Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/14888/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2021. Зареєстровано: 07.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.12.2021.
Дата набрання законної сили: 22.06.2022
Результат оскарження 22.06.2022 Апеляційний суд міста Києва: відмовлено у відкритті провадження
Номер судового провадження: 1-кп/754/342/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017100030009471

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Номер провадження 1-кп/754/342/21 
		Справа№754/14888/17
		Вирок 
		Іменем України
		 
		    02 грудня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого -         судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів -          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши у закритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017100030009471 від 18.07.2017 року відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українки, громадянки України, незаміжньої, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, -
		обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 303 КК України, -
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Дружби Ямпільського району Сумської області, українки, громадянки України, незаміжньої, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, -
		обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 303 КК України, -
		за участю сторони обвинувачення:        - прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		ОСОБА_8 , 
		за участю сторони захисту:             - обвинуваченої ОСОБА_5 , 
		   - захисника ОСОБА_9 , 
		   - обвинуваченої ОСОБА_10 ,
		   - захисника ОСОБА_11 , -
		за участю потерпілої:            - ОСОБА_12 ,
		представника потерпілої:            - ОСОБА_13 , - 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		В судовому засіданні встановлено, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою вчинили втягнення та примушення особи до заняття проституцією з використанням обману, із застосуванням насильства, вчинене щодо неповнолітньої ОСОБА_12 та незаконно позбавили її волі, за таких обставин.
		Так, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб маючи умисел на втягнення та примушення неповнолітньої в заняття проституцією, у невстановлений судом час, через соціальну мережу Інтернет «ВКонтакті», написавши смс-повідомлення познайомились з неповнолітньою ОСОБА_12 .
		Реалізуючи свої злочинні дії направленні на втягнення потерпілої ОСОБА_12 до заняття проституцією, під вигаданим приводом роботи нянею, при цьому не маючи наміру виконувати обіцяне, тобто шляхом обману, запросили неповнолітню ОСОБА_12 приїхати у місто Київ з метою працевлаштування. Не підозрюючи про дійсні наміри ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_12 13.07.2017 року приблизно о 18 годині 00 хвилин прибула до міста Києва у квартиру АДРЕСА_4 , де проживали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які, достовірно знаючи про її вік, запропонували неповнолітній ОСОБА_12 спробувати себе у наданні інтимних послуг, на що остання відмовилась. 
		Продовжуючи свої злочинні дії направлені на примушення потерпілої ОСОБА_12 до заняття проституцією, незважаючи на отриману її відмову, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у період часу з 13.07.2017 року до 18.07.2017 року застосовуючи систематично фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні кожною ударів по обличчю та тілу, а саме нанесенню не менше 6 ударів, примусили неповнолітню ОСОБА_12 надавати незнайомим чоловікам сексуальні послуги на території міста Києва, за що отримували грошову винагороду в сумі від 2000 до 4000 гривень. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , неповнолітній потерпілій ОСОБА_12 були заподіяні тілесні ушкодження, а саме садна на правій щічній ділянці, передній поверхні шиї зліва у верхній третині, передній поверхні обох колінних суглобів та правої гомілки у верхній третині; синець на тильній поверхні правого передпліччя в середній третині, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Крім цього, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 18.07.2017 року приблизно о 12.00 год. перебуваючи у квартирі АДРЕСА_4 , діючи за попередньою змовою між собою, маючи умисел на незаконне позбавлення волі потерпілої ОСОБА_12 , усвідомлюючи, що потерпіла ОСОБА_12 не бажає перебувати у приміщені вищевказаної квартири, діючи всупереч її волі, відібравши ключі, зачинили ОСОБА_12 у квартирі АДРЕСА_4 , тим самим позбавили її можливості самовільно залишити приміщення квартири, та з місця вчинення злочину зникли. В подальшому, потерпіла ОСОБА_12 18.07.2017 року о 18.00 год. була звільнена працівниками поліції.
		Дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,кожної,кваліфіковані зач.3ст.303КК України,як втягненнята примушеннядо заняттяпроституцією звикористанням обману,із застосуваннямнасильства,за попередньоюзмовою групоюосіб,вчинене щодонеповнолітньої особи,а також за ч. 2 ст. 146 КК України, як незаконне позбавлення волі, за попередньою змовою групою осіб.
		Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні інкримінований їй злочинів не визнала та зазначила, що жодних дій по втягненню та примушенню неповнолітньої ОСОБА_12 до заняття проституцією, із застосуванням насильства та незаконного її позбавлення волі вона не вчиняла. Обвинувачена суду показала, що приблизно у 2016 році вона приїхала до м. Києва, недовгий час проживала з батьками, потім стала жити одна на зйомній квартирі. З ОСОБА_5 познайомилась у торгівельному центрі. Приблизно у березні 2017 року вона познайомилась з ОСОБА_14 у нічному клубі. 13.07.2017 року їй зателефонувала ОСОБА_15 і сказала до їде до Києва, вона назвала їй адресу: АДРЕСА_2 . Того ж дня, вона проводжала тітку, удень викликала таксі та познайомилась з водієм ОСОБА_16 . ОСОБА_15 приїхала до них сама, після цього вони гуляли. Увечері ОСОБА_15 сказала, що їй немає де ночувати, тому залишилась у їх квартирі, а потім і у наступні дні. Проблеми почалися у останні дні, їй (обвинуваченій) телефонував якийсь чоловік, вимагав повернути барсетку та гроші. ОСОБА_15 поводила себе неадекватно. Вони із ОСОБА_5 злякались та вирішили переїхати. 18.07.2017 року приблизно о 12 годині 00 хвилин вони залишили квартиру, ОСОБА_15 залишилась у квартирі на ОСОБА_17 сама. Однак, вони не змогли домовитись про житло, коли повертались, їх затримала поліція. Також обвинувачена суду показала, що ОСОБА_15 знала, що вони поїхали шукати нову квартиру. Вони сказали їй, що вони її із собою не беруть, ОСОБА_15 сама замкнула за ними двері, двері замикались і ззовні із середини. Господиня квартири залишила їм 2 комплекти ключів, другий комплект був у неї. 18 числа вони дуже довго були відсутні, точно не пам`ятає. Як 18.07.2017 року у машині таксі опинились телефон і свідоцтво ОСОБА_18 , їй невідомо. Скільки ОСОБА_19 років, вони не питали. ОСОБА_15 жалілась їм про нещасне кохання, казала, що зустрічалась із хлопцем, але довго не могла завагітніти. ОСОБА_15 була з ними з 13 по 18 липня, у цей час телефонувала комусь по телефону. До 18-го числа ОСОБА_15 ключами від квартири не користувалась, так як з нею постійно хтось зі них був. 18-го ОСОБА_15 була п`яна, вони просили її їхати додому, але вона не слухала, із собою вони її не стали брати. Свідоцтво про народження ОСОБА_19 вона не бачила, конфліктів між ними не було. У період часу з 14 по 17 число ОСОБА_15 майже не була вдома, з`являлась лише переночувати, поясняла, що зустрічається з подругами. Прайс послуг вона не писала, побачила його перший раз у відділені поліції, проституцією не займалась. Зранку 17 числа вони з ОСОБА_5 повернулись додому, ОСОБА_15 уже була вдома, спала. Коли і з ким водна пила не знає, у неї була із собою бутилка. 
		Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні інкримінований їй злочинів не визнала, вказала що жодних дій по втягненню та примушенню неповнолітньої ОСОБА_12 до заняття проституцією, із застосуванням насильства та незаконно її позбавлення волі вона не вчиняла. Вказала, що вона навчалась у Транспортному національному університеті та проживала у гуртожитку. 23.06.2017 року захистила диплом. 13.07.2017 року вона була вдома у квартирі АДРЕСА_4 , готувалась до вступу. Увечері цього дня ОСОБА_4 прийшла додому разом з раніше їй не знайомою ОСОБА_12 . ОСОБА_15 зосталась у них, причини вона не знає. Даша рідко була вдома, приїздила під вечір. 17-го числа до них почав телефонувати якийсь чоловік, погрожував. ОСОБА_15 розповіла, що викрала барсетку і він знає їх адресу. Вони злякались і почали пошуки іншої квартири. 18-го числа приблизно о 14-15 годині вони поїхали на зустріч з господинею нової квартири, однак зустріч не відбулась, вони поїхали назад, їх там затримали. Також обвинувачена показала суду, що у той час навчання, проживання, одяг їй забезпечували батьки. Із ОСОБА_20 вона познайомилась приблизно за 6 місяців до зазначених подій. Фізичну силу до ОСОБА_19 вони не застосовували. 16-го числа вони усі разом їздили на ринок «Троєщина». 16-го числа вони з ОСОБА_21 їздили до ОСОБА_22 , ОСОБА_4 залишала ОСОБА_19 ключі, повернулись вони 17-го, чим у цей час займалась ОСОБА_15 вона не знає. 18-го вона (обвинувачена ОСОБА_5 ) особисто забрала у ОСОБА_19 телефон, щоб вона нікому не дзвонила з приводу того, що відбувається. Водій таксі ОСОБА_16 лише 1 раз заходив до квартири - допомогти винести їх речі. Дашу вони не били. 16-го вона залишала свій комплект ключів на прохання ОСОБА_18 , залишила у прихожій. З ОСОБА_23 вона спілкувалась лише з побутових питань. Замок у вхідних дверях відчинявся з двох сторін. 18-го числа вони поїхали з квартири приблизно о 2-3 годині дня, повернулись приблизно о 9 годині вечора. Про крадіжку ОСОБА_23 речей у якогось чоловіка, вони дізнались уночі з 17-го на 18-те. 
		Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченими, встановлені судом обставини підтверджуються наступними дослідженими в суді доказами:
		-показами в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_12 , про те що, через мережу Інтернет її знайшли дівчата доглядати дитину. Вона хотіла підзаробити, поїхала до Києва, вони супроводжували її по телефону. Зустріла її ОСОБА_4 , вона була з таксистом. Завели до квартири, побили, відібрали речі і розпочалася пекло. Її нафарбували, сказали, щоб вона казала, що їй 18 , а не 15 років. Дівчата дали їй одяг і сказали, щоб одягла, вона відмовилась. Телефон давали тільки при них телефонувати мамі. Вона не їла, її поїли водою, наркотиками та алкоголем, давали порошок рожевого кольору щоб вона його нюхала. Били по голові, ногам. Бувало з нею їздила ОСОБА_20 , а бувало і у двох з ОСОБА_24 . Сама з таксистом вона ніколи не їздила. На ринок «Троєщина» вона не їздила, речей не купувала. ОСОБА_20 приставляла до горла ніж. Постійно з нею були двоє дівчат. Її возили кожну ніч, била її в основному ОСОБА_20 . Вона була в шоці, тому на вулиці не кликала на допомогу. Все це відбувалось 4 дні, на 5 день вони забрали речі, закрили її і сказали, що скоро повернуться. У неї буф телефон із номером оператора «Лайф», проте телефону неї забрали і він можливо їздив з таксистом. Після цих подій вона ні з ким із сусідів та знайомих не спілкувалась. У неї було свідоцтво дитини з багатодітної сім`ї, вона повідомила дівчатам, ще коли їхала до Києва, про те, що їй 15 років. Гроші від дівчат вона не отримувала. З таксистом вона спілкувалась лише 1 раз у квартирі.
		-додатковими показами потерпілої ОСОБА_12 , яка показала суду, що 13.07.2017 року з 18 години у неї були лише один номер телефону оператора «Лайф», телефон у неї потім забрали. Хто телефонував і приймав дзвінки їй невідомо. Телефоном давали користуватися дівчата при них, дзвонити мамі і 1 раз сестрі, скільки разів це було не пам`ятає. При цьому, дівчата були або поодинці або у двох. Номер телефону вона не блокувала, сам телефон вона отримала у райвідділку. До клієнтів вона їздила по різному, то з дівчатами, то з таксистом. 
		-показами у судовому засіданні свідка ОСОБА_25 , про те, що ОСОБА_12 є її донькою. Одного дня, це був четвер, уранці до неї підійшла донька і повідомила, що вона їде до Києва вирішити питання з житлом, бо хотіла поступати вчитись. Їй пообіцяли підробіток - доглядати за дитиною. Сказала, що подивиться і повернеться назад. По дорозі донька весь час їй дзвонила. Сказала, що чекає дівчат по житлу під магазином у ОСОБА_26 . Вечором відповіла, що «Все в порядку», потім « ОСОБА_27 мені дали поспати», потім трубку не брала. Згодом сказала, що їй зробили педикюр, зателефонувала у неділю, голос був млявий. У понеділок подзвонила, що місяць не буде виходити на зв`язок, дівчата беруть її на море. Трубку взяла нібито господиня, та подякувала за те, що ОСОБА_15 гарно доглядає за дитиною, сказала, що її навчать одягатися. Наступного дня їй зателефонували та повідомили, що її доньку врятували. ОСОБА_15 взяла слухавку та повідомила, що її врятували. Дашин телефон не був у мережі, вона написала « ОСОБА_15 ти де?», ніхто не відповідав. Вона втратила свідомість. На наступний день випадково включили новини і вона пробачила свою доньку. Коли забрали ОСОБА_28 , вона була набрякша, у неї була істерика, вона не могла спати вночі. Ці події відбувались приблизно у червні  липні 2017 року. Із собою ОСОБА_15 брала 3000 грн. та літній одяг у рюкзаку. Під час розмов телефон ОСОБА_19 швидко вимикався, вона навіть не встигала прощатися. З понеділка зв`язок зовсім пропав. Побачила її вже після двох тижнів, як її привезли додому, вона вказала, щоб її не розпитували, вона хоче все забути, розповіла, що її возили по притонах, саунах, один хотів порізати її розбитою пляшкою, бо вона не давалась. Таксист, що привозив ОСОБА_29 речі, сказав, що бачив раз як її били, не вступився, бо йому добре заплатили. ОСОБА_15 їй розповідала, що її били, закрили у квартирі, ґвалтували, возили усюди. Після цього ОСОБА_15 довго хворіла, її заразили папіломо-вірусом, на лікування пішло більше 60 тисяч гривень. Таксист потім привозив речі ОСОБА_19 , вони забирали речі з ОСОБА_30 , співмешканцем її старшої доньки, там було багато чужих телефонів, духів, ОСОБА_29 речей там не було. Він сказав, що щось у нього було вдома, якщо не заберуть речі, він їх викине. Потім повіз, забрав їх із собою. Шубу вона не забирала, вони шукали рюкзак, але його не було. Донька казала, що їй та її хлопцю поступали погрози від матері однієї із обвинувачених. У той час у свідка були номери «Київстар» та « ОСОБА_31 », номерів вона не пам`ятає. Потім ОСОБА_15 розповідала, що обвинувачені готували її для відправки до Туреччини, били її по всьому тілу у ванній кімнаті, приставляли ножа та змушували нюхати «Фен». Намагаючись врятуватись вона викидала папірці з вікна з проханням про допомогу. Комп`ютера у них немає. До того випадку ОСОБА_15 у ОСОБА_26 була лише у супроводі дорослих. У ОСОБА_26 жила старша сестра, в той день вона не змогла її зустріти. Понятий ОСОБА_32 був співмешканцем її старшої доньки, ОСОБА_15 жила у них поки 2 тижні йшло розслідування. З ОСОБА_29 телефону ніхто після їй не дзвонив. До вказаних подій ОСОБА_15 переписувалась із сином ОСОБА_33 - ОСОБА_34 .
		-показами у судовому засіданні свідка ОСОБА_35 , працівника поліції, про те, що у липні 2017 року вона чергувала з ОСОБА_36 , поступив виклик від чергового, що дівчина кидає записки з балкону у сірниковій коробці, що її утримують силою у квартирі, не випускають, заставляють займатись проституцією. Приїхавши на виклик до будинку по АДРЕСА_5 до них підійшли мешканці будинку, які повідомили, що граючись діти знайшли записки з прохання про допомогу, а потім на балконі вони побачили дівчину, яка просила викликати поліцію. Піднявши на поверх, через двері дівчина їм пояснила, що її возять до клієнтів займатися проституцією, б`ють, тривалий час її утримують 2 дівчини та чоловік, не поять, не годують, погрожують їй та її близьким, дівчина була налякана. Напарник перетягнув її через балкон сусідньої квартири, у неї все боліло, вона була одягнена у спідницю чи форти, та футболку, на ногах були невеликі синяки. Дівчина повідомила, що її утримують близько неділі, забрали мобільний телефон. Дівчина чимось розбила вікно, кинув у нього якийсь предмет. На вигляд дівчині було 15-16 років; 
		-показами свідка ОСОБА_37 , працівника поліції, який показав суду, що приблизно у липні 2017 року він чергував з напарницею ОСОБА_35 , отримали повідомлення про те, що дівчина кидає записки з вікна з проханням про допомогу. На 8-му поверсі були металеві двері, їх відчинила сусідка. Через двері дівчина на ім`я ОСОБА_15 пояснила, що дівчата закрили її у квартирі, забрали свідоцтво про багатодітну родину та телефон. Записки, які викидала ОСОБА_15 , віддали діти, поліцію викликали батьки цих дітей. ОСОБА_15 стояла у вікні 8-го поверху, махала руками та сильно кричала. Через двері також розповіла, що приїхала до Києва на роботу нянею, а заставили займатися проституцією. Після цього, вони вибили скло на тому балконі, і він її перетягнув, у руках вона тримала сумку і туфлі. Також розповіла, що її заставляли 2 дівчат, з якими вона познайомилась у соціальній мережі «ВКонтакте», з ними був водій. Знаходилась у збудженому стані. Вони також говорили з нею у службовому автомобілі, тілесних ушкоджень на ній видно не було. Записок, які кидала потерпіла, було 2-3. Через двері вона кричала, щоб її врятували; 
		-показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_38 , про те, що 18.07.2017 року їй у двері подзвонили працівники поліції та повідомили, що у сусідній квартирі утримують дівчину. Дівчина казала, що її утримують, закрили і в неї немає ключів. Через вікно її квартири, дівчину перетягнули з сусідньої квартири, при цьому вона була дуже наляканою. Дівчина була одягнена у футболку та шорти, у руках крім пакету з одягом, вона тримала червоні босоніжки. До того ніякого шуму з тієї квартири вона не чула. При ній дівчина нічого не пояснювала, ніяк не реагувала. Точний час події сказати не може, ближче до вечора. Вночі вона чула, як у сусідній квартирі проводився обшук; 
		-показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_39 про те, що вона є сусідкою, і проживає поряд з квартирою АДРЕСА_6 . Приблизно з 14 до 15 години дня до неї у двері подзвонили працівники поліції, сказали, що у одній із квартир утримують дівчину. Вони з нею спілкувалися через двері. В сусідній квартирі вибили з балкону вікно та витягли її, дівчина пояснила, що її кудись насильно возили, залякували, пояснювала, що її тут утримують, не дають дзвонити. Сусіди казали, що вона кидала записки через вікно. Дану квартиру здають кожні 3-4 місяці. Дівчина казала, що 2 дівчини, які її утримують, возили її насильно до чоловіків для надання інтимних послуг. Дівчина виглядала на 15-16 років. Свідок показала, що її квартира знаходиться через одну від тієї квартири. Дівчата жили приблизно 3 місяці, вона їх не бачила, з ними познайомився її батько. Тато також знайомий з господинею квартири; 
		-показами у судовому засіданні свідка ОСОБА_40 , який показав суду, що він живе на 1 поверсі у квартирі АДРЕСА_7 . До нього підішли діти та сказали, що дівчина кинула коробок з проханням про допомогу. Він викликав поліцію, далі з нею спілкувалась дружина. У записці було прохання «Допоможіть, викличте поліцію, мене утримують!». Цю дівчину він не бачив, не виходив. Записку він передав поліцейським. Всі інші обставини йому розповіла дружина, що дівчина приїхала працювати нянею, їй 15 років, її утримували, як її доставали з квартири поліцейські через балкон. У записці також був зазначений телефон матері, він не пам`ятає чи телефонував можливо так. Події відбувались приблизно 3 роки тому, все відбувалось вдень; 
		-показами у судовому засіданні свідка ОСОБА_41 , яка показала суду, що приблизно 3 роки тому її донька гуляла на вулиці, зайшла попити води та розповіла, що дівчина кинула у вікно сірниковий коробок із запискою про допомогу, що її утримують, насилують. Вона вийшла на вулицю, умовляла нічого із собою не робити. Дівчина викинула другий коробок з даними своєї матері. Чоловік свідка викликав поліцію. Дівчина свідку пояснила, що приїхала до Києва підробити нянею. Дівчина стояла на балконі, у неї була істерика, казала, що прийдуть якісь дівчата, будуть знущатися. Приїхала поліція, вона їх провела до квартири на 8 поверсі. Потерпілу вона бачила лише 1 раз, на вигляд їй було 15 років, казала, що вона хоче стрибнути. Поліція їхала хвилин 20. Свідок бачила, як поліція перетягнула дівчину через балкон. Все відбувалось приблизно з 15 до 17 години. Дівчина сказала їй, що знаходиться тут приблизно місяць; 
		-показами у судовому засіданні свідка ОСОБА_42 , який показав, що він працює в таксі. Влітку 2017 року поступив заказ з Центрального вокзалу на Троєщину. У автомобіль сіла дівчина, у якій свідок упізнав обвинувачену ОСОБА_4 , яка представилась як ОСОБА_43 , запропонувала викликати його напряму без диспетчера. Привіз на вул. Закревського біля «Сільпо», її чекала якось дівчина, зовнішність не пам`ятає. В подальшому, вечором того ж дня зателефонувала і попросила відвезти дівчину за адресою, доїхали до перехрестя, їй хтось зателефонував, вона сказала розвернутись, вийшла. Потім подзвонила ОСОБА_4 і вони поїхали на правий берег. Друга дівчина вийшла з авто, вони із ОСОБА_4 сиділа і чекали близько 1 години. В подальшому, возив кілька разів. Виконував доручення, водив втрьох на ринок «Троєщина», допомогав носити речі. Один раз ОСОБА_44 зателефонувала, сказала, що вони з`їжджають, просила знести чемодан. Були утрьох, третя дівчина, та що зустрічалась біля «Сільпо», залишилась у квартирі, їй залишили ключі. Вони з дівчатами вийшли і поїхали на Харківський масив, третя залишилась. Господиня нової квартири не вийшла на зв`язок і вони повернулись на ОСОБА_17 . По приїзду назад на вул. Закревського вони були затримані працівниками поліції, і лише після затримання він дізнався справжні імена ОСОБА_4 та ОСОБА_5 увесь час з ним розраховувалась ОСОБА_4 14.07.2017 року усі втрьох поїхали на ринок «Троєщина», спілкувались, ходили 2-3 години, третя дівчина була маленька, худенька, вона казала, що живе з хлопцем, але дітей немає. По дорозі на Харківський, ОСОБА_4 телефонували та погрожували за якісь гроші. Згоду на обшук автомобіля він не давав, що там робили він не бачив, користувався автомобілем «євробляхою». Він підписував протокол обшуку, в той же вечір його допитували в поліції у якості свідка. На 3-й день він забрав автомобіль, всередині усі речі були розкидані, потім слідча сказала, щоб він їх відвіз матері потерпілої. Під час обшуку він не дивився в сторону автомобіля, дивитися йому не забороняли. Того дня приблизно о 12.20 годин вони поїхали, на Харківському пробули приблизно 1 годину, чекали господиню, потім поїхали назад. Повернулись приблизно о 15-16 годині. Пізніше він познайомився з матір`ю ОСОБА_5 ; 
		-свідок ОСОБА_45 , яка є матір`ю обвинуваченої ОСОБА_5 , суду показала, що її донька у 17 років закінчила коледж, у липні 2017 року здавала на права. В травні донька зняла квартиру на Троєщині. Донька розповідала, що рік тому познайомилась із ОСОБА_4 і більше вони не спілкувались. Донька навчалась на стаціонарній формі навчання на математичному факультеті, вона оплачувала їй навчання та проживання. Згодом донька їй казала, що ОСОБА_12 вони не утримували, їздили по своїм справам. Речі доньки зобов`язали зберігати таксиста, він сказав, що вони у матері потерпілої, але там уже нічого не було. Після цього вона зверталась до поліції із заявою про крадіжку за місцем проживання ОСОБА_12 у м. Брусилові. ОСОБА_15 разом із матір`ю забрали їх з донькою речі. З ОСОБА_12 вона не спілкувалась, нічого їй не писала; 
		-даними, що містяться у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 19.07.2017 року, відповідно до якого в період часу з 13.07.2017 року по 18.07.2017 року за адресою АДРЕСА_2 невідомі особи незаконно позбавили волі та примушували неповнолітню ОСОБА_12 надавати інтимні послуги за винагороду;
		-даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 18.07.2017 року з фототаблицею, згідно якого в приміщенні дільничного пункту поліції № 55 у будинку №11 по бульвару Висоцького в м. Києві від інспектора роти №3 батальйону №4 УПП в м. Києві ОСОБА_46 було отримано та в подальшому вилучено рахунок на сплату за газ у квартирі АДРЕСА_4 з написом олівцем на зворотній стороні, чек №77880.5380 з написом олівцем на зворотній стороні, шматок паперу з написом олівцем; 
		-даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 18.07.2017 року з фототаблицею, згідно якого при огляді автомобіля «Рено», н.з. НОМЕР_1 , який розташований поблизу під`їзду № 4 по вул. Закревського, 59/1 в м. Києві було виявлено та вилучено посвідчення № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_12 , мобільний телефон «LG», якому знаходиться карта оператора мобільного зв`язку «Life» та батарея до телефону, мобільний телефон «Nomi» із сім картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» та батареєю до нього, мобільний телефон «Самсунг» із сім картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» та батареєю до нього, мобільний телефон «Viaan» з батареєю до нього, планшет «Леново», ноутбук «НР», косметичку, у якій знаходились грошові кошти в сумі 14442грн., блокнот з рукописними записами, ватман та аркуш паперу з рукописними записами у якому міститься прайс вартості надання сексуальних послуг, 50 контрацептивів, кайданки з рожевим пухом; 
		-даними, що містяться в ухвалі слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 19.07.2017 року, якою було надано дозвіл на обшук автомобіля «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 ; 
		-даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 19.07.2017 року, згідно якого в ході огляду квартири АДРЕСА_4 було виявлено та вилучено презерватив, гель «Dolphi» та частини кришки мобільного телефону; 
		-даними, що містяться в ухвалі слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 19.07.2017 року, якою було надано дозвіл на обшук квартири АДРЕСА_4 ; 
		-даними, що містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання від 19.07.2017 року, де ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_4 , як особу яка примушувала її надавати сексуальні послуги, зачиняла у квартирі, наносила тілесні ушкодження. Ці фактичні дані були зафіксовані на СД-диску, який був оглянутий у судовому засіданні; 
		-даними, що містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання від 19.07.2017 року, де ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_5 , як особу яка примушувала її надавати сексуальні послуги, зачиняла у квартирі, наносила тілесні ушкодження. Ці фактичні дані були зафіксовані на СД-диску, який був оглянутий у судовому засіданні; 
		-даними, що містяться у висновку експерта № 1866 від 04.08.2017 року, згідно якого при судово-медичній експертизі у ОСОБА_12 виявлено: садна  в правій щічній ділянці, передній поверхні шиї зліва в верхній третині, передній поверхні обох колінних суглобів та правої гомілки в верхній третині; синець  на тильній поверхні правого передпліччя в середній третині. Вказані ушкодження спричинені тупим предметом, могли утворитись 15.07.2017 року від не менш 6-ти травматичних дій та відносяться до легких тілесних ушкоджень(за критерієм тривалості розладу здоров`я). Цілісність дівочої пліви не порушена. Форма та будова дівочої пліви допускають можливість введення статевого члену в піхву без порушення її цілісності; 
		-даними, що містяться у акті судово-медичного дослідження № 72 від 20.07.2017 року, згідно якого на тампоні сперматозоїдів не виявлено; 
		-даними документів,які містятьдані щодономерів абонентів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 та номерутелефону НОМЕР_6 ,яким користуваласьпотерпіла ОСОБА_47 ,із зазначеннямтерміналу ІМЕІ,у виглядіроздруківки щододати,часу ітривалості вхіднихта вихіднихтелефонних з`єднань,з посиланнямна ретрансляторта прив`язкудо базовихстанцій таінформацію зякими абонентамипрацювали ІМЕІ-термінали,зареєстровані звищезазначеним абонентськимномером вмомент кожноговхідного тавихідного телефонногоз`єднанняіз зазначеннямтипу з`єднання,ідентифікатора (ІМЕІта ІМSІ)та зміствхідних тавихіднихSMS-повідомленьі інформаціюпро GPRS-трафік,з урахуваннямнульових дзвінківвказаного номерутелефону заперіод з00год.00хв.1червня 2017року по19липня 2017року,отримані напідставі ухвалслідчих суддівпро наданнятимчасового доступудо речейі документіввідповідно від25вересня 2017рокута 26вересня 2017року.
		Під час розгляду справи прокурор відмовився від допиту свідка ОСОБА_48 у зв`язку з неможливістю встановлення місцезнаходження останньої. 
		В судовому засіданні, за клопотанням сторони захисту, в якості свідка було допитано ОСОБА_49 , яка показала суду, що обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вона не знає, з потерпілою ОСОБА_12 знайома, ходили разом до шкоди, до 9-го класу спілкувались не дуже, просто товаришували, потім просто спілкувались. Після подій, які трапились із ОСОБА_23 , вони разом приблизно протягом 1 місяця працювали у одній кав`ярні, згодом переслати спілкуватись. У червні-липні 2017 року ОСОБА_15 зателефонувала до неї та сказала, що вона у ОСОБА_26 працює у сфері ескорт послуг, сказала, що живе на орендованій квартирі, пропонувала їй працювати у цій сфері, казала, що можна просто робити масаж, а не обов`язково «спати» з кимось. Якщо погодиться, то повинна казати, що їй 19 років. Для неї (свідка), ескорт послуги, проституція і масаж, одне і теж саме. На пропозицію ОСОБА_19 вона відмовилась. Точного часу коли ОСОБА_15 телефонувала свідок не пам`ятає. Про події з ОСОБА_12 свідок дізналась з телевізійної передані. ОСОБА_15 їй розповідала, що її тримали у заручниках, годували наркотиками, імен не називала. Коли і чому ОСОБА_12 поїхала до м. Києва свідку невідомо, свідок навчалась у м. Києві в училищі. У її присутності ОСОБА_12 наркотики не приймала. Раніше до суду свідок не могла з`явитись, так як була неповнолітня. 
		Суд оцінює критично та не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_50 , оскільки відомості про обставини справи відомі останній зі слів потерпілої та з телевізійної передачі на телебаченні. Свідок ОСОБА_51 не була безпосередньо свідком обставин кримінальних правопорушень, скоєння яких інкримінується обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . 
		Суд вважає покази потерпілої ОСОБА_12 щодо обставин її примушування з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до зайняття проституцією та незаконного позбавлення волі, послідовними, логічними, які також підтверджуються вищевикладеними дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Як під час досудового розслідування та і безпосередньо у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_12 впізнала в особах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 осіб які втягнули та примушували її до заняття проституцією з використанням обману, із застосуванням насильства, достовірно знаючи що вона є неповнолітньою та незаконно позбавили її волі, при цьому давала чіткі покази щодо конкретних дій кожної обвинуваченої для досягнення їх злочинних цілей. 
		Як встановлено в судовому засіданні, і це не заперечується обвинуваченими, ОСОБА_12 особисто познайомилась з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в день приїзду - 13.07.2017 року. Раніше потерпіла ОСОБА_12 з обвинуваченими знайома не була, будь-яких даних, які б свідчили, що потерпіла оговорює ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , судом не встановлено. 
		Те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживаючи в м. Києві здійснювали діяльність у сфері надання сексуальних послуг за плату, крім показів потерпілої ОСОБА_12 , свідчать безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази, які були отриманні при проведенні санкціонованих обшуків за місцем їх проживання у квартирі АДРЕСА_4 , а також у автомобілі «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 , у якому вони були затримані, зокрема прайс-лист вартості надання сексуальних послуг, написаний власноруч ОСОБА_4 ; вилучені в ході обшуків 50 контрацептивів; гелі-змазки; кайданки із рожевим пухом; ватман бізнес-плану; грошові кошти в сумі 14442,00 грн.
		Суд вважає достовірними покази ОСОБА_12 про те, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 достовірно знали про її вік, а саме що вона є неповнолітньою та застосовували до неї фізичний вплив з метою втягнення та примушування до зайняття проституцією. Так у відповідності до висновку судово-медичного експерта, у ОСОБА_12 виявлені ушкодження в області обличчя, шиї, правого передпліччя та колінних суглобів, що свідчить про застосування неодноразово травматичних дій, які були утворені за період перебування ОСОБА_12 у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , при цьому жодних даних, про те, що вказані ушкодження могли утворитись шляхом самоспричинення їх ОСОБА_12 у суді встановлено не було. Крім того, у ході обшуку автомобіля «Рено» д.н.з. НОМЕР_7 , у якому були затримані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , був виявлений документ, який належав ОСОБА_12 , а саме посвідчення дитини з багатодітної сім`ї, що свідчить про обізнаність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про неповнолітній вік ОСОБА_12 .
		Крім того, у ході судового розгляду були досліджені шматки паперу з рукописним написом ОСОБА_52 наступного змісту:» Адреса я не знаю только 8 этаж. Настя, Ира, Ваня.», «Помогите я умру не хочу умирать позвоните ментам на цей адрес поскоріше номер тут на 8 этажі мене насильно держать все забрали викличте поліцію телефон батьків НОМЕР_8 », « АДРЕСА_8 ». Враховуючи зміст записок, а також обставини за яких ці записки потрапили до прохожих осіб(шляхом скидання у сірниковому коробку з балкону квартири на землю), свідчить про безпорадний стан потерпілої у даній ситуації, не змозі вільно залишити квартиру, куди її помістили, та звернення у такий спосіб до сторонніх осіб було єдиним шляхом звільнення від сексуальної експлуатації та незаконного позбавлення волі з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , імена яких безпосередньо вона вказала у своїх записках. 
		Вищезазначені судом докази свідчать про те, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шляхом обману, під приводом нібито працевлаштування, запросили неповнолітню ОСОБА_12 у м. Київ, шляхом завдання побоїв, мордування, відбирання мобільного телефону та документів посвідчуючих особу, спаювання алкоголем та вживання наркотичних чи психотропних речовин втягнули та примушували ОСОБА_12 до зайняття проституцією, за що отримували грошову винагороду, супроводжували її, про що свідчать роздруківки по номерам телефонів обвинувачених та потерпілої (телефонні з`єднання, геолокація), та зачинивши у квартирі та забравши ключі свідомо обмежили свободу переміщення ОСОБА_12 у квартирі АДРЕСА_4 , аж до звільнення останньої працівниками поліції. 
		Докази, які суд поклав в основу вироку були безпосередньо досліджені у суді, є допустимими, належними, достовірними які у своїй сукупності приводять суд до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях. 
		Доводи обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в тому, що вони не причетні до злочинів, які їм інкримінуються, що вони не втягували та не примушували неповнолітню ОСОБА_12 до заняття проституцією та незаконно не позбавляли її волі, суд вважає неправдивими, способом захисту, розцінює як їх бажання уникнути покарання за вчинені кримінальні правопорушення, оскільки про вчинення обвинуваченими злочинів переконливо свідчать приведені вище докази.
		Твердження обвинувачених та їх захисників про те, що в період з 13.07.2017 року по 18.07.2017 року ОСОБА_12 неодноразово телефонувала зі свого мобільного телефону мамі та своїм друзям, про що вказують роздруківки телефонних розмов, що у свою чергу свідчить про відсутність в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ознак злочинів передбачених ст. 303 ч. 3, 146 ч. 2 КК України, суд вважає необґрунтованими, оскільки як встановлено у судовому засіданні у ОСОБА_12 мобільний телефон ОСОБА_4 та ОСОБА_5 забрали 13.07.2017 року, зміст бесіди у ході телефонних розмов з мамою контролювався ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . 
		При цьому, як встановлено судом і убачається з протоколу огляду місця події від 18.07.2017 року з фототаблицею, при огляді автомобіля «Рено», д.н.з. НОМЕР_1 , який розташований поблизу під`їзду № 4 по вул. Закревського, 59/1 в м. Києві, було виявлено та вилучено речі, зокрема мобільний телефон «LG», якому знаходиться карта оператора мобільного зв`язку «Life» та батарея до телефону, який було відібрано у потерпілої ОСОБА_12 обвинуваченою ОСОБА_5 , про що остання особисто зазначила у суді. 
		Таким чином, судом достовірно встановлено, що мобільний телефон «LG» з номером оператора мобільного зв`язку «Life» НОМЕР_6 , яким до 13.07.2017 року користувалась потерпіла ОСОБА_12 , з 13.07.2017 року до 18.07.2017 року знаходився у розпорядженні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . 
		За таких обставин, суд вважає доводи сторони захисту про те, що телефоні дзвінки та смс-повідомлення з мобільного телефону, який належав потерпілій ОСОБА_12 , здійснювала саме потерпіла, мобільний телефон якої знаходився у розпорядженні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , безпідставним та такими, що суперечать зібраним у справі доказам у їх сукупності. 
		   З врахуваньвищевикладеного,суд приходитьдо висновкупро те,що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,кожна,умисно вчиниливтягнення тапримушення дозаняття проституцієюз використаннямобману,із застосуваннямнасильства,за попередньоюзмовою групоюосіб,вчинене щодонеповнолітньої особи,а тому дії кожної необхідно кваліфікувати за ст. 303 ч. 3 КК України та умисно, вчинили незаконне позбавлення волі, за попередньою змовою групою осіб, а тому дії кожної необхідно кваліфікувати за ст.146 ч. 2 КК України.
		При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених нею злочинів, обставини справи, її роль у вчиненому, дані про її особу, яка раніше не судима, не працює, невжиття заходів для відшкодування шкоди.
		Обставин, що пом`якшує чи обтяжує покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
		При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених нею злочинів, обставини справи, її роль у вчиненому, дані про її особу, яка раніше не судима, не працює, позитивно характеризується за місцем реєстрації та колишнього місця навчання, невжиття заходів для відшкодування шкоди.
		Обставин, що пом`якшує чи обтяжує покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
		Враховуючи обставини справи, тяжкість вчинених злочинів, їх наслідки, особу кожної обвинуваченої, відсутність пом`якшуючих вину обставин, думку потерпілої, яка просила призначити покарання обвинуваченим пов`язане із позбавленням волі, суд призначає кожній покарання необхідне й достатнє для їх виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових злочинів у вигляді позбавлення волі, з конфіскацією майна, яке кожна з врахуванням особи і тяжкості скоєного злочину має відбувати в ізоляції від суспільства. 
		Крім того,впідготовчому судовому засіданні потерпілою ОСОБА_12 пред`явлено цивільний позов, в якому потерпіла просить стягнути з кожної з обвинувачених на її користь завдану внаслідок кримінального провадження моральну шкоду у розмірі 30.000 грн. 
		Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 цивільний позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні у повному обсязі. 
		Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке. 
		Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. 
		Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, звернути увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди 
		повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди.
		Згідно п. 3 даної Постанови, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших 
		негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Згідно п. 9 Постанови Пленуму, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Відповідно до пп. 3 п. 10 вказаної Постанови, при заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
		Враховуючи обставини справи, суд вважає, що неправомірними діями обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 цивільному позивачу ОСОБА_12 була заподіяна моральна шкода, яка полягає у тривалих душевних стражданнях, негативних емоціях та переживаннях через її втягнення тапримушення обвинуваченимидо заняттяпроституцією звикористанням обману,із застосуваннямнасильства,за попередньоюзмовою групоюосіб,вчинене щодонеї унеповнолітньому віці,а також як наслідок вчинення щодо неї умисного незаконного позбавлення волі, за попередньою змовою групою осіб, а також полягає у порушенні звичного способу життя потерпілої ОСОБА_12 , необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації та глибину її страждань. Дотримуючись принципу розумності та справедливості, суд вважає, що сума відшкодування моральної шкоди, яка була визначена ОСОБА_12 у розмірі 30000,00 грн. з кожної з обвинувачених, відповідає обставинам справи, характеру правопорушень, ступеню вини кожної обвинуваченої, які завдали моральної шкоди, глибині фізичних та душевних страждань постраждалого, а тому підлягає задоволенню. 
		Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно вимогст. 100 КПК України.
		На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на корись держави витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні у розмірі 13 970,90 грн., з кожної по 6985,45 грн. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,371,373,374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		   Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 303, ч. 2 ст. 146 КК України, і призначити їй покарання: 
		- за ч. 3 ст. 303 КК України, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з конфіскацією майна;
		- за ч. 2 ст. 146 КК України,у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		   На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з конфіскацією майна. 
		   Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 303, ч. 2 ст. 146 КК України, і призначити їй покарання: 
		- за ч. 3 ст. 303 КК України, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з конфіскацією майна;
		- за ч. 2 ст. 146 КК України, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		   На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
		Запобіжний захід, застосований до обвинувачених ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді тримання під вартою, - до набрання вироком законної сили залишити без зміни. 
		   Строк відбуття покарання обвинуваченими ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожною, обчислювати з моменту їх фактичного затримання, - з 18.07.2017 року.
		   Речові докази: посвідчення дитини з багатодітної сім`ї на ім`я ОСОБА_12 , мобільний телефон без кришки та сім-карти «LG22DS» передати законному володільцю, два аркуші паперу в клітинку з рукописним надписом червоною ручкою, аркуш паперу в клітинку з рукописним надписом, ватман, блокнот з рукописними текстами зберігати при матеріалах справи, інші речові докази конфіскувати у доход держави. 
		Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_12 моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн. 
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_12 моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн. 
		Стягнути солідарно із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 13970,90 грн., тобто з кожної по 6985,45 грн. 
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
		 
		 
		 
		   Головуючий:                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...