Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/314/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: 07.12.2021. Зареєстровано: 07.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.12.2021.

Номер судового провадження: 2/753/3945/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		        ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА         
		справа № 753/314/21
		провадження № 2/753/3945/21 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"12" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді                                Заставенко М.О.,
		з секретарями судового засідання                Долею М.А., Проценко Я.Б.,
		за участю
		представника позивача                         ОСОБА_1 ,
		представника відповідача                         ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал", про поділ спільного сумісного майна подружжя
		встановив:
		05.01.2021 до суду звернувся ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 , позивач) з позовом до ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4 , відповідач) про поділ майна, набутого під час шлюбу. 
		Позовні вимоги мотивовані наступним.
		Між сторонами 10.06.2015 зареєстровано шлюб, який рішенням суду від 03.03.2020 розірвано. Під час шлюбу подружжя прийняло рішення про придбання в інтересах сім`ї квартири, шляхом участі у фонді фінансування будівництва. Відповідачем укладено із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло- Капітал» (через Відділення № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал») договір участі у фонді фінансування будівництва № 54- 1409/2017-1 від 14.09.2017 р. (далі - Договір).
		Відповідно до умов Договору, на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» (далі - TOB «ФК «Житло-Капітал») внесеш грошові кошти у сумі 1 112 000 грн у якості оплати вартості об`єкта інвестування. В свою чергу, TOB «ФК «Житло-Капітал», як Управитель, зобов`язалося передати об`єкт інвестування: квартиру   АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 8000000000:90:158:0004).
		Згідно інформації ПрАТ «ХК «Київміськбуд», на даний час вказана будівля в ЖК «ЗЛАГОДА» в експлуатацію не введена. Майнові права на квартиру АДРЕСА_2 від TOB «ФК «Житло- Капітал» до ПрАТ «ХК «Київміськбуд» не передано.
		Відповідно до інформації з офіційної сторінки забудовника вартість аналогічної квартири на час звернення із позовом складає 1 473 732 грн. Таким чином, позивач просить:
		Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майно, придбане в період перебування в зареєстрованому шлюбі, а саме: майнові права на квартиру   АДРЕСА_1 (кадастровий номер ділянки: 8000000000:90:158:0004), придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» за договором участі у фонді фінансування будівництва № 54-1409/2017-1 від 14.09.2017 р., визначивши їх загальну вартість у сумі 1 473 732 грн.
		Поділити спільне сумісне майно (майнові права) набуте ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час шлюбу на засадах рівності:
		-визнати за  ОСОБА_3 право власності на частку у спільній сумісній власності, що складає 1/2 вартості майнових прав на квартиру   АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:90:158:0004), і становить 736 866 грн.
		-визнати за ОСОБА_4 право власності на частку у спільній сумісній власності, що складає 1/2 вартості майнових прав на квартиру   АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:90:158:0004), і становить 736 866 грн.
		-припинити за ОСОБА_3 право власності на частку у спільному майні подружжя, визнавши за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину майнових прав на квартиру   АДРЕСА_1 (кадастровий номер ділянки: 8000000000:90:158:0004) вартістю 736 866 грн.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , в порядку поділу майна, грошову компенсацію вартості 1/2 частини майнових прав на квартиру   АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:90:158:0004) у сумі 736 866 гривень.
		Відповідач заперечувала проти заявлених позивачем вимог, посилаючись на наступне. У 2009 році її брат подарував їй 73 000 доларів США для придбання житла, однак через фінансову кризу 2008-2009 років та політичну ситуацію 2013-2014 років вона не наважувалась на купівлю житла. Під час шлюбу сторони проживали у заміському будинку (дачі), яка належить сім`ї відповідача. Після народження доньки, відносини у подружжя погіршувались, у позивача не було бажання продовжувати сімейні відносини, а тому відповідач наважилась придбати власне житло для себе та доньки. Таким чином, відповідачем було прийнято рішення інвестувати збережені в неї особисті кошти в будівництво квартири на підставі договору про участь у фонді фінансування будівництва № 54-1409/2017-1 від 14.06.2017. Також, відповідач зазначає, що під час шлюбних відносин позивач отримував мінімальну заробітну плату, яку витрачав на погашення своїх кредитних зобов`язань та на особисті потреби, а тому у нього не було співрозмірного доходу для придбання житла. Також, відповідач зазначає, що позивач неправильно визначив вартість майна, яка ґрунтується лише на одній роздруківці з сайту забудовника. 
		Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25.01.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.04.2021.
		11.03.2021 до суду надійшов відзив.
		Підготовче засідання, призначене на 01.04.2021 не відбулось через перебування судді у нарадчій кімнаті по розгляду іншої справи. Наступне підготовче засідання призначено на 16.06.2021.
		01.04.2021 представником відповідача подано заяву про виклик свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , 
		16.06.2021 у підготовчому засіданні протокольною ухвалою суду прийнятий до розгляду та долучений до матеріалів справи відзив, задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, підготовче засідання відкладено на 16.08.2021. Ухвалою суду від 16.06.2021 встановлено строки для подання заяв по суті. 
		У підготовчому засіданні 16.08.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання, протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідків, закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 26.10.2021. 
		У судовому засіданні 26.10.2021 заслухано вступне слово представників сторін, долучено письмові доводи представника позивача, допитано свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , задоволено клопотання представника позивача про оголошення перерви для підготовки до судових дебатів, оголошено перерву до 12.11.2021.
		12.11.2021 судом проведено судові дебати, суд видалився до нарадчої кімнати.
		Вислухавши пояснення сторін, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.
		Судом встановлено наступні обставини. 
		10.06.2015 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено шлюб /а.с.56/.
		03.03.2020 рішення суду шлюб між сторонами розірвано /а.с.5/.
		14.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» та ОСОБА_4 укладено Договір № 54-1409/207-1 (далі Договір), на підставі якого ОСОБА_4 набула майнові права на об`єкт інвестування, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , передавши ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» в управління суму коштів у розмірі 1 101 186,60 грн /а.с.42-46,47,48,49,50,51,53,54,55/.
		ОСОБА_4  виконала умови укладених між сторонами договорів, сплативши визначену Договором грошову суму у розмірі 1 101 186,60 грн, що підтверджується копією Свідоцтва №С-54-1409/2017-1 від 17.08.2018 про участь у фонді фінансування будівництва виду А «ЖК «Злагода» /а.с.47/. 
		Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності подружжя, яка знайшла своє вираження у статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України), відповідно до положень якої майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		Частиною 3 статті 61 СК України визначено, що якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно…, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		За приписами частини 1 статті 69 цього Кодексу дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
		Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина 1 статті 190 ЦК України).
		Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (частина 1 статті 179 ЦК України).
		До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без знецінення та зміни їх призначення (частина 1 статті 181 ЦК України).
		Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
		Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		За правилами, встановленими статтями 331, 182 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.
		Відтак за змістом вищевказаних положень цивільного законодавства об`єкт цивільних прав набуває статусу нерухомого майна при існуванні таких обставин: завершення будівництва; прийняття об`єкта нерухомого майна до експлуатації; здійснення державної реєстрації права власності на нього у встановленому законодавством порядку.
		Водночас стаття 177 ЦК України відносить до об`єктів цивільних прав майнові права, під якими розуміються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.
		Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
		У разі інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, що здійснюється, зокрема, через фонди фінансування будівництва, майнове право на об`єкт інвестування можна визначити як «право очікування», що наділяє власника цього права певними, але не всіма правами власника майна, та засвідчує його правомочність отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
		Аналіз наведених норм сімейного та цивільного законодавства дає підстави для висновку, що набуті в період шлюбу майнові права щодо об`єкта незавершеного будівництва, підлягають поділу між подружжям як їх спільне сумісне майно.
		Таким чином, майнові права на об`єкт інвестування, а саме на квартиру АДРЕСА_1 набуті відповідачем під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а тому до вказаних майнових прав застосовується презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
		Випадки, коли набуте за час шлюбу майно є особистою приватною власністю дружини чи чоловіка, встановлені статтею 57 цього Кодексу.
		Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 зазначеної норми особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
		Аналіз наведених норм сімейного законодавства та положень процесуального закону щодо обов`язку доказування обставин, на які сторони посилаються як підставу своїх вимог і заперечень (статті 12, 81 ЦПК України), дає підстави для висновку, що у разі придбання майна у період зареєстрованого шлюбу спільність майна презюмується, а тягар доказування відсутності спільного майна покладається на сторону, яка це оспорює.
		Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог відповідач посилалась на те, що майнові права на об`єкт інвестування набуті нею за особисті кошти, які складались з подарованих їй братом ОСОБА_5 коштів у розмірі 73 000 доларів у 2009 році. Також відповідач вказує, що у позивача не було співмірного доходу для можливості прийняти участь у інвестуванні, мав значні кредитні зобов`язання, не мав високого фінансового доходу.
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 (брат відповідача) надав наступні показання: у 2002-2003 роках він отримав молодіжний кредит на придбання житла - квартири по АДРЕСА_3 . Кредит виплачували всією сім`єю. Пізніше він продав вказану квартиру за 75 000 доларів, а гроші віддав сестрі для придбання житла за умови, що квартира, що належить батькам на АДРЕСА_4 залишиться у спадок йому. Також сестра продала земельну ділянку і кімнату в комунальній квартирі, а всі кошти зберігала у себе. Щодо доходів ОСОБА_3 , то йому не відомо чим та у якому розмірі позивач заробляв. Наразі свою сестру ОСОБА_4 забезпечує він. 
		З показань свідка ОСОБА_6 (мати відповідача) вбачається наступне: дочка - мала у власності одну кімнату в комунальній квартирі, а також земельну ділянку в селі, які продала, а отримані кошти зберігала у себе. Також їй брат подарував виручені за продаж квартири кошти. У 2017 році її дочка вирішила інвестувати кошти в квартиру в новобудові, оскільки весь час проживала з родичами то в АДРЕСА_4 , але бажала мати власне житло. Їй невідомо скільки заробляв позивач, але коштів на утримання будинку чи оплату комунальних платежів він не надавав.
		Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що в інвестування квартири були вкладені особисті кошти в розмірі 73 000 дол. США подаровані братом, проте вказані доводи не знайшли свого документального підтвердження, договір дарування грошових коштів між позивачем та його братом не укладався, а показання матері та брата відповідача суд відхиляє як недопустимий доказ.
		Зважаючи на те, що відповідачем не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, а відтак дані майнові права набули статусу об`єкта права спільної сумісної власності подружжя.
		Відповідно до частини 1 статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
		Оскільки сторони не домовилися про поділ майна за взаємною згодою, що передбачено частиною 2 цієї статті, даний спір повинен вирішуватися судом.
		Способи та порядок поділу майна подружжя визначені статтею 71 цього Кодексу, згідно приписів якої майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, а неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
		Квартира є неподільною річчю і не може бути поділена в натурі.
		За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 70 СК України, при поділі майна частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним контрактом.
		Суду не надано доказів наявності між сторонами домовленості або шлюбного договору, які б визначали нерівність їх часток у спільному сумісному майні подружжя, а тому слід виходити з того, що частки подружжя у праві спільної сумісної власності є рівними.
		Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України (ч. 4 ст. 71 СК України).
		Аналіз змісту положень ст. 71 СК України дає підстави для висновку про те, що частини четверта та п`ята цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому частки у спільному майні за рахунок іншого з подружжя, з подальшим припиненням права власності на цю частку.
		Позивачем надано роздруківку з сайту як підтвердження вартості аналогічної квартири /а.с.9/. Таким чином, позивач стверджує, що вартість предмета позову складає 1 473 732 грн, а тому просить на його користь в порядку поділу майна, грошову компенсацію вартості 1/2 частини майнових прав на квартиру у сумі 736 866 гривень.
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 73 ЦПК України). 
		Суд не приймає роздруківку з сайту як доказ, на підставі якого можна встановити дійсну вартість майнових прав на об`єкт інвестування. 
		Свідоцтвом № С54-1409/2017-1 від 17.08.2018 про участь у фонді фінансування будівництва виду А «ЖК ЗЛАГОДА» підтверджується сума коштів, яка передана ОСОБА_4 ТОВ «ФК «Житло-Капітал», складає 1 101 186,60 грн, а тому вартість 1/2 частини майнових прав на квартиру - 550 593,30 грн.
		Таким чином, позовна заява підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення в порядку поділу майна подружжя з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 1/2 частини майнових прав на квартиру АДРЕСА_5 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:158:0004, в розмірі 550 593,30 грн.
		На підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 5 505,86 грн. 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263 - 265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд - 
		в и р і ш и в:
		Позовну заяву задовольнити частково. 
		В порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 1/2 частини майнових прав на квартиру АДРЕСА_5 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:158:0004, в розмірі 550 593,30 грн та сплачений судовий        збір у розмірі 5 505,86 грн, а всього 556 099,16 грн.
		В іншій частині позовних вимог - відмовити.
		Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_6 .
		Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_7 .
		Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», код ЄДРПОУ 35393445, адреса м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33-Б.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		                       Суддя                                                                    М.О. Заставенко
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст рішення складено 02.12.2021.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...