Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 347/1400/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником.
Надіслано для оприлюднення: 07.12.2021. Зареєстровано: 07.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.12.2021.
Дата набрання законної сили: 23.06.2022
Результат оскарження 23.06.2022 Івано-Франківський апеляційний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/347/13/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017090010000775

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 347/1400/18
		Провадження № 1-кп/347/13/21
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"07" грудня 2021 р.                            м.Косів
		Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:
		Головуючої-судді: ОСОБА_1 
		Секретаря: ОСОБА_2 
		з участю прокурора: ОСОБА_3 
		захисників обвинуваченого - адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		представника потерпілого- адвоката : ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017090010000775 від 01.03.2017 року про обвинувачення  ОСОБА_7 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІДН НОМЕР_1 , уроженця м.Борислав Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , працюючого завідуючим урологічного відділення Косівської ЦРЛ , освіта вища, одруженого, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, українця, громадянина України, раніше не судимого,
		-за ч.1 ст.140 КК України , - 
		   
		 в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_7 допустив неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.
		Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин:
		26.01.2017 року о 09.10 год. в урологічне відділення Косівської ЦРЛ, що у м. Косові, провулок Шевченка, 27, поступив на стаціонарне лікування ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з діагнозом: доброякісна гаперплація передміхурової залози III ступеня.
		Цього ж дня, ОСОБА_8 був оглянутий сумісно із завідуючим урологічним відділом Косівської ЦРЛ ОСОБА_7 , яким прийнято рішення про оперативне втручання, а саме проведення трансуретральної резекції передміхурової залози.
		26 січня 2017 року з 13.55 год. по 14.50 год. у приміщенні Косівської ЦРЛ завідуючий урологічним відділенням Косівської ЦРЛ ОСОБА_7 , спільно з завідуючим відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Косівської ЦРЛ ОСОБА_9 та медсестрою Косівської ЦРЛ ОСОБА_10 провів трансуретральну резекцію передміхурової залози ОСОБА_8 .
		Під час проведення зазначеної операції ОСОБА_7 , займаючи відповідно до наказу № 89-к від 30.04.2010 року посаду завідуючого урологічного відділення Косівської ЦРЛ, маючи, згідно диплому №11037316 від 24.06.1999 року повну вищу освіту за спеціальністю «лікувальна справа» та кваліфікацію лікаря, тобто будучи відповідно ст. 74 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 року медичним працівником зі спеціальною освітою, а також відповідно до посадової інструкції № 97 від 13.05.2014 року, затвердженої головним лікарем Косівської ЦРЛ маючи обов`язки по забезпеченню надання якісної медичної допомоги населенню, застосуванню сучасних методів профілактики, діагностики, диференційної діагностики, лікування, реабілітації та диспансеризації хворих в межах своєї спеціальності, згідно п. "а" ч. І ст.78 Основ законодавства України про охорону здоров`я, зобов`язаний надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу, неналежно виконуючи свої професійні обов`язки, що виразилося в недбалому проведенні операції, під час якої спричинив ОСОБА_8 інтраопераційне внутрішньо очеревинне ушкодження стінки сечового міхура.
		У подальшому, в післяопераційний період, після вказаного оперативного втручання в ході якого ОСОБА_11 було заподіяне ОСОБА_8 інтраопераційне внутрішньо очеревинне ушкодження стінки сечового міхура, в порушення вимог Протоколу ведення хворих на закрите ізольоване, внутрішньо очеревинне пошкодження сечового міхура, затвердженого наказом МОЗ України № 604 від 06.12.2004 року « Про затвердження клінічних протоколів за спеціальністю «Урологія»», яким передбачено обов`язкове проведення ретроградної цистографії у разі виявлення внутрішньо очеревинного пошкодження сечового міхура ОСОБА_11 , неналежно виконуючи свої професійні обов`язки через несумлінне ставлення до них, не провів ретроградну цистрографію.
		В результаті неналежного виконання медичним працівником - завідуючим урологічного відділення Косівської ЦРЛ ОСОБА_11 своїх професійних обов`язків, внутрішньо очеревинна перфорація стінки сечового міхура ОСОБА_8 була виявлена із запізненням, через чотири доби та ускладнилась розвитим перитонітом з утворенням нориці тонкого кишечника, евентерації кишечника та поліорганної недостатності, що стало наслідком настання смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Відповідно до висновку експерта № 042 комісійної судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_8 настала від ушкодження сечового міхура під час проведення хірургічної операції - транс уретральної резекції простати, яке ускладнилося розлитим гнійно-фібринозними перитонітом, утворенням нориці тонкого кишечника, евентерації кишечника та розвитком поліорганної недостатності.
		Відповідно до висновку експерта № 011-042/2017р.-Д додаткової комісійної судово-медичної експертизи під час проведення першого оперативного втручання (транс уретральна резекція передміхурової залози) ОСОБА_8 в Косівській ЦРЛ, виникло інтраопераційне (під час оперативного втручання) внутрішньо очеревинне ушкодження стінки сечового міхура. У зв`язку з тим, що ОСОБА_8 не була проведена ретроградна цистографія, дане ускладнення (внутрішньо очеревина перфорація стінки сечового міхура) була виявлена із запізненням (через чотири доби), тому слід вважати, що дане ускладнення знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку із настанням його смерті.
		Потерпілим ОСОБА_12 заявлено цивільний позов, за вимогами якого просить стягнути із ОСОБА_7 в його користь 200000 грн у відшкодування заподіяної моральної шкоди.
		Потерпілою ОСОБА_13 заявлено цивільний позов, за вимогами якого просить стягнути із ОСОБА_7 в її користь 300000 грн у відшкодування заподіяної моральної шкоди.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 своєї провини не визнав, пояснив, що висловлює свій жаль з приводу такого наслідку. 26.01.2017 року в четвер, він в плановому порядку провів хворому ОСОБА_14 трансуретральну резекцію передміхурової залози. 
		Спочатку проведення операції у хворого була реакція на наркоз, тобто він відчував біль в зв`язку із чим смикнувся. Його це насторожило але після того як йому добавили наркозу операція пройшла успішно, скарг у хворого не було. ОСОБА_15 ним оглядався щоденно. Через три дні, після того, як хворий сходив в туалет він став жалітись на болі і йому було поставлено катетор. На наступний день болі не проходили в зв`язку із чим було проведено ревізію та прийнято рішення про проведення повторної операції. Під час проведення повторної операції було виявлено декілька кровоточучих судин які були припечені. Стан хворого на той час був середньої важкості, однак після проведення повторної операції не покращувався а болі наростали . В зв`язку із чим було скликано консіліум, повідомлено було обласного уролога, хірурга та було прийнято рішення на проведення ревізії живота із ревізією сечового міхура. При проведенні ревізії виявлено, що зі сторони сечового міхура не було наскрізьного отвору розриву але було виявлено розрив із середини спричинений напруженням від внутрішньо-черевного тиску, що було усунуто, тобто ним було ушито. Також в черевній порожнині була незначна кількість рідини від так званого перетонізму від запального органу. Хворому ставало важче і його було переведено до Івано-Франківської обласної лікарні. 
		Трансуретральна резекція передміхурової залози проводиться через уретру, проходиться тубусом по якому вводиться петля і шляхом електрокоагуляції петля отримує високий струм який має ріжучу і коагулюючу властивості. Коли розрізається таким чином тканину, яка наросла і не дає виходити сечі водночас припікається кровоточучі відкриті судини. Вважає, що виявлений розрив сечового міхура хворого наступив від внутрішньо-черевного тиску після того як він сходив в туалет. Своєї вини не визнає. Заявлені потерпілими в справі цивільні позови не визнає.
		Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, його винність доводиться зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, та письмовими матеріалами справи, що перевірені в судовому засіданні, а зокрема:
		Потерпілий ОСОБА_12 , пояснив, що його батько ОСОБА_8 скаржився на проблеми із простатою, та ранком 26.01.2017 року він пішов на огляд до лікуючого лікаря-уролога ОСОБА_7 . Після проведеного лікарем огляду ним було запропоновано проведення оперативного втручання. Операцію батькові було проведено в цей же день біля 13 год . Після операції у батька був виведений катетор, а через три дні він став жалітись на погіршення стану здоров`я, після чого в нього забрали цей катетор та відразу почались кровотечі. 30.01.2017 року було проведено консіліум лікарів та вирішено провести повторну операцію. Після проведення операції лікар  уролог ОСОБА_7 йому пояснював, що при першому оперативному втручанні його батькові було пробито сечовий міхур, однак запевняв що надалі все буде нормально. Згодом він зрозумів, що в батька почався перитоніт в зв`язку із чим його було госпіталізовано до Івано-Франківської обласної лікарні де було проведено ще одне оперативне втручання однак в наслідок того, що саме при проведенні першої операції лікарем ОСОБА_7 було пробито сечовий міхур стан здоров`я батька не покращився і ІНФОРМАЦІЯ_3 він помер. 
		Заявлений ним цивільний позов підтримує в повному обсязі та просить задоволити з підстав викладених в ньому. Просить призначити обвинуваченому в справі покарання у вигляді позбавлення права обіймати посаду лікаря та займатись лікарською діяльністю.
		Потерпіла ОСОБА_13 , пояснила, що її чоловік ОСОБА_8 поступив в лікарню 26.01.2017 року, так як мав проблеми із здоров`ям. Після огляду лікарем урологом ОСОБА_7 було запропоновано необхідність проведення оперативного втручання та внаслідок некомпетентного проведеного оперативного втручання її чоловік ІНФОРМАЦІЯ_3 помер. Відразу після операції чоловік почував себе погано, жалівся на стан здоров`я, зокрема, що в нього рана постійно кровить. Стан його не покращувався, вона із сином наполягала, щоб його відправили до Івано-Франківської обласної лікарні, однак ОСОБА_16 постійно запевняв що все гаразд, та останнім було проведено повторну операцію. Стан здоров`я чоловіка так і не покращувався. Було вирішено його госпіталізувати до Івано-Франківської обласної лікарні де було проведено ще одну операцію . Вважає, що саме внаслідок недбалого, несумлінного лікування лікарем  урологом ОСОБА_7 та неправильного проведення першого оперативного втручання її чоловік ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.
		Заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі та просить задоволити з підстав викладених в ньому. Просить призначити обвинуваченому в справі ОСОБА_7 сувору міру покарання.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 лікар  хірург пояснив, що як йому відомо при першому оперативному втручанні, яке проводив лікуючий лікар ОСОБА_7 ним було допущено інтраопераційне внутрішньо очеревинне ушкодження стінки сечового міхура хворого. Він, як лікар-хірург Косівської ЦРЛ брав тільки участь у проведенні ревізії-повторної операції. Сам лікуючий лікар виходячи із стану пацієнта вирішує питання про канцелярний облік (консіліум). На той момент косіліумним засіданням було прийнято рішення про проведення повторної операції, яку проводив лікар ОСОБА_7 . Деталі йому не відомі, так як він надавав тільки консультативну допомогу та не являвся лікуючим лікарем.
		Свідки ОСОБА_10 , операційна медсестра Косівської ЦРЛ та ОСОБА_9 , завідуючий реанімаційним відділенням Косівської ЦРЛ пояснили, що брали участь при проведенні лікуючим лікарем ОСОБА_7 оперативного втручання, а саме проведення трансуретральної резекції передміхурової залози ОСОБА_18 стан хворого не покращувався, останній жалівся на болі а тому 30.01.2017 року було проведено консіліум лікарів та вирішено провести повторну операцію, яку проводив лікар ОСОБА_7 . Пізніше, хворого було госпіталізовано до Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. 
		   Свідок ОСОБА_19 , лікар  хірург Косівської ЦРЛ, пояснив, що він чергував по хіругічному відділенні Косівської ЦРЛ, і за викликом біля 06-07 год ранку, чергового лікаря по лікарні прибув в урологічне відділення до хворого ОСОБА_20 . Йому було відомо, що в хворого були попередньо два оперативні втручання, та при проведенні ним огляду встановлено наявність сильних болів в животі. Він призначив знеболююче, однак такі болі в хворого не проходили та близько 08 год за повторним викликом чергового лікаря, він призначив хворому наркотичні знеболюючі, щоб полегшити стан та звернувся до заступника головного лікаря по лікувальній роботі, повідомив про важкий стан хворого та необхідності проведення канцелярного огляду. Було зібрано консіліум лікарів та визначено про наявність в хворого перитоніту черевної порожнини та необхідності (ревізії черевної порожнини) проведення оперативного втручання. Участі в проведенні оперативного втручання він не брав. Попередній діагноз  перетоніт при огляді він, як черговий лікар хірург поставив, однак остаточний діагноз було визначено в результаті канцелярного консіліумом лікарів. Чи була необхідність після проведення оперативного втручання транспортувати до Івано-Франківської обласної лікарні пояснити не може, так як фактичний стан хворого йому не відомо, оскільки він не являвся його лікуючим лікарем а таким лікарем був ОСОБА_7 .    
		Свідок ОСОБА_21 , лікар - хірург хірургічного відділення Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, пояснив, що хворий ОСОБА_8 попередньо був прооперований в Косівській ЦРЛ, зокрема останньому було проведено трансуретральну резекцію передміхурової залози. Як йому відомо в ході лікування стан хворого погіршувався та після проведеної операції в Косівській ЦРЛ було виявлено та встановлено ниркову недостатність в зв`язку із чим його було госпіталізовано до Івано-Франківської обласної клінічної лікарні у відділення гемодіалізу (штучної нирки). Після проведеного огляду було діагнозтовано розлитий перитоніт. ОСОБА_15 був переведений в хірургію та повторно прооперований в наслідок евентерації кишечника та розвитком поліорганної недостатності. Причинами евентирації тонкого кишечника можуть бути різними а найчастіше таким наслідком є гостра виразка, а також в наслідок перитоніту. Із попереднього анемнезу хворого було встановлено про допущене ретрогенне ушкодження, тобто ушкодження в результаті дій лікаря, яке при застосуванні та проведення ретроградної цистографії сечового міхура можна було б виявити одразу. Однак рішення про необхідність застосування ретроградної цистографії вирішує сам оперуючий лікар чи в ході проведення операції чи одразу по її закінченні . Особисто він був тільки в складі бригади при проведенні останньої операції хворому ОСОБА_15 , тобто не був безпосереднім його лікуючим лікарем. 
		Свідок ОСОБА_22 , лікар уролог Івано-Франківської обласної клінічної лікарні пояснив, що хворий ОСОБА_8 02.02.2017 року поступив в реанімаційне відділення Івано-Франківської обласної лікарні, відповідно до анамнезу  записів лікуючого лікаря Косівської ЦРЛ після пошкодження сечового міхура під час проведення хірургічної операції - транс уретральної резекції простати та анурія. На момент поступлення в реанімаційне відділення, стан хворого був важкий. Він не будучи лікуючим лікарем, консультував та проводив огляд а також проводив різні діагнозтичні методи УЗД та цитографію. В ході огляду ним було встановлено, що сечовий міхур вже був ушитий лікарем в Косівській ЦРЛ. На його думку в лікуючого лікаря при проведенні першого оперативного втручання не було достатніх відомостей про пошкодження сечового міхура а тому ним не проводилась ретроградна цистографія. Рішення про необхідність проведення ретроградної цистографії приймає сам лікуючий лікар. Особисто він оглядав ОСОБА_23 в реанімаційному відділенні, а в послідуючому брав участь при канцелярному огляді в урологічному та хірургічному відділенні Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. Стан пацієнта йшов на покращення, однак за декілька днів були виявлені виділення калу біля дренажа з черевної порожнини та прийнято рішення про проведення оперативного втручання. На час його первинного огляду хворого, зокрема дослідженні сечового міхура із застосуванням ретроградної цистографії ним не було виявлено розливу рідини в черевну порожнину, тобто цілісність сечового міхура на той час була збережена. Особисто він не був лікуючим лікарем ОСОБА_23 а проводив тільки консультацію. 
		Первинно хворому лікуючим лікарем в Косівській ЦРЛ проводилась трансуретральна резекція передміхурової залози через природній канал. Теоретично при проведенні такої маніпуляції лікар може інструментом пошкодити всі стінки, простату, пряму кишку чи стінку сечового міхура. Перитоніт є запаленням при травмі, який розвивається у кожного по різному. При проведенні лікарем повторного оперативного втручання він міг побачити наявність перитоніту, однак такий діагноз виставляє хірург. 
		Свідок ОСОБА_24 , лікар - уролог Івано-Франківської обласної клінічної лікарні пояснив, що він являвся лікуючим лікарем хворого ОСОБА_8 , який спочатку був доставлений із Косівської ЦРЛ в реанімаційне відділення а потім у відділення гемодіалізу в наслідок ниркової недостатності. При огляді хворого було встановлено наявність виведеного черевного дренажу, трубки для відведення сечі а також катетора. При поступленні у хворого були діагнозтовані аденома простати, стан після операції, резекція простати, була проведена лапаратомія в умовах ЦРЛ внаслідок ретрогенного ушкодження - пошкодження сечового міхура лікарем, під час виконання оперативного втручання. Вважає, що ретроградну цистографію після проведення первинного оперативного втручання необхідно було обов`язково провести за наявності підозри на травми сечового міхура та виходячи із проходження післяопераційного загального стану хворого. За наявності мінімальної підозри на пошкодження сечового міхура лікар невідкладно мав би провести ретроградну цистографію та вирішити питання необхідності проведення повторного оперативного втручання. При своєчасному усуненні лікуючим лікарем допущеної травми сечового міхура таких тяжких наслідків не наступило б. Вважає, що причиною розвинутого в хворого перитоніту черевної порожнини була саме травма сечового міхура, яку можна було б усунути шляхом ревізії сечового міхура шляхом проведення цистограми. Перитоніт черевної порожнини в хворого розпочався саме після ретрогенного ушкодження - пошкодження сечового міхура лікарем, під час виконання ним оперативного втручання. При поступленні хворого, його огляду, було виявлено катетор і трубку для відведення сечі, які змінювались протягом перебування хворого на лікуванні. ОСОБА_15 із 03 по 08.02.2017 р перебував в урологічному відділенні на лікуванні. При проведенні останньої лапаратомії - операції хворому в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні він брав участь у її проведенні, в ході якої на той момент було виявлено, що цілісність сечового міхура вже була збережена окрім нориць. Вважає, що саме в наслідок перетоніту в хворого утворилась калова нориця, що в сукупності із поліорганною недостатністю призвело до смерті пацієнта. Саме лікування травм сечового міхура залежить від кваліфікації самого лікуючого лікаря із дотриманням загальних вимог клінічного протоколу. Лікарем урологом при проведенні маніпуляції трансуретральної резекції передміхурової залози неможливо утворити калову норицю, в той же час лікар міг травмувати сечовий міхур, що могло з часом призвести до розвитку перитоніту. Тільки при проведенні повторної операції в Косівській ЦРЛ було вшито сечовий міхур, та збережено його цілісність. Якщо після первинного оперативного втручання лікуючим лікарем було проведено УЗД черевної порожнини, для перевірки відсутності рідини то в такому випадку необхідності ретроградної цистографії недоцільно, в іншому випадку сам лікуючий лікар вирішує про необхідність такої маніпуляції. Для діагнозування перитоніту передують клінічні його прояви та результати проведених аналізів, такий діагнох виставляється лікарем - хірургом. 
		Також винуватість обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена дослідженими та перевіреними в судовому засіданні письмовими доказами, а саме :
		- відношенням заступника головного лікаря з хірургічної роботи Івано-Франківської Обласної клінічної лікарні за №472 від 28.02.2017 року (а.с.78 т.2 ) про надання вказівки ОБСМЕ провести розтин померлого у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер о 04.15 год 28.02.2017 року. Обставини випадку зазначено  пошкодження сечового міхура під час оперативного лікування в Косівській ЦРЛ трансуретральної резекції передміхурової залози 26.01.2017 року.
		- заявою потерпілого ОСОБА_12 від 06.03.2017 року про притягнення до кримінальної відповідальності лікаря ОСОБА_7  а.с.79 т.2
		- заявою від 28.02.2017 року (а.с. 80 т.2) завідуючого патанатомічного відділення Івано-Франківської обласної клінічної лікарні про згоду на проведення огляду в приміщенні секційного залу патанатомічного відділення.
		- протоколом огляду місця події від 28.02.2017 року (а.с.81 т.2) яким проведено огляд трупа - ОСОБА_8 , який знаходився в патанатомічному відділенні Івано-Франківської обласної клінічної лікарні.
		- лікарським свідоцтвом про смерть за № 98 від 28.02.2017 року (а.с.83 т.2) , яким підтверджено, що смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 . В довідці про причину смерті вказано - поліорганна недостатність, розлитий перетоніт, розрив сечового міхура, стан після оперативного втручання. 
		- заявою про залучення до кримінального провадження потерпілого ОСОБА_12  а.с.84 т.2
		- висновком судово-медичного експерта №98 від 18 квітня 2017 року (а.с.85  88 т.2) встановлено, що смерть гр. ОСОБА_8 настала від ушкодження сечового міхура під час хірургічної операції резекції простати, яке ускладнилось розлитим перетонітом з утворенням нориці тонкого кишечника, евентерації кишечника та поліорганної недостатності. За даними Протоколу операції № 4 від 26.01.2017 року о 13.55-14.50 (...На 40 хв. операції хворий став різко відчувати біль, тому анестезіолог додав кетанол, відбулась реакція у виді сильних (слово не розбірливо) з сильним різким натужуванням пер. черевної стінки, через що сталася сильна протирка сечового міхура до тубуса резектоскопу і була спричинена неповна перфорація стінки с/міхура в межах сім`яного горбика...); дані Протоколу операції від 31.01.17 р. («...Діагностовано внутрішньоочеревиний розрив с/міхура на верхівці з недоходом в порожнину с/міхура...) та дані Протоколу операції № 149 від 16.02.2017 року («...За 20 см від ілеоцекального кута на виділеній петлі, дефект передньої стінки кишки на протязі «1,5» см зі щільними твердими краями... В місці виходу цистостоми, невеликий дефект, що ушито...»)
		- висновком судово-медичного експерта за № 279 від 28.03.2017 року (а.с.89-90 т.2) яким встановлено  підтверджено діагноз померлого ОСОБА_8 
		- висновком судово-медичного експерта №178 від 01.03.2017 року (а.с.91 т.2) встановлено, що кров з трупа ОСОБА_8 відноситься до групи В ізогемаглютиніном анти  А за ізосерелогічною системою АВО.
		- довідкою про результати службового розслідування за фактом лікування ОСОБА_8 в Косівській ЦРЛ та обласній клінічній лікарні від 14.07.2017 року ( а.с.93-96 т.2) якою комісія прийшла до висновку, що що у хворого ОСОБА_8 мало місце: Пошкодження сечового міхура перебіг якого ускладнився тампонадою в подальшому перфорацією сечового міхура, з розвитком перитоніту, гострого пошкодження нирок, поліорганної недостатності, що і призвело до смерті пацієнта.
		- висновком комісійної судово-медичної експертизи № 042 від 04.12.2017 року ( а.с.97-105 т.2) яким встановлено, що смерть гр. ОСОБА_8 настала від ушкодження сечового міхура під час проведення хірургічної операції - трансуретральної резекції простати (26.01.2017р.), яке ускладнилось розлитим гнійно-фібринозним перитонітом з утворенням нориці тонкого кишківника, евентерації кишківника і розвитком поліорганної недостатності.
		- висновком судово-медичного експерта, гістолога № 187 від 14.03.2018 року ( а.с.106 т.2) 
		- висновком судово-медичного експерта гістолога за № 903 від 12.10.2017 року (а.с.107-108 т.2) встановлено наявність характеру захворювання, патологічних змін органів і тканин травматичних змін та давності їх утворення.
		- висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи за № 011-042/2017р.-Д (а.с.109-117 т.2) встановлено, під час проведення першого оперативного втручання (трансуретральна резекція передміхурової залози) ОСОБА_8 в Косівській ЦРЛ, виникло інтраопераційне (під час оперативного втручання) внутрішньо очеревинне ушкодження стінки сечового міхура. У зв`язку з тим, що ОСОБА_8 (не була проведена ретроградна цистографія, дане ускладнення (внутрішньо очеревинна перфорація стінки сечового міхура), була виявлена із запізненням (через чотири доби), слід вважати, що дане ускладнення знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку із настанням його смерті.
		Згідно даних медичної карти стаціонарного хворого №654 урологічного відділення Косівської ЦРЛ, 28.01.2016 р. відсутні записи про стан ОСОБА_8 , в щоденнику за 29.01.2016 р. відсутній повний опис стану ОСОБА_8 (скарги, об`єктивні дані - пальпація живота). В післяопераційному періоді після першого оперативного втручання в Косівській ЦРЛ ОСОБА_8 не була проведена ретроградна цистографія, дане ускладнення (внутрішньо очеревинна перфорація стінки сечового міхура), була виявлена із запізненням (через чотири доби). 
		- локальним протоколом стаціонарної медичної допомоги адаптований до роботи обласної клінічної лікарні м.Івано-Франківська - «Перитоніт» погоджений та затверджений в 2015 році ( а.с. 118-143 т.2)
		- локальним клінічним протоколом (маршрути) надання урологічної допомоги в Косівській ЦРЛ ( синдром нижній сечових шляхів) , що затверджений головним лікарем Косівської ЦРЛ в 2014 році (а.с.145-147 т.2) 
		- Наказом № 82 від 24.04.2015 року (а.с.148 т.2) про затвердження локальних клінічних протоколів при невідкладній хірургії.
		- локальним протоколом медичної допомоги пацієнтам з гострим перитонітом по Косівській ЦРЛ, що погоджений головним спеціалістом з хірургії ДОЗ ОДА та затверджений головним лікарем Косівської ЦРЛ ( а.с.149-152 т.2) 
		- локальним протоколом стаціонарної медичної допомоги адаптований до роботи обласної клінічної лікарні м.Івано-Франківська - «травма сечового міхура» , що затверджений директором ДОЗ Івано-Франківської ОДА та погоджений головним лікарем ОКЛ (а.с.153-161 т.2) 
		- наказом МОЗ №330 від 15.06.2007 р про удосконалення надання урологічної допомоги населенню України з рекомендаціями діагнозтики, лікування доброякісної гіперплазії простати (а.с.162, 163-166 т.2)
		- наказом МОЗ України № 604 від 06.12.2004 року про затвердження клінічних протоколів за спеціальністю «Урологія» та протоколом надання медичної допомоги «травма сечового міхура» ( а.с.167-168, 169-183 т.2) 
		- витягом з ЄРДР про внесення відомостей № 12017090010000775 по факту вчиненого кримінального правопорушення з визначенням правової кваліфікації за ч.1 ст.140 КК України (а.с.184-185 т.2)
		- повідомленням про підозру від 02.07.2018 року ОСОБА_7 за ч.1 ст.140 КК України (а.с.186-189 т.1)
		- копією наказу № 66-к від 11.07.2001 року , про зарахування на посаду лікаря приймального відділення Косівської ЦРЛ з 13.07.2001 року ОСОБА_7  а.с.196 т.2
		- копією наказу № 85к від 05.09.2001 року про переведення на 0,5 посади лікаря ординатора  уролога хірургічного відділення ОСОБА_7  а.с.197 т.2
		- копією наказу № 329 к від 02.11.2007 року про прийняття ОСОБА_7 на 0,5 посади лікаря  уролога Яблунівської РЛ  а.с.198 т.2
		- копією наказу № 186-к від 10.08.2009 року про надання ОСОБА_7 лікарю-урологу Яблунівської райлікарні, по сумісництву 0.5 посади лікаря  уролога поліклінічного відділення Косівської ЦРЛ з 01.09.2009 року  а.с.199 т.2
		- копією наказу № 89-к від 30.04.2010 року Косівської ЦРЛ, яким підтверджено , що ОСОБА_7 переведений за його згодою із 1,0 посади лікаря уролога поліклінічного відділення Яблунівської РЛ на 0,5 посади завідувача урологічного відділення та на 0,5 посади лікаря уролога ординатора урологічного відділення в Косівській ЦРЛ  а.с.200 т.2
		- посадовою інструкцією за № 97 завідувача урологічним відділенням ОСОБА_7 ( а.с.201-205 т.2) 
		- копією диплому №11037316 від 24.06.1999 року ( а.с. 223 т.2) яким стверджено, що ОСОБА_7 має повну вищу освіту за спеціальністю «лікувальна справа» та здобув кваліфікацію лікаря.
		- копіями путівок , посвідчень про проходження ОСОБА_7 підвищення кваліфікації (а.с.206-208 т.2), посвідченнями про проходження атестації в атестаційній комісії при Івано-Франківському департаменті охорони здоров`я ОДА із присвоєнням вищої категорії за спеціальністю урологія, дія якого продовжена до 17.05.2023 року (а.с.222 т.2)
		- постановою про визнання речових доказів (а.с.225-227 т.2) якою визнано речовим доказом по кримінальному провадженні № 12017090010000775 від 01.03.2017 року медичну карту стаціонарного хворого №226917 Івано-Франківської ОКЛ, медичну карту амбулаторного хворого №010404 , медичну карту стаціонарного хворого Косівської ЦРЛ №654 , два скельця з гістопрепаратами.
		- ухвалами слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 13.03.2017 року (а.с.240, 241 т.2) якими надано тимчасовий доступ до медичних карток стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_8 у Івано-Франківській обласній клінічній лікарні та Косівській ЦРЛ з можливістю їх вилучення.
		- ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 19.01.2018 року, якою надано доступ до паталогістологічного матеріалу, а саме петлі тонкого кишківника ОСОБА_8  а.с.3-4, т.3 
		- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 24.01.2018 року, описом речей і документів , які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді  а.с.5, 6, 7 т.3
		- постановою слідчого про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи  а.с.9-11 т.3
		- постановою слідчого про залучення спеціалістів у якості експертів для проведення експертизи  а.с.13 т.3
		Неналежне виконання професійних обов`язків має місце у тому разі, коли медичний працівник виконує свої обов`язки не у повному обсязі, недбало, поверхово, не так, як цього вимагають інтереси його професійної діяльності.
		Оскільки диспозиція ч. 1 ст. 140 КК України має бланкетний характер, у кожному конкретному випадку має встановлюватися, які саме професійні обов`язки покладались на винну особу і які з цих обов`язків не виконані взагалі або виконані неналежним чином, а також вимоги яких конкретно нормативних актів (інструкцій, правил, вказівок тощо) порушено винним. При цьому необхідно враховувати. що встановлення діагнозу та вибір конкретного способу і методу лікування залежать від багатьох чинників, зокрема індивідуальних особливостей організму хворого, досягнень медичної науки і досвіду лікувальної діяльності, а тому не можуть бути заздалегідь і повністю регламентовані нормативними актами у сфері охорони здоров`я. Особою, винною у вчиненні цього злочину, можуть бути порушені правила як нормативного, так і деонтологічного (професійного) характеру.
		Судом встановлено, що згідно наказу №89-к від 30.04.2010 року у зв`язку із створенням урологічного відділення з 04.05.2010 року, ОСОБА_7 , за його згодою, переведено із 1,0 ставки лікаря уролога поліклінічного відділення Яблунівської РЛ на 0,5 посади завідувача урологічного відділення та на 0,5 посади лікаря уролога ординатора урологічного відділення в Косівській ЦРЛ.
		Відповідно до посвідчення № НОМЕР_2 виданого лікарю ОСОБА_7 на підставі наказу департаменту охорони здоров`я ОДА в Івано-Франківській області № 418-к від 07.11.2013 року присвоєно «вищу» кваліфікаційну категорію за спеціальністю урологія із терміном дії до 06.11.2018 р., та наказом від 18.05.2018 року продовжено до 17.05.2023 року.
		Статтями 3 та 49 Констуції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.
		Відповідно до ст. 6 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я, кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає, зокрема, кваліфіковану медичну допомогу. Згідно ч.1 ст. 34 вказаного Закону обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження і лікування пацієнта.
		Згідно з п. а ч. 1 ст. 78 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я медичні і фармацевтичні працівники зобов`язані сприяти охороні та зміцненню здоров`я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, подавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу.
		Відповідно до Указу Президента України Про Клятву лікаря від 15.06.1992 № 349 , лікар зобов`язаний віддавати справі охорони і поліпшення здоров`я людини, лікуванню і запобіганню захворюванням усі знання, сили та вміння, подавати медичну допомогу всім, хто її потребує.
		Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України є настання тяжких наслідків для хворого. До таких наслідків слід відносити смерть, тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, інвалідність або інше ускладнення хвороби. Між діянням і зазначеними наслідками повинен бути встановлений причинний зв`язок.
		Тяжким наслідком неналежного виконання лікарем- ОСОБА_7 своїх професійних обов`язків стала смерть ОСОБА_8 . 
		Причинний зв`язок між неналежним виконанням ОСОБА_7 його професійних обов`язків і тяжким наслідком, а саме смертю, для хворого ОСОБА_8 визначено у висновку комісійної судово-медичної експертизи № 042 від 04.12.2017 року ( а.с.97-105 т.2) та висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи за № 011-042/2017р.-Д (а.с.109-117 т.2).
		При цьому суд зауважує, що саме за допомогою експертизи встановлюється причинний зв`язок між діяннями обвинуваченої особи та наслідками що настали в таких складах злочину.
		Суб"єктивна сторона характеризується несумлінним ставленням обвинуваченого до виконання, покладених на нього обов`язків, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 і проявляється у тому, що ОСОБА_7 не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити а натомість допустив самовпевненість та неуважність.
		Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
		Суд не бере до уваги показання обвинуваченого про те, що в його діях відсутній склад злочину передбаченого ч.1 ст.140 КК України, оскільки це суперечить дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та показаннями свідків. Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.140 КК України повністю доведена. 
		Так, відповідно до ст. ст. 86, 87 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Судом не встановлено порушень органом досудового розслідування вимог КПК України при проведенні слідчих дій, відтак, досліджені письмові докази суд визнає такими, що відповідають положенням ст.ст. 85, 86 КПК України на предмет їх належності та допустимості та не вбачає підстав для визнання вказаних доказів недопустимими.
		В основу доведеності винуватості ОСОБА_7 суд бере до уваги саме висновок експерта № 042 комісійної судово-медичної експертизи яким встановлено, що смерть ОСОБА_8 настала від ушкодження сечового міхура під час проведення хірургічної операції - трансуретральної резекції простати, яке ускладнилося розлитим гнійно-фібринозними перитонітом, утворенням нориці тонкого кишечника, евентерації кишечника та розвитком поліорганної недостатності. Окрім того відповідно до висновку експерта № 011-042/2017р.-Д додаткової комісійної судово-медичної експертизи встановлено, що під час проведення першого оперативного втручання (трансуретральна резекція передміхурової залози) ОСОБА_8 в Косівській ЦРЛ, виникло інтраопераційне (під час оперативного втручання) внутрішньо очеревинне ушкодження стінки сечового міхура. У зв`язку з тим, що ОСОБА_8 (не була проведена ретроградна цистографія, дане ускладнення (внутрішньо очеревинна перфорація стінки сечового міхура), була виявлена із запізненням (через чотири доби), слід вважати, що дане ускладнення знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку із настанням його смерті.
		Зазначені письмові докази узгоджуються та підтверджуються також показаннями допитаних в судовому засіданні свідків, ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , згідно яких, в цілому підтверджено, що своєчасне виявлення лікарем ОСОБА_7 інтраопераційного (під час оперативного втручання) внутрішньо очеревинного ушкодження стінки сечового міхура, та вжиття своєчасних відповідних заходів, обвинувачений допустив самовпевненість в своїх діях та неналежно виконуючи свої професійні обов`язки через несумлінне ставлення до них, не провів обов`язкової ретроградної цистрографії, застосування та проведення якої попередило б настання важких наслідків - смерті хворого ОСОБА_8 .
		Також судом були проаналізовані доводи сторони захисту та пояснення обвинуваченого під час розгляду справи, але, на переконання суду, вони не спростовують вищезазначені висновки вказаної комісійної судово-медичної експертизи да додаткової комісійної судово-медичної експертизи.
		Отже, що стосується показань обвинуваченого ОСОБА_7 а саме заперечення останнім факту вчиненого ним кримінального правопорушення та невизнання свої вини, суд сприймає як спосіб захисту та оцінює його покази в сукупності з іншими доказами.
		Таким чином, з урахуванням наведеного, вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.140 КК України повністю доведена та правильно кваліфікована органом досудового розслідування за ч.1 ст.140 КК України, як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для потерпілого.
		Відповідно до ст.66 КК України до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд відносить вперше притягнення до кримінальної відповідальності та активне сприяння слідству. 
		Обставин, що відповідно до вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання, обвинуваченого ОСОБА_7 судом не встановлено.
		Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, мету покарання, визначену у ч.2 ст.50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання професійних обов`язків не притягувався, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, підтвердженням чого є довідки №4399 від 16.05.2018 року та №01-7/2033 від 16.05.2018 року ( а.с.215, 216 т.2), має сталі соціальні зв`язки, має виключно позитивну характеристику з місця роботи та ділову репутацію що підтверджується характеристикою головного лікаря Косівської ЦРЛ (а.с.218 т.2), має на утриманні троє неповнолітніх дітей, що підтверджується довідкою про склад сім`ї виданою Косівською міською радою 21.06.2018 року (а.с.213 т.2). За відсутності обставин, що обтяжують його покарання, суд вважає за можливе призначити покарання в межах санкції визначеної ст. 140 ч.1 КК України у вигляді позбавлення права обіймати посаду лікаря та займатись лікарською діяльністю. 
		Частиною 1 п.2 ст. 49 КК України (у редакції на час вчинення злочину) передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
		Згідно з ст.12 КК України (у редакції на час вчинення злочину) злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання.
		Таким чином відповідно до ст.12 КК України (у редакції на час вчинення злочину) злочин передбачений ч.1 ст. 140 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
		За змістом рекомендацій, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від.23.12.2005 року закрити кримінальну справу з нереабілітуючих підстав, зокрема у зв`язку із закінченням строків давності, можливо лише за згодою особи, притягнутої до кримінальної відповідальності.
		Згідно з ч.5 ст.74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст.49 КК України.
		Звільнення від покарання на наведеній підставі застосовується у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності відповідно до статті 49 КК України. Зокрема у випадку, якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою обставиною та вимагає закриття справи у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину або виправдання. Тоді суд за наявності підстав визнає особу винною у вчиненні злочину, виносить обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись зазначеною нормою матеріального права та частини 5 статті 74 вказаного Кодексу.
		Оскільки обвинувачений ОСОБА_7 під час судового розгляду не дав згоди на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності та з огляду на те, що кримінальне правопорушення ним вчинено 26.01.2017 року, то останній підлягає звільненню від призначеного судом покарання на підставі ч.5 ст.74 КК України.
		Отже, з огляду на сплив строків визначених п. 2 ч.1 ст.49 КК України, з врахуванням положення ч.5 ст.74 КК України, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_7 підлягає звільненню від відбування покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 140 КК України.
		Потерпілим в справі ОСОБА_12 в ході судового розгляду справи заявлено цивільний позов а.с.26-31 т.1 про відшкодування 200000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди а потерпілою ОСОБА_13 заявлено цивільний позов ( а.с.52-33) про відшкодування 300000 грн у відшкодування заподіяної їй моральної шкоди.
		Вирішуючи питання заявлених потерпілими цивільних позовів, суд виходить з наступного: 
		Згідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.
		Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Таким чином, суд вважає, що потерпілий ОСОБА_12 та його мати ОСОБА_13 (цивільні позивачі) мають право на відшкодування шкоди, оскільки судом встановлено, що їм в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_7 було заподіяно моральну шкоду внаслідок неналежного виконання ним(медичним працівником) своїх професійних обов`язків, недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки а саме потягло смерть  ОСОБА_8 . 
		Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди потерпілим в справі суд враховує законодавчі приписи ст.ст. 23, 1172 ЦК України, приймає до уваги наявність вини обвинуваченого ОСОБА_7 характер та обсяг страждань, яких зазнали родичі померлого внаслідок втрати батька та відповідно чоловіка, виходячи з вимог розумності, виваженості і справедливості, вважає необхідним позовні вимоги потерпілих задовольнити частково у розмірі по 50 000 грн. в користь кожного із потерпілих.
		Арешт на майно обвинуваченого у кримінальному провадженні не накладався.
		Процесуальні витрати в справі відсутні.
		Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Обраний щодо ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 16.07.2018 року (а.с.190-191 т.2) запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання закінчився ще 01.09.2018 року та клопотань в ході судового розгляду справи, про продовження чи обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу не поступало та підстави для обрання на цій стадії судового розгляду запобіжного заходу відсутні. 
		На підставі наведеного ст. ст. 74, 49 КК України, керуючись ст.ст.368-371, 374 КПК України, суд, -
		 
		                  У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.140 КК України та призначити покарання у виді позбавлення права займати посаду лікаря та займатись лікарською діяльністю терміном на 2 роки.
		Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного за ч.1 ст.140 КК України покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
		Цивільні позови заявлені потерпілими у справі, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 задоволити частково.
		Стягнути із ОСОБА_7 в користь ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІДН НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_2 50000 грн у відшкодування заподіяної моральної шкоди.
		Стягнути із ОСОБА_7 в користь ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІДН НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_2 50000 грн у відшкодування заподіяної моральної шкоди.
		Речові докази: медичну карту стаціонарного хворого №226917  повернути в Івано-Франківську обласну клінічну лікарню; медичну карту амбулаторного хворого №010404 та медичну карту стаціонарного хворого №654  повернути в КНП «Косівська ЦРЛ»; два скельця з гістопрепаратами  повернути до Івано-Франківської обласної клінічної лікарні.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку сторонам вручити негайно.
		Суддя:                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...