не може бути виправданням ним порушення положень закону та статуту.
		Наявність встановленої законом спеціальної процедури відбору кандидатів незалежних членів наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі також спростовує довід відповідача за первісним позовом щодо існування презумпції незалежності членів (директорів) та необхідності застосування способу захисту цивільного права, передбаченого частиною 2 статті 53-1 Закону України "Про акціонерні товариства".
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що станом на дату проведення засідання наглядової ради 23.03.2021 склад наглядової ради АТ «Харківобленерго» не був приведений у відповідність до норм чинного законодавства та вимог Статуту Товариства.
		Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" № 2210-VIII від 16 листопада 2017 року пунктом 21 його Прикінцевих та перехідних положень зобов`язав акціонерні товариства протягом року з дня набрання чинності цим Законом забезпечити приведення складу наглядової ради та її комітетів, а також інших органів управління у відповідність із вимогами цього Закону. 
		Отже, АТ «Харківобленерго» було зобов`язано забезпечити приведення складу наглядової ради у відповідність із вимогами частини 4 статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" до 06 січня 2019 року. З обставин справи вбачається, що АТ «Харківобленерго» не виконало своїх зобов`язань у встановлений законом строк.
		Згідно із абз.3 ч. 1 1 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства", якщо у встановлений строк загальними зборами не прийнятті рішення, передбачені пунктами 17, 18 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства", повноваження членів наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення загальних зборів.
		Пунктами 17, 18 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" визначена виключна компетенція загальних зборів на обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради; прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради, за винятком випадків, встановлених цим Законом.
		З обставин справи вбачається, що до 06 січня 2019 року АТ «Харківобленерго» не забезпечило приведення складу наглядової ради у відповідність із вимогами частини 4 статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства", не було прийнято рішення щодо припинення повноважень членів наглядової ради, обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що 06.01.2019 року повноваження членів наглядової ради АТ «Харківобленерго» припинились, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення загальних зборів.
		У своєму запереченні представник відповідача за первісним позовом вказує, що наглядова рада АТ «Харківобленерго» припинила свої повноваження лише 28.04.2021 року в силу пунктів 10 та 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства", на підтвердження чого зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства", тимчасово, у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), норми статті 32 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо строків проведення річних загальних зборів акціонерів не застосовуються у 2020 році. При цьому проведення загальних зборів акціонерів у 2020 році в строки, встановлені цим Законом під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не є порушенням цього Закону. Річні загальні збори акціонерів за результатами 2019 фінансового року мають бути проведені у строк не пізніше трьох місяців після дати завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). У разі якщо в силу дії обмежувальних заходів у зв`язку з дією карантину на території України неможливим є проведення загальних зборів акціонерів в порядку, встановленому цим Законом, загальні збори акціонерів можуть бути проведені дистанційно в порядку та строки, визначені тимчасовим порядком дистанційного проведення загальних зборів, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
		Пунктом 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" було встановлено, що у разі завершення строку повноважень членів наглядових рад акціонерних товариств у 2020 році повноваження таких членів наглядових рад продовжуються в повному обсязі до дати проведення загальних зборів акціонерів у порядку, встановленому пунктом 10 цього розділу.
		Суд звертає увагу, що Розділ XVII (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про акціонерні товариства" був доповнений пунктами 10 та 11 Законом №540-IX від 30.03.2020 року, який набрав чинності 02.04.2020. Водночас, повноваження членів наглядової ради АТ «Харківобленерго» припинились (крім повноважень з підготовки, скликання і проведення загальних зборів) 06.01.2019, до прийняття та набрання чинності Законом № 540-IX від 30.03.2020.
		Зважаючи на зазначене, суд вважає помилковим довід відповідача щодо припинення повноважень членів наглядової ради АТ «Харківобленерго» 28.04.2021 в силу ст. 53 та пунктів 10 та 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки ці норми не можуть бути застосовані до даних правовідносин.
		Частиною 5 статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, якщо кількість членів наглядової ради, повноваження яких дійсні, становитиме половину або менше половини її обраного відповідно до вимог закону загальними зборами товариства кількісного складу, наглядова рада не може приймати рішення, крім рішень з питань скликання загальних зборів акціонерного товариства для обрання решти членів наглядової ради, а в разі обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування - для обрання всього складу наглядової ради, а саме питань, зазначених у підпунктах 2, 3, 12 та 15 частини другої цієї статті.
		Згідно із пунктом 17.7.6. Статуту АТ «Харківобленерго», якщо кількість членів Наглядової ради, повноваження яких дійсні, становить менше половини її кількісного складу, обраного відповідно до вимог закону Загальними зборами, Товариство протягом трьох місяців має скликати позачергові Загальні збори для обрання всього складу Наглядової ради. Якщо кількість членів Наглядової ради, повноваження яких дійсні, становитиме половину або менше половини її обраного відповідно до вимог закону Загальними зборами кількісного складу, Наглядова рада не може приймати рішення, крім рішень з питань скликання Загальних зборів для обрання всього складу Наглядової ради.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що у зв`язку з не приведенням складу наглядової ради АТ «Харківобленерго» у відповідність з законодавством України та статутом АТ «Харківобленерго» у визначений законом строк, така наглядова рада припинила свої повноваження 06.01.2019 та не могла приймати рішення, крім рішень з питань скликання загальних зборів для обрання всього складу наглядової ради. Отже, рішення засідання наглядової ради АТ «Харківобленерго» від23.03.2021, які не стосуються скликання загальних зборів, були прийняті неправомочною наглядовою радою. Інші рішення наглядової ради, які стосувались скликання загальних зборів (затвердження порядку денного, затвердження форми і тексту бюлетенів, тощо) було прийнято наглядовою радою без дотримання обмежень щодо питань, які могли бути винесені на розгляд загальних зборів  виключно щодо обрання всього складу наглядової ради.
		Учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов`язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України. 
		Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство. А тому заперечення відповідача за первісним позовом про не можливість обрання відповідного способу захисту суд вважає помилковими.
		При вирішенні спорів, пов`язаних з порядком скликання і роботи наглядової ради товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства. У випадку їх неврегульованості в установчих документах застосовується аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення загальних зборів товариства (обов`язковість повідомлення усіх членів наглядової ради про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення).
		У зв`язку з порушенням процедури скликання та проведення засідання наглядової ради АТ «Харківобленерго» від 23.03.2021, а також у зв`язку з неправомочністю наглядової ради приймати рішення, окрім як з питань скликання загальних зборів для обрання всього складу наглядової ради, та недотримання такою наглядовою радою обмежень щодо питань, які могли бути винесені на розгляд загальних зборів, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання недійсними з моменту прийняття усіх рішень засідання наглядової ради АТ «Харківобленерго» від 23.03.2021, оформлених Протоколом від 23.03.2021 року №5/2021.
		Що стосується визнання недійсними рішень загальних зборів АТ «Харківобленерго» від 28.04.2021, оформлених Протоколом №31, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Загальні збори АТ «Харківобленерго» від 28.04.2021 було скликано та проведено на підставі рішень засідання наглядової ради АТ «Харківобленерго» від 23.03.2021, які суд вважає недійсними з моменту прийняття, що свідчить про порушення процедури скликання та проведення загальних зборів АТ «Харківобленерго» від 28.04.2021 року.
		Також, суд звертає увагу, що наглядовою радою АТ «Харківобленерго» було включено до порядку денного загальних зборів від 28.04.2021 питання, які не могли бути нею включені в силу її неправомочності, окрім питання щодо обрання всього складу наглядової ради.
		Відповідно, Загальними зборами АТ «Харківобленерго» 28.04.2021 було розглянуто і прийнято рішення з питань, які не могли бути включені до порядку денного, окрім питання щодо обрання всього складу наглядової ради.
		Відповідно до частини 10 статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства", загальні збори не можуть приймати рішення з питань, не включених до порядку денного, крім питань зміни черговості розгляду питань порядку денного та оголошення перерви у ході загальних зборів до наступного дня. Аналогічне положення передбачене пунктом 16.15 Статуту АТ «Харківобленерго».
		Підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи може бути невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів.
		Суд вважає за необхідне відзначити, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Однак, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства.
		У зв`язку з тим, що загальні збори АТ «Харківобленерго» від 28.04.2021 були скликані неправомочною наглядовою радою, такими загальними зборами були прийняті рішення з питань, які не могли бути включені до порядку денного, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання недійсними з моменту прийняття рішень річних загальних зборів акціонерів АТ «Харківобленерго» від28.04.2021, оформлених Протоколом №31.
		Суд також погоджується з доводами представника позивача за первісним позовом, що недотримання АТ «Харківобленерго» в особі його органів управління положень статуту є порушенням корпоративних прав СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД як акціонера на управління АТ «Харківобленерго», оскільки встановлені законом та статутом вимоги до порядку скликання і проведення засідань наглядової ради та загальних зборів акціонерів товариства мають завдання забезпечити власникам акцій реальну можливість реалізувати своє право впливати на діяльність товариства, зокрема через вищий орган управління - загальні збори.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що тривале не включення в склад наглядової ради незалежних членів і, як наслідок, її неправомочність, прийняття такою наглядовою радою рішень з питань, які не могли нею прийматись, включення до порядку денного питань, які не могли бути нею включені, порушення процедури скликання наглядової ради від 23.03.2021 та загальних зборів від 28.04.2021, прийняття такими загальними зборами рішень з питань, які не могли бути включені до порядку денного, свідчать про те, що, прийняттям органами управління АТ «Харківобленерго» оспорюваних рішень було порушено корпоративні права СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД на управління АТ «Харківобленерго».
		Згідно із ст. 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
		Згідно з частиною 6 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.
		Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову суд відмовляє з підстав його необґрунтованості.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача за первісним позовом покладається судовий збір у розмірі 4540,00 грн.
		Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем за первісним позовом на професійну правничу допомогу, суд керується наступним.
		Позивачем за первісним позовом надано суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи.
		Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).
		Позивач за первісним позовом до судових дебатів звернувся до суду з відповідною заявою, в якій зазначив, що докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
		За таких обставин, питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу буде вирішено судом після надання відповідних доказів згідно із ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Первісний позов задовольнити повністю.
		Визнати недійсними з моменту прийняття рішення засідання Наглядової ради Акціонерного товариства "Харківобленерго" від 23.03.2021, оформлені Протоколом від 23.03.2021 № 5/2021.
		Визнати недійсними з моменту прийняття рішення річних Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Харківобленерго" від 28.04.2021, що оформлені протоколом № 31.
		Стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД (Лімасол, Кіпр) (Зінас Кантер енд Орігенус, 3035, Лімасол, Кіпр, код 303560)  4540,00грн судового збору. 
		В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду або через господарський суд Харківської області. 
		Повне рішення складено "03" грудня 2021 р. 
		 
		СуддяТ.А. Лавренюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...