Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 348/591/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 07.12.2021. Зареєстровано: 07.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.12.2021.
Дата набрання законної сили: 06.01.2022
Номер судового провадження: 1-кп/348/62/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018090200000742

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Справа № 348/591/19
		Провадження № 1-кп/348/62/21
		 
		06 грудня 2021 року м. Надвірна 
		Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
		в складі: головуючого судді         - ОСОБА_1 , 
		    секретарів         - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: прокурорів             - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		потерпілої, цивільного позивача     - ОСОБА_6 ,
		її представника адвоката - ОСОБА_7 ,
		обвинувачених, цивільних відповідачів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		їхнього захисника, адвоката - ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна кримінальне провадження №12018090200000742 від 26.10.2018 року про обвинувачення: 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стримба Надвірнянського району Івано-Франківської області та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, з вищою освітою, працює інженером-технологом в ТзОВ «ФІРКРОФТ Україна», не судимого, українця, громадянина України, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку м. Івано-Франківська та жительку АДРЕСА_1 , одружену, має на утриманні одну неповнолітню дитину, з вищою освітою, працює економістом НГВУ «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», не судиму, українку, громадянку України, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 групою осіб вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю. 
		Злочин ними вчинено при наступних обставинах:
		25.10.2018 року приблизно о 15 год. 00 хв. ОСОБА_9 , ввійшовши до залу судових засідань №2 Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, грубо порушуючи громадський порядок, всупереч загальноприйнятим нормам поведінки у суспільстві, проявляючи неповагу до оточуючих, діючи з особливою зухвалістю, бажаючи проявити свою зверхність та зневагу у поведінці з оточуючими, почала виражатися нецензурними словами в сторону потерпілої ОСОБА_6 .
		Продовжуючи свої злочинні дії, діючи із хуліганських спонукань, ОСОБА_9 , йдучи слідом за потерпілою ОСОБА_6 в коридорі Надвірнянського районного суду біля залу судових засідань №2, безпричинно намагалась нанести два удари сумкою в ділянку голови останньої. Намагаючись уникнути ударів, прикрившись руками, потерпіла ОСОБА_6 вийшла у хол Надвірнянського районного суду. 
		В цей час ОСОБА_8 , діючи із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи присутність осіб і нахабно показуючи своє зневажливе ставлення до оточуючих, у холі Надвірнянського районного суду наблизився до ОСОБА_6 та безпричинно наніс один удар правою рукою в ділянку обличчя, від якого остання не втримавши рівновагу, впала на підлогу. В результаті хуліганських дій ОСОБА_8 , потерпілій завдано фізичний біль і не спричинено тілесних ушкоджень.
		Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_9 , ігноруючи присутність сторонніх осіб та їхні зауваження, підбігла до потерпілої ОСОБА_6 , яка в цей час сиділа на підлозі холу Надвірнянського районного суду, та з хуліганських мотивів нанесла один удар жіночою сумочкою, намагаючись поцілити в область голови потерпілій ОСОБА_6 . Однак, остання, захищаючись, прикрила голову руками, і вказаний удар ОСОБА_9 нанесла в ділянку рук, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді садна правої кисті, що відповідно до висновку судово-медичного експерта №19/295-Д від 26.01.2019 року відносяться до легких тілесних ушкоджень. 
		Крім того, неправомірними діями обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 потерпілій ОСОБА_6 було заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 50000 гривень. 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_8  свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, однак заперечив проти заявленої потерпілою ОСОБА_6 суми цивільного позову. 
		Суду пояснив, що 25.10.2018 року в Надвірнянському районному суді Івано-Франківської області слухалася справа за позовом ОСОБА_6 до нього про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Справу розглядала суддя ОСОБА_11 . Його теперішня дружина ОСОБА_9 прийшла до суду для того, щоб після судового засідання відвезти його автомобілем додому. В судовому засіданні колишня дружина  потерпіла ОСОБА_6 почала звинувачувати його в неправдивих свідченнях, що його обурило. Після того, як головуюча суддя ОСОБА_11 в слуханні справи оголосила перерву, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 вийшли з зали судового засідання, а він залишився для того, щоб отримати судову повістку на наступне судове засідання. В цей час з коридору долинали крики ОСОБА_6 , яка своїми висловами ображала його дружину ОСОБА_9 . Коли він вийшов в коридор, то побачив, що ОСОБА_6 однією рукою тримала його дружину ОСОБА_12 за волосся та тягла до землі, а іншою рукою тримала її руку. Він розборонив їх та став між ними. Після цього ОСОБА_6 перша направилася до виходу, а вони за нею слідом. Однак, вона повернулася в їх бік і почала висловлювати в їхню адресу погрози та образи. Це його обурило, тому він мовчки підійшов до ОСОБА_6 і наніс один удар правою рукою їй по щоці, після чого вона впала. Вказує, що він вдарив ОСОБА_6 тому, що вона своїми діями його спровокувала. В подальшому до ОСОБА_6 підбіг невідомий йому чоловік, почав допомагати їй підвестися та сказав при цьому, що він це так не залишить. Також зазначив, що його дружина ОСОБА_9 йшла позаду нього, намагаючись вдарити ОСОБА_6 сумкою, однак удар пройшовся по підлозі. 
		Після даного інциденту він хотів якнайшвидше покинути приміщення суду, щоб не чути криків потерпілої, тому вони вийшли з приміщення суду, сіли в машину та поїхали додому. 
		Усвідомлює свій вчинок та просить вибачення у потерпілої ОСОБА_6 . Стверджує, що їхні протиправні дії з дружиною не були узгоджені. Все відбулося миттєво та на емоціях. Запевнив суд, що не мав наміру припинити роботу суду, чи своїми діями образити працівників суду. Не заперечує, що вдарив ОСОБА_6 , однак таким вчинком він захищав від постійних її образ себе та свою дружину. 
		Що стосується заявленого потерпілою ОСОБА_6 цивільного позову вважає, що сума моральної шкоди, яку просить стягнути в свою користь потерпіла ОСОБА_6 є безпідставною. На його думку 5000 грн., які він оплатив потерпілій згідно квитанції, є достатньою сумою для відшкодування їй заподіяної шкоди. 
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена  ОСОБА_9  свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала частково, також заперечила суму цивільного позову.
		Суду пояснила, що з потерпілою ОСОБА_6 вона перебуває в неприязних відносинах з 2009 року через свого чоловіка ОСОБА_8 , який був першим чоловіком ОСОБА_6 . Зазначає, що потерпіла протягом тривалого часу своїми вчинками має намір зруйнувати їхню сім`ю. 25.10.2018 року вона, перебуваючи в емоційному стані, приїхала до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, де слухалася цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до її чоловіка ОСОБА_8 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Так як потерпіла ОСОБА_6 мала до її чоловіка претензії матеріального характеру, а саме стягнення аліментів, що її обурило, вона мала намір дати пояснення по даній справі. Зайшовши до приміщення суду, вона дізналася, де слухається справа її чоловіка, підійшла до дверей і вирішила зайти, однак в цей час судове засідання було вже завершене і суддя сказала всім вийти. В коридорі між нею та ОСОБА_6 виникла словесна суперечка, в результаті якої остання схопила її за руку та волосся і намагалася нагнути її голову до низу. В цей час підбіг її чоловік ОСОБА_13 і розборонив їх, після чого вони всі троє направилися до виходу. Першою йшла потерпіла ОСОБА_6 , потім її чоловік ОСОБА_8 , а слідом за ними вона. Події, які потім сталися, відбулися спонтанно та швидко. Потерпіла ОСОБА_6 повернулася до них і почала погрожувати та ображати їх. В цей момент до неї підійшов ОСОБА_13 і правою рукою вдарив останню по щоці. Від удару ОСОБА_6 впала на землю, а вона, під впливом емоцій, підбігла до неї і замахнулася сумкою, однак удар пройшовся по підлозі. Разом з тим не заперечує, що під час вказаного конфлікту вони висловлювалися на адресу один одного різними нецензурними словами. В цей час до неї підбіг ОСОБА_13 , взяв її за руку, і вони направилися до виходу з приміщення Надвірнянського районного суду. Стверджує, що все відбулося миттєво. Запевнила, що не мала наміру припинити роботу суду. Конфлікт спровокувала сама потерпіла ОСОБА_6 , яка першою почала суперечку, під час якої ображала її нецензурними словами та тягала за волосся. Не заперечує, що один раз замахнулася на потерпілу сумкою, однак не вдарила її, бо удар пройшовся по підлозі. 
		Також вважає, що сплачених нею з чоловіком 5000 грн. буде достатньо для відшкодування потерпілій моральної шкоди. В решті вимог цивільного позову ОСОБА_6 просить суд відмовити.
		   Захисник обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9  адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначив, що дані дії обвинувачені вчинили з мотивів особистих неприязних стосунків. Вони не хотіли продемонструвати свою зневагу до суспільства та не бажали порушувати громадський порядок, а отже, якщо відсутня мета, необхідна для кваліфікації їхніх дій за ч.2 ст. 296 КК України, то їх, на його думку, слід виправдати.
		Крім того, беручи до уваги відшкодування обвинуваченими 5000 грн. за спричинену потерпілій їхніми діями матеріальну шкоду, слід відмовити в задоволенні вимог щодо стягнення з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 моральної шкоди, оскільки потерпілою не доведено її спричинення. 
		Незважаючи на часткове визнання обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вини у вчиненні інкримінованого їм злочинного діяння та невизнання цивільного позову, їхня вина у пред`явленому їм обвинуваченні повністю доводиться іншими зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Зокрема, потерпіла  ОСОБА_6 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_8 є її колишнім чоловіком, з яким та його теперішньою дружиною ОСОБА_9 в неї тривалі неприязні відносини. 
		Зазначає, що 25.10.2018 року в Надвірнянському районному суді Івано-Франківської області слухалася цивільна справа за її позовом до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання їх спільної повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Головуючою по справі була суддя ОСОБА_11 . В кінці судового засідання до залу суду зайшла обвинувачена ОСОБА_9 , яка почала кричати та висловлюватися в її сторону нецензурними словами. У зв`язку з чим, не бажаючи слухати ОСОБА_9 , вона взяла повістку про виклик на наступне судове засідання та вийшла із зали судового засідання. За нею також вийшли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які їй вслід кричали різні непристойні слова. Під час того, як вона рухалася коридором від зали судового засідання в напрямку до виходу із приміщення суду, ОСОБА_9 спробувала вдарити її сумкою по голові, однак вона прикрила голову руками, тому удар прийшовся по руках. В подальшому вона продовжувала рух, намагаючись знову уникнути ударів. Вийшовши в хол приміщення суду, ззаду до неї підійшов колишній чоловік - ОСОБА_8 , і коли вона в цей момент повернулася до нього обличчям, він наніс їй один удар кулаком правої руки в ділянку лівого ока, після чого вона впала на підлогу.
		В цей час до неї знову підбігла обвинувачена ОСОБА_9 і вдарила її сумкою, цілячись в голову, однак вона підставила руки і удар пройшовся по руках.
		Їй на допомогу відразу прийшли незнайомі люди, які в той час знаходилися в приміщенні суду, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з приміщення суду вийшли. В подальшому їй викликали швидку медичну допомогу і повідомили про даний випадок поліцію. Під час того, як їй надавали медичну допомогу у кареті швидкої медичної допомоги, до автомобіля підбігла ОСОБА_9 , яка нецензурно висловлювалася та намагалася відчинити двері автомобіля, однак їй на заваді став фельдшер швидкої медичної допомоги. 
		   Зазначає, що протиправними діями обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 їй були заподіяні психологічні (моральні) страждання, зокрема її переслідують щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення подій, страх за своє здоров"я та здоров"я родичів, почуття образи, приниження гідності, які вона оцінює в розмірі 50000 грн.
		Таким чином, просить карати обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 згідно закону та в повному обсязі задоволити її цивільний позов.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_14 , пояснив, що 25.10.2018 року приблизно о 15 год 00 хв він знаходився в приміщенні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, так як цього дня була призначена до розгляду справа, де він був захисником. В вестибюлі на першому поверсі приміщення суду з ним разом були ще адвокати: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та прокурор ОСОБА_18 , з яким він в той момент розмовляв. Вказав, що був свідком того, як обвинувачений ОСОБА_8 з розмаху, різким рухом, долонею руки вдарив з усієї сили жінку, що перебувала у вестибюлі Надвірнянського районного суду, яка від удару впала на землю. Для нього це було «дикістю», так як дані події відбувалися в приміщенні суду. Потерпіла в той момент була в шоковому стані, не могла самостійно піднятися. Він особисто викликав працівників поліції. Крім того зазначив, що обвинувачена ОСОБА_9 кричала, що вони нічого не винні потерпілій і платити нічого не будуть. Також обвинувачена ОСОБА_9 вдарила потерпілу сумкою. В зв`язку з даним інцидентом робота суду була припинена приблизно на 15-20 хв. Всі повибігали з робочих кабінетів. Слухання справи, де він брав участь, розпочалося із запізненням. 
		З показань допитаної у якості свідка  ОСОБА_19 встановлено, що вона працює секретарем судового засідання Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області. 25.10.2018 року після обіду була призначена до слухання цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Головуючою по справі була суддя ОСОБА_11 . В розгляді даної справи була оголошена перерва. В цей час до зали судового засідання відкрила двері обвинувачена ОСОБА_9 і почала викрикувати на адресу ОСОБА_6 не дуже пристойні слова. Також пам`ятає, що коли вручала повістку обвинуваченому ОСОБА_8 то чула, як в коридорі виникла сутичка між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_9 . Згодом, вийшовши з зали судового засідання, вона їх обійшла і пішла в коридор для того, щоб перевірити явку учасників справи, яка мала розглядатися наступною. Свідком побиття потерпілої ОСОБА_6 вона не була, так як в коридорі вона стояла до них спиною, однак чула крики. Коли поверталася назад в зал судового засідання, то побачила, що потерпіла ОСОБА_6 лежала на підлозі. В результаті даної події на деякий час був порушений звичний порядок роботи в суді.
		Свідок  ОСОБА_20  суду пояснив, що він працює лікарем-травматологом Надвірнянської ЦРЛ. Особу потерпілої ОСОБА_6 і обставин отриманих нею тілесних ушкоджень не пам`ятає, оскільки пройшло багато часу. Пояснив, що якщо в догоспітальному клінічному протоколі Надвірнянської ЦРЛ були зафіксовані у ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження, то це означає, що в неї дійсно вони були виявлені. 
		Свідок  ОСОБА_21  в судовому засіданні повідомила, що вона працює прибиральницею в Надвірнянському районному суді Івано-Франківської області. 25.10.2018 року після обіду приблизно о 15 год. 00 хв. вона прибирала на першому поверсі приміщення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області. Пригадує, що із зали судового засідання, в якому справи слухала суддя ОСОБА_11 , вийшли сторони по справі, які між собою конфліктували. Самого побиття вона не бачила, а тільки бачила, як потерпілій ОСОБА_6 допомагають встати з підлоги. 
		Як пояснив в судовому засіданні свідок  ОСОБА_17 , 25.10.2018 року приблизно о 15 год 00 хв він знаходився в приміщенні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, так як цього дня була призначена до розгляду справа, де він був захисником. Йому відомо, що в цей час суддя ОСОБА_11 розглядала цивільну справу, після закінчення якої сторони по даній справі, вийшовши з залу судового засідання, поводилися зухвало, не зважаючи, що суд є громадським місцем. Самого побиття потерпілої ОСОБА_6 він не бачив, однак після даного інциденту, судове засідання, в якому він приймав участь, було відкладено приблизно на 40 хв. 
		Аналізуючи показання потерпілої  ОСОБА_6  та свідків  ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , що стосуються обставин вчинення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 інкримінованого їм злочину, суд надає їм віри, оскільки вони є послідовними, узгоджуються між собою та знаходяться в об`єктивному зв`язку із матеріалами кримінального провадження, стверджуються іншими об`єктивними доказами.
		Крім того,вина обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9  в скоєнні злочину також доводиться письмовими доказами, а саме:
		- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 25.10.2018 року, яким підтверджено, що 25.10.2018 року близько 15 год 00 хв в м. Надвірна по вул. Г.Мазепи в приміщенні Надвірнянського районного суду ОСОБА_6 нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , його дружина (т.2, а.с.3);
		- висновком експерта №295 від 02.11.2018 року, згідно якого у ОСОБА_6 виявлене садно правої кисті, яке отримане від дії тупого твердого предмету і згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відноситься до легких тілесних ушкоджень. В зв`язку з тим, що в наданому догоспітальному клінічному протоколі Надвірнянської ЦРЛ на ім`я ОСОБА_6 не вказаний характер вказаного садна, визначитись за давність його утворення, не дається можливим. Характер, локалізація виявленого садна не виключають можливості його утворення і від одного удару рукою чи ногою у вказану анатомічну ділянку (т.2, а.с. 4-5).
		- картою виїзду швидкої медичної допомоги №11057 від 25.10.2018 року, з якої вбачається, що у потерпілої ОСОБА_6 були скарги на головні болі, запаморочення. Зафіксовано також з її слів, що останню побили знайомі їй особи в приміщенні суду (т.2, а.с. 6);
		- висновком експерта №19/295-Д від 14.01.2019 року, згідно якого у ОСОБА_6 виявлене садно правої кисті, яке отримане від дії тупого твердого предмету, може відповідати терміну утворення вказаному в ухвалі і згідно Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відноситься до легких тілесних ушкоджень. Характер, локалізація виявленого садна не виключають можливості його утворення і від одного удару рукою чи ногою у вказану анатомічну ділянку (т.2, а.с.7-8);
		- протоколом огляду речового доказу від 19.11.2018 року з фототаблицею до нього, а саме дослідження СVD-R із серійним номером РS325RL04225131, який на підставі ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду від 09.11.2018 року було вилучено з приміщення Надвірнянського районного суду за адресою: м. Надвірна, вул. Г.Мазепи, 35 Івано-Франківської області та який підтверджує причетність до вчинення кримінального правопорушення обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (т.2, а.с. 4-20);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.02.2019 року, з якого вбачається, що слідча дія проводилася на території Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області за адресою: м. Надвірна, вул. Г.Мазепи, 35 Івано-Франківської області за участю потерпілої ОСОБА_6 із застосуванням безперервного відеозапису ходу проведення слідчої дії та в якому відтворені обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченими (т.2, а.с. 21-26);
		- DVD-R диском з матеріалами відеозапису із камер відеоспостереження, що розміщені в приміщенні Надвірнянського районного суду за адресою: м. Надвірна, вул. Г.Мазепи, 35, на якому зафіксовані обставини вчинення хуліганських дій обвинуваченими ОСОБА_8 та , ОСОБА_9 (т.2, а.с.38);
		- DVD-R диском із відеофіксацією ходу проведення слідчого експерименту у приміщенні Надвірнянського районного суду за участю потерпілої ОСОБА_6 (т.2, а.с.39). 
		Дії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 296 КК України, як умисні дії, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.
		Водночас, суд критично оцінює позицію захисника обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про те, що в їхніх діях була відстня мета на грубе порушення громадського порядку та на демонстрацію явної неповаги до суспільства і що їхні протиправні дії скоєні виключно з особистих мотивів на грунті тривалих неприязних стосунків, а це дає підстави суду виправдати обвинувачених.
		Такі твердження сторони захисту, на переконання суду, спрямовані на те, щоб обвинувачені уникнули покарання за більш тяжке кримінальне правопорушення та повністю спростовуються показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 показання яких є послідовними, логічними і не викликають сумнівів в їх правдивості. 
		При призначенніобвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 покарання,суд приймаєдо увагиступінь тяжкостівчиненого нимизлочину,дані проособу обвинувачених,те,що маютьпостійне місцепроживання тапраці,одружені,мають наутриманні однунеповнолітню дитину, той факт, що на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах не перебувають, а також їх поведінку до і після вчинення злочину.
		По місцю проживання обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 характеризується позитивно, скарг на їх поведінку в міську раду не надходило.
		Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання судом не встановлено. 
		Згідно досудової доповіді Надвірнянського міськрайонного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області у обвинуваченого ОСОБА_8 середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, а тому вважають, що його виправлення можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства (в тому числі для окремих осіб) (т.1, а.с.59-60).
		Згідно досудової доповіді Надвірнянського міськрайонного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області у обвинуваченої ОСОБА_9 також середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, а тому вважають, що її виправлення можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства (в тому числі для окремих осіб) ( т.1, а.с.62-63).
		Відповідно довимог ч.2ст.65КК України,особі,яка вчинилазлочин,має бутипризначене покарання,необхідне ідостатнє длявиправлення тапопередження новихзлочинів,а згідноч.2ст.50КК України,покарання маєна метіне тількикару,а йвиправлення засудженого. 
		Відповідно дост.12КК України (в редакції від 15.11.2011 року) злочин, який вчинили обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 є злочином середньої тяжкості. 
		Тому, враховуючи всі обставини кримінального провадження, дані про особу обвинувачених, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 слід призначити покарання в межах, встановлених в санкції ч.2 ст.296 КК України у виді позбавлення волі. 
		Разом з тим, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ще можливе без ізоляції від суспільства, а тому є всі підстави застосувати до обвинувачених ст.75 КК України і звільнити їх від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням. 
		Беручи доуваги особуобвинувачених таобставини кримінальногопровадження,суд приходитьдо висновку,що іспитовийстрок обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9  слід визначити  1 рік 6 місяців.
		Згідност.76 КК Українина обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 під час іспитового строку слід покласти обов`язок повідомляти уповноважений орган (сектор) з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом (сектором) з питань пробації; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу (сектору) з питань пробації. 
		На думку суду, саме таке покарання як позбавлення волі, однак з встановленням іспитового строку, буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та попередження скоєння ними нових злочинів, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особами винних.
		Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
		   Дане ж покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.)
		   Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основному мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.
		   Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, оскільки справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню,такяк Конституційний Суд України у Рішенні від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
		   Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
		   У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання без звільнення від його відбування, суд сприймає, як діяння, яке б указувало на те, що саме у цій ситуації, та обставинах при яких було вчинено злочин, воно сприймалося б, як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, у світлі практики, ЄСПЛ, сприймалося б як жорстоке поводження, тобто суперечило статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
		   Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 заловолити частково з наступних підстав. 
		Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
		Згідно пунктів 6, 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди із змінами та доповненнями, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. 
		Суд враховує, що потерпіла ОСОБА_6 в результаті протиправних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_9 перенесла стрес, переживання, фізичний біль, образу, що призвело до порушення звичного способу та ритму її життя.
		Також суд бере до уваги ту обставину, що обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відшкодовано потерпілій ОСОБА_6 5000 грн., що підтверджено нею в судовому засіданні під час розгляду даного кримінального провадження. 
		Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в даному випадку, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, а тому з обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в користь потерпілої ОСОБА_6 слід стягнути 10000 гривень моральної шкоди, по 5000 гривень з кожного. 
		Запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на стадії досудового розслідування та судового розгляду не обирався.
		Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст.100 КПК України.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити покарання  2 (два) роки позбавлення волі.
		Застосувати до  ОСОБА_8 ст.75КК Україниі звільнитийого відвідбування призначеногопокарання увигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком  1 (один) рік 6 (шість) місяців.
		Згідно ст.76ч.1п.п.1,2,ч.3п.2КК Українизобов`язати ОСОБА_8 періодичноз`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану (сектору)з питаньпробації;повідомляти уповноваженийорган (сектор)з питаньпробації прозміну місцяпроживання,роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом (сектором) з питань пробації.
		ОСОБА_9 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити покарання - 2 (два) роки позбавлення волі.
		Застосувати до  ОСОБА_9 ст.75КК Україниі звільнитиїї відвідбування призначеногопокарання увигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком -1 (один) рік 6 (шість) місяців.
		Згідно ст.76ч.1п.п.1,2,ч.3п.2КК Українизобов`язати ОСОБА_9 періодичноз`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану (сектору)з питаньпробації;повідомляти уповноваженийорган (сектор)з питаньпробації прозміну місцяпроживання,роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом (сектором) з питань пробації.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди від злочину  задоволити частково. 
		   Стягнути з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 10 000 гривень моральної шкоди, по 5000 гривень з кожного. 
		Речовий доказ: DVD-R диск із серійним номером РS325RL04225131, на якому містяться матеріали відеозапису із камер відеоспостереження, що розміщені в холі Надвірнянського районного суду за адресою: м. Надвірна, вул. Г.Мазепи, 35 Івано-Франківської області за 25.10.2018 року, який згідно постанови слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_22 від 12.11.2018 року визнано речовими доказами і який зберігаються при матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили  залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження. 
		Вирок судуможе бутиоскаржений доІвано-Франківськогоапеляційного судучерез Надвірнянськийрайонний судІвано-Франківськоїобласті протягом30днів здня йогопроголошення,а обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_9   в той самий строк з часу отримання копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...